КОЛЕГІЯ МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
26.08.2009 N 9/1-2

Про підсумки розвитку загальної середньої, дошкільної та позашкільної освіти у 2008/2009 навчальному році та завдання на 2009/2010 навчальний рік

Заслухавши і обговоривши доповідь Міністра освіти і науки України І.О.Вакарчука, колегія відзначає, що структурними підрозділами Міністерства освіти і науки України, Міністерством освіти і науки Автономної Республіки Крим, управліннями освіти і науки обласних. Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, навчальними закладами та установами освіти проведено належну роботу з виконання Конституції України (254к/96-ВР) , Законів України "Про освіту" (1060-12) , "Про загальну середню освіту" (651-14) , "Про дошкільну освіту" (2628-14) , Указів Президента України від 4.07.2005 р. N 1013 (1013/2005) "Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні", від 20.03.2008 р. N 244 (244/2008) "Про додаткові заходи щодо підвищення якості освіти в Україні", від 18.12.2007 р. N 1228 (1228/2007) "Про додаткові невідкладні заходи щодо створення сприятливих умов для життєдіяльності осіб з обмеженими фізичними можливостями", Програми діяльності Уряду та інших документів, спрямованих на подальший розвиток української освіти.
Поліпшенню якості дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти, створенню умов для рівного доступу до якісної освіти сприяло розв'язання комплексу питань кадрового та матеріально-технічного забезпечення, формування мережі навчальних закладів відповідно до запитів населення, модернізація змісту освіти, запровадження моделі інклюзивного навчання, утвердження ідеї державно-громадського управління освітою.
Колегія констатує, що у 2008-2009 навчальному році було вжито дієвих заходів щодо:
- призупинення скорочення мережі дошкільних закладів. У порівнянні з минулим роком кількість закладів зросла на 109 одиниць (місто - 16, село - 93); відновили діяльність 238 дошкільних навчальних закладів; введено в дію 16 новобудов. Вдалося збільшити охоплення дітей відповідного віку дошкільною освітою у закладах до 57,1 відсотка, дітей 5-річного віку - до 90,1 відсотка;
- подальшого упровадження всеохопного зовнішнього незалежного оцінювання випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти, які виявили бажання вступати до вищих навчальних закладів;
- формування національної системи моніторингових досліджень якості освіти;
- удосконалення змістового наповнення шкільних предметів. З цією метою було проведено низку Всеукраїнських нарад з питань українознавчого наповнення змісту освіти, розвитку історичної, фізико-математачної, біолого-хімічної, художньо-естетичної освіти, раннього вивчення іноземних мов;
- реалізації програми "Шкільний автобус" (31-2003-п) : у 2008 році придбано 246 автобусів за кошти Державного бюджету, що сприяло забезпеченню організованим підвезенням 90,2 відсотка учнів і педагогічних працівників сільської місцевості. До кінця 2009 року в рамках спільного із Світовим банком проектом "Рівний доступ до якісної освіти" (996_049) буде закуплено ще 100 шкільних автобусів.
Окрім цього, забезпечено подальше удосконалення нормативної бази загальної середньої освіти, зокрема розроблено понад 50 нормативно-правових документів й інструктивно-методичних листів, які пройшли громадську експертизу; модернізовано концепцію профільного навчання; оновлено систему конкурсного відбору підручників та навчальних посібників.
Міністерством здійснюється цілеспрямована робота щодо упровадження інклюзивної освіти. Триває науково-педагогічний експеримент "Соціальна адаптація та інтеграція в суспільство дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, шляхом запровадження їх інклюзивного навчання"; реалізується українсько-канадський проект з упровадження інклюзивної освіти; проведено Всеукраїнську нараду "Запровадження в Україні інклюзивної освіти" за наслідками якої розроблено відповідний план дій.
У навчальних закладах та установах освіти практично завершено підготовку навчальних закладів до організованого початку 2009-2010 навчального року.
У 2009-2010 навчальному році діяльність педагогічних колективів навчальних закладів, методичних служб, органів управління освітою необхідно спрямувати на підвищення якісного рівня освітніх послуг шляхом:
- модернізації змісту дошкільної та загальної середньої освіти;
- подальшої розбудови системи моніторингових досліджень;
- створення умов для переходу з 2010-2011 навчального року старшої школи на профільне навчання;
- удосконалення змістового наповнення підготовки педагогічних, методичних та керівних кадрів у контексті реалізації завдань, визначених Галузевою програмою впровадження профільного навчання на 2008-2010 роки (vr4_1290-08) :
- запровадження інтегрованого та інклюзивного навчання;
- виховання у дітей та молоді цілісної системи цінностей і духовних пріоритетів тощо.
Враховуючи зазначене та з метою подальшого розвитку освіти Колегія УХВАЛЮЄ:
1. Схвалити План дій щодо запровадження інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах до 2012 року (додається).
2. Схвалити зміни до Концепції профільного навчання (v10_1290-03) , схваленої вченою радою Інституту педагогіки АПН України (протокол N 6 від 05.06.2003 р.) і затвердженої рішенням Колегії Міністерства освіти і науки України N 10/2-2 від 25.09.2003 року (додаються).
3. Звернутися до Міністерства культури та туризму України з пропозицією розроблення спільного плану дій щодо активізації роботи бібліотек України та розвитку дитячого читання.
                                                  Вересень 2009 р.
4. Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти (Єресько О.В.):
4.1. Спільно з місцевими органами управління освітою:
- забезпечити організований перехід учнів 9-го класу на новий зміст, структуру та 12 - річний термін навчання.
                                                  Вересень 2009 р.
провести апробацію матеріалів міжнародних моніторингових досліджень якості освіти TIMSS та PIRLS.
                                        Березень - квітень 2010 р.
забезпечити проведення моніторингових досліджень якості загальної середньої освіти на різних рівнях - від шкільного до загальнодержавного.
                                           Упродовж 2009-2010 н.р.
4.2. Спільно з Інститутом інноваційних технологій та змісту освіти (Удод О.А.), Академією педагогічних наук України (Кремень В.Г. (за згодою)) забезпечити розроблення нормативних документів щодо створення національної системи моніторингових досліджень якості освіти.
                                           Упродовж 2009-2012 р.р.
4.3. Спільно з Директоратом програм розвитку освіти (Софій Н.З.) розробити критерії оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників: керівників навчальних закладів системи загальної середньої освіти, учителів, педагогів-організаторів, керівників гуртків, секцій, як складову нового Положення про атестацію педагогічних працівників.
                                              До 15 листопада ц.р.
4.4. Спільно з Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти (Удод О.А.) підготувати:
- методичні рекомендації щодо впровадження Державної базової програми з дошкільної освіти "Я у Світі";
- пропозиції щодо удосконалення проведення Всеукраїнського конкурсу "Учитель року".
                                                   Грудень 2009 р.
5. Департаменту вищої освіти (Болюбаш Я.Я):
5.1. Спільно з департаментом загальної середньої та дошкільної освіти (Єресько О.В.), Інститутом інноваційних технологій та змісту освіти (Удод О.А.), керівниками вищих педагогічних навчальних закладів:
- до 1 листопада ц.р. визначити навчальні заклади, на базі яких буде запроваджено експеримент щодо нової моделі підготовки педагогічних працівників;
- до 1 грудня ц.р. підготувати пропозиції щодо поліпшення: порядку набору студентів; організації навчання та проведення педагогічної практики, забезпечивши розміщення кафедр методики вивчення того чи іншого предмету безпосередньо на базі загальноосвітніх навчальних закладів; мережі вищих педагогічних навчальних закладів на територіальному рівні, забезпечивши усунення дублювання підготовки вчителів за окремими напрямами підготовки (спеціальностями);
- до 1 квітня 2010 р. розробити методику визначення потреби дошкільних, загальноосвітніх навчальних закладів у педагогічних кадрах.
5.2. Спільно з департаментом загальної середньої та дошкільної освіти (Єресько О.В.), Інститутом інноваційних технологій та змісту освіти (Удод О.А.), Університетом менеджменту освіти АПН України (Олійник В.В. (за згодою), керівниками закладів післядипломної педагогічної освіти забезпечити приведення змісту післядипломної педагогічної освіти до потреб загальної середньої освіти, модернізації змісту післядипломної педагогічної освіти; коригування планів підвищення кваліфікації педагогічних працівників і керівних кадрів у контексті організації профільного навчання та виконання Плану дій щодо поліпшення фізико-математичної (v1226290-08) , біолого-хімічної, іншомовної освіти.
                                           Упродовж 2009-2010 р.р.
