Протокол

про відповідальність і компенсацію за шкоду, заподіяну в результаті транскордонного перевезення небезпечних відходів та їхнього видалення (укр/рос)

( Протокол ратифіковано Законом N 1672-VI (1672-17) від 22.10.2009 ) 
Офіційний переклад
Сторони Протоколу,
беручи до уваги відповідні положення принципу 13 Ріо-де-Жанейрської декларації з навколишнього середовища та розвитку 1992 року (995_455) , відповідно до якого держави повинні розробляти міжнародні й національні правові документи, що стосуються відповідальності й компенсацій жертвам забруднення та іншої екологічної шкоди;
будучи Сторонами Базельської конвенції про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та видаленням їх (995_022) ;
усвідомлюючи свої зобов'язання в рамках Конвенції (995_022) ;
ураховуючи небезпеку шкоди для здоров'я людини, власності й навколишнього середовища, яка може бути заподіяна небезпечними відходами та іншими відходами, а також перевезенням і видаленням їх;
будучи стурбованими проблемою незаконного транскордонного обороту небезпечних відходів та інших відходів;
будучи прихильними до цілей статті 12 Конвенції (995_022) та наголошуючи на необхідності створення відповідних правил і процедур у сфері відповідальності й компенсації за шкоду, заподіяну в результаті транскордонного перевезення й видалення небезпечних відходів та інших відходів;
будучи переконаними в необхідності передбачити відповідальність стосовно третьої Сторони та екологічну відповідальність для цілей забезпечення адекватної та негайної компенсації за шкоду, заподіяну в результаті транскордонного перевезення та видалення небезпечних відходів та інших відходів;
домовилися про таке:

Стаття 1

Мета

Мета цього Протоколу полягає в забезпеченні всеосяжного режиму матеріальної відповідальності й належної та оперативної компенсації за шкоду, заподіяну в результаті транскордонного перевезення небезпечних відходів та видалення їх, зокрема незаконного обороту цих відходів.

Стаття 2

Визначення

1. У цьому Протоколі застосовуються визначення термінів, що містяться в статтях 1 та 2 Конвенції (995_022) , якщо тільки у цьому Протоколі однозначним чином не передбачено іншого.
2. Для цілей цього Протоколу:
a) "Конвенція" означає Базельську конвенцію про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та видаленням їх (995_022) ;
b) "небезпечні відходи та інші відходи" означають небезпечні відходи та інші відходи в тому значенні, в якому вони визначені в статті 1 Конвенції (995_022) ;
c) "шкода" означає:
i) позбавлення життя або тілесне ушкодження;
ii) утрату або пошкодження майна, іншого, ніж майно особи, що несе відповідальність згідно із цим Протоколом;
iii) утрату доходу, що безпосередньо випливає з економічних інтересів, пов'язаних з будь-яким використанням навколишнього середовища, зазнану в результаті заподіяння значної шкоди навколишньому середовищу, з урахуванням накопичень і витрат;
iv) витрати на заходи з відновлення постраждалого навколишнього середовища, обмежені витратами на заходи, яких фактично вжито або які повинні бути вжиті, а також
v) витрати на превентивні заходи, зокрема будь-які втрати чи шкоду, заподіяні такими заходами, за умови, що така шкода є наслідком або результатом небезпечних властивостей відходів, що є об'єктом транскордонного перевезення й видалення небезпечних відходів та інших відходів, на які поширюється дія Конвенції;
d) "заходи з відновлення" означають будь-які розумні заходи, спрямовані на оцінку, відновлення та відтворення пошкоджених або зруйнованих компонентів навколишнього середовища. У внутрішньому законодавстві може бути визначено, хто вповноважений вживати таких заходів;
e) "превентивні заходи" означають будь-які розумні заходи, ужиті будь-якою особою у зв'язку з аварією для недопущення, зведення до мінімуму або пом'якшення наслідків утрати або шкоди або для проведення очищення навколишнього середовища;
f) "Договірна Сторона" означає Сторону цього Протоколу;
g) "Протокол" означає цей Протокол;
h) "аварія" означає будь-яку подію або серію подій одного й того самого походження, у результаті яких заподіюється шкода або виникає серйозна й безпосередня загроза заподіяння шкоди;
i) "регіональна організація економічної інтеграції" означає створену суверенними державами організацію, якій її держави-члени делегували права стосовно питань, регульованих цим Протоколом, і яка належним чином уповноважена, відповідно до своїх внутрішніх процедур, підписати, ратифікувати, прийняти, схвалити, офіційно підтвердити Протокол або приєднатися до нього;
j) "одиниця обліку" означає спеціальні права запозичення, як вони визначені Міжнародним валютним фондом.

Стаття 3

Сфера застосування

1. Цей Протокол застосовується у випадку шкоди, заподіяної в результаті аварії під час транскордонного перевезення небезпечних та інших відходів або видалення їх, зокрема незаконного обороту, починаючи від пункту навантаження відходів на транспортні засоби, у межах сфери дії національної юрисдикції держави експорту. Будь-яка Договірна Сторона може шляхом надіслання повідомлення Депозитарієві виключити зі сфери застосування положень цього Протоколу у випадку всіх транскордонних перевезень, в яких вона виступає як держава експорту, стосовно таких аварій, які відбуваються в межах району, що знаходиться під її національною юрисдикцією, шкоду, заподіяну в районі, на який поширюється її національна юрисдикція. Секретаріат інформує всі Договірні Сторони про повідомлення, отримані відповідно до цієї статті.
2. Протокол застосовується:
a) стосовно перевезень, призначених для однієї з операцій, обумовлених у додатку IV до Конвенції (995_022) , інших, ніж D13, D14, D15, R12 або R13, до моменту надходження повідомлення про завершення видалення відповідно до пункту 9 статті 6 Конвенції або, якщо таке повідомлення не було зроблене, до завершення видалення, а також
b) стосовно перевезень, призначених для операцій, що належать до категорій D13, D14, D15, R12 або R13 додатка IV до Конвенції (995_022) , до завершення подальшої операції з видалення, яку включено до категорій D1 - D12 та R1 - R11 додатка IV до Конвенції.
3. a) Цей Протокол застосовується лише у випадку шкоди, заподіяної в межах району, на який поширюється національна юрисдикція Договірної Сторони, у результаті аварії, визначеної в пункті 1;
b) у тому випадку, коли Договірною Стороною є держава імпорту, а не держава експорту, цей Протокол застосовується лише стосовно шкоди, заподіяної в результаті аварії, визначеної в пункті 1, яка сталася після того, як особа, відповідальна за видалення, вступила у володіння небезпечними відходами або іншими відходами. Якщо Договірною Стороною є держава експорту, а не держава імпорту, Протокол застосовується лише стосовно шкоди, заподіяної в результаті аварії, визначеної в пункті 1, яка сталася до моменту вступу особи, відповідальної за видалення, у володіння небезпечними відходами або іншими відходами. Якщо ні держава експорту, ні держава імпорту не є Договірною Стороною, цей Протокол не застосовується;
c) незалежно від положень підпункту "а" цей Протокол застосовується також до тих видів шкоди, які обумовлено в рубриках "i", "ii" та "v" підпункту "c" пункту 2 статті 2 цього Протоколу, якщо шкоди заподіяно в районі, що знаходиться поза межами будь-чиєї національної юрисдикції;
d) незалежно від положень підпункту "a" цей Протокол, у зв'язку з правами, передбаченими в ньому, застосовується також стосовно шкоди, заподіяної в районі, що знаходиться під національною юрисдикцією держави транзиту, яка не є Договірною Стороною, за умови, що таку державу включено до додатка А й вона приєдналася до чинної багатосторонньої або регіональної угоди про транскордонне перевезення небезпечних відходів. Підпункт "b" застосовується mutatus mutandis.
4. Незалежно від положень пункту 1 у випадку реімпорту згідно зі статтею 8 або підпунктом "a" пункту 2 статті 9 і пунктом 4 статті 9 Конвенції (995_022) положення цього Протоколу застосовуються доти, доки небезпечні відходи та інші відходи не досягнуть держави первинного експорту.
5. Ніщо в цьому Протоколі жодним чином не зачіпає суверенітету держав стосовно їхніх територіальних морів та їхньої юрисдикції і прав стосовно їхніх відповідних виключних економічних зон і континентальних шельфів відповідно до міжнародного права.
6. Незалежно від пункту 1 та відповідно до пункту 2 цієї статті:
a) цей Протокол не застосовується стосовно шкоди, заподіяної в результаті транскордонного перевезення небезпечних відходів та інших відходів, яке було розпочато до набирання чинності цим Протоколом для відповідної Договірної Сторони;
b) цей Протокол застосовується стосовно шкоди, заподіяної в результаті аварії, що сталася в ході транскордонного перевезення відходів, що підпадають під дію підпункту "b" пункту 1 статті 1 Конвенції (995_022) , якщо тільки стосовно цих відходів не було надіслане повідомлення відповідно до статті 3 Конвенції державою експорту або імпорту чи обома, і шкода виникає в районі, що знаходиться під національною юрисдикцією держави, зокрема держави транзиту, яка визначає або вважає ці відходи небезпечними за умови дотримання вимог статті 3 Конвенції. У цьому випадку застосовується сувора відповідальність згідно зі статтею 4 Протоколу.
7. а) Цей Протокол не застосовується стосовно шкоди, заподіяної в результаті аварії під час транскордонного перевезення небезпечних та інших відходів або видалення їх, що здійснювалися на підставі двосторонніх, багатосторонніх або регіональних угод чи домовленостей, укладених або доведених до відома згідно зі статтею 11 Конвенції (995_022) , за умови, що:
i) шкоди було заподіяно в районі, що знаходиться під національною юрисдикцією якою-небудь зі Сторін угоди або домовленості;
ii) існує режим відповідальності й компенсації, який набрав чинності й може бути застосований до шкоди, заподіяної в результаті такого транскордонного перевезення або видалення, за умови, що вони повною мірою відповідають меті Протоколу або перевищують її, забезпечуючи високий рівень захисту осіб, потерпілих від шкоди;
iii) Сторона угоди або домовленості, визначеної в статті 11, якій заподіяно шкоди, заздалегідь повідомила Депозитарієві про незастосування Протоколу до будь-якої шкоди, що виникає в районі, який знаходиться під її національною юрисдикцією, унаслідок аварії, що є результатом перевезення або видалення, згаданих у цьому підпункті, а також
iv) Сторони угоди або домовленості, згаданих у статті 11, не заявили про застосовність Протоколу;
b) для цілей сприяння транспарентності будь-яка Договірна Сторона, яка повідомила Депозитарієві про незастосовність Протоколу, повідомляє секретаріатові про застосовуваний режим відповідальності й компенсації, згаданий у рубриці "ii" підпункту "a" й додає опис режиму. Секретаріат подає Нараді Сторін на регулярній основі резюме доповідей про отримані повідомлення;
c) після того як зроблено повідомлення відповідно до рубрики "iii" підпункту "a", заходи, що стосуються компенсації за шкоду, стосовно якої застосовується рубрика "i" підпункту "a", можуть не вживатися в рамках Протоколу.
8. Виняток, передбачений у пункті 7 цієї статті, жодною мірою не зачіпає будь-яких з передбачених цим Протоколом прав або зобов'язань Договірної Сторони, яка не є Стороною угоди або домовленості, згаданих вище, а також прав держав транзиту, які не є Договірними Сторонами.
9. Положення пункту 2 статті 3 не перешкоджають застосуванню статті 16 стосовно всіх Договірних Сторін.

