1. Цей Режим розроблено відповідно до Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1996 року N 1192 (1192-96-п) , та на підставі рішення Науково-промислової ради Держкомрибгоспу (протокол від 20 січня 2009 року N 1).

2. Промисел у басейні Чорного моря здійснюється відповідно до Правил промислового рибальства в басейні Чорного моря, затверджених наказом Держкомрибгоспу України від 8 грудня 1998 року N 164 (z0147-99) , зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 9 березня 1999 року за N 147/3440 (далі - Правила рибальства), а також цього Режиму.

Промислове рибальство в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" (2456-12) та положень про них.

3. Написи, що в обов'язковому порядку наносяться на риболовні судна, повинні відповідати національному стандарту України.

4. Користувачі, судна яких задіяні на промислі, або безпосередньо капітани рибопромислових та пошукових суден у період промислу азовської хамси, тюльки та піленгаса кошільними та кільцевими неводами, бичків механізованими драгами щодоби, у встановлений час, повинні передавати до Штабу путини інформацію про:

обсяги вилову риби;

райони лову;

прилов особин непромислового розміру (молоді);

прилов осетрових.

5. Східно-Чорноморське, Західно-Чорноморське державне басейнове управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства, Херсондержрибохорона та Миколаївдержрибохорона до 10 числа місяця, що настає за звітним, подають до Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря та Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції звіти про фактичні улови водних живих ресурсів користувачами в басейні Чорного моря, лиманах, пов'язаних з морем та р. Дунай. При освоєнні 90% ліміту водних живих ресурсів терміново інформують про це Державну екологічну інспекцію Чорного моря та Азово-Чорноморську екологічну інспекцію.

6. Промисловий вилов осетрових видів риб і їх гібридів у басейні Чорного моря забороняється, а прилов цих об'єктів негайно випускається на місці вилову в водойму незалежно від їх життєздатності.

7. Кількість суден, що одночасно ведуть промисел шпрота різноглибинними тралами, з 1 листопада до 31 грудня обмежується 20 одиницями.

8. Кількість сіток, що застосовуються для промислу калкана, обмежено 6800 одиницями. Довжина сіток не повинна перевищувати 100 м. Кількість вічок по висоті не повинна перевищувати 10 одиниць. Припустимий коефіцієнт усадки полотна сітки не більше 0,65. Груза повинні кріпитися безпосередньо до нижньої підбори. Сітки для користувачів розподіляються: Автономна Республіка Крим - 4060 одиниць (у тому числі Каркінітська затока - 200 одиниць), Миколаївська область - 320 одиниць, Херсонська область - 470 одиниць, Одеська область - 1700 одиниць, резерв Держкомрибгоспу - 250 одиниць. Розподіл сіток між користувачами здійснюється органами рибоохорони.

9. Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) становить:

9.1. Для плавзасобів, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства, - 20 одиниць;

9.2. Для плавзасобів, що підлягають нагляду класифікаційного товариства, - 100 одиниць.

10. Забороняється вилов калкана під час нересту у виключній (морській) економічній зоні з 1 до 30 травня.

У територіальних і внутрішніх морських водах у цей період вводиться органами рибоохорони за погодженням з Південним науково-дослідним інститутом морського рибного господарства та океанографії (далі - ПівденНІРО) заборона на вилов калкана строком на 15 діб на зазначених ділянках незалежно одна від одної:

на схід від меридіана, що проходить через мис Башенний;

між меридіаном, що проходить через мис Башенний, і меридіаном порту Євпаторія на південь від Кримського півострова;

між меридіаном, що проходить через порт Євпаторія, і меридіаном 32 град. 13' сх.д., а також у Каркінітській затоці;

західніше меридіана 32 град. 13' сх.д.

У період нерестової заборони забороняється спеціалізований промисел калкана сітками. Калкан, що був приловлений іншими знаряддями лову в цей період, випускається в море незалежно від його життєздатності.