5.3. Спільно з місцевими органами управління освітою, керівниками вищих навчальних закладів удосконалити механізм працевлаштування випускників вищих педагогічних навчальних закладів і удосконалити практику укладання тристоронніх угод зі студентами, які навчаються за напрямами і спеціальностями педагогічного профілю за державним замовленням та цільовими направленнями; посилити контроль за прибуттям молодих спеціалістів, які навчалися за цільовими направленнями, до місця роботи.
                                            III-IV квартал 2009 р.
5.4. Спільно з Академією педагогічних наук України (Кремень В.Г. (за згодою)) модернізувати систему підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників педагогічних і класичних університетів, які здійснюють підготовку вчителів, на базі провідних університетів та установ Академії педагогічних наук України.
                                           Упродовж 2009-2010 н.р.
6. Інституту інноваційних технологій та змісту освіти (Удод О.А.), департаменту загальної середньої та дошкільної освіти (Єресько О.В.), департаменту економіки та фінансування (Даниленко С.В.):
6.1. Розробити та внести Кабінету Міністрів України пропозиції щодо приведення Програми "Шкільний автобус" (31-2003-п) у відповідність до Закону України "Про державні цільові програми" (1621-15) з відповідними показниками, визначеними Державною цільовою програмою розвитку українського села на період до 2015 року (1158-2007-п) .
                                                 Грудень 2009 року
6.2. Забезпечити подальшу реалізацію державних програм: "Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці " на 2006-2010 роки" (1153-2005-п) , "Шкільний автобус" (31-2003-п) , Комплексної програми забезпечення загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладів сучасними технічними засобами навчання та наочним приладдям із природничо-математичних і технологічних дисциплін (905-2004-п) , роботи з обдарованою молоддю на 2007-2010 роки (1016-2007-п) , забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 роки (1026-17) .
                                       Упродовж 2009 - 2010 років.
6.3. Розробити методики визначення потреб територіально-адміністративних одиниць країни у комп'ютерній техніці, шкільних автобусах, навчальному обладнанні.
                                                Грудень 2009 року.
7. Відділу позашкільної освіти, виховної роботи та захисту прав дітей (Середницька А.Д.) спільно з Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти (Удод О.А.) та місцевими органами управління освітою, керівниками навчальних закладів вжити заходів щодо поліпшення виховної роботи з дітьми, учнівською та студентською молоддю, зменшення негативних впливів на них соціального середовища.
                                           Упродовж 2009-2010 н.р.
8. Центральній психолого-медико-педагогічній консультації (Обухівська А.Г.):
8.1. Посилити контроль за діяльністю Республіканської (в Автономній Республіці Крим), обласних, Київської та Севастопольської міських психолого-медико-педагогічних консультацій.
                                           Упродовж 2009-2010 н.р.
8.2. Організувати проведення курсів підвищення кваліфікації для консультантів обласних і районних (міських) психолого-медико-педагогічних консультацій.
                                                         2010 рік.
8.3. Забезпечити науково-методичну підтримку роботи вчителів у класах з інклюзивним навчанням.
                                           Упродовж 2009-2010 н.р.
9. Міністерству освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки обласних. Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, керівникам навчальних закладів та установ освіти:
9.1. Завершити підготовку навчальних закладів до нового навчального року та осінньо-зимового періоду. Вжити заходів щодо запровадження енергозберігаючих технологій, забезпечення належного водопостачання, встановлення сучасних опалювальних систем.
                                              До 1 вересня 2009 р.
9.2. Забезпечити організоване проведення серпневих конференцій педагогічних працівників, свята Дня знань. Розглянути стан підготовки до нового навчального року та осінньо-зимового періоду на розширених засіданнях колегій, серпневих конференціях педагогічних працівників.
                                              До 1 вересня 2009 р.
9.3. Створити умови для формування оптимальної мережі дошкільних, загальноосвітніх і збереження позашкільних навчальних закладів з урахуванням прогнозованих демографічних змін та вжити додаткових заходів щодо недопущення їх необгрунтованої ліквідації.
                                          Упродовж 2009-2010 н. р.
9.4. Забезпечити поступове впровадження у дошкільних навчальних закладах Базової програми розвитку дитини "Я у Світі",
                                           Упродовж 2009-2010 н.р.
9.5. Забезпечити підготовку до переходу з 1.09.2020 р. старшої школи (10-12 класи) на профільне навчання.
                                           Упродовж 2009-2010 н.р.
9.6. Активізувати роботу щодо реалізації галузевої Програми поліпшення вивчення української мови у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин на 2008-2011 роки (v0461290-08) , зокрема:
- розширювати сферу використання української мови за рахунок проведення у школах днів, тижнів, декад української мови, літературних вечорів, Днів української писемності й мови, Днів рідної мови, організовувати різноманітні конкурси на кращий учнівський художній твір;
- посилити інформаційно-просвітницьку та роз'яснювальну роботу серед учнів, педагогів, батьків, громадськості щодо законодавчої та нормативно-правової бази про статус української мови через центральні та регіональні засоби масової інформації;
- сприяти збагаченню матеріально-технічної та методичної бази кабінетів української мови і літератури в загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин;
- посилити роботу з кадровим складом загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин, особливо зі вчителями-предметниками щодо володіння українською мовою;
- постійно проводити моніторингові дослідження рівня навчальних досягнень учнів з української мови учнів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин;
- посилити підготовку учнів шкіл з навчанням мовами національних меншин до тестових випробувань.
                                           Упродовж 2009-2010 н.р.
9.7. Продовжити роботу щодо модернізації навчально-матеріальної бази дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів з метою створення умов для інтегрованого навчання в них дітей з обмеженими фізичними можливостями.
                                           Упродовж 2009-2010 н.р.
9.8. Забезпечити залучення громадськості, спонсорських та благодійних організацій до вирішення проблем соціального захисту дітей, позбавлених батьківського піклування. Посилити контроль за діяльністю керівників інтернатних закладів за дотриманням законодавства в частині захисту прав дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
                                           Упродовж 2009-2010 н.р.
9.9. Забезпечити організацію регулярного підвезення учнів і педагогічних працівників у сільській місцевості до місць навчання, роботи та проживання.
                                           Упродовж 2009-2010 н.р.
9.10. Активізувати роботу з підключення навчальних закладів, місцевих органів управління освітою до мережі Інтернет. Забезпечити впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес та управління освітніми процесами.
                                           Упродовж 2009-2010 н.р.
9.11. Вжити заходів щодо повного охоплення гарячим харчуванням учнів 1-4 класів; забезпечувати постійний контроль за якістю та дотриманням норм харчування учнів, проводити щоквартальний аналіз виконання норм харчування у закладах освіти.
                                           Упродовж 2009-2010 н.р.
9.12. Забезпечити подальший розвиток учнівського врядування, широкого залучення його до вирішення питань організації навчального процесу, розвитку громадянської активності, організації здорового способу життя учнівської молоді.
                                                          Постійно
9.13. Забезпечити подальшу реалізацію Державної програми "Вчитель" (379-2002-п) . Посилити роботу щодо утвердження високого соціального статусу вчителя у суспільстві шляхом запровадження персональних стипендій, премій інших видів морального та матеріального заохочення кращим педагогічним працівникам; активізувати процес з поліпшення житлово-побутових умов педагогічних працівників; вжити заходів щодо поліпшення організації підписки на періодичні освітянські видання.
                                           Упродовж 2009-2010 н.р.
9.14. Спільно з Українським науково-методичним центром практичної психології і соціальної роботи Міністерства освіти і науки України та Академії педагогічних наук України (Панок В.Г.) спрямувати роботу психологічної служби системи освіти на поліпшення психологічного супроводу учнів загальноосвітніх навчальних закладів, підготовку дитини до самостійного життя, вибору профілю навчання, підтримку дітей вразливих категорій, посилення ролі превентивної та корекційної роботи як з учнями, так і з членами їх родин.
                                           Упродовж 2009-2010 н.р.
10. Контроль за виконанням цього рішення покласти на Заступника Міністра П.Б.Полянського.
Голова колегії, Міністр
І.О.Вакарчук

