2. Рекомендувати міністерствам транспорту держав-учасниць СНД під час здійснення державного регулювання та підготовки національних нормативних правових актів у галузі міжнародних автомобільних перевезень ураховувати положення зазначених Основних напрямів.

3. Раді з автомобільного транспорту Координаційної транспортної наради держав-учасниць СНД проводити роботу з актуалізації названих Основних напрямів з урахуванням динаміки ринку автотранспортних послуг і реалізації передбачених ними заходів.

4. Це Рішення набирає чинності з дати його підписання, а для держав, законодавство яких вимагає виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання ним чинності, - з дати здачі відповідних документів депозитарієві.

Учинено в місті Кишинів 14 листопада 2008 року в одному оригінальному примірнику російською мовою. Оригінальний примірник зберігається у Виконавчому комітеті Співдружності Незалежних Держав, який надішле кожній державі, яка підписала це Рішення, його засвідчену копію.

ОСНОВНІ НАПРЯМИ

розвитку ринку міжнародних автотранспортних послуг

Сучасне становище автомобільного транспорту в структурі транспортного комплексу держав-учасниць СНД доводить його пріоритет і незаперечні достоїнства з погляду високотехнологічного транспортного обслуговування, складовими частинами якого є: гнучкість, мобільність, надійність, терміновість, схоронність доставки вантажів, вартість послуг. "Автотранспортна революція", що фіксується у світовій спільноті, або "автомобілізація", яка охопила останніми роками всі розвинуті країни та країни, що розвиваються, стала передумовою формування нової галузі ринкових відносин - ринку автотранспортних послуг.

Одночасно з динамічним розвитком автомобільного транспорту інтеграція економіки різних країн до світового економічного простору визначає пріоритет розвитку міжнародних автомобільних перевезень і ринку міжнародних автотранспортних послуг. Міжнародні автомобільні перевезення стають каталізатором розвитку національної економіки, потужним і надійним джерелом фінансових ресурсів, основою розвитку інших сфер і видів господарської діяльності. Транспортна діяльність, у тому числі міжнародні автомобільні перевезення, відіграє ключову роль у соціально-економічному розвитку держав-учасниць СНД.

Зростаючий вплив Співдружності Незалежних Держав на світовому ринку транспортних послуг позначається в цілому й на діяльності національних автоперевізників. Вимоги, що висуваються під час допуску на світовий, регіональні та національні ринки транспортних послуг інших країн, до професійних перевізників, у тому числі з держав-учасниць СНД, щороку стають жорсткішими. Не можна заперечувати об'єктивності цих вимог: багато в чому вони обґрунтовані й визначають прагнення до використання сучасних технологій, підвищення рівня безпеки та посилення соціальної спрямованості розвитку транспортного ринку. Підвищення вимог є результатом існуючої глобальної конкуренції, у тому числі й на ринку міжнародних автотранспортних послуг. Одночасно із цим протекціоністська політика різних країн стосовно національних перевізників визначає обмеження допуску на цей ринок перевізників з інших країн, або так званих "іноземних" перевізників.

Зміцненню позицій СНД на ринку міжнародних автотранспортних послуг, зниженню або зняттю адміністративних та інших бар'єрів у міжнародному автомобільному сполученні, інтеграції та розвитку співробітництва повинна сприяти погоджена транспортна політика держав-учасниць СНД.

Погоджена транспортна політика держав-учасниць СНД повинна ґрунтуватися на визначенні потреб, стану та динаміки попиту на міжнародні автотранспортні послуги на просторі Співдружності й бути спрямована на створення умов для максимальної відповідності якості міжнародних автотранспортних послуг структурі попиту й вимогам груп споживачів.

Функціонування ринку міжнародних автотранспортних послуг стимулює створення потенціалу, здатного підтримати розвиток економіки й зростання добробуту населення держав-учасниць СНД. Разом із тим наявні серйозні проблеми в розвитку міжнародних автомобільних перевезень, у тому числі: непогодженість правових і законодавчих дій та норм держав-учасниць СНД у сфері транспорту, недостатньо розвинута матеріально-технічна база й недостатність інвестицій на її вдосконалення та розвиток, відсутність скоординованих заходів з ліквідації бар'єрів на шляху розвитку міжнародного автомобільного сполучення та захисту національних перевізників від недобросовісної конкуренції з боку іноземних підприємців, недостатнє забезпечення безпеки автотранспортної діяльності й ряд інших негативних факторів призводять до ослаблення позицій перевізників держав-учасниць СНД на міжнародному ринку транспортних послуг.

Ситуація, що склалася, зумовлює необхідність пріоритетного й комплексного вирішення проблеми розвитку ринку МАП СНД. Виконання цього стратегічного завдання доцільно здійснювати в рамках Основних напрямів розвитку ринку міжнародних автотранспортних послуг, орієнтованих на період до 2020 року.

Запропонований проект документа розроблений НДІАТ Росії та МАкТ за участю фахівців Виконавчого комітету СНД та АСМАП Росії. У ньому враховано пропозиції транспортних міністерств держав-учасниць СНД, КТН СНД, РАТ КТН СНД, КЕП, матеріали Постійного представництва МСАТ у Росії та СНД, АСМАП СНД.

Реалізація поданих у проекті документа основних заходів сприятиме дальшому розвиткові в державах-учасницях СНД міжнародного автотранспорту, його інтеграції до світового транспортного ринку, підвищенню ефективності й безпеки транспортного обслуговування соціально-економічної сфери.

1. Підстава для розроблення

Підставою для розроблення Основних напрямів розвитку ринку міжнародних автотранспортних послуг (далі - Основні напрями) стала необхідність стимулювання процесів інтеграції та координації діяльності компетентних органів держав-учасниць СНД в галузі автомобільного транспорту, органів галузевого співробітництва СНД в галузі транспорту, виробничих, науково-дослідних, професійних і громадських організацій та об'єднань держав-учасниць СНД, які в умовах жорсткої міжнародної та національної конкуренції та динамічного прогресу науки й техніки у світі могли б стало й надійно функціонувати, сприяючи формуванню та розвиткові ринку МАП СНД.

Розроблення проекту документа передбачено Планом реалізації найважливіших заходів, спрямованих на розвиток і підвищення ефективності взаємодії держав-учасниць СНД в економічній сфері у 2003-2010 роках (997_774) , затвердженим Рішенням Ради глав держав СНД від 19 вересня 2003 року.

2. Мета, завдання та принципи розроблення

Метою Основних напрямів є створення рівних і сприятливих умов для здійснення міжнародних автомобільних перевезень у географічних межах СНД та динамічної інтеграції автомобільного транспорту СНД до світового ринку транспортних послуг.

Реалізація документа й досягнення поставленої в ньому мети в державах-учасницях СНД потребуватимуть вирішення таких завдань:

- підготовки економічної стратегії й транспортної політики, що сприяє ефективному використанню переваг автомобільного транспорту, з урахуванням надання користувачам автотранспортних послуг можливості вільного вибору виду транспорту й транспортних засобів;

- розроблення заходів з гармонізації законодавства держав-учасниць СНД у сфері автомобільного транспорту з урахуванням міжнародних норм і стандартів у галузі автотранспортної діяльності;

- розроблення пропозицій з розвитку транспортно-дорожньої та сервісної інфраструктури, що сприяє збільшенню продуктивності АТЗ і підвищенню якості автотранспортних послуг, що надаються;

- концентрації зусиль з поступової лібералізації ринку МАП СНД на основі формування умов добросовісної конкуренції, забезпечення доступу на цей ринок виробників транспортних послуг за критеріями доброчесності, фінансової сталості й професійної компетентності;

- розроблення заходів, спрямованих на підвищення ефективності використання матеріально-технічного, технологічного, інноваційного, інформаційного та кадрового потенціалу учасників ринку МАП СНД;

- прискорення науково-технічного, технологічного та інноваційного прогресу для вдосконалення автотранспортної техніки і поліпшення умов діяльності міжнародних перевізників та інших учасників ринку МАП СНД;

- погодження зусиль з недопущення створення бар'єрів у міжнародному автомобільному сполученні, що негативно впливають на розвиток господарсько-економічних зв'язків між державами;

- ухвалення погоджених рішень і координації діяльності учасників ринку МАП СНД для поліпшення взаємодії автомобільного транспорту з іншими видами транспорту й підвищення мобільності товарних і пасажирських потоків;

- створення умов для безпечної та екологічної експлуатації АТЗ й об'єктів транспортної інфраструктури на просторі держав-учасниць СНД;

- розроблення заходів інноваційної та інвестиційної адресної підтримки учасників ринку МАП СНД на основі сучасних економічних, технологічних та екологічних принципів і широковикористовуваних міжнародних норм і стандартів;

- погодження зусиль держав-учасниць СНД і всіх заінтересованих сторін із забезпечення створення уніфікованих транспортних комунікацій.

Основними принципами реалізації Основних напрямів є:

- здійснення цілеспрямованих дій для створення умов збільшення обсягу виробництва міжнародних автотранспортних послуг і залучення до цієї сфери інвестицій, формування активних дій із захисту ринку МАП СНД від недобросовісної конкуренції виробників послуг, забезпечення погодженості інтересів учасників ринку для цілей підвищення ефективності його функціонування;

- забезпечення координації дій компетентних органів держав-учасниць СНД в галузі автомобільного транспорту й органів галузевого співробітництва СНД в галузі транспорту для цілей проведення погодженої транспортної політики, що сприяє гармонійному й сталому розвиткові ринку МАП;

- підготовки рекомендацій стосовно здійснення заходів з розвитку ринку МАП СНД і врегулювання виникаючих при цьому питань і взаємовідносин.

3. Основні етапи виконання

Перший етап - 2008-2010 роки. Розроблення та ухвалення гармонізованих нормативних правових актів у галузі міжнародних автомобільних перевезень пасажирів і вантажів, визначення єдиних критеріїв допуску підприємців до здійснення міжнародних автомобільних перевезень, розроблення пропозицій стосовно механізмів контролю за дотриманням принципів добросовісної конкуренції на ринку МАП СНД, створення умов для зниження негативного впливу існуючих бар'єрів під час здійснення міжнародних перевезень, формування науково-технічного потенціалу.

Другий етап - 2011-2015 роки. Зміцнення співробітництва, стабілізація ринкових відносин на ринку МАП СНД, погодження та регулювання умов діяльності учасників ринку за допомогою створення механізмів і систем регулювання відносин у сфері міжнародних автомобільних перевезень, завершення формування в державах-учасницях СНД гармонізованого транспортного законодавства. Реалізація науково-технічного, технологічного, інноваційного та інвестиційного потенціалу учасників ринку МАП СНД. Захист інтересів добросовісних виробників міжнародних автотранспортних послуг. Застосування гармонізованих нормативних правових актів у галузі міжнародних автомобільних перевезень пасажирів і вантажів, у тому числі єдині норми, правила та стандарти. У міру гармонізації нормативно-правової бази введення бездозвільної системи здійснення міжнародних автомобільних перевезень між державами-учасницями СНД і транзитом їхніми територіями, безвізового режиму.

Третій етап - 2016-2020 роки. Лібералізація ринку МАП СНД, проведення погодженої політики в галузі екології та безпеки. Вивчення, аналіз та накопичення досвіду, освоєння нових методів регулювання, закріплення їх у нормативних правових актах, посилення ефективності контролю виконання вимог, що висуваються, інтеграція ринку МАП СНД до світового та європейського транспортних ринків.

4. Механізм реалізації Основних напрямів

Для досягнення мети Основних напрямів компетентні органи держав-учасниць СНД в галузі автомобільного транспорту, виробничі об'єднання та організації, науково-дослідні організації, асоціації міжнародних автомобільних перевізників держав-учасниць СНД, органи галузевого співробітництва СНД в галузі транспорту, МАкТ, АСМАП СНД та інші структури, пов'язані з функціонуванням ринку МАП СНД, ураховують у своїй діяльності необхідність проведення заходів з реалізації Основних напрямів, передбачених у розділі 6.

5. Стан й основні проблеми розвитку ринку міжнародних автотранспортних послуг

5.1. Прогнозні оцінки обсягів міжнародних перевезень вантажів і пасажирів

Високі темпи розвитку міжнародних перевезень вантажів автотранспортом у ряді держав-учасниць СНД (Білорусь, Казахстан, Молдова, Росія, Україна) за останні 15 років забезпечили їхнє значне зростання та збільшення частки автомобільного транспорту в обсязі перевезень зовнішньоторговельних вантажів усіма видами транспорту в середньому в 15 разів. У зв'язку з високою вартістю зовнішньоторговельних вантажів, що перевозяться автотранспортом, його частка у вартості всієї маси вантажів, що перевозяться всіма видами транспорту, складає до 26%. У загальному обсязі міжнародних автомобільних перевезень зовнішньоторговельних вантажів перевезення з державами-учасницями СНД на прикладі Росії складають близько 29%, причому значна їхня частина припадає на Білорусь, Казахстан та Україну (10,7 млн.т, або понад 90% загального обсягу перевезень з державами-учасницями СНД). У подальшому у зв'язку зі здійснюваними інтеграційними процесами й необхідністю зміцнення господарсько-економічних зв'язків держав-учасниць СНД обсяг міжнародних перевезень вантажів з державами-учасницями СНД буде також стабільно збільшуватися, що підтверджується даними прогнозу, підготовленого Російською Федерацією та Україною.

Частка національних перевізників у загальному обсязі перевезень автотранспортом зовнішньоторговельних вантажів за період з 1991 року знизилася в 1,5-2 рази. У Росії, наприклад, ця частка зменшилася до 40,7%, причому в обсязі перевезень з державами-учасницями СНД в 2007 році вона склала всього 17,6%, з державами Балтії - 24,5%, з іншими державами - 53,8%. Це не відповідає принципам реалізації політики рівновигідного паритету з країнами-партнерами під час здійснення міжнародних перевезень. Значну частку складають перевізники держав-учасниць СНД, які здійснюють міжнародні пасажирські перевезення автобусами: наприклад, у Росії, яка здійснює регулярні перевезення з 35 країнами, у тому числі з 10 державами-учасницями СНД, ця частка складає 55% з тенденцією дальшого збільшення.

Прогноз обсягів міжнародних автомобільних перевезень вантажів у державах-учасницях СНД установлюється на основі аналізу статистичних даних про стан і характерних тенденцій розвитку економіки країни, зовнішньої торгівлі й транспортних зв'язків з іншими країнами. При цьому особлива увага приділяється аналізові темпів зростання обсягів перевезень зовнішньоторговельних вантажів автотранспортом, що склалися за останнє десятиліття, і раціональному розподілові вантажопотоків між різними видами транспорту в умовах функціонування ринкової системи економіки.

На прикладі Республіки Білорусь, Республіки Казахстан, Російської Федерації та України встановлено, що темпи зростання обсягу перевезень зазначених вантажів автомобільним транспортом значно випереджали темпи зростання на інших видах транспорту, що привело до суттєвого підвищення його частки в загальному обсязі перевезень.

За оцінкою фахівців, яка ґрунтується на виконаних розрахунках, дослідженнях номенклатури вантажів, що перевозяться в міжнародному сполученні, і стану конкуруючих видів транспорту, аналізі тенденцій, що склалися, та зарубіжного досвіду, оптимальна частка автомобільного транспорту в загальному обсязі перевезень зовнішньоторговельних вантажів у державах-учасницях СНД складає приблизно 12%, а в загальній вартості вантажів, що перевозяться, - не менше 35-40%. У 2020 році частка автотранспорту в загальному обсязі може скласти близько 10%, а в загальній вартості - 33-34%. З урахуванням викладеного сумарний обсяг міжнародних автомобільних перевезень вантажів, у тому числі перевезень з державами, які не входять до СНД, у державах-учасницях СНД може зрости не менше, ніж у 1,8-1,9 разу, і складе 65-70 млн.т. При цьому обсяг перевезень між державами-учасницями СНД досягне 18-20 млн.т.

У зв'язку з розвитком МТК очікується значне збільшення обсягу транзитних перевезень вантажів усіма видами транспорту (не менше, ніж у 2,5 разу). На автомобільному транспорті транзитні перевезення зростатимуть вищими темпами, ніж на інших видах транспорту, особливо в Республіці Білорусь, Республіці Молдова, Республіці Казахстан і в Україні.

Високі темпи зростання автомобільних перевезень зовнішньоторговельних вантажів збережуться насамперед за основними напрямками на європейські країни. З урахуванням дальшого розвитку й зміцнення інтеграційних зв'язків у різних галузях економіки, й у першу чергу у сфері промислового виробництва й у системі торгівлі, у прогнозований період значно збільшиться обсяг перевезень вантажів між державами-учасницями СНД, частка автомобільного транспорту у виконанні цих перевезень підвищиться не менше, ніж у 2 рази.

Значним резервом збільшення обсягів перевезень є Китай та інші азіатські країни (Іран, Пакистан), а також країни Близького Сходу (Йорданія, Ірак, Сирія, Туреччина).

У результаті здійснюваних заходів зі створення необхідних умов для застосування сучасних перевізних технологій на автомобільному транспорті під час перевезень зовнішньоторговельних вантажів значно зростуть обсяги доставки за термінальною технологією, у контейнерах і транспортних пакетах. Їхня частка в загальному обсязі збільшиться не менше, ніж в 2 рази, а за окремими напрямами вона складе 65-70% можливих обсягів для цих технологій. По найбільш вантажонапружених міжнародних маршрутах буде організовано контрейлерні перевезення, що забезпечують значне зниження шкідливої дії автотранспорту на довкілля та сприяють збереженню автомобільних доріг, зменшенню витрати рідкого моторного пального та скороченню ДТП.

До 2015 року обсяг міжнародних перевезень пасажирів, зокрема країн далекого зарубіжжя, у цілому зросте до 22-23 млн. чоловік. При цьому темпи зростання перевезень пасажирів між державами-учасницями СНД у зв'язку з прискоренням інтеграційних процесів, розвитком туризму й ділових зв'язків будуть вищими, ніж з державами, що не входять до СНД, що призведе до подальшого збільшення частки цих перевезень з 55 до 65%.

На автомобільних дорогах і магістралях, що входять до складу МТК, отримають широкий розвиток перевезення зовнішньоторговельних вантажів під час здійснення інформаційно-логістичного забезпечення учасників перевізного процесу через створювані транспортно-логістичні та інформаційні центри, що сприяють удосконаленню організації перевезень, продуктивнішому використанню автомобілів, збереженню вантажів, що перевозяться, та прискоренню їхньої доставки споживачам. Для реалізації переваг інформаційно-логістичного забезпечення до 2012 року повинно бути в основному завершено оснащення АТЗ, що використовуються на міжнародних перевезеннях, пристроями бортового зв'язку через супутникові системи. Можна чекати, що на зазначений період частка перевезень при повному інформаційно-логістичному забезпеченні учасників транспортного процесу на основних міжнародних маршрутах складе не менше 80% можливих обсягів.

5.2. Використовувані автотранспортні засоби. Стан парку та можливості його оновлення

Для здійснення МП зовнішньоторговельних вантажів лише в Російській Федерації налічується 4,3 тис. автотранспортних підприємств (перевізників), з яких 1760 підприємств є членами АСМАП і мають 29,9 тис. автопоїздів, які придатні для використання в системі МДП.

Значний парк АТЗ мають у своєму розпорядженні міжнародні перевізники Республіки Білорусь - 8173 одиниці, а також Республіки Казахстан й України. Більше 5 тис. автопоїздів мають у розпорядженні міжнародні перевізники Республіки Молдова.

На виконанні міжнародних пасажирських перевезень на постійній основі зайнято близько 800 російських автопідприємств (перевізників) із загальним парком не менше 2 тис. постійно зайнятих автобусів. Приблизно 3 тис. автобусів для зазначених перевезень використовують перевізники Білорусі, Казахстану, України та інших держав-учасниць СНД.

Продовжується процес розукрупнення підприємств. Так, частка підприємств, що мають понад 50 автомобілів, скоротилася до 5,6%, а їхній парк не перевищує 31,2% усього парку АТЗ.

У зв'язку з тим, що для МП вантажів російська промисловість не випускає рухомого складу, що відповідає міжнародним вимогам, перевізники Росії вимушені придбавати відповідні АТЗ в іноземних виробників - таких відомих фірм, як "Сканія", "Мерседес-Бенц", "Івеко", "МАЙ", "ДАФ", "Вольво" та ін. Частка імпортних АЗС у парку, що використовується на міжнародних перевезеннях зовнішньоторговельних вантажів, складає 97%.

Унаслідок скорочення попиту на АТЗ іноземного виробництва темпи оновлення парку АТЗ за останні кілька років у державах-учасницях СНД виявилися у 2-3 рази нижче за доцільні значення, що призвело до його "старіння" і подорожчання в експлуатації. Більше половини парку АТЗ зараз повністю замортизовано й вимагає заміни. У зв'язку із цим конкурентоспроможність національних перевізників на міжнародному транспортному ринку щорічно знижується, а держави-учасниці СНД недоотримують значних сум у вигляді валютних надходжень.

