| Конвенція Міжнародної організації праці | Дата реєстрації грамоти про ратифікацію Конвенції або прийняте рішення Верховної Ради України | ||
| Номер | Назва | Норма статті | |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| Конвенції Міжнародної організації праці, ратифіковані Україною | |||
| N 2 | про безробіття (993_143) | Стаття 2 1. Будь-який член Організації, який ратифікує цю Конвенцію, установлює систему безплатних державних бюро зайнятості під контролем центрального органу. Засновуються комітети, в яких представлені підприємці та трудящі, з метою консультацій з питань щодо функціонування цих бюро. | Постанова ВР УкраїниN 3931-XII (3931-12) від 04.02.94 |
| N 138 | про мінімальний вік для прийому на роботу (993_054) | Параграф 4 статті 2 4. Незалежно від положень параграфа 3 цієї статті член Організації, чия економіка і система освіти недостатньо розвинені, може після консультацій із зацікавленими організаціями роботодавців і працівників, де такі існують, спочатку встановити вік у 14 років як мінімальний. | 03.05.1979 |
| Параграфи 2 і 3 статті 3 2. Види робіт за наймом або інші роботи, до яких застосовується параграф 1 цієї статті, визначаються національними законами або правилами або компетентними органами влади після консультацій з відповідними організаціями роботодавців і працівників, де такі існують. 3. Незважаючи на положення параграфа 1 цієї статті, національне законодавство або правила або компетентні органи влади можуть після консультації із зацікавленими організаціями роботодавців і працівників, де такі існують, дозволяти роботу за наймом або інший вид роботи особам, віком не молодше ніж 16 років, за умови, що здоров'я, безпека і моральність цих підлітків повністю захищені і що ці підлітки отримали достатнє спеціальне навчання чи професійну підготовку у відповідній галузі діяльності. | |||
| Параграф 1 статті 4 1. Компетентний орган влади у разі потреби може після консультацій з відповідними організаціями роботодавців і працівників, де такі існують, виключити із сфери застосування цієї Конвенції обмежені категорії робіт за наймом або інші роботи, щодо яких виникають особливі та суттєві проблеми, пов'язані із застосуванням. | |||
| Параграф 1 статті 5 1. Член Організації, економіка та адміністративний апарат якого недостатньо розвинені, може після консультацій із відповідними організаціями роботодавців і працівників, де такі існують, спочатку обмежити сферу застосування цієї Конвенції. | |||
| Стаття 6 Ця Конвенція не застосовується до роботи, що виконується дітьми і підлітками в школах загального, професійного чи технічного навчання або в інших учбових закладах, або до роботи, що виконується особами у віці щонайменше 14 років на підприємствах, якщо така робота виконується відповідно до умов, встановлених компетентними органами влади після консультацій з відповідними організаціями роботодавців і працівників, де такі існують, і є невід'ємною частиною: a) курсу навчання або підготовки, за який основну відповідальність несуть школа чи установа професійної підготовки; b) схваленої компетентним органом влади програми професійної підготовки, що здійснюється в основному чи повністю на підприємстві; с) програми професійної орієнтації, спрямованої на полегшення вибору професії або типу професійної підготовки. | |||
| Параграф 1 статті 8 1. Компетентний орган влади після консультацій з відповідними організаціями роботодавців і працівників, де такі існують, може шляхом видачі дозволів робити в окремих випадках винятки із заборони приймати на роботу за наймом або на іншу роботу, передбаченої в статті 2 цієї Конвенції, для такої мети, як участь у художніх виступах. | |||
| N 90 | про нічну працю підлітків у промисловості (переглянута 1948 року) (993_124) | Параграф 3 статті 2 3. Стосовно підлітків, які досягли віку шістнадцять років, але не досягли вісімнадцятирічного віку, цей період охоплює встановлений компетентним органом влади проміжок часу тривалістю принаймні сім послідовних годин між десятою годиною вечора і сьомою годиною ранку; компетентний орган влади може встановлювати різні проміжки часу для різних галузей промисловості підприємств чи їхніх філіалів, але він зобов'язаний консультуватися з заінтересованими організаціями роботодавців і працівників перш ніж установити проміжок часу після одинадцятої години вечора. | 14.09.1956 |
| Параграф 2 статті 3 2. 3 метою навчання учнів або професійного навчання в певних галузях промисловості чи в певних професіях, де мають працювати цілодобово, чи на певних роботах безперервного типу компетентні органи влади після проведення консультації з заінтересованими організаціями роботодавців і працівників можуть дозволити використовувати на нічних роботах підлітків, які досягли шістнадцятирічного віку, але не досягли віку вісімнадцяти років. | |||
| N 14 | про застосування щотижневого відпочинку на промислових підприємствах (993_140) | Параграф 1 статті 4 1. Кожний член Організації може дозволити повні або часткові вилучення (зокрема, відстрочки або скорочення) з положень статті 2, з особливим урахуванням усіх потрібних міркувань гуманності та економічних факторів, після консультації з відповідальними організаціями роботодавців та працівників, де такі організації є. | 19.06.1968 |
| N 132 | про оплачувані відпустки (993_022) | Параграф 2 статті 2 2. В силу необхідності після консультацій з відповідними організаціями роботодавців і працівників, де такі існують, компетентним органом влади або відповідним апаратом у кожній країні можуть бути вжиті заходи з метою вилучення із сфери застосування Конвенції окремих категорій осіб, які працюють за наймом, відносно яких виникають особливо серйозні проблеми, які торкаються її застосування або законодавчих чи конституційних питань. | ЗаконN 2481-111 (2481-14) від 29.05.2001 |
| Параграф 3 статті 9 3. Мінімум і межі часу, згадані в параграфі 2 цієї статті, визначаються компетентним органом після консультації з зацікавленими організаціями роботодавців та працівників або шляхом колективних переговорів, або іншим способом, що відповідає національній практиці і який може бути сумісним з національними умовами. | |||
| N 160 | про статистику праці (993_055) | Стаття 3 Під час розроблення або перегляду понять, визначень та методології, що використовуються під час збору, оброблення і публікації статистичних даних, передбачених цією Конвенцією, проводяться консультації з представницькими організаціями роботодавців і працівників, де такі організації є, з метою врахування їхніх потреб та забезпечення їхнього співробітництва. | Указ Президії Верховної Ради УРСРN 9158-XI (9158-11) від 03.05.90 |
| N 81 | про інспекцію праці у промисловості й торгівлі (993_036) | Стаття 5 b) співпраці між представниками інспекції праці та роботодавцями і працівниками або їхніми організаціями. | ЗаконN 1985-IV (1985-15) від 08.09.2004 |
| N 87 | про свободу асоціації та захист права на організацію (993_125) | Стаття 2 Працівники та роботодавці, без якої б то не було різниці мають право створювати на свій вибір організації без попереднього на те дозволу, а також право вступати в такі організації з єдиною умовою підлягати статутам цих останніх. | 14.09.1956 |
| Параграф 1 статті 3 1. Організації працівників і роботодавців мають право опрацьовувати свої статути й адміністративні регламенти, вільно обирати своїх представників, організовувати свій апарат і свою діяльність і формулювати свою програму дій. | |||
| Стаття 4 Організації працівників і роботодавців не підлягають розпускові або тимчасовій забороні в адміністративному порядку. | |||
| Стаття 5 Організації працівників і роботодавців мають право створювати федерації та конфедерації, а також право приєднуватися до них, і кожна така організація, федерація чи конфедерація має право вступати до міжнародних організацій працівників і роботодавців. | |||
| Стаття 6 Постанови статей 2, 3 та 4 застосовуються до федерацій та конфедерацій організацій працівників і роботодавців. | |||
| Стаття 7 Набуття прав юридичної особи організаціями працівників і роботодавців, їхніми федераціями та конфедераціями не може бути підпорядковано умовам, здатним перешкодити застосуванню постанов статей 2, 3 та 4. | |||
| Параграф 1 статті 8 1. Здійснюючи права, визнані за ними цією Конвенцією, працівники, роботодавці та відповідні їхні організації, так само як і інші особи або організовані колективи, дотримуються законності. | |||
| Стаття 10 У цій Конвенції термін "організація" означає будь-яку організацію працівників чи роботодавців, котра має за мету забезпечення та захист інтересів працівників або роботодавців. | |||
| Стаття 11 Кожний член Міжнародної організації праці, для якого ця Конвенція набула чинності, зобов'язується вжити всіх потрібних і відповідних заходів, щоб гарантувати працівникам і роботодавцям вільне здійснення права на організацію. | |||
| N 173 | про захист вимог працівників у випадку неплато- спроможності роботодавця (993_286) | Параграф 3 статті 3 3. Член Організації, який приймає зобов'язання, що випливають з обох частин цієї Конвенції, порадившись із найбільш представницькими організаціями роботодавців та працівників, може обмежити сферу застосування частини III певними категоріями працівників та певними галузями економічної діяльності. Ці обмеження вказуються в заяві про прийняття зобов'язань. | ЗаконN 2996-IV (2996-15) від 19.10.2005 |
| Параграф 5 статті 3 5. Член Організації, який прийняв зобов'язання, що випливають із частин II та III цієї Конвенції, може, порадившись із найбільш представницькими організаціями роботодавців та працівників, виключити зі сфери застосування частини II вимоги, які охороняються відповідно до положень частини III. | |||
| Параграф 2 статті 4 2. Компетентний орган, порадившись із найбільш представницькими організаціями роботодавців та працівників, може виключати з частини II, із частини III чи з обох частин цієї Конвенції певні категорії працівників, зокрема державних службовців, із причини особливого характеру їхніх трудових відносин чи у випадку наявності інших видів гарантій, що забезпечують їм захист, рівний тому, який надає ця Конвенція. | |||
| Стаття 10 Під час застосування положень цієї частини Конвенції Член Організації, порадившись із найбільш представницькими організаціями роботодавців та працівників, може вживати відповідних заходів для запобігання можливим зловживанням. | |||
| N 98 | про застосування принципів права на організацію і на ведення колективних переговорів (993_004) | Параграф 2 статті 1 2. Такий захист застосовується особливо щодо дій, метою яких є: a) підпорядкувати прийняття трудівника на роботу чи збереження ним роботи умові, щоб він не вступав до профспілки або вийшов з профспілки: b) звільняти чи в будь-який інший спосіб завдавати шкоди трудівникові на тій підставі, що він є членом профспілки чи бере участь у профспілковій діяльності в неробочий час або, за згодою підприємця, у робочий час. | 14.09.1956 |
| Параграф 1 статті 2 1. Організації трудівників і підприємців мають належний захист проти будь-яких актів втручання з боку одні одних чи з боку їхніх агентів або членів у створення й діяльність організацій та керування ними. | |||
| Параграф 2 статті 2 2. Зокрема, дії, що мають за мету сприяти заснуванню організацій трудівників під пануванням підприємців чи організацій підприємців або підтримувати організації трудівників шляхом фінансування чи іншим шляхом із метою поставити такі організації під контроль підприємців чи організацій підприємців, розглядаються як втручання у розумінні цієї статті. | |||
| Стаття 4 Там, де це потрібно, вживають заходів, що відповідають умовам країни, з метою заохочення й сприяння повному розвиткові й використанню процедури ведення переговорів на добровільних засадах між підприємцями чи організаціями підприємців, з одного боку, та організаціями трудівників, з другого боку, з метою регулювання умов праці шляхом укладення колективних договорів. | |||
| N 106 | про щотижневий відпочинок в торгівлі та установах (993_121) | Параграф 2 статьи 4 2. Во всех случаях, когда неясно, подпадает ли данное предприятие, учреждение или административная служба под действие положений настоящей Конвенции, вопрос разрешается либо компетентным органом власти по консультации с соответствующими организациями предпринимателей и трудящихся, где таковые существуют, либо любым другим путем, соответствующим национальным законам и практике. | 19.06.1968 |
| N 111 | про дискримінацію в галузі праці та занять (993_161) | Параграф 1 статті 1 1. Відповідно до мети цієї Конвенції термін "дискримінація" охоплює: b) будь-яке інше розрізнення, недопущення або перевагу, що призводить до знищення або порушення рівності можливостей чи поводження в галузі праці та занять і визначається відповідним членом Організації після консультації з представницькими організаціями роботодавців і працівників, де такі є, та з іншими відповідними органами. | 04.08.1961 |
| Стаття 3 Кожний член Організації, для якого ця Конвенція є чинною, зобов'язується методами, що відповідають національним умовам і практиці: a) прагнути забезпечити співробітництво організацій роботодавців і працівників, а також інших належних органів у справі сприяння ухваленню й дотриманню цієї політики; | |||
| Параграф 2 статті 5 2. Кожний член Організації може після консультації з представницькими організаціями роботодавців і працівників, де такі організації є, встановити, що будь-які інші особливі заходи, спрямовані на задоволення особливих потреб осіб, яких з міркувань статі, віку, фізичної неповноцінності, сімейних обставин або соціального чи культурного рівня звичайно визнають за таких, що потребують особливого захисту чи допомоги, не вважатимуться за дискримінацію. | |||
| N 119 | про забезпечення машин захисними пристроями (993_064) | Параграф 2 статті 1 2. Компетентний орган влади кожної країни визначає, чи становлять, а якщо так, то якою мірою, нові або уживані машини, які приводяться в дію людською силою, небезпеку завдання працівникові тілесних ушкоджень, і чи вважаються вони, таким чином, машинами відповідно до мети застосування цієї Конвенції. Це рішення приймається після консультації з відповідними найбільш представницькими організаціями роботодавців і працівників. Ініціативу такої консультації може бути виявлено з боку будь-якої такої організації. | 17.06.1970 |
| Параграф 3 статті 5 3. У застосуванні цієї статті компетентні органи влади консультуються з найбільш представницькими відповідними організаціями роботодавців і працівників і, у відповідних випадках, з організаціями виробників машин. | |||
| Параграф 3 статті 9 3. У застосуванні цієї статті компетентні органи влади консультуються з найбільш представницькими відповідними організаціями роботодавців і працівників. | |||
| Стаття 16 Будь-які акти національного законодавства, котрі вводять у дію положення цієї Конвенції, розробляються компетентними органами влади після консультації з найбільш представницькими відповідними організаціями роботодавців і працівників, а також, у відповідних випадках, з організаціями виробників машин. | |||
| Параграф 2 статті 17 2. У разі наявності заяви, котра обмежує таким чином застосування положень Конвенції: a) положення Конвенції застосовуються принаймні до тих підприємств і секторів економічної діяльності, відносно яких компетентні органи влади, після консультації зі службою інспекції праці та з найбільш представницькими відповідними організаціями роботодавців і працівників, встановлюють, що в них широко використовуються машини; ініціатива щодо такої консультації може бути виявлена будь-якою такою організацією. | |||
| N 120 | про гігієну в торгівлі та установах (993_063) | Стаття 2 Компетентний орган влади може після консультації з безпосередньо заінтересованими організаціями роботодавців і працівників, де такі організації є, вилучити зі сфери застосування всіх або деяких положень Конвенції певні категорії підприємств, установ, адміністративних управлінь або їхніх відділень, згаданих у статті 1, коли обставини й умови праці такі, що застосування до них усіх або деяких із зазначених положень було б недоцільним. | 19.06.68 |
| Стаття 3 У всіх випадках, коли неясно, чи застосовна ця Конвенція до даного підприємства, установи чи адміністративного управління, питання вирішується або компетентним органом влади після консультації з представницькими організаціями заінтересованих роботодавців і працівників, де такі організації є, або будь-яким іншим шляхом, сумісним з національними законодавством та практикою. | |||
