Обговоривши матеріали комплексного вивчення стану організації здійснення правосуддя у районних судах та Апеляційному суді м. Києва (далі - апеляційний суд), Президія Верховного Суду України та президія Ради суддів України відзначають, що в місті вжито певних заходів, спрямованих на забезпечення здійснення правосуддя на належному рівні. Зокрема, проведено низку заходів на виконання розпоряджень Президента України від 27 липня 1996 р. N 208/96-РП (208/96-рп) "Про забезпечення судів приміщеннями" (далі - Розпорядження Президента України від 27 липня 1996 р.) та від 11 грудня 2002 р. N 395/2002 (395/2002-рп) "Про заходи щодо забезпечення належних умов діяльності судів" (далі - Розпорядження Президента України від 11 грудня 2002 р.), а також Указу Президента України від 18 лютого 2002 р. N 143/2002 (143/2002) "Про заходи щодо дальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян" (далі - Указ Президента України від 18 лютого 2002 р.).

На виконання Міської програми сприяння в забезпеченні діяльності судів загальної юрисдикції та інших судових органів у м. Києві на 2003-2005 роки (ra0368023-03) (затверджена Київською міською радою на IV сесії XXIV скликання 24 квітня 2003 р.) також здійснено ряд заходів із забезпечення районних судів приміщеннями.

Крім того, у 2003 р. з міського бюджету на потреби судів і управління Державної судової адміністрації України у м. Києві (далі - територіальне управління ДСА) було виділено 1 млн. 100 тис. грн. на придбання восьми легкових автомобілів, 33 комп'ютерів, 11 принтерів та іншої офісної техніки.

Водночас виявлено й істотні недоліки.

Вимогам судочинства відповідають лише приміщення Оболонського, Деснянського і Дніпровського районних судів м. Києва. Решта судів розміщені в приміщеннях, що потребують капітального ремонту, перебудови або добудови.

Приміщення Дарницького районного суду після вибуху, що стався в ньому 9 лютого 2004 р., за висновками спеціалістів, перебуває в аварійному стані і непридатне до здійснення правосуддя. Питання про надання суду нового приміщення досі не вирішено, що ставить під загрозу здійснення судочинства в зимовий період 2004-2005 рр., оскільки існуючі системи опалення, водопостачання та каналізації в зруйнованій будівлі не підлягають ремонту. Крім того, кримінальні справи щодо осіб, які тримаються під вартою, судді цього суду розглядають у приміщенні Дніпровського районного суду, що ускладнює роботу зазначених судів.

Деякі суди (Святошинський, Солом'янський та Дніпровський) розміщені у двох приміщеннях. Так, приміщення Святошинського районного суду розташовані на відстані 30 кілометрів одне від одного, Солом'янського - 15 кілометрів. Це створює додаткові труднощі при здійсненні правосуддя та керівництві апаратами цих судів.

Катастрофічне становище виникло з видатками на проведення капітального ремонту приміщень місцевих судів, оскільки у 2003 р. кошти на це не виділяли. Такого ремонту потребують приміщення Голосіївського, Деснянського, Шевченківського та одне з приміщень Дніпровського районного суду (розташоване по вул. Кошиця, 5).

Приміщення інших районних судів м. Києва потребують поточного ремонту, добудови або перебудови, кошти на проведення яких протягом 2001-2003 рр. не виділяли.

Так, приміщення Голосіївського районного суду не відповідає технічним і санітарним нормам. У ньому немає необхідної кількості службових кабінетів для суддів та працівників апарату суду, а також належним чином обладнаного приміщення для конвою, взагалі відсутнє приміщення для зберігання речових доказів. У Деснянському районному суді на 27 суддів є лише п'ять залів судових засідань. Приміщення Шевченківського районного суду розраховане на розміщення восьми суддів. Фактично на день комплексного вивчення в ньому працювали 27 суддів та 92 працівники апарату суду.

Інженерне обладнання в цих приміщеннях застаріле і потребує капітального або поточного ремонту, коштів же на зазначені потреби немає.

Приміщення інших районних судів м. Києва потребують поточного ремонту, добудови або перебудови, кошти на проведення яких протягом 2001-2003 рр. не виділяли. Не вистачило коштів і на ремонт та підготовку приміщень судів до зимового періоду, тому взимку постійно виникали проблеми з їх опаленням та освітленням.

Фактично вже вирішено питання щодо забезпечення апеляційного суду новим приміщенням (по вул. Солом'янській, 2-а), проте воно потребує капітального переобладнання.

