Головна державна податкова інспекція України направляє для використання в практичній роботі методичний посібник з питань податку на добавлену вартість та акцизному збору, який складено на основі запитань, отриманих від державних податкових інспекцій та методичний посібник по проведенню камеральної перевірки декларацій по податку на добавлену вартість.

Методичний посібник з питань обчислення податку на добавлену вартість та акцизного збору в 1995 році.

Питання, отримані від державних податкових інспекцій

Відповіді

1. Чи підлягають оподаткуванню податком на добавлену вартість послуги, що здійснюються довірчими товариствами? 2. Чи сплачується акцизний збір з вартості незво- ротної тари, якщо при розмитненні товару офор- мляється вантажна митна декларація на двох сторінках під одним номером і по графам 42 окремо проставляється вартість лікеро-горілчаних виробів і окремо вартість тари (пляшки, банки, ящика)? 3. Чи підлягають оподаткуванню податком на добав- лену вартість послуги по перевезенню пасажирів в автобусах, які виконують перевезення паса- жирів на маршрутах в особливому режимі? 4. За яку кількість днів необхідно сплатити по- датковий кредит за право користування відстроч- кою по сплаті податку на добавлену вартість за імпортні світлі нафтопродукти, якщо у векселі передбачено термін на 20 днів, а фактично про- ведено розрахунки з бюджетом раніше? 5. Чи розповсюджуються пільги по податку на до- бавлену вартість, які передбачені пунктом "с" ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 N 14-92 "Про податок на добавлену вар- тість" на суб'єктів підприємницької діяльнос- ті без створення юридичної особи? 6. Чи підлягають оподаткуванню податком на добав- лену вартість та акцизним збором конфісковане безхазяйне, спадкове майно, скарби та інші цін- ності, які за відповідними рішеннями конфіс- куються і передаються для зберігання їх під митним контролем? 7. Чи відносяться на розрахунки з бюджетом суми податку на добавлену вартість, які виділені в розрахункових документах окремим рядком по матеріальних цінностях, які безкоштовно чи у вигляді безповоротної фінансової допомоги отримані підприємством-споживачем? 8. Чи підлягають оподаткуванню податком на добав- лену вартість кошти , отримані підприємством- кредитором за несвоєчасну сплату заборговано- сті підприємства-боржника згідно п.2 Указу Президента від 16.03.95 р. N 227/95 "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України"? 9. Чи підлягає оподаткуванню податком на добавле- ну вартість приватна нотаріальна і адвокатська діяльність? 10.Чи поширюється пільга по податку на добавлену вартість, передбачена Постановою Верховної Ради України від 21.10.94 р. N 223/94-ВР, на продук- цію, яка реалізується по державному контракту згідно Указу Президента України від 16.01.95 р. N 51/95 виконавцем якої являється консорціум "Укрфітотерапія", Держсадвинпром та Укоопспілка? 11. Хто являється платником акцизного збору по товарах (продукції), яка виготовлена з даваль- ницької сировини? 12. Який порядок визначення готової продукції, виготовленої повністю з давальницької сировини? Чи вважаються лікеро-горілчані вироби, виробами виробленими з давальницької сировини, якщо на їх виготовлення експортовано цукор? 13. Чи сплачується акцизний збір з оборотів по по наступній реалізації автомобілів по яких від- повідно до постанови Верховної Ради України від 13.07.95 р. N 303 (303/95-ВР) "Про стабілізацію роботи підприємств-виробників легкових автомобі- лів" надавались пільги по непрямих податках, якщо наступна реалізація була здійснена в період коли ці пільги утратили чинність? 14. У зв'язку зі змінами з 1 січня 1995 року дже- рела віднесення вартості виконаного капітального ремонту, за рахунок якого джерела сплачується податок на добавлену вартість: а) нарахований на фактичну вартість робіт по ка- пітальному ремонту, виконаному підрядним спосо- бом; б) сплачений за матеріали, які використані при виконанні капітального ремонту господарським способом; в) нарахований на фактичну вартість робіт по ка- пітальному ремонту, виконаному підрядним спосо- бом з використанням матеріалів замовника. 15. Чи можна вважати українські карбованці, які надійшли від нерезидентів через "ЛОРО" рахунки на виконання експортних контрактів, прирівненими до іноземної валюти для поширення на них дії п.65 Інструкції N 44 (z0140-94) від 31.05.94 р.? 16. Згідно Указу Президента України від 12.08.95 р. N 750 "Про пільги щодо оподаткування добровільних пожертвувань юридичних і фізичних осіб" звільняються від податку на добавлену вартість обороти з безкоштовної передачі товарів (робіт, послуг), включаючи імпортні, як добровільні пожертвування неприбутковим організаціям? А як бути з безкоштовною передачею колгоспом колгоспнику таких пожертвувань? 17. Чи може свідчити відсутність записів про податок на добавлену вартість в відвантажуваль- них документах про те, підприємством-виробником або торгівельним підприємством в ціні товару не враховано податок на добавлену вартість?