| Стаття 5 Закони чи постанови, котрі надають чинності положенням цієї Конвенції, і будь-які закони та постанови, котрі надають чинності тією мірою, якою це можливо і бажано з огляду на умови, які існують у країні, положеннямРекомендації 1964 року про гігієну в торгівлі та установах (993_173) або рівнозначним їм положенням, розробляються після консультації з представницькими організаціями заінтересованих роботодавців і працівників, де такі організації є. | |||
| N 122 | про політику в галузі зайнятості (993_062) | Стаття 3 Застосовуючи цю Конвенцію, представники кіл, заінтересованих у планованих заходах, зокрема представники роботодавців і працівників, залучаються до консультацій відносно політики в галузі зайнятості, для того щоб цілком урахувати їхні досвід і думку та заручитися їхнім повним співробітництвом у формуванні й підтримці такої політики. | 19.06.1968 |
| N 124 | про медичний огляд молодих людей з метою визначення їхньої придатності до праці на підземних роботах у шахтах і копальнях (993_060) | Параграф 2 статті 2 2. Однак дозволяється вживати інших заходів з метою медичного контролю у тих випадках, коли компетентний орган влади, діставши медичну консультацію, після проведення консультації і досягнення домовленості з найбільш представницькими відповідними організаціями роботодавців і працівників вважає, що такі заходи рівнозначні або ефективніші за ті, які вимагаються відповідно до параграфа 1 цієї статті відносно молодих працівників віком від 18 до 21 року. | 17.06.1970 |
| Стаття 5 Компетентні органи влади кожної країни, перш ніж визначити загальну політику щодо застосування цієї Конвенції і перш ніж встановлювати регламентацію виконання її положень, проводять консультації з найбільш представницькими відповідними організаціями роботодавців і працівників. | |||
| N 129 | про інспекцію праці в сільському господарстві (993_114) | Параграф 2 статті 1 2. У разі необхідності компетентний орган, після консультацій з найбільш представницькими організаціями заінтересованих роботодавців і працівників, де такі організації є, проводить розмежування між сільським господарством, з одного боку, та промисловістю і торгівлею - з іншого, таким чином, щоб не виключити жодного сільськогосподарського підприємства з національної системи інспекції праці. | ЗаконN 1986-IV (1986-15) від 08.09.2004 |
| Параграф 1 статті 6 1. Завданнями системи інспекції праці у сільському господарстві є: b) забезпечення роботодавців і працівників технічною інформацією та консультацією щодо найбільш ефективних засобів дотримання правових норм; | |||
| Стаття 13 Компетентний орган вживає відповідних заходів для того, щоб сприяти співпраці між працівниками інспекції праці у сільському господарстві та роботодавцями і працівниками або їхніми організаціями, де такі є. | |||
| Параграф 3 статті 16 3. У разі інспекційного відвідування інспектори повідомляють про свою присутність роботодавцю або його представнику, а також працівникам або їхнім представникам, якщо тільки вони не вважатимуть, що таке повідомлення може завдати шкоди виконанню їхніх обов'язків. | |||
| Параграф 4 статті 18 4. Недоліки, виявлені інспектором під час відвідання підприємства, а також накази, які він видав або які були ним видані відповідно до пункту 2, або накази, які він має намір застосувати відповідно до пункту 3, негайно доводяться до відома роботодавця і представників працівників. | |||
| N 131 | про встановлення мінімальної заробітної плати з особливим урахуванням країн, що розвиваються (993_149) | Параграф 2 статті 1 2. Компетентний орган влади в кожній країні за погодженням або після широких консультацій з представницькими організаціями заінтересованих роботодавців і працівників, де такі організації є, визначає охоплені групи найманих працівників. | ЗаконN 2997-IV (2997-15) від 19.10.2005 |
| Параграф 2 статті 4 2. У зв'язку із впровадженням, застосуванням та модифікуванням такої процедури забезпечується проведення широких консультацій із представницькими організаціями відповідних роботодавців і працівників або, якщо таких організацій не існує, із представниками відповідних роботодавців і працівників. | |||
| Параграф 3 статті 4 3. У разі, коли це відповідає характерові процедури встановлення мінімальної заробітної плати, забезпечується також пряма участь в її застосуванні: а) представників організацій відповідних роботодавців і працівників або, якщо таких організацій не існує, представників відповідних роботодавців і працівників на засадах рівності; б) осіб, які мають визнану компетенцію представляти загальні інтереси країни та призначені після широких консультацій із представницькими організаціями відповідних роботодавців і працівників, у тих випадках, коли такі організації існують і такі консультації відповідають національному законодавству або практиці. | |||
| N 135 | про захист прав представників працівників на підприємстві та можливості, що їм надаються (993_186) | Стаття 1 Представники працівників на підприємстві користуються ефективним захистом від будь-якої дії, яка може завдати їм шкоди, включаючи звільнення, що ґрунтується на їхньому статусі чи на їхній діяльності як представників працівників, чи на їхньому членстві у профспілці або на їхній участі в профспілковій діяльності, в тій мірі, в якій вони діють відповідно до чинного законодавства чи колективних договорів або інших спільно погоджених умов. | ЗаконN 798-IV (798-15) від 15.05.2003 |
| Параграф 1 статті 2 1. Представникам працівників надаються на підприємстві відповідні можливості, що дають їм змогу швидко й ефективно виконувати свої функції. | |||
| Стаття 3 Для цілей цієї Конвенції термін "представники працівників" означає осіб, яких визнано такими відповідно до національного законодавства чи практики, зокрема: a) представників професійних спілок, а саме представників, призначених чи обраних професійними спілками або членами таких профспілок; або b) виборних представників, а саме представників, вільно обраних працівниками підприємства відповідно до положень національного законодавства чи правил або колективних угод, і до функцій яких не входить діяльність, яку визнано як виключну прерогативу професійних спілок у відповідній країні. | |||
| Стаття 4 Національне законодавство або правила, колективні угоди, арбітражні чи судові рішення, можуть визначати категорію чи категорії представників працівників, за якими визнається право на захист і можливості, передбачені у цій Конвенції. | |||
| Стаття 5 Якщо на одному й тому ж підприємстві є як представники професійної спілки, так і виборні представники, має бути вжито відповідних заходів, коли це потрібно, для того, щоб наявність виборних представників не використовувалась для послаблення позиції заінтересованих профспілок або їхніх представників, а також для того, щоб заохочувати співробітництво в усіх відповідних питаннях між виборними представниками та заінтересованими профспілками і їхніми представниками. | |||
| N 143 | Рекомендація щодо захисту прав представників працівників на підприємстві та можливостей, які їм надаються (993_257) | 2. Відповідно до мети цієї Рекомендації термін "представники працівників" означає осіб, яких визнано такими відповідно до національних законодавства чи практики, будь то: а) представники професійних спілок, а саме представники, призначені чи обрані професійними спілками або членами таких профспілок; або b) виборні представники, а саме представники, вільно обрані працівниками підприємства відповідно до положень національного законодавства чи правил або колективних угод, і функції яких не охоплюють діяльності, котру визнано як виключну прерогативу професійних спілок у відповідній країні. | |
| 3. Національне законодавство чи правила, колективні угоди, арбітражні або судові рішення можуть визначати категорію чи категорії представників працівників, за якими визнається право на захист і можливості, передбачені в цій Рекомендації. | |||
| 4. Коли на одному й тому самому підприємстві є як представники професійної спілки, так і виборні представники, має бути вжито відповідних заходів, коли це потрібно, для того, щоб наявність виборних представників не використовувалась для підриву позиції зацікавлених профспілок чи їхніх представників, а також для того, щоб заохочувати співробітництво в усіх відповідних питаннях між виборними представниками та зацікавленими профспілками і їхніми представниками. | |||
| 5. Представникам працівників на підприємстві має бути забезпечено ефективний захист проти будь-якої дії, яка може завдати їм шкоди, куди входить звільнення, яке ґрунтується на їхньому статусі чи на їхній діяльності як представників працівників, або на їхньому членстві в профспілці, чи на їхній участі в профспілковій діяльності в тій мірі, в якій вони діють відповідно до наявного законодавства чи колективних угод або інших спільно погоджених умов. | |||
| 6. 1) Там, де немає достатніх відповідних заходів щодо захисту, застосовних до працівників узагалі, має бути вжито конкретних заходів для забезпечення ефективного захисту представників працівників. | |||
| 2) Вони можуть охоплювати, наприклад, такі заходи: а) докладне й точне визначення причин, що виправдовують припинення трудових відносин представників працівників; b) вимогу про консультації з незалежним органом, державним або приватним, чи з об'єднаним органом, або про отримання його думки чи згоди, перш ніж рішення про звільнення представника працівників стане остаточним; c) спеціальну процедуру оскарження для представників працівників, котрі вважають, що їхні трудові відносини припинено без підстав або їхні умови роботи несприятливо змінені, або до них застосовано несправедливих заходів; d) встановлення дійового порядку виправлення становища стосовно несправедливого припинення трудових відносин представників працівників, до якого входить, якщо це не суперечить основним правовим засадам відповідної країни, поновлення таких представників на їхній попередній роботі з виплатою їм втраченої заробітної плати та зі збереженням за ними набутих прав; e) покладення на підприємця тягаря доведення обґрунтованості його дій у разі скарги на дискримінаційне звільнення чи несприятливе змінення умов роботи представника трудівників; f) визнання пріоритету представників працівників на збереження за ними роботи у разі скорочення штатів. | |||
| 7. 1) Захист, який надається згідно з параграфом 5 цієї Рекомендації, має також застосовуватися до працівників, котрі є кандидатами або були висунуті згідно з відповідною чинною процедурою кандидатами для виборів чи призначення як представників працівників. 2) Такий самий захист може надаватися працівникам, які більше не є представниками працівників. 3) Період, протягом якого особи, згадані в цьому параграфі, мають такий захист, може бути визначено відповідно до методів застосування, згаданих у параграфі 1 цієї Рекомендації. | |||
| 8. 1) Особам, які виконували функції представників працівників на підприємстві, де вони працювали, і повертаються на свою роботу на цьому підприємстві після закінчення терміну їхніх повноважень, повинні зберігатися або поновлюватися всі їхні права, серед них права, що стосуються роду їхньої роботи, заробітної плати і виробничого стажу. 2) Питання про те, чи повинні і якою мірою положення пункту 1) цього параграфа застосовуватись до представників працівників, котрі здійснювали свої функції головним чином поза відповідним підприємством, повинно вирішуватися на підставі національного законодавства чи правил, колективних угод, арбітражних і судових рішень. | |||
| 9. 1) Представникам працівників має бути надано на підприємстві відповідні можливості, які дають їм змогу швидко й ефективно виконувати свої функції. 2) У зв'язку з цим повинні враховуватися особливості системи трудових відносин певної країни та потреби, розмір і можливості відповідного підприємства. 3) Надання таких можливостей не повинно знижувати ефективність роботи відповідного підприємства. | |||
| 10. 1) Представникам працівників на підприємстві має надаватися потрібний вільний від роботи час, без втрати заробітної плати чи соціальних та інших допомог, для виконання їхніх функцій представництва на підприємстві. 2) За відсутності відповідних положень від представника трудівників може вимагатися отримання дозволу від його безпосереднього керівника чи від іншого відповідного представника адміністрації підприємства, спеціально призначеного для цієї мети, перш ніж він скористається таким вільним від роботи часом; у такому дозволі не може бути відмовлено без розумних підстав. 3) Може бути встановлено розумні межі тривалості вільного часу, який надається представникам працівників відповідно до пункту 1) цього параграфа. | |||
| 11. 1) Представникам працівників для забезпечення можливостей ефективного виконання їхніх функцій має надаватися потрібний вільний час для участі в профспілкових зборах, навчальних курсах, семінарах, конгресах та конференціях. 2) Вільний час, що надається відповідно до пункту 1) цього параграфа, має надаватися без втрати заробітної плати чи соціальних та інших допомог, причому мається на увазі, що питання про те, хто повинен нести пов'язані з цим видатки, може бути вирішено відповідно до методів застосування, зазначених у параграфі 1 цієї Рекомендації. | |||
| 12. Представникам працівників на підприємстві має бути забезпечено доступ до всіх робочих місць на підприємстві в тих випадках, коли такий доступ потрібен для того, щоб дати їм змогу виконувати їхні функції представництва. | |||
| 13. Представникам працівників, коли це потрібно для належного виконання їхніх функцій, має бути забезпечено доступ без необґрунтованої затримки до адміністрації підприємства та до представників адміністрації, уповноважених приймати рішення. | |||
| 14. Якщо немає іншого порядку збирання профспілкових внесків, представникам працівників, уповноваженим на те профспілкою, має бути дозволено регулярно проводити збирання таких внесків у приміщеннях і на території підприємства. | |||
| 15. 1) Представники працівників, котрі діють від імені профспілки, повинні мати право вивішувати в приміщеннях і на території підприємства профспілкові об'яви в місці чи місцях, узгоджених з адміністрацією підприємства і легко доступних для працівників. 2) Адміністрація підприємства повинна дозволяти представникам працівників, котрі діють від імені профспілки, розповсюджувати серед працівників підприємства інформаційні бюлетені, брошури, публікації та інші документи профспілки. 3) Об'яви і документи профспілки, згадані в цьому параграфі, мають стосуватися нормальної діяльності профспілки і вивішування та розповсюдження їх не повинно порушувати правильну роботу і чистоту на підприємстві. 4) Представникам працівників, котрі є виборними представниками в розумінні пункту b) параграфа 2 цієї Рекомендації, мають надаватися аналогічні можливості, що відповідають їхнім функціям. | |||
| 16. Адміністрація підприємства повинна надавати представникам працівників на умовах та в обсязі, котрі може бути визначено відповідно до методів застосування, згаданих у параграфі 1 цієї Рекомендації, такі матеріальні можливості й інформацію, які можуть бути потрібні для виконання їхніх функцій. | |||
| 17. 1) Представникам профспілки, які не працюють на підприємстві, де зайняті інші члени тієї самої профспілки, має бути забезпечено доступ на це підприємство. 2) Умови такого доступу має бути визначено відповідно до методів застосування, перелічених у параграфах 1 і 3 цієї Рекомендації. | |||
| N 140 | про оплачувані учбові відпустки (993_261) | Стаття 3 Ця політика спрямована на сприяння, в разі потреби - на різноманітних умовах: b) компетентній та активній участі працівників і їхніх представників у житті підприємства та суспільства; | ЗаконN 174-IV (174-15) від 26.09.2002 |
| Стаття 6 Державні органи влади, організації роботодавців і трудящих, установи та органи, які займаються питаннями освіти і професійної підготовки, беруть участь за допомогою методів, що відповідають національним умовам і практиці, в розробці й застосуванні політики сприяння наданню оплачуваних учбових відпусток. | |||
| N 142 | про професійну орієнтацію та професійну підготовку в галузі розвитку людських ресурсів (993_057) | Параграф 3 статті 3 3. Ці інформація та орієнтація доповнюються інформацією щодо загальних аспектів колективних угод і прав та обов'язків усіх зацікавлених сторін відповідно до трудового законодавства; ця інформація надається згідно з національним законодавством і практикою, враховуючи відповідні функції та завдання заінтересованих організацій працівників і роботодавців. | 03.05.1979 |