Меблі в районних судах потребують негайної заміни або ремонту. У 2003 р. кошти на придбання м'якого інвентарю суди, крім Оболонського, взагалі не отримали.

Потребує поліпшення стан забезпечення судів сучасною копіювальною технікою та технічними засобами фіксування судового процесу. Частина суддів через відсутність комп'ютерів не має можливості користуватися правовою базою "Ліга-Закон". За винятком суддів Дніпровського та Шевченківського районних судів забезпеченість суддів районних судів м. Києва комп'ютерами становить 30-50% від потреби. У приміщеннях районних судів не вистачає залів судового засідання, обладнаних звукозаписувальними технічними засобами. Оскільки ст. 197 нового Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , передбачено з 1 січня 2005 р. повне фіксування судового засідання за допомогою таких засобів, то своєчасний розгляд цивільних справ з дотриманням вимог названої статті стане практично неможливим. Це може спричинити тяганину та масове порушення прав громадян при розгляді зазначеної категорії справ.

На день комплексного вивчення Печерський та Шевченківський районні суди не були забезпечені службовим транспортом.

Станом на 1 січня 2004 р. забезпечення житлом потребують 20 суддів місцевих судів, а поліпшення житлових умов - 34.

Фактично не виконується розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 січня 2004 р. N 22 (22-2004-р) "Про деякі питання оплати праці суддів" через відсутність видатків на компенсаційні виплати суддям районних та апеляційного судів.

Питання про медичне обслуговування суддів місцевих судів остаточно не вирішено. Недостатньо фінансується і санаторно-курортне лікування суддів. Наприклад, судді Дарницького, Деснянського та Шевченківського районних судів були позбавлені можливості такого лікування, оскільки кошти на це не були виділені взагалі.

Слід також зазначити, що всупереч вимогам ст. 117 Закону України від 7 лютого 2002 р. N 3018-III (3018-14) "Про судоустрій України" не фінансується належним чином і діяльність ради суддів м. Києва та кваліфікаційної комісії суддів Київського апеляційного округу.

Викладене вище свідчить про те, що матеріально-технічне забезпечення діяльності судів та соціально-побутовий захист суддів потребує значного поліпшення. Неналежні умови роботи судів та суддів негативно позначилися на стані організації правосуддя в місцевих судах, зокрема на дотриманні процесуальних строків розгляду судових справ. На день вивчення залишилася нерозглянутою у строк понад шість місяців 141 справа (13,2% від загальної кількості розглянутих). Найбільше таких справ було у провадженні Шевченківського (70), Дарницького (31) та Солом'янського (23) районних судів.

Окремі судді під час розгляду кримінальних справ допускали невиправдану тяганину.

Так, справа по обвинуваченню Гаврющенко Д.В. і Середи М.В. за ч. 2 ст. 141 та ч. 2 ст. 206 Кримінального кодексу України (2001-05, 2002-05) (далі - КК) надійшла до Дарницького районного суду 3 травня 2001 р. З 12 квітня 2002 р. вона перебувала на розгляді у судді Куренкова Є.С., який 10 разів оголошував перерву в розгляді справи у зв'язку з неявкою потерпілих та свідків.

Кримінальна справа по обвинуваченню Шульженко М.В. і Евдакова В.Н. за ч. 4 ст. 190 та ч. 2 ст. 358 КК (2341-14) надійшла до Шевченківського районного суду 1 березня 2002 р. Суддя названого суду Шостак О.О. всупереч вимогам ст. 241 Кримінально-процесуального кодексу України (1003-05) попередньо розглянула цю справу лише 10 квітня 2002р. і призначила її до судового розгляду на 26 квітня 2002 р. На день вивчення справа залишалася нерозглянутою, протоколи судового засідання, які були в матеріалах справи, належним чином не оформлені і суддею не підписані.

Аналогічна тяганина була допущена суддею цього ж суду Морозом І.М. у справах по обвинуваченню Різниченко О.А. за ч. 2 ст. 121 КК (2341-14) та Мовчалюк Н.М. за ч. 4 ст. 190 КК, що знаходилися у провадженні цього суду відповідно з 7 листопада та 9 серпня 2002 р. Взагалі у І кварталі 2003 р. у провадженні цього судді понад рік перебувало три справи і одна - понад дев'ять місяців.