Операції, які здійснюються довірчими това- риствами щодо обігу цінних паперів (акцій, облігацій, сертифікатів, векселів, тощо), включаючи послуги з їх реалізації, звіль- няються від оподаткування податком на добавле- ну вартість. Що стосується інших послуг (арен- да, лізинг, реклама та інформація, обробка да- них, інші послуги, не пов'язані з цінними па- перами, то оподаткування їх проводиться на за- гальних підставах у відповідності до Декрету Міністрів України від 26.12.92 р. N 14-92 "Про податок на добавлену вартість". Обчислення акцизного збору з імпортних лікеро- горілчаних виробів проводиться виходячи із загальної митної вартості з урахуванням мит- ної вартості незворотної тари (пляшки,ящики, банки). Відповідно до Основних правил кла- сифікації по гармонізованій системі опису і кодування товарів Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності упаковочні матеріали і контейнери, які поставляються разом з товарами, повинні класифікуватися з товарами, якщо вони такого виду, який звичайно використовується для упаковки таких товарів. Згідно Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 N 14-92 "Про податок на добавлену вартість" та доповненням до нього від 30.04.93 N 43-93 "Про внесення змін і доповнень до дея- ких декретів Кабінету Міністрів України про податки" від податку на добавлену вартість звільняються послуги міського пасажирського транспорту. Зазначена пільга не поширюється на послуги, які надаються пасажирам по їх пе- ревезенню на таксі та маршрутних таксі, неза- лежно від типу, марки, кількості посадочних місць автомобіля, на якому здійснюється таке перевезення. У разі, якщо сплата податку на добавлену вар- тість проводиться раніше, ніж передбачено у векселі на відстрочку світлих нафтопродуктів, то плата за податковий кредит проводиться ви- ходячи із фактичної кількості днів такої від- строчки. (Наприклад, у векселі, взятого на об- лік державною податковою інспекцією термін відстрочки передбачено на 20 днів, а фактично розрахунки здійснюються через 12, то сума податкового кредиту визначається виходячи із 12 днів). Фізична особа, яка займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи - є суб'єктом підприємницької діяльності, тобто рівноправним платником податку на добавлену вартість, на якого поширюється податкова піль- га. Тому, ритуальні послуги, які надаються суб'єктами підприємницької діяльності без створення юридичної особи, не підлягають опо- даткуванню податком на добавлену вартість. Відповідно до підпункту "б" пункту 6 Інструк- ції Головної державної податкової інспекції України від 31.05.94 р. N 44 (z0140-94) "Про порядок обчислення і сплати податку на добав- лену вартість та акцизного збору за товари, ввезені із-за меж митних кордонів України, і товари (роботи, послуги), що експортуються за межі митних кордонів України" податок на до- бавлену вартість та акцизний збір не спла- чуються з конфіскованого безхазяйного, спадко- ваного майна, скарбів та інших цінностей, які за відповідними рішеннями конфіскуються і пе- редаються для зберігання їх під митним контро- лем. Об'єкт оподаткування виникає на момент реалізації (передачі) такого конфіскованого майна на баланс підприємства, установи як ос- новних так і оборотних фондів по митній вар- тості, при її відсутності по оціночній вартос- ті такого майна, незалежно від того факту кому і на які цілі дане майно реалізується (пере- дається). Відповідно до Інструкції Головної державної податкової інспекції України від 10.02.93 р.N 3 (z0018-93) на розрахунки з бюджетом від- носяться тільки ті суми податку на добавлену вартість, що сплачені або підлягають сплаті постачальникам за виконані роботи, надані пос- луги, придбані матеріальні ресурси, паливо, придбані і введені в експлуатацію основні ви- робничі фонди. Враховуючи те, що матеріальні цінності підприємством-споживачем отримано на власні потреби безкоштовно, чи у вигляді без- поворотної фінансової допомоги, тобто без фак- ту проведення розрахунків коштами або товарами (роботами, послугами) за ці цінності, то в та- ких випадках віднесення на розрахунки з бюдже- том (Д-т 68 рахунку) сум податку на добавлену вартість, виділених окремим рядком підприємст- вом-постачальником, не передбачено. Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів Ук- раїни "Про податок на добавлену вартість" не включаються в оподатковуваний оборот для об- числення податку на добавлену вартість. Ст.34 Закону України від 02.09.93 р. "Про но- таріат" (3425-12) та ст.5 Закону України від 19.11.92 р. 2887-12 "Про адвокатуру" передба- чено види нотаріальних і адвокатських дій, що за своїм характером являються послугами право- вого характеру. Оплата цих послуг та додатко- вих послуг правового характеру, проводиться за домовленістю сторін і підлягає оподаткуванню податком на добавлену вартість згідно до діючого податкового законодавства. Додатком до постанови Кабінету Міністрів Ук- раїни від 04.07.95 N 490 (490-95-п) "Про Державну програму економічного і соціального розвитку України на 1995 рік" встановлено об- сяги державного контракту на поставку сільсь- когосподарської продукції, виконавцем якого наряду з Мінсільгосппромом, Держхарчопромом, Українською академією аграрних наук визначено консорціум "Укрфітотерапія" та Держсадвинпром. Тому, при виконанні вимог щодо реалізації про- дукції за державним контрактом, викладених у спільному листі Мінсільгосппрому від 12.05.95 N 37-21-1-12/3073 та Головної державної по- даткової інспекції України від 10.05.95 р.N 10-321/10-2059 (v2059225-95) , сільськогос- подарські товаровиробники при поставці продук- ції власного виробництва консорціуму "Укрфіто- терапія" саджанців лікарських рослин, лікарсь- кої сировини, елітного насіння лікарських рос- лин та Держсадвинпрому елітних саджанців пло- дових і ягідних культур за рахунок державних коштів, не справляють податок на добавлену вартість. (Обсяги державного контракту до- даються). Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. N 18-92 "Про акцизний збір" платниками акцизного збору є суб'єкти підприємницької діяльності - виробники підак- цизних товарів (продукції), а також суб'єкти підприємницької діяльності, що імпортують підакцизні товари. Відповідно до "Положення про організацію бухгалтерського обліку і звіт- ності в Україні", затвердженого постановою Ка- бінету Міністрів України від 3 квітня 1993 ро- ку N 250 (250-93-п) сировина, основні та до- поміжні матеріали, паливо, покупні напівфабри- кати і комплектуючі вироби, запасні частини, тара, що використовується для пакування і транспортування продукції, інші матеріальні ресурси відображаються в обліку і звітності за їх фактичною собівартістю, а готова продук- ція - за фактичною виробничою собівартістю. Давальницька ж сировина відображається поза балансом за цінами, вказаними у договорі. Го- това продукція, виготовлена із давальницької сировини, також відображається на позабалансо- вому рахунку підприємства-переробника, не є його власністю і не може розцінюватися як про- дукція власного виробництва. Такі товари є власністю суб'єкта, який володіє давальницькою сировиною, а по бухгалтерському обліку та звітності такі товари відображаються в нього як готова продукція власного виробництва. Ви- ходячи з наведеного, платником акцизного збору по продукції, виготовленій з давальницької си- ровини є не її переробник, а власник. Згідно Закону України від 15.09.95 N 327/95-ВР "Про операції з давальницькою сировиною у зов- нішньоекономічних відносинах" операції з дава- льницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах - це операції пов'язані з перероб- ленням (обробленням,збагаченням чи використан- ням) давальницької сировини незалежно від кількості замовників та виконавців, а також етапів операцій з переробленням ввезеної чи закупленої іноземним замовником на територію України за іноземну