11. Забороняється неспеціалізований промисел сітками в річках Дніпро, Інгул, Інгулець з їх придатковими системами.

12. Кількість сіток, що застосовуються для промислу піленгаса на акваторії Чорного моря західніше меридіана 32 град. 13' сх.д., обмежено 280 одиницями. Довжина сіток не повинна перевищувати 100 м. Сітки для користувачів розподіляються: Миколаївська область - 110 одиниць, Херсонська область - 50 одиниць, Одеська область - 120 одиниць.

Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) - 10 одиниць.

13. Дозволяється спеціалізований промисел закидними неводами та волокушами піленгаса в Березанському лимані з 15 жовтня до 31 грудня. Мінімальний крок вічка: у "матні" - 30 мм, у приводах і крилах - 40 мм.

14. Забороняється промисел піленгаса сітками в період з 15 червня до 14 жовтня у Чорному морі на північ від лінії, що з'єднує мис Тарханкут з Дністровсько-Царгородським маяком, та на захід від меридіана 30 град. 00' сх.д.

15. При промислі шпрота різноглибинними тралами прилов чорноморської хамси не регламентується протягом усього року, прилов азовської хамси не регламентується тільки в дозволений період для її промислу кошільними неводами. У разі відсутності відповідного обґрунтування ПівденНІРО хамса, що розповсюджена з 1 жовтня до 31 грудня на схід від меридіана, що проходить через мис Кікінеїз, вважається азовською, а вся інша - чорноморською.

16. Величина прилову тюльки та атерини в усіх знаряддях лову вздовж кримського узбережжя не регламентується.

Величина прилову скатів при промислі калкана сітками не регламентується.

17. Мінімальний розмір вічка в сітках при лові бичка встановлюється 22 мм, в Тилігульському лимані - 20 мм.

Максимальний розмір вічка в сітках при лові бичків на акваторії Чорного моря не повинен перевищувати 28 мм.

18. Дозволяється застосування насосів (помп) потужністю не більше 45 куб.м/год для подання повітря в товщу води при промислі личинок хірономід сачками з капронового газу у водних об'єктах або на ділянках, які не використовуються в даний час з рибогосподарською метою. Відповідні водні об'єкти та їх ділянки визначаються органами рибоохорони на підставі рекомендацій науково-дослідних установ.

19. Прилов особин непромислового розміру (за винятком осетрових) при спеціалізованому промислі інших видів дозволяється відповідно до норм, установлених для неспеціалізованого промислу (пункт 18.4 Правил рибальства (z0147-99) ) .

20. Забороняється застосування сіток для лову бичків у Каркінітській затоці, за винятком акваторій Джарилгацької, Каржинської, Широкої та Перекопської заток.

21. Висота сіток для лову глоси на акваторії Чорного моря не повинна перевищувати 1,5 м, довжина - 75 м.

22. У період з 11 вересня по 31 грудня прилов азово-чорноморських кефалей у сітки при лові бичка у лиманах не регламентується.

23. У період з 10 вересня до 31 грудня забороняється промисел у північно-східній частині Шаболатського лиману від Сергієвського мосту до початку каналів "Бугаз-1" та "Бугаз-2", включаючи Аккембетську затоку.

24. Передбачені Правилами рибальства (z0147-99) норми для ріки Дунай розповсюджуються також на передгирловий простір ріки (від Старостамбульського гирла до Білгородського каналу включно і на 5 км у глиб моря).

25. Граничну кількість знарядь лову для р. Дунай у 2009 році наведено в додатку 1.

26. Ділянка на передгирловому просторі ріки Дунай, що є забороненою для промислу протягом усього року, визначається кордоном - перед діючими гирлами і рукавами на відстані в 1 км з двох боків від гирла або рукава, рахуючи від середини фарватеру, і на 5 км у глиб моря.

27. Забороняється ведення промислу оселедця чорноморського на р. Дунай та в її гирлах, від Ізмаїльського чатала, морська миля 43 до Вадул Ойи, 238-й км, до 13 травня 2009 року.