Для дальшого розвитку МП вантажів і пасажирів з урахуванням освоєння прогнозованих обсягів цих перевезень і необхідності стабільного оновлення парку АТЗ, лише російським перевізникам необхідно щорічно придбавати 4-4,5 тис. вантажних автопоїздів і до 400 автобусів. Для всіх держав-учасниць СНД загальне число АТЗ, необхідне для забезпечення модернізації та оновлення парку, щорічно повинне складати приблизно 8-9 тис. вантажних автопоїздів і не менше 1 тис. автобусів. При цьому на першому етапі реалізації Основних напрямів (2008-2010 роки) оновлення парку АТЗ здійснюватиметься в основному за рахунок їхнього придбання в іноземних виробників (переважно на лізинговій основі), а також у виробників Білорусі (МАЗ, МАЗ-МАН), які створили й освоїли серійний випуск АТЗ для МП; на другому й третьому етапах (2011-2020 роки) - в основному за рахунок випуску АТЗ на підприємствах Білорусі, Росії та інших держав-учасниць СНД.

Відповідно до зазначеної концепції в заходах Основних напрямів передбачено оновлення парку АТЗ для МП вантажів і пасажирів у державах-учасницях СНД в основному на базі освоєння на підприємствах СНД виробництва вантажних автопоїздів й автобусів, що відповідають міжнародним вимогам. При цьому необхідно вжити необхідних заходів зі створення для національних перевізників сприятливих умов для придбання АТЗ, зокрема вирішення питань державної підтримки за рахунок пільгового кредитування закупівель, відміни податків і зборів, надання додаткових пільг під час використання АТЗ за лізингом та ін.

5.3. Основні вимоги до автотранспортних засобів

Відомо, що АТЗ, призначені для виконання МП пасажирів і вантажів, у першу чергу повинні відповідати встановленим міжнародними угодами основним параметрам, вимогам безпеки дорожнього руху, екології, забезпечення схоронності вантажів, що перевозяться, і здоров'я пасажирів.

Значення основних параметрів АТЗ (максимальна загальна маса, максимальна осьова маса та максимальні розміри: довжина, ширина та висота) для здійснення МП територією держав-учасниць СНД не повинні перевищувати розмірів, які встановлені в Угодою про маси й габарити транспортних засобів, що здійснюють міждержавні перевезення автомобільними дорогами держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав (997_298) , від 4 червня 1999 року.

Під час здійснення МП пасажирів і вантажів до європейських країн, що входять до ЄС, автотранспортні засоби стосовно обмежень габаритних розмірів, повних мас й осьових навантажень повинні відповідати вимогам директив ЄС (96/53/ЕС від 25 липня 1996 року, 97/27/ЕС від 22 липня 1997 року та ін.). У відповідних директивах ЄС і правилах ЄЕК ООН установлюються також допустимі навантаження на шини та мінімальні глибини протекторів шин. У країнах, що не входять до ЄС, можуть діяти інші норми, що не відповідають вимогам директив ЄС. Дотримання перевізниками норм цих країн є обов'язковим, якщо інше не встановлено двосторонніми міжурядовими угодами про автомобільне сполучення.

Найважливішими умовами допуску АТЗ до здійснення МП є відповідність їх екологічним вимогам, що встановлені в Правилах ЄЕК ООН (N 49, N 83 та інших з поправками й доповненнями). Ці вимоги виражаються в гранично допустимих для АЗС нормах викидів шкідливих речовин, установлених у вигляді стандартів Євро-1, Євро-2, Євро-3, Євро-4 та Євро-5. Стосовно викиду шкідливих речовин стандарт Євро-3, уведений з жовтня 2000 року, відрізняється від стандарту Євро-2 жорсткішими нормами, приблизно в 1,5-2 рази.

Крім вимог стосовно викиду шкідливих речовин, АТЗ повинні відповідати нормативам за рівнем зовнішнього шуму, який відповідно до нормативу ЄС для вантажних автомобілів й автобусів з повною масою більше 3,5 т не повинен перевищувати 80 дБ.

Особлива увага повинна приділятися відповідності світовим стандартам і вимогам у частині, що стосується загальної маси й вантажопідйомності АТЗ, вантажомісткості їхніх кузовів (з урахуванням забезпечення їхнього внутрішнього об'єму не менше 86-90 куб.м, а стосовно окремих АТЗ - 120-140 куб.м), наявності тахографів та ін.

Крім зазначених вимог, АТЗ повинні мати: задні й бокові захисні пристрої, устаткування антиблокувальної системи ABS, обмежувачі швидкості руху, кермове керування та гальмівні системи, що відповідають Правилам ЄЕК ООН, а також використовувати світлоповертальні задні розпізнавальні знаки та світлові покажчики поворотів.

АТЗ, що задовольняють нормативи Євро-1 (так звані "зелені"), Євро-2 ("особливо зелені та безпечні"), Євро-3, Євро-4 та Євро-5 ("безпечні"), а також нормативи стосовно зовнішнього шуму та інші вимоги безпеки руху, повинні оснащуватися встановленими для країн ЄС знаками з відповідними позначеннями. Використання таких АТЗ для міжнародних перевезень стимулюється видачею багаторазових дозволів ЄКМТ з урахуванням таких коефіцієнтів до встановленої для країн норми:

"особливо зелені та безпечні" - 4;

"безпечні" - 6.

Для реалізації зазначених вимог до АТЗ у рамках Основних напрямів передбачаються виконання погоджених заходів з уведення екологічних нормативів Євро, розроблення пакета нормативних правових документів, зокрема стандартів, що регулюють рівень шкідливої дії автотранспорту на довкілля, оснащення АПП на прикордонних ділянках доріг необхідними технічними засобами контролю, установлення уніфікованої системи контролю над АТЗ у цих пунктах і т.д.

5.4. Лізингова діяльність

Одним з найважливіших напрямів розвитку ринку МАП СНД є створення сприятливих умов національним перевізникам для лізингу АТЗ. Переваги придбання сучасних дорогих АТЗ за лізингом перевізниками, які, як правило, не мають достатніх розмірів валютних коштів, порівняно із закупівлею за їхньою повною вартістю цілком очевидні. За рахунок лізингу забезпечуються своєчасне оновлення й збільшення парку АТЗ, зростають обсяги МП вантажів і пасажирів, підвищуються конкурентоспроможність національних перевізників та їхня частка на міжнародному транспортному ринку.

Лізинг особливо необхідний за відсутності виробництва відповідних АТЗ на підприємствах автомобільної промисловості своєї держави, у зв'язку із чим національні перевізники вимушені купувати їх у зарубіжних фірм. Ураховуючи високі темпи розвитку МП зовнішньоторговельних вантажів, що виконуються автомобільним транспортом, і доцільність здійснення цих перевезень національними перевізниками на умовах рівновигідного паритету з перевізниками зарубіжних країн-партнерів, можна відзначити, що в найближчі 4-5 років обсяг зазначених перевезень у державах-учасницях СНД може зрости не менше, ніж у 1,8-1,9 разу. Для освоєння зростаючих обсягів перевезень буде необхідне відповідне збільшення парку АТЗ, що з урахуванням списання зношених АТЗ зумовить необхідність щорічного їхнього придбання перевізниками держав-учасниць СНД на суму, не меншу 1 млрд. доларів.

Найреальнішим напрямом в оновленні й подальшому збільшенні парку АТЗ для цих перевізників на зазначений період є розвиток й удосконалення лізингової діяльності, широко поширеної в державах, які не входять до СНД.

Придбання АТЗ за лізингом дозволяє зменшити одноразові інвестиції в 5-7 разів і скоротити при цьому рівень оподаткування та інших платежів у перевізників. Лізинг під час здійснення міжнародних перевезень стимулює ефективне використання АТЗ і сприяє дальшому розвиткові цих перевезень. Лізинг також сприяє підвищенню частки національних перевізників на міжнародному ринку автотранспортних послуг, оцінюваному зараз стосовно всіх держав-учасниць СНД у 8 млрд. доларів з тенденцією збільшення в найближчі роки до 10 млрд. доларів. За оцінкою фахівців, підвищення частки національних перевізників СНД до рівня рівновигідного паритету (50-55%) за умови досягнення прогнозованих обсягів перевезень дозволить збільшити їхні доходи й валютні надходження до бюджетів держав не менше, ніж у 2 рази.

З урахуванням досягнутих найвідомішими російськими й зарубіжними фірмами показників лізингової діяльності доцільно орієнтуватися на первинну оплату лізингодавцю (фірма - виробник АТЗ) 12-15% вартості АТЗ зі строком лізингової оренди 4-5 років і відсотка на кредит у розмірі 8-9% за рік на окремі тягачі та 10-12% - на напівпричепи.

5.5. Стан і розвиток транспортно-технологічних та інформаційних систем

Термінальні системи. Найважливішим напрямом розвитку ринку міжнародних автотранспортних послуг є впровадження сучасних транспортних технологій та інформаційних систем. До них належать у першу чергу транспортно-логістичні й термінальні системи, перевезення вантажів у контейнерах і транспортних пакетах, мульти- й інтермодальні системи, зокрема контрейлерні перевезення та ін.

Під час здійснення МП зовнішньоторговельних вантажів особлива увага приділяється термінальній технології, яка забезпечує комплексне транспортно-експедиційне обслуговування всіх учасників перевізного процесу, значне підвищення ефективності і якості перевезень, вирішення транспортно-логістичних завдань під час доставки цих вантажів. Виконання перевезень вантажів за термінальною технологією сприяє скороченню строків доставки вантажів, знижує транспортні витрати на 10-15%, зменшує потребу вантажів у складських приміщеннях та зумовлює можливість застосування найраціональніших типів АТЗ на міжнародних маршрутах. На прикладі Московського регіону можна встановити обсяги й доцільність розвитку термінальної системи перевезень зовнішньоторговельних вантажів, що доставляються автотранспортом.

Так, відповідно до регіональної програми "Московський термінал" у цьому регіоні завершується створення не менше 30 терміналів і термінальних комплексів із загальним обсягом переробки різних вантажів понад 80 тис.т за добу. Більшість діючих і тих, що будуються, термінальних об'єктів Московського регіону планується широко використовувати під час здійснення міжміських і міжнародних автомобільних перевезень вантажів МТК. При цьому особливо ефективно будуть використані термінальні комплекси, що прилягають до автомагістралей МТК і МКАД, у тому числі в містах Хімки, Люберці, Подольськ, Солнєчногорськ, Кашира, а також Бутовській і Бітцевській термінальні комплекси та ін.

Термінальна технологія доставки вантажів орієнтована на використання сучасних засобів зв'язку і принципів логістики, при якій термінали приймають на себе додаткові функції зі зберігання, передпродажної підготовки та реалізації продукції виробника, зокрема надання складських та інших приміщень і продажу виробів за зразками. Відвантажуючи продукцію виробників після її отримання і зберігання на своїх складах, термінали перетворюються, по суті, на транспортно-розподільні (транспортно-логістичні) центри з її реалізації.

Зараз на автомобільних дорогах, що входять до системи МТК, у Росії вже функціонують десятки терміналів і термінальних комплексів, які широко використовуються для здійснення міжнародних перевезень вантажів. До них належать термінали в Санкт-Петербурзі, Новгороді, Пскові, Твері, Брянську, Орлі, Ростові-на-Дону, Волгограді, Калінінграді та інших великих містах. У ряді міст завершується будівництво нових терміналів, створюються зональні транспортно-логістичні центри, що забезпечують транспортно-телекомунікаційне обслуговування учасників перевізного процесу; передбачається встановлення на АТЗ комплектів бортового устаткування для оперативного зв'язку водіїв із зазначеними центрами через супутникові системи.

Аналогічні термінальні комплекси й транспортно-логістичні центри з уніфікованими параметрами й технологіями робіт доцільно створити в усіх державах-учасницях СНД. При цьому використання позитивного досвіду терміналізації міжнародних перевезень зовнішньоторговельних вантажів у Росії, країнах ЄС, США та інших дозволить скоротити строки доставки вантажів на 20-25%, поліпшити схоронність вантажів і збільшити виробіток автомобілів не менше, ніж на 15-20%.

Автомобільні пункти пропуску. Важливою складовою частиною транспортно-технологічної інфраструктури, що створюється для розвитку міжнародних автомобільних сполучень, є АПП. Їхнє будівництво ведеться на підставі міжурядових угод, внутрішньодержавних і регіональних програм створення митної інфраструктури. Прикладом позитивного вирішення цієї проблеми може слугувати схвалена урядом Республіки Білорусь Комплексна програма розвитку прикордонної інфраструктури Республіки Білорусь, відповідно до якої передбачено розвиток АПП і дорожньої інфраструктури (основні дороги, під'їзні шляхи, кемпінги, стоянки, що охороняються, СТОА й т.д.).

У Російській Федерації відповідно до Федерального закону N 127 ФЗ від 24 липня 1998 року "Про державний контроль за здійсненням міжнародних автомобільних перевезень та про відповідальність за порушення порядку їхнього виконання" на прикордонпереходах установлено державний контроль за дотриманням російськими й іноземними автоперевізниками порядку здійснення міжнародних автомобільних перевезень (далі - транспортний контроль), який покладено на органи Російської транспортної інспекції Мінтрансу Росії (з 2004 року - Федеральна служба по нагляду у сфері транспорту (Ространснагляд)).

Органами Ространснагляду в усіх діючих АПП державного кордону Російської Федерації створено відповідні служби, що здійснюють транспортний контроль відповідно до зазначеного Федерального закону.

Більшість АПП на кордоні Росії мають пропускну спроможність від 100 до 300 авт./добу, близько 20% АПП характеризуються пропускною спроможністю понад 1000 авт./добу, а АПП "Торф'янівка" (кордон з Фінляндією), "Грайворон" та "Шебекіно" (кордон з Україною) мають пропускну спроможність 5500-6000 авт./добу.

Для цілей удосконалення єдиної системи державного контролю за перетином кордону, приведення існуючої інфраструктури пунктів пропуску до міжнародних стандартів Урядом Республіки Казахстан утворена Міжвідомча комісія з вироблення пропозицій з облаштування та розвитку єдиних контрольно-пропускних пунктів. У рамках комісії ведеться робота з реалізації бюджетної програми поетапного будівництва будівель і споруд АПП, які передбачають розміщення всіх контролювальних органів у єдиних контрольно-пропускних пунктах і забезпечать проведення єдиного комплексного контролю проїзду АТЗ за принципом "одна зупинка".

Передбачалося будівництво 13 єдиних контрольно-пропускних пунктів у пунктах пропуску АТЗ через державний кордон Республіки Казахстан.

Відповідно до законів Республіки Казахстан "Про транспорт у Республіці Казахстан" та "Про автомобільний транспорт" контроль за проїздом АТЗ через пункти пропуску на державному кордоні Республіки Казахстан покладено на Комітет транспортного контролю Міністерства транспорту й комунікацій Республіки Казахстан.

Відповідно до постанови Уряду Республіки Казахстан від 24 лютого 2004 року N 238 затверджено перелік 75 пунктів пропуску АТЗ на державному кордоні та 25 постів транспортного контролю на території Республіки Казахстан.

Для цілей забезпечення ефективного функціонування пунктів пропуску прийнято Інструкцію про порядок взаємодії контролювальних органів на єдиних контрольно-пропускних пунктах, яка визначає порядок проведення в пунктах пропуску через державний кордон Республіки Казахстан єдиного комплексного контролю АТЗ за принципом "одна зупинка".

Результатом проведення комплексного контролю є видача перевізнику єдиного документа - талона проходження контролю. Наявність цього талона, заповненого в пункті пропуску всіма контролювальними органами, звільняє перевізника від повторних зупинок і перевірок під час слідування територією Республіки Казахстан.

Основною проблемою розвитку АПП є їхнє облаштування необхідними під'їзними шляхами з розгалуженими смугами руху автомобілів і стоянками для їхнього короткочасного перебування під час здійснення транспортного контролю, а також оснащеність АПП відповідними технічними засобами. Слід зазначити, що зараз рівень облаштування та оснащеності АПП необхідним устаткуванням і приладами для проведення транспортного контролю складає від 50 до 70% установлених норм.

Ураховуючи важливу роль АПП в підвищенні якості міжнародних автомобільних перевезень, яке досягається на основі вживання заходів стосовно значного зниження порушень правил й умов міжнародних угод, а також на основі стеження за реалізацією уніфікованих технологій перевезень і нормативно-правової бази, доцільно передбачити відповідні заходи стосовно вирішення цієї проблеми в рамках Основних напрямів.

Інформаційно-телекомунікаційне забезпечення. Досягнення високої якості обслуговування учасників дорожнього руху під час здійснення МП вантажів і пасажирів можливе при відповідній організації їхнього інформаційно-телекомунікаційного забезпечення на всіх стадіях транспортного процесу. При цьому необхідний рівень вирішення цієї проблеми включає створення інтегрованих систем телекомунікаційного й навігаційного забезпечення учасників транспортного процесу.

В організаційному плані зазначені системи створюються у вигляді єдиної інтегрованої мережі зональних центрів інформаційного й навігаційного забезпечення, що створюються у великих транспортних вузлах на найважливіших напрямках міжміських і міжнародних сполучень. Технічною основою цих систем на автомобільному транспорті є засоби рухомого зв'язку й навігації, якими реалізуються сучасні технології інформаційного й навігаційного забезпечення, що дозволяють вирішувати не лише традиційні для автомобільних перевезень технологічні завдання, а й ряд нових й актуальних завдань, наприклад стосовно взаємодії з підрозділами силових відомств під час виникнення аварійних і надзвичайних ситуацій, зокрема ДТП.

Інтеграція зональних центрів, у тому числі інформаційно-логістичних, до єдиної інформаційної мережі може здійснюватися на базі використання глобальної супутникової навігаційної системи ГЛОНАСС/GPS, транкінгового зв'язку, технологій системи Internet, а з 2008 року - із застосуванням радіонавігаційної європейської системи "Галілей".

Система інформаційно-телекомунікаційного забезпечення, що створюється зараз на автотранспорті, розрахована на її використання місцевими адміністраціями, підрозділами МВС і МНС, службами швидкої медичної й технічної допомоги, автопідприємствами, автовокзалами та автостанціями, об'єктами дорожнього сервісу, терміналами, митними службами та іншими учасниками дорожньо-транспортної сфери. Замовником створення відповідних об'єктів інформаційно-телекомунікаційного забезпечення учасників транспортного процесу можуть виступати міністерства транспорту й адміністрації регіональних суб'єктів держав-учасниць СНД.

Заходи зі створення та дальшого розвитку системи інформаційно-телекомунікаційного забезпечення передбачають співробітництво держав-учасниць СНД за такими основними напрямами:

- розроблення спільних інвестиційних проектів зі створення та розвитку інформаційно-логістичних центрів для забезпечення ефективного використання транспортних засобів і підвищення якості перевізного процесу;

- розроблення пропозицій стосовно спільного використання телекомунікаційних систем для супроводу вантажів та АТЗ.

5.6. Міжнародні транспортні коридори та вимоги до їхнього формування й розвитку

Для цілей погодженого розвитку транспортних систем під час здійснення зовнішньоекономічних зв'язків та забезпечення безперешкодного пересування вантажів і пасажирів через національні кордони в країнах євроазіатського континенту передбачено формування МТК, які є сукупністю магістральних транспортних комунікацій з відповідною інфраструктурою, як правило, різних видів транспорту на напрямках, що мають важливе міжнародне значення.

В умовах розвитку й поглиблення міжнародного співробітництва формування МТК, які забезпечують можливість уніфікації параметрів транспортної інфраструктури та застосування єдиної технології перевезень, розглядається як основа під час інтеграції національних транспортних систем до світової транспортної системи.

Пріоритетні напрямки транспортно-економічних зв'язків між країнами Заходу та Сходу, які характеризуються великими й сталими вантажо- й пасажиропотоками, установлено на основі 10 пан'європейських транспортних коридорів, що проходять через ряд країн Центральної та Східної Європи, а також сполучуваного з існуючими МТК автотранспортного маршруту Е-40. Шість з них (МТК N 1, N 2, N 3, N 5, N 7, N 9) проходять територіями держав-учасниць СНД в основному з півночі на південь та із заходу на схід і включають найважливіші автомобільні дороги й автомагістралі цих держав. Найрозгалуженішим з них є МТК N 9, що проходить від кордону з Фінляндією територією чотирьох держав-учасниць СНД - Російської Федерації, Республіки Білорусь, України та Республіки Молдова. МТК N 2 (Берлін - Варшава - Мінськ - Москва - Нижній Новгород) охоплює територією двох держав-учасниць СНД - Республіки Білорусь та Російської Федерації. МТК N 3, N 5 та N 7 (гирло р. Дунай) проходять територією України.

У формуванні МТК на території СНД значна роль відводиться чотирьом напрямкам євроазіатських транспортних зв'язків, зафіксованих у Декларації 2-ї Міжнародної євроазіатської конференції (вересень 2000 року), у тому числі:

- перший напрямок (Транссибірський) проходить територією Росії, Казахстану, України та Білорусі з виходом у Владивосток і відгалуженнями до Монголії та Китаю;

- другий напрямок (ТРАСЕКА) проходить територією України, Молдови, Грузії, Азербайджану, Вірменії, Казахстану, Туркменістану, Таджикистану, Узбекистану та Киргизстану;

- третій напрямок (Південний) проходить територією Туркменістану, Киргизстану та Казахстану;

- четвертий напрямок (Північ - Південь) проходить територією Росії, Азербайджану та Туркменістану (від кордону з Фінляндією через Санкт-Петербург, Москву, Волгоград, Астрахань, Ростов-на-Дону, Новоросійськ, Ставрополь, Владикавказ з виходом на Грузію, Азербайджан, Іран і Туркменістан).