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до "Плану дій щодо запровадження інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на 2009-2012 рр."

1. Обгрунтування необхідності прийняття Плану дій

Розроблення "Плану дій щодо запровадження інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах до 2012 року" (далі - Плану дій) викликано необхідністю вирішення важливих питань щодо забезпечення права на рівний доступ до якісної освіти усім громадянам країни, зокрема, дітям з особливими освітніми потребами.
На сьогодні найбільш поширеною формою навчання таких дітей є спеціальні загальноосвітні школи та школи-інтернати. У 2008/2009 навчальному році функціонували 385 спеціальних загальноосвітніх шкіл та шкіл-інтернатів з контингентом 48, 5 тис. осіб, у тому числі 47 спеціальних загальноосвітніх шкіл з продовженим днем, у яких здобували освіту, проживаючи в сім'ї, 4,8 тис. дітей з особливими освітніми потребами. Щороку в Україні зменшується на 1,5 - 2 тис. вихованців інтернатних закладів для дітей з особливими освітніми потребами, що пов'язано з їх інтеграцією у загальноосвітні навчальні заклади.
Разом з тим, ураховуючи світові тенденції розвитку освіти, в Україні все більшого поширення набуває спільна форма навчання та виховання дітей з особливостями розвитку та їх здоровими однолітками.
За оперативними даними, із 100 тис. дітей з особливими освітніми потребами, які інтегровані у загальноосвітні школи, 45 відсотків складають діти з інвалідністю. Це діти з проблемами розумового розвитку, сенсорними порушеннями (глухі, зі зниженим слухом, сліпі, зі зниженим зором), порушеннями опорно-рухового апарату.
Водночас, на сьогодні організаційно-методичні засади навчального процесу у загальноосвітніх школах орієнтовані на дитину, яка нормально розвивається, без урахування особливостей психофізичного розвитку дітей з особливими потребами. Невідповідність форм і методів педагогічного впливу на таких дітей може створювати передумови для формування у них негативного ставлення до навчання, девіантної поведінки.
Важливу роль в досягненні гуманітарного, соціального та економічного розвитку осіб з особливими потребами відіграє інклюзивне навчання. Спільна освіта дітей з обмеженими можливостями та їх здорових однолітків є основою їхньої інтеграції та соціальної адаптації.
Інклюзивне навчання повною мірою не є альтернативою спеціальній освіті, проте воно значно розширює її можливості. Школи з інклюзивним навчанням мають працювати у тісному зв'язку із спеціальними загальноосвітніми навчальними закладами, використовуючи напрацьовані методики роботи з дітьми тієї чи іншої нозології, залучати до консультування спеціалістів із багаторічним досвідом роботи з такою категорією дітей. У зв'язку з цим особливої актуальності набуває організація своєчасного системного психолого-педагогічного супроводу учнів з порушеннями розвитку.
Приведення системи освітньої роботи у відповідність до потреб сім'ї та змісту сучасних корекційно-освітніх послуг, обов'язкове включення батьків в процес навчання та виховання дитини може здійснюватися тільки в контексті спільної взаємодії педагогів, батьків, психологів, медичних працівників, а також різних інституцій, котрі опікуються долею таких дітей.
Відповідно до Указів Президента України, доручень Уряду низкою розпорядчих документів міністерством визначені завдання органам управління освітою щодо створення умов для вільного доступу дітей з інвалідністю до приміщень навчальних закладів, здійснення контролю за врахуванням потреб дітей з обмеженими фізичними можливостями при будівництві, проведенні реконструкції та капітальних ремонтів будівель та приміщень навчальних закладів.
Разом з тим, впровадження інтегрованого та інклюзивного навчання потребує створення відповідного освітнього середовища, забезпечення наукового супроводу, створення навчальних програм, навчальної методичного забезпечення.
Ключовим фактором розвитку інклюзивної освіти має бути відповідна підготовка педагогів до роботи з дітьми з особливими потребами.
Успішне впровадження інтегрованого та інклюзивного навчання дітей з особливими потребами, потребує вирішення завдань на державному рівні, а саме: формування нової філософії державної політики щодо дітей з особливостями психофізичного розвитку, удосконалення законодавчої та нормативно-правової бази у відповідності до Конвенції ООН про права дитини (995_021) , реалізації та поширення моделі інтегрованого та інклюзивного навчання дітей у дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах.
Прийняття Плану дій забезпечить батькам можливість усвідомленого вибору місця для здобуття дітьми з особливими потребами якісної освіти, допоможе уникнути численних проблем, що призводять до напруження і загострення міжособистісних стосунків, порушення родинних зв'язків, послаблення інституту сім'ї в цілому.