| Стаття 5 Політика та програми професійної орієнтації і професійної підготовки підготовлюються та здійснюються у співробітництві з організаціями роботодавців і працівників, та - коли потрібно і відповідно до національних законодавства та практики - з іншими заінтересованими органами. | |||
| N 144 | про тристоронні консультації для сприяння застосуванню міжнародних трудових норм (993_175) | Стаття 1 У цій Конвенції термін "представницькі організації" означає найбільш представницькі організації підприємців і трудящих, які користуються правом на свободу об'єднання. | Постанова ВР УкраїниN 3732-XII (3732-12) від 17.12.93 |
| Стаття 2 (1) Кожний Член Міжнародної організації праці, який ратифікує цю Конвенцію, здійснює процедури, що забезпечують ефективні консультації між представниками уряду, підприємців і трудящих з питань, що належать до діяльності Міжнародної організації праці, згаданих в Статті 5, пункт (1). (2) Кожна країна визначає характер і форму процедур, передбачених у пункті (1) цієї Статті, згідно з національною практикою після консультації з представницькими організаціями, де подібні організації існують і де такі процедури ще не встановлені. | |||
| Стаття 3 (1) Представники підприємців і трудящих, для цілей здійснення процедур, передбачених цією Конвенцією, вільно вибираються своїми представницькими організаціями, де такі організації існують. (2) Підприємці і трудящі представлені на рівній основі в будь-яких органах, через посередництво яких здійснюються консультації. | |||
| Стаття 4 (1) Компетентний орган влади несе відповідальність за адміністративне забезпечення процедур, передбачених цією Конвенцією. (2) Відповідні заходи проводяться між компетентним органом влади і представницькими організаціями, де такі організації існують, для фінансування будь-якої необхідної підготовки учасників таких процедур. | |||
| Стаття 6 Компетентний орган влади випускає щорічну доповідь про здійснення процедур, передбачених цією Конвенцією, коли це буде визнано необхідним після консультації з представницькими організаціями, де такі організації існують. | |||
| N 149 | про зайнятість та умови праці й життя сестринського персоналу (993_056) | Параграф 3 статті 1 3. Компетентний орган влади може, після консультації із зацікавленими організаціями роботодавців і працівників, де такі організації є, встановлювати особливі правила, що стосуються сестринського персоналу, який забезпечує сестринський догляд та обслуговування на добровільній основі; ці правила не відміняють положень пункту 2 а) статті 2, а також статті 3, статті 4 і статті 7 цієї Конвенції. | 03.05.79 |
| Параграф 3 статті 2 3. Згадана в параграфі 1 цієї статті політика розробляється за консультацією із заінтересованими організаціями роботодавців і працівників, де такі організації є. | |||
| Параграф 4 статті 2 4. Ця політика координується з політикою, що стосується інших аспектів охорони здоров'я та інших працівників у галузі охорони здоров'я, за консультацією із заінтересованими організаціями роботодавців і працівників. | |||
| Параграф 2 статті 5 2. Визначення умов зайнятості та праці проводиться переважно шляхом переговорів між заінтересованими організаціями роботодавців і працівників. | |||
| Параграф 3 статті 5 3. Урегулювання спорів, які виникають у зв'язку з визначенням умов зайнятості, має досягатися через переговори між сторонами або способом, що викликає довіру заінтересованих сторін, за допомогою процедури, котра гарантує незалежність і безсторонність, такої як посередництво, примирення та добровільний арбітраж. | |||
| N 150 | про адміністрацію праці: роль, функції та організація (993_024) | Стаття 1 Для цілей цієї Конвенції: b) термін "система адміністрації праці" охоплює всі органи державного управління, які відповідають за адміністрацію праці та (або) займаються цими питаннями, незалежно від того, чи це управління міністерств, державні відомства, у тому числі напівдержавні та регіональні або місцеві відомства, чи будь-яка форма децентралізованої адміністрації, та будь-яку організаційну структуру для координації діяльності таких органів і проведення консультацій з роботодавцями, працівниками та їхніми організаціями, а також їхньої участі в роботі цих органів. | ЗаконN 1967-IV (1967-15) від 01.07.2004 |
| Стаття 2 Будь-який член, який ратифікує цю Конвенцію, може, відповідно до національного законодавства чи національної практики передавати або доручати певну сферу діяльності адміністрації праці неурядовим організаціям, зокрема організаціям роботодавців і працівників, або, у разі потреби, представникам роботодавців і працівників. | |||
| Стаття 3 Будь-який член, який ратифікує цю Конвенцію, може розглядати певні види діяльності в сфері своєї національної політики в галузі праці як питання, які відповідно до національного законодавства чи національної практики регулюються шляхом проведення прямих переговорів між організаціями роботодавців і працівників. | |||
| Параграф 1 статті 5 1. Кожний член, який ратифікує цю Конвенцію, здійснює заходи, що відповідають національним умовам, для забезпечення, в межах системи адміністрації праці, консультацій, співробітництва та переговорів між органами державної влади та найбільш представницькими організаціями роботодавців і працівників, або, у разі потреби, представниками роботодавців і працівників. | |||
| Параграф 2 статті 6 2. Зокрема, враховуючи міжнародні стандарти у галузі праці, ці органи: c) надають свої послуги роботодавцям і працівникам та їхнім відповідним організаціям, відповідно до національного законодавства чи національної практики, для сприяння - на національному, регіональному та місцевому рівнях, а також на рівні різних галузей економічної діяльності - ефективним консультаціям і співробітництву між органами державної влади і установами та організаціями роботодавців і працівників, а також між такими організаціями; | |||
| N 154 | про сприяння колективним переговорам (993_006) | Стаття 2 Відповідно до мети цієї Конвенції термін "колективні переговори" означає всі переговори, що проводяться між підприємцем, групою підприємців або однією чи кількома організаціями підприємців з одного боку, та однією чи кількома організаціями трудівників - з другого, з метою: a) визначення умов праці й зайнятості; та (або) b) регулювання відносин між підприємцями й трудівниками; та (або) c) регулювання відносин між підприємцями чи їхніми організаціями та організацією чи організаціями трудівників. | Постанова ВР УкраїниN 3932-XII (3932-12) від 04.02.94 |
| Параграф 1 статті 3 1. Якщо національне законодавство або практика визнає існування представників трудівників, як це визначено в статті 3 b) Конвенції 1971 року про представників трудівників (993_186) , то національне законодавство або практика можуть визначати, якою мірою відповідно до мети цієї Конвенції термін "колективні переговори" поширюється також на переговори з цими представниками. | |||
| Параграф 2 статті 3 2. Коли відповідно до пункту 1 цієї статті термін "колективні переговори" поширюються також на переговори з представниками трудівників, зазначеними в цьому пункті, при потребі має бути вжито відповідних заходів для забезпечення того, щоб присутність цих представників не могла ослабити позицій зацікавлених організацій трудівників. | |||
| Параграф 2 статті 5 2. Заходи, передбачені в пункті 1 цієї статті, спрямовані на те, щоб: а) колективні переговори були можливі для всіх підприємців і всіх категорій трудівників у галузях діяльності, передбачених цією Конвенцією; с) заохочувалося розроблення правил процедури, узгоджених між організаціями підприємців і трудівників; | |||
| Стаття 7 Заходи, вживані державними органами для заохочення і сприяння розвитку колективних переговорів, є предметом попередніх консультацій і, коли це можливо, угод між державними органами та організаціями підприємців і трудівників. | |||
| Стаття 8 Заходи, вживані з метою сприяння колективним переговорам, мають розроблятися чи застосовуватися таким чином, щоб не обмежувати свободи колективних переговорів. | |||
| N 158 | про припинення трудових відносин з ініціативи підприємця (993_005) | Параграф 4 статті 2 4. Тією мірою, якою це потрібно, компетентний орган або відповідна установа кожної країни може вжити заходів щодо консультації із зацікавленими організаціями підприємців і трудівників, де такі є, з метою вилучення зі сфери застосування Конвенції чи деяких її положень таких категорій осіб, що працюють за наймом, умови зайнятості яких регулюються спеціальними угодами, котрі забезпечують у цілому захист, у кожному разі еквівалентний захистові, передбаченому цією Конвенцією. | Постанова ВР УкраїниN 3933-XII (3933-12) від 04.02.94 |
| Параграф 5 статті 2 5. Тією мірою, якою це потрібно, компетентний орган або відповідна установа кожної країни може вжити заходів щодо консультації із зацікавленими організаціями підприємців і трудівників, де такі є, для вилучення зі сфери застосування Конвенції чи деяких її положень інших обмежених категорій осіб, що працюють за наймом, відносно яких виникають окремі проблеми, котрі мають істотне значення у світлі особливих умов зайнятості відповідних трудівників або розміру чи характеру підприємства, на якому вони зайняті. | |||
| Стаття 5 Такі причини не є, зокрема, законною підставою для припинення трудових відносин: a) членство у профспілці або участь у профспілковій діяльності в неробочий час чи, за згодою підприємця, в робочий час; b) намір стати представником трудівників, виконання тепер або в минулому функцій представника трудівників; | |||
| Параграф 1 статті 13 1. Коли підприємець планує припинення трудових відносин з причин економічного, технологічного, структурного або аналогічного плану, він: а) своєчасно надає відповідним представникам трудівників інформацію щодо цього питання, зокрема інформацію про причини передбачуваних звільнень, кількість і категорії трудівників, яких це може торкнутися, та строк, протягом якого їх буде проведено; b) якомога раніше надає можливість, згідно з національними законодавством і практикою, відповідним представникам трудівників провести консультації про заходи запобігання звільненням або зведення кількості їх до мінімуму та про заходи щодо пом'якшення несприятливих наслідків будь-якого звільнення для відповідних трудівників, зокрема такі, як надання іншої роботи. | |||
| Параграф 3 статті 13 3. Згідно з метою цієї статті термін "відповідні представники трудівників" означає представників трудівників, визнаних за таких національними законодавством чи практикою відповідно до Конвенції 1971 року про представників трудівників (993_186) . | |||
| N 159 | про професійну реабілітацію та зайнятість інвалідів (993_065) | Стаття 5 Проводяться консультації з представницькими організаціями роботодавців і працівників щодо здійснення зазначеної політики, в тому числі заходів, яких слід вжити з метою сприяння співробітництву та координації державних і приватних органів, що займаються професійною реабілітацією. Проводяться також консультації з представницькими організаціями інвалідів і у справах інвалідів. | ЗаконN 624-IV (624-15) від 06.03.2003 |
| Стаття 9 Будь-яка з функцій компетентного органу влади, яка випливає з цієї Конвенції, може бути після консультації з організаціями судновласників і моряків передана, повністю або частково, організації чи органові влади, що виконують схожі функції відносно всіх моряків. | |||
| N 73 | про медичний огляд моряків (993_129) | Параграф 1 статті 4 1. Компетентний орган влади, після консультацій із заінтересованими організаціями судновласників і моряків, встановлює тип медичного огляду, що проводиться, і ті дані, що заносяться у медичну посвідку. | 17.06.1970 |
| N 126 | про приміщення для екіпажу на борту риболовних суден (993_059) | Параграф 3 статті 1 3. Ця Конвенція не застосовується до кораблів та суден менших ніж 75 тонн. Проте Конвенція застосовується до кораблів і суден від 25 до 75 тонн, як-що компетентний орган влади визначить після консультації з організаціями власників риболовних суден і організаціями рибалок, де такі існують, що це доцільно і практично можливо. | 17.06.1970 |
| Параграф 4 статті 1 4. Компетентний орган влади може після консультацій з організаціями власників риболовних суден і з організаціями рибалок, де такі існують, використовувати довжину замість тоннажу як параметр для цілей цієї Конвенції; в цьому випадку Конвенція не застосовується до суден довжиною менше ніж 24,5 м (80 футів). Проте Конвенція буде застосовуватись до суден довжиною від 13,5 до 24,5 м (від 45 до 80 футів), якщо компетентний орган влади визначить після консультацій з організаціями власників риболовних суден і з організаціями рибалок, де такі існують, що це доцільно й можливо. | |||
| Параграф 7 статті 1 7. Положення розділу III цієї Конвенції можуть бути змінені стосовно будь-якого судна, якщо компетентний орган влади після консультації з організаціями власників риболовних суден і з організаціями рибалок, де такі існують, переконається в тому, що запропоновані зміни дають переваги, що роблять загальні умови не менш сприятливими, ніж ті, які були б результатом повного застосування положень Конвенції; подробиці всіх таких змін доводяться членом Організації до відома Генерального директора Міжнародного бюро праці, який сповіщає про це членів Міжнародної організації праці. | |||
| Параграф 2 статті 3 2. Це законодавство: e) вимагає, щоб компетентний орган влади періодично консультувався з організаціями власників риболовних суден і організаціями рибалок, де такі існують, щодо вироблення правил і, якщо це можливо, співробітничав з цими сторонами в питаннях застосування цього законодавства. | |||
| Стаття 5 В кожному випадку, коли: с) компетентному органу влади в наказній формі і досить завчасно, щоб попередити будь-яку затримку судна, яка визнана організацією рибалок, що представляє весь або частину екіпажу, або визначеною кількістю чи визначеною частиною членів екіпажу судна подана скарга про те, що приміщення для екіпажу не відповідають умовам цієї Конвенції, компетентний орган влади здійснює огляд судна, щоб упевнитися в тому, що приміщення для екіпажу відповідають вимогам законодавства. | |||
| Параграф 3 статті 12 3. В загальних умивальнях забезпечуються холодна та гаряча прісна вода або засоби для підігріву води. Компетентні органи влади після консультації з організаціями власників риболовних суден і з організаціями рибалок, де такі існують, можуть встановити мінімальну кількість прісної води, яка повинна забезпечуватись кожній особі на день. | |||
| Параграф 2 статті 17 2. Щодо судна, будівництво якого повністю завершено до дня настання чинності цієї Конвенції на території реєстрації судна і яке не відповідає викладеним в розділі III цієї Конвенції нормам, компетентні органи влади після консультації з організаціями власників риболовних суден і організаціями рибалок, де такі існують, з метою приведення цього судна у відповідність до вимог Конвенції можуть вимагати таких змін, які вони вважатимуть можливими, враховуючи практичні питання, що виникатимуть; такі зміни повинні здійснюватися в момент: a) перереєстрації судна; b) проведення значних конструктивних змін або капітальних ремонтів суден як здійснення довгострокових планів, а не внаслідок аварії або непередбаченого випадку. | |||
| Параграф 3 статті 17 3. Щодо судна, що перебуває в процесі будівництва та (або) перебудови на день настання чинності цієї Конвенції на території реєстрації, компетентні органи влади після консультацій з організаціями власників риболовних суден і організаціями рибалок, де такі існують, з метою приведення цього судна у відповідність до вимог Конвенції можуть вимагати таких змін, які вони вважатимуть можливими, враховуючи практичні питання, що виникатимуть; ці зміни вважаються такими, що остаточно відповідають положенням цієї Конвенції, аж до моменту перереєстрації судна. | |||
| Параграф 4 статті 17 4. Щодо судна, крім згаданого в параграфах 2 і 3 цієї статті, або судна, щодо якого в процесі будівництва застосовувались положення цієї Конвенції і яке перереєстровується на будь-якій території після настання чинності цієї Конвенції на цій території, компетентні органи влади після консультацій з організаціями власників риболовних суден і організаціями рибалок, де такі існують, з метою приведення цього судна у відповідність до вимог Конвенції можуть вимагати таких змін, які вони вважатимуть можливими, враховуючи практичні питання, що виникатимуть; ці зміни вважаються такими, що остаточно відповідають положенням цієї Конвенції, аж до моменту нової перереєстрації судна. | |||