28. Забороняється промисел протягом усього року в Тилігульському лимані і р. Тилігул на північ від лінії, що з'єднує південну частину с. Гуляївка і с. Волкове, до гирла р. Тилігул та в поймі цієї річки від гирла до автошляху, що з'єднує села Косівка і Мар'янівка.

29. Дозволяється спеціалізований промисел азово-чорноморських кефалей в чорноморських лиманах (крім Дніпровсько-Бузького) і пов'язаних з морем озерах (крім озера Донузлав) сітками, розмір вічка яких установлюється органами рибоохорони за погодженням з науково-дослідними установами.

У чорноморських лиманах (крім Дніпровсько-Бузького) і пов'язаних з морем озерах мінімальні розміри піленгаса і азово-чорноморських кефалей, мінімальний крок вічка в знаряддях для їх вилову і терміни промислу визначаються органами рибоохорони на підставі рекомендацій науково-дослідних установ.

30. Передбачений Правилами рибальства (z0147-99) спеціалізований промисел азово-чорноморських кефалей у Чорному морі (за винятком пригирлового простору р. Дунай) ставними неводами, підйомними заводами, кошільними і кільцевими неводами дозволяється з 1 червня до 31 грудня, за винятком періоду нерестової заборони.

31. Дозволяється спеціалізований лов азово-чорноморських кефалей, атерини та карася ставними неводами в каналах, що з'єднують море з лиманами (Тилігульським, Шаболатським та ін.) та озерами (крім озера Донузлав), тільки у постійних місцях, визначених органами рибоохорони на підставі наукових обґрунтувань науково-дослідних установ.

Розподіл кількості ставних неводів між користувачами здійснюється органами рибоохорони з урахуванням обсягів виконання робіт з відтворення водних живих ресурсів, рибницької меліорації, дотримання Правил рибальства (z0147-99) .

32. Дозволяється спеціалізований промисел креветки волокушами і ручними сачками в лиманах (крім Дніпровсько-Бузького) і пов'язаних з морем озерах до 31 травня і з 1 вересня до 31 грудня.

33. Кількість волокуш, що застосовуються для промислу креветки на акваторії Чорного моря (за винятком узбережжя Криму), обмежено 32 одиницями. Волокуші для користувачів розподіляються: Миколаївська область - 5 одиниць, Херсонська область - 25 одиниць, Одеська область - 2 одиниці. Сачки для лову креветок можуть використовуватися тільки при проведенні промислу волокушами.

34. Мінімальний крок вічка в сітках у водних об'єктах у разі їх використання при неспеціалізованому промислі становить: у Дністровському лимані - 65 мм, у р. Дунай - 45 мм, у р. Південний Буг з її придатковою системою, а також у Дніпровсько-Бузькому лимані - 75 мм.

35. Забороняється спеціалізований промисел бичка сітками та волокушами у Дністровському лимані.

36. У Дністровському лимані спеціалізований промисел оселедця ставними сітками дозволяється в районі на південь від лінії, що з'єднує північні межі сіл Шабо та Роксолани.

37. Дозволяється застосування в Дністровському лимані при неспеціалізованому промислі ятерів з розміром вічка: в бочці - 30 мм, сажалці, замку і крилах - 40 мм.

38. При неспеціалізованому промислі ставними неводами в лиманах мінімально допустимий розмір вічка становить у котлі - 6 мм, дворі - 10 мм, крилах - 14 мм.

39. Граничну кількість знарядь лову для Дністровського лиману і пониззя р. Дністер у 2009 році наведено в додатку 2.

Мінімальна сумарна кількість сіток і ятерів (за винятком рачих) на ланку - 15 одиниць.

40. Спеціалізований лов чехоні, тарані та рибця у р. Дунай з її придатковою системою дозволяється сітками з вічком 36-40 мм.

