Проект
(Тираж 10.07.2008)
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про наукові парки
Цей Закон регулює правові, економічні, організаційні
відносини, пов'язані зі створенням та функціонуванням наукових
парків, і спрямований на інтенсифікацію процесів розроблення,
виробництва, впровадження інноваційної продукції на внутрішньому
та зовнішньому ринках.
РОЗДIЛ I. ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому
значенні:
договір про партнерство з науковим парком - договір між
науковим парком і суб'єктами господарювання щодо умов розроблення
та виконання проектів наукового парку;
засновники наукового парку - вищий навчальний заклад і/або
наукова установа та інші суб'єкти господарювання, що уклали
засновницький договір про утворення наукового парку;
інноваційний проект наукового парку - пакет документів, що
визначає процедуру і комплекс необхідних заходів щодо розроблення,
інвестування, створення та реалізації інноваційної продукції або
послуг і включає в себе дані про матеріально-технічні, фінансові,
кадрові ресурси, необхідні для виконання проекту;
науковий парк - юридична особа, створена у формі об'єднання
вищого навчального закладу IV рівня акредитації (далі - вищий
навчальний заклад) і/або наукової установи та інших суб'єктів
господарювання з метою організації, координації, контролю процесу
розроблення і виконання проектів наукового парку;
науково-технічний проект наукового парку - пакет документів,
що визначає процедуру і комплекс необхідних заходів щодо
розроблення, створення та проведення дослідно-промислового
випробування інноваційного продукту і включає в себе дані про
матеріально-технічні, фінансові, кадрові ресурси, необхідні для
виконання проекту;
партнери наукового парку - суб'єкти господарювання, що уклали
з науковим парком договір про партнерство;
пріоритетні напрями діяльності наукового парку - економічно і
соціально зумовлені наукові, науково-технічні та інноваційні
напрями діяльності, що відповідають меті створення наукового
парку, галузевому профілю та/або спеціалізації вищого навчального
закладу та/або наукової установи (які є базовими елементами
наукового парку), враховують потреби регіону (території), в якому
створено науковий парк, та узгоджуються з напрямами діяльності,
визначеними законами України "Про пріоритетні напрями розвитку
науки і техніки" ( 2623-14 ) (2623-14)
, "Про пріоритетні напрями
інноваційної діяльності в Україні" та іншими законодавчими актами
України в науковій та інноваційній сферах;
проект наукового парку - інноваційний або науково-технічний
проект, що прийнятий і виконується науковим парком згідно з
вимогами цього Закону.
Стаття 2. Законодавство про науковий парк
1. Науковий парк діє відповідно до Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, Господарського та Цивільного кодексів України
( 435-15 ) (435-15)
, законів України "Про вищу освіту" ( 2984-14 ) (2984-14)
, "Про
інвестиційну діяльність", "Про наукову і науково-технічну
діяльність", "Про інноваційну діяльність", "Про державне
регулювання діяльності у сфері трансферу технологій", цього Закону
та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в
науково-технічній та інноваційній сферах.
РОЗДIЛ II. ОРГАНIЗАЦIЙНI ЗАСАДИ СТВОРЕННЯ ТА ДIЯЛЬНОСТI
НАУКОВОГО ПАРКУ
Стаття 3. Мета утворення наукового парку
1. Науковий парк утворюється з метою розвитку наукової,
науково-технічної та інноваційної діяльності у вищому навчального
закладі і/або науковій установі, ефективного та раціонального
використання наявного наукового потенціалу, матеріально-технічної
бази для комерціалізації результатів наукових досліджень і їх
впровадження на вітчизняному та закордонному ринках.