| N 133 | про приміщення для екіпажу на борту суден (додаткові положення) (993_058) | Параграф 6 статті 1 6. Крім того, будь-які з вимог, застосовних з огляду на статтю 3 цієї Конвенції, можуть бути змінені щодо будь-якого судна, якщо компетентний орган влади після консультації з організаціями судновласників і (або) із судновласниками та з bona fide профспілками моряків впевниться в тому, що припустимі зміни дають переваги, внаслідок яких загальні умови виявляться не менш сприятливими, ніж ті, які б виявилися наслідком повного застосування положень Конвенції; подробиці всіх таких змін доводить відповідний член Організації до відома Генерального директора Міжнародного бюро праці. | Постанова ВР УкраїниN 3388-XII (3388-12) від 14.07.93 |
| Параграф 7 статті 1 7. Крім того, відповідний орган влади після консультації з організаціями судновласників і (або) із судновласниками та з bona fide профспілками моряків визначає, які доцільно зробити винятки або здійснити відхилення від положень цієї Конвенції, враховуючи потреби у приміщеннях для відпочинку. | |||
| Стаття 4 e) вимагають, щоб компетентний орган влади консультувався з організаціями судновласників і (або) судновласниками та з визнаними bona fide профспілками моряків щодо створення правил і, в міру можливості, співробітничав з цими заінтересованими сторонами у питаннях застосування правил. | |||
| Стаття 12 Для суден, склад екіпажів яких вимагає враховувати без дискримінації різні характерні для членів екіпажу релігійні та соціальні звички та звичаї, компетентні органи влади можуть після консультації з заінтересованими організаціями судновласників і (або) із судновласниками та з bona fide профспілками моряків і за наявності згоди між цими сторонами дозволяти відхилення щодо положень параграфів 1-4 і параграфа 7 статті 5 і параграфів 1 і 4 статті 8 цієї Конвенції за умови, що такі відхилення не призведуть до створення загальних умов, менш сприятливих, ніж ті, які були б створені завдяки застосуванню положень цієї Конвенції. Особливості всіх таких відхилень відповідний член Організації доводить до відома Генерального директора Міжнародного бюро праці, який повідомляє про це членів Міжнародної організації праці. | |||
| Параграф 1 статті 13 1. Щодо суден, будування яких повністю закінчилось на день настання чинності цієї Конвенції на території реєстрації і які не відповідають нормам, установленим цією Конвенцією, компетентні органи влади після консультації з організаціями судновласників і (або) із судновласниками та з bona fide профспілками моряків можуть вимагати з метою приведення цих суден у відповідність до вимог Конвенції таких змін, які вони вважатимуть за доцільні і практично здійсненні, враховуючи, зокрема, технічні, економічні та інші проблеми, котрі виникають у застосуванні положень статей 5, 8 і 10; такі зміни здійснюються під час: а) перереєстрації судна; b) значної реконструкції або капітального ремонту судна в порядку здійснення довгострокових планів, але не у зв'язку з аварією або надзвичайними обставинами. | |||
| Параграф 2 статті 13 2. Щодо суден, які перебувають у процесі будування чи перебудування на день настання чинності цієї Конвенції на території реєстрації, компетентні органи влади, після консультації з організаціями судновласників і (або) із судновласниками та з bona fide профспілками моряків, можуть вимагати з метою приведення цих суден у відповідність до вимог Конвенції таких змін, які вони вважатимуть за доцільні і практично здійсненні, враховуючи, зокрема, технічні, економічні та інші проблеми, що виникають під час застосування положень статей 5, 8 і 10; такі зміни вважаються остаточно відповідними до положень цієї Конвенції. | |||
| Параграф 3 статті 13 3. Щодо суден, окрім таких, що зазначені в параграфах 1 і 2 цієї статті, або суден, до яких у процесі будування застосовувалися положення цієї Конвенції і які перереєструються на будь-якій території після настання чинності цієї Конвенції на цій території, компетентні органи влади, після консультації з організаціями судновласників і (або) із судновласниками та з bona fide профспілками моряків, можуть зажадати з метою приведення цих суден у відповідність до вимог Конвенції таких змін, які вони вважатимуть за доцільні і практично здійсненні, враховуючи, зокрема, технічні, економічні та інші проблеми, які виникають під час застосування положень статей 5, 8 і 10; такі зміни вважаються остаточно відповідними до положень цієї Конвенції. | |||
| N 147 | про мінімальні норми на торговельних суднах (993_052) | Параграф 4 статті 1 4. Ця Конвенція не застосовується: c) до малотоннажних суден і таких суден, як нафтові установки та бурові платформи, коли вони не використовуються в судноплавстві, причому визначення того, які судна підлягають під цей пункт, повинно здійснюватися в кожній країні компетентним органом влади після консультації з найбільш представницькими організаціями судновласників і моряків. | Постанова ВР УкраїниN 3387-XII (3387-12) від 14.07.93 |
| Стаття 2 Кожний член Організації, що ратифікує, цю Конвенцію, зобов'язаний: d) забезпечувати: i) наявність відповідних процедур набору моряків на судна, які підлягають загальному нагляду з боку компетентного органу влади після тристоронніх консультацій між цим органом влади і представницькими організаціями судновласників та моряків, де це визначено, і які зареєстровані на його території, а також розгляду скарг, які виникають у цьому зв'язку; ii) наявність відповідних процедур, що підлягають загальному нагляду з боку компетентного органу влади після тристоронніх консультацій між цим органом влади і представницькими організаціями судновласників та моряків, де це передбачається, розгляду будь-якої скарги, яка подається у зв'язку з наймом і, по можливості, на момент найму на його території моряків, що є його громадянами, на судна, які зареєстровані в іноземній державі, і щоб така скарга, як і будь-яка інша скарга, що подається у зв'язку з наймом і, по можливості, в момент найму на його території іноземних моряків на судна, зареєстровані в іноземній державі, була негайно доведена його компетентним органом до відома компетентного органу влади тієї країни, в якій судно зареєстроване, а в копії була надіслана Генеральному директорові Міжнародного бюро праці. | |||
| Конвенції Міжнародної організації праці, не ратифіковані Україною | ||
| 1 | 2 | 3 |
| N 1 | про обмеження тривалості робочого часу на промислових підприємствах до 8 годин на день та 48 годин на тиждень (993_155) | Стаття 2 Тривалість робочого часу осіб, зайнятих на будь-якому державному або приватному промисловому підприємстві чи в будь-якому з його філіалів, крім підприємств, на яких працюють тільки члени однієї родини, не може перевищувати 8 годин на день і 48 годин на тиждень, за винятком передбачених випадків: b) якщо за законом, звичаєм чи угодою між організаціями роботодавців та працівників або, де таких організацій немає, між представниками роботодавців та працівників, тривалість робочого часу один чи більше днів на тиждень менша ніж 8 годин, тоді обмеження щодо 8 годин може бути перевищено в інші дні тижня з дозволу компетентного органу або за згодою між такими організаціями чи представниками за умови, що в жодному з випадків, передбачених цим пунктом, щоденне обмеження відносно 8 годин не буде перевищено більше ніж на одну годину; |
| Стаття 5 1. У виняткових випадках, коли визнано, що положення статті 2 не можуть застосовуватись, але тільки в цих випадках, угодам між організаціями працівників та роботодавців щодо подовженого щоденного робочого дня може бути надано чинності постанов, якщо уряд, якому ці угоди буде передано, ухвалить таке рішення. 2. Середня тривалість робочого часу на тиждень, обчислена залежно від кількості тижнів, охоплених будь-якою такою угодою, не може перевищувати 48 годин. | ||
| Стаття 6 1. Правила, встановлені державними органами, мають визначати для промислових підприємств: a) сталі винятки, які можуть бути допущені щодо підготовчих або додаткових робіт, котрі неодмінно повинні проводитись поза межами робочого часу, встановленими для загальної роботи підприємства або окремих категорій працівників, чия робота здебільшого переривчаста; b) тимчасові винятки, які можуть бути допущені, щоб підприємство могло у надзвичайних випадках справитися із збільшеним навантаженням на роботі. 2. Ці правила може бути встановлено лише після консультацій з відповідними ооганізаціями роботодавців та працівників, якщо такі організації є. Ці правила мають встановлювати максимум додаткового часу в кожному випадку, і розмір ставки, що виплачуватиметься за понаднормовий час, не може бути менший ніж 1,25 звичайної ставки. | ||
| N 183 | о пересмотре Конвенции (пересмот- ренной) 1952 года об охране материнства (неофициаль- ный перевод) (993_294) | Параграф 2 статьи 2 После консультаций с представительными организациями заинтересованных работодателей и трудящихся каждое государство-член, которое ратифицирует настоящую Конвенцию, может, однако, исключать полностью или частично из сферы действия настоящей Конвенции ограниченные категории трудящихся, если ее применение к ним приводит к возникновению особых проблем существенного характера. |
| Статья 3 После консультаций с представительными организациями работодателей и трудящихся каждое государство-член принимает надлежащие меры для обеспечения того, чтобы беременные женщины или кормящие матери не должны были выполнять работу, которая, по определению компетентных властей, является вредной для здоровья матери или ребенка, либо, по имеющимся оценкам, представляет существенный риск для здоровья матери или ее ребенка. | ||
| Параграф 4 статьи 4 4. С учетом необходимости охраны здоровья матери и ребенка отпуск по беременности и родам включает обязательный период продолжительностью в шесть недель после рождения ребенка, если на национальном уровне между правительством и представительными организациями работодателей и трудящихся не согласованы иные сроки. | ||
| Статья 11 Каждое государство-член периодически изучает, консультируясь с наиболее представительными организациями работодателей и трудящихся, целесообразность увеличения продолжительности отпуска, указанного в статье 4, и повышение суммы или ставок денежных пособий, указанных в статье 6. | ||
| N 89 | про нічну працю жінок у промисловості (переглянута в 1948 році) (993_148) | Стаття 2 Відповідно до мети цієї Конвенції термін "ніч" означає період тривалістю принаймні одинадцять послідовних годин, який охоплює встановлений компетентним органом влади проміжок часу тривалістю принаймні сім послідовних годин між десятою годиною вечора та сьомою годиною ранку; компетентний орган влади може встановлювати різні проміжки часу для різних районів, галузей промисловості, підприємств чи їхніх філіалів, але він зобов'язаний проводити консультації із заінтересованими організаціями підприємців і працівників, перш ніж встановити проміжок часу після одинадцятої години вечора. |
| Параграф 1 статті 5 1. Заборона нічної праці для жінок може бути тимчасово відмінена урядом після проведення консультацій з відповідними організаціями підприємців і працівників, якщо у разі виникнення надзвичайних обставин цього вимагають національні інтереси. | ||
| N 171 | про нічну працю (993_033) | Стаття 1 Відповідно до мети цієї Конвенції: a) термін "нічна праця" означає будь-яку роботу, котра здійснюється протягом періоду тривалістю не менше ніж сім годин підряд, охоплюючи проміжок між північчю та 5 годиною ранку, встановлюваного компетентним органом після консультації з найбільш представницькими організаціями роботодавців і працівників або колективними договорами; b) термін "працівник, який працює у нічний час" означає особу, котра працює за наймом, робота якої вимагає здійснення трудової функції у нічний час протягом значної кількості годин понад встановлену межу. Ця межа встановлюється компетентним органом після консультації з найбільш представницькими організаціями роботодавців і працівників або колективними договорами. |
| Параграф 2 статті 2 2. Член Організації, який ратифікує Конвенцію, може після консультації з відповідними представницькими організаціями роботодавців і працівників вилучити цілком або частково зі сфери її дії обмежені категорії працівників, коли застосування до них Конвенції могло б спричинити особливі проблеми суттєвого плану. | ||
| Пункт ii) параграфа 1 статті 7 1. Треба вживати заходів, котрі забезпечують наявність альтернативної нічній праці роботи для працюючих жінок, які в противному разі були б змушені виконувати роботу в нічний час: ii) протягом певного часу понад період після народження дитини, встановлюваний відповідно до вищезазначеного в пункті а), тривалість якого визначає компетентний орган після консультації з найбільш представницькими організаціями роботодавців і працівників. | ||
| Стаття 10 1. До введення робочих графіків, що вимагають використання нічної праці, роботодавець проводить консультації з представниками заінтересованих працівників відносно конкретного змісту таких графіків і форм організації праці в нічний час, які найбільш пристосовані до підприємства та його персоналу, а також відносно потрібних заходів щодо гігієни праці та соціально-побутових служб. На підприємствах, котрі використовують роботу працівників, що працюють у нічний час, ці консультації проводяться регулярно. 2. Відповідно до мети цієї статті термін "представники працівників" означає осіб, котрі визнані за таких національним законодавством чи практикою відповідно до Конвенції 1971 року про представників працівників (993_186) . | ||
| Параграф 2 статті 11 2. Якщо положення цієї Конвенції застосовуються за допомогою законів чи регламентів, повинні проводитися попередні консультації з найбільш представницькими організаціями роботодавців і працівників. | ||
| N 13 | про використання свинцевого білила в малярній справі (993_157) | Параграф 1 статті 1 1. За вилученнями, передбаченими в статті 2, кожний член Міжнародної організації праці, який ратифікує цю Конвенцію, зобов'язується заборонити використання свинцевого білила та сірчанокислого свинцю, а також усяких сумішей, що містять ці барвники, для внутрішнього пофарбування будівель, за винятком випадків, коли компетентний орган влади після консультації із заінтересованими організаціями роботодавців і працівників вважає за потрібне використання свинцевого білила та сірчанокислого свинцю або сумішей, що містять ці барвники, для пофарбування залізничних станцій чи промислових підприємств. |
| Стаття 6 Після консультації з відповідними організаціями роботодавців і працівників компетентний орган влади вживає заходів, які він вважає потрібними для забезпечення дотримання правил, встановлених у попередніх статтях. | ||
| N 20 | про нічну роботу в пекарнях (993_082) | Параграф 3 статті 1 3. Ця Конвенція не застосовується до оптового виробництва печива. Після консультації з відповідними організаціями роботодавців і працівників кожний член Міжнародної організації праці може визначити, до яких продуктів можна застосувати термін "печиво" в цілях цієї Конвенції. |
| Стаття 2 В цілях застосування цієї Конвенції термін "ніч" означає період тривалістю принаймні сім послідовних годин. Початок і кінець цього періоду визначають компетентні органи влади кожної країни після консультації з відповідними організаціями роботодавців і працівників, цей період охоплює проміжок часу між одинадцятою годиною вечора та п'ятою годиною ранку. Якщо це виправдано місцевими умовами (клімат і пора року) або за погодженням з відповідними організаціями роботодавців і працівників, проміжок часу між одинадцятою годиною вечора та п'ятою годиною ранку може бути замінено проміжком часу між десятою годиною вечора та четвертою годиною ранку. | ||
| Стаття 5 Будь-який член Організації, який ратифікував цю Конвенцію, вживе відповідних заходів для забезпечення ефективного застосування заборони, передбаченої у статті 1, та надасть роботодавцям і працівникам, а також їхнім організаціям можливість брати участь у таких заходах згідно з Рекомендацією 1923 року (993_108) , ухваленою на 5-й сесії Міжнародної конференції праці. | ||
| N 26 | про запровадження процедури встановлення мінімальної заробітної плати (993_196) | Стаття 2 Кожний член Організації, який ратифікував цю Конвенцію, має право після консультації з організаціями працівників і роботодавців, де такі організації є, відповідних галузей чи секторів промисловості вирішити, до яких видів домашнього виробництва повинна застосовуватися згадана у статті 1 процедура встановлення мінімальної заробітної плати. |