Стаття 4

Сувора відповідальність

1. Особа, яка подає повідомлення відповідно до статті 6 Конвенції (995_022) , несе відповідальність за шкоду доти, доки особа, що відповідає за видалення, не вступить у володіння небезпечними відходами або іншими відходами. Після цього відповідальність за шкоду несе особа, що відповідає за видалення. Якщо повідомником є держава експорту або якщо жодного повідомлення не робилось, експортер несе відповідальність за шкоду доти, доки особа, що відповідає за видалення, не вступить у володіння небезпечними відходами та іншими відходами. Стосовно підпункту "b" пункту 6 статті 3 цього Протоколу mutatis mutandis застосовуються положення пункту 5 статті 6 Конвенції. Після цього відповідальність за шкоду несе особа, що відповідає за видалення.
2. Без шкоди для пункту 1 стосовно відходів, що підпадають під дію підпункту "b" пункту 1 статті 1 Конвенції (995_022) , про які надійшло повідомлення як про небезпечні від держави імпорту відповідно до статті 3 Конвенції, але не від держави експорту, імпортер несе відповідальність доти, доки особа, що відповідає за видалення, не вступить у володіння відходами, якщо держава імпорту є повідомником або якщо жодного повідомлення не робилось. Після цього відповідальність за шкоду несе особа, що відповідає за видалення.
3. Якщо небезпечні відходи та інші відходи підлягають реімпорту відповідно до статті 8 Конвенції (995_022) , особа, що подала повідомлення, несе відповідальність за шкоду з моменту вивозу небезпечних відходів з установки з видалення до прийняття їх у володіння експортером, якщо це застосовне, або альтернативною особою, що забезпечує видалення.
4. Якщо небезпечні відходи та інші відходи підлягають реімпорту відповідно до підпункту "a" пункту 2 статті 9 або пункту 4 статті 9 Конвенції (995_022) , за умови дотримання положень статті 3 Протоколу, особа, що забезпечує реімпорт, уважається такою, що несе відповідальність за шкоду доти, доки у володіння ними, у відповідних випадках, не вступить експортер або альтернативна особа, що забезпечує видалення.
5. Жодна відповідальність згідно із цією статтею не покладається на особу, згадану в пунктах 1 й 2 цієї статті, якщо ця особа доведе, що шкода:
a) є результатом збройного конфлікту, воєнних дій, громадянської війни або заколоту;
b) є результатом природного явища, що має винятковий, неминучий, непередбачуваний та нестримний характер;
c) повністю є результатом дотримання обов'язкового заходу, передбаченого органом державної влади держави, де було заподіяно шкоди;
або
d) повністю є результатом умисної протиправної поведінки третьої сторони, зокрема особи, що зазнала шкоди.
6. Якщо відповідальність згідно із цією статтею повинні нести дві чи більш ніж дві особи, позивач має право витребувати повну компенсацію за шкоду з будь-якої із цих осіб або з усіх цих осіб.

Стаття 5

Винна відповідальність

Без шкоди для положень статті 4 будь-яка особа несе відповідальність за шкоду, яку вона заподіяла або якій сприяла в результаті недотримання положень Конвенції (995_022) або в результаті умисних халатних або недбалих дій чи бездіяльності. Ця стаття не зачіпає національних законів Договірних Сторін, які регулюють відповідальність суб'єктів, що роблять послуги, й агентів.

Стаття 6

Превентивні заходи

1. Залежно від тієї чи тієї вимоги національного права будь-яка особа, що здійснює оперативний контроль над небезпечними відходами та іншими відходами під час аварії, уживає всіх розумних заходів для пом'якшення шкоди, заподіяної в результаті аварії.
2. Незалежно від будь-яких інших положень цього Протоколу, будь-яка особа, яка володіє небезпечними відходами або іншими відходами та (або) здійснює контроль над ними виключно для вживання превентивних заходів, не підлягає відповідальності згідно із цим Протоколом за умови, що ця особа діє розумно та відповідно до якого-небудь національного закону, що стосується превентивних заходів.

Стаття 7

Сукупна причина шкоди

1. Якщо аварія пов'язана з відходами, які підпадають під дію цього Протоколу, та відходами, які не підпадають під дію цього Протоколу, особа, на яку в протилежному випадку лягає відповідальність згідно із цим Протоколом, несе відповідальність лише пропорційно частці шкоди, заподіяної відходами, що підпадають під дію цього Протоколу.
2. Під час визначення частки шкоди, заподіяної тими чи тими зі згаданих у пункті 1 відходів, ураховуються обсяг і властивості відповідних відходів та характер заподіяної шкоди.
3. У випадку заподіяння шкоди, за якої неможливо визначити, якою мірою вона була заподіяна відходами, регульованими цим Протоколом, а якою - відходами, що не підпадають під дію цього Протоколу, уся шкода розглядається як така, що підпадає під дію Протоколу.

Стаття 8

Право регресу

1. Будь-яка особа, що несе відповідальність згідно із цим Протоколом, має право пред'явити регресну вимогу відповідно до правил процедури компетентного суду:
a) до будь-якої іншої особи, що також несе відповідальність за цим Протоколом, а також
b) яку однозначним чином передбачено в контрактних угодах.
2. Ніщо в цьому Протоколі не заподіює шкоди будь-яким іншим правам регресу, які може мати особа, що несе відповідальність згідно із законом компетентного суду.

Стаття 9

Спільна провина

Обсяг компенсації може бути скорочений або в компенсації може бути відмовлено, якщо особа, що зазнала шкоди, або особа, за яку вона несе відповідальність згідно з національним законодавством, сама винна в тому, що вона, ураховуючи всі обставини, заподіяла або сприяла заподіянню шкоди.