Стаття 4. Функції наукового парку
1. Основними функціями наукового парку є:
створення нових видів інноваційного продукту, здійснення
заходів щодо їх комерціалізації, організація та забезпечення
виробництва наукоємної, конкурентоспроможної інноваційної
продукції на внутрішніх і зовнішніх ринках;
інформаційно-методичне, правове та консалтингове забезпечення
засновників і партнерів наукового парку, надання
патентно-ліцензійної допомоги;
залучення студентів, випускників, аспірантів, науковців та
працівників вищого навчального закладу і/або наукової установи до
розроблення і виконання проектів наукового парку;
сприяння розвитку та підтримка малого інноваційного
підприємництва;
організація підготовки, перепідготовки та підвищення
кваліфікації спеціалістів, необхідних для розроблення і реалізації
інноваційних та науково-технічних проектів;
залучення і використання у своїй діяльності ризикового
(венчурного) капіталу, підтримка наукоємного виробництва;
захист та представництво інтересів засновників і партнерів
наукового парку в органах державної влади та органах місцевого
самоврядування, а також у відносинах з іншими суб'єктами
господарювання в межах, визначених установчими документами
наукового парку;
розвиток міжнародного і вітчизняного співробітництва у сфері
науково-технічної та інноваційної діяльності, сприяння залученню
іноземних інвестицій;
виконання інших функцій, не заборонених законодавством
України.
Стаття 5. Установчі документи наукового парку
1. Науковий парк діє на основі засновницького договору та
статуту, що затверджується його засновниками.
2. У засновницькому договорі про утворення наукового парку
визначаються зобов'язання засновників утворити науковий парк,
порядок їх спільної діяльності щодо його створення, умови
передання науковому парку майна та нематеріальних активів
засновників з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
3. У статуті наукового парку вказуються найменування
юридичної особи, завдання та функції наукового парку згідно з
вимогами цього Закону, відомості про склад засновників, розмір і
порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу
прибутку і збитків, органи управління науковим парком, їх
компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до
наукового парку та виходу з нього, порядок ліквідації та інші
відомості, що відповідають законодавству України та цьому Закону.
Стаття 6. Утворення наукового парку
1. Рішення про утворення наукового парку приймається його
засновниками за погодженням із спеціально уповноваженим
центральним органом виконавчої влади у сфері науково-технічної та
інноваційної діяльності в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів
України.
2. У разі якщо засновниками наукового парку виступають
суб'єкти господарювання державної або комунальної власності, що
здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання
або права оперативного управління, рішення про участь таких
засновників у заснуванні наукового парку приймається за
погодженням з відповідними органами, в управлінні яких перебуває
ця державна або комунальна власність.
3. Для погодження рішення про утворення наукового парку
подаються:
проекти установчих документів наукового парку;
перелік пріоритетних напрямів діяльності наукового парку;
дані про наукові результати, реалізація яких забезпечить
розвиток наукового парку;
дані про наявну та потенційну виробничу, інженерну,
транспортну і соціальну інфраструктури, засновників наукового
парку, що будуть використовуватися в діяльності наукового парку.
4. Науковий парк є юридичною особою, що вважається створеною
з дня її державної реєстрації в установленому законом порядку.
Стаття 7. Пріоритетні напрями діяльності наукового парку
Перелік пріоритетних напрямів діяльності наукового парку
формується згідно із законами України "Про пріоритетні напрями
розвитку науки і техніки" ( 2623-14 ) (2623-14)
та "Про пріоритетні напрями
інноваційної діяльності в Україні" відповідно до напрямів наукової
діяльності вищого навчального закладу і/або наукової установи з
урахуванням потреб регіону (території), де розташований науковий
парк.
Стаття 8. Статус засновників наукового парку
1. Суб'єкти господарювання - засновники наукового парку
зберігають статус юридичної особи і на них поширюються норми
законів щодо регулювання діяльності суб'єктів господарювання.
2. Суб'єкт господарювання - засновник наукового парку має
право:
добровільно вийти з наукового парку на умовах і в порядку,
визначених статутом наукового парку із збереженням взаємних
зобов'язань та укладених договорів з іншими суб'єктами
господарювання;
одержувати від наукового парку в установленому порядку
інформацію, пов'язану зі своїми інтересами;
одержувати частину прибутку від діяльності наукового парку
відповідно до порядку, визначеного статутом наукового парку.