| Стаття 3 1. Кожний член Організації, який ратифікував цю Конвенцію, має право визначити зміст і форму процедури встановлення мінімальної заробітної плати, а також методи її здійснення. Однак: 1) до застосування такої системи щодо будь-яких галузей чи секторів промисловості представники заінтересованих роботодавців і працівників, зокрема представники їхніх організацій, де такі є, залучаються до консультацій, як і будь-які інші особи, до котрих компетентні органи влади вважатимуть за доцільне звернутися, як до осіб, компетентних у цій галузі внаслідок своєї професії чи своїх обов'язків; 2) заінтересовані роботодавці та працівники разом беруть участь у здійсненні цієї процедури таким чином і такою мірою, але в усякому разі з рівним представництвом і на рівних засадах, як це може бути визначено у національному законодавстві; | ||
| N 30 | про регулювання робочого часу в торгівлі та установах (993_152) | Стаття 8 Положення, передбачені статтями 6 і 7, можуть застосовуватись після консультації з відповідними організаціями роботодавців і працівників, особливу увагу має бути приділено колективним договорам, якщо такі існують, між організаціями роботодавців і працівників. |
| N 46 | об ограничении рабочего времени в угольных шахтах | Статья 10 Постановления, упомянутые в статьях 7, 8 и 9, принимаются государственной властью после консультации с соответствующими организациями предпринимателей и трудящихся. |
| N 128 | про допомоги по інвалідності, по старості і у зв'язку з втратою годувальника (993_326) | Стаття 6 При проведенні в життя розділів II, III або IV цієї Конвенції кожний член Організації може враховувати захист, що надається через страхування, яке хоча й не є обов'язковим за законом відносно осіб, котрі підлягають забезпеченню, але: а) контролюється державними органами або відповідає встановленим нормам і знаходиться під спільним керуванням роботодавців і працівників; |
| Параграф 2 статті 34 2. Встановлюється процедура, яка дає подавачу скарги змогу, коли це доцільно, бути представленим компетентною особою за своїм вибором чи делегатом представницької організації осіб, які підлягають забезпеченню, або користуватися їхньою підтримкою. | ||
| Стаття 36 У разі, якщо керування соціальним забезпеченням не доручено будь-якій установі, що перебуває під державним контролем, або урядовому відомству, відповідальному перед законодавчим органом, представники осіб, які підлягають забезпеченню, беруть участь у керуванні на встановлених умовах; національне законодавство може також передбачати участь представників як роботодавців, так і державних органів. | ||
| N 43 | про тривалість робочого часу на автоматичних заводах по виробництву листового скла (993_203) | Параграф 2 статті 3 2. Відповідна компенсація за всі додаткові години, відпрацьовані відповідно до цієї статті, повинна бути надана на умовах, які визначено національними законами чи постановами або угодою між заінтересованими організаціями роботодавців та працівників. |
| N 168 | про сприяння зайнятості та захист від безробіття (993_182) | Стаття 3 Положення цієї Конвенції застосовуються після консультації та у співробітництві з організаціями роботодавців і працівників відповідно до національної практики. |
| Параграф 2 статті 27 2. Процедура оскарження дає змогу особі, що клопочеться, відповідно до національних законодавства та практики, мати за представника чи помічника кваліфіковану особу на її вибір або делегата представницької організації працівників, або делегата організації, котра репрезентує застрахованих осіб. | ||
| Параграф 1 статті 29 1. Якщо управління покладено безпосередньо на урядове відомство, відповідальне перед парламентом, то представники застрахованих осіб і роботодавців беруть участь у процесі управління з правом дорадчого голосу, згідно з приписуваними умовами. | ||
| N 49 | про скорочення робочого часу на склодувних заводах (993_206) | Параграф 2 статті 3 2. Відповідна компенсація за всі додаткові години, відпрацьовані на підставі цієї статті, повинна бути надана на умовах, визначених національними законами чи постановами, або угодою між організаціями роботодавців і працівників. |
| N 167 | про безпеку та гігієну праці у будівництві (993_021) | Параграф 2 статті 1 2. Член Організації, який ратифікує цю Конвенцію, може, після консультації з найбільш представницькими організаціями заінтересованих роботодавців і працівників, де такі є, вилучати зі сфери застосування Конвенції або зі сфери застосування деяких її положень окремі галузі економічної діяльності чи окремі підприємства, щодо яких виникають особливі проблеми суттєвого плану, за умови забезпечення безпечного і здорового робочого середовища. |
| Стаття 3 3 найбільш представницькими організаціями зацікавлених роботодавців і працівників проводяться консультації щодо заходів, яких слід ужити для здійснення положень цієї Конвенції. | ||
| N 153 | про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті (993_025) | Стаття 3 Компетентна влада чи орган у кожній країні консультуються з зацікавленими представницькими організаціями роботодавців і трудящих до прийняття рішення з будь-яких питань, на які поширюються положення цієї Конвенції. |
| N 79 | про обмеження нічної праці дітей та підлітків на непромислових роботах (993_126) | Параграф 2 статті 3 2. Однак за наявності особливих обставин, котрі позначаються на певній галузі діяльності чи певному районі, компетентна влада може після проведення консультацій із заінтересованими організаціями роботодавців і працівників встановити щодо дітей та підлітків, зайнятих у цій галузі діяльності чи районі, проміжок часу між одинадцятою годиною вечора і сьомою годиною ранку замість проміжку між десятою годиною вечора і шостою годиною ранку. |
| N 117 | про основні цілі та норми соціальної політики (993_016) | Параграф 1 статті 5 1. Вживають заходів для забезпечення незалежним виробникам і найманим працівникам умов, які дадуть їм можливість підвищити свій життєвий рівень власними зусиллями й забезпечать підтримання прожиткового мінімуму, що встановлюється шляхом офіційних обстежень життєвих умов, які проводяться після консультацій з представниками організацій роботодавців і працівників. |
| Параграф 1 статті 10 1. Заохочується встановлення мінімальної заробітної плати в колективних договорах, що вільно укладаються між профспілками, які репрезентують заінтересованих працівників, та роботодавцями або організаціями роботодавців. | ||
| Параграф 2 статті 10 2. У разі, коли в колективних договорах не передбачаються відповідні заходи щодо встановлення мінімальної заробітної плати, вживають належних заходів, які роблять можливим встановлення мінімальних ставок заробітної плати шляхом консультацій з представниками роботодавців і працівників, серед яких представники відповідних їхніх організацій, де такі існують. | ||
| Параграф 2 статті 16 2. Таке навчання організується компетентною владою або під її наглядом після консультацій з організаціями роботодавців і працівників країни, з якої посилається той, хто навчається, та країни, де відбувається навчання. | ||
| N 84 | о праве на объединение и регулирование трудовых конфликтов на территориях вне метрополии (993_423) | Статья 3 Принимаются все практически возможные меры для обеспечения профсоюзным организациям, представляющим заинтересованных работников, права на заключение коллективных договоров с работодателями или с организациями работодателей. |
| Статья 4 Принимаются все практически возможные меры для консультации и привлечения представителей организаций работодателей и работников к выработке и проведению в жизнь положений, направленных на обеспечение защиты работников и соблюдение трудового законодательства. | ||
| Статья 5 Всякая процедура разбора конфликтов между работодателями и работниками должна быть настолько проста и быстра, насколько это возможно. | ||
| Статья 6 1. Работодатели и работники поощряются к тому, чтобы избегать конфликтов, а в случае, если они произойдут, к справедливому урегулированию их путем примирения. 2. Соответственно принимаются все практически возможные меры для консультации и привлечения представительных организаций работодателей и работников к учреждению и работе органов примирения. | ||
| Статья 7 1. В возможно короткий срок создается орган урегулирования конфликтов между работодателями и работниками. 2. Представители заинтересованных работодателей и работников, включая представителей их соответствующих организаций, где таковые существуют, привлекаются, поскольку это возможно, к работе этого органа в такой форме и мере, в какой это будет определено компетентным органом власти, но во всяком случае в равном количестве и на равных правах. | ||
| N 86 | про максимальну тривалість трудових договорів працівників з корінного населення (993_223) | Параграф 2 статті 2 2. Компетентний орган влади після консультації з організаціями працівників і роботодавців, що репрезентують інтереси заінтересованих сторін, може вилучити з-під дії цієї Конвенції договори, укладені між роботодавцями та письменними працівниками, які мають достатню гарантію вільного вибору роботи; таке вилучення може застосовуватися до всіх працівників будь-якої території, до працівників будь-якої окремої галузі промисловості, працівників будь-якого окремого підприємства чи до окремих груп працівників. |
| N 88 | про організацію служби зайнятості (993_224) | Параграф 1 статті 4 1. Треба вживати належних заходів через консультативні комітети для залучення представників роботодавців і працівників до співробітництва у справі організації та діяльності служби зайнятості, а також у розробленні її політики. |
| Параграф 3 статті 4 3. Однакова кількість представників роботодавців і працівників призначається до цих комітетів після консультацій з представницькими організаціями роботодавців і працівників, де такі організації існують. | ||
| Стаття 5 Загальна політика служби зайнятості у справі направлення працівників на вакантні місця відпрацьовується після консультацій з представниками роботодавців та працівників через передбачені статтею 4 консультативні комітети. | ||
| Стаття 6 Служба зайнятості організується таким чином, щоб забезпечити ефективний набір та влаштування працівників на роботу і для цього: с) у співробітництві з іншими органами влади і там, де це доцільно, з роботодавцями та профспілками збирає і вивчає всю наявну інформацію щодо становища на ринку зайнятості та про його імовірну еволюцію як по всій країні взагалі, так і по окремих галузях промисловості, професіях і районах та систематично і без затримки надає ці відомості органам влади, заінтересованим організаціям роботодавців і працівників та громадськості; | ||
| Стаття 10 Служба зайнятості, а там, де це вважається за доцільне, інші органи влади у співробітництві з організаціями роботодавців і працівників та іншими заінтересованими органами вживають усіх можливих заходів для заохочування роботодавців і працівників до повного використання на добровільних засадах можливостей, які пропонує служба зайнятості. | ||
| N 94 | про положення про працю в договорах, що укладаються державними органами влади (993_226) | Параграф 4 статті 1 4. Договори, що передбачають витрати державних коштів на суму, яка не перевищує ліміту, встановленого компетентним органом влади після консультації з заінтересованими організаціями роботодавців і працівників, якщо такі організації існують, можуть бути вилучені зі сфери чинності цієї Конвенції. |
| Параграф 5 статті 1 5. Компетентний орган влади має право після консультації з заінтересованими організаціями роботодавців і працівників, якщо такі організації існують, вилучити зі сфери застосування цієї Конвенції осіб, котрі займаються діяльністю управлінського, технічного, професійного або наукового напряму, умови праці яких не регулюються державним законодавством, колективними угодами або арбітражними рішеннями, і які, як правило, не виконують фізичну роботу. | ||
| Параграф 1 статті 2 1. Договори, до яких застосовується ця Конвенція, містять положення, що гарантують відповідним працівникам заробітну плату (зокрема, й грошову допомогу) і фіксують тривалість робочого часу та інші умови праці, не менш сприятливі за ті, що встановлено для роботи такого самого роду у відповідній професії або галузі промисловості в тих районах, де робота виконується: а) на підставі колективної угоди та інших визнаних механізмів переговорів між організаціями роботодавців і працівників, що репрезентують відповідно значну кількість роботодавців і працівників в окремих професіях та галузях промисловості; | ||
| Параграф 3 статті 2 3. Умови положень, що увійшли до договору, та будь-які їхні зміни визначає компетентний орган влади у спосіб, що найбільш відповідає умовам, які існують у державі, після консультації із заінтересованими організаціями роботодавців і працівників, якщо такі організації є. | ||
| Параграф 1 статті 7 1. Якщо територія члена Організації охоплює великі райони, де через розпорошеність населення або рівень розвитку цих районів компетентний орган влади вважає застосування положень цієї Конвенції неможливим, цей орган влади може, після консультації з заінтересованими організаціями роботодавців і працівників, якщо такі організації є, вилучити такі райони зі сфери застосування цієї Конвенції як повністю, так і за винятком окремих підприємств і професій, на свій розсуд. | ||
| Параграф 1 статті 7 3. Кожний член Організації, що звертається до положень цієї статті, не менш як через кожні три роки, консультуючись із заінтересованими організаціями роботодавців і працівників, якщо такі організації є, переглядає доцільність застосування цієї Конвенції до районів, вилучених зі сфери її чинності згідно з положеннями параграфа 1. | ||
| Стаття 8 За нездоланних або непередбачених обставин, котрі загрожують національному добробутові та безпеці, компетентний орган влади після консультації з заінтересованими організаціями роботодавців і працівників, якщо такі організації існують, може тимчасово припинити дію положень цієї Конвенції. | ||
| N 99 | о процедуре установления минимальной заработной платы в сельском хозяйстве (993_230) | Параграф 2 статьи 1 2. Каждый Член Организации, ратифицирующий настоящую Конвенцию, может - после консультации с наиболее представительными соответствующими организациями предпринимателей и трудящихся, где таковые существуют, - по своему усмотрению определить те предприятия, виды деятельности и категории лиц, на которые распространяется процедура установления минимальной заработной платы, упомянутая в предыдущем пункте. |
| Параграф 2 статьи 3 2. До принятия какого-либо решения проводится тщательная предварительная консультация с наиболее представительными соответствующими организациями предпринимателей и трудящихся, где таковые существуют, и с любыми другими лицами, обладающими специальной классификацией в силу своей профессии или функций, к которым компетентный орган власти сочтет целесообразным обратиться. | ||
| Параграф 3 статьи 3 3. Соответствующие предприниматели и трудящиеся принимают участие в применении процедуры установления минимальной заработной платы или привлекаются к консультациям, или имеют право изложить свое мнение по этому вопросу в такой форме и в такой степени, как это может быть определено законодательством страны, но во всяком случае на основе полного равенства. | ||
| N 100 | о равном вознагражде- нии мужчин и женщин за труд равной ценности (993_002) | Статья 4 Каждый Член Организации сотрудничает надлежащим образом с соответствующими организациями предпринимателей и трудящихся с целью проведения в жизнь положений настоящей Конвенции. |
| N 102 | про мінімальні норми соціального забезпечення (993_011) | Стаття 6 Впроваджуючи в життя положення розділів II, III, IV, V, VIII (щодо медичної допомоги), IX або X цієї Конвенції, будь-який член Організації може брати до уваги захист, що надається шляхом страхування, яке, хоча не є згідно з законом обов'язковим щодо осіб, котрі підлягають забезпеченню, проте: а) контролюється державними органами або перебуває, відповідно до визначених норм, під спільним керівництвом роботодавців і працівників; |
| N 143 | про зловживання в галузі міграції і про забезпечення працівникам- мігрантам рівних можливостей і рівного ставлення (993_163) | Параграф 2 статті 2 2. Представницьким організаціям роботодавців і працівників надається повна консультація, і вони мають можливість надати свою власну інформацію з цього питання. |