валюту або вивезеної за її межі з метою отримання готової продукції. До таких операцій належать операції, у яких сиро- вина замовника на конкретному етапі її пере- робки становить не менше 20 відсотків загаль- ної вартості готової продукції. Готова продук- ція - це продукція, вироблена з використанням давальницької сировини і визначена як кінцева у контракті між замовником і виконавцем. При цьому, ведення бухгалтерського обліку та звіт- ності по випуску продукції із давальницької сировини як у замовника, так і виконавця по- винні відповідати вимогам діючого законодавст- ва. Тому, якщо питома вага вартості цукру у загальній вартості (передбаченої у контракті) лікеро-горілчаних виробах, складає менше 20 відсотків, то така операція не буде являтись операцією з давальницькою сировиною. Зазначе- на операція буде відноситись до товарообмін- них (бартерних) операцій, при яких експорт (цукор) звільняється від податку на добавлену вартість і акцизного збору (як пільгова про- дукція), а імпортні лікеро-горілчані вироби підлягають оподаткуванню акцизним збором і податком на добавлену вартість за встановленим порядком. Згідно Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 N 18-92 "Про акцизний збір" платника- ми акцизного збору є суб'єкти підприємницької діяльності - виробники підакцизних товарів та імпортери цих підакцизних товарів. Обороти з реалізації автомобілів згідно зазначеної пос- танови в період з 01.07.95 по 01.11.95 звіль- нялись від оподаткування податком на добавле- ну вартість та акцизного збору. Тому акцизний збір підприємством-виробником при реалізації цих автомобілів не сплачувався. При наступній реалізації цих автомобілів по- середником акцизний збір не сплачується. Сто- совно податку на добавлену вартість, то об'єк- том для його оподаткування являється валовий дохід цього підприємства-посередника. Оскільки відповідно до п.38 Інструкції ГДПІ України від 10.02.93 р. N 3 (z0018-93) "Про порядок обчислення і сплати податку на добав- лену вартість" на розрахунки з бюджетом відно- сяться лише суми, що сплачені або підлягають сплаті постачальникам за виконані роботи, пос- луги, придбані матеріальні ресурси, паливо, вартість яких згідно діючого законодавства відноситься на витрати виробництва й обігу, то: а) податок на добавлену вартість, нарахований на фактичну вартість капітального ремонту ос- новних фондів як виробничого, так і невироб- ничого призначення, виконаного підрядним спо- собом з використанням матеріалів виконавця робіт відноситься за рахунок відповідних дже- рел фінансування такого ремонту (за рахунок фонду амортизації); б) податок на добавлену вартість, сплачений за матеріали, які використані при виконанні капітального ремонту виробничих і невиробничих основних фондів господарським способом, відноситься за рахунок джерел фінансування такого ремонту; в) податок на добавлену вартість, нарахований на фактичну вартість капітального ремонту виробничих і невиробничих основних фондів підрядним способом з використанням матеріалів замовника, відноситься за рахунок відповідних джерел фінансування такого ремон- ту з віднесенням за рахунок тих же джерел по- датку на добавлену вартість за використані для такого ремонту матеріали, які належать замовникові робіт. Згідно п.65 Інструкції "Про порядок обчис- лення і сплати податку на добавлену вартість та акцизного збору за товари, ввезені із-за меж митних кордонів України, і товари (роботи, послуги, що експортуються за межі митних кордонів України", затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України N 44 від 31.05.94 р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.06.94 р. за N 140/349, передбачено порядок проведення відшкодування сум податку на добавлену варті- сть за проведені експортні операції в розра- хунках за іноземну валюту за умови її надход- ження на розрахунковий рахунок підприємства. Зазначений порядок діє незалежно від того