Розвиток МТК на території держав-учасниць СНД здійснюється відповідно до мережі міжнародних автомобільних доріг СНД, яку встановлено Протоколом про міжнародні автомобільні дороги СНД (997_890) від 11 вересня 1998 року.

Виконані дослідження показали, що з урахуванням дальшого розвитку торговельно-економічних, культурних та інших зв'язків з країнами світу й підвищення ролі МТК до 2015 року обсяг МП зовнішньоторговельних вантажів автотранспортом Росії, Білорусі, Казахстану, Молдови, України та інших держав-учасниць СНД, пов'язаний з функціонуванням МТК, зросте не менше, ніж у 1,8 разу. Більш ніж у 3,5 разу збільшиться обсяг транзитних перевезень вантажів. Частка автомобільного транспорту в загальному обсязі зовнішньоторговельних перевезень вантажів зросте приблизно в 2 рази й складе близько 10%. Обсяг перевезень пасажирів автобусним транспортом збільшиться не менше, ніж в 1,6 разу.

У зв'язку з розширенням та поглибленням інтеграційних процесів на основі вдосконалення нормативно-правової бази в галузі транспорту, а також з урахуванням дальшого розвитку та підвищення ролі автомобільного транспорту в здійсненні торговельно-економічних та інших зв'язків у державах-учасницях СНД у майбутньому періоді темпи зростання обсягів міжнародних автомобільних перевезень вантажів і пасажирів, що здійснюються на взаємній основі, будуть вищими, ніж з державами, які не входять до СНД. При цьому необхідно враховувати, що найважливішими передумовами для значного збільшення ролі автомобільного транспорту в здійсненні зазначених перевезень у державах-учасницями СНД є:

- виконання заходів стосовно зниження негативного впливу існуючих бар'єрів у міжнародному автомобільному сполученні;

- забезпечення державної підтримки міжнародних автомобільних перевізників у частині, що стосується укомплектування парку транспортних засобів сучасними вантажними автомобілями й автобусами, зменшення розмірів податків і зборів під час їхнього придбання та в процесі експлуатації на міжнародних маршрутах;

- застосування сучасних технологій перевезень вантажів, у тому числі за термінальною системою з використанням логістичних принципів доставки та розподілу цих вантажів, широкого впровадження контейнерних перевезень та інформаційно-телекомунікаційного забезпечення учасників транспортного процесу;

- створення на основних маршрутах необхідної інфраструктури для обслуговування водіїв, пасажирів та автомобілів.

Надаючи важливого значення проблемі розвитку МТК, в Основних напрямах передбачається розроблення погоджених пропозицій стосовно дальшого розвитку мережі МТК держав-учасниць СНД, взаємопов'язаної за основними параметрами та маршрутами з діючими європейськими транспортними коридорами, з урахуванням подальшого їхнього продовження на території держав-учасниць СНД та включення до складу мережі основних автомобільних доріг.

Вимоги під час формування та розвитку МТК. Під час формування та розвитку МТК як одного з елементів транспортного ринку необхідно враховувати ряд вимог до них, які сприяють вирішенню найважливіших завдань транспортної галузі, а саме:

- підвищення ефективності перевезень зовнішньоторговельних вантажів і забезпечення гарантії їхнього здійснення на підставі міжнародних угод і норм, що регламентують умови здійснення цих перевезень;

- залучення до транспортних комунікацій держав-учасниць СНД транзитних перевезень та отримання за рахунок цього державами додаткових доходів, забезпечення спільного використання транспортно-транзитного потенціалу держав-учасниць СНД;

- створення умов для поступової лібералізації та інтеграції національних транспортних систем держав-учасниць СНД до європейської та світової транспортних систем;

- забезпечення безпеки перевезень та охорони довкілля відповідно до європейських стандартів і норм;

- підвищення якості перевезень пасажирів і вантажів, скорочення часу їхньої доставки з пункту відправлення до пункту призначення, спрощення митних процедур та контролю під час перетину кордонів АТЗ;

- оптимізація взаємодії автомобільного транспорту з іншими видами транспорту, розвиток інтермодальних перевезень;

- упровадження сучасних технологій перевезень;

- створення транспортно-дорожньої інфраструктури (термінали, мотелі та кемпінги, АЗС, СТОА), яка забезпечує надання повного комплексу транспортно-експедиторських і сервісних послуг для всіх учасників транспортного процесу на рівні європейських стандартів;

- забезпечення дальшого розвитку МТК на території держав-учасниць СНД, у тому числі шляхом створення сприятливих умов для залучення інвестицій до розвитку транспортно-дорожньої інфраструктури;

- задоволення внутрішніх транспортних потреб регіонів держав-учасниць СНД, що прилягають до МТК;

- відповідність положенням Концепції погодженої транспортної політики держав-учасниць СНД на період до 2010 року (997_821) , затвердженої Рішенням Ради глав держав(*) СНД від 15 вересня 2004 року, і Меморандуму про співробітництво держав-учасниць СНД в галузі міжнародних транспортних коридорів (997_734) від 18 вересня 2003 року.

Ураховуючи найважливішу роль МТК в розвитку міжнародних автомобільних перевезень у державах-учасницях СНД, доцільно в рамках Основних напрямів передбачити такі заходи стосовно подальшого розвитку ділянок МТК, що проходять територією держав-учасниць СНД, які забезпечують подальший розвиток ринку МАП СНД та задоволення потреб держав-учасниць СНД в автомобільних перевезеннях вантажів і пасажирів, з урахуванням необхідності підвищення їхньої якості й зниження транспортної складової в кінцевій вартості товарів і послуг. Робота в цьому напрямі передбачає:

- підготовку проекту міжурядової угоди про погоджений розвиток МТК на просторі СНД;

- підготовку пропозицій стосовно розвитку інвестиційної діяльності, спрямованої на вдосконалення транспортної інфраструктури МТК, зокрема створення уніфікованих термінальних систем й інформаційно-логістичних центрів.

5.7. Вимоги стосовно забезпечення безпеки функціонування ринку міжнародних автотранспортних послуг

Відомо, що функціонування автомобільного транспорту поряд з високою ефективністю характеризується також істотними негативними наслідками. До них у першу чергу належить величезна кількість ДТП, в яких щорічно гинуть й дістають поранення сотні тисяч людей і виникають значні втрати й пошкодження вантажів й АТЗ. Досить негативний вплив автотранспорт здійснює на довкілля та, отже, і на безпеку життя всього населення. За оцінкою фахівців, сумарна екологічна шкода від функціонування автомобільного транспорту зараз досягає 1,5% ВВП. Криміногенна обстановка на автомобільних дорогах держав-учасниць СНД є не задовільною.

Немала частка зазначеної шкоди й втрат припадає на МП пасажирів і вантажів, що є характерним для всіх держав-учасниць СНД. У зв'язку із цим видається доцільним розробити уніфіковані вимоги й заходи стосовно забезпечення безпеки пасажирів, підвищення схоронності вантажів, що перевозяться, збільшення екологічної безпеки. До них у першу чергу можна віднести такі:

- розроблення пакета документів стосовно підвищення безпеки перевезень пасажирів і вантажів на міжнародних автомобільних маршрутах;

- розроблення механізму державного регулювання стосовно забезпечення екологічної безпеки автотранспортної діяльності на основних міжнародних маршрутах, у першу чергу розташованих в мережі МТК;

- створення на міжнародних автомобільних дорогах СНД взаємодіючих інформаційно-аналітичних центрів з підвищення безпеки автотранспортної діяльності;

- створення мобільних патрульних груп, які постійно функціонують на основних міжнародних автомагістралях для цілей супроводу АТЗ із вантажем та їхньої охорони в дорозі;

- оснащення АТЗ засобами супутникового зв'язку, що забезпечують постійний прийом і передачу інформації до відповідних центрів стеження за рухом АТЗ і вантажів та підвищення безпеки автотранспортної діяльності;

- установлення в державах-учасницях СНД погодженої системи контролю за дотриманням режиму праці та відпочинку водіїв, які здійснюють МП вантажів і пасажирів.

5.8. Вимоги стосовно ліцензування та сертифікації міжнародних перевезень

Дальший розвиток ринку МАП СНД пов'язаний з необхідністю посилення державного регулювання цього ринку. Одним з напрямів у вирішенні цієї проблеми є ліцензування та сертифікація автотранспортних послуг, у першу чергу перевезень вантажів і пасажирів.

Ліцензування та сертифікація на автомобільному транспорті сприяють нормальному функціонуванню автотранспортного ринку й забезпечують захист інтересів споживачів автотранспортних послуг, реалізацію вимог антимонопольного законодавства, підвищення безпеки дорожнього руху та дотримання екологічних норм на автотранспорті.

Зараз у Росії ліцензування автотранспортної діяльності здійснюють органи Ространснагляду. Органи Ространснагляду видають ліцензії відповідно до затверджених Урядом Російської Федерації нормативних документів, якими передбачена видача ліцензій тільки на комерційні перевезення пасажирів під час використання АТЗ, обладнаних для перевезень більше 8 чоловік (за винятком перевезень для власних потреб).

Для МП пасажирів і вантажів, відповідно до затвердженого Урядом Російської Федерації положенням про допуск російських перевізників до здійснення міжнародних автомобільних перевезень, юридичні особи та індивідуальні підприємці зобов'язані отримати в Ространснагляді допуск до здійснення таких перевезень.

Система сертифікації послуг на автотранспорті охоплює практично всі регіони Російської Федерації. Зараз функціонує більше 100 органів сертифікації та задіяно значну кількість нормативних документів, підготовлених Мінтрансом Росії.

Проводиться огляд автомобілів для МП з видачею їхнім власникам відповідних сертифікатів придатності до експлуатації за міжнародними (європейськими) вимогами та нормами; здійснюється сертифікація (на добровільній основі) у сфері пасажирських перевезень, послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобілів.

Однак діюча в Росії система ліцензування та сертифікації зараз не виконує належною мірою ролі регулятора ринку автотранспортних послуг і потребує дальшого вдосконалення та розвитку.

У державах-учасницях СНД відсутня єдина концепція ліцензування та сертифікації. Немає уніфікованих у рамках держав-учасниць СНД ліцензійних і сертифікаційних вимог до АТЗ, технології та організації перевізного процесу, системи контролю за виконанням зазначених вимог суб'єктами господарювання. Це негативно позначається на ефективності функціонування ринку МАП СНД і вирішенні питань його дальшого розвитку в єдиному транспортному просторі держав-учасниць СНД та входження його до світового транспортного ринку.

Досвід ряду країн ЄС показує доцільність здійснення ліцензування та сертифікації автотранспортної діяльності на основі єдиних підходів і типових вимог до системи видачі ліцензій і свідоцтв про сертифікацію відповідним суб'єктам господарювання. Особлива увага приділяється регламентації умов допуску до професії перевізників (операторів), що займаються вантажними й пасажирськими перевезеннями.

У зв'язку з викладеним видається доцільним розробити й реалізувати в державах-учасницях СНД уніфіковані системи ліцензування та сертифікації, що охоплюють основні елементи перевезень вантажів і пасажирів (вимоги до АТЗ, вимоги до технології та організації перевізного процесу, питання контролю, обліку та звітності та ін.), а також інші механізми державного регулювання автотранспортної діяльності.

6. Система заходів стосовно реалізації Основних напрямів розвитку ринку міжнародних автотранспортних послуг

Під час розроблення заходів використано комплексний і системний підхід до вирішення поставлених завдань формування та розвитку ринку МАП СНД на період до 2020 року.

Нижче наведено 73 заходи, з яких 50 віднесено до організаційних, 6 заходів, позначених у таблиці знаком "*", пов'язані з розвитком виробничо-технічної бази, зокрема забезпеченням випуску необхідних АТЗ і створенням транспортно-дорожньої інфраструктури; 17 заходів віднесено до науково-дослідних тем, необхідних для наукового забезпечення розвитку ринку МАП СНД.

Усі заходи згруповано у 8 великих розділів, зокрема:

- удосконалення нормативно-правового забезпечення співробітництва у сфері міжнародних автомобільних перевезень - 8 заходів;

- створення умов для ліквідації бар'єрів під час здійснення міжнародних автомобільних перевезень - 9 заходів;

- розвитку матеріально-технічної бази учасників ринку МАП СНД (АТЗ, автомобільні дороги, транспортно-дорожня інфраструктура) - 15 заходів;

- розвитку технологічного потенціалу ринку МАП СНД - 10 заходів;

- розвитку економічного потенціалу ринку МАП СНД - 3 заходи;

- забезпечення безпеки функціонування ринку МАП СНД - 4 заходи;

- активізації наукового потенціалу розвитку ринку МАП СНД - 21 захід, у тому числі 4 організаційних і 17 заходів у вигляді науково-дослідних тем;

- посилення координувальної ролі держав-учасниць СНД у розвитку ринку МАП СНД - 3 заходи.

Перелік основних виконавців заходів наведено в розділі 4 цього документа. Конкретні виконавці та строки виконання стосовно кожного заходу, що зачіпає інтереси кількох держав-учасниць СНД, погоджуються в рамках КТН СНД, РАТ КТН СНД, а також під час підписання дво- чи багатосторонніх міжурядових угод.

6.1. Удосконалення нормативно-правового забезпечення співробітництва у сфері міжнародних автомобільних перевезень

Суть проблеми. Необхідною умовою погоджених дій держав-учасниць СНД на міжнародному транспортному ринку є створення правової основи міжнародного руху товару та здійснення пасажирських перевезень. Удосконалення нормативно-правового забезпечення співробітництва у сфері міжнародних автомобільних перевезень забезпечує раціональність і законність дій учасників ринку, національних і міждержавних контролювальних і регулюючих органів та повинне сприяти захистові інтересів автомобільних перевізників держав-учасниць СНД на європейському та світовому транспортних ринках. Вона грунтується на принципах міжнародного права, використанні досвіду розвинутих європейських країн та особливостях функціонування транспортної системи держав-учасниць СНД. Для вирішення поставлених завдань розвитку ринку МАП СНД необхідно:

6.2. Створення умов для ліквідації бар'єрів під час здійснення міжнародних автомобільних перевезень

Суть проблеми. Відсутність скоординованих заходів з ліквідації бар'єрів на шляху розвитку міжнародного автомобільного сполучення перешкоджає розвиткові автомобільних перевезень у державах-учасницях СНД. Існування бар'єрів є результатом конкуренції на ринку міжнародних автотранспортних послуг, протекціоністської політики держав стосовно національних перевізників, яка визначає обмеження допуску на цей ринок перевізників з інших держав. Для ліквідації бар'єрів, що ускладнюють розвиток міжнародного автомобільного сполучення в державах-учасницях СНД, забезпечення умов добросовісної конкуренції, вільного та безперешкодного доступу на ринок МАП СНД усіх виробників послуг за критеріями доброчесності, фінансової сталості й професійної компетентності, необхідно:

6.3. Розвиток матеріально-технічної бази учасників ринку міжнародних автомобільних перевезень

Суть проблеми. Основою забезпечення функціонування ринку МАП СНД є АТЗ. Через відсутність власних виробництв АТЗ, необхідних для МП, більшість національних перевізників держав-учасниць СНД вимушені придбавати їх за досить високою ціною у виробників європейських країн. Унаслідок цього знижується конкурентоспроможність національних перевізників, відбувається ослаблення міждержавних зв'язків, зростають валютні втрати держав. Під час розроблення та здійснення заходів стосовно цієї проблеми слід ураховувати що на етапі формування ринку МАП СНД реалізується політика закупівель АТЗ в основному іноземного виробництва, а на етапі розвитку цього ринку як пріоритетна розглядається політика підтримки та заохочення розвитку власного автомобілебудування держав-учасниць СНД. Для вирішення проблеми, що розглядається, необхідно:

Автомобільні дороги, будучи найважливішим матеріальним елементом системи доставки вантажів і пасажирів, потребують адекватного розвитку й підтримки в стані, що забезпечує високу якість і надійність міжнародних автотранспортних послуг. Формування мережі міжнародних автомобільних доріг СНД, розвиток мережі МТК на території держав-учасниць СНД, будівництво й модернізація автомобільних доріг і дорожніх споруд створюють умови для зростання обсягів і підвищення ефективності перевезень пасажирів й експортно-імпортних вантажів як у межах ринку МАП СНД, так і на світовому ринку транспортних послуг, стимулюють найвигіднішу форму експорту автотранспортних послуг - транзитні перевезення, сприяють вільному переміщенню товарів, капіталів і робочої сили, пасажирів, зміцненню та розвитку господарсько-економічних і культурних зв'язків. Для цілей створення сприятливих умов функціонування ринку МАП СНД необхідно забезпечити пріоритетний розвиток мережі автомобільних доріг для міжнародного сполучення з урахуванням реалізації таких основних заходів:

Розвиток транспортно-дорожньої інфраструктури ринку МАП СНД (термінальні об'єкти, майданчики, що охороняються, для АТЗ, СТОА, мотелі й кемпінги та ін.) має важливе значення для підвищення ефективності й безпеки його функціонування. При цьому життєво важливим є пошук інвестицій в інфраструктуру та її розвиток. У більшості європейських країн економічна вигода від інвестицій у транспортно-дорожню інфраструктуру забезпечує найвищий показник ефективності серед всіх секторів інфраструктури на транспорті. Для вирішення цієї проблеми в державах-учасницях СНД необхідно:

6.4. Розвиток технологічного потенціалу учасників ринку міжнародних автотранспортних послуг

Суть проблеми. Транспортно-логістичні технології засновані на комплексному вирішенні питань організації перевезень вантажів і реалізації розподільних функцій під час доставки товарів споживачам з використанням сучасних інформаційних технологій, розвинутої інфраструктури, необхідної автотранспортної техніки та висококваліфікованих кадрів. Особливу увагу в цій сфері слід приділяти створенню термінальних комплексів з повним охопленням усіх видів сервісного обслуговування учасників перевізного процесу, розвиткові контейнерних і контрейлерних систем, організації інформаційно-логістичних центрів та інших об'єктів, а також формуванню погодженої політики держав-учасниць СНД стосовно розвитку ринку МАП СНД з урахуванням його інтеграції до європейської та світової транспортних систем.

Упровадження інформаційних технологій і створення єдиного інформаційного простору держав-учасниць СНД є вирішальною умовою сталого розвитку ринку МАП СНД, який відповідає новому технологічному устроєві. Розроблення заходів з удосконалення документообігу, прийнятого на міжнародному автотранспортному ринку, формування погоджених технологій документообігу й передачі інформації, використання телекомунікацій і розвиток систем зв'язку, упровадження сучасних інформаційних і керувальних систем визначають головну мету - економію всіх видів ресурсів, які використовуються на цьому ринку, зокрема матеріальних, фінансових, кадрових і тимчасових ресурси. Для досягнення поставлених цілей необхідно:

6.5. Розвиток економічного потенціалу учасників ринку міжнародних автотранспортних послуг

Суть проблеми. Одним з першочергових завдань динамічного розвитку ринку МАП СНД є активізація існуючого економічного потенціалу, створення гнучкої системи тарифного, податкового, а також інвестиційно-фінансового регулювання ринку з урахуванням інтересів усіх його учасників. При цьому особливе значення мають питання забезпечення державної підтримки реалізації відповідних заходів, у першу чергу тих, які сприяють збільшенню інвестицій та інновацій для розвитку ринку. Для вирішення поставлених завдань необхідно:

6.6. Забезпечення безпеки функціонування ринку міжнародних автотранспортних послуг

Суть проблеми. Забезпечення дорожньої, екологічної, інформаційної та економічної безпеки під час виконання міжнародних автомобільних перевезень на території держав-учасниць СНД розглядається як необхідна умова для розвитку ринку МАП СНД, а також підвищення якості й ефективності його функціонування. Особлива увага при цьому приділяється підвищенню безпеки дорожнього руху, зменшенню негативної дії автотранспорту на довкілля, скороченню втрат зовнішньоторговельних вантажів під час перевезення та зберігання, у тому числі в результаті їхніх розкрадань. Для вирішення цієї найважливішої проблеми необхідно:

6.7. Активізація наукового потенціалу розвитку ринку міжнародних автотранспортних послуг

Суть проблеми. Розвиток галузевої науки в сучасному світі є потужним стимулом створення нових технологій, інновацій, удосконалення організації та управління виробництвом. На основі наукових методів аналізу й прогнозу формується стратегія соціально-економічного розвитку держав-учасниць СНД. Ці фактори свідчать про необхідність усілякого сприяння розвиткові науки як основного рушія формування та розширення ринку МАП СНД, розвитку підприємництва та здорової конкуренції, зниження транспортних витрат у ціні товарів і підвищення якості транспортного обслуговування учасників ринку з урахуванням створення умов, за яких кожний користувач міг би вільно вибирати прийнятного для нього за ціною та якістю виробника транспортних послуг. Для активізації наукового потенціалу для цілей розвитку ринку МАП СНД та підвищення ефективності його функціонування в державах-учасницях СНД необхідно здійснити ряд організаційних заходів, наведених нижче з позначенням "А", і виконати дослідження та розроблення тем, сформульованих з позначенням "Б".