Стаття 10

Здійснення

1. Договірні Сторони вживають законодавчих, нормативних та адміністративних заходів, необхідних для здійснення цього Протоколу.
2. Для цілей сприяння транспарентності Договірні Сторони інформують секретаріат про заходи, спрямовані на здійснення Протоколу, зокрема про будь-які межі відповідальності, що встановлюються на виконання пункту 1 додатка B.
3. Положення цього Протоколу застосовуються без будь-якої дискримінації за ознакою державної приналежності, доміциля або місця проживання.

Стаття 11

Колізії з іншими угодами про відповідальність і компенсацію

У всіх випадках, коли положення цього Протоколу та положення якої-небудь двосторонньої, багатосторонньої або регіональної угоди застосовні до відповідальності й компенсації за шкоду, заподіяну в результаті аварії, що виникла на одному й тому самому відрізку шляху під час транскордонного перевезення, положення цього Протоколу не застосовуються за умови, що між відповідними Сторонами укладено угоду, яка набрала чинності й була відкрита для підписання на момент відкриття для підписання цього Протоколу, причому навіть якщо до цієї угоди згодом було внесено поправки.

Стаття 12

Фінансові обмеження

1. Фінансові обмеження стосовно відповідальності за статтею 4 цього Протоколу конкретно обумовлено в додатку В до Протоколу. Ці обмеження не включають будь-яких процентних нарахувань або покриття витрат, що підлягають компенсації за рішенням компетентного суду.
2. Відповідальність, передбачена в статті 5, не має фінансових обмежень.

Стаття 13

Позовна давність

1. Позови про компенсацію відповідно до цього Протоколу не приймаються до розгляду, якщо вони не були подані протягом десяти років після дати аварії.
2. Позови про компенсацію відповідно до цього Протоколу не приймаються до розгляду, якщо вони не були подані протягом п'яти років з того моменту, коли позивачу стало відомо або, як можна розумно припустити, повинно було стати відомо про шкоду, за умови, що часових строків, установлених у пункті 1 цієї статті, не перевищено.
3. У тих випадках, коли аварія є рядом подій однакового характеру, відлік строків давності, установлених відповідно до цієї статті, починається з дати останньої з таких подій. Якщо аварія є тривалою подією, то відлік строку давності починається з моменту закінчення такої тривалої події.

Стаття 14

Страхування та інші фінансові гарантії

1. Особи, що несуть відповідальність, передбачену в статті 4, забезпечують або підтримують упродовж періоду позовної давності страхування, зобов'язання або інші фінансові гарантії, що покривають її відповідальність, передбачену в статті 4 Протоколу, в обсязі не меншому, ніж мінімальні межі, визначені в пункті 2 додатка В. Держави можуть виконувати свої зобов'язання відповідно до цього пункту за допомогою заяви про самострахування. Ніщо в цьому пункті не перешкоджає використанню франшиз або спільних виплат між страхувальником і застрахованою особою, однак невиплата застрахованою особою будь-якої франшизи або спільної плати не повинна слугувати захистом від особи, якій заподіяно шкоди.
2. Стосовно відповідальності повідомника або експортера відповідно до пункту 1 статті 4 або імпортера відповідно до пункту 2 статті 4 страхування, зобов'язання або інші фінансові гарантії, згадані в пункті 1 цієї статті, використовуються лише для цілей забезпечення компенсації за шкоду, що підпадає під дію положень статті 2 цього Протоколу.
3. Повідомлення, згадане в статті 6 Конвенції (995_022) , супроводжується документом, що відображає покриття відповідальності повідомника або експортера відповідно до пункту 1 статті 4 або імпортера відповідно до пункту 2 статті 4 Протоколу. Документи, що підтверджують покриття відповідальності особи, яка відповідає за видалення, надсилаються компетентним органам держави імпорту.
4. Будь-який позов у рамках Протоколу може бути вчинений безпосередньо проти будь-якої особи, що забезпечує страхування, зобов'язання або інші фінансові гарантії. Страхувальник або особа, що забезпечує фінансові гарантії, мають право вимагати, щоб особа, яка несе відповідальність у рамках статті 4, була залучена як сторона у справі під час судового розгляду. Страхувальники або особи, що забезпечують фінансові гарантії, можуть удатися до засобів судового захисту, які особа, що несе відповідальність згідно зі статтею 4, має право використати.
5. Незважаючи на положення пункту 4, Договірна Сторона за допомогою повідомлення Депозитарієві під час підписання, ратифікації або затвердження цього Протоколу або приєднання до нього зазначає, чи передбачає вона право вчиняти безпосередній позов згідно з пунктом 4. Секретаріат реєструє Договірні Сторони, що подали повідомлення відповідно до цього пункту.

Стаття 15

Механізм компенсації

1. У тих випадках, коли компенсація відповідно до Протоколу не покриває вартості шкоди, можуть уживатися з використанням існуючих механізмів додаткові й допоміжні заходи, спрямовані на забезпечення адекватної та негайної компенсації.
2. Нарада Сторін контролює питання про необхідність і можливість удосконалення існуючих механізмів або створення нового механізму.

Стаття 16

Відповідальність держав

Цей Протокол не зачіпає прав і зобов'язань Договірних Сторін, передбачених відповідно до норм загального міжнародного права стосовно відповідальності держав.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ НОРМИ

Стаття 17

Компетентні суди

1. Позови про компенсацію в рамках цього Протоколу можуть подаватися до судів Договірної Сторони лише в тому випадку, коли:
a) заподіяно шкоди, або
b) сталася аварія, або
c) у випадку відповідача, ця держава є звичайним місцем проживання чи основним місцем його ділової активності.
2. Кожна Договірна Сторона, забезпечує, щоб її суди мали необхідну компетенцію для прийняття до розгляду таких позовів про компенсацію.

Стаття 18

Споріднені позови

1. У тому випадку, коли споріднені позови подаються до судів різних Сторін, будь-який суд, крім суду, до якого позов було подано першим, може припинити провадження, поки позов знаходиться на розгляді в першій інстанції.
2. Будь-який суд може, за клопотанням однієї зі сторін, відхилити юрисдикцію, якщо закон цього суду допускає об'єднання споріднених позовів і якщо інший суд має юрисдикцією стосовно обох позовів.
3. Для цілей цієї статті позови вважаються спорідненими в тому випадку, коли вони настільки тісно пов'язані один з одним, що видається доцільним їхній спільний розгляд та винесення стосовно них рішення, щоб уникнути небезпеки винесення несумісних рішень у результаті роздільного розгляду справ.

Стаття 19

Застосовне право

Усі матеріально-правові або процесуально-правові питання стосовно позовів, що знаходяться на розгляді компетентного суду, які конкретно не регулюються положеннями цього Протоколу, визначаються законом цього суду, зокрема будь-якими правовими нормами такого закону, що стосуються колізії правових норм.

Стаття 20

Зв'язок між Протоколом і законом компетентного суду

1. З урахуванням положень пункту 2 ніщо в цьому Протоколі не тлумачиться як обмеження або ущемлення яких-небудь прав осіб, яким заподіяно шкоди, або як обмеження положень, що стосуються захисту або відновлення навколишнього середовища, які можуть бути передбачені в національному законодавстві.
2. Ніякі позови про компенсацію шкоди на основі суворої відповідальності повідомника або експортера, що несе відповідальність згідно з пунктом 1 статті 4, або імпортера, що несе відповідальність згідно з пунктом 2 статті 4 Протоколу, не вчиняються інакше, ніж відповідно до цього Протоколу.

Стаття 21

Взаємне визнання й виконання судових рішень

1. Будь-яке рішення суду, що має юрисдикцію відповідно до статті 17 цього Протоколу, якщо воно має позовну силу в державі походження й більше не підлягає перегляду у звичайних формах, визнається в будь-якій Договірній Стороні, як тільки будуть виконані всі формальності, яких вимагає ця Сторона, за винятком випадків:
a) коли судове рішення отримано обманним шляхом;
b) коли відповідач не був сповіщений у розумні строки й не мав достатньої можливості для викладу своєї позиції;
c) коли судове рішення не сумісне з винесенням раніше в іншій Договірній Стороні обґрунтованим рішенням стосовно позову за тією самою підставою та між тими самими сторонами або
d) коли судове рішення суперечить державній політиці Договірної Сторони, в якій запитується визнання.
2. Рішення, визнане згідно з положеннями пункту 1 цієї статті, має позовну силу в будь-якій Договірній Стороні після того, як виконано всі формальності, що вимагаються в такій Стороні. Формальності не допускають повторного розгляду суті справи.
3. Положення пунктів 1 й 2 цієї статті не застосовуються між Договірними Сторонами Протоколу, що є Сторонами угоди або домовленості про взаємне визнання й виконання рішень, у рамках яких рішення визнається й має позовну силу.

Стаття 22

Зв'язок цього Протоколу з Базельської конвенцією ( 995_022 )

Якщо в цьому Протоколі не передбачено іншого, положення Конвенції (995_022) , що стосуються протоколів до неї, застосовуються до цього Протоколу.

