1. Яку кредиторську заборгованість вважати заборгованістю з терміном позовної давності, що минув? Який порядок списання заборгованості з терміном позовної давності, що минув? Які нормативно-правові акти регулюють списання такої заборгованості?

Як визначено в ст. 257 ЦК (435-15) загальний термін позовної давності становить 3 роки. Це означає, що на протязі трьох років (або більшого терміну, встановленого за згодою сторін) особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого права або інтересу. На протязі трьох років кредитор повинен вживати всіх заходів для стягнення заборгованості - вести претензійно - позовну роботу. Термін три роки застосовується до більшості зобов'язань, однак для деяких випадків законодавством установлені спеціальні терміни позовної давності. У відповідності з ч. 1 ст. 258 ЦК для окремих видів вимог може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала в порівнянні із загальною позовною давністю.

Перебіг терміну позовної давності починається з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права чи про особу, яка порушила його (ст. 261 ЦК (435-15) ) .

Якщо термін виконання зобов'язання визначений у договорі, то перебіг терміну позовної давності починається з наступного дня після закінчення терміну виконання (ст. 261 ЦК (435-15) ) .

Якщо термін виконання зобов'язань у договорі не визначений або визначений моментом вимоги, то перебіг терміну позовної давності починається з дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання (ст. 261 ЦК (435-15) ) .

У деяких випадках обчислення терміну позовної давності починається з моменту, визначеному в спеціальних нормах: за регресними зобов'язаннями перебіг терміну позовної давності починається з дня виконання основного зобов'язання (ст. 261 ЦК (435-15) ) ; за договорами найму - з моменту припинення договору найму (щодо вимог наймача) і з моменту повернення речі наймачем (щодо вимог наймодавця) (ст. 786 ЦК).

Перебіг терміну позовної давності може перериватися (ст. 264 ЦК (435-15) ) :

- при здійсненні особою дії, що свідчить про визнанням ним свого боргу;

- у випадку пред'явлення особою позову до одного з кількох боржників;

- у випадку пред'явлення особою позову, якщо предметом такого позову є лише частиною вимоги, право та яку має позивач.

Після того, як термін позовної давності був перерваний, починається новий відлік позовної давності.

У відповідності із ст. 268 Цивільного кодексу (435-15) встановлені вимоги, на які термін позовної давності не поширюється. Зокрема на вимоги:

- вкладника до банку (фінансової установи) про видачу вкладу;

- про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим пошкодженням здоров'я або смертю;

- страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування).

Цивільним кодексом передбачено, що законом можуть бути встановлені також інші вимоги, на які не поширюється позовна давність (ч. 2 ст. 268 ЦК (435-15) ) , як наприклад, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що належить йому, без обмеження цієї вимоги будь-яким терміном.

Контролювати термін виникнення і перебігу заборгованості повинен працівник бухгалтерії, який веде облік розрахунків, головний бухгалтер або його заступник.

У випадку, якщо стан заборгованості не відслідковується, в результаті чого минув термін позовної давності по такій заборгованості, керівництво бюджетної установи може вжити заходів дисциплінарного впливу до посадової особи, що контролює ведення розрахунків.

Своєчасний контроль за термінами виникнення заборгованості, її станом, забезпечується шляхом проведення інвентаризації рахунків.

У відповідності з п. 1.5 Інструкції N 90 (z0728-98) інвентаризацію розрахунків з дебіторами і кредиторами необхідно проводити не рідше двох разів на рік, розрахунків у порядку планових платежів і з депонентами - не рідше одного разу на місяць. Списання кредиторської заборгованості, термін позовної давності якої минув, здійснюється щоквартально у відповідності з Порядком від 08.05.01 р. N 73 (z0458-01) .

Наказом керівника бюджетної установи створюється інвентаризаційна комісія. До її складу обов'язково включається головний бухгалтер (або його заступник) та працівник бухгалтерії, на якого покладено обов'язки по веденню обліку розрахунків.

У ході інвентаризації встановлюється реальний стан заборгованості. Всім дебіторам необхідно надати акти звірки розрахунків за даними свого обліку. На протязі 10 днів дебітори підтверджують свою заборгованість або заявляють свої заперечення. Якщо до кінця року не вдалося усунути розбіжності, то розрахунки з дебіторами та кредиторами показуються кожною стороною у своєму балансі у сумах, виходячи з даних бухгалтерського обліку, визнаних ними правильними.

По відношенню до кредиторської заборгованості, необхідно проаналізувати причини її виникнення і вжити заходів щодо її погашення. При наявності дебіторської заборгованості керівництво бюджетної установи повинно вжити заходів щодо своєчасного повернення коштів (при необхідності звернуться до суду з позовом про повернення дебіторської заборгованості).

За результатами інвентаризації складається акт інвентаризаційної комісії, який затверджує керівник бюджетної установи. До акту додається довідка з розшифровкою виявленої непогашеної заборгованості у розрізі дебіторів та кредиторів.

Після підписання акту і довідки розглядається питання щодо списання заборгованості, термін позовної давності якої минув.

Для списання кредиторської заборгованості за загальним фондом необхідно направити до вищестоящої установи такі документи:

- лист-звернення;

- акт інвентаризації із зазначенням суми кредиторської заборгованості, яка являється безнадійною для погашення, назвою кредитора, датою і причиною виникнення заборгованості, переліком заходів, що були проведені для ліквідації заборгованості;

- акт звірки взаєморозрахунків.

Вищестояща установа визначає доцільність проведення списання заборгованості і у випадку позитивного рішення видає наказ про списання заборгованості з обліку підвідомчої установи. На підставі цього наказу підвідомча установа здійснює списання заборгованості.