6.8. Посилення координувальної ролі держав-учасниць СНД у розвитку ринку міжнародних автотранспортних послуг

Суть проблеми. Забезпечення взаємодії міждержавних і національних органів і служб, які регулюють і контролюють розвиток ринку МАП СНД, сприятиме підвищенню ефективності функціонування цього ринку на основі посилення координувальної ролі держав. Для вирішення цієї проблеми необхідно:

7. Реалізація заходів

Реалізація заходів здійснюється Виконавчим комітетом КТН СНД, РАТ КТН СНД, компетентними органами держав-учасниць СНД в галузі автомобільного транспорту, АСМАП СНД та іншими заінтересованими організаціями.

Фінансування робіт передбачається здійснювати, виходячи із заінтересованості держав-учасниць СНД у конкретних заходах і роботах, зазначених у відповідних розділах документа.

Під час проведення робіт зі створення спільних міждержавних проектів і систем з розвитку ринку МАП СНД і його інтеграції до світового ринку транспортних послуг передбачається широко залучати кошти інвесторів і міжнародних фінансових структур.

Для фінансування заходів, пов'язаних з придбанням АТЗ та іншої транспортної техніки, а також зі створення термінальних об'єктів і транспортно-дорожньої інфраструктури, рекомендується широко використовувати інвестиції підприємств і приватних підприємців держав-учасниць СНД.

Для цілей фінансування найважливіших наукових досліджень КТН СНД рекомендується розглянути питання про можливість створення спеціального фонду.

8. Оцінка соціально-економічної ефективності, екологічних та інших результатів реалізації заходів

Під час реалізації заходів і виконання намічених робіт:

- очікується значне підвищення ефективності і якості автотранспортного обслуговування учасників ринку за рахунок упровадження нових транспортних технологій, скорочення часу доставки вантажів і підвищення їхньої схоронності в дорозі, надання комплексу дорожньо-транспортних, інформаційних і транспортно-логістичних послуг;

- на підприємствах держав-учасниць СНД буде забезпечено виробництво більш екологічних АТЗ для здійснення МП вантажів і пасажирів;

- очікується підвищення конкурентоспроможності національних виробників міжнародних автотранспортних послуг, буде усунуто або значно знижено негативний вплив бар'єрів у міжнародному автомобільному сполученні, створено умови для сталого розвитку зовнішньоекономічних зв'язків держав-учасниць СНД;

- частку перевезень зовнішньоторговельних вантажів із застосуванням високоефективних технологій (за термінальною системою, у контейнерах і транспортних пакетах та ін.) буде збільшено у 2,5-3 рази;

- збільшаться валютні надходження від МП не менше, ніж у 2 рази.

За рахунок застосування АТЗ з параметрами, що відповідають міжнародним вимогам, зокрема європейським стандартам Євро-3, Євро-4 та Євро-5, а також за рахунок удосконалення перевізних технологій, зокрема розвитку контейнерних і контрейлерних перевезень експортно-імпортних вантажів, питомі витрати з усунення шкідливої дії автотранспорту на довкілля знизяться на 10-12%.

У результаті дальшого розвитку міжнародних автотранспортних послуг у державах-учасницях СНД до 2020 року буде створено не менше 200 тис. нових робочих місць.

У державах-учасницях СНД буде сформовано збалансований ринок міжнародних автотранспортних послуг і створено умови для його динамічної інтеграції до світового транспортного ринку.

ЗАСТЕРЕЖЕННЯ

Республіки Молдова до Рішення Ради глав урядів СНД Про Основні напрями розвитку ринку міжнародних автотранспортних послуг

"Республіка Молдова братиме участь у реалізації Основних напрямів розвитку ринку міжнародних автотранспортних послуг, за винятком положень, які передбачають гармонізацію та уніфікацію національних законодавств, а також тих, які суперечать міжнародним зобов'язанням Республіки Молдова.

Фінансування заходів, передбачених зазначеним вище документом, здійснюватиметься Республікою Молдова в межах фінансових коштів, які щорічно затверджуються в національному бюджеті.

Це Рішення набирає чинності для Республіки Молдова після виконання внутрішньодержавних процедур."

ЗАУВАЖЕННЯ

Республіки Узбекистан До пункту N 6 порядку денного засідання Ради глав урядів Співдружності Незалежних Держав "Про Основні напрями розвитку ринку міжнародних автотранспортних послуг"

1. Зазначений проект необхідно посилити практичними заходами, зокрема, у галузі залучення інвестицій, охорони довкілля, підвищення кваліфікації персоналу та взаємодії держав-учасниць СНД.

2. Необхідно врахувати в проекті документа пророблення заходів спільно з відповідними відомствами ЄС стосовно застосування гнучкої політики до екологічних вимог автотранспортних засобів СНД, які в'їжджають на територію ЄС.

3. У пункті 5.6 у третьому абзаці включити до пріоритетних напрямів транспортно-економічних зв'язків автотранспортний коридор Е-40.

4. Підпункт 6.1.4 пункту 6.1 виключити, оскільки практично всі країни СНД приєдналися до Митної конвенції МДП ТІР-Карнет (995_428) , у зв'язку із чим потреба в розробленні та прийнятті нової конвенції не має сенсу.

ЗАСТЕРЕЖЕННЯ

України Стосовно пункту 6 порядку денного засідання Ради глав урядів СНД Про Основні напрями розвитку ринку міжнародних автотранспортних послуг 14 листопада 2008 року

"За винятком положень, які передбачають гармонізацію та уніфікацію законодавства, а також пункту 6.1.5."

Решение

об Основных направлениях развития рынка международных автотранспортных услуг

Совет глав правительств Содружества Независимых Государств решил:

1. Принять Основные направления развития рынка международных автотранспортных услуг.

2. Рекомендовать министерствам транспорта государств-участников СНГ при осуществлении государственного регулирования и подготовке национальных нормативных правовых актов в области международных автомобильных перевозок учитывать положения указанных Основных направлений.

3. Совету по автомобильному транспорту Координационного транспортного совещания государств-участников СНГ проводить работу по актуализации названных Основных направлений с учетом динамики рынка автотранспортных услуг и реализации предусмотренных ими мероприятий.

4. Настоящее Решение вступает в силу с даты его подписания, а для государств, законодательство которых требует выполнения внутригосударственных процедур, необходимых для его вступления в силу, - с даты сдачи соответствующих документов депозитарию.

Совершено в городе Кишиневе 14 ноября 2008 года в одном подлинном экземпляре на русском языке. Подлинный экземпляр хранится в Исполнительном комитете Содружества Независимых Государств, который направит каждому государству, подписавшему настоящее Решение, его заверенную копию.

ОСНОВНЫЕ НАПРАВЛЕНИЯ

РАЗВИТИЯ РЫНКА МЕЖДУНАРОДНЫХ АВТОТРАНСПОРТНЫХ УСЛУГ

Современное положение автомобильного транспорта в структуре транспортного комплекса государств-участников СНГ доказывает его приоритет и неоспоримые достоинства с точки зрения высокотехнологичного транспортного обслуживания, составными частями которого являются: гибкость, мобильность, надежность, срочность, сохранность доставки грузов, стоимость услуг. Фиксируемая в мировом сообществе "автотранспортная революция" или "автомобилизация", охватившая в последние годы все развитые и развивающиеся страны, явилась предпосылкой формирования новой области рыночных отношений - рынка автотранспортных услуг.

Одновременно с динамичным развитием автомобильного транспорта интеграция экономики разных стран в мировое экономическое пространство определяет приоритет развития международных автомобильных перевозок и рынка международных автотранспортных услуг. Международные автомобильные перевозки становятся катализатором развития национальной экономики, мощным и надежным источником финансовых ресурсов, основой развития других сфер и видов хозяйственной деятельности. Транспортная деятельность, в том числе международные автомобильные перевозки, играет ключевую роль в социально-экономическом развитии государств-участников СНГ.

Усиливающееся влияние Содружества Независимых Государств на мировом рынке транспортных услуг отражается в целом и на деятельности национальных автоперевозчиков. Предъявляемые при допуске на мировой, региональные и национальные рынки транспортных услуг других стран требования к профессиональным перевозчикам, в том числе из государств-участников СНГ, ежегодно ужесточаются. Нельзя отрицать объективности этих требований: во многом они обоснованы и определяют стремление к использованию современных технологий, повышению уровня безопасности и усилению социальной направленности развития транспортного рынка. Повышение требований является результатом существующей глобальной конкуренции, в том числе и на рынке международных автотранспортных услуг. Одновременно с этим протекционистская политика различных стран в отношении национальных перевозчиков определяет ограничение допуска на этот рынок перевозчиков из других стран, или так называемых "иностранных" перевозчиков.

Укреплению позиций СНГ на рынке международных автотранспортных услуг, снижению или снятию административных и других барьеров в международном автомобильном сообщении, интеграции и развитию сотрудничества должна способствовать согласованная транспортная политика государств-участников СНГ.

Согласованная транспортная политика государств-участников СНГ должна базироваться на определении потребностей, состояния и динамики спроса на международные автотранспортные услуги на пространстве Содружества и быть направлена на создание условий для максимального соответствия качества международных автотранспортных услуг структуре спроса и требованиям групп потребителей.

Функционирование рынка международных автотранспортных услуг стимулирует создание потенциала, способного поддержать развитие экономики и рост благосостояния населения государств-участников СНГ. Вместе с тем имеющиеся серьезные проблемы в развитии международных автомобильных перевозок, в том числе: несогласованность правовых и законодательных действий и норм государств-участников СНГ в сфере транспорта, недостаточно развитая материально-техническая база и недостаток инвестиций на ее совершенствование и развитие, отсутствие скоординированных мер по ликвидации барьеров на пути развития международного автомобильного сообщения и защите национальных перевозчиков от недобросовестной конкуренции со стороны иностранных предпринимателей, недостаточное обеспечение безопасности автотранспортной деятельности и ряд других негативных факторов приводят к ослаблению позиций перевозчиков государств-участников СНГ на международном рынке транспортных услуг.

Сложившаяся ситуация обусловливает необходимость приоритетного и комплексного решения проблемы развития рынка МАУ СНГ. Выполнение этой стратегической задачи целесообразно осуществлять в рамках Основных направлений развития рынка международных автотранспортных услуг, ориентированных на период до 2020 года.

Предлагаемый проект документа разработан НИИАТ России и МАкТ с участием специалистов Исполнительного комитета СНГ и АСМАП России. В нем учтены предложения транспортных министерств государств-участников СНГ, КТС СНГ, САТ КТС СНГ, КЭВ, материалы Постоянного представительства МСАТ в России и СНГ, АСМАП СНГ.

Реализация представленных в проекте документа основных мероприятий будет способствовать дальнейшему развитию в государствах-участниках СНГ международного автотранспорта, его интеграции в мировой транспортный рынок, повышению эффективности и безопасности транспортного обслуживания социально-экономической сферы.

1. ОСНОВАНИЕ ДЛЯ РАЗРАБОТКИ

Основанием для разработки Основных направлений развития рынка международных автотранспортных услуг (далее - Основные направления) явилась необходимость стимулирования процессов интеграции и координации деятельности компетентных органов государств-участников СНГ в области автомобильного транспорта, органов отраслевого сотрудничества СНГ в области транспорта, производственных, научно-исследовательских, профессиональных и общественных организаций и объединений государств-участников СНГ, которые в условиях жесткой международной и национальной конкуренции и динамичного прогресса науки и техники в мире могли бы устойчиво и надежно функционировать, способствуя формированию и развитию рынка МАУ СНГ.

Разработка проекта документа предусмотрена Планом реализации важнейших мероприятий, направленных на развитие и повышение эффективности взаимодействия государств-участников СНГ в экономической сфере в 2003-2010 годах (997_774) , утвержденным Решением Совета глав государств СНГ от 19 сентября 2003 года.

2. ЦЕЛЬ, ЗАДАЧИ И ПРИНЦИПЫ РАЗРАБОТКИ

Целью Основных направлений является создание равных и благоприятных условий для осуществления международных автомобильных перевозок в географических границах СНГ и динамичной интеграции автомобильного транспорта СНГ в мировой рынок транспортных услуг.

Реализация документа и достижение поставленной в нем цели в государствах-участниках СНГ потребуют решения следующих задач:

- выработка экономической стратегии и транспортной политики, способствующей эффективному использованию преимуществ автомобильного транспорта, с учетом предоставления для пользователей автотранспортными услугами возможности свободного выбора вида транспорта и транспортных средств;

- разработка мер по гармонизации законодательства государств-участников СНГ в сфере автомобильного транспорта с учетом международных норм и стандартов в области автотранспортной деятельности;

- разработка предложений по развитию транспортно-дорожной и сервисной инфраструктуры, способствующей увеличению производительности АТС и повышению качества предоставляемых автотранспортных услуг;

- концентрация усилий по постепенной либерализации рынка МАУ СНГ на основе формирования условий добросовестной конкуренции, обеспечению доступа на этот рынок производителей транспортных услуг по критериям добропорядочности, финансовой устойчивости и профессиональной компетентности;

- разработка мер, направленных на повышение эффективности использования материально-технического, технологического, инновационного, информационного и кадрового потенциала участников рынка МАУ СНГ;

- ускорение научно-технического, технологического и инновационного прогресса для совершенствования автотранспортной техники и улучшения условий деятельности международных перевозчиков и других участников рынка МАУ СНГ;

- согласование усилий по недопущению создания барьеров в международном автомобильном сообщении, отрицательно влияющих на развитие хозяйственно-экономических связей между государствами;

- принятие согласованных решений и координация деятельности участников рынка МАУ СНГ для улучшения взаимодействия автомобильного транспорта с другими видами транспорта и повышения мобильности товарных и пассажирских потоков;

- создание условий для безопасной и экологичной эксплуатации АТС и объектов транспортной инфраструктуры на пространстве государств-участников СНГ;

- разработка мер инновационной и инвестиционной адресной поддержки участников рынка МАУ СНГ на основе современных экономических, технологических и экологических принципов и широко используемых международных норм и стандартов;

- согласование усилий государств-участников СНГ и всех заинтересованных сторон по обеспечению создания унифицированных транспортных коммуникаций.

Основными принципами реализации Основных направлений являются:

- осуществление целенаправленных действий для создания условий увеличения объема производства международных автотранспортных услуг и привлечения в эту сферу инвестиций, формирования активных действий по защите рынка МАУ СНГ от недобросовестной конкуренции производителей услуг, обеспечения согласованности интересов участников рынка в целях повышения эффективности его функционирования;

- обеспечение координации действий компетентных органов государств-участников СНГ в области автомобильного транспорта и органов отраслевого сотрудничества СНГ в области транспорта в целях проведения согласованной транспортной политики, способствующей гармоничному и устойчивому развитию рынка МАУ;

- подготовка рекомендаций по осуществлению мероприятий по развитию рынка МАУ СНГ и урегулированию возникающих при этом вопросов и взаимоотношений.

3. ОСНОВНЫЕ ЭТАПЫ ВЫПОЛНЕНИЯ

Первый этап - 2008-2010 годы. Разработка и принятие гармонизированных нормативных правовых актов в области международных автомобильных перевозок пассажиров и грузов, определение единых критериев допуска предпринимателей к осуществлению международных автомобильных перевозок, разработка предложений по механизмам контроля за соблюдением принципов добросовестной конкуренции на рынке МАУ СНГ, создание условий для снижения негативного влияния существующих барьеров при осуществлении международных перевозок, формирование научно-технического потенциала.

Второй этап - 2011-2015 годы. Укрепление сотрудничества, стабилизация рыночных отношений на рынке МАУ СНГ, согласование и регулирование условий деятельности участников рынка посредством создания механизмов и систем регулирования отношений в сфере международных автомобильных перевозок, завершение формирования в государствах-участниках СНГ гармонизированного транспортного законодательства. Реализация научно-технического, технологического, инновационного и инвестиционного потенциала участников рынка МАУ СНГ. Защита интересов добросовестных производителей международных автотранспортных услуг. Применение гармонизированных нормативных правовых актов в области международных автомобильных перевозок пассажиров и грузов, включая единые нормы, правила и стандарты. По мере гармонизации нормативно-правовой базы введение безразрешительной системы осуществления международных автомобильных перевозок между государствами-участниками СНГ и транзитом по их территории, безвизового режима.

Третий этап - 2016-2020 годы. Либерализация рынка МАУ СНГ, проведение согласованной политики в области экологии и безопасности. Изучение, анализ и накопление опыта, освоение новых методов регулирования, закрепление их в нормативных правовых актах, усиление эффективности контроля выполнения предъявляемых требований, интеграция рынка МАУ СНГ в мировой и европейский транспортные рынки.

4. МЕХАНИЗМ РЕАЛИЗАЦИИ ОСНОВНЫХ НАПРАВЛЕНИЙ

Для достижения цели Основных направлений компетентные органы государств-участников СНГ в области автомобильного транспорта, производственные объединения и организации, научно-исследовательские организации, ассоциации международных автомобильных перевозчиков государств-участников СНГ, органы отраслевого сотрудничества СНГ в области транспорта, МАкТ, АСМАП СНГ и другие структуры, связанные с функционированием рынка МАУ СНГ, учитывают в своей деятельности необходимость проведения мероприятий по реализации Основных направлений, предусмотренных в разделе 6.

5. СОСТОЯНИЕ И ОСНОВНЫЕ ПРОБЛЕМЫ РАЗВИТИЯ РЫНКА МЕЖДУНАРОДНЫХ АВТОТРАНСПОРТНЫХ УСЛУГ

5.1. Прогнозные оценки объемов международных перевозок грузов и пассажиров

Высокие темпы развития международных перевозок грузов автотранспортом в ряде государств-участников СНГ (Беларусь, Казахстан, Молдова, Россия, Украина) за последние 15 лет обеспечили их значительный рост и увеличение доли автомобильного транспорта в объеме перевозок внешнеторговых грузов всеми видами транспорта в среднем в 15 раз. В связи с высокой стоимостью внешнеторговых грузов, перевозимых автотранспортом, его доля в стоимости всей массы грузов, перевозимых всеми видами транспорта, составляет до 26%. В общем объеме международных автомобильных перевозок внешнеторговых грузов перевозки с государствами-участниками СНГ на примере России составляют около 29%, причем значительная их часть приходится на Беларусь, Казахстан и Украину (10,7 млн.т, или более 90% общего объема перевозок с государствами-участниками СНГ). В дальнейшем в связи с осуществляемыми интеграционными процессами и необходимостью укрепления хозяйственно-экономических связей государств-участников СНГ объем международных перевозок грузов с государствами-участниками СНГ будет также стабильно увеличиваться, что подтверждается данными прогноза, подготовленного Российской Федерацией и Украиной.

Доля национальных перевозчиков в общем объеме перевозок автотранспортом внешнеторговых грузов за период с 1991 года снизилась в 1,5-2 раза. В России, например, эта доля уменьшилась до 40,7%, причем в объеме перевозок с государствами-участниками СНГ в 2007 году она составила всего 17,6%, с государствами Балтии - 24,5%, с другими государствами - 53,8%. Это не соответствует принципам реализации политики равновыгодного паритета со странами-партнерами при осуществлении международных перевозок. Значительную долю составляют перевозчики государств-участников СНГ, осуществляющие международные пассажирские перевозки автобусами: например, в России, осуществляющей регулярные перевозки с 35 странами, в том числе с 10 государствами-участниками СНГ, эта доля составляет 55% с тенденцией дальнейшего увеличения.

Прогноз объемов международных автомобильных перевозок грузов в государствах-участниках СНГ устанавливается на основе анализа статистических данных о состоянии и характерных тенденциях развития экономики страны, внешней торговли и транспортных связей с другими странами. При этом особое внимание уделяется анализу сложившихся за последнее 10-летие темпов роста объемов перевозок внешнеторговых грузов автотранспортом и рациональному распределению грузопотоков между различными видами транспорта в условиях функционирования рыночной системы экономики.

На примере Республики Беларусь, Республики Казахстан, Российской Федерации и Украины установлено, что темпы роста объема перевозок указанных грузов на автомобильном транспорте значительно опережали темпы на других видах транспорта, что привело к существенному повышению его доли в общем объеме перевозок.

По оценке специалистов, основанной на выполненных расчетах, исследованиях номенклатуры перевозимых грузов в международном сообщении и состояния конкурирующих видов транспорта, анализе сложившихся тенденций и зарубежного опыта, оптимальная доля автомобильного транспорта в общем объеме перевозок внешнеторговых грузов в государствах-участниках СНГ составляет примерно 12%, а в общей стоимости перевозимых грузов - не менее 35-40%. В 2020 году доля автотранспорта в общем объеме может составить около 10%, а в общей стоимости - 33-34%. С учетом изложенного суммарный объем международных автомобильных перевозок грузов, включая перевозки с государствами, не входящими в СНГ, в государствах-участниках СНГ может возрасти не менее чем в 1,8-1,9 раза и составит 65-70 млн.т. При этом объем перевозок между государствами-участниками СНГ достигнет 18-20 млн.т.

В связи с развитием МТК ожидается значительное увеличение объема транзитных перевозок грузов всеми видами транспорта (не менее чем в 2,5 раза). На автомобильном транспорте транзитные перевозки будут возрастать более высокими темпами, чем на других видах транспорта, особенно в Республике Беларусь, Республике Молдова, Республике Казахстан и в Украине.

Высокие темпы роста автомобильных перевозок внешнеторговых грузов сохранятся прежде всего по основным направлениям на европейские страны. С учетом дальнейшего развития и укрепления интеграционных связей в различных отраслях экономики, и в первую очередь в сфере промышленного производства и в системе торговли, в прогнозируемый период значительно увеличится объем перевозок грузов между государствами-участниками СНГ, доля автомобильного транспорта в выполнении этих перевозок повысится не менее чем в 2 раза.