2. Мета і шляхи її досягнення.

Метою введення у дію Плану дій є реалізація державної політики щодо формування нової філософії ставлення до дітей з особливостями психофізичного розвитку, забезпечення їх конституційних прав і державних гарантій на здобуття якісної освіти, здійснення комплексної реабілітації таких дітей, набуття ними побутових та соціальних навичок, розвиток здібностей, втілення міжнародної практики щодо збільшення кількості загальноосвітніх закладів з інклюзивною освітою, готових до надання освітніх послуг дітям з особливими освітніми потребами.
Прийняття Плану дій сприятиме забезпеченню права дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, на інтеграцію в суспільство шляхом створення умов для безперешкодного доступу до якісної освіти, відповідно до їх задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб.
Разом з тим це сприятиме організації психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими потребами, здійсненню системних психолого-педагогічних заходів, спрямованих на компенсацію втрачених функцій, формування психологічних новоутворень.
Шляхи розвитку інклюзивної освіти в Україні: удосконалення законодавчої та нормативно-правової бази, створення умов для безперешкодного доступу до навчальних закладів, починаючи з дошкільних, збереження єдиного освітнього простору, приведення системи освітньої роботи у відповідність до потреб дитини, сім'ї, відповідна підготовка педагогічних кадрів до роботи з дітьми з особливостями психофізичного розвитку.

3. Правові аспекти

Правовою основою Плану дій є: Конституція України (254к/96-ВР) , закони України "Про дошкільну освіту" (2628-14) , "Про освіту" (1060-12) , "Про реабілітацію інвалідів в Україні" (2961-15) , "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (875-12) , "Про охорону дитинства" (2402-14) , Укази Президента України від 20.03.2008 р. N 244 (244/2008) "Про додаткові заходи щодо підвищення якості освіти в Україні", від 18.12.2007 р. N 1228 (1228/2007) "Про додаткові невідкладні заходи щодо створення сприятливих умов для життєдіяльності осіб з обмеженими фізичними можливостями", розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.10.2008 р. N 1352-р (1352-2008-р) "Про затвердження комплексного плану заходів з розвитку освіти в Україні на період до 2011 року".
Реалізація Плану дій передбачає внесення змін до чинних нормативно-правових актів в частині впровадження інклюзивного навчання дітей з особливими потребами в загальноосвітніх навчальних закладах.

4. Громадське обговорення.

Проект Плану дій було розміщено на сайті (громадське обговорення) Міністерства освіти і науки України, надіслано для обговорення та надання пропозицій до Міністерства освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінь освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Пропозиції та зауваження, надіслані під час громадського обговорення, враховано.
Директор департаменту
О.В.Єресько

ПЛАН ДІЙ

щодо запровадження інклюзивного навчання у дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах на 2009-2012 рр.

