Конституційний Суд України у складі суддів Конституційного Суду України:

Євграфова Павла Борисовича - головуючий,

Вознюка Володимира Денисовича,

Іващенка Володимира Івановича,

Козюбри Миколи Івановича,

Корнієнка Миколи Івановича,

Малинникової Людмили Федорівни,

Мироненка Олександра Миколайовича,

Німченка Василя Івановича,

Розенка Віталія Івановича - суддя-доповідач,

Савенка Миколи Дмитровича,

Тихого Володимира Павловича,

Чубар Людмили Пантеліївни,

Шаповала Володимира Миколайовича,

розглянув питання щодо наявності підстав для відкриття конституційного провадження у справі за зверненнями громадянина Бєлоусова Ігоря Костянтиновича про офіційне тлумачення положень статті 62 Конституції України (254к/96-ВР) та ряду статей глав 3, 4, 5, 24, 29, 31 Кримінально-процесуального кодексу України (1001-05) .

Заслухавши суддю-доповідача Розенка В.І. та вивчивши матеріали справи, Конституційний Суд Україниустановив:

1. Громадянин Бєлоусов І.К. за виготовлення з метою збуту підробленої іноземної валюти - доларів США засуджений у лютому 2000 року Львівським обласним судом на тринадцять років позбавлення волі з ув'язненням на перших п'ять років в тюрмі.

Вважаючи, що його вина не доведена як під час досудового слідства, так і обвинувальним вироком суду, Бєлоусов І.К. неодноразово звертався до Конституційного Суду України з письмовими клопотаннями дати офіційне тлумачення положень статті 62 Конституції України (254к/96-ВР) , в якій проголошено принцип презумпції невинуватості особи, а також низки статей Кримінально-процесуального кодексу України, що регулюють права і обов'язки учасників кримінального судочинства (статті 44, 60, 61, 68, 69, 263, 347, 350, 354, 384, 3 86 (1001-05, 1003-05) ). Засуджений просить Конституційний Суд України перевірити також обгрунтованість обчислення строку відбування ним покарання в тюрмі.

Секретаріатом Конституційного Суду України громадянину Бєлоусову І.К. надіслано декілька відповідей з аргументованим висновком про невідповідність його листів встановленим вимогам та непідвідомчість порушених в них питань Конституційному Суду України.

2. Колегія суддів Конституційного Суду України з конституційних звернень (подань) Ухвалою від 28 березня 2002 року відмовила у відкритті конституційного провадження у цій справі на підставі пунктів 2, 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" (422/96-ВР) за невідповідністю цих звернень вимогам, передбаченим Конституцією України (254к/96-ВР) , Законом України "Про Конституційний Суд України" (422/96-ВР) , та непідвідомчістю Конституційному Суду України порушених у них питань.

3. Відповідно до статті 94 Закону України "Про Конституційний Суд України" (422/96-ВР) підставою для конституційного звернення про офіційне тлумачення Конституції України (254к/96-ВР) та законів України є наявність неоднозначного застосування їх положень судами, іншими органами державної влади. Проте будь-яких фактів щодо цього у зверненнях не наведено, тобто відсутнє обгрунтування необхідності в офіційному тлумаченні згаданих положень Основного Закону України та Кримінально-процесуального кодексу України.

Вивчення матеріалів справи засвідчує, що в них йдеться про оспорювання громадянином Бєлоусовим І.К. вироку суду, тобто про питання, віднесені до компетенції не Конституційного Суду України, а до вирішення судами загальної юрисдикції. Нагляд за додержанням законів при виконанні вироків здійснюють Генеральний прокурор України і підпорядковані йому прокурори, а розгляд заяв і скарг засуджених осіб - Державний департамент України з питань виконання покарань.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150 Конституції України (254к/96-ВР) , статтями 45, 50, 94 Закону України "Про Конституційний Суд України" (422/96-ВР) , Конституційний Суд Україниухвалив:

1. На підставі пунктів 2, 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" (422/96-ВР) відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за зверненнями громадянина Бєлоусова Ігоря Костянтиновича щодо офіційного тлумачення положень статті 62 Конституції України (254к/96-ВР) та ряду статей глав 3, 4, 5, 24, 29, 31 Кримінально-процесуального кодексу України (1001-05) за невідповідністю цих звернень вимогам, передбаченим Конституцією України (254к/96-ВР) , Законом України "Про Конституційний Суд України" (422/96-ВР) , та непідвідомчістю Конституційному Суду України порушених у них питань.

2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною і не може бути оскарженою.