Стаття 23

Поправка до додатка B

1. Конференція Сторін Базельської конвенції (995_022) на своїй шостій нараді, можливо, унесе поправку до пункту 2 додатка B, дотримуючися процедури, викладеної в статті 18 Базельської конвенції.
2. Така поправка може бути внесена до набирання Протоколом чинності.
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 24

Нарада Сторін

1. Цим засновується Нарада Сторін. Секретаріат скликає першу Нараду Сторін разом з першою нарадою Конференції Сторін Конвенції (995_022) після набирання Протоколом чинності.
2. Якщо Нарада Сторін не ухвалить іншого рішення, подальші чергові наради Сторін проводяться разом з нарадами Конференції Сторін Конвенції (995_022) . Позачергові наради Сторін можуть проводитися в будь-які інші строки, якщо це буде визнане за необхідне Нарадою Сторін, або на письмове прохання будь-якої Договірної Сторони, за умови, що протягом шести місяців з дати надіслання секретаріатом на адресу Сторін такого прохання воно буде підтримане не менш ніж однією третиною Договірних Сторін.
3. Договірні Сторони на своїй першій Нараді затверджують консенсусом правила процедури своїх нарад, а також фінансові правила.
4. Функції Наради Сторін полягають у такому:
a) огляд ходу здійснення та дотримання цього Протоколу;
b) забезпечення звітності й прийняття за потреби керівних положень і процедур стосовно такої звітності;
c) розгляд і прийняття, де це необхідно, пропозицій стосовно внесення поправок до цього Протоколу або до будь-яких існуючих або нових додатків, а також
d) розгляд і вживання будь-яких додаткових заходів, які можуть вимагатися для цілей цього Протоколу.

Стаття 25

Секретаріат

1. Для цілей цього Протоколу секретаріат:
a) організовує та обслуговує наради Сторін, як це передбачено в статті 24;
b) готує доповіді, зокрема фінансові дані, про здійснювані ним заходи для виконання своїх функцій у рамках Протоколу та подає їх Нараді Сторін;
c) забезпечує необхідну координацію діяльності з відповідними міжнародними органами і, зокрема, укладає такі адміністративні та договірні угоди, які можуть вимагатися для ефективного виконання його функцій;
d) компілює інформацію, що стосується національних законів й адміністративних положень Договірних Сторін, які здійснюють Протокол;
e) співробітничає з Договірними Сторонами та відповідними компетентними міжнародними організаціями й установами у справі надання експертів й обладнання для оперативного надання допомоги державам під час виникнення надзвичайних ситуацій;
f) заохочує держави, що не є Сторонами, до того, щоб вони були присутніми на нарадах Сторін як спостерігачі й виступали згідно з положеннями цього Протоколу, а також
g) виконує такі інші функції для досягнення цілей цього Протоколу, які можуть бути покладені на нього нарадами Сторін.
2. Секретаріатські функції здійснюються секретаріатом Базельської конвенції (995_022) .

Стаття 26

Підписання

Цей Протокол відкритий для підписання державами й регіональними організаціями економічної інтеграції, які є Сторонами Базельської конвенції (995_022) , у Берні, у Федеральному департаменті закордонних справ Швейцарії з 6 до 17 березня 2000 року та в Центральних установах Організації Об'єднаних Націй у Нью-Йорку з 1 квітня 2000 року до 10 грудня 2000 року.

Стаття 27

Ратифікація, прийняття, офіційне підтвердження або схвалення

1. Цей Протокол підлягає ратифікації, прийняттю або схваленню державами та офіційному підтвердженню або схваленню регіональними організаціями економічної інтеграції. Ратифікаційні грамоти й документи про прийняття, офіційне підтвердження або схвалення здаються на зберігання Депозитарієві.
2. Якщо яка-небудь організація із зазначених у пункті 1 цієї статті стає Договірною Стороною цього Протоколу, але при цьому жодна з її держав-членів не є Договірною Стороною, то вона виконує всі зобов'язання, що випливають з Протоколу. У випадку, коли одна або більше держав - членів такої організації є Договірними Сторонами Протоколу, ця організація та її держави-члени приймають рішення стосовно їхніх відповідних обов'язків з виконання своїх зобов'язань, що випливають з Протоколу. У таких випадках ця організація та її держави-члени не можуть паралельно здійснювати права, що випливають з Протоколу.
3. У своїх документах про офіційне підтвердження або схвалення організації, зазначені в пункті 1 цієї статті, заявляють про межі своєї компетенції в питаннях, регульованих Протоколом. Ці організації повідомляють також Депозитарієві про будь-яку істотну зміну меж своєї компетенції, який повідомляє про це Договірним Сторонам.

Стаття 28

Приєднання

1. Цей Протокол відкритий для приєднання до нього будь-яких держав і будь-яких регіональних організацій економічної інтеграції, що є Сторонами Базельської конвенції (995_022) , які не підписали Протоколу. Документи про приєднання здаються на зберігання Депозитарієві.
2. У своїх документах про приєднання організації, зазначені в пункті 1 цієї статті, заявляють про межі своєї компетенції в питаннях, регульованих Протоколом. Ці організації повідомляють також Депозитарієві про будь-яку істотну зміну меж своєї компетенції.
3. Положення пункту 2 статті 27 застосовуються до регіональних організацій економічної інтеграції, які приєднуються до цього Протоколу.

Стаття 29

Набирання чинності

1. Цей Протокол набирає чинності на дев'яностий день з дня здачі на зберігання двадцятої ратифікаційної грамоти або документа про прийняття, офіційне підтвердження, схвалення або приєднання.
2. Для кожної держави або регіональної організації економічної інтеграції, які ратифікують, приймають, схвалюють або офіційно підтверджують цей Протокол або приєднуються до нього після дати здачі на зберігання двадцятої ратифікаційної грамоти або документа про прийняття, схвалення, офіційне підтвердження або приєднання, Протокол набирає чинності на дев'яностий день після здачі на зберігання такою державою або регіональною організацією економічної інтеграції ратифікаційної грамоти або документа про прийняття, схвалення, офіційне підтвердження або приєднання.
3. Для цілей пунктів 1 й 2 цієї статті будь-який документ, зданий на зберігання регіональною організацією економічної інтеграції, не розглядається як додатковий до документів, зданих на зберігання державами - членами такої організації.

Стаття 30

Застереження та декларації

1. Жодні застереження до цього Протоколу або винятки з нього не допускаються. Для цілей цього Протоколу повідомлення згідно з пунктом 1 статті 3, пунктом 6 статті 3 або пунктом 5 статті 14 не розглядаються як застереження або винятки.
2. Пункт 1 цієї статті не перешкоджає жодній державі або регіональній організації економічної інтеграції під час підписання, ратифікації, прийняття, схвалення або офіційного підтвердження цього Протоколу або приєднання до нього виступити з деклараціями або заявами в будь-якому формулюванні та під будь-якою назвою з метою, зокрема, приведення своїх законів і правил у відповідність до положень цього Протоколу, за умови, що такі декларації або заяви не передбачають виключення або зміни юридичної дії положень Протоколу в їхньому застосуванні до цієї держави або цієї організації.

Стаття 31

Вихід

1. Будь-коли після закінчення трьох років з дати набирання чинності цим Протоколом для будь-якої Договірної Сторони ця Договірна Сторона може вийти з Протоколу, надіславши письмове повідомлення Депозитарієві.
2. Вихід набирає чинності через один рік після отримання повідомлення Депозитарієм або в такий більш пізній строк, який може бути зазначений у такому повідомленні.

Стаття 32

Депозитарій

Депозитарієм цього Протоколу є Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй.