| Стаття 4 Зокрема, члени Організації вживають необхідних заходів на національному і міжнародному рівнях для здійснення систематичних контактів і обміну інформацією з цього питання з іншими державами, при консультаціях з представницькими організаціями роботодавців і працівників. | ||
| Стаття 12 Кожний член Організації засобами, що відповідають національним умовам і практиці: a) намагається забезпечити співробітництво організацій роботодавців і працівників та інших відповідних органів з метою сприяння прийняттю і застосуванню політики, передбаченої в статті 10 цієї Конвенції; | ||
| N 127 | про максимальний вантаж, допустимий для перенесення одним працівником (993_147) | Стаття 8 Кожний член Організації за допомогою законодавства чи в будь-якій іншій формі, що відповідає національній практиці та національним умовам, і після консультації з відповідними найбільш представницькими організаціями роботодавців і працівників вживає потрібних заходів для застосування положень, що містяться в цій Конвенції. |
| N 136 | про захист від небезпеки отруєння бензолом (993_007) | Параграф 1 статті 3 1. Компетентний орган влади в кожній країні може допускати тимчасові вилучення з положення про відсотковий вміст бензолу, викладеного в пункті б) статті 1, та з положень параграфа 1 статті 2 цієї Конвенції за умов і на термін, які визначаються після консультації з найбільш представницькими заінтересованими опганізаціями підприємців і працівників, якщо такі є. |
| Параграф 2 статті 9 2. Компетентний орган влади в кожній країні, після консультації з найбільш представницькими заінтересованими організаціями підприємців і працівників, якщо такі є, може дозволити вилучення з зобов'язань, передбачених у параграфі 1 цієї статті, відносно окремих категорій працівників. | ||
| N 139 | про боротьбу з небезпекою, спричинюваною канцероген- ними речовинами й агентами у виробничих умовах, та заходи профілактики (993_162) | Стаття 6 Кожний член Організації, який ратифікував цю Конвенцію: а) вживає за допомогою національних законодавства чи правил або за допомогою будь-якого іншого методу, що відповідає національній практиці та умовам, і після консультації з найбільш представницькими заінтересованими організаціями роботодавців і працівників, таких заходів, які можуть знадобитися для здійснення положень цієї Конвенції; |
| N 148 | про захист працівників від професійного ризику, спричиненого забрудненням повітря, шумом та вібрацією на робочих місцях (993_051) | Параграф 2 статті 1 2. Член Організації, який ратифікує цю Конвенцію, може після консультації із зацікавленими представницькими організаціями роботодавців і працівників, де такі є, вилучити зі сфери застосування цієї Конвенції деякі галузі економічної діяльності, відносно яких її застосування викликає особливі проблеми, які мають суттєве значення. |
| Параграф 1 статті 2 1. Кожний член Організації може, після консультації з представницькими організаціями роботодавців і працівників, де такі є, брати зобов'язання, передбачені цією Конвенцією, окремо стосовно: a) забруднення повітря; b) шуму; c) вібрації. | ||
| Стаття 5 1. Застосовуючи положення цієї Конвенції, компетентний орган влади діє за консультацією з найбільш представницькими заінтересованими організаціями роботодавців і працівників. 2. Представники роботодавців і працівників залучаються до розроблення положень відносно практичного застосування заходів, приписаних відповідно до статті 4. 3. Передбачається якомога тісніше співробітництво на всіх рівнях між роботодавцями і працівниками у застосуванні заходів, приписаних відповідно до цієї Конвенції. 4. Представникам роботодавців і працівників підприємства надається можливість супроводжувати інспекторів під час здійснення ними контролю за застосуванням заходів, приписаних відповідно до цієї Конвенції, якщо, на думку інспекторів, у світлі загальних інструкцій компетентного органу влади, це не завдасть шкоди ефективності їхнього контролю. | ||
| Параграф 2 статті 8 2. У розробленні таких критеріїв і встановленні допустимих рівнів впливу компетентний орган влади бере до уваги думку технічно компетентних осіб, призначених найбільш представницькими заінтересованими організаціями роботодавців і працівників. | ||
| N 155 | про безпеку та гігієну праці та виробниче середовище (993_050) | Параграф 2 статті 1 2. Член організації, котрий ратифікує цю Конвенцію, після консультації, по можливості, на більш ранньому етапі із заінтересованими представницькими організаціями роботодавців і працівників може вилучати, частково або повністю, зі сфери її застосування окремі галузі економічної діяльності, такі як морське судноплавство або рибальство, щодо яких виникають особливі проблеми. |
| Параграф 2 статті 2 2. Член Організації, котрий ратифікував цю Конвенцію, після консультації, по можливості, на більш ранньому етапі із заінтересованими представницькими організаціями роботодавців і працівників може вилучати, частково або повністю, зі сфери її застосування окремі категорії працівників, щодо яких виникають особливі труднощі. | ||
| Параграф 1 статті 4 1. Кожний член Організації відповідно до національних умов і практики та після консультації з найбільш представницькими організаціями роботодавців і працівників розробляє, здійснює та періодично переглядає узгоджену національну політику в галузі безпеки праці, гігієни праці й виробничого середовища. | ||
| Стаття 8 Кожний член Організації за допомогою законодавства або правил чи в будь-який інший спосіб, що відповідає національним умовам та практиці, і після консультації із заінтересованими представницькими організаціями роботодавців і працівників вживає заходів, потрібних для здійснення положень статті 4 цієї Конвенції. | ||
| Параграф 1 статті 15 1. 3 метою забезпечення узгодженості політики, зазначеної в статті 4, та заходів для її проведення кожний член Організації, після консультації якомога раніше з найбільш представницькими організаціями роботодавців і працівників, а також, у разі потреби, з іншими органами вживає відповідних до національних умов і практики заходів щодо забезпечення потрібної координації між різними органами та організаціями, уповноваженими здійснювати положення розділів II і III цієї Конвенції. | ||
| Стаття 19 На рівні підприємства треба вживати заходів, відповідно до яких: b) представники працівників на підприємстві співробітничають з роботодавцем у галузі безпеки й гігієни праці; c) представники працівників на підприємстві дістають належну інформацію про заходи щодо забезпечення їхньої безпеки та охорони здоров'я, вжиті роботодавцем, і можуть консультуватися зі своїми представницькими організаціями з приводу такої інформації за умови нерозголошення комерційної таємниці; d) працівники та їхні представники на підприємстві дістають належну підготовку в галузі безпеки та гігієни праці; e) працівники чи їхні представники або їхні представницькі організації на підприємстві наділяються відповідно до національних законодавства й практики повноваженнями розглядати всі аспекти безпеки й гігієни праці, пов'язані з їхньою роботою, і роботодавці консультують їх щодо цих аспектів; для цієї мети з обопільної згоди на підприємство може бути запрошено позаштатних технічних радників; | ||
| Стаття 20 Співробітництво роботодавців і працівників та/або їхніх представників на підприємстві є основним елементом організаційних та інших заходів, яких вживають на виконання положень статей 16-19 цієї Конвенції. | ||
| N 161 | про служби гігієни праці (993_042) | Стаття 1 Відповідно до мети цієї Конвенції: а) термін "служби гігієни праці" означає служби, на які покладено в основному профілактичні функції та відповідальність за консультування роботодавця, працівників і їхніх представників на підприємстві з питань: i) вимог щодо створення й підтримання безпеки та здорового виробничого середовища, яке сприятиме оптимальному фізичному й психічному здоров'ю у зв'язку з трудовим процесом; ii) пристосування трудових процесів до здатностей працівників з урахуванням стану їхнього фізичного й психологічного здоров'я; b) термін "представники працівників на підприємстві" означає осіб, котрі визнані за таких національним законодавством або практикою. |
| Стаття 2 Відповідно до національних умов та практики і проводячи консультації з найбільш представницькими організаціями роботодавців і працівників, де такі є, кожний член Організації розробляє, здійснює та періодично переглядає національну політику відносно служб гігієни праці. | ||
| Параграф 2 статті 3 2. Якщо служби гігієни праці не можуть бути створені негайно на всіх підприємствах, то кожний зацікавлений член Організації, проводячи консультації з найбільш представницькими організаціями роботодавців і працівників, де такі є, розробляють плани створення таких служб. | ||
| Стаття 4 Компетентний орган консультується з найбільш представницькими організаціями роботодавців і працівників, де такі є, щодо заходів, яких треба вжити з метою здійснення положень цієї Конвенції. | ||
| Стаття 6 Положення про створення служб гігієни праці встановлюються: a) за допомогою законів чи правил; або b) через укладення колективних договорів або іншим способом за погодженням із заінтересованими роботодавцями і працівниками; c) у будь-який інший спосіб, схвалений компетентним органом після консультацій з представницькими організаціями заінтересованих роботодавців і працівників. | ||
| Стаття 8 Роботодавці, працівники та їхні представники, де такі є, співпрацюють і беруть участь на рівноправній основі у здійсненні організаційних та інших заходів, що стосуються служб гігієни праці. | ||
| Стаття 10 Персонал, який надає послуги в галузі гігієни праці, має повну професійну незалежність від роботодавців, працівників та їхніх представників, де такі є, під час виконання функцій, перелічених у статті 5. | ||
| N 162 | про охорону праці при використанні азбесту (993_041) | Параграф 2 статті 1 2. Член Організації, який ратифікує цю Конвенцію, може після консультації з відповідними найбільш представницькими організаціями роботодавців і працівників і на основі оцінки небезпек для здоров'я та вжитих заходів безпеки вилучати зі сфери застосування деяких положень Конвенції певні галузі економічної діяльності або певні підприємства, якщо він переконаний, що в застосуванні їх до цих галузей або підприємств немає потреби. |
| Стаття 2 Відповідно до мети цієї Конвенції: e) термін "представники працівників" означає представників працівників, яких визнано такими в національному законодавстві чи практиці відповідно до Конвенції 1971 року про представників працівників (993_186) | ||
| Параграф 3 статті 3 3. Компетентний орган може санкціонувати тимчасові часткові вилучення з заходів, приписаних на виконання параграфа 1 цієї статті, на умовах та в межах термінів, визначених після консультацій з найбільш представницькими відповідними організаціями роботодавців і працівників. | ||
| Стаття 4 Компетентний орган консультується з найбільш представницькими заінтересованими організаціями роботодавців і працівників щодо заходів, яких слід вжити для введення в дію положень цієї Конвенції. | ||
| Параграф 3 статті 6 3. Роботодавці у співробітництві зі службами безпеки і гігієни праці після консультацій з відповідними представниками працівників розробляють порядок дій на випадок аварійних ситуацій. | ||
| Стаття 8 Роботодавці і працівники або їхні представники здійснюють, по змозі, якнайтісніше співробітництво на всіх рівнях на підприємстві під час проведення заходів, приписаних цією Конвенцією. | ||
| Параграф 2 статті 11 2. Компетентний орган має повноваження дозволяти, після консультації з відповідними найбільш представницькими організаціями роботодавців і працівників, часткові вилучення з передбаченої в параграфі 1 цієї статті заборони, якщо заміна практично нездійсненна, за умови, що вживають заходів, котрі забезпечують, щоб здоров'я працівників не наражалося на загрозу. | ||
| Параграф 2 статті 12 2. Компетентний орган має повноваження дозволяти, після консультації з відповідними найбільш представницькими організаціями роботодавців і працівників, часткові вилучення з передбаченої в параграфі 1 цієї статті заборони, якщо заміна практично нездійсненна, за умови, що вживають заходів, котрі забезпечують, щоб здоров'я трудівників не наражалося на загрозу. | ||
| Параграф 3 статті 17 3. 3 працівниками або їхніми представниками проводяться консультації щодо робочого плану, зазначеного в параграфі 2 цієї статті. | ||
| Параграф 1 статті 18 1. У випадках, коли особистий одяг працівників може виявитися забрудненим азбестовим пилом, роботодавець, відповідно до національних законодавства чи правил та після консультацій з представниками працівників, видає відповідний робочий одяг, який не можна носити поза робочим місцем. | ||
| Параграф 3 статті 20 3. Відповідні працівники та їхні представники, а також служби інспекції мають доступ до цих даних. | ||
| Параграф 4 статті 20 4. Працівники чи їхні представники мають право вимагати проведення контролю за навколишнім середовищем і звертатися до компетентного органу у зв'язку з результатами контролю. | ||
| Параграф 1 статті 22 1. Компетентний орган після консультації і в співробітництві з заінтересованими найбільш представницькими організаціями роботодавців і працівників проводить відповідні заходи з метою сприяння поширенню інформації та просвіти всіх відповідних осіб про шкідливі для здоров'я фактори, що виникають при контакті з азбестом, та про методи запобігання їм і контролю за ними. | ||
| N 170 | про безпеку в застосуванні хімічних речовин на виробництві (993_009) | Параграф 2 статті 1 2. Компетентний орган члена Організації, який ратифікує цю Конвенцію, після консультацій з найбільш представницькими організаціями роботодавців і працівників та на підставі оцінки наявних ризиків і вживаних запобіжних заходів: а) може вилучати зі сфери застосування Конвенції або окремих її положень галузі економічної діяльності, підприємства чи продукцію, якщо: i) виникають особливі проблеми суттєвого плану; і ii) загальний надаваний згідно з національним законодавством та практикою захист не нижчий за той, який був би забезпечений за повного застосування положень цієї Конвенції; |
| Стаття 2 Відповідно до мети цієї Конвенції: f) термін "представники працівників" означає осіб, котрі визнані як такі в національному законодавстві або національною практикою відповідно доКонвенції 1971 року про представників трудівників (993_186) | ||
| Стаття 3 Заходів щодо застосування положень цієї Конвенції вживають після консультацій з найбільш представницькими зацікавленими організаціями роботодавців і працівників. | ||
| Стаття 4 Кожний член Організації розробляє, здійснює та періодично переглядає послідовну політику щодо безпеки у застосуванні хімічних речовин на виробництві у світлі національних умов і практики та консультуючись з найбільш представницькими організаціями роботодавців і працівників. | ||
| Стаття 12 Роботодавці: d) забезпечують, щоб дані контролю за виробничим середовищем та за впливом на працівників, які використовують небезпечні хімічні речовини, зберігалися протягом періоду, приписаного компетентним органом, і були доступні для працівників та їхніх представників. | ||
| Стаття 16 Роботодавці, виконуючи свої обов'язки, здійснюють по змозі якнайтісніше співробітництво з працівниками або їхніми представниками в тому, що стосується безпеки у використанні хімічних речовин на виробництві. | ||
| Параграф 3 статті 18 3. Заінтересовані працівники та їхні представники мають право на: a) інформацію про основні ознаки хімічних речовин, що використовуються на виробництві, про небезпечні властивості таких хімічних речовин, про запобіжні заходи, на навчання та професійну підготовку; b) інформацію, що міститься на етикетках і маркірованні; c) доступ до карт даних з безпечності хімічних речовин; d) будь-яку іншу інформацію, наявність якої передбачається у цій Конвенції. | ||
| N 172 | про умови праці в готелях, ресторанах та аналогічних закладах (993_035) | Параграф 2 статті 1 2. Зазначені вище в а) і b) категорії кожний член Організації визначає в світлі національних умов і після консультацій із заінтересованими організаціями роботодавців і працівників. Кожний член Організації, який ратифікував цю Конвенцію, може після консультацій із заінтересованими організаціями роботодавців і працівників вилучити зі сфери її застосування певні види закладів, що підпадають під вищезгадані визначення, але щодо яких виникають особливі проблеми суттєвого плану. |
