ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ СТАТИСТИКИ УКРАЇНИ
Н А К А З
14.11.2006 N 519

Про затвердження Методологічних положень щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін

Відповідно до статті 14 Закону України "Про державну статистику" (2614-12) та на виконання заходів, затверджених наказом Держкомстату України від 12.05.2006 N 205 "Про заходи щодо удосконалення організації спостереження за змінами цін та методології розрахунків індексів споживчих цін", НАКАЗУЮ:
1. Затвердити схвалені методичною комісією Держкомстату Методологічні положення щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін (далі - Методологічні положення), що додаються.
2. Департаменту статистики цін (Драговоз О.М.):
2.1. Здійснювати організаційне керівництво щодо застосування на практиці Методологічних положень, затверджених пунктом 1 цього наказу.
2.2. Направити Методологічні положення, затверджені пунктом 1 цього наказу, головним управлінням статистики в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Управлінню статистики в м. Севастополі для використання в роботі.
3. Вважати таким, що втратив чинність, з 1 січня 2007 року наказ Держкомстату від 03.04.2001 N 178 (v0178202-01) "Про затвердження методологічних положень щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін" (із змінами).
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Остапчука Ю.М.
Голова
О.Г.Осауленко 
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Держкомстату України
14.11.2006  N 519

МЕТОДОЛОГІЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін

Передмова
Методологічні положення розроблені з метою вдосконалення організації і підвищення якості статистичного спостереження за змінами споживчих цін (тарифів) на товари (послуги). Методологія розрахунку індексу споживчих цін базується на загальних вимогах Конвенції 160 Міжнародної організації праці 1985 року (статті 12) (993_055) , "Резолюції щодо індексів споживчих цін", прийнятій на 17-ій Міжнародній конференції статистиків праці (2003) та спільному документі МОП, МВФ, ОЕСР, Євростату, ООН та Світового банку "Керівництво щодо індексу споживчих цін. Теорія та практика" (2004).
Методологічні положення визначають порядок спостереження за змінами споживчих цін (тарифів) на товари (послуги) та розрахунку індексу споживчих цін.
Методологічні положення призначені для використання працівниками органів державної статистики, міністерствами, іншими органами виконавчої влади, науковими організаціями, навчальними закладами, іншими користувачами статистичної інформації та сприятимуть прозорості та кращому розумінню методології розрахунку індексу споживчих цін у суспільстві.
Методологічні положення підготовлені співробітниками Держкомстату України:
Остапчуком Ю.М. - заступником Голови Держкомстату
Драговоз О.М. - директором департаменту статистики цін
Калабухою О.С. - заступником директора департаменту статистики цін
Шкурською І.Є. - заступником директора департаменту статистики цін - начальником відділу методології статистики споживчих цін
за участю фахівців Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, Національного банку України, Інституту економіки та прогнозування НАН України.

I. Загальні положення

Індекс споживчих цін (ІСЦ) характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Він є показником зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг у поточному періоді порівняно з базисним.
ІСЦ є найважливішим показником, який характеризує рівень інфляції і використовується для вирішення багатьох питань державної політики, аналізу і прогнозу цінових процесів в економіці, перегляду розмірів грошових доходів населення, рішення правових спорів, перерахунку показників системи національних рахунків у постійні ціни.
Статистичне спостереження за змінами споживчих цін і тарифів проводиться на вибірковій основі. Побудова ІСЦ складається з таких основних етапів:
- формування споживчого набору товарів (послуг) - представників;
- відбір територій;
- відбір базових підприємств;
- визначення порядку збору інформації про ціни і тарифи;
- формування вагової структури;
- розрахунок середніх цін (тарифів) та індивідуальних індексів цін (тарифів) на товари (послуги);
- розрахунок індексу споживчих цін.
Розрахунок ІСЦ проводиться на основі даних щодо змін цін (тарифів), одержаних шляхом щомісячної реєстрації цін (тарифів) на споживчому ринку, та даних про структуру фактичних споживчих грошових витрат домогосподарств - основного джерела інформації для формування вагової структури.

II. Словник термінів

При визначенні ІСЦ використовується така термінологія:
Базисний період вагової структури - період часу, до якого відноситься розрахована вагова структура.
Базисний період індексу - період часу, для якого значення індексу приймається за 1,0 або 100%.
Базове підприємство - підприємства торгівлі, сфери послуг, ринки, де здійснюється реєстрація цін (тарифів) на споживчі товари (послуги).
Вагова структура (вагові коефіцієнти) - частка споживчих витрат на купівлю товарів (послуг)-представників, яка визначена на основі фактичних споживчих грошових витрат домогосподарств.
Дефляція - вилучення з обігу надлишкової грошової маси, випущеної у період інфляції, що супроводжується загальним зниженням цін на товари і послуги.
Зважування - метод індексних розрахунків для одержання зведених показників з індивідуальних елементів, кожному з яких надається визначене значення, або вага, у загальній їх сукупності.
Вибірка - група чи частина одиниць досліджуваної сукупності, які відібрали, вважаючи, що вона буде репрезентативною (представницькою) для всієї цієї сукупності.
Вид товару, його властивості - повна, докладна характеристика товарів (послуг), що відібрані для спостереження.
Група товарів (послуг) - сукупність товарів (послуг) - представників, які об'єднані за споживчим призначенням та походженням.
Груповий індекс - індекс для групи товарів (послуг), який є середньозваженим індивідуальних індексів товарів (послуг) - представників.
Домогосподарство - сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують та витрачають кошти. Домогосподарство може складатися з однієї особи.
Економічний район - угруповання регіонів, запропоноване Радою по вивченню продуктивних сил у рамках програми "Україна 2010".
Індекс цін - відносний показник, виражений у коефіцієнтах або відсотках, що характеризує зміну цін у часі (індекс динаміки) або у просторі (територіальний індекс).
Індекс цін довгостроковий - індекс цін товару (послуги) - представника поточного або попереднього періоду порівняно з базисним.
Індекс цін короткостроковий - індекс цін товару (послуги) - представника звітного періоду порівняно з попереднім.
Індивідуальний індекс - індекс, отриманий на основі середніх цін товару (послуги) - представника у звітному та попередньому місяцях.
Інфляція - знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги.
Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД) (va375202-05, vb375609-05, vc375609-05, vd375609-05) - складова системи національних класифікаторів, розроблена на базі міжнародної статистичної класифікації видів діяльності Європейського Союзу і призначена для систематизації та групування економічної інформації. При розробленні системи класифікацій Європейського Союзу за основу було прийнято структуру та опис Міжнародної стандартної галузевої класифікації видів економічної діяльності ISIC (Rev.3.1 - 1989, ООН).
Класифікація індивідуального споживання за цілями (КІСЦ) - функціональна класифікація, яка є частиною Системи Національних Рахунків 1993 року та відображає групування витрат домогосподарств на товари та послуги.
Міські поселення - міста Київ, Сімферополь, Севастополь, обласні центри, райцентри та інші міста.
Порівнянна ціна (тариф) - ціна (тариф) на товар (послугу) з конкретними споживчими властивостями, зареєстрована в звітному і попередньому місяцях в одному і тому ж базовому підприємстві.
Поточна (звітна) ціна - ціна в означений період часу в базовому підприємстві на момент її реєстрації.
Регіони - Автономна Республіка Крим, 24 області, міста Київ та Севастополь.
Реєстрація цін - метод збору інформації щодо цін (тарифів) на товари (послуги), що включені до споживчого набору, на відібраній сукупності базових підприємств шляхом їх відвідування.
Ринкова ціна - ціна, сформована під впливом попиту та пропозиції на товар в умовах конкурентного ринку.
Споживчі грошові витрати домогосподарств - грошові витрати домогосподарств на купівлю продуктів харчування, алкогольних та тютюнових виробів, товарів та послуг (одягу та взуття, оплату житла, води, газу, електроенергії та інших видів палива; меблів, предметів домашнього вжитку, побутової техніки та товарів для щоденного обслуговування житла; витрати на охорону здоров'я, транспорт, зв'язок, відпочинок та культуру, освіту тощо).
Споживчий набір товарів (послуг) - представників (набір) - єдиний для всіх регіонів країни репрезентативно відібраний перелік товарів та послуг, що найчастіше споживаються населенням.
Споживча ціна (тариф) - фактична ціна (тариф) на товар (послугу), реалізовані у вільному продажу в базових підприємствах з урахуванням ПДВ, акцизу та інших непрямих податків.
Споживчі товари (послуги) - товари (послуги), що використовуються населенням для особистого або загальносімейного споживання.
Сезонність - поняття, що характеризує зміну явищ у динаміці, які повторюються і можуть бути викликані різними причинами, у тому числі змінами пори року, явищами природи, врожайністю, а також звичаями, традиціями, святами і т. ін.
Середня ціна (тариф) товару (послуги) - представника - середній рівень ціни, розрахований на базі зареєстрованих цін (тарифів) на конкретні товари (послуги) в базових підприємствах.
Середня ціна по регіону - середньозважена ціна, розрахована на основі середніх цін на товар (послугу) - представник, зареєстрованих в міських поселеннях.
Товар (послуга)-представник - це сукупність видів товарів (послуг), які є однорідними за своїми споживчими властивостями та призначенням і мають однакові тенденції щодо зміни цін.
Ціна - грошове відображення вартості товару (послуги) за його кількісну одиницю.

III. Принципи формування споживчого набору товарів (послуг)-представників

Споживчий набір товарів (послуг)-представників, на підставі якого здійснюються спостереження за змінами цін (тарифів) і розраховується ІСЦ, є єдиним для всіх регіонів країни. Набір визначається централізовано Держкомстатом України з урахуванням пропозицій територіальних органів державної статистики, узгоджується із зацікавленими економічними відомствами, профспілками, науковими установами, залишається незмінним протягом певного часу і є відправним пунктом для відбору конкретних товарів та послуг для реєстрації цін у регіонах.
У набір включені товари і послуги масового споживчого попиту, незалежно від того, регулюються (встановлюються) ціни (тарифи) на них чи носять вільний (ринковий) характер, а також окремі товари і послуги, які відносяться до непершочергових потреб (легкові автомобілі, ювелірні вироби з золота, делікатесні продукти тощо). Включення товарів (послуг)-представників до набору проводиться на основі даних щодо споживчих грошових витрат всіх (міських та сільських) домогосподарств.
Товари (послуги), які купуються з метою нагромадження (предмети старовини, витвори мистецтва, антикварні ювелірні вироби тощо), інвестицій (придбання житла, землі та інших матеріальних та нематеріальних активів), заощадження, сплата прямих податків, внески до Пенсійного фонду, страхування життя, штрафи не є споживчими товарами (послугами) і не включаються до споживчого набору.
В основу побудови споживчого набору покладені такі основні принципи:
- необхідність реального відображення структури споживчих грошових витрат домогосподарств;
- можливість оптимальної організації процесу реєстрації цін.
Керуючись першим принципом, товари та послуги, які є небажаними з соціальної точки зору, але складають суттєві статті витрат домогосподарств (наприклад, тютюн, алкоголь), включаються до набору. Водночас окремі послуги (наприклад, оренда житла, послуги репетиторів), на які дуже проблематично чітко визначити ціни, зокрема, через низьку прозорість у відповідних сферах, не включаються до набору, оскільки не відповідають другому принципу побудови набору.
Критерієм для включення в набір нових товарів є їх частка в загальних споживчих витратах домогосподарств - не менш 0,1% для продовольчих та 0,2% для непродовольчих товарів.
Набір переглядається зазвичай один раз у п'ять років з урахуванням змін на споживчому ринку регіонів та у структурі споживчих грошових витрат домогосподарств.
Споживчий набір товарів (послуг)-представників для розрахунку ІСЦ наведений у Додатку 1.
Відбір товарів (послуг) для реєстрації цін (тарифів) здійснюється поетапно методом спрямованої вибірки.
Спочатку централізовано визначається перелік товарів (послуг)-представників та загальний опис їх споживчих якостей. Цей опис не містить детальних характеристик товарів (послуг), що обумовлене такими причинами:
- занадто деталізована характеристика може бути нехарактерною в різних базових підприємствах і регіонах;
- динамічністю споживчого ринку - під впливом ряду факторів (тенденцій моди, культури споживання, науково-технічного прогресу і т. ін.) характеристики конкретних товарів і послуг можуть суттєво змінюватися.
Надалі фахівці територіальних органів державної статистики в кожному міському поселенні, де проводиться спостереження за змінами споживчих цін (тарифів), самостійно відбирають конкретні товари (послуги) з урахуванням особливостей стану споживчого ринку регіону. При цьому використовуються такі критерії відбору:
- значний попит населення на ці товари (послуги);
- регулярна наявність їх у базовому підприємстві протягом певного часу.
У випадку систематичної відсутності на споживчому ринку міського поселення окремих товарів (послуг)-представників, спостереження за цими позиціями не проводяться.

