Угода
між Урядом України і Урядом Російської Федерації
про співробітництво та взаємодопомогу в митних справах
Дата підписання: 24.06.1993
Дата набуття чинності: 09.09.1993
Уряд України і Уряд Російської Федерації, в подальшому -
Сторони,
бажаючи розвивати добросусідські стосунки, в тому числі і
шляхом співробітництва в галузі митної справи,
намагаючись шляхом співробітництва митних служб сприяти
розвитку і прискоренню пасажирського і вантажного сполучення між
двома країнами,
маючи на увазі, що митні порушення приносять збитки
економічним інтересам обох Сторін,
переконані в тому, що дотримання митних законів і правил та
боротьба з митними правопорушеннями можуть більш успішно
здійснюватися при співробітництві митних служб Сторін,
домовилися про таке:
Стаття 1. Визначення
Для мети цієї Угоди:
1) "Митне законодавство" - сукупність правових норм, що
регулюють порядок ввезення, вивезення та транзиту товарів, ручної
поклажі і багажу пасажирів, міжнародних поштових відправлень,
валютних та інших цінностей, справляння мита та інших податків і
зборів чи пільг, заборон, обмежень і дозволів, контролю за
переміщенням товарів та інших предметів через державний кордон;
2) "Митні служби" - для Української Сторони - Державний
митний комітет, для Російської Сторони - Державний митний комітет;
3) "Митне порушення" - будь-яке порушення чи спроба порушення
митного законодавства;
4) "Особа" - будь-яка фізична чи юридична особа;
5) "Наркотичні засоби" - речовини, занесені в списки Єдиної
Конвенції ООН від 30 березня 1961 року про наркотичні засоби
( 995_177 ) з наступними змінами і доповненнями;
6) "Психотропні речовини" - речовини, занесені в списки
Конвенції ООН про психотропні речовини ( 995_176 ) від 21 лютого
1971 року з наступними змінами і доповненнями.
Стаття 2. Сфера застосування Угоди
1. Митні служби Сторін на основі цієї Угоди
співробітничатимуть одна з одною, в тому числі безпосередньо на
українсько-російському кордоні, в рамках їх компетенції та при
дотриманні внутрішнього законодавства з метою:
а) полегшення і прискорення пасажирського і вантажного
сполучення між двома державами;
б) дотримання порядку справляння мита та інших ввізних та
вивізних зборів, а також правильного застосування імпортних та
експортних пільг;
в) запобігання, припинення та розслідування порушень митного
законодавства.
2. Угода не зачіпає обов'язків Сторін, що витікають з інших
міжнародних угод, зокрема, що стосуються правової допомоги по
кримінальних справах.
Стаття 3. Спрощення митних формальностей
1. Митні служби Сторін приймають за взаємною згодою необхідні
заходи, спрямовані на спрощення митного оформлення, з метою
полегшення і прискорення пасажирського та вантажного сполучення
між обома Сторонами.
2. Переміщення товарів і транспортних засобів через
українсько-російський кордон здійснюється через пункти пропуску,
що встановлюються за взаємним погодженням Сторін.
3. Митні служби Сторін узгоджують режим роботи прикордонних
митних органів, враховуючи при цьому чинні угоди про міжнародне
сполучення.
4. Митні служби Сторін визнають митні забезпечення (пломби,
відбитки печаток, штампи) і бланки митних документів, що
застосовуються ними, а також при необхідності накладають власне
забезпечення на вантажі, що перевозяться.
5. Товари і транспортні засоби, що прямують транзитом,
звільняються від митного огляду, за винятком випадків, коли є
підстави вважати, що вони містять товари, заборонені до ввезення,
вивезення чи транзиту відповідно до законодавства Сторін.
Стаття 4. Надання свідчень
1. Митні служби Сторін видають одна одній по запиту будь-яке
свідчення, яке підтверджує, що товари, вивезені з території однієї
Сторони, ввозяться законно на територію другої Сторони; в
свідченні зазначається вид і результати митних процедур, у
відповідності з якими оформлювалися товари. Це стосується також
тих випадків, коли товари реекспортуються з території другої
Сторони.
2. Митні служби Сторін надають одна одній по запиту відомості
про те, що надані митними органами свідчення чи інші документи
достовірні та містять всі необхідні дані.
Стаття 5. Боротьба з незаконним обігом наркотиків
1. Митні служби Сторін з метою активізації дій по
запобіганню, припиненню і розслідуванню контрабанди і незаконної
торгівлі наркотичними засобами і психотропними речовинами без
запитів і в можливо стислі строки повідомляють одна одній дані
про:
а) осіб, про яких відомо, що вони займаються контрабандою чи
незаконною торгівлею наркотичними засобами і психотропними
речовинами чи підозрюються в цьому;
б) наземні, водні і повітряні транспортні засоби, контейнери
і поштові відправлення, про які відомо, що вони використовуються
для контрабанди наркотичних засобів і психотропних речовин чи
викликають підозру в такому використанні.