| 3. а) Кожний член Організації, який ратифікував цю Конвенцію, може після консультацій із заінтересованими організаціями роботодавців і працівників розширити сферу її застосування, ввівши до неї інші аналогічні заклади, котрі надають туристичні послуги, які зазначаються в заяві, що супроводить документи про ратифікацію. b) Кожний член Організації, який ратифікував цю Конвенцію, може після консультацій із заінтересованими організаціями роботодавців і працівників надалі за допомогою заяви повідомляти Генерального директора Міжнародного бюро праці про те, що він поширює сферу застосування Конвенції на інші категорії аналогічних закладів, які надають туристичні послуги. | ||
| Параграф 4 статті 1 4. Кожний член Організації, який ратифікував цю Конвенцію, перелічує в першій доповіді про застосування цієї Конвенції, яку подає відповідно до статті 22 Статуту Міжнародної організації праці (993_154) , ті види закладів, котрі вилучено згідно з вищенаведеним параграфом 2, назвавши причину такого вилучення, виклавши відповідні позиції заінтересованих організацій роботодавців і працівників відносно такого вилучення, і вказує у наступних доповідях на стан національного законодавства та на практику його застосування щодо вилучених закладів, а також на те, якою мірою Конвенція застосовується або її застосування передбачається щодо такого роду закладів. | ||
| Параграф 1 статті 3 1. Кожний член Організації без шкоди для автономії заінтересованих організацій роботодавців і працівників ухвалює та застосовує відповідно до національних законодавства, умов і практики політику, спрямовану на поліпшення умов праці заінтересованих працівників. | ||
| Параграф 2 статті 8 2. У державах-членах Організації, в яких положення цієї Конвенції звичайно застосовуються шляхом угоди між роботодавцями чи організаціями роботодавців і організаціями працівників чи звичайно здійснюються іншим чином, крім законодавчого, дотримання цих положень вважається ефективним, якщо вони застосовуються шляхом таких угод чи іншим чином щодо переважної більшості заінтересованих працівників. | ||
| N 174 | про запобігання великим промисловим аваріям (993_107) | Параграф 4 статті 1 4. Держава-член, яка ратифікує цю Конвенцію, може після консультації з представницькими організаціями заінтересованих роботодавців і працівників та з іншими заінтересованими сторонами, яких це може стосуватися, виключати зі сфери застосування Конвенції такі об'єкти чи галузі економічної діяльності, на яких забезпечено рівнозначні заходи безпеки. |
| Стаття 2 Якщо виникають особливі проблеми істотного характеру, внаслідок чого стає неможливим негайне застосування всіх запобіжних та захисних заходів, передбачених у цій Конвенції, держава-член після консультації з найбільш представницькими організаціями роботодавців і працівників та іншими заінтересованими сторонами, яких це може стосуватися, розробляє у встановлені терміни плани поступового застосування зазначених заходів. | ||
| Параграф 1 статті 4 1. У світлі національних законодавств, умов і практики та після консультацій з найбільш представницькими організаціями роботодавців і працівників та з іншими заінтересованими сторонами, яких це може стосуватися, кожна держава-член розробляє, здійснює і періодично переглядає узгоджену національну політику, спрямовану на захист працівників, населення та навколишнього середовища від небезпеки великих аварій. | ||
| Стаття 5 1. Компетентний орган або орган, уповноважений чи визнаний компетентним органом, розробляє після консультацій з найбільш представницькими організаціями роботодавців і працівників та з іншими заінтересованими сторонами, яких це може стосуватися, систему ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки з урахуванням їх визначення, даного в статті 3 "с", виходячи з переліку небезпечних речовин або категорій небезпечних речовин, чи з того й другого одночасно, з зазначенням гранично допустимої їх кількості, відповідно до національного законодавства або міжнародних норм. 2. Зазначена в пункті 1 система регулярно переглядається і оновлюється. | ||
| Стаття 6 Компетентний орган після консультацій з представницькими організаціями заінтересованих роботодавців і працівників ухвалює окреме положення про охорону конфіденційної інформації, переданої або повідомленої йому відповідно до статей 8, 12, 13 та 14, розкриття якої може завдати шкоди діловим інтересам роботодавця, за умови, що ухвалене положення не призводить до появи серйозної небезпеки для працівників, населення чи навколишнього середовища. | ||
| Параграф 2 статті 18 2. Представники роботодавця і представники працівників на об'єкті підвищеної небезпеки повинні мати можливість супроводити інспекторів, які контролюють застосування заходів, приписаних задля виконання цієї Конвенції, якщо тільки інспектори не вважають, що в світлі загальних інструкцій з боку компетентного органу це може завадити виконанню ними своїх обов'язків. | ||
| Стаття 20 Для забезпечення безпеки праці на об'єкті підвищеної небезпеки мають проводитись консультації з працівниками та їхніми представниками з використанням для цього належних механізмів співробітництва. Зокрема, працівники та їхні представники повинні: а) отримувати відповідну інформацію в прийнятній формі про фактори ризику, пов'язані з об'єктом підвищеної небезпеки, і можливі наслідки їх; b) отримувати інформацію про всі розпорядження, інструкції чи рекомендації, які надходять від компетентного органу; с) залучатися для консультацій під час підготовки таких документів і мати доступ до них: i) доповіді з безпеки; ii) плани дій в аварійних ситуаціях і відповідні процедури; iii) звіти про аварії; d) регулярно проходити інструктаж і професійну підготовку з практичних дій та процедур, пов'язаних із запобіганням великим аваріям і контролем за факторами, здатними призвести до великої аварії, а також з аварійних процедур на випадок виникнення великої аварії; e) у межах своїх службових обов'язків, не наражаючись при цьому ні на яке покарання, вдаватися до виправляючих дій, а в разі необхідності переривати роботу, якщо на основі здобутих ними професійної підготовки та досвіду вони мають достатні підстави вважати, що є неминуча небезпека великої аварії, і повідомляти своє керівництво або знімати тривогу, залежно від обставин, до чи, по можливості, відразу після того, як вони вдалися до таких дій; f) обговорювати з роботодавцем усі потенційні небезпеки, здатні, на їхню думку, призвести до великої аварії, і мати право повідомляти компетентний орган про такі небезпеки. | ||
| N 175 | про роботу на умовах неповного робочого часу (993_040) | Параграф 1 статті 3 1. Ця Конвенція застосовується до всіх працівників, зайнятих неповний робочий час, у тому розумінні, що кожна держава-член може після консультації з представницькими організаціями зацікавлених роботодавців та працівників виключити повністю чи частково зі сфери її застосування окремі категорії працівників чи підприємств, якщо її застосування до них викликає особливі проблеми істотного характеру. |
| Параграф 4 статті 8 4. 3 найбільш представницькими організаціями роботодавців та працівників проводяться консультації з приводу встановлення, повторного розгляду та перегляду вказаних у цій статті мінімальних норм. | ||
| Стаття 11 Положення цієї Конвенції застосовуються за допомогою законодавства, якщо тільки вони не застосовуються за допомогою колективних угод чи у будь-який інший спосіб, що відповідає національній практиці. До прийняття такого законодавства проводяться консультації з найбільш представницькими організаціями роботодавців та працівників. | ||
| N 176 | про безпеку та гігієну праці на шахтах (993_093) | Параграф 2 статті 2 2. Компетентний орган кожної держави-члена, яка ратифікує що Конвенцію, після консультації з найбільш представницькими організаціями заінтересованих роботодавців і працівників: a) може виключати певні категорії шахт зі сфери застосування цієї Конвенції або певних її положень, якщо загальний захист, що надається на цих шахтах відповідно до національних законодавства і практики, не нижчий за той, який би надавався в результаті цілковитого застосування положень цієї Конвенції; b) у разі виключення певних категорій шахт відповідно до вищезазначеного підпункту "а" складає плани послідовного включення всіх шахт до сфери застосування цієї Конвенції. |
| Стаття 3 Кожна держава-член з урахуванням національних умов і практики та після консультацій з найбільш представницькими організаціями заінтересованих роботодавців і працівників розробляє, здійснює та періодично переглядає погоджену політику в галузі безпеки та гігієни праці на шахтах, особливо щодо заходів, які спрямовані на застосування положень цієї Конвенції. | ||
| Параграф 2 статті 5 2. Таке національне законодавство передбачає: f) встановлення ефективних процедур, що забезпечують реалізацію прав працівників та їхніх представників на участь у консультаціях з питань безпеки та гігієни праці на робочому місці та на участь у проведенні заходів щодо забезпечення безпечних і здорових умов праці на робочому місці. | ||
| Параграф 2 статті 13 2. Представники працівників з безпеки та гігієни праці, про яких йшлося вище в пункті 1 "f", мають відповідно до національного законодавства такі права: a) представляти працівників з усіх питань безпеки та гігієни праці на робочому місці, включаючи, в разі необхідності, реалізацію прав, передбачених вище в пункті 1; b) i) брати участь у проведенні інспекції та в розслідуваннях, які проводяться роботодавцем і компетентним органом на робочому місці; і ii) контролювати стан справ в галузі безпеки та гігієни праці та проводити відповідні розслідування; с) користуватися послугами консультантів і незалежних експертів; d) своєчасно проводити консультації з роботодавцем з питань безпеки та гігієни праці, в тому числі щодо політики та процедур у цій сфері; e) проводити консультації з компетентним органом; і f) отримувати повідомлення про нещасні випадки та небезпечні події, що мали місце на ділянці, представляти яку вони були обрані. | ||
| Параграф 3 статті 13 3. Процедури щодо здійснення зазначених в пунктах 1 і 2 прав установлюються: а) національним законодавством; і b) шляхом консультацій між роботодавцями і працівниками та їхніми представниками. | ||
| Стаття 15 Вживають відповідно до національного законодавства заходів, які заохочують співпрацю між роботодавцями і працівниками та їхніми представниками з метою підвищення рівня безпеки та гігієни праці на шахтах. | ||
| N 177 | про надомну працю (993_327) | Стаття 3 Кожний член Організації, що ратифікував цю Конвенцію, визнає, провадить і періодично переглядає національну політику в галузі надомної праці, спрямовану на поліпшення становища надомників, консультуючись при цьому з найбільш представницькими організаціями роботодавців і працівників, а також з організаціями, які займаються проблемами надомників, і з організаціями роботодавців, які надають роботу надомникам, де такі організації є. |
| N 181 | про приватні агентства зайнятості (993_046) | Параграф 4 статті 2 4. Після консультацій з найбільш представницькими організаціями зацікавлених роботодавців і працівників член Організації може: а) заборонити, за певних обставин, діяльність приватних агентств зайнятості щодо окремих категорій працівників чи галузей економіки стосовно надання однієї чи декількох послуг, зазначених у параграфі 1 статті 1; b) виключити, за певних обставин, працівників з деяких галузей економіки чи частин її зі сфери застосування цієї Конвенції або певних її положень за умови, що заінтересованим працівникам гарантований відповідний захист. |
| Параграф 1 статті 3 1. Правовий статус приватних агентств зайнятості визначається відповідно до національних законів і практики, а також після консультацій з найбільш представницькими організаціями роботодавців і працівників. | ||
| Стаття 4 Вживають заходів для забезпечення того, щоб працівникам, найнятим приватними агентствами зайнятості, які надають послуги, зазначені в статті 1, не було відмовлено в праві на свободу асоціації та в праві на проведення колективних переговорів. | ||
| Параграф 2 статті 7 2. В інтересах зацікавлених працівників та після консультацій з найбільш представницькими організаціями роботодавців і працівників, компетентний орган влади може дозволити винятки з положення вищезазначеного параграфа 1 щодо певних категорій працівників, а також щодо встановленого переліку послуг, які надаються приватними агентствами зайнятості. | ||
| Параграф 1 статті 8 1. Член Організації після проведення консультацій з найбільш представницькими організаціями роботодавців і працівників вживає в межах своєї юрисдикції всіх необхідних та належних заходів, а у разі необхідності - в співпраці з іншими членами Організації, з метою надання відповідного захисту та запобігання поганого поводження з працівниками-мігрантами, найнятими чи працевлаштованими на території члена Організації приватними агентствами зайнятості. Ці заходи включають закони і правила, які передбачають різні санкції, у тому числі заборону тих приватних агентств зайнятості, які займаються шахрайськими операціями і зловживаннями. | ||
| Стаття 10 Компетентний орган влади забезпечує наявність відповідного апарату та процедур із залученням найбільш представницьких організацій роботодавців та працівників для розслідування змісту скарг, зловживань і шахрайських операцій щодо роботи приватних агентств зайнятості. | ||
| Стаття 11 Член Організації вживає відповідно до національного закону і практики необхідні заходи, що забезпечують відповідний захист працівників, найнятих приватними агентствами зайнятості, як зазначено в b) параграфа 1 статті 1 щодо: а) свободи асоціації; b) ведення колективних переговорів; | ||
| Параграф 1 статті 13 1. Член Організації відповідно до національного закону і практики та після консультацій з найбільш представницькими організаціями роботодавців і працівників формулює, встановлює та періодично переглядає умови, що сприяють співпраці між державною службою зайнятості та приватними агентствами зайнятості. | ||
| N 184 | о безопасности и гигиене труда в сельском хозяйстве (993_504) | Параграф 1 статьи 3 1. Компетентный орган государства-члена, ратифицирующего настоящую Конвенцию, после консультаций с заинтересованными представительными организациями работодателей и трудящихся: a) может исключать отдельные сельскохозяйственные предприятия или ограниченные категории работников из сферы действия настоящей Конвенции или некоторых ее положений в случае возникновения особых проблем существенного характера; b) в случае таких исключений составляет планы для последующего охвата сферой ее действия всех предприятий и всех категорий работников. |
| Параграф 1 статьи 4 1. В свете национальных условий и практики и после консультаций с заинтересованными представительными организациями работодателей и трудящихся государства-члены разрабатывают, проводят в жизнь и периодически пересматривают согласованную национальную политику в области безопасности и гигиены труда в сельском хозяйстве. Эта политика имеет своей целью профилактику несчастных случаев и вреда здоровью, которые возникают в связи с работой или происходят в процессе работы, путем устранения или сведения к минимуму производственных рисков или установления контроля за ними в сельском хозяйстве. | ||
| Параграф 1 статьи 8 1. Работники сельского хозяйства имеют право: b) на участие в применении и пересмотре мер в области безопасности и гигиены труда и на выбор в соответствии с национальным законодательством представителей по охране и гигиене труда или своих представителей в комитетах по охране и гигиене труда; | ||
| Параграф 2 статьи 8 2. Работники сельского хозяйства и их представители обязаны соблюдать предписанные меры по безопасности и гигиене труда и сотрудничать с работодателями, чтобы последние могли выполнять возложенные на них обязанности и функции. | ||
| Параграф 4 статьи 8 4. При осуществлении положений настоящей Конвенции в соответствии с пунктом 3 должны проводиться предварительные консультации с заинтересованными представительными организациями работодателей и трудящихся. | ||
| Параграф 2 статьи 16 2. Виды профессий или работ, к которым применяется пункт 1, определяются национальным законодательством или компетентным органом после консультаций с заинтересованными представительными организациями работодателей и трудящихся. | ||
| Параграф 3 статьи 16 3. Независимо от положений пункта 1, национальное законодательство или компетентный орган может, после консультаций с заинтересованными представительными организациями работодателей и трудящихся, разрешать выполнение работ, о которых говорится в пункте 1, лицам в возрасте от 16 лет при условии проведения предварительного профессионального обучения и всемерного обеспечения безопасности и гигиены труда молодых работников. | ||