IV. Принципи відбору територій

Спостереження за змінами цін (тарифів) проводиться у міських поселеннях всіх регіонів країни. Відбір міських поселень, в яких проводиться спостереження за змінами споживчих цін (тарифів) на товари (послуги), здійснюється на центральному рівні і є репрезентативним для розрахунку ІСЦ для кожного з 27 регіонів країни.
Інформація про ціни (тарифи) збирається в обласних центрах, містах Києві, Сімферополі, Севастополі та містах і районних центрах, які відібрані на основі процедури стратифікованого багатоступеневого відбору з елементами методу імовірності, пропорційній розміру. Цей метод передбачає відбір одиниць з генеральної сукупності шляхом надання кожній одиниці імовірності включення у вибірку, яка пропорційна певній допоміжній змінній, а саме чисельності населення.
Процес відбору складається з таких етапів.
На першому етапі міські поселення розподіляються на страти в залежності від середньорічної чисельності наявного міського населення кожного з регіонів.
1 страта - чисельність населення більше 100 000 чол.;
2 страта - 50 000-100 000 чол.;
3 страта - 25 000-50 000 чол.;
4 страта - до 25 000 чол.
На другому етапі проводяться розрахунки частки населення і кількості реєстрацій цін за кожною стратою кожного регіону у загальній кількості населення та реєстрацій по країні, а також частки населення і реєстрацій за кожною стратою всередині регіону з метою зіставлення даних по кожному регіону в цілому та економічному району з даними по країні. Відповідність цих співвідношень є критерієм для відбору міських поселень для спостереження за змінами споживчих цін (тарифів).
На третьому етапі здійснюється відбір міських поселень з кожної страти. Кожна страта є зменшеною генеральною сукупністю, в якій відбір здійснюється окремо.
До спостереження за змінами споживчих цін (тарифів) включені всі міські поселення з першої та другої страт, які є саморепрезентативними.
З третьої та четвертої страт відібрані по одному міському поселенню, які відповідають таким вимогам:
- найбільша кількість населення та реєстрацій цін;
- репрезентативність моделей споживання для кожного з регіонів;
- достатня насиченість споживчого ринку товарами (послугами) для проведення реєстрації на максимальну кількість товарів (послуг) - представників зі споживчого набору;
- рівномірне географічне охоплення регіонів реєстрацією цін.
Перелік міських поселень, в яких проводиться спостереження за змінами споживчих цін, наведений у Додатку 2.

V. Принципи відбору базових підприємств

Спостереження за змінами цін (тарифів) на товари (послуги) здійснюється за вибірковим колом базових підприємств.
Відбір базових підприємств проводять спеціалісти органів державної статистики на місцях. Структура відібраних базових підприємств переглядається щорічно.
Для відбору базових підприємств використовуються дані статистики торгівлі і послуг щодо розподілу обсягів роздрібного товарообороту і реалізованих послуг за формами власності та обстеження умов життя домогосподарств щодо грошових витрат на купівлю товарів за місцем придбання.
При формуванні сукупності базових підприємств необхідно керуватися таким:
- спостереження за змінами цін (тарифів) проводиться в підприємствах роздрібної торгівлі, ресторанного господарства і сфери послуг усіх форм власності (державної, приватної, комунальної), а також на продовольчих, речових і змішаних ринках;
- у кожному міському поселенні відбираються великі, середні і малі підприємства торгівлі і сфери послуг, розташовані як у центральній частині міського поселення, так і віддалені від центру, тобто з різними умовами торгівлі (обслуговування).
Відібрана сукупність базових підприємств повинна відповідати таким вимогам:
- регулярність продажу товарів і реалізації послуг, відібраних для спостереження;
- фірмові магазини, магазини-салони включаються в спостереження за умови, що в них реалізуються товари, які за споживчими властивостями і рівнем цін розраховані на масового споживача;
- не включаються підприємства торгівлі, в яких реалізуються товари, рівень цін на які багаторазово перевищує середній рівень цін на аналогічні товари.
Наприклад, не потрібно реєструвати ціни в магазинах (бутиках), що торгують ексклюзивними моделями одягу або ультрамодним взуттям престижних іноземних фірм, тому що, крім високого рівня цін, надходження товарів у цих магазинах відбувається, як правило, невеликими за обсягом партіями, з постійним відновленням асортименту, що значно ускладнює процес спостереження за змінами цін.
- не включаються підприємства торгівлі, в яких реалізуються незначні партії товарів, які надходять до продажу нерегулярно (стокові магазини), або такі, що спеціалізуються на продажу товарів, які були у користуванні (second hand).
В універсальних магазинах, супермаркетах, гіпермаркетах, спеціалізованих магазинах, розташованих у різних частинах міста, що входять в єдину торговельну мережу, реєстрація цін проводиться за найбільш повним переліком товарів. При цьому кількість цін, зареєстрованих по кожному товару - представнику у відібраних для спостереження магазинах даної мережі, повинна репрезентативно відбивати обсяг реалізованих товарів у всіх магазинах цієї мережі, розташованих у міському поселенні.
З метою полегшення подальшої ідентифікації підприємств торгівлі і сфери послуг фахівці територіальних органів державної статистики складають перелік базових підприємств та заносять до нього їх повні найменування, адресу та телефони.
Перш ніж відібрати конкретне підприємство, необхідно відвідати його і порівняти асортимент, який пропонується, з тим, який потрібен для реєстрації цін. Запропонований асортимент повинен охоплювати якомога більшу частину споживчого набору. Для реєстрації цін неохопленої частини набору необхідно знайти інше підприємство.
Якщо підприємство, відібране для обстеження, закривається або втратило значну частину свого ринку, реєстратор повинен підібрати інше, в якому асортимент товарів, рівень цін, умови реалізації товарів (послуг) ідентичні тому, що закривається.

VI. Порядок збору інформації про ціни (тарифи)

Збір інформації щодо споживчих цін (тарифів) проводиться щомісячно фахівцями територіальних органів державної статистики шляхом відвідування базових підприємств і реєстрації цін (тарифів) на товари (послуги), які входять у споживчий набір.
Реєстрації підлягає фактична ціна конкретного товару (послуги), що реалізується на споживчому ринку з урахуванням податків, які сплачує населення (ПДВ, акциз та інші непрямі податки).
Реєстрація цін (тарифів) проводиться щомісячно:
- в обласних центрах, містах Києві, Сімферополі, Севастополі - з 1 по 25 число;
- в райцентрах та інших містах - з 1 по 20 число.
За окремими товарами, перелік яких наведений у Додатку 3, реєстрація цін проводиться протягом повного місяця. До переліку включені товари зі значною часткою витрат на їх придбання в загальних споживчих витратах домогосподарств та ціни на які зазнають суттєвих коливань впродовж місяця.
По кожному товару-представнику в обласному центрі, містах Києві, Сімферополі та Севастополі реєструється не менше 9-10 цін, у райцентрах та інших містах - не менше 5-6 цін, послугах - відповідно 7-8 та 4-5 цін. Виняток складають окремі види послуг (електроенергія, газ, послуги зв'язку, залізничний транспорт міжміського сполучення), на які діють єдині тарифи, що контролюються (встановлюються) відповідними органами виконавчої влади.
Реєстрація цін одного й того самого конкретного товару (послуги) у звітному місяці на одному й тому ж базовому підприємстві проводиться у ті ж числа, що і у попередньому місяці. Відхилення може становити не більше 1-2 днів. Реєстрація цін свіжих продуктів на ринку (наприклад, овочів, фруктів, молока та молочної продукції, риби і т. ін.) проводиться в тій частині дня, коли здійснюється найбільша кількість покупок.
У спостереження включаються тільки нові товари як вітчизняного, так і імпортного виробництва, крім "елітних" товарів, таких як ювелірні вироби з діамантами, дорогі марки імпортних автомобілів, меблів, горілчаних виробів тощо.
Характерною ознакою споживчого ринку стали сезонні знижки, рекламні акції, розпродаж товарів.
Сезонні знижки, ціни розпродажу враховуються, якщо:
- вони є постійною та широко розповсюдженою характеристикою споживчого ринку;
- виставлений на розпродаж товар є той самий, що й у попередній місяць, не пошкоджений, термін реалізації якого не закінчився;
- вага (упаковка) залишається без змін;
- знижки надаються всім без винятку споживачам.
Зниження цін не враховуються, якщо:
- товари пошкоджені або термін їх реалізації закінчився;
- знижки надаються для постійних клієнтів або є винятковими;
- знижки надаються окремим категоріям споживачів (студентам, пенсіонерам);
- товар надається як подарунок у разі придбання визначеного товару (рекламні пропозиції);
- знижки залежать від кількості товару, що пропонується (дві одиниці за ціною однієї).
Не допускається проведення реєстрації всіх цін на товар (послугу) - представник лише в одному базовому підприємстві, а також розрахунок індексів цін на основі однієї зареєстрованої ціни, оскільки ці дані не відображають реальний стан споживчого ринку міського поселення (за винятком товарів (послуг), ціни (тарифи) на які контролюються (встановлюються) урядом або місцевими органами виконавчої влади чи місцевого самоврядування).
Неприпустимо також здійснювати розрахунки середніх цін та індивідуальних індексів цін на основі зареєстрованих цін на товари, що виробляються тільки одним виробником, оскільки в цьому випадку зміна цінової політики одного виробника екстраполюється на весь споживчий ринок регіону, що не відображає реальної ситуації, адже населення купує дуже різноманітну продукцію.
Наприклад: молочні продукти тільки фірми "Галактон", олія - "Чумак", пиво - "Сармат" тощо.
Ціни на товари (послуги) реєструються рівномірно протягом періоду реєстрації. Це стосується всіх товарів та послуг, а особливо - продуктів харчування. В той же час ціни, які регламентуються рішеннями або наказами відповідних органів виконавчої влади чи місцевого самоврядування (тарифи на послуги зв'язку, житлово-комунальні послуги тощо), реєструються один раз за період реєстрації з урахуванням дати введення їх в дію.
На кожний товар (послугу)-представник заповнюється окремий "Бланк реєстрації цін на споживчі товари та послуги" (Додаток 4), куди заносяться ціни (тарифи) та докладна характеристика відібраних конкретних товарів (послуг). Характеристика товару має важливе значення, оскільки дає реєстратору інформацію, на який товар необхідно реєструвати ціни. Якщо вона недостатньо детальна, існує імовірність реєстрації цін на товари різної якості. Характеристика містить повну назву товару, країни та підприємства-виробника, марку, сорт, вид, величину тари тощо.
Бланк складається з двох розділів: розділу А (підприємства (установи) торгівлі, сфери послуг усіх форм власності) і розділу Б (ринки). Ціни на продовольчі і непродовольчі товари, які реалізуються на організованих ринках юридичними особами, включаються у розділ А, фізичними - розділ Б. Ціни (тарифи) на послуги заносяться тільки у розділ А.
В адресній частині бланку реєстрації вказується назва та код товару (послуги) - представника, одиниця виміру.
У графі 2 - назва та адреса підприємства торгівлі, сфери послуг, ринку;
у графах 3, 8 - дати реєстрації цін;
у графах 4, 9 - характеристика товару (послуги);
у графах 5, 10 - об'єм (вага) упаковки;
у графах 6, 11 - ціна за упаковку.
Зареєстрована ціна перераховується на одиницю виміру (кілограм, літр тощо) і заноситься в графи 7 і 12. Перерахунки проводяться тільки для тих товарів, які реалізуються в банках, пляшках, пачках і т. ін. Разом з тим, слід зіставляти ціни на товари в однорідній тарі та упаковках однакової ваги, оскільки перерахунки можуть призвести до викривлення індивідуального індексу (товари в більшій тарі стають відносно дешевшими, ніж у меншій). Для проведення реєстрації у звітному місяці у графах 2-7 проставляються дані з граф 2, 8-12 попереднього місяця.
Однією з основних умов одержання максимально точної і достовірної інформації, що використовується для розрахунку індексу споживчих цін, є дотримання порівнянності цін у звітному і попередньому періодах, тобто однакова кількість реєстрацій на кожний товар (послугу) протягом двох періодів.
Наприклад, якщо на товар-представник у попередньому місяці було зареєстровано 6 цін, а в звітному - 5 цін і розрахунок середніх цін та індивідуальних індексів цін зроблений на основі всіх реєстрацій у кожному місяці, то може бути зафіксована зміна середніх цін, у той час як всі ціни залишилися без зміни і тільки один з конкретних видів даного товару (на який була зареєстрована ціна в попередньому місяці) зник із продажу.
Для забезпечення порівнянності цінової інформації та її безперервності застосовуються методи заміни товарів (послуг)-представників.