фак- ту, через які банківські установи та рахунки нерезидентів в українських банках (в тому числі рахунки "ЛОРО" надійшла іноземна валюта на розрахунковий рахунок постачальника-експортера. У разі надходження на розрахункові рахунки експортерів національної валюти (незалежно через які банківські установи та рахунки нерезидентів в банках), необхідно керуватися п.66 зазначеної Інструкції. Згідно Указу Президента України від 12.08.95 р. N 750 (750/95) "Про пільги щодо оподаткування добровільних пожертвувань юридичних і фізичних осіб" звільняються від обкладання податком на добавлену вартість, акцизним збором та ввізним митом під час переміщення через митний кордон України товари, які надходять від нерезидентів неприбутковим організаціям, а також не є об'єктами обкладання податком на добавлену вартість обороти з безкоштовної передачі товарів, робіт, послуг, включаючи імпортні, як добровільні пожертвування лише неприбутковим організаціям. Відсутність записів про податок на добавлену вартість в відвантажувальних документах є грубим порушенням податкового законодавства, оскільки відповідно до Інструкції (z0018-93) від 10.02.93 п.88, розрахункові (платіжні) документи, в яких сума податку не відокремлена або не зроблена помітка "Без ПДВ", установами банків до виконання прийматися не можуть. Згідно п.54 цієї Інструкції,суми ПДВ, що спла- чені або підлягають сплаті постачальникам за придбані для потреб основної діяльності мате- ріали, паливо, комплектуючі та інші вироби, відносяться на розрахунки з бюджетом тільки тоді, коли сума цього податку в розрахункових документах вказана окремим рядком. У випадках, коли підприємством-виробником придбано для виробничих потреб товарно-мате- ріальні цінності без виділення в розрахункових документах сум податку на добавлену вартість, такі цінності оприбутковуються по повній вар- тості, без вирахування покупцем сум податку самостійно та без віднесення сум податку на розрахунки з бюджетом. При реалізації готової продукції, вартість то- варно-матеріальних цінностей, придбаних без виділення в розрахункових документах сум по- датку на добавлену вартість, включається в калькуляцію собівартості продукції по ціні оприбуткування з урахуванням індексації, якщо така була. При подальшому продажу підприємством-виробни- ком невикористаних на виробничі потреби товар- но-матеріальних цінностей, придбаних без виділення сум податку окремим рядком, податок на добавлену вартість справляється в розмірі 20% з повної ціни їх реалізації, але не нижче їх купівельної вартості. При подальшому продажу таких товарно-мате- рільних цінностей за ціною нижче купівельної або при безплатній їх передачі, оподатковува- ний оборот, який не включає в себе податок на добавлену вартість визначається, виходячи з їх купівельної ціни, відповідно до пп.20, 21 Інструкції N 3 (z0018-93) . Що стосується підприємства-продавця зазначе- них товарів, то невиділення ним сум ПДВ в роз- рахункових документах окремим рядком не може беззаперечно свідчити про те, що в ціні таких товарів ПДВ не враховано, і перевірити, включено ПДВ до ціни товару, чи не включено, можна лише при документальній перевірці тако- го підприємства. Для торговельних, та інших підприємств, які надають торговельно-посередницькі послуги, оподатковуваний оборот визначається як сума валового доходу, одержаного у вигляді різниці між цінами реалізації та закупівельними ціна- ми (п.27 Інструкції N 3), тому виділення в ро- зрахункових документах сум ПДВ на перший пог- ляд тут не так важливо, однак необхідно заз- начити, що при оформленні розрахункових документів необхідно вказувати окремим рядком ПДВ не тільки з торговельної націнки, але і з закупівельної ціни товару (якщо в ній податок виділено окремою сумою), тільки в тому разі підприємство-покупець має можливість віднести на розрахунки з бюджетом (якщо має на те право) суми ПДВ за придбані товарно-матеріаль- ні цінності з повної їх вартості.