Уцінка при податковій заставі


Чи може підприємство-боржник, активи якого перебувають у податковій заставі, провести уцінку комплектуючих виробів у зв'язку із втратою ними первісних властивостей?


Відповідно до ст. 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181 (далі — Закон) у день виникнення податкового боргу на активи платника податків поширюється право податкової застави.

Підпунктам 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону визначено, що платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, повинен письмово узгоджувати з податковим органом операції з такими активами, за винятком операцій з майном, майновими та немайновими правами, що використовуються в його підприємницькій діяльності (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт і послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні.

Уцінка товарів широкого вжитку і продукції виробничо-технічного призначення, що залежалися (не мають збуту більше трьох місяців) і не користуються попитом у споживачів, а також таких товарів та продукції, які частково втратили свою первісну якість (далі — товари, продукція), та надлишкових товарно-матеріальних цінностей (матеріалів, комплектуючих виробів, інших матеріальних цінностей, що більше трьох місяців не можуть бути використані на виробництво продукції, оскільки таку продукцію виробляти недоцільно за відсутності попиту на неї як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку), проводиться відповідно до вимог Положення про порядок уцінки і реалізації продукції, що залежалась, з групи товарів широкого вжитку, продукції виробничо-технічного призначення та надлишкових товарно-матеріальних цінностей, затвердженого наказом Мінекономіки України, Мінфіну України від 10.09.1996 р. № 120/190.

Проте п. 5 цього Положення встановлено обмеження і не підлягають уцінці товари, продукція та надлишкові товарно-матеріальні цінності із запасів товарно-матеріальних цінностей, які оформлено в заставу, перебувають у резерві або на відповідальному зберіганні.

Отже, підприємство не може самостійно прийняти рішення щодо проведення уцінки комплектуючих виробів у зв'язку із втратою ними первісних властивостей, оскільки такі активи підприємства-боржника перебувають у податковій заставі.


Автор: Ірина ДИБА

Юридичний вісник України 16/2009