VII. Основні методи заміни товарів (послуг)-представників, що застосовуються при реєстрації цін

З часом окремі товари зникають, інші зазнають значних змін або замінюються конкурентними виробами і більше майже не реалізуються. В цих випадках здійснюється їх заміна на інші. Заміна товарів проводиться також з метою забезпечення репрезентативності розрахунку ІСЦ, оскільки довготривале спостереження за цінами на одні й ті самі конкретні види товарів (послуг) може призвести до того, що споживчий набір не буде відповідати сучасній моделі споживання домогосподарств.
На споживчому ринку можливі такі ситуації:
- товар (послуга) відсутній тимчасово;
- товар (послуга) зник остаточно;
- товар (послуга) наявний на ринку, але обсяги його реалізації поступово знижуються.
Товар може бути тимчасово відсутній в продажу через тимчасову зупинку його виробництва, перебої в постачанні сировини, відсутність попиту на продукцію, труднощі із транспортними перевезеннями, вичерпанням запасів у торгівлі тощо. У разі відсутності протягом звітного місяця відібраного виду товару (послуги) у базовому підприємстві (при наявності інформації, що реалізація буде відновлена в майбутньому) застосовується розрахункова ціна, визначена одним з наступних методів:
- ціна попереднього місяця автоматично переноситься на поточний місяць (за умови стабільної цінової ситуації);
- із застосуванням індексу ціни на аналогічний товар (послугу).
Приклади.
Реєстратор має зареєструвати у звітному місяці ціну за кілограм борошна пшеничного вищого гатунку виробництва "Київмлин" (ціна попереднього місяця становила 2,40 грн.), однак цей товар тимчасово відсутній у продажу. Працівник торгівлі інформує реєстратора, що через труднощі з постачанням це борошно надійде в продаж через деякий час. Крім того, йому відомо, що зміни ціни на цей товар не передбачається. У цьому випадку ціна за попередній місяць (2,40 грн.) автоматично переноситься на звітний місяць.
У попередньому місяці була зареєстрована ціна на мінеральну воду "Трускавецька" (розфасовка 1,5 л, ціна 1,70 грн.), у звітному місяці ця вода відсутня у продажу. Але і у попередньому, і звітному місяцях у продажу є мінеральна вода "Луганська" в аналогічній розфасовці по ціні 1,90 грн. та 2,00 грн. відповідно. Індекс ціни на воду "Луганська" становить 105,3% (2,00 / 1,90 х 100%). Розрахункова ціна на воду Трускавецька" в звітному місяці буде 1,79 грн. (1,70 х 105,3 / 100).
При цьому при визначенні розрахункової ціни не використовуються ціни на товари, які беруть участь у рекламних акціях.
Розрахункова ціна використовується максимум протягом двох місяців, надалі, якщо товар все ще відсутній, проводиться його заміна.
Такий підхід не застосовується до сезонних товарів. Порядок розрахунку індексів цін на сезонну продукцію викладено в розд. VIII.
У випадку, коли товар зник з продажу остаточно або зазнав значної трансформації, здійснюється його заміна із застосуванням одного з наступних методів.
Метод прямої заміни використовується за умови наявності в асортименті товарів, що пропонує базове підприємство, товару з аналогічними властивостями й споживчими характеристиками. При цьому проводиться заміна товару шляхом занесення до бланка детального опису "нового" товару та його ціни. При застосуванні цього методу ціна "нового" товару безпосередньо порівнюється з ціною "старого" товару і бере участь у розрахунку індексу за звітний місяць.
Наприклад, карамель "Малібу-полуниця" виробництва фірми Roshen у базовому підприємстві тимчасово відсутня (ціна у попередньому місяці складала 12,00 грн. за кг.). Натомість в продажу наявна карамель "Малібу-абрикос", вироблена цим же підприємством за ціною 12,10 грн. Оскільки ці два товари є практично тотожними, їх ціни порівнюються безпосередньо і індекс за поточний місяць дорівнює 100,8% (12,10 / 12,00 грн. х 100).
Для використання методу ланцюга необхідно знайти новий товар, який не має принципових відмінностей від старого, і отримати ціну на нього за попередній місяць. Цей метод базується на припущенні, що оскільки обидва товари продаються одночасно, різниця в ціні між ними свідчить про різницю в якості. Тобто товар, ціну якого необхідно зафіксувати, зник і не має прямого замінника, але існує товар, достатньо близький до старого, ціна на який відома за попередній місяць. Таким чином, "старий" товар замінюється "новим".
Наприклад, мікрохвильова піч "LG MS 2345", об'єм 20 л з основними базовими функціями та механічним, керуванням (ціна 430 грн.) знята з виробництва, але у продажу є мікрохвильова піч "LG MS 2352" з такими ж самими функціями та з сенсорним керуванням по ціні 520 грн. Виходячи з цієї інформації, можна вважати, що обидві печі принципово не відрізняються одна від одної. Ціна нової печі в попередньому місяці, за інформацією продавця, становила 515 грн. З бланка виключається "старий" товар, зазначається ціна "нового" у попередньому та звітному місяцях, що дає змогу розрахувати індекс цін у звітному місяці, який становить 101,0% (520 / 515 грн. х 100%).
Вибір нового товару здійснюється у випадку, коли немає ні прямого замінника, ні товару, достатньо близького до "старого". У такому разі "старий" товар виключається з обстеження, при цьому, з метою забезпечення еквівалентної кількості цін, відбирається інший, більш сучасний товар. У разі, коли ціна на "новий" товар відома лише за звітний місяць, вона вноситься до бланка за звітний місяць як базова і використовується для розрахунку індексу у наступному місяці. Якщо відома як звітна, так і попередня ціна "нового" товару (ціну за попередній місяць можна одержати від керівника торгової точки), "новий" товар бере участь у розрахунку індексу цін у звітному місяці.
Наприклад, мікрохвильова піч "LG MS 2345", об'єм 20 л з основними базовими функціями та механічним керуванням (ціна 430 грн.) знята з виробництва. У продажу є мікрохвильова піч "Samsung MW 87 WR", об'єм 23 л, з додатковими функціями та діалоговим керуванням по ціні 750 грн. Зважаючи на те, що між даними печами існує велика різниця в якості і ці товари відносяться до різних сегментів цін, їх не можна порівнювати. В цьому випадку до бланка заноситься "новий" товар, а "старий" товар виключається. Якщо ціна за попередній місяць невідома, ціна нового товару заноситься як базова і буде використовуватися для розрахунку індексу цін у наступному місяці. У разі, коли є можливість визначити ціну печі "Samsung MW 87 WR" за попередній місяць, цей товар включається в розрахунки середньої ціни у звітному місяці.
Товар може бути наявний на споживчому ринку, проте обсяги його реалізації поступово знижуються у зв'язку з появою нових конкурентоспроможних товарів. Динаміка цін на застарілий товар через зменшений попит може суттєво відрізнятися від реальної динаміки цін на споріднені товари. Наприклад, до таких товарів належать мобільні телефони, телевізори, музичні центри, сучасні види одягу та взуття. В такому випадку також виконується заміна товару. Товар для заміни відбирається серед товарів зі схожими споживчими якостями, при цьому основним критерієм для заміни слугують обсяги продажу "нового" товару. З метою забезпечення коректної заміни протягом двох-трьох місяців проводиться подвійна реєстрація цін на "старий" та "новий" товари, при цьому в цей період у розрахунках індексів беруть участь ціни на "старий" товар. Остаточна заміна товару здійснюється за умови стабільно зростаючого попиту населення та постійної наявності "нового" товару на споживчому ринку.
Схема заміни товарів 
                 Товар, відібраний для обстеження, 
        ------- відсутній у базовому підпріємстві ------------- 
        |                                                     | 
        |                                                     | 
Товар зник тимчасово                  ------------- Товар зник остаточно ------------- 
і знову надійде в                     |                       |                      | 
продаж наступного                                                                      
тижня чи місяця                 Існує подібний         Існує дуже                Немає подібного 
          |                     товар такого ж         близький до старого       чи близького 
                                самого призначення,    товар, щодо якого         товару 
     Рахункова ціна             що й старий            відома ціна за                  | 
     |           |                   |                 попередній місяць               | 
                                     |                        |                        | 
Автоматичне     Застосування                                                             
перенесення     індексу ціни    Пряма заміна           "Ланцюг"                  Вибір нового товару 
ціни            на аналогічний  Старий товар           Різниця в ціні            |                 | 
попередньго     товар           замінюють              між обома товарами                            
місяця                          новим                  за той самий          Відома тільки      Відома поточна 
                                                       місяць                поточна ціна       ціна та ціна за 
                                                       відповідає            нового товару      попередній місяць 
                                                       різниці в якості