41. Спеціалізований лов чехоні, тарані та рибця у р. Дністер з її придатковою системою і в Дністровському лимані дозволяється сітками з кроком вічка 32-38 мм.

42. Довжина однієї ставної сітки у рибогосподарських водних об'єктах Одеської області не повинна перевищувати 75 м.

43. Максимальний розмір вічка у сітках при вилученні оселедця чорноморського не повинен перевищувати 40 мм.

44. Дозволяється спеціалізований промисел креветки у Чорному морі та лиманах із застосуванням кураю (або в'язанок сухих рослин) у період з 1 листопада до 31 грудня.

45. У разі прилову водних живих об'єктів, що занесені до Червоної книги України, користувачі повинні терміново повідомляти про такі випадки органи рибоохорони та Мінприроди, такі об'єкти незалежно від їх стану випускаються в навколишнє природне середовище. Якщо об'єктами прилову стали дельфіни, то питання про доцільність і можливість надання їм допомоги в разі їх поранення чи пошкодження вирішується органами рибоохорони разом з органами Мінприроди. Якщо надання допомоги не потрібне чи неможливе, дельфіни негайно випускаються.

46. Користувачі повинні терміново інформувати відповідні органи рибоохорони, органи Мінприроди та службу ветеринарної медицини про виявлення захворювань риби та інших водних живих ресурсів, погіршення стану середовища їх перебування, випадки загибелі або виникнення загрози їх загибелі.

47. Встановлюються такі обмеження на вилов риби в Дніпровсько-Бузькій естуарній системі в період до весняно-літньої заборони за видами: тараня, рибець - 30%; лящ, судак - 20%; щука, окунь - 10% від виділеної їм квоти.

48. Забороняється використання ставних сіток у річках Дніпро, Інгулець з їх придатковими системами.

49. Мінімальний крок вічка для сіток, задіяних на промислі ляща та судака в Дніпровсько-Бузькій естуарній системі, при неспеціалізованому промислі становить 75 мм.

50. Дозволяється використання плавних сіток з кроком вічка 90-110 мм у р. Дніпро.

51. Забороняється використання ставних сіток з кроком вічка 38-50 мм у р. Південний Буг протягом усього року.

52. Забороняється використання на промислі в Дніпровсько-Бузькій естуарній системі ставних сіток з кроком вічка більше 50 мм та менше 75 мм.

53. Дозволяється промисел тюльки в р. Дніпро від греблі Каховської ГЕС униз за течією впродовж 10-кілометрової заборонної зони тюльковими волокушами в кількості двох одиниць (довжина до 100 м, крок вічка сітного полотна 5,0-6,5 мм) та конусними пастками (площа вхідного отвору до 10 кв.м, крок вічка сітного полотна 4,0-6,5 мм) у кількості 10 одиниць з пересувних та стаціонарних плавзасобів. Промисел здійснювати у темний час доби з використанням штучного освітлення.

54. На акваторії Дніпровсько-Бузького та Бузького лиманів дозволяється здійснювати промисел тюльковими бурилами з кроком вічка сітного полотна в "матні" 5,0-6,5 мм, у приводах - не більше 14 мм, крилах - не більше 18 мм, на глибинах - не менш ніж 4 м.

55. Дозволяється промисел тюльки в Бузькому лимані конусними пастками (площа вхідного отвору до 10 кв.м, крок вічка сітного полотна 4,0-6,5 мм) у кількості 60 одиниць з пересувних та стаціонарних плавзасобів. Промисел здійснювати у темний час доби з використанням штучного освітлення протягом усього року, за винятком періоду весняної заборони на лов риби.

56. Промисел оселедця в пониззі р. Дніпра дозволяється здійснювати плавними сітками з кроком вічка 28-30 мм, виготовленими виключно з капронового волокна.

57. У Дніпровсько-Бузькому та Бузькому лиманах забороняється постановка ставних сіток з кроком вічка 38-50 мм на глибину більше 3 м.