Стаття 33

Автентичні тексти

Оригінальні тексти цього Протоколу англійською, арабською, іспанською, китайською, російською та французькою мовами є рівноавтентичні.
Додаток A

ПЕРЕЛІК

ДЕРЖАВ ТРАНЗИТУ, ЗГАДАНИХ У ПІДПУНКТІ "D" ПУНКТУ 3 СТАТТІ 3

 1. Антигуа і Барбуда               21. Нідерланди від імені Аруби
                                        й Нідерландських
                                        Антильських Островів
 2. Багамські Острови               22. Нова Зеландія від імені
                                        Токелау
 3. Барбадос                        23. Ніуе
 4. Бахрейн                         24. Острови Кука
 5. Вануату                         25. Палау
 6. Гаїті                           26. Папуа-Нова Гвінея
 7. Гренада                         27. Самоа
 8. Домініка                        28. Сан-Томе і Принсіпі
 9. Домініканська Республіка        29. Сейшельські Острови
 10. Кабо-Верде                     30. Сент-Вінсент і Гренадини
 11. Кіпр                           31. Сент-Кітс і Невіс
 12. Кірибаті                       32. Сент-Люсія
 13. Коморські Острови              33. Сінгапур
 14. Куба                           34. Соломонові Острови
 15. Маврикій                       35. Тонга
 16. Мальдівські Острови            36. Тринідад і Тобаго
 17. Мальта                         37. Тувалу
 18. Маршаллові Острови             38. Фіджі
 19. Мікронезія (Федеративні        39. Ямайка
Штати)
 20. Науру
Додаток B

ФІНАНСОВІ ОБМЕЖЕННЯ

1. Фінансові обмеження стосовно відповідальності за статтею 4 Протоколу визначаються згідно з національним законом.
2. Обмеження визначаються для:
a) повідомника, експортера або імпортера за будь-яку одну аварію в розмірі не менше:
i) 1 млн. одиниць обліку за вантажі вагою до 5 тонн включно;
ii) 2 млн. одиниць обліку за вантажі вагою від 5 тонн до 25 тонн включно;
iii) 4 млн. одиниць обліку за вантажі вагою від 25 тонн до 50 тонн включно;
iv) 6 млн. одиниць обліку за вантажі вагою від 50 тонн до 1000 тонн включно;
v) 10 млн. одиниць обліку за вантажі вагою від 1000 тонн до 10 000 тонн включно;
vi) плюс додатково 1000 одиниць обліку за кожну зайву тонну, але не більше 30 млн. одиниць обліку;
b) особи, що відповідає за видалення, за будь-яку одну аварію в розмірі не менше 2 млн. одиниць обліку.
3. Суми, зазначені в пункті 2, переглядаються Договірними Сторонами на регулярній основі з урахуванням, зокрема, потенційних ризиків для навколишнього середовища, з якими пов'язані перевезення небезпечних відходів та інших відходів і видалення їх, а також характеру, кількості й небезпечних властивостей відходів.

Протокол

об ответственности и компенсации за ущерб, причиненный в результате трансграничной перевозки опасных отходов и их удаления

Стороны Протокола,
принимая во внимание соответствующие положения принципа 13 Рио-де-Жанейрской декларации по окружающей среде и развитию 1992 года (995_455) , в соответствии с которым государства должны разрабатывать международные и национальные правовые документы, касающиеся ответственности и компенсации жертвам загрязнения и другого экологического ущерба,
будучи Сторонами Базельской конвенции о контроле за трансграничной перевозкой опасных отходов и их удалением (995_022) ,
сознавая свои обязательства в рамках Конвенции (995_022) ,
учитывая опасность ущерба для здоровья человека, собственности и окружающей среды, который может быть причинен опасными отходами и другими отходами, а также их перевозкой и удалением,
будучи обеспокоены проблемой незаконного трансграничного оборота опасных отходов и других отходов,
будучи привержены цели статьи 12 Конвенции (995_022) и подчеркивая необходимость создания соответствующих правил и процедур в области ответственности и компенсации за ущерб, причиненный в результате трансграничной перевозки и удаления опасных отходов и других отходов,
будучи убеждены в необходимости предусмотреть ответственность в отношении третьей Стороны и экологическую ответственность в целях обеспечения адекватной и незамедлительной компенсации за ущерб, причиненный в результате трансграничной перевозки и удаления опасных отходов и других отходов,
договорились о следующем:

Статья 1

Цель

Цель настоящего Протокола заключается в обеспечении всеобъемлющего режима материальной ответственности и надлежащей и оперативной компенсации за ущерб, причиненный в результате трансграничной перевозки опасных отходов и их удаления, включая незаконный оборот этих отходов.

Статья 2

Определения

1. К настоящему Протоколу применяются определения терминов, содержащиеся в статьях 1 и 2 Конвенции (995_022) , если только в настоящем Протоколе однозначным образом не предусмотрено иного.
2. Для целей настоящего Протокола:
a) "Конвенция" означает Базельскую конвенцию о контроле за трансграничной перевозкой опасных отходов и их удалением (995_022) ;
b) "опасные отходы и другие отходы" означают опасные отходы и другие отходы в том значении, в каком они определены в статье 1 Конвенции (995_022) ;
c) "ущерб" означает:
i) лишение жизни или телесное повреждение;
ii) утрату или повреждение имущества, иного, чем имущество лица, несущего ответственность в соответствии с настоящим Протоколом;
iii) утрату дохода, непосредственно вытекающего из экономических интересов, связанных с любым использованием окружающей среды, понесенную в результате нанесения значительного ущерба окружающей среде, с учетом накоплений и затрат;
iv) затраты на меры по восстановлению пострадавшей окружающей среды, ограниченные затратами на меры, которые фактически приняты или должны быть приняты; и
v) затраты на превентивные меры, включая любые потери или ущерб, причиненные такими мерами, при условии, что такой ущерб является следствием или результатом опасных свойств отходов, являющихся объектом трансграничной перевозки и удаления опасных отходов и других отходов, на которые распространяется действие Конвенции;
d) "меры по восстановлению" означают любые разумные меры, направленные на оценку, восстановление и воссоздание поврежденных или разрушенных компонентов окружающей среды. Во внутреннем законодательстве может быть определено, кто уполномочен принимать такие меры;
e) "превентивные меры" означают любые разумные меры, принятые любым лицом в связи с аварией для предотвращения, сведения к минимуму или смягчения последствий утраты или ущерба или для проведения очистки окружающей среды;
f) "Договаривающаяся Сторона" означает Сторону настоящего Протокола;
g) "Протокол" означает настоящий Протокол;
h) "авария" означает любое происшествие или серию происшествий одного и того же происхождения, в результате которых наносится ущерб или возникает серьезная и непосредственная угроза причинения ущерба;
i) "региональная организация экономической интеграции" означает созданную суверенными государствами организацию, которой ее государства-члены делегировали права в отношении вопросов, регулируемых настоящим Протоколом, и которая должным образом уполномочена, в соответствии со своими внутренними процедурами, подписать, ратифицировать, принять, одобрить, официально подтвердить Протокол или присоединиться к нему;
j) "единица учета" означает специальные права заимствования, как они определены Международным валютным фондом.