2. Митні служби Сторін без попереднього запиту повідомляють
одна одній дані про контрабандні способи і методи при незаконній
торгівлі наркотичними засобами і психотропними речовинами, а також
про ефективність нових методів контролю за ними.
3. Отримані будь-якою з Сторін у відповідності з пунктами 1 і
2 цієї Статті свідчення, повідомлення, документи можуть
передаватися її правоохоронним органам та іншим державним органам,
що займаються боротьбою з наркоманією і незаконною торгівлею
наркотичними засобами та психотропними речовинами.
4. На підставі внутрішнього законодавства митні служби Сторін
застосовують при необхідності метод контрольованої поставки
наркотичних засобів та психотропних речовин з метою виявлення
осіб, причетних до їх незаконного обігу.
Рішення про використання методу контрольованої поставки
приймаються Сторонами стосовно кожного конкретного випадку і
можуть, при необхідності, враховувати фінансові домовленості
Сторін.
5. Сторони можуть поширювати сферу дії цієї Угоди також на
речовини, які застосовуються для виготовлення наркотичних засобів
та психотропних речовин.
Стаття 6. Передача відомостей
1. Митні служби Сторін передають одна одній за запитом, в
тому числі шляхом надсилання повідомлень, протоколів чи
засвідчених копій офіційних паперів та інших документів, всі
відомості, що знаходяться в їх розпорядженні, про:
а) обставини, які дозволяють правильно справляти мито та інші
ввізні та вивізні збори, а також визначати обґрунтованість
застосування імпортних та експортних пільг;
б) встановлені дії, що готуються чи здійснені, які суперечать
чи можуть суперечити митному законодавству запитуючої Сторони.
2. Митні служби Сторін в можливо короткий строк повідомляють
одна одній, також і без попереднього запиту, всі дані про можливі
порушення митного законодавства, в боротьбі з якими існує особлива
зацікавленість. Це в першу чергу стосується порушень законодавства
в області переміщень:
- товарів і вантажів, які можуть представляти загрозу
навколишньому середовищу чи здоров'ю населення;
- зброї, боєприпасів, вибухових і отруйних речовин, вибухових
пристроїв;
- предметів, що представляють історичну, художню, культурну і
археологічну цінність;
- товарів, які підлягають у відповідності з законодавством
Сторін обкладанню високим митом або податком;
- товарів, які мають особливо важливе значення і підпадають
під нетарифні обмеження, у відповідності з переліками, узгодженими
митними службами Сторін.
Стаття 7. Передача документів
1. Митні служби Сторін передадуть одна одній протягом трьох
місяців після набуття чинності цієї Угоди копії чинних
законодавчих актів, правил та інструкцій з митних питань, а в
подальшому будуть негайно інформувати одна одну про всі зміни і
доповнення митного законодавства.
2. Митна служба однієї Сторони по запиту митної служби другої
Сторони з дотриманням правил отримувача передає копії всіх рішень
адміністративних органів, що стосуються застосування митних
правил.
3. В запитах про передачу документів на відміну від вимог,
передбачених Статтею 11 цієї Угоди, суть справи може не
описуватися.
4. Передача документів повинна підтверджуватись отриманням їх
адресатом із зазначенням дати передачі, засвідченим запитуваною
митною службою.
Стаття 8. Обмін досвідом і технічна допомога
1. Митні служби Сторін:
а) обмінюються досвідом своєї діяльності та інформацією про
нові засоби і способи скоєння порушень митного законодавства;
б) повідомляють одна одній про застосування митними службами
технічних допоміжних засобів;
в) обмінюються інформацією по інших митних питаннях, що
представляють взаємний інтерес.
2. Митні служби Сторін надають одна одній технічну допомогу в
області митної справи, включаючи:
а) обмін співробітниками митниць у випадках, що представляють
взаємний інтерес, з метою ознайомлення з технічними засобами, що
використовуються обома митними службами;
б) навчання і допомогу у вдосконаленні спеціальних навичок
співробітників митниць;
в) обмін інформацією і досвідом у використанні технічних
засобів контролю;
г) обмін експертами з митних питань;
д) обмін професіональними, науковими і технічними даними, що
стосуються митних питань.
Стаття 9. Розслідування
1. По запиту митної служби однієї Сторони митна служба другої
Сторони проводить перевірку або розслідування у відповідності з
підпунктами "б" і "в" пункту 1 Статті 2 цієї Угоди. Результати
перевірки або розслідування повідомляються запитуючій Стороні у
відповідності з процедурою, передбаченою пунктом 1 Статті 6 цієї
Угоди.
2. Розслідування проводиться у відповідності із
законодавством, що діє на території запитуваної Сторони.