| Статья 19 Национальное законодательство или компетентный орган предписывает, после консультации с заинтересованными представительными организациями работодателей и трудящихся: a) обеспечение надлежащих социально-бытовых условий без каких-либо затрат для работника; b) минимальные стандарты обеспечения жильем работников, которые по характеру своей работы вынуждены посменно или постоянно проживать на территории предприятия. | ||
| N 179 | про найм та праце- влаштування моряків (993_048) | Параграф 2 статті 1 2. Компетентний орган може застосовувати положення цієї Концепції до рибалок або моряків, що працюють на морських мобільних прибережних плавальних установках, тією мірою, наскільки він вважає це можливим, після консультацій з представницькими організаціями власників риболовецьких суден та рибалок або організаціями власників морських мобільних прибережних плавальних установок і моряків, що працюють на таких установках. |
| Параграф 2 статті 2 2. Там, де були або мають бути засновані приватні служби найму та працевлаштування, вони діють на території члена Організації лише відповідно до системи ліцензування, сертифікації або іншої форми регулювання. Ця система засновується, діє, модифікується та замінюється лише після консультацій з представницькими організаціями судновласників та моряків. Надмірне кількісне зростання таких приватних служб найму та працевлаштування не заохочується. | ||
| N 146 | про щорічні оплачувані відпустки морякам (993_268) | Параграф 3 статті 2 3. В цілях цієї Конвенції національне законодавство та правила визначають, після консультацій з відповідними організаціями судновласників і моряків, де такі є, які судна повинні розглядатися як морські. |
| Параграф 1 статті 10 1. Час, коли надається відпустка, якщо вона не визначається правилами, колективними угодами, арбітражним рішенням чи іншими засобами, які відповідають національній практиці, визначається роботодавцем після консультації і, наскільки це можливо, за згодою із зацікавленим моряком або його представниками. | ||
| N 165 | про соціальне забезпечення моряків (переглянута) (993_282) | Параграф 2 статті 2 2. Компетентний орган влади тією мірою, якою він вважає це практично можливим, застосовує після консультації з представницькими організаціями власників рибальських суден та рибалок положення цієї Конвенції щодо комерційного морського рибальства. |
| N 180 | про робочий час моряків і склад суднового екіпажу (993_049) | Параграф 2 стаття 1 2. Компетентний орган влади застосовує положення цієї Конвенції до торговельного морського рибальства тією мірою, наскільки він вважає це можливим після консультацій з представницькими організаціями власників риболовецьких суден та рибалок. |
| Параграф 3 статті 1 3. У випадку виникнення сумніву стосовно того, чи може те або інше судно вважатися судном далекого плавання або таким, що займається торговельними морськими операціями чи торговельним морським рибальством в цілях цієї Конвенції, питання вирішується компетентним органом влади після консультацій із заінтересованими організаціями судновласників, моряків та рибалок. | ||
| N 68 | про харчування і столове обслу- говування екіпажів на борту суден (993_219) | Параграф 1 статті 3 1. Компетентний орган влади проводить свою роботу у тісному співробітництві з організаціями судновласників і моряків, а також із відповідними центральними й місцевими органами влади, які відають питаннями харчування та громадської гігієни, і може в разі потреби користуватися обслуговуванням, яке забезпечують ці органи. |
| N 185 | об удостовере- ниях личности моряков (993_397) | Параграф 2 статьи 1 2. В случае каких-либо сомнений в отношении того, считаются ли какие-либо категории лиц моряками применительно к настоящей Конвенции, этот вопрос решается в соответствии с положениями настоящей Конвенции компетентным органом государства гражданства или постоянного проживания таких лиц, после консультаций с заинтересованными организациями судовладельцев и моряков. |
| Параграф 4 статьи 5 4. Каждое государство-член проводит не реже чем раз в пять лет независимую оценку управления своей системой выдачи удостоверений личности моряков, в том числе процедур контроля качества. Доклады по таким оценкам, при условии изъятия из них всех конфиденциальных материалов, направляются Генеральному директору Международного бюро труда и в копии представительным организациям судовладельцев и моряков в соответствующих государствах-членах. Это требование об отчетности не освобождает государства-члены от обязательств по статье 22 Устава Международной организации труда (993_154) . | ||
| Параграф 2 статьи 7 2. Удостоверение личности моряка незамедлительно изымается выдавшим его государством, если имеются убедительные доказательства того, что моряк более не удовлетворяет требованиям настоящей Конвенции, касающимся выдачи такого удостоверения. Процедуры приостановления действия или изъятия удостоверения личности моряка устанавливаются в ходе консультаций с представительными организациями судовладельцев и моряков и включают процедуры административного обжалования. | ||
| N 114 | про трудові договори рибалок (993_242) | Параграф 2 статті 1 2. Компетентний орган влади може звільнити від застосування положень цієї Конвенції судна певного типу й розміру, визначені після консультацій з відповідними організаціями власників риболовних суден і рибалок, де такі організації існують. |
| N 125 | про свідоцтва щодо кваліфікації рибалок (993_247) | Параграф 3 статті 5 3. Усі риболовні судна із двигуном потужністю вище встановленого компетентним органом влади рівня після консультацій з організаціями власників риболовних суден і організацій рибалок, де такі існують, зобов'язані мати на борту механіка із відповідним свідоцтвом; проте капітан або помічник капітана у певних випадках може виконувати обов'язки механіка за умови, що він має також свідоцтво механіка. |
| Параграф 2 статті 6 2. Для роботи капітаном або помічником капітана риболовного судна, зайнятого узбережною риболовлею, і для роботи механіком на невеличких риболовних суднах із двигуном потужністю нижче ніж рівень, встановлений компетентним органом влади після консультації з організаціями власників риболовних суден і організаціями рибалок, де такі існують, мінімальний вік може бути встановлений у 18 років. | ||
| Параграф 2 статті 8 2. Компетентний орган влади може після консультацій з організаціями власників суден і організаціями рибалок, де такі існують, вимагати, щоб частина цього періоду була відпрацьована на посаді атестованого помічника капітана; в тих випадках, коли національне законодавство передбачає видачу капітанам риболовних суден свідоцтв щодо кваліфікації різного ступеня (з обмеженнями і без них), характер і стаж роботи на посаді атестованого помічника капітана або тип свідоцтва, яке повинна мати особа в період набуття такого стажу, можуть відповідно бути різними. | ||
| Параграф 3 статті 9 3. У випадку невеликого риболовного судна, про що йдеться в параграфі 2 статті 6, компетентний орган влади може після консультацій з організаціями власників суден і організаціями рибалок, де такі існують, передбачити стаж морської служби в 12 місяців. | ||
| N 134 | про запобігання виробничим нещасним випадкам серед моряків (993_115) | Параграф 2 статті 1 2. У разі будь-яких сумнівів щодо того, чи вважаються які-небудь категорії осіб моряками згідно з метою цієї Конвенції, питання вирішує компетентна влада в кожній країні-члені Організації після консультації з відповідними організаціями судновласників і моряків. |
| Параграф 2 статті 8 2. Здійснення цих програм організується таким чином, щоб у них могли брати активну участь компетентні органи влади, судновласники і моряки та їхні представники, а також інші відповідні органи. | ||
| Параграф 2 статті 8 3. Зокрема, створюються національні чи місцеві об'єднані комітети або спеціальні робочі групи з питань запобігання нещасним випадкам, де репрезентовано як організації судновласників, так і організації моряків. | ||
| N 137 | о социальных последствиях новых методов обработки грузов в портах (993_258) | Параграф 2 статьи 1 1. В целях настоящей Конвенции термины "портовые рабочие" и "портовые работы" означают лиц и виды деятельности, которые определяются в качестве таковых национальным законодательством или практикой. С заинтересованными организациями предпринимателей и трудящихся проводяться консультации или иным способом обеспечивается их участие в разработке и пересмотре таких определений. В этой связи учитываются новые методы обработки грузов и их влияние на различные профессии портовых рабочих. |
| Статья 5 Для обеспечения наиболее полного использования социальных преимуществ новых методов обработки грузов поощряется сотрудничество между предпринимателями или их организациями, с одной стороны, и организациями трудящихся, с другой стороны, в деле повышения эффективности работы в портах, при участии, в соответствующих случаях, компетентных органов власти, что является национальной политикой. | ||
| N 152 | про техніку безпеки та гігієну праці на портових роботах (993_309) | Стаття 1 В цілях цієї Конвенції поняття "портові роботи" охоплює всю або якусь частину роботи по навантаженню чи розвантаженню будь-якого судна, а також будь-яку пов'язану з цим роботу; визначення такої роботи встановлюється національними законодавством або практикою. Під час розроблення та перегляду цього визначення проводяться консультації з організаціями заінтересованих роботодавців і працівників або вони іншим чином беруть участь у цьому. |
| Параграф 1 статті 2 1. Кожний член Організації може робити з положень цієї Конвенції повні або часткові винятки відносно портових робіт у будь-якому місці, де перевезення мають нерегулярний характер і провадяться лише дрібними суднами, а також відносно портових робіт, пов'язаних з рибальськими суднами чи з їхніми певними категоріями, за умови, що: b) компетентні органи влади, після консультацій з організаціями заінтересованих роботодавців і працівників, дійдуть висновку, що з урахуванням всіх обставин, які склалися, доцільно надати винятки. | ||
| Параграф 2 статті 2 2. Особливі вимоги розділу III цієї Конвенції може бути змінено, якщо компетентний орган влади пересвідчується, після консультації з організаціями заінтересованих роботодавців і працівників, що ці зміни дають відповідні переваги і що загальний захист, який надається, є не гірший за той, який забезпечувався б внаслідок повного застосування положень цієї Конвенції. | ||
| Параграф 1 статті 7 1. У застосуванні положень цієї Конвенції за допомогою національного законодавства або якимось іншим відповідним шляхом, згідно з національною практикою та умовами, компетентний орган влади консультується із заінтересованими організаціями роботодавців і працівників. | ||
| Параграф 1 статті 7 2. Для здійснення заходів, згаданих у пункті 1 статті 4 цієї Конвенції, передбачається тісне співробітництво між роботодавцями і працівниками або їхніми представниками. | ||
| Параграф 1 статті 37 1. У кожному порту, де є значна кількість працівників, створюються комітети з техніки безпеки та гігієни праці, куди входять представники роботодавців і працівників. Такі комітети створюються також, в міру потреби, в інших портах. | ||
| Параграф 2 статті 37 2. Створення, склад і функції цих комітетів визначаються національними законодавством чи правилами або іншими відповідними методами, згідно з національними практикою та умовами, після консультації із заінтересованими організаціями роботодавців і працівників та з урахуванням місцевих умов. | ||
| N 163 | про соціально- побутове обслуговуван- ня моряків в морі та в порту (993_150) | Параграф 2 статті 1 2. Кожний член Організації визначає за допомогою національного законодавства та правил після консультації з представницькими організаціями судновласників і моряків, які зареєстровані на його території судна слід розглядати як морські судна для цілей положень цієї Конвенції щодо соціально-побутового обслуговування на борту судна. |
| Параграф 3 статті 1 3. Компетентний орган влади тією мірою, якою він вважає це практично здійсненним, застосовує після консультації з представницькими організаціями власників риболовного судна і рибалками положення цієї Конвенції стосовно комерційного морського рибальства. | ||
| N 164 | про охорону здоров'я та медичне обслугову- вання моряків (993_151) | Параграф 2 статті 1 2. Компетентний орган влади тією мірою, наскільки він вважає це практично здійсненним, застосовує після консультації з представницькими організаціями власники рибальських суден та рибалок положення цієї Конвенції щодо комерційного морського рибальства. |
| Параграф 3 статті 1 3. Якщо виникають будь-які сумніви щодо того, чи повинно те чи інше судно вважатися, в цілях цієї Конвенції, зайнятим торговельним мореплавством або комерційним морським рибальством, то це питання вирішується компетентним органом влади після консультації з зацікавленими організаціями судновласників, моряків і рибалок. | ||
| N 166 | про репатріацію моряків (993_300) | Параграф 2 статті 1 2. Компетентний орган влади тією мірою, якою він вважає це практично здійсненним, застосовує після консультації з представниками власників рибальських суден і рибалок положення цієї Конвенції стосовно комерційного морського рибальства. |
| Параграф 3 статті 1 3. Якщо є якісь сумніви стосовно того, чи повинно те або інше судно вважатися, в цілях цієї Конвенції, таким, що зайняте торговельним мореплавством або комерційним морським рибальством, то це питання вирішується компетентним органом влади після консультації з зацікавленими організаціями судновласників, моряків і рибалок. | ||
| N 178 | про інспекцію умов праці та побуту моряків (993_047) | Параграф 5 статті 1 5. Положення цієї Конвенції застосовуються до торговельних морських риболовецьких суден, якщо центральний управлінський орган влади вважає це можливим і бажаним після консультацій із представницькими організаціями власників риболовецьких суден та рибалок. |
| Параграф 6 статті 1 6. У разі виникнення сумніву з приводу того, залучені судна до торговельного морського судноплавства чи до торговельного морського рибальства в цілях цієї Конвенції, це питання вирішує центральний управлінський орган влади після консультацій із зацікавленими організаціями судновласників, моряків та рибалок. | ||
| N 179 | про найм та праце- влаштування моряків (993_048) | Параграф 2 статті 1 2. Компетентний орган може застосовувати положення цієї Конвенції до рибалок або моряків, що працюють на морських мобільних прибережних плавальних установках, тією мірою, наскільки він вважає це можливим, після консультацій з представницькими організаціями власників риболовецьких суден та рибалок або організаціями власників морських мобільних прибережних плавальних установок і моряків, що працюють на таких установках. |
| Параграф 2 статті 2 2. Там, де були або мають бути засновані приватні служби найму та працевлаштування, вони діють на території члена Організації лише відповідно до системи ліцензування, сертифікації або іншої форми регулювання. Ця система засновується, діє, модифікується та замінюється лише після консультацій з представницькими організаціями судновласників та моряків. Надмірне кількісне зростання таких приватних служб найму та працевлаштування не заохочується. | ||
| Стаття 3 Ніщо в цій Конвенції ніякою мірою не є перешкодою морякові скористатися правами людини, включаючи право на участь у профспілках. | ||
| Параграф 1 статті 6 1. Компетентний орган влади забезпечує наявність відповідного апарату та процедур для розслідування, у разі необхідності, скарг стосовно діяльності служб найму та працевлаштування із залученням, залежно від обставин, представників судновласників та моряків. | ||
| N 180 | про робочий час моряків і склад суднового екіпажу (993_049) | Параграф 2 статті 1 2. Компетентний орган влади застосовує положення цієї Конвенції до торговельного морського рибальства тією мірою, наскільки він вважає це можливим після консультацій і представницькими організаціями власників риболовецьких суден та рибалок. |
| Параграф 3 статті 1 3. У випадку виникнення сумніву стосовно того, чи може те або інше судно вважатися судном далекого плавання або таким, що займається торговельними морськими операціями чи торговельним морським рибальством в цілях цієї Конвенції, питання вирішується компетентним органом влади після консультацій із заінтересованими організаціями судновласників, моряків та рибалок. | ||