Статья 3

Сфера применения

1. Настоящий Протокол применяется в случае ущерба, причиненного в результате аварии во время трансграничной перевозки опасных и других отходов или их удаления, включая незаконный оборот, начиная от пункта погрузки отходов на транспортные средства, в пределах сферы действия национальной юрисдикции государства экспорта. Любая Договаривающаяся Сторона может путем направления уведомления Депозитарию исключить из сферы применения положений настоящего Протокола в случае всех трансграничных перевозок, в которых она выступает в качестве государства экспорта, в отношении таких аварий, которые происходят в пределах района, находящегося под ее национальной юрисдикцией, ущерб, причиненный в районе, на который распространяется ее национальная юрисдикция. Секретариат информирует все Договаривающиеся Стороны об уведомлениях, полученных в соответствии с настоящей статьей.
2. Протокол применяется:
a) в отношении перевозок, предназначенных для одной из операций, оговоренных в приложении IV к Конвенции (995_022) , иных, чем D13, D14, D15, R12 или R13, до момента поступления уведомления о завершении удаления в соответствии с пунктом 9 статьи 6 Конвенции или, если такое уведомление не было сделано, до завершения удаления; и
b) в отношении перевозок, предназначенных для операций, относящихся к категориям D13, D14, D15, R12 или R13 приложения IV к Конвенции (995_022) , до завершения последующей операции по удалению, включенной в категории D1-D12 и R1-R11 приложения IV к Конвенции.
3. a) Настоящий Протокол применяется только в случае ущерба, причиненного в пределах района, на который распространяется национальная юрисдикция Договаривающейся Стороны в результате аварии, определенной в пункте 1;
b) в том случае, когда Договаривающейся Стороной является государство импорта, а не государство экспорта, настоящий Протокол применяется только в отношении ущерба, причиненного в результате аварии, определенной в пункте 1, которая произошла после того, как лицо, ответственное за удаление, вступило во владение опасными отходами или другими отходами. Если Договаривающейся Стороной является государство экспорта, а не государство импорта, Протокол применяется только в отношении ущерба, причиненного в результате аварии, определенной в пункте 1, которая произошла до момента вступления лица, ответственного за удаление, во владение опасными отходами или другими отходами. В том случае, если ни государство экспорта, ни государство импорта не является Договаривающейся Стороной, настоящий Протокол не применяется;
с) вне зависимости от положений подпункта a) настоящий Протокол применяется также к тем видам ущерба, которые оговорены в подпунктах 2 c) i), ii) и v) статьи 2 настоящего Протокола, если ущерб причинен в районе, находящемся за пределами чьей-либо национальной юрисдикции;
d) вне зависимости от положений подпункта a) настоящий Протокол, в связи с правами, предусмотренными в нем, применяется также в отношении ущерба, причиненного в районе, находящемся под национальной юрисдикцией государства транзита, которое не является Договаривающейся Стороной, при условии, что такое государство включено в приложение A и присоединилось к действующему многостороннему или региональному соглашению о трансграничной перевозке опасных отходов. Подпункт b) применяется mutatus mutandis.
4. Вне зависимости от положений пункта 1 в случае реимпорта в соответствии со статьей 8 или подпунктом 2 a) статьи 9 и пунктом 4 статьи 9 Конвенции (995_022) положения настоящего Протокола применяются до тех пор, пока опасные отходы и другие отходы не достигнут государства первоначального экспорта.
5. Ничто в настоящем Протоколе никоим образом не ущемляет суверенитета государств над их территориальными морями и их юрисдикции и прав в отношении их соответствующих исключительных экономических зон и континентальных шельфов в соответствии с международным правом.
6. Вне зависимости от пункта 1 и в соответствии с пунктом 2 данной статьи:
a) настоящий Протокол не применяется в отношении ущерба, причиненного в результате трансграничной перевозки опасных отходов и других отходов, которая была начата до вступления настоящего Протокола в силу для соответствующей Договаривающейся Стороны;
b) настоящий Протокол применяется в отношении ущерба, причиненного в результате аварии, произошедшей в ходе трансграничной перевозки отходов, подпадающих под действие подпункта 1 b) статьи 1 Конвенции (995_022) , если только в отношении этих отходов не было направлено уведомление в соответствии со статьей 3 Конвенции государством экспорта или импорта или обоими, и ущерб возникает в районе, находящемся под национальной юрисдикцией государства, включая государство транзита, которое определяет или считает эти отходы опасными при условии соблюдения требований статьи 3 Конвенции. В этом случае применяется строгая ответственность в соответствии со статьей 4 Протокола.
7. a) Настоящий Протокол не применяется в отношении ущерба, причиненного в результате аварии во время трансграничной перевозки опасных и других отходов или их удаления, осуществлявшихся на основании двусторонних, многосторонних или региональных соглашений или договоренностей, заключенных или доведенных до сведения в соответствии со статьей 11 Конвенции (995_022) , при условии, что:
i) ущерб был нанесен в районе, находящемся под национальной юрисдикцией какой-либо из Сторон соглашения или договоренности;
ii) существует режим ответственности и компенсации, который вступил в силу и применим к ущербу, причиненному в результате такой трансграничной перевозки или удаления, при условии, что они в полной мере соответствуют цели Протокола или превышают ее, обеспечивая высокий уровень защиты лиц, пострадавших от ущерба;
iii) Сторона соглашения или договоренности, определенной в статье 11, которой нанесен ущерб, предварительно уведомила Депозитария о неприменении Протокола к любому ущербу, возникающему в районе, находящемся под ее национальной юрисдикцией, вследствие аварии, являющейся результатом перевозки или удаления, упомянутых в этом подпункте; и
iv) Стороны соглашения или договоренности, упомянутых в статье 11, не заявили о применимости Протокола;
b) в целях содействия транспарентности любая Договаривающаяся Сторона, которая уведомила Депозитария о неприменимости Протокола, уведомляет секретариат о применяемом режиме ответственности и компенсации, упомянутом в подпункте a) ii), и прилагает описание режима. Секретариат представляет Совещанию Сторон на регулярной основе резюме докладов о полученных уведомлениях;
c) после того как сделано уведомление в соответствии с пунктом a) iii), меры, касающиеся компенсации за ущерб, в отношении которого применяется подпункт a) i), могут не приниматься в рамках Протокола.
8. Исключение, предусмотренное в пункте 17 настоящей статьи, ни в коей мере не затрагивает как каких-либо из предусмотренных настоящим Протоколом прав или обязательств Договаривающейся Стороны, не являющейся Стороной соглашения или договоренности, упомянутых выше, так и прав государств транзита, которые не являются Договаривающимися Сторонами.
9. Положения пункта 2 статьи 3 не препятствуют применению статьи 16 в отношении всех Договаривающихся Сторон.

Статья 4

Строгая ответственность

1. Лицо, которое представляет уведомление в соответствии со статьей 6 Конвенции (995_022) , несет ответственность за ущерб до того момента, пока лицо, отвечающее за удаление, не вступит во владение опасными отходами или иными отходами. После этого ответственность за ущерб несет лицо, отвечающее за удаление. Если уведомителем является государство экспорта или если никакого уведомления не производилось, экспортер несет ответственность за ущерб до того момента, пока лицо, отвечающее за удаление, не вступит во владение опасными отходами и другими отходами. В отношении подпункта b) пункта 6 статьи 3 настоящего Протокола mutatis mutandis применяются положения пункта 5 статьи 6 Конвенции. После этого ответственность за ущерб несет лицо, отвечающее за удаление.
2. Без ущерба для пункта 1 в отношении отходов, подпадающих под действие пункта 1 b) статьи 1 Конвенции (995_022) , о которых поступило уведомление как об опасных от государства импорта в соответствии со статьей 3 Конвенции, но не от государства экспорта, импортер несет ответственность до тех пор, пока лицо, отвечающее за удаление, не вступит во владение отходами, если государство импорта является уведомителем или если никакого уведомления не производилось. После этого ответственность за ущерб несет лицо, отвечающее за удаление.
3. Если опасные отходы и другие отходы подлежат реимпорту в соответствии со статьей 8 Конвенции (995_022) , лицо, представившее уведомление, несет ответственность за ущерб с момента вывоза опасных отходов с установки по удалению до принятия их во владение экспортером, если это применимо, или альтернативным лицом, обеспечивающим удаление.
4. Если опасные отходы и другие отходы подлежат реимпорту в соответствии с подпунктом 2 a) статьи 9 или пунктом 4 статьи 9 Конвенции (995_022) , при условии соблюдения положений статьи 3 Протокола, лицо, обеспечивающее реимпорт, считается несущим ответственность за ущерб до того момента, пока во владение ими, в соответствующих случаях, не вступит экспортер или альтернативное лицо, обеспечивающее удаление.
5. Никакая ответственность в соответствии с настоящей статьей не возлагается на лицо, упомянутое в пунктах 1 и 2 настоящей статьи, если это лицо докажет, что ущерб:
a) является результатом вооруженного конфликта, военных действий, гражданской войны или мятежа;
b) является результатом природного явления, имеющего исключительный, неизбежный, непредсказуемый и неудержимый характер;
c) полностью является результатом соблюдения обязательной меры, предусмотренной государственным органом власти государства, где был нанесен ущерб; или
d) полностью является результатом умышленного противоправного поведения третьей стороны, включая лицо, потерпевшее ущерб.
6. В случае, если ответственность в соответствии с данной статьей должны нести два или более лица, истец имеет право истребовать полную компенсацию за ущерб с любого из этих лиц или со всех этих лиц.

Статья 5

Виновная ответственность

Без ущерба для положений статьи 4 любое лицо несет ответственность за ущерб, который оно причинило или которому способствовало в результате несоблюдения положений Конвенции (995_022) или в результате умышленных халатных или небрежных действий или бездействия. Настоящая статья не затрагивает национальных законов Договаривающихся Сторон, регулирующих ответственность субъектов, оказывающих услуги, и агентов.

Статья 6

Превентивные меры

1. В зависимости от того или иного требования национального права любое лицо, осуществляющее оперативный контроль над опасными отходами и другими отходами во время аварии, принимает все разумные меры для смягчения ущерба, причиненного в результате аварии.
2. Вне зависимости от любых других положений настоящего Протокола, любое лицо, которое владеет опасными отходами или другими отходами и/или осуществляет контроль над ними исключительно с целью принятия превентивных мер, не подлежит ответственности в соответствии с настоящим Протоколом при условии, что это лицо действует разумно и в соответствии с каким-либо национальным законом, касающимся превентивных мер.

Статья 7

Совокупная причина ущерба

1. В том случае, если авария связана с отходами, которые подпадают под действие настоящего Протокола, и отходами, которые не подпадают под действие настоящего Протокола, лицо, на которое в противном случае ложится ответственность согласно настоящему Протоколу, несет ответственность лишь пропорционально доле ущерба, причиненного отходами, подпадающими под действие настоящего Протокола.
2. При определении доли ущерба, причиненного теми или иными из упомянутых в пункте 1 отходов, учитываются объем и свойства соответствующих отходов и характер нанесенного ущерба.
3. В случае нанесения ущерба, при котором невозможно определить, в какой мере он был причинен отходами, регулируемыми настоящим Протоколом, а в какой - отходами, не подпадающими под действие настоящего Протокола, весь ущерб рассматривается как подпадающий под действие Протокола.