Запитувана митна служба проводить розслідування, діючи від свого
власного імені.
3. Запитувана митна служба може дозволити офіційним особам
запитуючої Сторони бути присутніми при такому розслідуванні.
Стаття 10. Експерти і свідки
У випадку, якщо судові або адміністративні органи однієї
Сторони у зв'язку з розглядом ними порушень митного законодавства
і правил здійснять запит цього, митна служба другої Сторони може
уповноважити своїх службовців виступити в якості експертів та
свідків на таких судових чи адміністративних розглядах. Ці
службовці свідчать по фактах, встановлених ними під час виконання
службових обов'язків.
В запиті про явку на судовий чи адміністративний розгляд
повинно бути чітко вказано, по якій справі і в якій якості повинен
з'явитися службовець.
Стаття 11. Форма і зміст запиту
1. Запит, передбачений Статтею 9 цієї Угоди, направляється в
письмовій формі. Необхідні для виконання запиту документи повинні
додаватися в оригіналах, офіційно завірених копіях чи фотокопіях.
2. Запит повинен містити такі дані:
а) митний орган, інтереси якого лежать в основі запиту;
б) вид процедури;
в) прізвища, адреси та інші дані учасників процедури;
г) короткий опис суті справи, його юридична кваліфікація;
д) предмет і причини запиту.
Стаття 12. Виконання запиту
1. Митні служби Сторін надають одна одній допомогу у
відповідності із законодавством своєї країни і в межах своєї
компетенції.
2. Якщо виконання запиту не входить в компетенцію митної
служби, що отримала запит, ця служба повинна негайно передати його
компетентному органу і повідомити про це запитуючу митну службу.
3. Запитувана митна служба виконує запит у порядку, що
передбачається законодавством своєї країни. Однак на прохання
запитуючої митної служби запитувана митна служба може застосувати
особливу форму і порядок, якщо це не суперечить законодавству
запитуваної Сторони.
Стаття 13. Документи
1. Пересилка документів в оригіналах може бути запитана лише
в тих випадках, якщо копій чи фотокопій цих документів
недостатньо.
2. Оригінали документів повинні бути повернені в можливо
короткий строк.
3. При виконанні положень цієї Статті не повинні ущемлятися
права запитуваної Сторони чи третьої сторони.
Стаття 14. Використання отриманих відомостей
Митні служби Сторін можуть використовувати як докази отримані
у відповідності з цією Угодою відомості та документи в своїх
протоколах, повідомленнях свідків при проведенні розслідувань і
судових розглядів у зв'язку з митними правопорушеннями.
Доказова сила цих відомостей та документів, а також їх
використання в суді визначається внутрішнім законодавством
запитуючої Сторони.
Стаття 15. Відмова у сприянні
1. У виконанні прохання відмовляється, якщо її виконання може
спричинити шкоду суверенітету або безпеці чи суперечить основним
принципам законодавства запитуваної Сторони або її міжнародним
зобов'язанням.
2. Про відмову у сприянні, а також про причини відмови
запитуюча митна служба повідомляється невідкладно в письмовому
вигляді.
Стаття 16. Відшкодування витрат
Митній службі, що надає допомогу, відшкодовуються тільки ті
витрати, які були викликані при виконанні запиту у відповідності з
цією Угодою по оплаті експертів і перекладачів, що не працюють в
митній службі.
Відшкодування витрат, пов'язаних з виконанням положень Статті
8 цієї Угоди, може бути предметом окремих узгоджень між митними
службами Сторін.
Стаття 17. Виконання Угоди
1. Передбачене цією Угодою співробітництво здійснюється
безпосередньо між митними службами Сторін.
2. Митні служби Сторін видають в межах своєї компетенції
необхідні для виконання цієї Угоди документи.
3. З метою виконання цієї Угоди митні служби Сторін
встановлюють необхідні зв'язки між підлеглими їм митними органами,
що розміщені безпосередньо на українсько-російському кордоні.
4. Представники митних служб обох Сторін будуть періодично,
або по мірі необхідності, зустрічатися один з одним по черзі на
території тієї чи другої Сторони для обговорення питань, що
пов'язані з виконанням цієї Угоди.
Стаття 18. Заключні положення
Ця Угода підлягає затвердженню у відповідності із
законодавством кожної із Сторін і набуде чинності по закінченні 30
днів з дня повідомлення про її схвалення.
Ця Угода укладена на п'ять років, починаючи з дня набрання
нею чинності, і буде кожного разу автоматично продовжуватися на
наступні п'ять років, якщо жодна із Сторін не заявить про своє
бажання розірвати цю Угоду за шість місяців до закінчення
відповідного строку.
Здійснено у місті Києві 24 червня 1993 року в двох
примірниках, кожний українською та російською мовами, при цьому
обидва тексти мають однакову силу.
За Уряд України За Уряд Російської Федерації
(підпис) (підпис)