Значительным резервом увеличения объемов перевозок являются Китай и другие азиатские страны (Иран, Пакистан), а также страны Ближнего Востока (Иордания, Ирак, Сирия, Турция).

В результате принимаемых мер по созданию необходимых условий для применения современных перевозочных технологий на автомобильном транспорте при перевозках внешнеторговых грузов значительно возрастут объемы доставки по терминальной технологии, в контейнерах и транспортных пакетах. Их доля в общем объеме увеличится не менее чем в 2 раза, а по отдельным направлениям она составит 65-70% возможных объемов для этих технологий. По наиболее грузонапряженным международным маршрутам будут организованы контрейлерные перевозки, обеспечивающие значительное снижение вредного воздействия автотранспорта на окружающую среду и способствующие сохранению автомобильных дорог, уменьшению расхода жидкого моторного топлива и сокращению ДТП.

До 2015 года объем международных перевозок пассажиров, включая страны дальнего зарубежья, в целом возрастет до 22-23 млн. человек. При этом темпы роста перевозок пассажиров между государствами-участниками СНГ в связи с ускорением интеграционных процессов, развитием туризма и деловых связей будут более высокими, чем с государствами, не входящими в СНГ, что приведет к дальнейшему увеличению доли этих перевозок с 55 до 65%.

На автомобильных дорогах и магистралях, входящих в состав МТК, получат широкое развитие перевозки внешнеторговых грузов при осуществлении информационно-логистического обеспечения участников перевозочного процесса через создаваемые транспортно-логистические и информационные центры, способствующие совершенствованию организации перевозок, более производительному использованию автомобилей, сохранности перевозимых грузов и ускорению их доставки потребителям. Для реализации преимуществ информационно-логистического обеспечения к 2012 году должно быть в основном завершено оснащение АТС, используемых на международных перевозках, устройствами бортовой связи через спутниковые системы. Можно ожидать, что на указанный период доля перевозок при полном информационно-логистическом обеспечении участников транспортного процесса на основных международных маршрутах составит не менее 80% возможных объемов.

5.2. Используемые автотранспортные средства. Состояние парка и возможности его обновления

Для осуществления МП внешнеторговых грузов только в Российской Федерации насчитывается 4,3 тыс. автотранспортных предприятий (перевозчиков), из которых 1760 предприятий являются членами АСМАП и имеют 29,9 тыс. автопоездов, пригодных для использования в системе МДП.

Значительным парком АТС располагают международные перевозчики Республики Беларусь - 8173 единицы, а также Республики Казахстан и Украины. Более 5 тыс. автопоездов имеется в распоряжении международных перевозчиков Республики Молдова.

На выполнении международных пассажирских перевозок на постоянной основе занято около 800 российских автопредприятий (перевозчиков) с общим парком не менее 2 тыс. постоянно занятых автобусов. Примерно 3 тыс. автобусов для указанных перевозок используют перевозчики Беларуси, Казахстана, Украины и других государств-участников СНГ.

Продолжается процесс разукрупнения предприятий. Так, доля предприятий, имеющих свыше 50 автомобилей, сократилась до 5,6%, а их парк не превышает 31,2% всего парка АТС.

В связи с тем, что для МП грузов российская промышленность не выпускает подвижной состав, отвечающий международным требованиям, перевозчики России вынуждены приобретать соответствующие АТС у иностранных производителей - таких известных фирм, как "Скания", "Мерседес-Бенц", "Ивеко", "МАН", "ДАФ", "Вольво" и др. Доля импортных АТС в парке, используемом на международных перевозках внешнеторговых грузов, составляет 97%.

Вследствие сокращения спроса на АТС иностранного производства темпы обновления парка АТС за последние несколько лет в государствах-участниках СНГ оказались в 2-3 раза ниже целесообразных значений, что привело к его "старению" и удорожанию в эксплуатации. Более половины парка АТС в настоящее время полностью самортизировано и требует замены. В связи с этим конкурентоспособность национальных перевозчиков на международном транспортном рынке ежегодно снижается, а государства-участники СНГ недополучают значительные суммы в виде валютных поступлений.

Для дальнейшего развития МП грузов и пассажиров с учетом освоения прогнозируемых объемов этих перевозок и необходимости стабильного обновления парка АТС только российским перевозчикам необходимо ежегодно приобретать 4-4,5 тыс. грузовых автопоездов и до 400 автобусов. Для всех государств-участников СНГ общее число АТС, необходимое для обеспечения модернизации и обновления парка, ежегодно должно составлять примерно 8-9 тыс. грузовых автопоездов и не менее 1 тыс. автобусов. При этом на первом этапе реализации Основных направлений (2008-2010 годы) обновление парка АТС будет осуществляться в основном за счет их приобретения у иностранных производителей (преимущественно на лизинговой основе), а также у производителей Беларуси (МАЗ, МАЗ-МАН), создавших и освоивших серийный выпуск АТС для МП; на втором и третьем этапах (2011-2020 годы) - в основном за счет выпуска АТС на предприятиях Беларуси, России и других государств-участников СНГ.

В соответствии с указанной концепцией в мероприятиях Основных направлений предусмотрено обновление парка АТС для МП грузов и пассажиров в государствах-участниках СНГ в основном на базе освоения на предприятиях СНГ производства грузовых автопоездов и автобусов, отвечающих международным требованиям. При этом должны быть приняты необходимые меры по созданию для национальных перевозчиков благоприятных условий для приобретения АТС, включая решение вопросов государственной поддержки за счет льготного кредитования закупок, отмены налогов и сборов, предоставления дополнительных льгот при использовании АТС по лизингу и др.

5.3. Основные требования к автотранспортным средствам

Известно, что АТС, предназначенные для выполнения МП пассажиров и грузов, в первую очередь должны соответствовать установленным международными соглашениями основным параметрам, требованиям безопасности дорожного движения, экологии, обеспечения сохранности перевозимых грузов и здоровья пассажиров.

Значения основных параметров АТС (максимальная общая масса, максимальная осевая масса и максимальные размеры: длина, ширина и высота) для осуществления МП по территории государств-участников СНГ не должны превышать величин, установленных в Соглашении о массах и габаритах транспортных средств, осуществляющих межгосударственные перевозки по автомобильным дорогам государств-участников Содружества Независимых Государств (997_298) , от 4 июня 1999 года.

При осуществлении МП пассажиров и грузов в европейские страны, входящие в ЕС, автотранспортные средства в отношении ограничений габаритных размеров, полных масс и осевых нагрузок должны соответствовать требованиям Директив ЕС (96/53/ЕС от 25 июля 1996 года, 97/27/ЕС от 22 июля 1997 года и др.). В соответствующих директивах ЕС и правилах ЕЭК ООН устанавливаются также допустимые нагрузки на шины и минимальные глубины протекторов шин. В странах, не входящих в ЕС, могут действовать иные нормы, не соответствующие требованиям директив ЕС. Соблюдение перевозчиками норм этих стран является обязательным, если иное не установлено двусторонними межправительственными соглашениями об автомобильном сообщении.

Важнейшими условиями допуска АТС к осуществлению МП является соответствие их экологическим требованиям, установленным в Правилах ЕЭК ООН (N 49, N 83 и других с поправками и дополнениями). Эти требования выражаются в предельно допустимых для АТС нормах выбросов вредных веществ, установленных в виде стандартов Евро-1, Евро-2, Евро-3, Евро-4 и Евро-5. По выбросу вредных веществ стандарт Евро-3, введенный с октября 2000 года, отличается от стандарта Евро-2 более ужесточенными нормами, примерно в 1,5-2 раза.

Помимо требований по выбросу вредных веществ, АТС должны соответствовать нормативам по уровню внешнего шума, который по нормативу ЕС для грузовых автомобилей и автобусов с полной массой более 3,5 т не должен превышать 80 дБ.

Особое внимание должно уделяться соответствию мировым стандартам и требованиям в части, касающейся общей массы и грузоподъемности АТС, грузовместимости их кузовов (с учетом обеспечения их внутреннего объема не менее 86-90 куб.м, а по отдельным АТС - 120-140 куб.м), наличия тахографов и др.

Кроме указанных требований, АТС должны иметь: задние и боковые защитные устройства, оборудование антиблокировочной системы ABS, ограничители скорости движения, рулевое управление и тормозные системы, соответствующие Правилам ЕЭК ООН, а также использовать световозвращающие задние опознавательные знаки и световые указатели поворотов.

АТС, удовлетворяющие нормативам Евро-1 (так называемые "зеленые"), Евро-2 ("особо зеленые и безопасные"), Евро-3, Евро-4 и Евро-5 ("безопасные"), а также нормативам по внешнему шуму и другим требованиям безопасности движения, должны оснащаться установленными для стран ЕС знаками с соответствующими обозначениями. Использование таких АТС для международных перевозок стимулируется выдачей многоразовых разрешений ЕКМТ с учетом следующих коэффициентов к установленной для стран норме:

"зеленые" - 2;

"особо зеленые и безопасные" - 4;

"безопасные" - 6.

Для реализации указанных требований к АТС в рамках Основных направлений предусматриваются выполнение согласованных мероприятий по введению экологических нормативов Евро, разработка пакета нормативных правовых документов, включая стандарты, регулирующих уровень вредного воздействия автотранспорта на окружающую среду, оснащение АПП на пограничных участках дорог необходимыми техническими средствами контроля, установление унифицированной системы контроля за АТС в этих пунктах и т.д.

5.4. Лизинговая деятельность

Одним из важнейших направлений развития рынка МАУ СНГ является создание благоприятных условий национальным перевозчикам для лизинга АТС. Преимущества приобретения современных дорогостоящих АТС по лизингу перевозчиками, как правило, не располагающими достаточными размерами валютных средств, по сравнению с закупкой по их полной стоимости вполне очевидны. За счет лизинга обеспечиваются своевременное обновление и увеличение парка АТС, растут объемы МП грузов и пассажиров, повышаются конкурентоспособность национальных перевозчиков и их доля на международном транспортном рынке.

Лизинг особенно необходим при отсутствии производства соответствующих АТС на предприятиях автомобильной промышленности своего государства, в связи с чем национальные перевозчики вынуждены приобретать их у зарубежных фирм. Учитывая высокие темпы развития МП внешнеторговых грузов, выполняемых автомобильным транспортом, и целесообразность осуществления этих перевозок национальными перевозчиками на условиях равновыгодного паритета с перевозчиками зарубежных стран-партнеров, можно отметить, что в ближайшие 4-5 лет объем указанных перевозок в государствах-участниках СНГ может возрасти не менее чем в 1,8-1,9 раза. Для освоения возрастающих объемов перевозок потребуется соответствующее увеличение парка АТС, что с учетом списания изношенных АТС обусловит необходимость ежегодного их приобретения перевозчиками государств-участников СНГ на сумму не менее 1 млрд. долларов.

Наиболее реальным направлением в обновлении и дальнейшем увеличении парка АТС для этих перевозчиков на указанный период являются развитие и совершенствование лизинговой деятельности, широко распространенной в государствах, не входящих в СНГ.

Приобретение АТС по лизингу позволяет уменьшить единовременные инвестиции в 5-7 раз и сократить при этом уровень налогообложения и других платежей у перевозчиков. Лизинг при осуществлении международных перевозок стимулирует эффективное использование АТС и способствует дальнейшему развитию этих перевозок. Лизинг также способствует повышению доли национальных перевозчиков на международном рынке автотранспортных услуг, оцениваемом в настоящее время по всем государствам-участникам СНГ в 8 млрд. долларов с тенденцией увеличения в ближайшие годы до 10 млрд. долларов. По оценке специалистов, повышение доли национальных перевозчиков СНГ до уровня равновыгодного паритета (50-55%) при условии достижения прогнозируемых объемов перевозок позволит увеличить их доходы и валютные поступления в бюджеты государств не менее чем в 2 раза.

С учетом достигнутых наиболее известными российскими и зарубежными фирмами показателей лизинговой деятельности целесообразно ориентироваться на первоначальную оплату лизингодателю (фирма-изготовитель АТС) 12-15% стоимости АТС со сроком лизинговой аренды 4-5 лет и процента на кредит в размере 8-9% в год на отдельные тягачи и 10-12% - на полуприцепы.

5.5. Состояние и развитие транспортно-технологических и информационных систем

Терминальные системы. Важнейшим направлением развития рынка международных автотранспортных услуг является внедрение современных транспортных технологий и информационных систем. К ним относятся в первую очередь транспортно-логистические и терминальные системы, перевозки грузов в контейнерах и транспортных пакетах, мульти- и интермодальные системы, включая контрейлерные перевозки и др.

При осуществлении МП внешнеторговых грузов особое внимание уделяется терминальной технологии, обеспечивающей комплексное транспортно-экспедиционное обслуживание всех участников перевозочного процесса, значительное повышение эффективности и качества перевозок, решение транспортно-логистических задач при доставке этих грузов. Выполнение перевозок грузов по терминальной технологии способствует сокращению сроков доставки грузов, снижает транспортные издержки на 10-15%, уменьшает потребность грузов в складских помещениях и обусловливает возможность применения наиболее рациональных типов АТС на международных маршрутах. На примере Московского региона можно установить объемы и целесообразность развития терминальной системы перевозок внешнеторговых грузов, доставляемых автотранспортом.

Так, в соответствии с региональной Программой "Московский терминал" в этом регионе завершается создание не менее 30 терминалов и терминальных комплексов с общим объемом переработки различных грузов свыше 80 тыс.т в сутки. Большинство действующих и строящихся терминальных объектов Московского региона планируется широко использовать при осуществлении междугородных и международных автомобильных перевозок грузов по МТК. При этом особенно эффективно будут использованы терминальные комплексы, примыкающие к автомагистралям МТК и МКАД, в том числе в городах Химки, Люберцы, Подольск, Солнечногорск, Кашира, а также Бутовский и Битцевский терминальные комплексы и др.

Терминальная технология доставки грузов ориентирована на использование современных средств связи и принципов логистики, при которой терминалы принимают на себя дополнительные функции по хранению, предпродажной подготовке и реализации продукции производителя, включая предоставление складских и других помещений и продажу изделий по образцам. Отгружая продукцию производителей после ее получения и хранения на своих складах, терминалы превращаются, по существу, в транспортно-распределительные (транспортно-логистические) центры по ее реализации.

В настоящее время на автомобильных дорогах, входящих в систему МТК, в России уже функционируют десятки терминалов и терминальных комплексов, широко используемых для осуществления международных перевозок грузов. К ним относятся терминалы в Санкт-Петербурге, Новгороде, Пскове, Твери, Брянске, Орле, Ростове-на-Дону, Волгограде, Калининграде и других крупных городах. В ряде городов завершается строительство новых терминалов, создаются зональные транспортно-логистические центры, обеспечивающие транспортно-телекоммуникационное обслуживание участников перевозочного процесса; предусматривается установка на АТС комплектов бортового оборудования для оперативной связи водителей с указанными центрами через спутниковые системы.

Аналогичные терминальные комплексы и транспортно-логистические центры с унифицированными параметрами и технологиями работ целесообразно создать во всех государствах-участниках СНГ. При этом использование положительного опыта терминализации международных перевозок внешнеторговых грузов в России, странах ЕС, США и других позволит сократить сроки доставки грузов на 20-25%, улучшить сохранность грузов и увеличить выработку автомобилей не менее чем на 15-20%.

Автомобильные пункты пропуска. Важной составной частью транспортно-технологической инфраструктуры, создаваемой для развития международных автомобильных сообщений, являются АПП. Их строительство ведется на основе межправительственных соглашений, внутригосударственных и региональных программ создания таможенной инфраструктуры. Примером положительного решения этой проблемы может служить одобренная Правительством Республики Беларусь Комплексная программа развития приграничной инфраструктуры Республики Беларусь, в соответствии с которой предусмотрено развитие АПП и дорожной инфраструктуры (основные дороги, подъездные пути, кемпинги, охраняемые стоянки, СТОА и т.д.).

В Российской Федерации в соответствии с Федеральным законом N 127-ФЗ от 24 июля 1998 года "О государственном контроле за осуществлением международных автомобильных перевозок и об ответственности за нарушение порядка их выполнения" на погранпереходах установлен государственный контроль за соблюдением российскими и иностранными автоперевозчиками порядка осуществления международных автомобильных перевозок (далее - транспортный контроль), который возложен на органы Российской транспортной инспекции Минтранса России (с 2004 года - Федеральная служба по надзору в сфере транспорта (Ространснадзор)).

Органами Ространснадзора во всех действующих АПП государственной границы Российской Федерации созданы соответствующие службы, осуществляющие транспортный контроль в соответствии с указанным Федеральным законом.

Большинство АПП на границе России имеют пропускную способность от 100 до 300 авт./сутки, около 20% АПП характеризуются пропускной способностью свыше 1000 авт./сутки, а АПП "Торфяновка" (граница с Финляндией), "Грайворон" и "Щебекино" (граница с Украиной) имеют пропускную способность 5500-6000 авт./сутки.

В целях совершенствования единой системы государственного контроля за пересечением границы, приведения существующей инфраструктуры пунктов пропуска к международным стандартам Правительством Республики Казахстан образована Межведомственная комиссия по выработке предложений по обустройству и развитию единых контрольно-пропускных пунктов. В рамках комиссии ведется работа по реализации бюджетной программы поэтапного строительства зданий и сооружений АПП, предусматривающих размещение всех контролирующих органов в единых контрольно-пропускных пунктах и обеспечивающих проведение единого комплексного контроля проезда АТС по принципу "одна остановка".

Предусматривалось строительство 13 единых контрольно-пропускных пунктов в пунктах пропуска АТС через государственную границу Республики Казахстан.

В соответствии с Законами Республики Казахстан "О транспорте в Республике Казахстан" и "Об автомобильном транспорте" контроль за проездом АТС через пункты пропуска на государственной границе Республики Казахстан возложен на Комитет транспортного контроля Министерства транспорта и коммуникаций Республики Казахстан.

В соответствии с Постановлением Правительства Республики Казахстан от 24 февраля 2004 года N 238 утвержден перечень 75 пунктов пропуска АТС на государственной границе и 25 постов транспортного контроля на территории Республики Казахстан.

В целях обеспечения эффективного функционирования пунктов пропуска принята Инструкция о порядке взаимодействия контролирующих органов на единых контрольно-пропускных пунктах, определяющая порядок проведения в пунктах пропуска через государственную границу Республики Казахстан единого комплексного контроля АТС по принципу "одна остановка".

Результатом проведения комплексного контроля является выдача перевозчику единого документа - талона прохождения контроля. Наличие данного талона, заполненного в пункте пропуска всеми контролирующими органами, освобождает перевозчика от повторных остановок и проверок при следовании по территории Республики Казахстан.

Основной проблемой развития АПП является их обустройство необходимыми подъездными путями с разветвленными полосами движения автомобилей и стоянками для их кратковременного нахождения при осуществлении транспортного контроля, а также оснащенность АПП соответствующими техническими средствами. Следует отметить, что в настоящее время уровень обустройства и оснащенности АПП необходимым оборудованием и приборами для проведения транспортного контроля составляет от 50 до 70% установленных норм.

Учитывая важную роль АПП в повышении качества международных автомобильных перевозок, достигаемом на основе принятия мер по значительному снижению нарушений правил и условий международных соглашений, а также на основе слежения за реализацией унифицированных технологий перевозок и нормативно-правовой базы, целесообразно предусмотреть соответствующие мероприятия по решению этой проблемы в рамках Основных направлений.

Информационно-телекоммуникационное обеспечение. Достижение высокого качества обслуживания участников дорожного движения при осуществлении МП грузов и пассажиров возможно при соответствующей организации их информационно-телекоммуникационного обеспечения на всех стадиях транспортного процесса. При этом необходимый уровень решения этой проблемы включает создание интегрированных систем телекоммуникационного и навигационного обеспечения участников транспортного процесса.

В организационном плане указанные системы создаются в виде единой интегрированной сети зональных центров информационного и навигационного обеспечения, создаваемых в крупных транспортных узлах на наиболее важных направлениях междугородных и международных сообщений. Технической основой этих систем на автомобильном транспорте являются средства подвижной связи и навигации, которыми реализуются современные технологии информационного и навигационного обеспечения, позволяющие решать не только традиционные для автомобильных перевозок технологические задачи, но и ряд новых и актуальных задач, например, по взаимодействию с подразделениями силовых ведомств при возникновении аварийных и чрезвычайных ситуаций, включая ДТП.

Интеграция зональных центров, в том числе информационно-логистических, в единую информационную сеть может осуществляться на базе использования глобальной спутниковой навигационной системы ГЛОНАСС/GPS, транкинговой связи, технологий системы Internet, а с 2008 года - с применением радионавигационной европейской системы "Галилей".

Создаваемая в настоящее время на автотранспорте система информационно-телекоммуникационного обеспечения рассчитана на ее использование местными администрациями, подразделениями МВД и МЧС, службами скорой медицинской и технической помощи, автопредприятиями, автовокзалами и автостанциями, объектами дорожного сервиса, терминалами, таможенными службами и другими участниками транспортно-дорожной деятельности. Заказчиком по созданию соответствующих объектов информационно-телекоммуникационного обеспечения участников транспортного процесса могут выступать министерства транспорта и администрации региональных субъектов государств-участников СНГ.