N п/п Зміст заходу Термін виконання Відповідальні
1 Розділ 1. Організаційно-правові засади запровадження інклюзивного навчання
1.1 Взяти участь у доопрацюванні проекту Закону України "Про спеціальну освіту" у складі робочої групи при Комітеті Верховної Ради України з питань науки і освіти 2009 рік Міністерство освіти і науки України (далі МОН)
1.2 Розробити концепцію розвитку інклюзивної освіти в Україні Березень 2010 рік Академія педагогічних наук України (далі АПН) (за згодою). Інститут інноваційних технологій і змісту освіти, департамент загальної середньої та дошкільної освіти, громадські організації
1.3 Розробити комплексну регіональну програму впровадження інклюзивного навчання на базі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів Автономної Республіки Крим, Львівської області та м. Києва Березень 2010 року АПН (за згодою). Інститут інноваційних технологій і змісту освіти, департамент загальної середньої та дошкільної освіти, Міністерство освіти і науки АРК, Головні управління освіти і науки Львівської обласної та Київської міської державної адміністрації
1.4 Розробити Примірне положення про навчальний заклад, клас, групу з інклюзивною формою навчання Травень 2010 року Департамент загальної середньої та дошкільної освіти, Інститут інноваційних технологій і змісту освіти, АПН (за згодою)
1.5 Внести зміни у Положення про центральну та республіканську (Автономна Республіка Крим), обласні, Київську та Севастопольську міські, районні (міські) психолого-медико- педагогічні консультації (z0931-04) Лютий 2010 року Український науково- методичний центр практичної психології і соціальної роботи
1.6 Внести зміни до регіональних програм розвитку освіти щодо запровадження у навчально-виховний процес інклюзивного навчання ,у дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладах Квітень 2010 року Міністерство освіти і науки АРК, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій
1.7 Вивчити питання щодо розроблення нормативу фінансування навчальних потреб дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, з урахуванням їх індивідуальних навчальних програм та планів. 2010 рік МОН, Міністерство освіти і науки АРК, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій
2 Розділ 2. Навчально-методичне забезпечення освітнього процесу в мовах інклюзивного навчання
2.1 Розробити програми розвитку дітей дошкільного віку, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, та виховуються в умовах інклюзії 2010 рік Інститут інноваційних технологій і змісту освіти, АПН (за згодою), департамент загальної середньої та дошкільної освіти
2.2 Розробити методичні рекомендації:
щодо апробації моделі інклюзивного навчання у дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах; Березень 2010 року Інститут інноваційних технологій і змісту освіти.
щодо психолого-педагогічного супроводу батьків, які виховують дітей з особливими освітніми потребами та батьків здорових дітей, в контексті інклюзивного навчання; 2012 рік Інститут спеціальної педагогіки АПН (за згодою) Інститут інноваційних технологій і змісту освіти.
щодо особливостей організації навчання, комплексної реабілітації, створення передумов для соціалізації дітей дошкільного та шкільного віку в умовах інклюзії; для педагогічних працівників щодо використання інноваційних технологій навчання в процесі інклюзії 2012 рік Інститут спеціальної педагогіки АПН України (за згодою). Український науково- методичний центр практичної психології і соціальної роботи
2.3 Розробити критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів з особливими освітніми потребами, які навчаються у загальноосвітніх школах в умовах інклюзивного навчання 2011 рік Інститут інноваційних технологій і змісту освіти. Інститут, спеціальної педагогіки АПН України (за згодою)
3. Розділ З. Підготовка педагогічних кадрів, робота з батьками
3.1 Забезпечити створення у складі органів управління освітою окремий структурний підрозділ з питань освіти осіб з особливими потребами та визначити спеціаліста, з координування діяльності запровадження інклюзивного навчання 1 вересня 2010 року Міністерство освіти і науки АРК, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій
3.2 Забезпечити спеціальну підготовку та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів для роботи з дітьми з особливостями психофізичного розвитку в умовах інклюзивного навчання у дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладах. При цьому використати кадровий потенціал спеціальних загальноосвітніх закладів як навчально-методичних ресурсних центрів Починаючи з 2009 року Міністерство освіти і науки АРК, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, вищі педагогічні навчальні заклади, обласні інститути післядипломної педагогічної освіти (далі ОІППО)
3.3 Створити кафедри корекційної освіти (лабораторії) в інститутах післядипломної педагогічної освіти. 1 вересня 2010 року Міністерство освіти і науки АРК, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій
3.4. Увести в інститутах післядипломної педагогічної освіти посаду методиста з питань інклюзивного навчання 1 вересня 2010 року Міністерство освіти і науки АРК, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій
3.5 Забезпечити проведення семінарів, нарад для педагогічних працівників, що впроваджують інклюзивне навчання, консультантів обласних та районних (міських) психолого-медико- педагогічних консультацій Починаючи з 2009 року Міністерство освіти і науки АРК, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, ОІППО
3.6 Запровадити системну організаційно- методичну, консультативно- роз'яснювальну роботу серед керівників навчальних закладів, педагогічних працівників, громадськості, батьків щодо забезпечення права дітей з особливими освітніми потребами на освіту Починаючи з 2009 року Міністерство освіти і науки АРК, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій
3.7 Запровадити системну консультативну, психолого-педагогічну допомогу батькам дітей зазначеної категорії , починаючи з раннього віку 2010-2012 роки Міністерство освіти і науки АРК, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, центри практичної психології державних адміністрацій, центри практичної психології державних адміністрацій, центри практичної психології
3.8 Провести серію науково-практичних семінарів "Науково-методичні засади впровадження інклюзивного навчання в системі освіти" для спеціалістів, методистів, педагогічних працівників, працюючих в умовах інклюзії Починаючи з 2010 року Департамент загальної середньої та дошкільної освіти. Інститут спеціальної освіти АПН України (за згодою). Інститут інноваційних технологій і змісту освіти
3.9 Провести на базі одного з пілотних навчальних закладів науково- практичний семінар "З досвіду впровадження інклюзивного навчання". 2011 рік Департамент загальної середньої та дошкільної освіти. Інститут спеціальної освіти АПН України (за згодою). Інститут інноваційних технологій і змісту освіти
4. Розділ 4. Забезпечення умов для запровадження інклюзивного навчання
4.1 Визначити базові (експериментальні) дошкільні, загальноосвітні та позашкільні навчальні заклади для запровадження інклюзивного навчання. До 1 січня 2010 року Міністерство освіти і науки АРК, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій
4.2 Забезпечити організаційно-фінансові засади для запровадження інклюзивного навчання (архітектурна доступність приміщень, спеціальне обладнання, інформаційно-технічне, кадрове та навчально-дидактичне забезпечення) 2010-2012 роки Міністерство освіти і науки АРК, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій
4.3 Здійснити апробацію комплексної програми впровадження інклюзивного навчання на базі навчальних закладів Автономної Республіки Крим, Львівської області та м. Києва. 2010-2012 роки МОН, АПН (за згодою). Міністерство освіти і науки АРК, управління освіти і науки Львівської обласної та Київської державних адміністрацій. Всеукраїнський міжнародний фонд "Крок за кроком".
4.4 Організувати підвезення учнів з обмеженими фізичними можливостями до місця навчання та додому спеціально обладнаними автобусами у супроводі відповідного персоналу 2010-2011 роки Міністерство освіти і науки АРК, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Інститут інноваційних технологій і змісту освіти
4.5 Забезпечити фаховий психолого- педагогічний та соціальний супровід дітей з особливими освітніми потребами у базових навчальних закладах з інклюзивним навчанням 2010-2012 роки Міністерство освіти і науки АРК, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних
4.6 Розробити план заходів та забезпечити участь центрів практичної психології та соціальної роботи, ПМПК у здійсненні системного психолого-педагогічного супроводу дітей дошкільного та шкільного віку, які навчаються в умовах інклюзивного навчання 2010-2012 роки Міністерство освіти і науки АРК, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, центри практичної психології та соціальної роботи, ПМПК
4.7 Розробити заходи щодо підвищення ефективності діяльності ПМПК в частині організації корекційно- розвиткової роботи з дітьми дошкільного та шкільного віку в умовах інклюзивного навчання та навчання за індивідуальною формою 2010 рік Український науково- методичний центр практичної психології і соціальної роботи, Міністерство освіти і науки АРК, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій
4.8 Запровадити системну консультативну, психолого-педагогічну допомогу батькам дітей зазначеної категорії, починаючи з раннього віку 2010-2012 роки Міністерство освіти і науки АРК, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, центри практичної психології та соціальної роботи, ПМПК
4.9 Продовжити організаційно-методичний супровід реалізації Всеукраїнського експерименту "Соціальна адаптація та інтеграція в суспільство дітей з особливостями психофізичного розвитку шляхом організації їх навчання у загальноосвітніх навчальних закладах" 2009-2013 роки Департамент загальної середньої та дошкільної освіти. Інститут спеціальної педагогіки АПН України (за згодою), Інститут інноваційних технологій і змісту освіти
4.10 Здійснювати моніторинг стану впровадження інклюзивної освіти та навчальних досягнень (успіхів) учнів в умовах інклюзивного навчання з метою корекції індивідуальних навчальних планів, програм та методик, адаптованих до можливостей дитини Щороку Міністерство освіти і науки АРК, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, ОІППО
5. Розділ 5. Звітно-підсумковий
5.1 На основі апробації функціональної моделі інклюзивного навчання підготувати пропозиції щодо удосконалення відповідних нормативно-правових та навчально- методичних засад 2012 рік Департамент загальної середньої освіти, Інститут спеціальної педагогіки АПН України (за згодою). Інститут інноваційних технологій і змісту освіти
5.2 Надавати інформацію департаменту загальної середньої та дошкільної освіти про стан виконання завданьПлану дій щодо запровадження інклюзивного навчання у дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах до 2012 року (v0855290-09) Щопівроку до 1 січня та 1 липня Інститут інноваційних технологій і змісту освіти, АПН (за згодою). Міністерство освіти і науки АРК, управління освіти і науки обласних. Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій

КОНЦЕПЦІЯ

профільного навчання в старшій школі

Вступ
Концепція профільного навчання в старшій загальноосвітній школі розроблена на виконання Закону України "Про загальну середню освіту" (651-14) , постанов Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 р. N 1717 (1717-2000-п) "Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання" та від 13.04.2007 N 620 (620-2007-п) "Про внесення зміни до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2000 р. N 1717".
Вона грунтується також на основних положеннях Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа) (v_5-2290-01) .
У названих документах закладено нові підходи до організації освіти в старшій школі. Вона має функціонувати як профільна. Це створюватиме сприятливі умови для врахування індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів, для формування у школярів орієнтації на той чи інший вид майбутньої професійної діяльності. Профільна школа найповніше реалізує принцип особистісно орієнтованого навчання, що значно розширює можливості учня у виборі власної освітньої траєкторії.
Концепція розроблена з урахуванням вітчизняного та зарубіжного досвіду організації профільного навчання в старшій загальноосвітній школі.

I. Сутність, мета і принципи організації профільного навчання

Профільне навчання - вид диференційованого навчання, який передбачає врахування освітніх потреб, нахилів, здібностей учнів; створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення, що забезпечується за рахунок змін у цілях, змісті, структурі та організації навчального процесу.
Мета профільного навчання - забезпечення можливостей для рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої профільної та початкової допрофесійної підготовки, неперервної освіти впродовж усього життя, виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства. Профільне навчання спрямоване на формування ключових компетентностей старшокласників, набуття ними навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності, розвиток їхніх інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей, прагнення до саморозвитку та самоосвіти.
Основними завданнями профільного навчання є:
1) створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів старшої школи в процесі їхньої загальноосвітньої підготовки;
2) забезпечення умов для життєвого і професійного самовизначення старшокласників, формування готовності до свідомого вибору і оволодіння майбутньою професією;
3) формування загальнокультурної, соціальної, комунікативної, інформаційної, громадянської, технічної, здоров'язбережної компетенцій учнів на допрофесійному рівні, спрямування молоді щодо майбутньої професійної діяльності;
4) забезпечення наступно-перспективних зв'язків між загальною середньою і професійною освітою відповідно до обраного профілю.
Профільне навчання ґрунтується на таких принципах:
- диференціації (розподіл учнів за рівнем освітньої підготовки, інтересами, потребами, здібностями і нахилами);
- варіативності, альтернативності й доступності (освітніх програм, технологій навчання і навчально-методичного забезпечення);
- наступності та неперервності (між допрофільною підготовкою і профільним навчанням, професійною підготовкою);
- гнучкості (змісту і форм організації профільного навчання, у тому числі дистанційного; забезпечення можливості зміни профілю);
- діагностико-прогностичної реалізованості (виявлення здібностей учнів з метою їх обґрунтованої орієнтації на профіль навчання).