VIII. Розрахунок індексів цін на сезонну продукцію

У складі споживчого набору товарів (послуг)-представників присутні сезонні товари, ціни на які зазнають регулярних сезонних коливань. В одних випадках вони обумовлені природними факторами з боку пропозиції (це відноситься до свіжих фруктів, овочів, картоплі, живої риби тощо), в інших - кліматичними умовами з боку попиту (наприклад, одяг, взуття, спортивні товари, паливо, прохолоджувальні напої, морозиво тощо).
Регулярний характер сезонних коливань не означає, що динаміка обсягу реалізації та цін того чи іншого сезонного товару в поточному році збігаються з попередніми. Це пов'язане, зокрема, з розбіжностями в погодних умовах та врожайності, прогресом у технології виробництва.
Сезонними вважаються ті товари (послуги), які а) відсутні на ринку протягом певних періодів року або б) наявні протягом всього року, але характеризуються регулярними коливаннями цін та кількості, що збігаються з певними сезонами чи порами року. Товари, які можна віднести до першої категорії, називають найбільш характерними сезонними товарами, до другої - менш характерними.
До найбільш характерних належать окремі продукти харчування, серед яких плодоовочева продукція і рання картопля.
До менш характерних належать одяг та взуття. Змінам цін на одяг та взуття притаманні сезонні коливання, проте, на відміну від плодоовочевої продукції та ранньої картоплі, вони не мають суттєвого впливу на величину ІСЦ, оскільки товари літнього та зимового асортименту наявні в продажу протягом всього року. Водночас сезонний характер попиту на товари зазначених груп обумовлює проведення розпродажу, сезонних знижок тощо, які враховуються при реєстрації цін тоді, коли вони носять масовий характер, не обмежені у кількості, надаються всім без винятку категоріям населення та не пов'язані зі змінами у якості товарів.
При розрахунках індексів цін на плодоовочеву продукцію та картоплю застосовуються такі методи:
- метод середньосезонних цін;
- метод заміни товарів;
- метод середньозважених цін.
Метод середньосезонних цін передбачає розрахунок індексів цін шляхом зіставлення цін, зареєстрованих на початку сезону поточного року до середньогеометричних цін сезону попереднього року.
Наприклад, розрахунок індексу цін на полуницю у травні п. р. проводиться шляхом ділення цін за травень п. р. на середньосезонну з цін за травень-липень попереднього року. 
     Середньосезонна ціна  на   полуницю   у   попередньому   році 
                                3-------------------- 
розраховується   таким   чином: \\|17,70 х 7,38 х 6,15 = 9,30  грн. 
Розрахункова ціна  використовується  як  базова у квітні поточного 
року для розрахунку індексу цін за травень поточного року.
Умовний приклад розрахунку індексів цін на полуницю наведено нижче.
Попередній рік Поточний рік
ціна, грн. ціна, грн. Індекс цін до попереднього місяця, %
квітень 0 9,30 х
травень 17,70 19,00 204,3
червень 7,38 8,20 43,2
липень 6,15 7,50 91,5
Як видно з таблиці, індекс цін у травні буде дорівнювати 204,3% (19,00 : 9,30 х 100), червні - 43,2% (8,20 : 19,00 х 100), липні - 91,5 % (7,50 : 8,20 х 100).
Після закінчення сезону реалізації середньосезонна ціна не використовується у розрахунках індивідуального індексу аж до початку нового сезону, тобто за позицією "ягоди" ціна і індивідуальний індекс будуть дорівнювати "0".
Такий саме підхід застосовується при розрахунках індексів цін на кісточкові, кавуни та дині, кабачки, баклажани, гарбузи, перець, огірки, помідори.
Метод заміни товарів застосовується у разі, коли відсутня інформація щодо розподілення обсягів продажу продукції пізніх і ранніх сортів. Заміна плодової продукції пізніх і ранніх сортів проводиться шляхом проведення подвійної реєстрації, яка дозволяє провести розрахунки індексів у звітному місяці на основі цін продукції пізніх сортів і створити базу для розрахунку індексів у наступному місяці на основі цін продукції ранніх сортів. Такий метод застосовується при розрахунках індексів цін на яблука та виноград, оскільки між пізніми і ранніми сортами яблук і винограду існує суттєва різниця в цінах та якісних характеристиках.
Наприклад, індекс цін на яблука у липні розраховується на основі цін на яблука пізніх сортів (врожаю попереднього року). Водночас, з метою створення бази для розрахунку індексу за серпень проводиться реєстрація цін на яблука ранніх сортів, які починають з'являтися на споживчому ринку. Таким чином, індекс за серпень розраховується на основі цін на яблука ранніх сортів.
Метод середньозважених цін базується на розрахунку цін з урахуванням частки обсягів реалізації ранніх та пізніх овочів (врожаю попереднього року).
Окремі види продукції (картопля, капуста, морква, буряк) протягом декількох місяців наявні у продажу в двох різновидах: ранні та пізні (врожаю попереднього року). Впродовж цих місяців ціни на перші втричі або у чотири рази вищі за ціни других, а через декілька місяців ранні сорти поступово замінюються на пізні.
Для визначення середньої ціни, наприклад, на картоплю при переході від реалізації пізньої картоплі до продажу ранньої, реєстрація цін проводиться окремо: на картоплю ранню і картоплю пізню, при цьому - на ранню картоплю, починаючи з моменту її надходження у продаж. Однак у розрахунки індексу споживчих цін інформація щодо цін на ранню картоплю включається лише з моменту набуття масового характеру реалізації цього товару (у більшості регіонів - у червні).
При розрахунках середньозваженої ціни картоплі враховується поступово зростаюча частка ранньої картоплі в загальному обсязі реалізації цього товару і, відповідно, зниження частки пізньої картоплі. Це здійснюється через кількість відповідних цінових реєстрацій.
Розрахунок індексів цін на картоплю у більшості регіонів здійснюється з використанням у травні цін на пізню картоплю, у червні, липні - на пізню та ранню, серпні - на ранню. Середня ціна у червні розраховується на основі зареєстрованих цін на пізню та ранню картоплю з урахуванням інформації щодо обсягів продажу цих видів продукції на міських ринках по регіону (за даними статистики торгівлі). З огляду на кліматичні умови, в окремих регіонах ціни на ранню картоплю можуть використовуватися для розрахунку середньої ціни вже у травні з урахуванням відповідних обсягів реалізації ранньої та пізньої картоплі.
Умовний приклад розрахунку середньої ціни та індексів цін на картоплю наведено нижче.
Рання Пізня Середня ціна, грн. Індекс цін до попе- реднього місяця, %
ціна, грн. питома вага, % ціна, грн. питома вага, %
травень 0 0 1,06 100 1,06 х
червень 2,03 36 1,07 64 1,41 133,0
липень 1,45 80 1,10 20 1,38 97,9
серпень 1,14 100 0 0 1,14 82,6
Середня ціна у червні розраховується таким чином: (2,03 х 0,36) + (1,07 х 0,64) = 1,41 грн. Аналогічно розраховується середня ціна у липні; у травні та серпні середні ціни дорівнюють відповідно 1,06 грн. та 1,14 грн., оскільки на споживчому ринку у травні наявна здебільшого тільки пізня картопля, у серпні - тільки рання.
Як видно з таблиці, індекс цін у червні буде дорівнювати 133,0% (1,41 : 1,06 х 100), липні - 97,9% (1,38 : 1,41 х 100), серпні - 82,6% (1,14 : 1,38 х 100).
Даний метод дозволяє провести ув'язку цін на ранню картоплю з цінами на пізню картоплю. Обгрунтоване проведення заміни ціни базисного періоду та правильне визначення частки ранньої та пізньої картоплі у загальному обсязі реалізації цього товару при розрахунках середньозважених цін гарантує безперервні розрахунки ланцюжка індексів цін і дозволяє уникнути викривлення індексу в результаті некоректної заміни ціни пізньої картоплі.
Такий саме підхід застосовується до розрахунків індексів цін на капусту, моркву, буряк.

IX. Особливості спостереження за змінами цін на окремі види товарів та послуг

Реєстрація цін на окремі види непродовольчих товарів, зокрема одягу та взуття, в умовах частих змін асортименту та постійного розвитку моди, має свої особливості. Так, іноді важко знайти товар з такими ж характеристиками, що й у попередньому місяці. Отже, реєстратор повинен зробити заміну товару. При цьому слід керуватися такими правилами:
- Точно дотримуватися опису товарів, наведеному у поясненнях до споживчого набору.
Наприклад, якщо у попередньому місяці по позиції "пальто, напівпальто жіноче" зареєстровані ціни на пальта з вовняної тканини, то у звітному місяці необхідно спостерігати за цінами на пальта з вовняної тканини, а не з синтетичних матеріалів.
- Відбирати "стандартні" або "класичні" вироби, на які мода має менший вплив, ніж на ті, що залишаються "модними" протягом певного часу.
- Морально застарілі моделі, які вже не користуються попитом, а отже не можуть характеризувати динаміку змін цін, замінювати на більш сучасні.
- Змішані тканини порівнювати тільки з аналогічними, тобто дотримуватися того самого складу; пропорція (відсоток) кожного із складових матеріалів може коливатися не більше як на +- 10 в. п.
Наприклад, порівнювати спідницю з вовни/поліестеру з спідницею з вовни/поліестеру, а не з спідницею з бавовни/поліестеру; пуловер 50% вовни / 50% поліестеру - з пуловером 60% вовни / 40% поліестеру, а не з пуловером 30% вовни / 70% поліестеру.
- Порівнювати між собою можна такі синтетичні матеріали, як акрил, поліакрил, поліамід, поліестер.
Окремі види меблів та домашнього обладнання також зазнають частих змін в асортименті. Якісний чинник відіграє велику роль для товарів такого типу, тому необхідно якомога точніше оцінити якість товару, щоб зіставити його з іншими у разі потреби. У зв'язку з цим характеристики товарів, ціни яких реєструються, повинні описуватися більш детально. Крім стандартного опису, треба бути уважним до таких моментів: матеріал (вид деревини) та якість кінцевої обробки. У цих випадках слід обов'язково консультуватися з продавцем і зафіксувати детальні характеристики.
Приклади.
Диван, вир. Україна, ТОВ "Проун", модель "Вікторія", розмір 220 х 80 х 70, розкладний, каркас ДСП, матрац пружинний, оббивний матеріал - поліестеровий велюр, підлокітники м'які, поверхня сидіння зі штучними м'якими "пагорбами".
Плитка керамічна, настінна, глазурована, вир. Україна, м. Харків, модель "Агат", розмір 25 х 25.
Для спостереження за цінами на товари побутової техніки і телерадіотовари, що представлені на споживчому ринку різноманітним, часто поновлюваним асортиментом виробів, з істотним розходженням у якісних характеристиках і споживчих властивостях, а також великою диференціацією цін, включається максимально можливе число різних моделей.
При цьому при відборі конкретних товарів для спостереження, а також відстеження зміни асортименту, крім опитування продавців, вивчається рекламна продукція, що містить характеристики конкретних моделей, каталоги, прейскуранти (прайс-листи) і т. п.
Найбільш динамічним є ринок телефонних апаратів стільникового зв'язку.
По позиції "Мобільний телефон" реєструється ціна на окремі моделі і марки телефонних апаратів стільникового зв'язку середнього цінового класу в комплекті (трубка, акумуляторна батарея та інші аксесуари, що входять у комплект) виробництва фірм, що мають найбільше поширення на споживчому ринку (Sony Ericsson, Motorola, Nokia, Samsung, Siemens).
Реєструється ціна стільникового телефонного апарата, без оплати тарифного плану - підключення до мережі мобільного зв'язку.
Для спостереження відбираються моделі і марки апаратів стільникових телефонів, рівень цін на які знаходиться в середньому діапазоні (без камери).
У зв'язку з тим, що протягом року відбувається значне оновлення асортименту, рекомендується починати спостереження за цінами на нові моделі телефонних апаратів з моменту їх появи на ринку, але в розрахунок індексу включати ціни на ці моделі через 2-3 місяця спостереження, коли після зникнення фактора новизни динаміка цін на них буде мати стабільний характер. Ціни на ці моделі використовуються для розрахунку індексу до моменту, коли, в результаті морального старіння, обсяг продажу їх починає скорочуватися, а ціни істотно знижуватися.
Часткова ротація (підключення в розрахунок середньої ціни по 1-2 нових моделях з одночасним виключенням такої ж кількості застарілих моделей) здійснюється 2-3 рази на рік.
Подібний метод застосовується при реєстрації цін на комп'ютерну техніку.
Спостереження за цінами (тарифами) на житлово-комунальні послуги має свою специфіку. Наразі поширена практика диференціації квартплати або плати за утримання будинків в залежності від умов проживання (від року забудови, поверховості, наявності ліфтів і т. д.). У разі, коли дані про співвідношення житла різних видів відсутні, розрахунок середньої ціни здійснюється за формулою середньої геометричної незваженої. Тобто в тих населених пунктах, де введена диференційована оплата, середня ціна за 1 кв. м житлової площі розраховується шляхом добутку всіх діючих тарифів і видобуванню кореня степеня, рівного числу зареєстрованих тарифів.
Водночас, органи місцевої влади ряду регіонів запроваджують диференційовані тарифи на центральне опалення, гарячу та холодну воду в опалювальному та неопалювальному сезонах. У зв'язку з цим плата на ці види послуг суттєво коливається протягом року. Ці зміни обов'язково повинні враховуватися при розрахунку індивідуальних індексів.
Наприклад, тариф за опалення 1 кв. м житла в опалювальному сезоні (жовтень-березень) становить 0,80 грн.; в інші місяці - 0,40 грн. Таким чином, індивідуальний індекс цін у квітні становить 50% (0,40 : 0,80 х 100), а у жовтні - 200% (0,80 : 0,40 х 100).
Ціни (тарифи) на деякі види послуг, наприклад, туристичну поїздку за кордон, встановлюються в іноземній валюті (євро, доларах США). Реєстрація цін на такі послуги визначається шляхом переведення їх вартості з валютного виміру в гривню за курсом, встановленим Національним банком України, розрахованим в середньому за період реєстрації.
Ціни (тарифи) на окремі товари (послуги), зокрема, ті, що контролюються (встановлюються) органами виконавчої влади чи місцевого самоврядування, можуть бути введеними дію не з першого числа звітного місяця. До таких товарів (послуг) відносяться, наприклад, окремі сорти хліба, тарифи на перевезення залізничним транспортом, зв'язку тощо. В такому разі середня ціна за звітний місяць розраховується за формулою середньоарифметичної зваженої.
Наприклад, ціни на хліб "Український" підвищилися з 11 червня (з 1,60 грн. до 1,80 грн. за кг). Середня ціна за червень становить 1,73 грн. (1,60 х 10 + 1,80 х 20) / 30).