Мероприятиями по созданию и дальнейшему развитию системы информационно-телекоммуникационного обеспечения предусмотрено сотрудничество государств-участников СНГ по следующим основным направлениям:

- разработка совместных инвестиционных проектов по созданию и развитию информационно-логистических центров для обеспечения эффективного использования транспортных средств и повышения качества перевозочного процесса;

- разработка предложений по совместному использованию телекоммуникационных систем для сопровождения грузов и АТС.

5.6. Международные транспортные коридоры и требования по их формированию и развитию

В целях согласованного развития транспортных систем при осуществлении внешнеэкономических связей и обеспечения беспрепятственного передвижения грузов и пассажиров через национальные границы в странах Евроазиатского континента предусмотрено формирование МТК, представляющих собой совокупность магистральных транспортных коммуникаций с соответствующей инфраструктурой, как правило, различных видов транспорта на направлениях, имеющих важное международное значение.

В условиях развития и углубления международного сотрудничества формирование МТК, обеспечивающих возможность унификации параметров транспортной инфраструктуры и применения единой технологии перевозок, рассматривается как основа при интеграции национальных транспортных систем в мировую транспортную систему.

Приоритетные направления транспортно-экономических связей между странами Запада и Востока, характеризующиеся крупными и устойчивыми грузо- и пассажиропотоками, установлены на основе 10 панъевропейских транспортных коридоров, проходящих через ряд стран Центральной и Восточной Европы, а также сопрягаемого с существующими МТК автотранспортного маршрута Е-40. Шесть из них (МТК N 1, N 2, N 3, N 5, N 7, N 9) проходят по территории государств-участников СНГ в основном с севера на юг и с запада на восток и включают важнейшие автомобильные дороги и автомагистрали этих государств. Наиболее разветвленным из них является МТК N 9, пролегающий от границы с Финляндией по территории четырех государств-участников СНГ - Российской Федерации, Республики Беларусь, Украины и Республики Молдова. МТК N 2 (Берлин - Варшава - Минск - Москва - Нижний Новгород) охватывает территорию двух государств-участников СНГ - Республики Беларусь и Российской Федерации. МТК N 3, N 5 и N 7 (устье р. Дунай) проходят по территории Украины.

В формировании МТК на территории СНГ значительная роль отводится четырем направлениям евро-азиатских транспортных связей, зафиксированных в Декларации 2-й Международной евроазиатской конференции (сентябрь 2000 года), в том числе:

- первое направление (Транссибирское) проходит по территории России, Казахстана, Украины и Беларуси с выходом во Владивосток и ответвлениями на Монголию и Китай;

- второе направление (ТРАСЕКА) проходит по территории Украины, Молдовы, Грузии, Азербайджана, Армении, Казахстана, Туркменистана, Таджикистана, Узбекистана и Кыргызстана;

- третье направление (Южное) проходит по территории Туркменистана, Кыргызстана и Казахстана;

- четвертое направление (Север - Юг) проходит по территории России, Азербайджана и Туркменистана (от границы с Финляндией через Санкт-Петербург, Москву, Волгоград, Астрахань, Ростов-на-Дону, Новороссийск, Ставрополь, Владикавказ с выходом на Грузию, Азербайджан, Иран и Туркменистан).

Развитие МТК на территории государств-участников СНГ осуществляется в соответствии с сетью международных автомобильных дорог СНГ, установленной Протоколом о международных автомобильных дорогах СНГ (997_890) от 11 сентября 1998 года.

Выполненные исследования показали, что с учетом дальнейшего развития торгово-экономических, культурных и других связей со странами мира и повышения роли МТК к 2015 году объем МП внешнеторговых грузов автотранспортом России, Беларуси, Казахстана, Молдовы, Украины и других государств-участников СНГ, связанный с функционированием МТК, возрастет не менее чем в 1,8 раза. Более чем в 3,5 раза увеличится объем транзитных перевозок грузов. Доля автомобильного транспорта в общем объеме внешнеторговых перевозок грузов возрастет примерно в 2 раза и составит около 10%. Объем перевозок пассажиров автобусным транспортом увеличится не менее чем в 1,6 раза.

В связи с расширением и углублением интеграционных процессов на основе совершенствования нормативно-правовой базы в области транспорта, а также с учетом дальнейшего развития и повышения роли автомобильного транспорта в осуществлении торгово-экономических и других связей в государствах-участниках СНГ в предстоящий период темпы роста объемов международных автомобильных перевозок грузов и пассажиров, осуществляемых на взаимной основе, будут более высокими, чем с государствами, не входящими в СНГ. При этом необходимо учитывать, что важнейшими предпосылками для значительного увеличения роли автомобильного транспорта в осуществлении указанных перевозок в государствах-участниках СНГ являются:

- выполнение мероприятий по снижению негативного влияния существующих барьеров в международном автомобильном сообщении;

- обеспечение государственной поддержки международных автомобильных перевозчиков в части, касающейся укомплектования парка транспортных средств современными грузовыми автомобилями и автобусами, уменьшения размеров налогов и сборов при их приобретении и в процессе эксплуатации на международных маршрутах;

- применение современных технологий перевозок грузов, в том числе по терминальной системе с использованием логистических принципов доставки и распределения этих грузов, широкого внедрения контейнерных перевозок и информационно-телекоммуникационного обеспечения участников транспортного процесса;

- создание на основных маршрутах необходимой инфраструктуры для обслуживания водителей, пассажиров и автомобилей.

Придавая важное значение проблеме развития МТК, в Основных направлениях предусматривается разработка согласованных предложений по дальнейшему развитию сети МТК государств-участников СНГ, взаимоувязанной по основным параметрам и маршрутам с действующими европейскими транспортными коридорами, с учетом последующего их продления на территории государств-участников СНГ и включения в состав сети основных автомобильных дорог.

Требования при формировании и развитии МТК. При формировании и развитии МТК как одного из элементов транспортного рынка необходимо учитывать ряд требований к ним, способствующих решению важнейших задач транспортной отрасли, а именно:

- повышение эффективности перевозок внешнеторговых грузов и обеспечение гарантии их осуществления на основе международных соглашений и норм, регламентирующих условия осуществления этих перевозок;

- привлечение на транспортные коммуникации государств-участников СНГ транзитных перевозок и получение за счет этого государствами дополнительных доходов, обеспечение совместного использования транспортно-транзитного потенциала государств-участников СНГ;

- создание условий для постепенной либерализации и интеграции национальных транспортных систем государств-участников СНГ в европейскую и мировую транспортные системы;

- обеспечение безопасности перевозок и охраны окружающей среды в соответствии с европейскими стандартами и нормами;

- повышение качества перевозок пассажиров и грузов, сокращение времени их доставки из пункта отправления до пункта назначения, упрощение таможенных процедур и контроля при пересечении границ АТС;

- оптимизация взаимодействия автомобильного транспорта с другими видами транспорта, развитие интермодальных перевозок;

- внедрение современных технологий перевозок;

- создание транспортно-дорожной инфраструктуры (терминалы, мотели и кемпинги, АЗС, СТОА), обеспечивающей предоставление полного комплекса транспортно-экспедиторских и сервисных услуг для всех участников транспортного процесса на уровне европейских стандартов;

- обеспечение дальнейшего развития МТК на территории государств-участников СНГ, в том числе путем создания благоприятных условий для привлечения инвестиций в развитие транспортно-дорожной инфраструктуры;

- удовлетворение внутренних транспортных потребностей примыкающих к МТК регионов государств-участников СНГ;

- соответствие положениям Концепции согласованной транспортной политики государств-участников СНГ на период до 2010 года (997_821) , утвержденной Решением Совета глав государств СНГ от 15 сентября 2004 года, и Меморандума о сотрудничестве государств-участников СНГ в области международных транспортных коридоров (997_734) от 18 сентября 2003 года.

Учитывая важнейшую роль МТК в развитии международных автомобильных перевозок в государствах-участниках СНГ, целесообразно в рамках Основных направлений предусмотреть мероприятия по дальнейшему развитию участков МТК, проходящих по территории государств-участников СНГ, обеспечивающие дальнейшее развитие рынка МАУ СНГ и удовлетворение потребностей государств-участников СНГ в автомобильных перевозках грузов и пассажиров, с учетом необходимости повышения их качества и снижения транспортной составляющей в конечной стоимости товаров и услуг. Работа в этом направлении предполагает:

- подготовку проекта Межправительственного соглашения о согласованном развитии МТК на пространстве СНГ;

- подготовку предложений по развитию инвестиционной деятельности, направленной на совершенствование транспортной инфраструктуры МТК, включая создание унифицированных терминальных систем и информационно-логистических центров.

5.7. Требования по обеспечению безопасности функционирования рынка международных автотранспортных услуг

Известно, что функционирование автомобильного транспорта наряду с высокой эффективностью характеризуется также существенными негативными последствиями. К ним в первую очередь относится огромное количество ДТП, в которых ежегодно гибнут и получают ранения сотни тысяч людей и возникают значительные потери и повреждения грузов и АТС. Весьма отрицательное влияние автотранспорт оказывает на окружающую среду и, следовательно, на безопасность жизни всего населения. По оценке специалистов, суммарный экологический ущерб от функционирования автомобильного транспорта в настоящее время достигает 1,5% ВВП. Криминогенная обстановка на автомобильных дорогах государств-участников СНГ является неудовлетворительной.

Немалая доля указанного ущерба и потерь приходится на МП пассажиров и грузов, что является характерным для всех государств-участников СНГ. В связи с этим представляется целесообразным разработать унифицированные требования и мероприятия по обеспечению безопасности пассажиров, повышению сохранности перевозимых грузов, увеличению экологической безопасности. К ним в первую очередь можно отнести следующие:

- разработка пакета документов по повышению безопасности перевозок пассажиров и грузов на международных автомобильных маршрутах;

- разработка механизма государственного регулирования по обеспечению экологической безопасности автотранспортной деятельности на основных международных маршрутах, в первую очередь расположенных на сети МТК;

- создание на международных автомобильных дорогах СНГ взаимодействующих информационно-аналитических центров по повышению безопасности автотранспортной деятельности;

- создание мобильных патрульных групп, постоянно функционирующих на основных международных автомагистралях в целях сопровождения АТС с грузом и охраны их в пути следования;

- оснащение АТС средствами спутниковой связи, обеспечивающими постоянный прием и передачу информации в соответствующие центры по слежению за движением АТС и грузов и повышение безопасности автотранспортной деятельности;

- установление в государствах-участниках СНГ согласованной системы контроля за соблюдением режима труда и отдыха водителей, осуществляющих МП грузов и пассажиров.

5.8. Требования по лицензированию и сертификации международных перевозок

Дальнейшее развитие рынка МАУ СНГ связано с необходимостью усиления государственного регулирования этого рынка. Одним из направлений в решении данной проблемы является лицензирование и сертификация автотранспортных услуг, в первую очередь перевозок грузов и пассажиров.

Лицензирование и сертификация на автомобильном транспорте способствуют нормальному функционированию автотранспортного рынка и обеспечивают защиту интересов потребителей автотранспортных услуг, реализацию требований антимонопольного законодательства, повышение безопасности дорожного движения и соблюдение экологических норм на автотранспорте.

В настоящее время в России лицензирование автотранспортной деятельности осуществляют органы Ространснадзора. Органы Ространснадзора выдают лицензии в соответствии с утвержденными Правительством Российской Федерации нормативными документами, которыми предусмотрена выдача лицензий только на коммерческие перевозки пассажиров при использовании АТС, оборудованных для перевозок более 8 человек (за исключением перевозок для собственных нужд).

На МП пассажиров и грузов в соответствии с утвержденным Правительством Российской Федерации положением о допуске российских перевозчиков к осуществлению международных автомобильных перевозок юридические лица и индивидуальные предприниматели обязаны получить в Ространснадзоре допуск к осуществлению таких перевозок.

Система сертификации услуг на автотранспорте охватывает практически все регионы Российской Федерации. В настоящее время функционируют более 100 органов по сертификации и задействовано значительное количество нормативных документов, подготовленных Минтрансом России.

Проводится освидетельствование автомобилей для МП с выдачей их владельцам соответствующих сертификатов пригодности к эксплуатации по международным (европейским) требованиям и нормам; осуществляется сертификация (на добровольной основе) в сфере пассажирских перевозок, услуг по техническому обслуживанию и ремонту автомобилей.

Однако действующая в России система лицензирования и сертификации в настоящее время не выполняет в должной мере роль регулятора рынка автотранспортных услуг и нуждается в дальнейшем совершенствовании и развитии.

В государствах-участниках СНГ отсутствует единая концепция лицензирования и сертификации. Нет унифицированных в рамках государств-участников СНГ лицензионных и сертификационных требований к АТС, технологии и организации перевозочного процесса, системы контроля за исполнением указанных требований хозяйствующими субъектами. Это отрицательно сказывается на эффективности функционирования рынка МАУ СНГ и решении вопросов его дальнейшего развития в едином транспортном пространстве государств-участников СНГ и вхождения его в мировой транспортный рынок.

Опыт ряда стран ЕС показывает целесообразность осуществления лицензирования и сертификации автотранспортной деятельности на основе единых подходов и типовых требований к системе выдачи лицензий и свидетельств о сертификации соответствующим хозяйствующим субъектам. Особое внимание уделяется регламентации условий допуска к профессии перевозчиков (операторов), занимающихся грузовыми и пассажирскими перевозками.

В связи с изложенным представляется целесообразным разработать и реализовать в государствах-участниках СНГ унифицированные системы лицензирования и сертификации, охватывающие основные элементы перевозок грузов и пассажиров (требования к АТС, требования к технологии и организации перевозочного процесса, вопросы контроля, учета и отчетности и др.), а также иные механизмы государственного регулирования автотранспортной деятельности.

6. СИСТЕМА МЕРОПРИЯТИЙ ПО РЕАЛИЗАЦИИ ОСНОВНЫХ НАПРАВЛЕНИЙ РАЗВИТИЯ РЫНКА МЕЖДУНАРОДНЫХ АВТОТРАНСПОРТНЫХ УСЛУГ

При разработке мероприятий использован комплексный и системный подход к решению поставленных задач формирования и развития рынка МАУ СНГ на период до 2020 года.

Ниже приведены 73 мероприятия, из которых 50 отнесено к организационным, 6 мероприятий, отмеченных в таблице знаком "*", связаны с развитием производственно-технической базы, включая обеспечение выпуска необходимых АТС и создание транспортно-дорожной инфраструктуры; 17 мероприятий отнесены к научно-исследовательским темам, необходимым для научного обеспечения развития рынка МАУ СНГ.

Все мероприятия сгруппированы в 8 крупных разделов, включая:

- совершенствование нормативно-правового обеспечения сотрудничества в сфере международных автомобильных перевозок - 8 мероприятий;

- создание условий для ликвидации барьеров при осуществлении международных автомобильных перевозок - 9 мероприятий;

- развитие материально-технической базы участников рынка МАУ СНГ (АТС, автомобильные дороги, транспортно-дорожная инфраструктура) - 15 мероприятий;

- развитие технологического потенциала рынка МАУ СНГ - 10 мероприятий;

- развитие экономического потенциала рынка МАУ СНГ - 3 мероприятия;

- обеспечение безопасности функционирования рынка МАУ СНГ - 4 мероприятия;

- активизация научного потенциала развития рынка МАУ СНГ - 21 мероприятие, в том числе 4 организационных и 17 мероприятий в виде научно-исследовательских тем;

- усиление координирующей роли государств-участников СНГ в развитии рынка МАУ СНГ - 3 мероприятия.

Перечень основных исполнителей мероприятий приведен в разделе 4 данного документа. Конкретные исполнители и сроки выполнения по каждому мероприятию, затрагивающему интересы нескольких государств-участников СНГ, согласовываются в рамках КТС СНГ, САТ КТС СНГ, а также при подписании двух- или многосторонних межправительственных соглашений.

6.1. Совершенствование нормативно-правового обеспечения сотрудничества в сфере международных автомобильных перевозок

Суть проблемы. Необходимым условием согласованных действий государств-участников СНГ на международном транспортном рынке является создание правовой основы международного товародвижения и осуществления пассажирских перевозок. Совершенствование нормативно-правового обеспечения сотрудничества в сфере международных автомобильных перевозок обеспечивает рациональность и законность действий участников рынка, национальных и межгосударственных контролирующих и регулирующих органов и должно способствовать защите интересов автомобильных перевозчиков государств-участников СНГ на европейском и мировом транспортных рынках. Оно базируется на принципах международного права, использовании опыта развитых европейских стран и особенностях функционирования транспортной системы государств-участников СНГ. Для решения поставленных задач развития рынка МАУ СНГ необходимо:

6.2. Создание условий для ликвидации барьеров при осуществлении международных автомобильных перевозок

Суть проблемы. Отсутствие скоординированных мер по ликвидации барьеров на пути развития международного автомобильного сообщения препятствует развитию автомобильных перевозок в государствах-участниках СНГ. Существование барьеров является результатом конкуренции на рынке международных автотранспортных услуг, протекционистской политики государств в отношении национальных перевозчиков, определяющей ограничение допуска на этот рынок перевозчиков из других государств. Для ликвидации барьеров, осложняющих развитие международного автомобильного сообщения в государствах-участниках СНГ, обеспечение условий добросовестной конкуренции, свободного и беспрепятственного доступа на рынок МАУ СНГ всех производителей услуг по критериям добропорядочности, финансовой устойчивости и профессиональной компетентности, необходимо:

6.3. Развитие материально-технической базы участников рынка международных автомобильных перевозок

Суть проблемы. Основой обеспечения функционирования рынка МАУ СНГ являются АТС. Из-за отсутствия собственных производств АТС, необходимых для МП, большинство национальных перевозчиков государств-участников СНГ вынуждены приобретать их по довольно высокой цене у производителей европейских стран. Вследствие этого снижается конкурентоспособность национальных перевозчиков, происходит ослабление межгосударственных связей, возрастают валютные потери государств. При разработке и осуществлении мероприятий по данной проблеме следует учитывать, что на этапе формирования рынка МАУ СНГ реализуется политика закупок АТС в основном иностранного производства, а на этапе развития этого рынка в качестве приоритетной рассматривается политика поддержки и поощрения развития собственного автомобилестроения государств-участников СНГ. Для решения рассматриваемой проблемы необходимо:

Автомобильные дороги, являясь важнейшим материальным элементом системы доставки грузов и пассажиров, требуют адекватного развития и поддержания в состоянии, обеспечивающем высокое качество и надежность международных автотранспортных услуг. Формирование сети международных автомобильных дорог СНГ, развитие сети МТК на территории государств-участников СНГ, строительство и модернизация автомобильных дорог и дорожных сооружений создают условия для роста объемов и повышения эффективности перевозок пассажиров и экспортно-импортных грузов как в границах рынка МАУ СНГ, так и на мировом рынке транспортных услуг, стимулируют выгоднейшую форму экспорта автотранспортных услуг - транзитные перевозки, способствуют свободному перемещению товаров, капиталов и рабочей силы, пассажиров, упрочению и развитию хозяйственно-экономических и культурных связей. В целях создания благоприятных условий функционирования рынка МАУ СНГ необходимо обеспечить приоритетное развитие сети автомобильных дорог для международного сообщения с учетом реализации следующих основных мероприятий:

Развитие транспортно-дорожной инфраструктуры рынка МАУ СНГ (терминальные объекты, охраняемые площадки для АТС, СТОА, мотели и кемпинги и др.) имеет важное значение для повышения эффективности и безопасности его функционирования. При этом жизненно важным является поиск инвестиций в инфраструктуру и ее развитие. В большинстве европейских стран экономическая выгода от инвестиций в транспортно-дорожную инфраструктуру обеспечивает самый высокий показатель эффективности среди всех секторов инфраструктуры на транспорте. Для решения данной проблемы в государствах-участниках СНГ необходимо:

6.4. Развитие технологического потенциала участников рынка международных автотранспортных услуг

Суть проблемы. Транспортно-логистические технологии основаны на комплексном решении вопросов организации перевозок грузов и реализации распределительных функций при доставке товаров потребителям с использованием современных информационных технологий, развитой инфраструктуры, необходимой автотранспортной техники и высококвалифицированных кадров. Особое внимание в этой сфере следует уделять созданию терминальных комплексов с полным охватом всех видов сервисного обслуживания участников перевозочного процесса, развитию контейнерных и контрейлерных систем, организации информационно-логистических центров и других объектов, а также формированию согласованной политики государств-участников СНГ в отношении развития рынка МАУ СНГ с учетом его интеграции в европейскую и мировую транспортные системы.

