Конституційний Суд України у складі суддів:

Стрижака Андрія Андрійовича - головуючого,

Бауліна Юрія Васильовича,

Бринцева Василя Дмитровича,

Вдовіченка Сергія Леонідовича,

Головіна Анатолія Сергійовича,

Джуня В'ячеслава Васильовича,

Дідківського Анатолія Олександровича,

Домбровського Івана Петровича,

Кампа Володимира Михайловича,

Колоса Михайла Івановича,

Лилака Дмитра Дмитровича,

Маркуш Марії Андріївни,

Мачужак Ярослави Василівни,

Нікітіна Юрія Івановича,

Овчаренка В'ячеслава Андрійовича,

Стецюка Петра Богдановича,

Ткачука Павла Миколайовича,

Шишкіна Віктора Івановича,

заслухавши інформацію Голови Конституційного Суду України Стрижака А.А. про заяву Конституційного Суду України, керуючись статтею 50 Закону України "Про Конституційний Суд України" (422/96-ВР) , параграфом 2 Регламенту Конституційного Суду України (v001z710-97) ,

в и р і ш и в:

1. Затвердити текст заяви Конституційного Суду України (додається).

2. Доручити Голові Конституційного Суду України Стрижаку А.А. виступити із заявою Конституційного Суду України.

                                        КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ

Завданням Конституційного Суду України є гарантування верховенства Конституції України (254к/96-ВР) як Основного Закону держави на всій території України.

В суспільно-політичній ситуації, що склалася, деякі політики, посадові особи сприймають неоднозначно окремі рішення Конституційного Суду України: їм дається різна оцінка, в тому числі й критична. У статті 34 Конституції України (254к/96-ВР) закріплено право кожного на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. У той же час зазначена стаття передбачає можливість законодавчого обмеження такого права з огляду на найвищі державні інтереси, до яких віднесено підтримання авторитету і неупередженості правосуддя. Вплив на суддів у будь-який спосіб заборонено статтею 126 Основного Закону України (254к/96-ВР) .

З моменту відновлення пленарних засідань у 2006 році певні посадові особи держави та політики постійно і в різних формах намагаються чинити вплив, інколи з погрозами, на суддів Конституційного Суду України. На ці обставини Конституційний Суд України звертав увагу у своїй заяві від 10 травня 2007 року (n001z710-07) .

Особливий інтерес до Конституційного Суду України окремі політики та народні депутати України стали проявляти після прийняття Судом останніх рішень, зокрема від 7 липня 2009 року у справі щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо повноважень Конституційного Суду України, особливостей провадження у справах за конституційними зверненнями та недопущення зловживань правом на конституційне подання" (1168-17) . Вони свідомо вдаються до перекручування як суті цих рішень Конституційного Суду, так і відповідного законодавства, чим дезінформують громадськість. На це можна було б не звертати особливої уваги. Проте в таких висловлюваннях звучать неповага і незавуальовані погрози на адресу як всього Суду, так і окремих суддів. Поширюються думки щодо визнання Суду "нелегітимним", "заполітизованим", "напівлегальним", "незаконним", "з ознаками професійної деградації", "діючим за межами правового поля", таким, що стає "небезпечним для держави"; стосовно необхідності "ротації складу Суду ще до виборів глави держави", "відкликання" окремих суддів і порушення проти них дисциплінарних справ; стверджується про нібито незаконне призначення окремих суддів; пропонується дати оцінку діяльності Конституційного Суду щодо відправлення ним конституційного судочинства.

Однак ці політики визнають, що такі дії можуть призвести до паралічу роботи єдиного в державі органу конституційного судочинства. Особливу стурбованість викликає те, що такі заяви роблять народні депутати України і високопосадовці офіційно і публічно на засіданні Верховної Ради України, в інтерв'ю засобам масової інформації.

Варто зауважити, що справа не обмежується публічними заявами. Так, 20 серпня 2009 року до Верховної Ради України було внесено проект постанови про проведення парламентських слухань на тему "Про стан та перспективи розвитку конституційного судочинства в Україні", в якому, зокрема, пропонувалося дати доручення Кабінету Міністрів України підготувати та подати до Верховної Ради України необхідні аналітичні матеріали про стан конституційного правосуддя. Чи не означає це, що комісія Уряду України має перевіряти роботу Конституційного Суду України щодо розгляду конкретних справ і прийняття рішень? Чи не є це спробою прямого втручання в діяльність Конституційного Суду? Хоча цей проект пізніше було відкликано, сам факт його внесення до Верховної Ради України свідчить про намагання народних депутатів України втрутитися у діяльність Конституційного Суду України.

Конституційний Суд закликає утримуватися від висловлювань та оцінок, які за своєю суттю є втручанням у його діяльність, і ще раз наголошує на необхідності дотримання Конституції (254к/96-ВР) і законів України, виконання пункту 14 Резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи від 19 квітня 2007 року (994_760) , в якому зазначено, що "влада єдиного органу конституційного правосуддя - Конституційного Суду України - має гарантуватися та поважатися. Тиск у будь-якій формі на суддів є недопустимим...".

Конституційний Суд України запевняє суспільство, що його діяльність грунтується на принципах верховенства права, незалежності, колегіальності, рівноправності суддів, гласності, повного і всебічного розгляду справ та обгрунтованості прийнятих ним рішень, як це передбачено статтею 4 Закону України "Про Конституційний Суд України" (422/96-ВР) .