Списання кредиторської заборгованості за спеціальним фондом (щодо власних надходжень) здійснюється на підставі висновку інвентаризаційної комісії та наказу керівника бюджетної установи.

Списання кредиторської заборгованості, термін позовної давності якої минув, у бухгалтерському обліку відображається такою кореспонденцією рахунків:

- за коштами загального фонду:

Дт 675 "Розрахунки з іншими кредиторами"

Кт 431 "Результат виконання кошторису за загальним фондом";

- за коштами спеціального фонду:

Дт 675 "Розрахунки з іншими кредиторами"

Кт 432 "Результат виконання кошторису за спеціальним фондом".

Списання дебіторської заборгованості, термін позовної давності якої минув, здійснюється у відповідності з п. 11.5 Інструкції по інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ, затвердженої наказом ДКУ від 30.10.98 р. N 90 (z0728-98) зі змінами.

За сумами дебіторської заборгованості, термін позовної давності якої минув, у довідці вказуються особи, винні у пропущені цих термінів. Така заборгованість списується на підставі висновку інвентаризаційної комісії за рішенням керівника установи. При цьому про списання обов'язково повідомляють вищестоящу установу. Інформацію про таку заборгованість необхідно відобразити на забалансовому рахунку 07 "Списані активи та зобов'язання" і обліковувати там не менше п'яти років, щоб у випадку зміни майнового положення неплатоспроможного дебітора можна було стягнути цю заборгованість.

Списання простроченої дебіторської заборгованості, термін позовної давності якої минув, відображається в бухгалтерському обліку такою кореспонденцією рахунків:

- за загальним фондом:

Дт 431 "Результат виконання кошторису за загальним фондом"

Кт 364 "Розрахунки з іншими дебіторами" та одночасно Дт 07 "Списані активи та зобов'язання";

- за спеціальним фондом:

Дт 432 "Результат виконання кошторису за спеціальним фондом"

Кт 364 "Розрахунки з іншими дебіторами"

та одночасно Дт 07 "Списані активи та зобов'язання".

Списана протермінована заборгованість відображається у формі N 7д, N 7м (z1064-07) "Звіт про заборгованість за бюджетними коштами":

- в частині дебіторської заборгованості: у гр. 7 "Дебіторська заборгованість на звітну дату, списана" та в частині кредиторської заборгованості: у гр. 12 "Кредиторська заборгованість на звітну дату, списана".

Крім того, прострочена заборгованість відображається у додатках до пояснювальної записки у розрізі кодів економічної класифікації видатків.

У відповідності зі ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 р." від 28.12.07 р. N 107-VI (107-17) будь-які видатки, пов'язані з утриманням бюджетних установ, можуть здійснюватися розпорядниками бюджетних коштів у разі, коли відсутня прострочена заборгованість із заробітної плати (грошового забезпечення), а також за спожиті комунальні послуги та енергоносії.

Тому дуже важливо контролювати терміни проведення розрахунків, не допускати простроченої заборгованості, термін позовної давності якої минув, а при необхідності своєчасно вживати заходів щодо її списання.

Нагадуємо, що у відповідності зі ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14) відповідальність за організацію бухгалтерського обліку і забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій несе керівник установи, який здійснює керівництво у відповідності до законодавства України.

2. Порядок обліку операцій з відновлення касових видатків на рахунках бюджетних установ.

На протязі бюджетного року часто постає питання щодо правильності проведення бюджетними установами операцій з відновлення касових видатків та відображення їх у бухгалтерському обліку.

Для проведення операцій з відновлення касових видатків важливим є визначення періоду здійснення видатків, які в подальшому відновлюються на рахунках розпорядників бюджетних коштів, тобто відновлюються видатки за операціями поточного чи минулого бюджетних років.

При надходженні коштів за операціями поточного року кошти зараховуються за відповідними кодами економічної класифікації видатків (далі - КЕКВ), за якими проводились такі видатки, з подальшим зменшенням суми проведених касових видатків. В залежності від проведених операцій коригуються також фактичні видатки.

За операціями, проведеними у минулих бюджетних періодах з загального фонду державного та місцевих бюджетів, отримані (відновлені) кошти відразу з КЕКВ 0000 спрямовуються в доход бюджету на підставі платіжного доручення бюджетної установи.

У випадках, коли за операціями минулих бюджетних періодів обліковується дебіторська заборгованість, яка є джерелом погашення відповідної кредиторської заборгованості (нараховані та несплачені лікарняні тощо), сума повернутих коштів спрямовується на погашення такої кредиторської заборгованості і не підлягає перерахуванню до бюджету.

Дані про операції з відновлення касових видатків відображаються у Картці аналітичного обліку касових видатків та в Картці аналітичного обліку фактичних видатків (в залежності від проведених операцій), затверджених наказом Державного казначейства України "Про затвердження форм карток і книг обліку бюджетних установ та порядок їх складання" від 06.10.2000 N 100 (z0747-00) , який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.10.2000 за N 747/4968.

Щодо відображення в бухгалтерському обліку наведених операцій, зарахування коштів на реєстраційний рахунок розпорядника відображається бухгалтерським проведенням за дебетом субрахунку 321 "Реєстраційні рахунки" та кредитом 364 "Розрахунки з іншими дебіторами", 675 "Розрахунки з іншими кредиторами", 652 "Розрахунки із соціального страхування" тощо. Отримані кошти за операціями, проведеними у попередніх бюджетних періодах, які підлягають перерахуванню в доход бюджету, в бухгалтерському обліку відображаються за дебетом субрахунку 431 "Результат виконання кошторису за загальним фондом" та кредитом субрахунку 321 "Реєстраційні рахунки".

Щодо списання дебіторської та кредиторської заборгованості та відновлення касових видатків