Внедрение информационных технологий и создание единого информационного пространства государств-участников СНГ является решающим условием устойчивого развития рынка МАУ СНГ, соответствующего новому технологическому укладу. Разработка мер по совершенствованию документооборота, принятого на международном автотранспортном рынке, формирование согласованных технологий документооборота и передачи информации, использование телекоммуникаций и развитие систем связи, внедрение современных информационных и управляющих систем определяют главную цель - экономию всех видов ресурсов, используемых на этом рынке, включая материальные, финансовые, кадровые и временные ресурсы. Для достижения поставленных целей необходимо:

6.5. Развитие экономического потенциала участников рынка международных автотранспортных услуг

Суть проблемы. Одной из первоочередных задач динамичного развития рынка МАУ СНГ является активизация существующего экономического потенциала, создание гибкой системы тарифного, налогового, а также инвестиционно-финансового регулирования рынка с учетом интересов всех его участников. При этом особое значение имеют вопросы обеспечения государственной поддержки реализации соответствующих мероприятий, в первую очередь способствующих увеличению инвестиций и инноваций для развития рынка. Для решения поставленных задач необходимо:

6.6. Обеспечение безопасности функционирования рынка международных автотранспортных услуг

Суть проблемы. Обеспечение дорожной, экологической, информационной и экономической безопасности при выполнении международных автомобильных перевозок на территории государств-участников СНГ рассматривается как необходимое условие для развития рынка МАУ СНГ, а также повышения качества и эффективности его функционирования. Особое внимание при этом уделяется повышению безопасности дорожного движения, уменьшению негативного воздействия автотранспорта на окружающую среду, сокращению потерь внешнеторговых грузов при перевозке и хранении, в том числе в результате их хищений. Для решения этой важнейшей проблемы необходимо:

6.7. Активизация научного потенциала развития рынка международных автотранспортных услуг

Суть проблемы. Развитие отраслевой науки в современном мире является мощным стимулом создания новых технологий, инноваций, совершенствования организации и управления производством. На основе научных методов анализа и прогноза формируется стратегия социально-экономического развития государств-участников СНГ. Эти факторы свидетельствуют о необходимости всемерного содействия развитию науки как основного движителя формирования и расширения рынка МАУ СНГ, развития предпринимательства и здоровой конкуренции, снижения транспортных издержек в цене товаров и повышения качества транспортного обслуживания участников рынка с учетом создания условий, при которых каждый пользователь мог бы свободно выбирать приемлемого для него по цене и качеству производителя транспортных услуг. Для активизации научного потенциала в целях развития рынка МАУ СНГ и повышения эффективности его функционирования в государствах-участниках СНГ необходимо осуществить ряд организационных мер, приведенных ниже с обозначением "А", и выполнить исследования и разработки тем, сформулированных с обозначением "Б".

6.8. Усиление координирующей роли государств-участников СНГ в развитии рынка международных автотранспортных услуг

Суть проблемы. Обеспечение взаимодействия межгосударственных и национальных органов и служб, регулирующих и контролирующих развитие рынка МАУ СНГ, будет способствовать повышению эффективности функционирования этого рынка на основе усиления координирующей роли государств. Для решения этой проблемы необходимо:

7. РЕАЛИЗАЦИЯ МЕРОПРИЯТИЙ

Реализация мероприятий осуществляется Исполнительным комитетом КТС СНГ, САТ КТС СНГ, компетентными органами государств-участников СНГ в области автомобильного транспорта, АСМАП СНГ и другими заинтересованными организациями.

Финансирование работ предусматривается осуществлять, исходя из заинтересованности государств-участников СНГ в конкретных мероприятиях и работах, указанных в соответствующих разделах документа.

При проведении работ по созданию совместных межгосударственных проектов и систем по развитию рынка МАУ СНГ и его интеграции в мировой рынок транспортных услуг предусматривается широко привлекать средства инвесторов и международных финансовых структур.

Для финансирования мероприятий, связанных с приобретением АТС и другой транспортной техники, а также по созданию терминальных объектов и транспортно-дорожной инфраструктуры, рекомендуется широко использовать инвестиции предприятий и частных предпринимателей государств-участников СНГ.

В целях финансирования важнейших научных исследований КТС СНГ рекомендуется рассмотреть вопрос о возможности создания специального фонда.

8. ОЦЕНКА СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКОЙ ЭФФЕКТИВНОСТИ, ЭКОЛОГИЧЕСКИХ И ИНЫХ РЕЗУЛЬТАТОВ РЕАЛИЗАЦИИ МЕРОПРИЯТИЙ

При реализации мероприятий и выполнении намеченных работ:

- ожидается значительное повышение эффективности и качества автотранспортного обслуживания участников рынка за счет внедрения новых транспортных технологий, сокращения времени доставки грузов и повышения их сохранности в пути, предоставления комплекса дорожно-транспортных, информационных и транспортно-логистических услуг;

- на предприятиях государств-участников СНГ будет обеспечено производство более экологичных АТС для осуществления МП грузов и пассажиров;

- ожидается повышение конкурентоспособности национальных производителей международных автотранспортных услуг, будет устранено или значительно снижено негативное влияние барьеров в международном автомобильном сообщении, созданы условия для устойчивого развития внешнеэкономических связей государств-участников СНГ;

- доля перевозок внешнеторговых грузов с применением высокоэффективных технологий (по терминальной системе, в контейнерах и транспортных пакетах и др.) будет увеличена в 2,5-3 раза;

- увеличатся валютные поступления от МП не менее чем в 2 раза.

За счет применения АТС с параметрами, отвечающими международным требованиям, включая европейские стандарты Евро-3, Евро-4 и Евро-5, а также за счет совершенствования перевозочных технологий, включая развитие контейнерных и контрейлерных перевозок экспортно-импортных грузов, удельные затраты по устранению вредного воздействия автотранспорта на окружающую среду снизятся на 10-12%.

Екологічний норматив	Рік уведення в країнах ЄС	CO	CH	NOx	PT
Євро-1	1993	4,9	1,23	9,0	0,36
Євро-2	1996	4,0	1,1	7,0	0,15
Євро-3	2000	2,1	0,66	5,0	0,10
Євро-4	2005	1,5	0,46	3,5,	0,02
Євро-5	2008	1,5	0,46	2,0	0,02

Заходи, склад і зміст робіт	Очікуваний результат
6.1.1. Провести аналіз нормативно-правової бази держав-учасниць СНД у галузі автомобільного транспорту й унести погоджені пропозиції стосовно гармонізації законодавства держав-учасниць СНД у галузі міжнародних автомобільних перевезень пасажирів і вантажів	Аналітичний огляд з пропозиціями
6.1.2. Розробити пропозиції стосовно вдосконалення законодавства держав-учасниць СНД у транспортній сфері, у тому числі для цілей забезпечення інтеграції автомобільного транспорту держав-учасниць СНД до європейської та азіатської транспортних систем	Погоджені пропозиції
6.1.3. Розробити пропозиції стосовно формування погоджених дій державних і місцевих органів держав-учасниць СНД, до компетенції яких входить регулювання питань здійснення міжнародних автомобільних перевезень, у рамках єдиної міждержавної політики розвитку ринку МАП СНД	Проект переліку погоджених дій
6.1.4. Розробити митну конвенцію в галузі перевезень вантажів автомобільним транспортом із застосуванням єдиного митного документа СНД	Проект митної конвенції
6.1.5. Погодити позиції стосовно приєднання та дотримання міжнародних договорів у галузі автомобільного транспорту з урахуваннямКонцепції приєднання держав-учасниць СНД до міжнародних конвенцій та угод у галузі автомобільних перевезень (997_674) від 25 травня 2000 року	Інформація про реалізаціюКонцепції приєднання (997_674)
6.1.6. Розробити пропозиції стосовно підвищення конкурентоспроможності перевізників держав-учасниць СНД на міжнародному транспортному ринку	Пропозиції стосовно підвищення конкуренто- спроможності
6.1.7. Забезпечити розроблення та погодження проекту правил перевезень вантажів і пасажирів у міжнародному сполученні на просторі ринку МАП СНД	Проекти правил перевезень
6.1.8. Розробити пропозиції стосовно вдосконалення документообігу, який діє на ринку МАП СНД	Пропозиції стосовно вдосконалення системи документообігу

Заходи, склад та зміст робіт	Очікуваний результат
6.2.1. У міру гармонізації нормативно-правової бази внести за необхідності зміни до існуючих, підготувати й укласти нові дво- й багатосторонні угоди з міжнародного автомобільного сполучення, які передбачають бездозвільну систему допуску перевізників на ринок МАП СНД для здійснення МП у двосторонньому сполученні між державами- учасницями СНД і транзитом їхньою територією	Проект протоколу до Угоди про взаємодію держав- учасниць СНД в галузі міжнародних автомобільних вантажних перевезень (997_862) від 18 вересня 2003 року
6.2.2. Забезпечити розроблення аналітичної записки про уніфікацію законодавства для усунення різних бар'єрів у міжнародному автомобільному сполученні в державах- учасницях СНД	Аналітична записка про уніфікацію законодавства
6.2.3. Розробити пропозиції стосовно вдосконалення технології пропуску АТЗ через кордони держав-учасниць СНД, спрощення прикордонних і митних процедур, спрямованих на значне скорочення простоїв АТЗ у пунктах перетину кордону, у тому числі за рахунок спільного митного контролю	Пропозиції стосовно вдосконалення технології пропуску АТЗ через кордони
6.2.4. Підготувати пропозиції стосовно поетапної скасування дорожніх та інших зборів, транзитних податків на території держав- учасниць СНД	Погоджені пропозиції
6.2.5. Підготувати пропозиції стосовно скасування ряду податків і зборів під час придбання й у процесі експлуатації АТЗ, що використовуються для МП	Аналітична доповідь і проект рішення РГУ СНД
6.2.6. Спростити процедури видачі в'їзних віз водіям, які здійснюють МП у державах- учасницях СНД. Унести пропозиції про безвізове здійснення перевезень між державами- учасницями СНД	Пропозиції стосовно введення погоджених процедур видачі віз
6.2.7. Усунути обмеження на заправку й увезення пального іноземними перевізниками для підвищення конкурентоспроможності МАП у державах-учасницях СНД	Проект протоколу держав-учасниць СНД
6.2.8. Розробити пропозиції стосовно уніфікації граничних вагових параметрів (навантажень) дорожньої мережі, що використовується для міжнародних автомобільних перевезень у державах-учасницях СНД, з параметрами, які застосовуються в країнах ЄС	Звіт відповідно до теми
6.2.9. Підготувати пропозиції стосовно міждержавного регулювання ринку МАП СНД для цілей забезпечення контролю за дотриманням принципів добросовісної конкуренції	Погоджені пропозиції

Заходи, склад та зміст робіт	Очікуваний результат
6.3.1. Здійснити інвентаризацію парку АТЗ міжнародних перевізників держав-учасниць СНД, проаналізувати стан і виявити напрями модернізації та оновлення цього парку	Доповідь на РАТ КТН СНД
6.3.2. Розробити заходи державної підтримки оновлення та збільшення парку АТЗ активно функціонуючих міжнародних перевізників з використанням вигідних для них форм придбання АТЗ, зокрема лізингу	План заходів державної підтримки
6.3.3. Розробити пропозиції стосовно забезпечення використання для МП найефективніших АТЗ, які відповідають міжнародним вимогам	Доповідь на засіданні РАТ КТН СНД
6.3.4.(*) Розробити й реалізувати інвестиційні проекти з організації виробництва АТЗ на підприємствах Білорусі, Росії та інших держав- учасниць СНД у кількості, що задовольняє потреби ринку МАП СНД	Інвестиційні проекти
6.3.5. Унести пропозиції стосовно розроблення та ухвалення технічних, технологічних, вагогабаритних, екологічних та інших норм і стандартів, установлених для АТЗ на підставі міжнародних угод	Доповідь на засіданні РАТ КТН СНД
6.3.6. Розробити й погодити заходи з обмеження використання вживаних АТЗ, що постачаються до держав-учасниць СНД з європейських країн	Доповідь на засіданні РАТ КТН СНД
6.3.7.(*) Забезпечити формування конкурентоспроможних уніфікованих виробничо-технологічних систем, що задовольнять потреби ринку МАП СНД у підйомно-транспортному та іншому устаткуванні, зокрема знімних кузовах, контейнерах та піддонах	Уніфіковані виробничо- технологічні системи

Заходи, склад та зміст робіт	Очікуваний результат
6.3.8. Розробити відповідно до Протоколу про міжнародні автомобільні дороги СНД (997_890) від 11 вересня 1998 року пропозиції стосовно будівництва й реконструкції мережі доріг і дорожніх споруд	Пропозиції стосовно будівництва й реконструкції доріг
6.3.9. Розробити на підставі Меморандуму про співробітництво держав-учасниць СНД в галузі міжнародних транспортних коридорів (997_734) від 18 вересня 2003 року пропозиції стосовно розвитку в державах-учасницях СНД ділянок МТК	Пропозиції стосовно розвитку МТК

Заходи, склад та зміст робіт	Очікуваний результат
6.3.10. Забезпечити розроблення генеральної схеми розвитку об'єктів інфраструктури ринку МАП СНД, що сприяє підвищенню якості послуг і пропускній спроможності об'єктів, особливо пов'язаних з перетином кордонів і функціонуванням МТК	Погоджена генеральна схема розвитку інфраструктури
6.3.11.(*) Передбачити розвиток й оснащення сучасним устаткуванням служб державного контролю (транспортні інспекції, митна, санітарна та інші служби) за діяльністю учасників ринку МАП СНД і забезпечити створення скоординованої системи спільних дій цих служб	Щорічні доповіді РАТ КТН СНД про розвиток і координацію служб контролю
6.3.12.(*) Забезпечити розвиток сервісних структур й експлуатаційно-ремонтної бази, у тому числі фірмової системи надання технічної допомоги автомобілям учасників ринку, відповідно до міжнародних стандартів	Створення об'єктів СДАЗ, СТОА та ін.
6.3.13. Розробити механізм залучення інвестицій у розвиток транспортно-дорожньої інфраструктури, у тому числі міжнародних фінансових інститутів і приватних капіталів	Пропозиції стосовно розроблення механізмів залучення інвестицій
6.3.14. Передбачити збільшення обсягів інвестицій, призначених для розвитку транспортно-дорожньої інфраструктури на основі розроблення та погодження на міждержавному рівні відповідних цільових програм	Пропозиції стосовно збільшення обсягів інвестицій
6.3.15. Передбачити можливість створення об'єднаних систем транспортно-дорожньої інфраструктури держав-учасниць СНД, у першу чергу на автомагістралях МТК з урахуванням інтеграції до європейської транспортної системи	Погоджені пропозиції

Заходи, склад та зміст робіт	Очікуваний результат
6.4.1. Розробити пропозиції стосовно створення матеріально-технічної бази для впровадження сучасних транспортно-логістичних технологій, підтримки розвитку та фінансування технологічних інновацій	Пропозиції стосовно створення матеріально- технічної бази для транспортних технологій
6.4.2. Визначити шляхи й механізми фінансування проектів терміналізації ринку МАП СНД, можливі джерела та умови залучення інвестицій	Погоджені пропозиції
6.4.3.(*) Забезпечити формування єдиної транспортно-логістичної системи на основі терміналізації з урахуванням національних факторів та особливостей розвитку систем кожної держави	Проект єдиної транспортно- логістичної системи
6.4.5. Погодити й широко впровадити електронний документообіг на ринку МАП СНД, забезпечити співробітництво з обміну досвідом й інформацією в цій галузі між митними органами та іншими контролювальними й регулюючими органами СНД	Система електронного документообігу
6.4.6. Визначити пріоритети галузей застосування телекомунікаційних систем зв'язку, особливо під час вирішення завдання контролю за рухом вантажу й АТЗ	Погоджені пропозиції
6.4.7. Здійснити погодження стандартних телекомунікаційних протоколів, стиків та процедур; забезпечити збір, облік та систематизацію даних, що надходять до телекомунікаційних систем	Погоджені пропозиції
6.4.8. Сприяти розповсюдженню радіо- й оптичної сенсорики транспортних засобів і вантажів	Погоджені пропозиції
6.4.9. Погоджувати заходи із забезпечення безпеки телекомунікаційної інформації вантажних автопідприємств й інших транспортних об'єктів, які відстежуються за допомогою телесистем	Погоджені пропозиції
6.4.10. Погоджувати заходи телекомунікаційного забезпечення служб обробки вантажів, транспортних операторів, вантажоодержувачів і вантажовідправників на ринку МАП СНД	Погоджені пропозиції

Заходи, склад та зміст робіт	Очікуваний результат
6.5.1. Розробити пропозиції стосовно розроблення інвестиційних проектів з підтримки підприємництва на ринку МАП СНД	Аналітична записка з пропозиціями
6.5.2. Провести конкурсний відбір першочергових інвестиційних проектів на основі сучасних економічних й екологічних показників та широко використовуваних міжнародних стандартів	Погоджені пропозиції
6.5.3. Погодити основи ефективнішого використання амортизаційних відрахувань на підприємствах - учасниках міжнародних автомобільних перевезень, визначивши можливості їхнього спеціального або пільгового застосування	Проект правил амортизаційних відрахувань

Заходи, склад та зміст робіт	Очікуваний результат
6.6.1. Підготувати пропозиції стосовно оптимізації системи організації руху АТЗ під час виконання МП вантажів і пасажирів і здійснення поїздок населення легковим автотранспортом	Пропозиції стосовно оптимізації системи руху АТЗ
6.6.2. Розробити заходи й строки введення в дію в державах-учасницях СНД європейських норм і стандартів у частині, що стосується екологічних вимог до АТЗ (Євро-3, Євро-4 та Євро-5)	Пропозиції стосовно введенню в дію стандартів Євро-3, Євро-4, Євро-5
6.6.3. Провести діагностику неблагополучних ділянок мережі міжнародних автомобільних доріг СНД (у частині, що стосується безпеки дорожнього руху АТЗ, екології, криміногенної ситуації), розробити для них систему єдиних захисних заходів	Пропозиції стосовно системи захисних заходів на ділянках мережі міжнародних автомобільних доріг СНД
6.6.4. Розробити міждержавну модель технічного регламенту "Про забезпечення безпеки функціонування ринку міжнародних автотранспортних послуг"	Проект технічного регламенту

Заходи, склад та зміст робіт	Очікуваний результат
6.7.А.1 Унести пропозиції про розширення досліджень, у тому числі фундаментальних, зі створення нових технологій МП, раціональної системи транспортно-дорожньої інфраструктури, підвищення безпеки функціонування ринку МАП СНД	Пропозиції про розширення досліджень з найважливіших тем
6.7.А.2. Підготувати пропозиції стосовно створення фонду для фінансування актуальних наукових досліджень і розробок, що дозволяють отримати найістотніші практичні результати	Проект рішення КТН СНД
6.7.А.3. Розглянути пропозиції про розвиток науково-дослідних інститутів і лабораторій у галузі автомобільного транспорту з урахуванням зміцнення й створення в них сучасної наукової й експериментальної бази	Пропозиції про розвиток науково-дослідної бази
6.7.А.4. Підготувати пропозиції стосовно розвитку системи підготовки й перепідготовки кваліфікованих кадрів з організації та управління автотранспортом, а також уніфікації системи профтехосвіти для працівників автомобільного транспорту, зокрема водіїв АТЗ та ремонтних робітників	Доповідь на РАТ КТН СНД
6.7.Б.1. Розробити проекти уніфікованих правил і технічних регламентів на перевезення вантажів і пасажирів та умови експлуатації АТЗ, контейнерів та іншого транспортного устаткування, з урахуванням гармонізації штрафних санкцій за порушення встановлених норм	Проекти уніфікованих правил і технічних регламентів
6.7.Б.2. Розробити пропозиції стосовно підвищення ефективності транзиту через територію держав-учасниць СНД і збільшення обсягу цих перевезень	Пропозиції стосовно підвищення ефективності транзиту
6.7.Б.3. Розробити пропозиції стосовно уніфікації нормативних правових документів держав-учасниць СНД у сфері автомобільного транспорту для цілей забезпечення інтеграції автомобільного транспорту держав-учасниць СНД до європейської та азіатської транспортних систем	Пропозиції стосовно уніфікації нормативних правових документів
6.7.Б.4. Провести спільний аналіз існуючих і виконати прогноз перспективних вантажо- й пасажиропотоків у просторі ринку МАП СНД з виділенням основних і найнавантаженіших маршрутів руху вантажів і пасажирів	Аналітична доповідь з прогнозом розвитку МП
6.7.Б.5. Розробити пропозиції стосовно впровадження сучасних транспортних технологій на основі вивчення досвіду їхнього застосування перевізниками різних держав	Науковий звіт відповідно до теми
6.7.Б.6. Розробити й погодити основні маршрути перевезень вантажів за контрейлерною технологією й у великотоннажних контейнерах, установити обсяги та строки впровадження перевезень за цими технологіями в державах- учасницях СНД	Науковий звіт, погоджені маршрути
6.7.Б.7. Розробити пропозиції стосовно розвитку термінальних комплексів й інформаційно-логістичних центрів держав- учасниць СНД для МП вантажів	Погоджені пропозиції
6.7.Б.8. Розробити високоефективні транспортно-логістичні технології доставки зовнішньоторговельних вантажів у прямому та змішаному сполученні з використанням сучасних термінальних та інтермодальних систем і наданням комплексу автотранспортних послуг	Проекти транспортно- логістичних технологій
6.7.Б.9. Створити відкрите інформаційне середовище на основі Internet, що охоплює всіх учасників ринку МАП СНД, на базі якого можуть бути поставлені та вирішені найважливіші завдання функціонування цього ринку та здійснена його інтеграція до світової транспортної системи	Пропозиції стосовно створенню інформаційного середовища
6.7.Б.10. Розробити основи формування інформаційного простору для всіх учасників ринку МАП СНД з урахуванням створення єдиного ключового ідентифікатора та єдиних стандартів для структурування даних і забезпечення високого рівня телематичної електронізації документообігу	Погоджений проект формування інформаційного простору СНД
6.7.Б.11. Розробити єдину технологію інформаційного забезпечення учасників ринку МАП СНД, зокрема електронного обміну даними та їхньої електронної обробки, з урахуванням захисту від несанкціонованого доступу до системи	Система інформаційного забезпечення
6.7.Б.12. Підготувати аналітичну доповідь про принципи ціноутворення на автотранспортні послуги в державах-учасницях СНД	Доповідь на РАТ КТН СНД
6.7.Б.13. Розробити заходи із забезпечення економічної стабільності ринку МАП СНД і збільшення його інвестиційної привабливості	Проект рішення КТН СНД
6.7.Б.14. Розробити пропозиції стосовно забезпечення безпеки функціонування ринку МАП СНД	Доповідь на РАТ КТН СНД
6.7.Б.15. Підготувати пропозиції стосовно розроблення міждержавної програми вдосконалення системи сертифікації АТЗ, що забезпечує безпеку автотранспортної діяльності на просторі ринку МАП СНД	Пропозиції стосовно розроблення програми розвитку сертифікації АТЗ
6.7.Б.16. Виконати дослідження стосовно використання альтернативних, більш екологічно чистих енергоносіїв у рамках погодженої цільової програми із цієї проблеми	Науковий звіт відповідно до теми
6.7.Б.17. Розробити гармонізовані вимоги до професійної підготовки водіїв і розробити типові програми навчання	Проект єдиних вимог до навчання водіїв