II. Структура профільного навчання

Профіль навчання - це спосіб організації диференційованого навчання, який передбачає поглиблене і професійно зорієнтоване вивчення циклу споріднених предметів.
Профільне навчання у 10 - 12 класах здійснюється за такими основними напрямами: суспільно-гуманітарний, філологічний, художньо-естетичний, природничо-математичний, технологічний, спортивний.
Їх набір відповідає соціально-диференційованим видам діяльності, які обумовлюються суспільним розподілом праці, і містить знання про природу, людину, суспільство, культуру, науку та виробництво. За основними напрямами профілізації визначаються різноманітні навчальні профілі.
Профіль навчання визначається з урахуванням інтересів школярів та їх батьків, перспектив здобуття подальшої освіти і життєвих планів учнівської молоді; кадрових, матеріально-технічних, інформаційних ресурсів школи; соціокультурної і виробничої інфраструктури району, регіону.
Навчальний профіль визначається як добором предметів, так і їх змістом.
Зміст і структура навчальних профілів. Засвоєння змісту освіти у загальноосвітніх закладах з профільним навчанням має, по-перше, забезпечувати загальноосвітню підготовку учнів, по-друге - підготовку до майбутньої професійної діяльності.
Профіль навчання охоплює таку сукупність предметів: базові, профільні та курси за вибором.
Базові загальноосвітні предмети становлять інваріантну складову змісту середньої освіти і є обов'язковими для всіх профілів. Ці предмети реалізують цілі й завдання загальної середньої освіти. Зміст навчання і вимоги до підготовки старшокласників визначаються державним стандартом повної загальної середньої освіти.
Профільні загальноосвітні предмети - це предмети, що реалізують цілі, завдання і зміст кожного конкретного профілю. Профільні предмети вивчаються поглиблено і передбачають більш повне опанування понять, законів, теорій; використання інноваційних технологій навчання; організації дослідницької, проектної діяльності; профільної навчальної практики учнів тощо.
Профільні предмети забезпечують також прикладну спрямованість навчання за рахунок інтеграції знань і методів пізнання та застосування їх у різних сферах діяльності, в т.ч. і професійній, яка визначається специфікою профілю навчання.
У профільних загальноосвітніх навчальних закладах передбачається опанування змісту предметів на різних рівнях:
1. Рівень стандарту - обов'язковий мінімум змісту навчальних предметів, який не передбачає подальшого їх вивчення (наприклад, математика у філологічному профілі; історія у фізико - математичному).
2. Академічний рівень - обсяг змісту достатній для подальшого вивчення предметів у вищих навчальних закладах - визначається для навчальних предметів, які є не профільними, але є базовими або близькими до профільних (наприклад, загальноосвітні курси біології, хімії у фізико-технічному профілі або загальноосвітній курс фізики у хіміко-біологічному профілі).
Зміст навчання на першому і другому рівнях визначається державним загальноосвітнім стандартом.
3. Рівень профільної підготовки - зміст навчальних предметів поглиблений, передбачає орієнтацію на майбутню професію (наприклад, курси фізики і математики у фізико-математичному профілі або курси біології та хімії у хіміко-біологічному профілі).
Профільних предметів має бути не більше двох-трьох з однієї або споріднених освітніх галузей (наприклад, фізика, інформатика і математика, хімія і технології, біологія і екологія, географія і економіка тощо). Так, у профілях, де профільними обрано природничі предмети біологія і хімія, решта природознавчих предметів (фізика, географія) вивчається за програмою загальноосвітнього рівня.
Зміст окремих навчальних предметів може інтегруватися. Так, у профілях природничо-математичного і технологічного спрямування може вивчатися інтегрований курс "Суспільствознавство", а у профілях суспільно-гуманітарного, художньо-естетичного напрямів - "Природознавство".
Курси за вибором - це навчальні курси, які доповнюють навчальні предмети і входять до складу допрофільної підготовки та профільного навчання. Курси за вибором створюються за рахунок варіативного компонента змісту освіти.
Функцією курсів за вибором допрофільної підготовки є формування у школярів правильного вибору профілю навчання, визначення сфери майбутньої професійної діяльності, усвідомлення учнями своїх переваг з позиції майбутньої діяльності.
Вибір курсів за вибором здійснюється учнями добровільно. Ними повинні бути охоплені всі школярі 8-9 класів. Допрофільні курси за вибором є короткочасними (9-17 годин). Протягом 2-х років учні вивчають не менше 2-х - 3-х курсів.
За змістовим наповненням курси за вибором для допрофільної підготовки знайомлять учнів із світом сучасних професій; розширюють знання учнів з шкільних предметів; вчать оцінювати свої можливості щодо способів діяльності.
У старшій профільній школі курси за вибором сприяють формуванню індивідуальної освітньої траєкторії школярів, орієнтують на усвідомлений та відповідальний вибір майбутньої професії.
Кожен учень протягом 3-х років навчання у старшій школі обирає для вивчення не менше 4-х - 5-ти курсів за вибором.
Курси за вибором у старшій школі забезпечують поглиблене та розширене вивчення профільних предметів. Водночас, вони можуть сприяти вивченню непрофільних предметів і бути зорієнтовані на певний вид діяльності поза профілем навчання, який обрав учень.
Загальноосвітні школи створюють ті чи інші профілі навчання за рахунок комбінацій базових, профільних предметів і курсів за вибором.

III. Форми організації профільного навчання

Форми організації профільного навчання регламентують діяльність суб'єктів навчально-виховного процесу в системі профільних загальноосвітніх навчальних закладів і забезпечують умови для реалізації його мети і завдань. За характером взаємодії суб'єктів профільного навчання виділяються такі форми його організації.
Внутрішньошкільні:
- профільні класи в однопрофільних загальноосвітніх навчальних закладах;
- профільні групи в багатопрофільних загальноосвітніх навчальних закладах;
- класи з поглибленим вивченням предметів;
- профільне навчання за індивідуальними навчальними планами і програмами;
динамічні профільні групи (в тому числі різновікові).
Зовнішньошкільні:
- міжшкільні профільні групи;
- профільна школа інтернатного типу;
- освітній округ;
- навчально-виховний комплекс (НВК);
- міжшкільний навчально-виробничий комбінат (МНВК);
загальноосвітні навчальні заклади на базі професійно - технічних, вищих навчальних закладів. Профільне навчання здійснюється у загальноосвітніх навчальних закладах різного типу: однопрофільних і багатопрофільних школах, спеціалізованих школах, ліцеях, гімназіях, колегіумах, школах з класами з поглибленим вивченням окремих предметів. Профільне навчання може здійснюватися на базі чи за участю позашкільних навчальних закладів.
Загальноосвітній навчальний заклад може мати один або декілька профілів.
В окремих випадках загальноосвітній навчальний заклад (клас) може організовувати навчання за універсальним напрямом. Тоді задоволення освітніх запитів учнів здійснюється за рахунок введення курсів за вибором, які дають змогу поглибити або професійно спрямувати зміст споріднених базових предметів.
Профільні групи у багатопрофільних загальноосвітніх навчальних закладах передбачають профільну підготовку груп учнів у класах певного напряму профілізації. Наприклад, у класі суспільно-гуманітарного напряму можуть бути організовані групи для навчання за філософським та історико-правовим профілями.
Профільне навчання за індивідуальними навчальними планами і програмами здійснюється з метою задоволення індивідуальних запитів учнів.
Динамічні профільні групи створюються за бажанням учнів у профільних школах, що мають належне матеріально-технічне, професійно-педагогічне забезпечення. Вони можуть функціонувати у паралельних класах старшої школи (за наявності не менше 12-ти учнів у групі); у малокомплектних школах можуть організовуватись різновікові динамічні профільні групи. Протягом навчального року учні мають право переходити з однієї профільної групи в іншу. Це забезпечить умови для самостійного вибору учнями профільних навчальних курсів, випробування власних сил, реалізації їхніх освітніх, професійних інтересів.
Міжшкільні профільні групи організуються у навчально-виховному комплексі (НВК), опорній старшій школі з пришкільним інтернатом або без нього, профільній школі інтернатного типу, міжшкільному навчально-виробничому комбінаті (МНВК) за рахунок кооперації ресурсів і коштів закладів освіти, приватних осіб тощо. Старшокласники мають можливість більш змістовно й організовано вивчати курси за вибором, які мають забезпечувати допрофесійну підготовку та їх дійову професійну орієнтацію.
Профільна школа інтернатного типу здійснює загальну середню освіту і має на меті допрофесійну підготовку молоді з числа випускників основної школи (за умови наявності кадрових, фінансових, інформаційних ресурсів, сучасної навчально-матеріальної бази).
Освітній округ - це добровільне об'єднання загальноосвітніх шкіл різних форм і типів власності між собою та іншими навчальними закладами та установами. У межах освітнього округу може визначатися опорна школа (базовий навчальний заклад), яка виконує функцію "ресурсного центру".
Навчально-виховний комплекс (НВК) - це об'єднання освітніх, фінансових, інформаційних ресурсів навчальних закладів різних типів і рівнів акредитації для задоволення допрофесійних і професійних запитів учнів.
Міжшкільний навчально-виробничий комбінат (МНВК) - це навчальний заклад, який забезпечує потреби учнів загальноосвітніх навчальних закладів у профорієнтаційній, допрофесійній та професійній підготовці.
Загальноосвітні навчальні заклади на базі вищих або професійно-технічних навчальних закладів забезпечують загальноосвітню підготовку та профільну підготовку, яка відповідає професійній спеціалізації факультетів цих закладів і реалізується в основному його науково-педагогічними працівниками.

