I. У Кримінально-процесуальному кодексі Української РСР (1001-05, 1002-05, 1003-05) :

1. Частину другу статті 12 викласти в такій редакції:

"При вирішенні питання про відмову в порушенні кримінальної справи відповідно до частини 2 статті 8 цього Кодексу суддя зобов'язаний з'ясувати думку потерпілого і в разі відмови в порушенні справи повідомити про це потерпілого та його представника. Потерпілий і його представник вправі оскаржити рішення судді у вищестоящий суд".

2. Частину четверту, п'яту і шосту статті 426 замінити однією частиною такого змісту:

"Протокол затверджується начальником органу дізнання, після чого всі матеріали пред'являються правопорушнику для ознайомлення, про що робиться відповідна відмітка в протоколі, яка засвідчується підписом правопорушника. Протокол разом з матеріалами надсилається до суду з санкції прокурора або його заступника".

Цю частину вважати частиною четвертою.

3. Статтю 13-1 виключити.

II. У частині другій статті 7 Положення про товариські суди Української РСР (1852-09) (Відомості Верховної Ради УРСР, 1985 р., N 44, ст. 1054) слова "органи внутрішніх справ, прокуратура або суд" замінити словами "суд, прокурор, слідчий або орган дізнання".

III. У Положенні про комісії в справах неповнолітніх Української РСР (283-07) (Відомості Верховної Ради УРСР, 1985 р., N 44, ст. 1055):

пункт "в" статті 17 викласти в такій редакції:

"в) які вчинили діяння, що містить ознаки злочину, у віці від 14 до 18 років і відносно яких закрито кримінальну справу в порядку, передбаченому статтею 9 Кримінально-процесуального кодексу Української РСР";

у пункті "а" частини першої статті 28 слова і цифри "статтями 9 і 13-1" замінити словом і цифрою "статтею 9".