Стаття 9. Управління науковим парком
1. Науковий парк має вищий орган управління (загальні збори
засновників) та утворює виконавчий орган, функції яких
визначаються статутом наукового парку.
2. Вищий орган управління науковим парком:
затверджує статут наукового парку та вносить зміни до нього;
утворює виконавчий орган наукового парку;
вирішує фінансові та інші питання відповідно до статуту
наукового парку.
Стаття 10. Виконавчий орган управління наукового парку
1. Виконавчий орган наукового парку формується загальними
зборами засновників у порядку, визначеному статутом наукового
парку.
2. Виконавчий орган наукового парку вирішує питання поточної
діяльності з метою координації діяльності його засновників і
партнерів щодо виконання науково-технічних та інноваційних
проектів.
Стаття 11. Особливості статусу вищого навчального закладу або
наукової установи - засновника наукового парку
1. Вищий навчальний заклад та/або наукова установа можуть
виступати засновниками юридичних осіб та/або їх об'єднань з метою
виконання проектів наукового парку.
2. Вищий навчальний заклад та/або наукова установа мають
право на строк виконання проектів наукового парку виступати
безпосереднім орендодавцем приміщення та обладнання для суб'єктів
господарювання, створених науковими та науково-педагогічними
працівниками вищого навчального закладу та/або наукової установи,
з укладанням договорів між науковим парком і зазначеними
суб'єктами господарювання, де визначається порядок сплати
комунальних послуг та орендної плати.
3. Вищий навчальний заклад та/або наукова установа беруть
участь у формуванні статутного фонду наукового парку шляхом
внесення до нього нематеріальних активів (майнових прав на об'єкти
інтелектуальної власності) у порядку, встановленому законодавством
України.
4. У разі ліквідації наукового парку за рішенням засновників
або на підставі рішення суду, у тому числі про визнання наукового
парку банкрутом, майнові права на об'єкти інтелектуальної
власності, створені за рахунок бюджетних коштів, не включаються до
ліквідаційної маси і повертаються вищому начальному закладу та/або
науковій установі, що вносили їх до статутного фонду наукового
парку.
5. Вищий навчальний заклад та/або наукова установа можуть
виступати засновниками одного наукового парку.
Розділ III. ОСОБЛИВОСТI РОЗРОБЛЕННЯ ТА РЕАЛIЗАЦIЇ ПРОЕКТIВ
НАУКОВОГО ПАРКУ
Стаття 12. Розроблення та прийняття проектів наукового парку
1. Проекти наукового парку розробляються на конкурсних
засадах у рамках пріоритетних напрямів діяльності наукового парку
з урахуванням норм законів України "Про інноваційну діяльність"
( 40-15 ) (40-15)
, "Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу
технологій", "Про спеціальний режим інноваційної діяльності
технологічних парків".
2. Проекти наукового парку подаються до виконавчого органу
наукового парку юридичними та/або фізичними особами відповідно до
умов конкурсу пропозицій щодо реалізації пріоритетних напрямів
діяльності наукового парку (далі - конкурс).
3. Положення про проведення конкурсу розробляється та
затверджується виконавчим органом наукового парку.
4. За результатами конкурсу виконавчий орган наукового парку
приймає рішення про виконання проекту наукового парку та укладає
договір про партнерство.
Стаття 13. Реєстрація проектів наукового парку
1. Виконавчим органом наукового парку здійснюється реєстрація
всіх проектів наукового парку, на реалізацію яких укладено договір
про партнерство. Проекти наукового парку, реалізація яких потребує
державної підтримки, надсилаються виконавчим органом наукового
парку для державної реєстрації до спеціально уповноваженого
центрального органу виконавчої влади у сфері науково-технічної та
інноваційної діяльності.
2. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої
влади у сфері науково-технічної та інноваційної діяльності
здійснює державну реєстрацію проектів наукового парку в порядку,
визначеному Кабінетом Міністрів України.
3. У разі якщо для виконання проекту наукового парку
необхідно ввезення нового наукового високотехнологічного
обладнання, а також комплектуючих і матеріалів, що виробляються в
Україні, науковий парк або його партнер як виконавець проекту
можуть скористатися умовами митного оформлення, передбаченими
статтею 16 цього Закону. Номенклатура та обсяги ввезення такого
обладнання, комплектуючих і матеріалів, що не виробляються в
Україні, погоджуються зі спеціально уповноваженими центральними
органами виконавчої влади з питань митної справи, економічної
політики, фінансової політики, податків. Ці матеріали додаються до
проекту наукового парку як його невід'ємна складова.
4. Строк реалізації проекту наукового парку не може
перевищувати семи років з моменту його реєстрації.
Стаття 14. Моніторинг виконання проектів наукових парків
1. Виконавчий орган наукового парку здійснює моніторинг
реалізації проектів наукового парку.
2. У разі недотримання партнером наукового парку вимог
проекту наукового парку, показників та строків виконання
науково-технічного або інноваційного проекту виконавчий орган
наукового парку може прийняти рішення про припинення виконання
проекту наукового парку в повному обсязі або частково внаслідок
односторонньої відмови від договору про партнерство, що
вважатиметься відповідно розірваним або зміненим.
3. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої
влади у сфері науково-технічної та інноваційної діяльності за
обгрунтованим поданням виконавчого органу наукового парку у
встановленому порядку скасовує державну реєстрацію проекту
наукового парку або вносить відповідні зміни до державного реєстру
проектів наукового парку.
Розділ IV. ДЕРЖАВНА ПIДТРИМКА ДIЯЛЬНОСТI НАУКОВИХ ПАРКIВ
Стаття 15. Майнові права на технології та об'єкти права
інтелектуальної власності
1. Розроблення і реалізація проектів наукового парку
здійснюються за рахунок власних коштів наукового парку, його
партнерів чи замовників та/або за рахунок коштів державного і
місцевих бюджетів.
2. Виконання проектів наукового парку за кошти замовників
проектів наукового парку, що не передбачають будь-яких пільгових
умов їх реалізації, здійснюється без їх державної реєстрації.
3. Майнові права на технології та об'єкти права
інтелектуальної власності, набуті в результаті виконання проектів
наукового парку, є власністю автора об'єкта права інтелектуальної
власності та/або технології, наукового парку та/або його
партнерів, крім випадків, зазначених у частині четвертій цієї
статті.
4. Центральний орган виконавчої влади, у сфері управління
якого перебуває вищий навчальний заклад або наукова установа, може
обмежити майнові права на технології та об'єкти права
інтелектуальної власності, створені із залученням державних
коштів, у разі якщо:
а) технологію та/або об'єкт права інтелектуальної власності
віднесено до сфери національної безпеки і оборони держави;
б) технологію та/або об'єкт права інтелектуальної власності
визнано такими, що мають використовуватися в публічних інтересах;
в) технологію та/або об'єкт права інтелектуальної власності
доведено до промислового використання та реалізації готової
продукції повністю за рахунок державних коштів.
5. У випадках, зазначених у частині четвертій цієї статті,
автор об'єкта права інтелектуальної власності та/або технології,
науковий парк та/або його партнери мають право використовувати
технологію та/або об'єкт права інтелектуальної власності,
створений із залученням державних коштів, для власних потреб, якщо
інше не визначено договором між ними та центральним органом
виконавчої влади, у сфері управління якого перебуває вищий
навчальний заклад або наукова установа.