X. Формування вагової структури

Основою інформаційної бази для формування вагової структури (вагових коефіцієнтів) є дані, отримані за результатами обстежень умов життя домогосподарств (ОУЖД).
Вагові коефіцієнти відображають відносну значимість товарів (послуг), яка вимірюється їх часткою у споживанні домогосподарств, і віддзеркалюють ступінь впливу зміни цін (тарифів) кожного товару (послуги) на величину загального ІСЦ. За допомогою вагових коефіцієнтів здійснюється агрегація індексів з найнижчого рівня до найвищого.
Перегляд вагової структури здійснюється щорічно. Процедури перегляду та переходу на нові вагові коефіцієнти відповідають міжнародним стандартам, що дозволяє розраховувати ІСЦ за різні періоди з використанням різних базисних років.
Для визначення вагової структури використовуються споживчі грошові витрати всіх (міських і сільських) домогосподарств.
Основним принципом формування вагової структури для розрахунку ІСЦ є максимальне охоплення даних щодо споживчих грошових витрат домогосподарств.
Вагові коефіцієнти розраховуються як частка споживчих грошових витрат на кожний товар (послугу) у загальних споживчих грошових витратах домогосподарств за рік, при цьому кожний товар (послуга) має свою питому вагу у розрахунку ІСЦ, яка визначається з точністю до 0,00001.
Для розрахунку індексів споживчих цін за регіонами використовуються вагові коефіцієнти, розраховані на рівні 8 економічних районів. Вагові коефіцієнти по кожному з економічних районів розраховуються на базі даних щодо споживчих грошових витрат усіх домогосподарств за результатами ОУЖД. Методологічні принципи формування системи вагових коефіцієнтів є єдиними для всіх економічних районів.
Вагові коефіцієнти за економічними районами використовуються для розрахунку ІСЦ по кожному регіону, що входить у відповідний економічний район. Місто Київ у зв'язку з його особливим статусом та відмінною моделлю споживання розглядається як окремий район, таким чином Центральний район поділяється на два: м. Київ та Київська і Черкаська області.
Економічний район Регіони, що входять до його складу
Східний Харківська, Полтавська, Сумська області
Донецький Донецька, Луганська області
Придніпровський Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська області
Причорноморський Автономна Республіка Крим, Одеська, Миколаївська, Херсонська області, м. Севастополь
Подільський Вінницька, Хмельницька, Тернопільська області
Центральний Київська, Черкаська області
Карпатський Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Чернівецька області
Поліський Волинська, Житомирська, Рівненська, Чернігівська області
м. Київ м. Київ
Розрахунок вагових коефіцієнтів проводиться поетапно та має ряд особливостей.
Основними етапами розрахунку є:
- встановлення відповідності між статтями витрат ОУЖД та товарами (послугами)-представниками зі споживчого набору;
- дезагрегація та перерозподіл статей витрат ОУЖД відповідно до споживчого набору і визначення детальної схеми розподілу статей витрат домогосподарств за позиціями споживчого набору;
- коригування окремих статей витрат ОУЖД з використанням додаткових джерел даних.
На першому етапі встановлюється відповідність між статтями витрат ОУЖД та товарами (послугами)-представниками зі споживчого набору.
Більшість вагових коефіцієнтів розраховується на основі даних ОУЖД шляхом прямого віднесення витрат до відповідних товарів (послуг)-представників.
Наприклад, витрати домогосподарств по статті "М'ясо птиці" повністю відносяться до позиції "Птиця" зі споживчого набору.
Метод умовного включення застосовується до незначних витрат домогосподарств на товари (послуги), які не включені до споживчого набору. Такі витрати відносяться до витрат на товари (послуги)-представники, близькі за своїми споживчими властивостями та включені до споживчого набору. В основу цього методу покладено припущення, що ціна товарів з незначними витратами змінюється пропорційно зміні цін схожих товарів зі споживчого набору.
Наприклад, витрати на чорну ікру є дуже незначними і при формуванні вагових коефіцієнтів додаються до витрат на рибну ікру; при визначенні вагових коефіцієнтів на сумки довключаються витрати на гаманці тощо.
Споживчі витрати домогосподарств за окремими статтями можуть бути представлені агрегованими даними по групах товарів і послуг, тому на другому етапі здійснюється дезагрегація і перерозподіл витрат домогосподарств, з метою отримання вагового коефіцієнта по кожному товару (послузі).
У разі, коли декільком позиціям зі споживчого набору відповідає тільки одна стаття витрат, застосовується метод дезагрегації. При цьому витрати розподіляються експертним шляхом з урахуванням додаткових джерел інформації, а саме: обсягів продажу товарів на міських ринках за даними статистики торгівлі.
Наприклад, у споживчому наборі "морква" та "буряк" - це окремі товари-представники, в ОУЖД - це одна стаття витрат. Оскільки за даними статистики торгівлі 60% товарообігу припадає на моркву, 40% - на буряк, витрати розподіляються відповідним чином.
У структурі споживчих грошових витрат домогосподарств у складі окремих груп разом з деталізованими статтями витрат є і не деталізовані або "інші", які не мають відповідних позицій у споживчому наборі товарів (послуг)-представників. Розподіл таких витрат може бути проведений різними способами.
Так, наприклад, розподіл витрат "Інші ліки" та "Лікарські трави" здійснюється пропорційно до частки витрат на різні види медикаментів, які входять до споживчого набору товарів (послуг) - представників.
Умовний приклад розподілу витрат за статтями "Інші ліки" та "Лікарські трави"
Споживчі грошові витрати в середньому на 100 домогоспо- дарств, грн. Частка витрат по товарах, що входять до споживчого набору Розподіл витрат Розрахун- кові споживчі витрати, грн. Розрахункова частка витрат, яка використову- ється для розрахунку ІСЦ*
1 2 3 4 = 1 + 3 5
1. Антибіотики 721,02 0,07 3855,24 х 0,07 = 269,87 990,89 0,07
2. Вітаміни 1412,60 0,13 3855,24 х 0,13 = 501,18 1913,78 0,13
3. Судино- розширювальні засоби 6106,57 0,56 3855,24 х 0,56 = 2158,93 8265,50 0,56
4. Гормональні препарати 824,02 0,08 3855,24 х 0,08 = 308,42 1132,44 0,08
5. Жарозни- жувальні та знеболювальні препарати 485,58 0,04 3855,24 х 0,04 = 154,21 639,79 0,04
6. Мазі 1309,60 0,12 3855,24 х 0,12 = 462,63 1772,23 0,12
7. Сума витрат по товарах, що входять до споживчого набору (сума рядків з 1 по 6) 10 859,39 1 14 714,63
8. Лікарські трави 309,01
9. Інші ліки 3546,23
10. Сума витрат по товарах, що не входять до споживчого набору (рядок 8 + рядок 9) 3855,24
11. Загальна сума витрат на медикаменти (рядок 7 + рядок 10) 14714,63
---------------
* Розраховано шляхом ділення рядків 1-6 на рядок 7 колонки 4.
Деякі статті витрат домогосподарств із числа "Інші" безпосередньо включаються до конкретних товарів (послуг)-представників.
Наприклад, витрати домогосподарств по статті "Інші види масла" включаються до позиції "Масло вершкове" зі споживчого набору.
Після того, як відповідність між статтями витрат ОУЖД та товарами (послугами)-представниками зі споживчого набору встановлена, розробляється детальна схема розподілу статей витрат домогосподарств по позиціях набору товарів (послуг)-представників для розрахунку ІСЦ.
На третьому етапі здійснюється коригування окремих статей витрат домогосподарств, оскільки дані щодо деяких покупок не завжди знаходять своє повне відображення у статтях витрат ОУЖД через їх незначний розмір або через те, що покупки здійснюються рідко. Це може призвести до заниження вагових коефіцієнтів по цих товарах і до завищення по інших. З огляду на це, вагові коефіцієнти окремих товарів (послуг)-представників коригуються на основі додаткової інформації, отриманої з інших джерел, зокрема, статистики роздрібної торгівлі.
Як свідчить практика, традиційно має місце недооблік витрат домогосподарств на алкогольні напої, оскільки респонденти схильні приховувати фактичні витрати на їх придбання. Тому з метою забезпечення їх відповідності рівню реального споживання здійснюється коригування споживчих витрат населення на алкогольні напої шляхом їх збільшення і, відповідно, збільшення загальних витрат. Для цього використовується інформація статистики торгівлі щодо обсягів роздрібного товарообороту алкогольних напоїв.
Наприклад, обсяг роздрібного товарообороту горілки у 2005 році порівняно з 2004 роком збільшився на 15%, а витрати домогосподарств - на 5%. Витрати домогосподарств на купівлю горілки та загальні витрати за 2005 рік коригуються шляхом їх збільшення на 10%.
Споживчі витрати домогосподарств на деякі товари (послуги) можуть бути досить суттєвими, однак на них дуже проблематично чітко визначити ціни, зокрема, через низьку прозорість у певних сферах.
Це відноситься, наприклад, до оренди житла або послуг репетиторів. В такому разі використовуються ті ж самі методи формування вагових коефіцієнтів, що й для товарів з незначними витратами, а саме: їх витрати відносяться відповідно на квартирну плату та середню освіту.
Окремий підхід застосовується при формуванні вагових коефіцієнтів на житлово-комунальний компонент. Відповідно до концепції побудови ІСЦ для визначення частки витрат на житлово-комунальні послуги використовується метод нарахування, оскільки при використанні фактично сплачених сум питома вага послуг зменшиться (за рахунок заборгованості зі сплати), а товарів - невиправдано збільшиться. Таким чином, вагові коефіцієнти для розрахунку індексів на житлово-комунальні послуги визначаються на основі показника "нараховано до сплати" після виключення призначеної субсидії на житлово-комунальні послуги.
Наприклад, повна сума сплати за житлово-комунальні послуги становить 100 грн., при цьому домогосподарству було нараховано 20 грн. безготівкової субсидії. Таким чином, сума сплати з урахуванням наданої субсидії становить 80 грн. Саме ця сума враховується при формуванні вагового коефіцієнта.