Кримінальну справу щодо підсудного Бовт С.М. (1-й том) суддя Дніпровського районного суду Кузнєцова О.О. призначала до розгляду 13 разів і кожного разу відкладала через зайнятість в інших судових справах, а також у зв'язку з хворобою, потім - відпусткою, недоставлянням підсудного, неявкою в судове засідання прокурора, захисника, невиконанням постанов суду про примусовий привід потерпілого та свідків. З аналогічних підстав суддя Кузнєцова О.О. не розглянула в передбачені законом строки справи по обвинуваченню Какелашвілі А.А. за ч. 2 ст. 187 КК (2341-14) , Наконечного Д.Є. та Маташ Д.А. за ч. 2 ст. 187 КК, Латюк М.І. за ч. З ст. 185 і Тоцького О.М. за ч. 2 ст. 229 КК. Із матеріалів цих справ убачається, що суддя не вжила всіх можливих заходів до їх своєчасного розгляду.

У провадженні судді Подільського районного суду Одинця В.М. з 29 березня 2002 р. перебуває справа по обвинуваченню Гребенікова Є.І. і Костійчук Р.Л. за ч. 5 ст. 185 КК (2341-14) . Справа призначалася до слухання 22 рази, проте на час вивчення розглянута по суті не була. Цей суддя також допустив тяганину у справах по обвинуваченню Ізбінського О.В. за частинами 4 і 5 ст. 185 КК та Давиденко М.К., Табачника В.В. і Борщанського С.В. - за частинами 2 і 3 ст. 185 цього Кодексу.

Лише у Голосіївському, Деснянському, Дніпровському та Печерському районних судах у 2004 р. немає кримінальних справ, що розглядалися понад шість місяців.

Виявлено непоодинокі випадки зняття справ із розгляду (що взагалі не передбачено процесуальним законодавством), несвоєчасного виготовлення протоколів судового засідання та вручення засудженим копій вироків.

Якість розгляду кримінальних справ також потребує поліпшення.

У 2003 р. найбільше скасовано вироків, постановлених Дарницьким районним судом, - стосовно 31 особи (4,2% від кількості осіб, щодо яких винесено вироки цим судом), Святошинським - щодо 27 (3,8%), Шевченківським - 25 (1,8%), Дніпровським - 24 (2,2%), Печерським - 23 (4,1%). Найбільше змінено вироків, постановлених Голосіївським районним судом, - щодо 49 осіб (8,0%), Шевченківським - 40 (2,8%), Святошинським - 33 (4,6%), Дніпровським - 33 (2,2%).

Судова палата в кримінальних справах апеляційного суду ще не повною мірою виконує вимоги кримінально-процесуального закону про остаточний розгляд справ в апеляційній інстанції.

Виявлено численні порушення законодавства і під час розгляду справ про адміністративні правопорушення.

Так, на час вивчення стану організації правосуддя у провадженні окремих суддів Шевченківського районного суду перебували нерозглянуті справи, які надійшли - 15 вересня та 15 грудня 2003 р. Наприклад, у провадженні судді цього суду Кухайлешвілі Ю.Л. були справи щодо Білоуса Д.П., Андрієнка Р.Ф., Маласая С.О., Максименко О.В., Войниченко П.О. і Шегета С.О., які надійшли 15 грудня 2003 р. Ним же допускалися випадки несвоєчасної здачі розглянутих справ до канцелярії.

Суддя Цап Н.Г. лише 17 травня 2004 р. розглянула справу про притягнення Ц. до відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу про адміністративні правопорушення (80731-10) (далі - КпАП), що надійшла до Подільського районного суду 1 квітня 2004 р. Крім того, вона ж закрила справу про притягнення до адміністративної відповідальності Короля М.М. за ч. 2 ст. 122 КпАП через те, що сплив двомісячний строк, передбачений ст. 38 цього Кодексу, однак при цьому не вжила достатніх заходів до своєчасного розгляду справи.

У Деснянському районному суді мали місце випадки несвоєчасної здачі суддями адміністративних справ до ї канцелярії, що вплинуло на строки виконання прийнятих постанов.

Не завжди судді дотримують вимог законодавства і під час розгляду цивільних справ.

Станом на травень 2004 р. у провадженні Шевченківського районного суду перебувало багато справ, не розглянутих у встановлений законодавством строк. Із них 315 не були розглянуті у строк понад три місяці, 207 - понад шість, 94 - понад дев'ять, 218 - понад рік. Найбільша кількість нерозглянутих своєчасно справ - у суддів Кухайлешвілі Ю.Л. (27), Шибко Л.В. (26), Мороза І.М. (25), Шостака О.О. (18). На організацію роботи саме цих суддів надійшло найбільше , скарг - відповідно 8, 5, 5, 10.