58. Забороняється спеціалізований промисел піленгаса в Дніпровсько-Бузькому та Бузькому лиманах за відсутності його щільних промислових концентрацій.

59. Кількість частикових закидних неводів і волокуш з кроком вічка не менше ніж у "матні" - 30 мм, приводах - 36 мм, крилах - 40 мм обмежується: у Дніпровсько-Бузькому лимані - п'ятьма одиницями, у р. Південний Буг - чотирма одиницями, у пониззі р. Дніпро - вісьмома неводами та дев'ятьма волокушами.

60. Довжина однієї ставної сітки в Дніпровсько-Бузькій естуарній системі обмежується: для крупновічкових (75 мм і більше) - не більше ніж 75 м; для дрібновічкових (22 - 50 мм) - не більше ніж 50 м.

61. Забороняється розміщення ставних сіток на Дніпровсько-Бузькому та Бузькому лиманах з 8 години ранку до 18 години вечора з кінця весняно-літньої заборони на лов риби до 15 вересня.

62. Мінімальний крок вічка в частикових ятерах, які використовуються при промислі риби в Дніпровсько-Бузькій естуарній системі, становить: у "бочці" - 30 мм, сажалці, замку та крилах - 36-40 мм.

63. Максимальну кількість знарядь лову для Дніпровсько-Бузької естуарної системи в 2009 році наведено в додатку 3.

ГРАНИЧНА КІЛЬКІСТЬ

знарядь лову для р. Дунай у 2009 році

ГРАНИЧНА КІЛЬКІСТЬ

знарядь лову для Дністровського лиману і пониззя р. Дністер у 2009 році

МАКСИМАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ

знарядь лову для Дніпровсько-Бузької естуарної системи в 2009 році*

* Розподіл знарядь лову між користувачами, які будуть вести промисел у Дніпровсько-Бузькій естуарій системі, здійснюється органами рибоохорони з урахуванням Правил промислового рибальства в басейні Чорного моря, затверджених наказом Держкомрибгоспу України від 8 грудня 1998 року N 164 (z0147-99) , зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 9 березня 1999 року за N 147/3440, освоєння квоти за попередні 2 роки, обсягів використання робіт з відтворення водних живих ресурсів, рибницької меліорації.

Ятери, штук		Сітки, штук
2-6- котлові	озерні	оселедцеві ставні	оселедцеві плавні	частикові плавні	частикові ставні
580	1000	620	1250	1000	1800

Закидні неводи (волокуші), штук		Ятери з вічком 30 мм і вище та сітки з вічком 65 мм і більше, штук	Ятери, штук			Сітки, штук			Раколовки, штук
крок вічка 30 мм і більше	тюль- кові		бичкові	в'юнові	раколовні	оселедцеві ставні	оселедцеві плавні*	з вічком 32- 38 мм	Раколовки, штук
4	5	3000	800	100	500	400	20	500	100

Найменування знарядь лову	Херсонська область, штук	Миколаївська область, штук	Разом, штук
Сітки - 38-40, 50 мм	650	650	1300
Сітки - 75 мм і більше	1000	1000	2000
Сітки - 22-24; 28-30 мм	150	150	300
Частикові ятери	800	400	1200
Раколовні ятери	200	200	400
Раколовки	750	750	1500
Закидні неводи	11	6	17
Закидні волокуші	9	-	9
Тюлькові волокуші	2	-	2
"Бурила" тюлечні	30	90	120
Конусні тюлечні пастки	10	60	70

РЕЖИМ

спеціального промислового рибальства в басейні Чорного моря у 2009 році

ГРАНИЧНА КІЛЬКІСТЬ

знарядь лову для р. Дунай у 2009 році

ГРАНИЧНА КІЛЬКІСТЬ

знарядь лову для Дністровського лиману і пониззя р. Дністер у 2009 році

МАКСИМАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ

знарядь лову для Дніпровсько-Бузької естуарної системи в 2009 році*