XI. Заміна вагової структури

Заміна вагової структури проводиться на щорічній основі за стандартною процедурою, яка складається з трьох етапів.
На першому етапі здійснюється оновлення вагових коефіцієнтів товарів (послуг) споживчого набору.
У зв'язку з тим, що в якості базисного періоду індексу приймається грудень попереднього року, а базисного періоду вагової структури - середньорічна структура споживчих витрат домогосподарств за попередній рік, з метою забезпечення їх порівнянності вагові коефіцієнти кожного товару (послуги)-представника множаться на показник, який визначається шляхом відношення довгострокового індексу цін грудня до середньорічного індексу попереднього року.
Наступним кроком є нормалізація оновлених вагових коефіцієнтів, яка здійснюється шляхом ділення кожного оновленого вагового коефіцієнта на суму всіх оновлених вагових коефіцієнтів. В результаті сума всіх вагових коефіцієнтів дорівнює 1,0 або 100%.
Оновлені нормалізовані вагові коефіцієнти відповідають грудню попереднього року (нова база індексу).
На другому етапі здійснюється розрахунок довгострокових індексів.
Розрахунки ІСЦ за новою ваговою структурою починаються з червня поточного року. З метою забезпечення безперервності динамічних рядів індексів для кожного товару (послуги)-представника розраховуються довгострокові індекси цін за період з грудня попереднього року до травня звітного року. Ці індекси використовуються для розрахунку індексу у червні звітного року з урахуванням періоду між базою грудня попереднього року = 100 і травнем звітного року, який є місяцем прив'язки для нового індексу.
За допомогою цієї процедури динамічний ряд переводиться на нову базу, а заміна вагової структури не впливає на величину його показників.
Третім етапом є прив'язка "нового" та "старого" рядів індексів.
На цьому етапі здійснюється прив'язка (з'єднання) кожного ряду "старого" ІСЦ з кожним рядом "нового" ІСЦ у червні звітного року із застосуванням коефіцієнтів коригування, які віддзеркалюють різницю в рівнях "нових" і "старих" індексів у травні звітного року.
Прив'язка "старого" індексу з "новим" проводиться у такій послідовності:
- розраховуються довгострокові індекси місяця прив'язки для всіх груп та підгруп у "новому" ряду індексів;
- розраховуються коефіцієнти, які використовуються для коригування рівня індексів, розрахованих за оновленою ваговою структурою до рівня індексів, розрахованих за "старою" структурою за травень звітного року;
- індекси, розраховані з використанням оновленої вагової структури перемножуються на коефіцієнти коригування.
Процес коригування приводить кожний ряд "нових" індексів травня звітного року до рівня, зіставного з рівнем "старого" ряду індексів.

XII. Розрахунки середніх цін та індивідуальних індексів цін на регіональному рівні

Розрахунки середніх цін та індивідуальних індексів цін на регіональному рівні складаються з двох етапів.
Перший етап включає розрахунки середніх цін на кожний товар (послугу) у кожному міському поселенні за звітний та попередній місяці на основі порівнянних цін, зареєстрованих в одному й тому ж базовому підприємстві на один і той же за якістю товар.
Середня ціна розраховується за формулою: 
                          _ 
                          p = S p/n  ,
де:
S - знак суми;
S p - сума порівнянних цін;
n - кількість порівнянних цін.
На основі розрахованих середніх цін безпосередньо в бланках реєстрації розраховується індивідуальний індекс цін на кожний товар (послугу)-представник (з точністю до 0,0001) за формулою: 
                                 _    _ 
                            i  = p  / p 
                             p    t    t-1
де: 
     _ 
     p - середня ціна звітного місяця; 
      t 
     _ 
     p - середня ціна попереднього місяця. 
      t-1
Середні ціни по кожному міському поселенню на кожний товар (послугу)-представник та їх індивідуальні індекси передаються до головних управлінь статистики в АР Крим, областях, м. Києві та Управління статистики в м. Севастополі.
На другому етапі визначаються середні ціни за регіонами за звітний та попередній місяці на основі середніх цін на кожний товар (послугу)-представник, одержаних від міських поселень як середньоарифметичні зважені. За базу зважування приймається питома вага середньорічної чисельності наявного населення районів та міст, де проводиться реєстрація, у загальній чисельності наявного населення регіону.
Таким чином, середня ціна по регіону на кожний товар (послугу)-представник визначається за формулою: 
                              S p  x d 
                       _         i    i 
                       p  =  ------------ 
                        i        S d 
                                    i
де: 
     p - ціна товару (послуги) у міському поселенні; 
      i 
     d  -  питома  вага  чисельності  населення  району,  міста  в 
      i 
загальній чисельності регіону.
S - знак суми.
Наприклад, в регіоні обстежуються обласний центр, інше місто та 2 районних центри:
Наймену- вання товарів (послуг)- представ- ників Найменування міських поселень Середня ціна по регіону, грн. Індекс цін, %
Обласний центр Місто А Райцентр N 1 Райцентр N 2
Питома вага населення (%)
44,5 10,5 19,2 25,8
Середня ціна (грн.)
попер. звіт- ний попер. звіт- ний попер. звіт- ний попер. звіт- ний попер. звіт- ний
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 = 10 : 9 х 100
рис 3,71 3,76 3,80 3,83 3,52 3,58 3,65 3,69 3,67 3,71 101,1
олія 5,82 5,95 5,73 5,78 5,90 5,92 5,71 5,78 5,80 5,88 101,4
Середня ціна на рис:
у попередньому місяці 
 _      3,71 х 44,5 х 3,80 х 10,5 х 3,52 х 19,2 х 3,65 х 25,8   366 
 p    = ----------------------------------------------------- = --- = 3,67 грн. 
  t-1                44,5 + 10,5 + 19,2 + 25,8                  100 
     у звітному місяці 
 _      3,76 х 44,5 х 3,83 х 10,5 х 3,58 х 19,2 х 3,69 х 25,8   371,47 
 p    = ----------------------------------------------------- = ------ = 3,71 грн. 
  t                  44,5 + 10,5 + 19,2 + 25,8                   100
Середня ціна на олію:
у попередньому місяці 
 _      5,82 х 44,5 х 5,73 х 10,5 х 5,90 х 19,2 х 5,71 х 25,8   579,75 
 p    = ----------------------------------------------------- = ------ = 5,80 грн. 
  t-1                44,5 + 10,5 + 19,2 + 25,8                   100 
     у звітному місяці 
 _    5,95 х 44,5 х 5,78 х 10,5 х 5,92 х 19,2 х 5,78 х 25,8   588,25 
 p  = ----------------------------------------------------- = ------ = 5,88 грн. 
  t                44,5 + 10,5 + 19,2 + 25,8                   100
Індекси цін за регіонами розраховуються шляхом ділення середньої ціни звітного місяця на середню ціну попереднього місяця.
В наведеному прикладі індекс цін на рис дорівнює:
3,71 : 3,67 х 100 = 101,1%;
олію -
5,88 : 5,80 х 100 = 101,4%.
Індекси цін та середні ціни звітного місяця на кожний товар (послугу)-представник по регіонах є основою для розрахунку ІСЦ по Україні та регіонах.

XIII. Розрахунки індексів споживчих цін по Україні та регіонах

Розрахунки ІСЦ здійснюються відповідно до модифікованої формули Ласпейреса: 
                                 i 
                       -          j,t/o    - 
           I       = S | W    x ---------  | 
             t/t-1     -  j,o    i         -     , 
                                  j,t-1/o
де: 
     I      - індекс цін звітного місяця до попереднього; 
      t/t-1 
     W    -  питома  вага  витрат на товар (послугу) - представник 
      j,o 
(j) у базисному періоді (o); 
     i      -  довгостроковий  індекс  цін  товару   (послуги)   - 
      j,t/o 
представника (j) звітного періоду (t) порівняно з базисним (o); 
     i        -  довгостроковий  індекс  цін  товару  (послуги)  - 
      j,t-1/o 
представника (j)    попереднього    періоду    (t)   порівняно   з 
базисним (o).
S - знак суми.
Ця формула є більш універсальною порівняно зі стандартною формулою Ласпейреса, оскільки в ній використовується безперервний ланцюг розрахунків.
Розрахунки ІСЦ за квартал, період з початку року і т. п. визначаються "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів споживчих цін.
Розрахунки ІСЦ проводяться з використанням програмного забезпечення Microsoft Excel, яке складається з трьох таблиць B, C, D:
I. Таблиця B. Ця таблиця дозволяє розрахувати індекси споживчих цін по регіонах.
Таблиця В складається з трьох матриць:
1) розрахунки індексів по кожному товару (послузі);
2) розрахунки індексів по кожній групі і загального індексу за міжнародною Класифікацією індивідуального споживання за цілями (КІСЦ);
3) розрахунки індексів по кожній групі і загального індексу за національною Класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД) (va375202-05, vb375609-05, vc375609-05, vd375609-05) .
II. Таблиця С. Ця таблиця дозволяє агрегувати 27 індексів регіонального рівня до національного.
Таблиця С складається з трьох матриць:
1) розрахунки довгострокових індексів споживчих цін на кожний товар (послугу);
2) розрахунки довгострокових індексів споживчих цін на кожну групу і загального індексу за КІСЦ;
3) розрахунки довгострокових індексів споживчих цін на кожну групу і загального індексу за КВЕД (va375202-05, vb375609-05, vc375609-05, vd375609-05) .
III. Таблиця D. Ця таблиця містить динамічні ряди індексів споживчих цін національного рівня за попередні періоди по товарах (послугах), групах і загальному індексу. Співвідношення довгострокових індексів звітного і попереднього місяців дає процентну зміну по товарах (послугах)-представниках, групах, загальному індексу, яка є показником приросту (зниження) споживчих цін (тарифів) за звітний місяць.