6. Науковий парк та/або його партнери зобов'язані протягом
місяця з дня отримання ними повідомлення про створення із
залученням державних коштів технології та/або об'єкта права
інтелектуальної власності повідомити центральному органу
виконавчої влади, у сфері управління якого перебуває вищий
навчальний заклад або наукова установа, про створену технологію
та/або об'єкт права інтелектуальної власності.
7. Центральний орган виконавчої влади, у сфері управління
якого перебуває вищий навчальний заклад або наукова установа,
протягом двох місяців з дня отримання повідомлення, передбаченого
частиною шостою цієї статті, має повідомити науковий парк та/або
його партнерів про своє рішення щодо обмеження майнових прав на
технологію та/або об'єкт права інтелектуальної власності і
підстави такого обмеження відповідно до частини четвертої цієї
статті.
8. Якщо центральний орган виконавчої влади, у сфері
управління якого перебуває вищий навчальний заклад або наукова
установа, протягом строку, зазначеного в частині сьомій цієї
статті, не повідомив про прийняте ним рішення науковий парк та/або
його партнерів, виключні майнові права на технологію та/або об'єкт
права інтелектуальної власності без обмежень належать автору
об'єкта права інтелектуальної власності та/або технології,
науковому парку та/або його партнерам відповідно до законодавства
України.
9. У разі порушення центральним органом виконавчої влади, у
сфері управління якого перебуває вищий навчальний заклад або
наукова установа, норм частин третьої - восьмої цієї статті автор
об'єкта права інтелектуальної власності та/або технології,
науковий парк та/або його партнери можуть звернутися до суду з
позовом про захист своїх прав.
Стаття 16. Особливості митного режиму ввезення нового
наукового обладнання, комплектуючих та матеріалів для виконання
проектів наукових парків
1. Звільняються від сплати ввізного мита, що нараховується
згідно з митним законодавством України при ввезенні в Україну, для
реалізації:
науково-технічних проектів наукових парків - нове
високотехнологічне наукове, лабораторне і дослідницьке обладнання,
що не виробляється в Україні і не може бути замінено іншим
обладнанням вітчизняного виробництва;
інноваційних проектів наукових парків - нове наукове,
лабораторне і дослідницьке обладнання, а також комплектуючі та
матеріали, що не виробляються в Україні або виробляються, але не
відповідають вимогам проекту наукового парку.
2. Порядок митного оформлення, затвердження номенклатури та
обсягів ввезення товарів, зазначених у частині першій цієї статті,
визначається Кабінетом Міністрів України.
3. Режим звільнення від сплати ввізного мита діє протягом
двох років від дати затвердження обсягів постачання обладнання,
для комплектуючих та матеріалів - протягом одного року. ..
Стаття 17. Оренда приміщень вищого навчального закладу та/або
наукової установи - засновників наукового парку
1. Вищий навчальний заклад та/або наукова установа, на базі
яких засновано науковий парк, мають право надавати виконавцям
проектів наукового парку необхідні їм лабораторії та/або інші
приміщення на основі договорів найму (оренди).
2. У договорах, що укладаються відповідно до частини першої
цієї статті, може визначатися особливий порядок сплати комунальних
послуг та орендної плати. Розміри та умови їх оплати
встановлюються вищим навчальним закладом та/або науковою установою
за погодженням з відповідними центральними органами виконавчої
влади, у сфері управління яких вони перебувають.
РОЗДIЛ V. ЕКОНОМIЧНI ЗАСАДИ ДIЯЛЬНОСТI НАУКОВОГО ПАРКУ
Стаття 18. Майнові відносини та фінансування наукового парку
1. Для виконання статутних завдань науковий парк може
створювати статутний, резервний фонди, фонд підтримки інноваційної
діяльності та інші фонди, не заборонені законодавством України.
2. Статутний фонд наукового парку поділений на частки між
засновниками.
3. Вкладом до статутного фонду наукового парку можуть бути
гроші, цінні папери та інші речі або майнові чи інші відчужувані
права, що мають грошову оцінку.