Статья 8

Право регресса

1. Любое лицо, несущее ответственность по настоящему Протоколу, имеет право предъявить регрессное требование в соответствии с правилами процедуры компетентного суда:
a) к любому другому лицу, также несущему ответственность по настоящему Протоколу; и
b) которое однозначным образом предусмотрено в контрактных соглашениях.
2. Ничто в настоящем Протоколе не наносит ущерба каким-либо другим правам регресса, которыми может обладать несущее ответственность лицо в соответствии с законом компетентного суда.

Статья 9

Совместная вина

Объем компенсации может быть сокращен или в компенсации может быть отказано, если лицо, потерпевшее ущерб, или лицо, за которое оно несет ответственность в соответствии с национальным законодательством, само виновато в том, что оно, учитывая все обстоятельства, причинило или содействовало причинению ущерба.

Статья 10

Осуществление

1. Договаривающиеся Стороны принимают законодательные, нормативные и административные меры, необходимые для осуществления настоящего Протокола.
2. В целях содействия транспарентности Договаривающиеся Стороны информируют секретариат о мерах, направленных на осуществление Протокола, включая любые пределы ответственности, устанавливаемые во исполнение пункта 1 приложения В.
3. Положения настоящего Протокола применяются без какой-либо дискриминации по признаку государственной принадлежности, домициля или местожительства.

Статья 11

Коллизии с другими соглашениями об ответственности и компенсации

Во всех случаях, когда положения настоящего Протокола и положения какого-либо двустороннего, многостороннего или регионального соглашения применимы к ответственности и компенсации за ущерб, причиненный в результате аварии, возникшей на одном и том же отрезке пути при трансграничной перевозке, положения настоящего Протокола не применяются при условии, если между соответствующими Сторонами заключено соглашение, которое вступило в силу и было открыто для подписания на момент открытия для подписания настоящего Протокола, причем даже в том случае, если в это соглашение впоследствии были внесены поправки.

Статья 12

Финансовые ограничения

1. Финансовые ограничения в отношении ответственности по статье 4 настоящего Протокола конкретно оговорены в приложении В к Протоколу. Эти ограничения не включают каких-либо процентных начислений или покрытия расходов, подлежащих компенсации по решению компетентного суда.
2. Ответственность, предусмотренная в статье 5, не имеет финансовых ограничений.

Статья 13

Исковая давность

1. Иски о компенсации в соответствии с настоящим Протоколом не принимаются к рассмотрению, если они не были представлены в течение десяти лет после даты аварии.
2. Иски о компенсации в соответствии с настоящим Протоколом не принимаются к рассмотрению, если они не были представлены в течение пяти лет с того момента, когда истцу стало известно или, как можно разумно предположить, должно было стать известно об ущербе, при условии, что временные сроки, установленные в пункте 1 настоящей статьи, не превышены.
3. В тех случаях, когда авария представляет собой ряд происшествий одинакового характера, то отсчет сроков давности, установленных в соответствии с настоящей статьей, начинается с даты последнего из таких происшествий. Если авария представляет собой длительное происшествие, то отсчет срока давности начинается с момента окончания такого длительного происшествия.

Статья 14

Страхование и другие финансовые гарантии

1. Лица, несущие ответственность, предусмотренную в статье 4, обеспечивают или поддерживают в течение периода исковой давности страхование, обязательства или другие финансовые гарантии, покрывающие их ответственность, предусмотренную в статье 4 Протокола, в объеме не менее чем минимальные пределы, определенные в пункте 2 приложения В. Государства могут выполнять свои обязательства в соответствии с этим пунктом посредствам заявления о самостраховании. Ничто в настоящем пункте не препятствует использованию франшиз или совместных выплат между страховщиком и застрахованным лицом, однако невыплата застрахованным лицом любой франшизы или совместной платы не должна служить в качестве защиты от лица, которому причинен ущерб.
2. В отношении ответственности уведомителя или экспортера в соответствии с пунктом 1 статьи 4 или импортера в соответствии с пунктом 2 статьи 4 страхование, обязательства или другие финансовые гарантии, упомянутые в пункте 1 настоящей статьи, используются лишь для целей обеспечения компенсации за ущерб, подпадающий под действие положений статьи 2 настоящего Протокола.
3. Уведомление, упомянутое в статье 6 Конвенции (995_022) , сопровождается документом, отражающим покрытие ответственности уведомителя или экспортера в соответствии с пунктом 1 статьи 4 или импортера в соответствии с пунктом 2 статьи 4 Протокола. Документы, подтверждающие покрытие ответственности лица, отвечающего за удаление, направляются компетентным органам государства импорта.
4. Любой иск в рамках Протокола может быть предъявлен непосредственно любому лицу, обеспечивающему страхование, обязательства или другие финансовые гарантии. Страховщик или лицо, обеспечивающее финансовые гарантии, имеет право требовать, чтобы лицо, несущее ответственность в рамках статьи 4, было привлечено в качестве стороны по делу при судебном разбирательстве. Страховщики или лица, обеспечивающие финансовые гарантии, могут прибегнуть к средствам судебной защиты, которые лицо, несущее ответственность в соответствии со статьей 4, имеет право использовать.
5. Несмотря на положения пункта 4, Договаривающаяся Сторона посредством уведомления Депозитария во время подписания, ратификации или утверждения настоящего Протокола или присоединения к нему указывает, предусматривается ли ею право возбуждать непосредственный иск в соответствии с пунктом 4. Секретариат регистрирует Договаривающиеся Стороны, подавшие уведомление в соответствии с настоящим пунктом.

Статья 15

Механизм компенсации

1. В тех случаях, когда компенсация в соответствии с Протоколом не покрывает стоимости ущерба, могут приниматься с использованием существующих механизмов дополнительные и вспомогательные меры, направленные на обеспечение адекватной и незамедлительной компенсации.
2. Совещание Сторон контролирует вопросы о необходимости и возможности совершенствования существующих механизмов или создания нового механизма.

Статья 16

Ответственность государств

Настоящий Протокол не затрагивает прав и обязательств Договаривающихся Сторон, предусмотренных в соответствии с нормами общего международного права в отношении ответственности государств.
Процессуальные нормы

Статья 17

Компетентные суды

1. Иски о компенсации в рамках настоящего Протокола могут предъявляться в судах Договаривающейся Стороны лишь в том случае, когда:
a) причинен ущерб; или
b) произошла авария; или
c) в случае ответчика, это государство является обычным местом жительства или основным местом его деловой активности.
2. Каждая Договаривающаяся Сторона обеспечивает, чтобы ее суды обладали необходимой компетенцией для принятия к рассмотрению таких исков о компенсации.

Статья 18

Родственные иски

1. В том случае, когда родственные иски предъявляются в судах различных Сторон, любой суд, кроме суда, в котором иск был предъявлен первым, может приостановить производство, пока иск находится на рассмотрении в первой инстанции.
2. Любой суд может, по ходатайству одной из сторон, отклонить юрисдикцию, если закон этого суда допускает объединение родственных исков и если другой суд обладает юрисдикцией в отношении обоих исков.
3. Для целей настоящей статьи иски считаются родственными в том случае, когда они настолько тесно связаны друг с другом, что представляется целесообразным их совместное рассмотрение и вынесение по ним решения во избежание опасности вынесения несовместимых решений в результате раздельного рассмотрения дел.

Статья 19

Применимое право

Все материально-правовые или процессуально-правовые вопросы, касающиеся находящихся на рассмотрении компетентного суда исков, которые конкретно не регулируются положениями настоящего Протокола, определяются законом этого суда, включая любые правовые нормы такого закона, касающиеся коллизии правовых норм.

Статья 20

Связь между Протоколом и законом компетентного суда

1. С учетом положений пункта 2 ничто в настоящем Протоколе не истолковывается как ограничение или ущемление каких-либо прав лиц, которым нанесен ущерб, или как ограничение положений, касающихся защиты или восстановления окружающей среды, которые могут быть предусмотрены в национальном законодательстве.
2. Никакие иски о компенсации ущерба на основе строгой ответственности уведомителя или экспортера, несущего ответственность в соответствии с пунктом 1 статьи 4, или импортера, несущего ответственность в соответствии с пунктом 2 статьи 4 Протокола, не возбуждаются иначе, как в соответствии с настоящим Протоколом.