XIV. Розрахунки індексів споживчих цін до різних базисних періодів

Розрахунки ІСЦ проводяться з місячною періодичністю.
Щомісяця, крім індексу цін до попереднього місяця, обчислюються також індекси цін до грудня попереднього року і до відповідного місяця попереднього року. Для перерахунку макроекономічних показників у порівнянні ціни здійснюється розрахунок індексів цін до відповідного періоду попереднього року.
Для розрахунку зазначених індексів використовуються такі формули:
до грудня попереднього року: 
                           I      x I 
                            t-1/o    t/t-1 
                   I    = -----------------  ,     (1) 
                    t/o          100
де: 
     I      -   індекс   цін   попереднього   місяця   до   грудня 
      t-1/o 
попереднього року.
до відповідного місяця попереднього року: 
                         I              x I 
                          o(T-1)/o(T-2)    tT/o(T-1) 
           I          = ----------------------------- ,   (2) 
            tT/t(T-1)          I 
                                t(T-1)/o(T-2)
де:
Т - поточний рік;
Т-1 - попередній рік;
Т-2 - рік, що передує попередньому; 
     I              -  індекс  цін  грудня  попереднього  року  до 
      o(T-1)/o(T-2) 
грудня року, що передує попередньому; 
     I          - індекс цін звітного  місяця  поточного  року  до 
      tT/o(T-1) 
грудня попереднього року; 
     I              -  індекс цін відповідного місяця попереднього 
      t(T-1)/o(T-2) 
року до грудня року, що передує попередньому.
до відповідного періоду попереднього року: 
                       n 
                       S I 
                       1  tT/o(T-2) 
          I        = -------------------  ,          (3) 
           T/(T-1)     n 
                       S I 
                       1  t(T-1)/o(T-2)
де:
п - кількість місяців, що складає період; 
     I          - індекс цін  місяців  поточного  року  до  грудня 
      tT/o(T-2) 
року, що передує попередньому; 
     I              -  індекс цін відповідних місяців попереднього 
      t(T-1)/o(T-2) 
року до грудня року, що передує попередньому.
S - знак суми.
Щокварталу визначаються індекси цін на кінець кварталу, до попереднього кварталу, до відповідного кварталу попереднього року, до попереднього року.
Для розрахунку зазначених індексів використовуються наступні формули:
кінець звітного кварталу до кінця попереднього кварталу поточного року: 
              I      x I            I 
               t/t-1    t-1/t-2      t-2/t-3 
       I   = ------------------- x ----------   ,   (4) 
        KT           100               100
де: 
     I      -  індекс  цін  останнього місяця звітного кварталу до 
      t/t-1 
попереднього місяця; 
     I        - індекс цін середнього місяця звітного кварталу  до 
      t-1/t-2 
попереднього місяця; 
     I        -  індекс  цін  першого  місяця звітного кварталу до 
      t-2/t-3 
попереднього місяця;
t - звітний місяць (останній) звітного кварталу;
t-1 - середній місяць звітного кварталу;
t-2 - перший місяць звітного кварталу;
t-3 - останній місяць кварталу, що передує звітному.
звітний квартал до попереднього кварталу поточного року: 
                    I         + I           + I 
                     t/o(T-1)    t-1/o(T-1)    t-2/o(T-1) 
      I          = ---------------------------------------  , (5) 
       KT/(K-1)T    I           + I           + I 
                     t-3/o(T-1)    t-4/o(T-1)    t-5/o(T-1)
де: 
     I         - індекс цін останнього місяця звітного кварталу до 
      t/o(T-1) 
грудня попереднього року; 
     I           - індекс цін середнього місяця звітного  кварталу 
      t-1/o(T-1) 
до грудня попереднього року; 
     I           -  індекс цін першого місяця звітного кварталу до 
      t-2/o(T-1) 
грудня попереднього року; 
     I           -  індекс  цін  останнього  місяця   попереднього 
      t-3/o(T-1) 
кварталу до грудня попереднього року; 
     I           -   індекс  цін  середнього  місяця  попереднього 
      t-4/o(T-1) 
кварталу до грудня попереднього року; 
     I           - індекс цін першого місяця попереднього кварталу 
      t-5/o(T-1) 
до грудня попереднього року;
звітний квартал до відповідного кварталу попереднього року:
розраховується за формулою (3).
звітний квартал до попереднього року: 
                  (I          + I              + I              ) / 3 
                    tT/o(T-2)    (t-1)T/o(T-2)    (t-2)T/o(T-2) 
   I          = ------------------------------------------------------  ,  (6) 
    KT/G(T-1)               12 
                            S I              / 12 
                            1  t(T-1)/o(T-2)
де: 
     I          -  індекс  цін останнього місяця звітного кварталу 
      tT/o(T-2) 
до грудня року, що передує попередньому; 
     I              -  індекс  цін  середнього   місяця   звітного 
      (t-1)T/o(T-2) 
кварталу до грудня року, що передує попередньому; 
     I              -  індекс цін першого місяця звітного кварталу 
      (t-2)T/o(T-2) 
до грудня року, що передує попередньому; 
     I              -  індекс  цін  першого,  .....,  дванадцятого 
      t(T-1)/o(T-2) 
місяців попереднього року до грудня року, що передує попередньому.
S - знак суми.
У публікаціях та офіційних повідомленнях дані щодо індексів споживчих цін наводяться з одним десятковим знаком після коми.

XV. Перевірка достовірності інформації

Інформація щодо споживчих цін (тарифів), зібрана в процесі проведення реєстрації, є основою для розрахунку індексу споживчих цін і потребує проведення ряду контрольних заходів з метою забезпечення її відповідної якості та достовірності.
Працівники територіальних органів державної статистики на постійній основі здійснюють контроль правильності проведення реєстрації через регулярні перевірки бланків реєстрації цін на споживчі товари (послуги), які надходять з міських поселень. Контроль включає такі складові:
- своєчасність заповнення бланків відповідно до термінів реєстрації;
- внесення до бланків всієї необхідної інформації відповідно до методологічних положень;
- підтвердження незвичайної або значної зміни ціни;
- наявність, в разі необхідності, перерахунків за стандартну одиницю;
- проведення заміни товарів відповідно до методологічних положень.
За результатами контролю всі необхідні коригування вносяться до бланків реєстрації до завершення розрахунків індивідуальних індексів цін за звітний місяць по регіону. Водночас результати контролю можуть бути підставою для проведення додаткового індивідуального інструктажу окремих реєстраторів або цілеспрямованого контролю їх роботи. Такий контроль здійснюється шляхом безпосереднього виїзду в міське поселення, де працівники територіальних органів державної статистики разом з реєстраторами відвідують підприємства торгівлі, сфери послуг та ринки з метою перевірки порядку реєстрації цін (тарифів) на відібрані товари (послуги).
Ще одним заходом щодо здійснення контролю за процесом реєстрації цін є ретроспективні вибіркові перевірки працівниками центрального апарату.
Ретроспективні перевірки здійснюються і використовуються для:
- оцінки рівня компетентності окремих реєстраторів;
- перевірки дотримання порядку збору даних;
- визначення загальних потреб в підготовці реєстраторів;
- огляду всіх важливих та проблемних питань;
- виявлення регіонів, де реєстрація пов'язана з певними труднощами.
Метод проведення ретроспективних перевірок полягає у відвідуванні базового підприємства для повторної реєстрації цін і у контролі відповідної інформації, такої як, наприклад, характеристики товарів.

XVI. Класифікатори, які використовуються при розрахунку індексу споживчих цін

Розрахунки індексу споживчих цін проводяться за міжнародною Класифікацією індивідуального споживання за цілями (КІСЦ) та національною Класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД) (va375202-05, vb375609-05, vc375609-05, vd375609-05) . Розробка індексів споживчих цін за різними класифікаціями здійснюється на базі тих самих даних щодо цін на товари і послуги, і, отже, результатом розрахунків є ідентичне значення зведеного показника.
КІСЦ є однією з чотирьох функціональних класифікацій, описаних у Системі Національних Рахунків 1993 року.
КІСЦ складається з 14 розділів:
- розділи з 01 до 12 охоплюють витрати на кінцеве споживання домогосподарств;
- розділ 13 охоплює витрати на кінцеве споживання некомерційних організацій домогосподарств;
- розділ 14 охоплює індивідуальні споживчі витрати сектору державного управління.
КІСЦ має чотири рівні деталізації:
- розділ, або рівень двозначних кодів, наприклад: 01. Продукти харчування та безалкогольні напої;
- група, або рівень тризначних кодів, наприклад: 01.1 Продукти харчування;
- клас, або рівень чотиризначних кодів, наприклад: 01.1.1 Хлібобулочні вироби та крупи;
- категорія, або рівень п'ятизначних кодів, наприклад: 01.1.1.3 Макаронні вироби.
Класи в КІСЦ розподіляються за типом продукту: послуги (П), товари короткотермінового користування (К), товари середньострокового користування (С) і товари довгострокового користування (Д). Якщо клас містить у собі одночасно товари і послуги, товари короткотермінового і середньострокового користування, або товари середньострокового і довгострокового користування, такий клас позначається відповідно до домінуючого типу продукту.
Розбіжності між товарами короткотермінового і довгострокового користування грунтуються на тому, чи можуть товари використовуватися тільки один раз або їх можна використовувати багаторазово протягом періоду, що значно перевищує один рік. Товари довгострокового користування мають відносно високу вартість. Товари середньострокового користування відрізняються від товарів довгострокового користування тим, що хоча термін їхньої служби може перевищувати один рік, але фактично він буває значно коротше, а їхня вартість - значно нижче.
Список використаної літератури
1. Закон України "Про державну статистику" (зі змінами та доповненнями) N 2657-XI (2614-12) від 2 жовтня 1992 року
2. Єрина А.М. Організація вибіркових обстежень: Навчальний посібник. - К.: КНЕУ, 2004
3. Конвенція 160 МОП (993_055) , 1985
4. Мельник О.М. Інфляція: теорія і практика регулювання. - К.: Т-во "Знання", КОО, 1999
5. Отчет о миссии МВФ по статистике потребительских цен / Дейл А.Смит, 1996
6. Отчет о миссии МВФ по вопросам ИПЦ / Кимберли Д.Зишанг, Дейл А. Смит, 2001
7. Резолюція щодо індексів споживчих цін - МОП, 2003
8. Статистика: Підручник / Герасименко С.С., Головач А.В., Єрина А.М. та ін.; за наук. ред. Герасименка С.С. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2000
9. Статистика цен: Статистические очерки (том 6) / под. ред. Петера фон дер Липпе и Рудольфа Янке - Федеральное статистическое управление Германии, 1998
10. Торвей Р. Индексы потребительских цен: Методологическое руководство - М. "Финансы и статистика", 1993
11. Consumer price index manual: theory and practice: ILO Bureau of Statistics, 2004
12. Pour comprendre L'indice des prix - INSEE, 1987
13. Вибіркове спостереження: Термінологічний словник - К.: НТК статистичних досліджень, 2004 
Додаток 1