Крім того, станом на травень 2004 р. не вирішена справа за позовом Бахтіної М.В. про визнання шлюбу; недійсним, яка перебуває у провадженні судді Дарницького районного суду Бець О.В. з лютого 1997 р.

Окремі судді допускають порушення законодавства на стадії призначення цивільних справ до розгляду.

Так, суддя Шевченківського районного суду Малінніков О.Ф. з 21 січня 2003 р. розглядає справу за позовом Хоминич Г.І. про визнання особи такою, що втратила право на користування жилими приміщеннями. Судове засідання у цій справі було відкладено вісім разів, проте через відсутність у матеріалах справи протоколів судового засідання з'ясувати причини неодноразового відкладення неможливо. З грудня 2003 р. справа перебувала без руху, а її чергове слухання призначено лише на 25 червня 2004 р. Крім того, станом на 17 травня 2004 р. і цей суддя не здав до канцелярії 76 судових справ.

Відповідно до наказу Міністра юстиції України від 4 грудня 1998 р. N 544/7 Шевченківський районний суд є модельним. Результати вивчення стану організаційного забезпечення здійснення правосуддя в цьому суді і є підставою для проведення ретельнішої перевірки його роботи з метою визначення ефективності такого експерименту.

У зв'язку з наведеним, керуючись статтями 54, 116 Закону "Про судоустрій України" (3018-14) , Президія Верховного Суду України та президія Ради суддів України ПОСТАНОВЛЯЮТЬ:

1. Інформувати Президента України та Прем'єр-міністра України про неналежне виконання Указу Президента України від 18 лютого 2002 р. (143/2002) у частині, що стосується забезпечення діяльності судів, та його розпоряджень від 27 липня 1996 р. (208/96-рп) і від 11 грудня 2002 р. (395/2002-рп) .

2. Направити копію цієї постанови Голові Верховної Ради України та Комітету з питань правової політики.

3. Поінформувати Голову Київської міської адміністрації про стан матеріально-технічного забезпечення районних та Апеляційного суду м. Києва.

4. Головам апеляційного та районних судів м. Києва проаналізувати стан розгляду судових справ, розробити і вжити заходів, спрямованих на поліпшення організації роботи судів та усунення виявлених недоліків.

5. Рекомендувати головам апеляційного та районних судів м. Києва здійснювати заходи щодо спеціалізації суддів у розгляді окремих категорій справ.

6. Голові Апеляційного суду м. Києва продовжити практику розгляду президією суду питань щодо якості та оперативності розгляду судових справ.

7. Рекомендувати раді суддів м. Києва вивчити питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів Подільського районного суду Цап Н.Г., Одинця В.М., Шевченківського - Шостака О.О., Мороза І.М., Шибко Л.В., Кухайлешвілі Ю.Л., Маліннікова О.Ф., Дарницького - Бець О.В., Куренкова Є.С., Дніпровського - Кузнєцової О.О. та інших суддів, які допускають порушення законодавства при розгляді справ.

8. Державній судовій адміністрації України:

- прискорити підготовку проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до переліку об'єктів, на які спрямовуються кошти субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виконання інвестиційних проектів у 2004 році";

- вжити всіх необхідних і можливих заходів щодо забезпечення апеляційного та районних судів м. Києва належними для здійснення судочинства приміщеннями (зокрема, з необхідною кількістю залів судового засідання, обладнаних технічними засобами відповідно до вимог закону) та виділення коштів на ці потреби;

- вжити невідкладних заходів стосовно найшвидшого забезпечення Дарницького районного суду належним приміщенням, меблями, офісним обладнанням.

9. Державній судовій адміністрації України та територіальному управлінню ДСА в м. Києві вивчити питання про необхідність збільшення кількості суддів у районних та Апеляційному суді м. Києва, про результати до 1 листопада 2004 р. повідомити Верховний Суд України та Раду суддів України.

10. Голові Апеляційного суду м. Києва Чернушенку А.В. до 1 січня 2005 р. поінформувати Верховний Суд України та Раду суддів України про вжиті заходи щодо поліпшення стану здійснення правосуддя судами м. Києва.

Про стан організації здійснення правосуддя у м. Києві