4. Суб'єкт господарювання державної або комунальної
власності, що здійснює свою діяльність на основі права
господарського відання, може передавати належне йому майно до
статутного фонду наукового парку лише за попереднім погодженням
органу, до сфери управління якого він належить.
5. Передача до статутного фонду наукового парку нерухомого
майна, а також повітряних і морських суден, суден внутрішнього
плавання та рухомого складу залізничного транспорту, що
перебувають на балансі державних суб'єктів господарювання,
здійснюється за умов додаткового погодження з Фондом державного
майна України.
6. Не можуть бути об'єктами передачі до статутного фонду
наукового парку об'єкти державної власності, що мають
загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно
до частини другої статті 5 Закону України "Про приватизацію
державного майна" ( 2163-12 ) (2163-12)
, а також об'єкти, включені до
переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають
приватизації, затвердженого Законом України "Про перелік об'єктів
права державної власності, що не підлягають приватизації"
( 847-14 ) (847-14)
.
2. До джерел фінансування наукового парку належать:
кошти статутного та інших фондів наукового парку;
фінансові надходження від діяльності наукового парку;
інвестиції, надані науковому парку;
благодійні внески для розвитку наукового парку та
забезпечення реалізації проектів наукового парку;
кошти державного та місцевих бюджетів;
кошти замовників;
інші надходження, не заборонені законодавством України.
Стаття 19. Розрахункове обслуговування діяльності наукового
парку
1. Науковий парк має право відкривати рахунки в національній
та іноземній валютах в банківських та інших фінансових установах.
Стаття 20. Припинення функціонування наукового парку
1. Припинення функціонування наукового парку здійснюється
виключно шляхом його ліквідації за рішенням засновників або на
підставі рішення суду.
2. Реорганізація наукового парку забороняється.
РОЗДIЛ VI. ПРИКIНЦЕВI ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім
статті 16, яка набирає чинності з 1 січня 2009 року.
2. Внести зміни до таких законів України:
1) частину другу статті 19 Закону України "Про Єдиний митний
тариф" ( 2097-12 ) (2097-12)
(Відомості Верховної Ради України, 1992 р., №
19, ст. 259 з наступними змінами), викласти в такій редакції:
"Для проектів технологічних та наукових парків,
зареєстрованих у встановленому Кабінетом Міністрів України
порядку, справляння ввізного мита здійснюється з урахуванням
положень, установлених законами України "Про спеціальний режим
інноваційної діяльності технологічних парків" ( 991-14 ) (991-14)
та "Про
наукові парки";
2) у Законі України "Про оренду державного та комунального
майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
(Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N
15, ст. 99; 1998 р., N 18, ст. 88; 1999 р., N 29, ст. 239; 2002
р., N 2, ст. 5, N 30, ст. 205; 2004 р., N 51, ст. 547):
після частини третьої статті 1 доповнити новою частиною
такого змісту:
"4. Відносини оренди рухомого та нерухомого майна вищих
навчальних закладів та/або наукових установ, на базі яких
засновано наукові парки, регулюються цим Законом з урахуванням
особливостей, передбачених Законом України "Про наукові парки".
У зв'язку з цим частину четверту вважати частиною п'ятою;
абзац другий статті 5 доповнити словами "а також майна вищих
навчальних закладів та наукових установ, що надається в оренду
виконавцям проектів наукових парків".
3. Питання, не врегульовані цим Законом, вирішуються
відповідно до законодавства України.
4. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня
набрання чинності цим Законом:
встановити орендні ставки для виконавців науково-технічних та
інноваційних проектів, яким надається в оренду державне майно
вищих навчальних закладів та/або наукових установ, на базі яких
засновано наукові парки, з метою державної підтримки реалізації
проектів наукового парку;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим
Законом;
підготувати пропозиції щодо внесення змін до законодавчих
актів, що суперечать нормам цього Закону.