СПОЖИВЧИЙ НАБІР

товарів (послуг)-представників

1 Рис
2 Хліб пшеничний з борошна вищого гатунку
3 Хліб пшеничний з борошна першого гатунку
4 Хліб житній, житньо-пшеничний
5 Батон
6 Булочні вироби
7 Бубличні вироби
8 Вафлі
9 Печиво
10 Макарони
11 Вермішель
12 Пельмені
13 Торти
14 Борошно пшеничне
15 Крупи манні
16 Крупи гречані
17 Пластівці вівсяні
18 Крупи перлові, ячні
19 Пшоно
20 Яловичина
21 Вирізка яловича
22 Свинина
23 Вирізка свиняча
24 Птиця
25 Напівфабрикати курячі
26 Субпродукти яловичі
27 Субпродукти свинячі
28 Субпродукти курячі
29 Ковбаса варена
30 Сосиски, сардельки
31 Ковбаса копчена
32 Ковбаса сирокопчена
33 Вироби з м'яса варенокопчені
34 Вироби з м'яса делікатесні
35 Фарш м'ясний
36 Консерви м'ясні
37 Риба жива, охолоджена
38 Риба морожена
39 Філе мороженої риби
40 Морепродукти
41 Кілька, мойва солона, копчена
42 Скумбрія солона, копчена
43 Оселедці
44 Консерви рибні в олії
45 Консерви рибні в томаті
46 Консерви делікатесні
47 Ікра рибна
48 Крабові палички
49 Молоко
50 Молоко згущене
51 Кисломолочна продукція
52 Йогурт
53 Сири тверді
54 Сири плавлені, бринза
55 Сири м'які
56 Сирки, сиркова маса
57 Сметана
58 Вершки
59 Молочні суміші для дитячого харчування
60 Яйця
61 Масло вершкове
62 Маргарин
63 Олія соняшникова
64 Сало
65 Жири тваринні
66 Цитрусові
67 Банани
68 Яблука
69 Кісточкові
70 Ягоди
71 Виноград
72 Кавуни, дині
73 Горіхи
74 Сухофрукти
75 Капуста білокачанна
76 Огірки відкритого грунту
77 Огірки закритого грунту
78 Помідори відкритого грунту
79 Помідори закритого грунту
80 Кабачки, баклажани, гарбузи
81 Перець
82 Бобові
83 Цибуля ріпчаста
84 Буряк
85 Морква
86 Гриби
87 Овочі консервовані
88 Консерви грибні
89 Соус, паста томатна
90 Картопля
91 Цукор
92 Варення, джем, повидло
93 Мед
94 Шоколад
95 Цукерки шоколадні
96 Карамель
97 Мармелад, зефір, халва
98 Жувальна гумка
99 Морозиво
100 Кетчуп томатний
101 Майонез
102 Оцет
103 Сіль
104 Часник
105 Спеції
106 Супи, бульйонні кубики
107 Кава в зернах, мелена
108 Кава розчинна
109 Чай
110 Какао
111 Вода мінеральна
112 Напої безалкогольні
113 Соки фруктово-ягідні
114 Горілка
115 Коньяк
116 Вина столові
117 Вина кріплені
118 Шампанське
119 Пиво
120 Сигарети з фільтром
121 Сигарети без фільтра
122 Тканини
123 Куртка чоловіча
124 Костюм чоловічий
125 Брюки чоловічі
126 Джинси чоловічі
127 Сорочка чоловіча
128 Светр, джемпер чоловічий
129 Спортивний костюм чоловічий
130 Футболка, майка чоловіча
131 Труси чоловічі
132 Плавки чоловічі
133 Шкарпетки чоловічі
134 Пальто, напівпальто жіноче
135 Куртка жіноча
136 Костюм, сукня-костюм жіночі
137 Халат жіночий
138 Брюки жіночі
139 Джинси жіночі
140 Блузка жіноча
141 Спідниця жіноча
142 Светр, джемпер жіночий
143 Спортивний костюм жіночий
144 Футболка, майка жіноча
145 Труси, панталони жіночі
146 Бюстгальтер
147 Купальник жіночий
148 Колготи жіночі
149 Вироби з натурального хутра
150 Куртка дитяча
151 Комбінезон дитячий
152 Костюм дитячий
153 Сорочка дитяча
154 Брюки дитячі
155 Джинси дитячі
156 Светр, джемпер дитячий
157 Спортивний костюм дитячий
158 Футболка, майка дитяча
159 Труси дитячі
160 Колготи дитячі
161 Головні убори
162 Хімічне чищення
163 Черевики утеплені чоловічі
164 Черевики неутеплені чоловічі
165 Туфлі чоловічі
166 Кросівки чоловічі
167 Домашнє взуття чоловіче
168 Чоботи, півчоботи утеплені жіночі
169 Півчоботи, черевики неутеплені жіночі
170 Туфлі жіночі
171 Літнє взуття жіноче
172 Кросівки жіночі
173 Домашнє взуття жіноче
174 Чоботи, півчоботи, черевики утеплені дитячі
175 Чоботи, півчоботи, черевики неутеплені дитячі
176 Туфлі дитячі
177 Літнє взуття дитяче
178 Кросівки дитячі
179 Домашнє взуття дитяче
180 Ремонт взуття
181 Гуртожитки
182 Квартирна плата
183 Деталі та конструкції
184 Фарба
185 Санітарно-технічне обладнання
186 Плитка керамічна
187 Шпалери
188 Ремонт житла
189 Каналізація
190 Холодна вода
191 Електроенергія
192 Газ природний
193 Газ скраплений
194 Кам'яне вугілля
195 Центральне опалення
196 Гаряча вода
197 Меблі для кухні
198 Шафа для одягу
199 М'які меблі
200 Світильник
201 Килими, килимові вироби
202 Лінолеум
203 Штори
204 Ковдри
205 Постільна білизна
206 Холодильник
207 Пральна машина
208 Мікрохвильова піч
209 Обігрівач
210 Пилосос
211 Невелике електричне обладнання
212 Праска
213 Ремонт електропобутових товарів
214 Посуд порцеляно-фаянсовий
215 Посуд металевий
216 Електролампа
217 Мило господарське
218 Синтетичні мийні засоби
219 Антибіотики
220 Вітаміни
221 Судинорозширювальні засоби
222 Гормональні препарати
223 Жарознижувальні та знеболювальні препарати
224 Мазі
225 Лейкопластирі
226 Оправи
227 Консультативні послуги
228 Стоматологічні послуги
229 Діагностичні послуги
230 Послуги санаторно-курортних установ
231 Легкові автомобілі
232 Велосипеди
233 Запчастини
234 Бензин
235 Технічне обслуговування та ремонт автомобілів
236 Стоянка особистого транспорту
237 Приміський поїзд
238 Міжміський поїзд
239 Приміський автобус
240 Міжміський автобус
241 Міський транспорт
242 Таксі
243 Літак
244 Поштовий зв'язок
245 Телефонний апарат
246 Мобільний телефон
247 Міжміський телефонний зв'язок
248 Абонентна плата за користування телефоном
249 Мобільний зв'язок
250 Інтернет
251 Музичний центр
252 Телевізор кольоровий
253 DVD-плеєр
254 Фотоапарат
255 Процесори
256 Монітори
257 Диски
258 Іграшки
259 Квіти живі
260 Корм для домашніх тварин
261 Спортивні установи
262 Кінотеатри
263 Кабельне телебачення
264 Фотопослуги
265 Книги
266 Газети
267 Журнали
268 Зошит
269 Ручка
270 Туристсько-екскурсійні послуги
271 Дошкільні заклади
272 Середні навчальні заклади
273 Вищі навчальні заклади
274 Курси
275 Ресторан
276 Кафе
277 Бар
278 Заклади швидкого харчування
279 Готелі
280 Пансіонати
281 Сауни
282 Послуги перукарень
283 Мило туалетне
284 Шампунь
285 Зубна паста
286 Крем
287 Парфумерні товари
288 Засоби макіяжу
289 Туалетний папір
290 Засоби гігієни
291 Ювелірні вироби з золота
292 Сумки
293 Фінансові послуги
294 Послуги нотаріусів
295 Реєстрація урочистої події
296 Ритуальні послуги 
Додаток 2

ПЕРЕЛІК

міських поселень, в яких проводиться спостереження за змінами споживчих цін

Регіон Міські поселення, в яких проводиться спостереження за змінами споживчих цін
Автономна Республіка Крим Білогірськ Джанкой Євпаторія Керч Красноперекопськ Феодосія Сімферополь Ялта
Вінницька Вінниця Козятин Хмільник
Волинська Луцьк Володимир-Волинський Ковель Нововолинськ Рожище
Дніпропетровська Дніпропетровськ Кривий Ріг Дніпродзержинськ Новомосковськ Жовті Води Марганець Синельникове смт Солоне
Донецька Донецьк Маріуполь Краматорськ Слов'янськ Добропілля Волноваха Амвросіївка
Житомирська Житомир Бердичів Коростень Новоград-Волинський Коростишів Овруч
Закарпатська Ужгород Мукачеве Хуст Свалява
Запорізька Запоріжжя Бердянськ Мелітополь Оріхів Пологи Токмак
Івано-Франківська Івано-Франківськ Долина Калуш Коломия Надвірна
Київська Біла Церква Бориспіль Бровари Васильків Ірпінь Макарів Фастів
Кіровоградська Кіровоград Знам'янка Мала Виска Олександрія Світловодськ
Луганська Луганськ Алчевськ Антрацит Кремінна Лисичанськ Лутугине Ровеньки Сєверодонецьк Старобільськ Стаханов
Львівська Львів Дрогобич Червоноград Сокаль Стрий Яворів Радехів
Миколаївська Миколаїв Вознесенськ Очаків Первомайськ
Одеська Одеса Ізмаїл Білгород-Дністровський Іллічівськ Котовськ Арциз
Полтавська Полтава Кременчук Комсомольськ Лубни Миргород Пирятин
Рівненська Рівне Дубно Радивилів
Сумська Суми Глухів Конотоп смт Краснопілля Охтирка Ромни Шостка
Тернопільська Тернопіль Кременець Борщів
Харківська Харків Балаклія Ізюм Зміїв Куп'янськ Лозова
Херсонська Херсон Н. Каховка Каховка Гола Пристань
Хмельницька Хмельницький Кам'янець-Подільський Славута Шепетівка смт Летичів
Черкаська Черкаси Умань Сміла Звенигородка Канів
Чернівецька Чернівці Сокиряни Сторожинець
Чернігівська Чернігів Бахмач Козелець Ніжин Прилуки
м. Київ м. Київ
м. Севастополь м. Севастополь 
Додаток 3

ПЕРЕЛІК

товарів, за якими реєстрація цін проводиться протягом повного місяця

1. Яловичина
2. Свинина
3. Птиця
4. Риба морожена
5. Олія соняшникова
6. Молоко
7. Яйця
8. Цукор
9. Борошно пшеничне
10. Хліб житній, житньо-пшеничний
11. Рис
12. Крупи гречані
13. Макарони
14. Бензин 
Додаток 4
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Держкомстату України
17.09.2001  N 383
( v0383202-01 )
Територія ____________________ Код території ____________________ 
Товар (послуга) ______________ Код товару (послуги) _____________ 
Одиниця виміру товару (послуги) _________________________________

БЛАНК РЕЄСТРАЦІЇ ЦІН НА СПОЖИВЧІ ТОВАРИ (ПОСЛУГИ)

За ____________ (місяць) 200_ р.

Номер рядка Назва підприєм- ства (установи) торгівлі, сфери послуг, ринку Попередній місяць Поточний місяць
Дата реєстра- ції Характе- ристика товару (послуги) Об'єм (вага) упа- ковки Ціна (грн. за упа- ковку) Ціна в перера- хунку за одиницю виміру* Дата реєст- рації Характе- ристика товару (послуги) Об'єм (вага) упа- ковки Ціна (грн. за упа- ковку) Ціна в пере- рахунку за одиницю виміру*
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Підприємства (установи) торгівлі, сфери послуг усіх форм власності (код А) 
 (Код А) Розрахунок          Сума цін ______________ (грн.) | Сума цін ______________ (грн.) 
         середньої           Кількість цін ________________ | Кількість цін ________________ 
         порівняльної ціни   Середня ціна __________ (грн.) | Середня ціна __________ (грн.) 
         та індексу 
         середньої ціни 
     Індекс (коефіцієнт) середньої ціни __________________________ 
                                          (з точністю до 0,0001) 
                          Ринки (код Б)
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 
 (Код Б) Розрахунок          Сума цін ______________ (грн.) | Сума цін ______________ (грн.) 
         середньої           Кількість цін ________________ | Кількість цін ________________ 
         порівняльної        Середня ціна __________ (грн.) | Середня ціна __________ (грн.) 
         ціни та індексу 
         середньої ціни 
     Індекс (коефіцієнт) середньої ціни __________________________ 
                                          (з точністю до 0,0001) 
 (Код    Розрахунок          Сума цін ______________ (грн.) | Сума цін ______________ (грн.) 
 А + Б)  середньої           Кількість цін ________________ | Кількість цін ________________ 
         порівняльної        Середня ціна __________ (грн.) | Середня ціна __________ (грн.) 
         ціни та індексу 
         середньої ціни 
     Індекс (коефіцієнт) середньої ціни __________________________ 
                                          (з точністю до 0,0001)
---------------
* У графах 7 і 12 показують ціни у перерахунку на 1 кг, 1 літр, умовну банку і ціни на товари, що не потребують перерахунку.