IV. Допрофільна підготовка

Здійснюється у 8 - 9 класах з метою професійної орієнтації учнів, сприяння вибору ними напряму профільного навчання у старшій школі. Форми реалізації до профільної підготовки: поглиблене вивчення окремих предметів на диференційованій основі; введення курсів за вибором, профільна орієнтація, інформаційна робота тощо
Поглиблене вивчення предметів, крім розширення і поглиблення змісту, сприяє формуванню стійкого інтересу до предмета, розвитку відповідних здібностей і орієнтації на професійну діяльність з використанням одержаних знань. Поглиблене вивчення здійснюється або за спеціальними програмами і підручниками, або за модульним принципом - програма загальноосвітньої школи доповнюється набором модулів, які поглиблюють відповідні теми.
Курси за вибором покликані сприяти вибору учнями майбутнього профілю навчання.
Профільна орієнтація зорієнтована на надання психолого-педагогічної допомоги учням у прийнятті рішення щодо вибору профілю навчання та створення умов для готовності підлітків до соціального, професійного і культурного самовизначення в цілому.
Інформаційна робота передбачає розроблення "освітньої карти" міста, району та інформаційних носіїв (сайти, буклети, листівки, газети тощо).
Допрофільна підготовка здійснюється також через факультативи, предметні гуртки, наукові товариства учнів, Малу академію наук, предметні олімпіади, кабінети профорієнтації тощо.
Ефективність допрофільного навчання вимагає налагодження дієвої діагностики рівня навчальних досягнень учнів основної школи, профконсультаційної психодіагностики з метою визначення професійних інтересів і якостей школярів для створення однорідних за підготовленістю та інтересами мікроколективів (класів, груп).

V. Умови реалізації Концепції

Вирішальною умовою реалізації концепції є комплексне розв'язання питань, пов'язаних з фінансовим, кадровим, навчально-методичним, нормативно-правовим і організаційним забезпеченням профільної школи.
1. Нові цілі шкільної освіти зумовлюють необхідність подальшої модернізації вищої педагогічної освіти і системи підвищення кваліфікації педагогічних кадрів. З цією метою необхідно:
- у вищих навчальних закладах педагогічного профілю передбачити підготовку педагогічних кадрів з урахуванням потреб профільної школи та внести відповідні зміни у державний стандарт вищої педагогічної освіти для спеціалістів та магістрів; планувати необхідну спеціалізацію студентів і магістерські програми з профільного навчання старшокласників; одержання вищої педагогічної освіти за кількома освітніми галузями, передбаченими державним стандартом загальноосвітньої школи;
- для забезпечення необхідного рівня професійної компетентності вчителів і керівників шкіл здійснювати підвищення кваліфікації вчителів основної школи з орієнтацією на організацію допрофільного навчання та його психолого-педагогічного забезпечення; вчителів старшої школи, які викладатимуть профільні предмети і курсів за вибором; керівних кадрів освіти, здатних забезпечити функціонування профільної школи.
2. Створення нормативно-правової бази розвитку профільного навчання, спрямованої на вирішення таких основних питань:
- розроблення механізму функціонування освітнього округу;
- розроблення механізмів фінансування профільних шкіл з урахуванням різних джерел бюджетного і позабюджетного фінансування;
- правила (алгоритм) зміни учнями профілю навчання за їх бажанням;
- порядок оцінювання за методом "портфелю";
застосування дистанційного навчання тощо.
3. Навчально-методичне забезпечення профільної школи - важлива умова реалізації концепції. Вона передбачає розроблення навчальних програм за трьома рівнями змісту: рівнем стандарту, академічного та профільного; програм курсів за вибором; забезпечення впровадження профільного навчання відповідними підручниками, навчально-методичними посібниками, засобами навчання.
4. Створення психологічного супроводження навчального процесу в 8 - 9, 10 - 12 класах здійснюється з метою своєчасної оцінки комплексу індивідуальних особливостей підлітка з погляду його готовності до успішного навчання за певним профілем, попередження дезадаптації в умовах виникнення навчальних труднощів і стресів, пов'язаних із спілкуванням у новому колективі. Важливо досягти усвідомлення учнем себе як суб'єкта вибору профілю навчання.
5. Науковий супровід навчання в старшій школі передбачає реалізацію завдань дослідницького і впроваджувального характеру:
обґрунтування змісту профільного вивчення, розроблення педагогічних технологій на основі застосування інноваційних методів навчання, самостійної навчальної діяльності, профільної виробничої практики;
розроблення системи оцінювання навчальних досягнень учнів; моніторинг якості освіти, корекцію концептуальних підходів до організації профільного навчання в різних умовах.
6. Фінансування профільного навчання здійснюється переважно за рахунок держави та кооперації державних, громадських і приватних коштів.
Концепція запроваджується за умови врахування реальних можливостей ресурсного забезпечення профільного навчання, розробки навчально-методичних комплектів, врахування результатів широкого експериментального випробовування змісту і технологій профілізації старшої школи.