Заходи, склад та зміст робіт	Очікуваний результат
6.8.1. На основі аналізу національних систем ліцензування автотранспортної діяльності підготувати пропозиції стосовно створення в державах-учасницях СНД уніфікованої системи ліцензування як інструмента регулювання ринку МАП СНД	Пропозиції стосовно створення уніфікованої системи ліцензування
6.8.2. Розробити заходи з розширення та поглиблення співробітництва учасників ринку МАП СНД з міжнародними організаціями для цілей ефективної реалізації міждержавних угод	Погоджені заходи з розширення співробітництва
6.8.3. Розробити пропозиції стосовно збереження економічної єдності ринку МАП СНД	Реалізація основних напрямів розвитку ринку МАП СНД

Экологический норматив	Год введения в странах ЕС	CO	CH	NOx	PT
Евро-1 Евро-2 Евро-3 Евро-4 Евро-5	1993 1996 2000 2005 2008	4,9 4,0 2,1 1,5 1,5	1,23 1,1 0,66 0,46 0,46	9,0 7,0 5,0 3,5 2,0	0,36 0,15 0,10 0,02 0,02

Мероприятия, состав и содержание работ	Ожидаемый результат
6.1.1. Провести анализ нормативно-правовой базы государств-участников СНГ в области автомобильного транспорта и внести согласованные предложения по гармонизации законодательства государств-участников СНГ в области международных автомобильных перевозок пассажиров и грузов	Аналитический обзор с предложениями
6.1.2. Разработать предложения о совершенствовании законодательства государств-участников СНГ в транспортной сфере, в том числе в целях обеспечения интеграции автомобильного транспорта государств-участников СНГ в европейскую и азиатскую транспортные системы	Согласованные предложения
6.1.3. Разработать предложения по формированию согласованных действий государственных и местных органов государств-участников СНГ, в компетенцию которых входит регулирование вопросов осуществления международных автомобильных перевозок, в рамках единой межгосударственной политики развития рынка МАУ СНГ	Проект Перечня согласованных действий
6.1.4. Разработать Таможенную конвенцию в области перевозок грузов автомобильным транспортом с применением единого таможенного документа СНГ	Проект Таможенной конвенции
6.1.5. Согласовать позиции по присоединению и соблюдению международных договоров в области автомобильного транспорта с учетомКонцепции присоединения государств-участников СНГ к международным конвенциям и соглашениям в области автомобильных перевозок (997_674) от 25 мая 2000 года	Информация о реализацииКонцепции присоединения (997_674)
6.1.6. Разработать предложения по повышению конкурентоспособности перевозчиков государств-участников СНГ на международном транспортном рынке	Предложения по повышению конкуренто- способности
6.1.7. Обеспечить разработку и согласование проекта Правил перевозок грузов и пассажиров в международном сообщении на пространстве рынка МАУ СНГ	Проекты Правил перевозок
6.1.8. Разработать предложения по совершенствованию документооборота, действующего на рынке МАУ СНГ	Предложения по совершенствованию системы документооборота

Мероприятия, состав и содержание работ	Ожидаемый результат
6.2.1. По мере гармонизации нормативно-правовой базы внести при необходимости изменения в существующие, подготовить и заключить новые двух- и многосторонние соглашения по международному автомобильному сообщению, предусматривающие безразрешительную систему допуска перевозчиков на рынок МАУ СНГ для осуществления МП в двустороннем сообщении между государствами-участниками СНГ и транзитом по их территории	Проект Протокола кСоглашению о взаимодействии государств- участников СНГ в области международных автомобильных грузовых перевозок (997_862) от 18 сентября 2003 года
6.2.2. Обеспечить разработку аналитической записки об унификации законодательства для устранения различных барьеров в международном автомобильном сообщении в государствах-участниках СНГ	Аналитическая записка об унификации законодательства
6.2.3. Разработать предложения по совершенствованию технологии пропуска АТС через границы государств-участников СНГ, упрощению пограничных и таможенных процедур, направленные на значительное сокращение простоев АТС в пунктах пересечения границ, в том числе за счет совместного таможенного контроля	Предложения по совершенствованию технологии пропуска АТС через границы
6.2.4. Подготовить предложения по поэтапной отмене дорожных и других сборов, транзитных налогов на территории государств-участников СНГ	Согласованные предложения
6.2.5. Подготовить предложения по отмене ряда налогов и сборов при приобретении и в процессе эксплуатации АТС, используемых для МП	Аналитический доклад и проект Решения СГП СНГ
6.2.6. Упростить процедуры выдачи въездных виз водителям, осуществляющим МП в государствах-участниках СНГ. Внести предложения о безвизовом осуществлении перевозок между государствами-участниками СНГ	Предложения по введению согласованных процедур выдачи виз
6.2.7. Устранить ограничения на заправку и ввоз топлива иностранными перевозчиками для повышения конкурентоспособности МАУ в государствах-участниках СНГ	Проект Протокола государств- участников СНГ
6.2.8. Разработать предложения по унификации предельных весовых параметров (нагрузок) дорожной сети, используемой для международных автомобильных перевозок в государствах-участниках СНГ, с параметрами, применяемыми в странах ЕС	Отчет по теме
6.2.9. Подготовить предложения по межгосударственному регулированию рынка МАУ СНГ в целях обеспечения контроля за соблюдением принципов добросовестной конкуренции	Согласованные предложения

Мероприятия, состав и содержание работ	Ожидаемый результат
6.3.1. Осуществить инвентаризацию парка АТС международных перевозчиков государств-участников СНГ, проанализировать состояние и выявить направления модернизации и обновления этого парка	Доклад на САТ КТС СНГ
6.3.2. Разработать меры государственной поддержки обновления и увеличения парка АТС активно функционирующих международных перевозчиков с использованием выгодных для них форм приобретения АТС, включая лизинг	План мероприятий государственной поддержки
6.3.3. Разработать предложения по обеспечению использования для МП наиболее эффективных АТС, соответствующих международным требованиям	Доклад на заседании САТ КТС СНГ
6.3.4. * Разработать и реализовать инвестиционные проекты по организации производства АТС на предприятиях Беларуси, России и других государств-участников СНГ в количестве, удовлетворяющем потребности рынка МАУ СНГ	Инвестиционные проекты
6.3.5. Внести предложения по разработке и принятию технических, технологических, весогабаритных, экологических и других норм и стандартов, установленных для АТС на основе международных соглашений	Доклад на заседании САТ КТС СНГ
6.3.6. Разработать и согласовать меры по ограничению использования подержанных АТС, поставляемых в государства-участники СНГ из европейских стран	Доклад на заседании САТ КТС СНГ
6.3.7. * Обеспечить формирование конкурентоспособных унифицированных производственно-технологических систем, удовлетворяющих потребности рынка МАУ СНГ в подъемно-транспортном и другом оборудовании, включая съемные кузова, контейнеры и поддоны	Унифицированные производственно- технологические системы

Мероприятия, состав и содержание работ	Ожидаемый результат
6.3.8. Разработать в соответствии сПротоколом о международных автомобильных дорогах СНГ (997_890) от 11 сентября 1998 года предложения по строительству и реконструкции сети дорог и дорожных сооружений	Предложения по строительству и реконструкции дорог
6.3.9. Разработать на основе Меморандума о сотрудничестве государств-участников СНГ в области международных транспортных коридоров (997_734) от 18 сентября 2003 года предложения по развитию в государствах- участниках СНГ участков МТК	Предложения о развитии МТК

Мероприятия, состав и содержание работ	Ожидаемый результат
6.3.10. Обеспечить разработку генеральной схемы развития объектов инфраструктуры рынка МАУ СНГ, способствующую повышению качества услуг и пропускной способности объектов, особенно связанных с пересечением границ и функционированием МТК	Согласованная генеральная схема развития инфраструктуры
6.3.11. * Предусмотреть развитие и оснащение современным оборудованием служб государственного контроля (транспортные инспекции, таможенная, санитарная и другие службы) за деятельностью участников рынка МАУ СНГ и обеспечить создание скоординированной системы совместных действий этих служб	Ежегодные доклады САТ КТС СНГ о развитии и координации служб контроля
6.3.12. * Обеспечить развитие сервисных структур и эксплуатационно-ремонтной базы, в том числе фирменной системы оказания технической помощи автомобилям участников рынка, в соответствии с международными стандартами	Создание объектов СПАС, СТОА и др.
6.3.13. Разработать механизм привлечения инвестиций в развитие транспортно-дорожной инфраструктуры, в том числе международных финансовых институтов и частных капиталов	Предложения по разработке механизмов привлечения инвестиций
6.3.14. Предусмотреть увеличение объемов инвестиций, предназначенных для развития транспортно-дорожной инфраструктуры на основе разработки и согласования на межгосударственном уровне соответствующих целевых программ	Предложения по увеличению объемов инвестиций
6.3.15. Предусмотреть возможность создания объединенных систем транспортно-дорожной инфраструктуры государств-участников СНГ, в первую очередь на автомагистралях МТК с учетом интеграции в европейскую транспортную систему	Согласованные предложения

Мероприятия, состав и содержание работ	Ожидаемый результат
6.4.1. Разработать предложения по созданию материально-технической базы для внедрения современных транспортно- логистических технологий, поддержке развития и финансирования технологических инноваций	Предложения по созданию материально- технической базы для транспортных технологий
6.4.2. Определить пути и механизмы финансирования проектов терминализации рынка МАУ СНГ, возможные источники и условия привлечения инвестиций	Согласованные предложения
6.4.3. * Обеспечить формирование единой транспортно-логистической системы на основе терминализации с учетом национальных факторов и особенностей развития систем каждого государства	Проект единой транспортно- логистической системы
6.4.5. Согласовать и широко внедрить электронный документооборот на рынке МАУ СНГ, обеспечить сотрудничество по обмену опытом и информацией в в этой области между таможенными органами и другими контролирующими и регулирующими органами СНГ	Система электронного документооборота
6.4.6. Определить приоритеты областей применения телекоммуникационных систем связи, особенно при решении задачи контроля за движением груза и АТС	Согласованные предложения
6.4.7. Осуществить согласование стандартных телекоммуникационных протоколов, стыков и процедур; обеспечить сбор, учет и систематизацию данных, поступающих в телекоммуникационные системы	Согласованные предложения
6.4.8. Способствовать распространению радио- и оптической сенсорики транспортных средств и грузов	Согласованные предложения
6.4.9. Согласовать меры по обеспечению безопасности телекоммуникационной информации грузовых автопредприятий и других транспортных объектов, отслеживаемых с помощью телесистем	Согласованные предложения
6.4.10. Согласовать меры телекоммуникационного обеспечения служб обработки грузов, транспортных операторов, грузополучателей и грузоотправителей на рынке МАУ СНГ	Согласованные предложения

Мероприятия, состав и содержание работ	Ожидаемый результат
6.5.1. Разработать предложения по разработке инвестиционных проектов по поддержке предпринимательства на рынке МАУ СНГ	Аналитическая записка с предложениями
6.5.2. Провести конкурсный отбор первоочередных инвестиционных проектов на основе современных экономических и экологических показателей и широко используемых международных стандартов	Согласованные предложения
6.5.3. Согласовать основы более эффективного использования амортизационных отчислений на предприятиях-участниках международных автомобильных перевозок, определив возможности их специального или льготного применения	Проект Правил амортизационных отчислений

Мероприятия, состав и содержание работ	Ожидаемый результат
6.6.1. Подготовить предложения по оптимизации системы организации движения АТС при выполнении МП грузов и пассажиров и осуществлении поездок населения легковым автотранспортом	Предложения по оптимизации системы движения АТС
6.6.2. Разработать меры и сроки введения в действие в государствах-участниках СНГ европейских норм и стандартов в части, касающейся экологических требований к АТС (Евро-3, Евро-4 и Евро-5)	Предложения по введению в действие стандартов Евро-3, Евро-4, Евро-5
6.6.3. Провести диагностику неблагополучных участков сети международных автомобильных дорог СНГ (в части, касающейся безопасности дорожного движения АТС, экологии, криминогенной ситуации), разработать для них систему единых защитных мер	Предложения по системе защитных мер на участках сети международных автомобильных дорог СНГ
6.6.4. Разработать межгосударственную модель Технического регламента "Об обеспечении безопасности функционирования рынка международных автотранспортных услуг"	Проект Технического регламента

Мероприятия, состав и содержание работ	Ожидаемый результат
6.7.А.1. Внести предложения о расширении исследований, в том числе фундаментальных, по созданию новых технологий МП, рациональной системы транспортно-дорожной инфраструктуры, повышению безопасности функционирования рынка МАУ СНГ	Предложения о расширении исследований по важнейшим темам
6.7.А.2. Подготовить предложения по созданию фонда для финансирования актуальных научных исследований и разработок, позволяющих получить наиболее существенные практические результаты	Проект Решения КТС СНГ
6.7.А.3. Рассмотреть предложения о развитии научно-исследовательских институтов и лабораторий в области автомобильного транспорта с учетом укрепления и создания в них современной научной и экспериментальной базы	Предложения о развитии научно- исследовательской базы
6.7.А.4. Подготовить предложения по развитию системы подготовки и переподготовки квалифицированных кадров по организации и управлению автотранспортом, а также унификации системы профтехобразования для работников автомобильного транспорта, включая водителей АТС и ремонтных рабочих	Доклад на САТ КТС СНГ
6.7.Б.1. Разработать проекты унифицированных правил и технических регламентов на перевозки грузов и пассажиров и условия эксплуатации АТС, контейнеров и другого транспортного оборудования, с учетом гармонизации штрафных санкций за нарушения установленных норм	Проекты унифицированных правил и технических регламентов
6.7.Б.2. Разработать предложения по повышению эффективности транзита через территорию государств-участников СНГ и увеличению объема этих перевозок	Предложения по повышению эффективности транзита
6.7.Б.3. Разработать предложения по унификации нормативных правовых документов государств - участников СНГ в сфере автомобильного транспорта в целях обеспечения интеграции автомобильного транспорта государств-участников СНГ в европейскую и азиатскую транспортные системы	Предложения по унификации нормативных правовых документов
6.7.Б.4. Провести совместный анализ существующих и выполнить прогноз перспективных грузо- и пассажиропотоков в пространстве рынка МАУ СНГ с выделением основных и наиболее нагруженных маршрутов движения грузов и пассажиров	Аналитический доклад с прогнозом развития МП
6.7.Б.5. Разработать предложения по внедрению современных транспортных технологий на основе изучения опыта их применения перевозчиками различных государств	Научный отчет по теме
6.7.Б.6. Разработать и согласовать основные маршруты перевозок грузов по контрейлерной технологии и в крупнотоннажных контейнерах, установить объемы и сроки внедрения перевозок по этим технологиям в государствах-участниках СНГ	Научный отчет, согласованные маршруты
6.7.Б.7. Разработать предложения по развитию терминальных комплексов и информационно-логистических центров государств-участников СНГ для МП грузов	Согласованные предложения
6.7.Б.8. Разработать высокоэффективные транспортно-логистические технологии доставки внешнеторговых грузов в прямом и смешанном сообщении с использованием современных терминальных и интермодальных систем и предоставлением комплекса автотранспортных услуг	Проекты транспортно- логистических технологий
6.7.Б.9. Создать открытую информационную среду на основе Internet, охватывающую всех участников рынка МАУ СНГ, на базе которой могут быть поставлены и решены важнейшие задачи функционирования этого рынка и осуществлена его интеграция в мировую транспортную систему	Предложения по созданию информационной среды
6.7.Б.10. Разработать основы формирования информационного пространства для всех участников рынка МАУ СНГ с учетом создания единого ключевого идентификатора и единых стандартов для структурирования данных и обеспечения высокого уровня телематической электронизации документооборота	Согласованный проект формирования информационного пространства СНГ
6.7.Б.11. Разработать единую технологию информационного обеспечения участников рынка МАУ СНГ, включая электронный обмен данными и их электронную обработку, с учетом защиты от несанкционированного доступа к системе	Система информационного обеспечения
6.7.Б.12. Подготовить аналитический доклад о принципах ценообразования на автотранспортные услуги в государствах-участниках СНГ	Доклад на САТ КТС СНГ
6.7.Б.13. Разработать меры по обеспечению экономической стабильности рынка МАУ СНГ и увеличению его инвестиционной привлекательности	Проект Решения КТС СНГ
6.7.Б.14. Разработать предложения по обеспечению безопасности функционирования рынка МАУ СНГ	Доклад на САТ КТС СНГ
6.7.Б.15. Подготовить предложения о разработке Межгосударственной программы совершенствования системы сертификации АТС, обеспечивающей безопасность автотранспортной деятельности на пространстве рынка МАУ СНГ	Предложения о разработке Программы развития сертификации АТС
6.7.Б.16. Выполнить исследования по использованию альтернативных, более экологически чистых энергоносителей в рамках согласованной целевой Программы по этой проблеме	Научный отчет по теме
6.7.Б.17. Разработать гармонизированные требования к профессиональной подготовке водителей и разработать типовые программы обучения	Проект единых требований к обучению водителей

Мероприятия, состав и содержание работ	Ожидаемый результат
6.8.1. На основе анализа национальных систем лицензирования автотранспортной деятельности подготовить предложения по созданию в государствах-участниках СНГ унифицированной системы лицензирования как инструмента регулирования рынка МАУ СНГ	Предложения по созданию унифицированной системы лицензирования
6.8.2. Разработать меры по расширению и углублению сотрудничества участников рынка МАУ СНГ с международными организациями в целях эффективной реализации межгосударственных соглашений	Согласованные меры по расширению сотрудничества
6.8.3. Разработать предложения по сохранению экономического единства рынка МАУ СНГ	Реализация основных направлений развития рынка МАУ СНГ

Рішення

про Основні напрями розвитку ринку міжнародних автотранспортних послуг (укр/рос)

ОСНОВНІ НАПРЯМИ

розвитку ринку міжнародних автотранспортних послуг

1. Підстава для розроблення

2. Мета, завдання та принципи розроблення

3. Основні етапи виконання

4. Механізм реалізації Основних напрямів

5. Стан й основні проблеми розвитку ринку міжнародних автотранспортних послуг

6. Система заходів стосовно реалізації Основних напрямів розвитку ринку міжнародних автотранспортних послуг

7. Реалізація заходів

8. Оцінка соціально-економічної ефективності, екологічних та інших результатів реалізації заходів

ЗАСТЕРЕЖЕННЯ

Республіки Молдова до Рішення Ради глав урядів СНД Про Основні напрями розвитку ринку міжнародних автотранспортних послуг

ЗАУВАЖЕННЯ

ЗАСТЕРЕЖЕННЯ

Решение

об Основных направлениях развития рынка международных автотранспортных услуг

ОСНОВНЫЕ НАПРАВЛЕНИЯ

РАЗВИТИЯ РЫНКА МЕЖДУНАРОДНЫХ АВТОТРАНСПОРТНЫХ УСЛУГ

1. ОСНОВАНИЕ ДЛЯ РАЗРАБОТКИ

2. ЦЕЛЬ, ЗАДАЧИ И ПРИНЦИПЫ РАЗРАБОТКИ

3. ОСНОВНЫЕ ЭТАПЫ ВЫПОЛНЕНИЯ

4. МЕХАНИЗМ РЕАЛИЗАЦИИ ОСНОВНЫХ НАПРАВЛЕНИЙ

5. СОСТОЯНИЕ И ОСНОВНЫЕ ПРОБЛЕМЫ РАЗВИТИЯ РЫНКА МЕЖДУНАРОДНЫХ АВТОТРАНСПОРТНЫХ УСЛУГ

6. СИСТЕМА МЕРОПРИЯТИЙ ПО РЕАЛИЗАЦИИ ОСНОВНЫХ НАПРАВЛЕНИЙ РАЗВИТИЯ РЫНКА МЕЖДУНАРОДНЫХ АВТОТРАНСПОРТНЫХ УСЛУГ

7. РЕАЛИЗАЦИЯ МЕРОПРИЯТИЙ

8. ОЦЕНКА СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКОЙ ЭФФЕКТИВНОСТИ, ЭКОЛОГИЧЕСКИХ И ИНЫХ РЕЗУЛЬТАТОВ РЕАЛИЗАЦИИ МЕРОПРИЯТИЙ