Статья 21

Взаимное признание и приведение в исполнение судебных решений

1. Любое решение суда, обладающего юрисдикцией в соответствии со статьей 17 настоящего Протокола, если оно имеет исковую силу в государстве происхождения и более не подлежит пересмотру в обычных формах, признается в любой Договаривающейся Стороне как только будут выполнены все формальности, требуемые этой Стороной, за исключением случаев:
a) когда судебное решение получено обманным путем;
b) когда ответчик не был уведомлен в разумные сроки и не имел достаточной возможности для изложения своей позиции;
c) когда судебное решение не совместимо с вынесением ранее в другой Договаривающейся Стороне обоснованным решением в отношении иска по тому же основанию и между теми же сторонами; или
d) когда судебное решение противоречит государственной политике Договаривающейся Стороны, в которой испрашивается признание.
2. Решение, признанное в соответствии с положениями пункта 1 настоящей статьи, имеет исковую силу в любой Договаривающейся Стороне после того, как выполнены формальности, требуемые в такой Стороне. Формальности не допускают повторного рассмотрения существа дела.
3. Положения пунктов 1 и 2 настоящей статьи не применяются между Договаривающимися Сторонами Протокола, являющимися Сторонами соглашения или договоренности о взаимном признании и приведении в исполнение решений, в рамках которых решение признается и имеет исковую силу.

Статья 22

Связь настоящего Протокола с Базельской конвенцией

Если в настоящем Протоколе не предусмотрено иного, положения Конвенции (995_022) , касающиеся протоколов к ней, применяются к настоящему Протоколу.

Статья 23

Поправка к приложению В

1. Конференция Сторон Базельской конвенции (995_022) на своем шестом совещании, возможно, внесет поправку в пункт 2 приложения В, следуя процедуре, изложенной в статье 18 Базельской конвенции.
2. Такая поправка может быть внесена до вступления Протокола в силу.
Заключительные положения

Статья 24

Совещание Сторон

1. Настоящим учреждается Совещание Сторон. Секретариат созывает первое Совещание Сторон совместно с первым совещанием Конференции Сторон Конвенции (995_022) после вступления Протокола в силу.
2. Если Совещание Сторон не примет иного решения, последующие очередные совещания Сторон проводятся совместно с совещаниями Конференции Сторон Конвенции (995_022) . Внеочередные совещания Сторон могут проводиться в любые другие сроки, если это будет сочтено необходимым Совещанием Сторон, или по письменной просьбе любой Договаривающейся Стороны, при условии, что в течение шести месяцев с даты направления секретариатом в адрес Сторон такой просьбы она будет поддержана не менее чем одной третью Договаривающихся Сторон.
3. Договаривающиеся Стороны на своем первом Совещании утверждают консенсусом правила процедуры своих совещаний, а также финансовые правила.
4. Функции Совещания Сторон состоят в следующем:
a) обзор хода осуществления и соблюдения настоящего Протокола;
b) обеспечение отчетности и принятие по необходимости руководящих положений и процедур в отношении такой отчетности;
c) рассмотрение и принятие, там где это необходимо, предложений относительно внесения поправок в настоящий Протокол или в любые существующие или новые приложения; и
d) рассмотрение и принятие любых дополнительных мер, которые могут потребоваться для целей настоящего Протокола.

Статья 25

Секретариат

1. Для целей настоящего Протокола секретариат:
a) организует и обслуживает совещания Сторон, как это предусмотрено в статье 24;
b) подготавливает доклады, включая финансовые данные, об осуществляемых им мероприятиях для выполнения своих функций в рамках Протокола и представляет их Совещанию Сторон;
c) обеспечивает необходимую координацию деятельности с соответствующими международными органами и, в частности, заключает такие административные и договорные соглашения, которые могут потребоваться для эффективного выполнения его функций;
d) компилирует информацию, касающуюся национальных законов и административных положений Договаривающихся Сторон, осуществляющих Протокол;
e) сотрудничает с Договаривающимися Сторонами и соответствующими компетентными международными организациями и учреждениями в деле предоставления экспертов и оборудования для оперативного оказания помощи государствам при возникновении чрезвычайных ситуаций;
f) поощряет государства, не являющиеся Сторонами, к тому, чтобы они присутствовали на совещаниях Сторон в качестве наблюдателей и выступали в соответствии с положениями настоящего Протокола; и
g) выполняет такие другие функции для достижения целей настоящего Протокола, которые могут быть возложены на него совещаниями Сторон.
8. Секретариатские функции осуществляются секретариатом Базельской конвенции (995_022) .

Статья 26

Подписание

Настоящий Протокол открыт для подписания государствами и региональными организациями экономической интеграции, являющимися Сторонами Базельской конвенции (995_022) , в Берне, в федеральном департаменте иностранных дел Швейцарии с 6 по 17 марта 2000 года и в Центральных учреждениях Организации Объединенных Наций в Нью-Йорке с 1 апреля 2000 года по 10 декабря 2000 года.

Статья 27

Ратификация, принятие, официальное подтверждение или одобрение

1. Настоящий Протокол подлежит ратификации, принятию или одобрению государствами и официальному подтверждению или одобрению региональными организациями экономической интеграции. Ратификационные грамоты и документы о принятии, официальном подтверждении или одобрении сдаются на хранение Депозитарию.
2. Если какая-либо организация из указанных в пункте 1 настоящей статьи становится Договаривающейся Стороной настоящего Протокола, но при этом ни одно из ее государств-членов не является Договаривающейся Стороной, то она выполняет все обязательства, вытекающие из Протокола. В случае, когда одно или более государств-членов такой организации являются Договаривающимися Сторонами Протокола, эта организация и ее государства-члены принимают решения в отношении их соответствующих обязанностей по выполнению своих обязательств, вытекающих из Протокола. В таких случаях эта организация и ее государства-члены не могут параллельно осуществлять права, вытекающие из Протокола.
3. В своих документах об официальном подтверждении или одобрении организации, указанные в пункте 1 настоящей статьи, заявляют о пределах своей компетенции в вопросах, регулируемых Протоколом. Эти организации уведомляют также Депозитария о любом существенном изменении пределов своей компетенции, который сообщает об этом Договаривающимся Сторонам.

Статья 28

Присоединение

1. Настоящий Протокол открыт для присоединения к нему любых государств и любых региональных организаций экономической интеграции, являющихся Сторонами Базельской конвенции (995_022) , которые не подписали Протокол. Документы о присоединении сдаются на хранение Депозитарию.
2. В своих документах о присоединении организации, указанные в пункте 1 настоящей статьи, заявляют о пределах своей компетенции в вопросах, регулируемых Протоколом. Эти организации уведомляют также Депозитария о любом существенном изменении пределов своей компетенции.
3. Положения пункта 2 статьи 27 применяются к региональным организациям экономической интеграции, которые присоединяются к настоящему Протоколу.

Статья 29

Вступление в силу

1. Настоящий Протокол вступает в силу на девяностый день со дня сдачи на хранение двадцатой ратификационной грамоты или документа о принятии, официальном подтверждении, одобрении или присоединении.
2. Для каждого государства или региональной организации экономической интеграции, которые ратифицируют, принимают, одобряют или официально подтверждают настоящий Протокол или присоединяются к нему после даты сдачи на хранение двадцатой ратификационной грамоты или документа о принятии, одобрении, официальном подтверждении или присоединении, Протокол вступает в силу на девяностый день после сдачи на хранение таким государством или региональной организацией экономической интеграции ратификационной грамоты или документа о принятии, одобрении, официальном подтверждении или присоединении.
3. Для целей пунктов 1 и 2 настоящей статьи любой документ, сданный на хранение региональной организацией экономической интеграции, не рассматривается в качестве дополнительного к документам, сданным на хранение государствами-членами такой организации.

Статья 30

Оговорки и декларации

1. Никакие оговорки или исключения к настоящему Протоколу не допускаются. Для целей настоящего Протокола уведомления в соответствии с пунктом 1 статьи 3, пунктом 6 статьи 14, пунктом 5 статьи 15 не рассматриваются в качестве оговорок или исключений.
2. Пункт 1 настоящей статьи не препятствует ни одному государству или региональной организации экономической интеграции при подписании, ратификации, принятии, одобрении или официальном подтверждении настоящего Протокола или присоединении к нему выступить с декларациями или заявлениями в любой формулировке и под любым названием с целью, в частности, приведения своих законов и правил в соответствие с положениями настоящего Протокола, при условии, что такие декларации или заявления не предполагают исключения или изменения юридического действия положений Протокола в их применении к этому государству или этой организации.

Статья 31

Выход

1. В любое время по истечении трех лет с даты вступления в силу настоящего Протокола для любой Договаривающейся Стороны эта Договаривающаяся Сторона может выйти из Протокола, направив письменное уведомление Депозитарию.
2. Выход вступает в силу через один год после получения уведомления Депозитарием или в такой более поздний срок, который может быть указан в таком уведомлении.

Статья 32

Депозитарий

Депозитарием настоящего Протокола является Генеральный секретарь Организации Объединенных Наций.

Статья 33

Аутентичные тексты

Подлинные тексты настоящего Протокола на английском, арабском, испанском, китайском, русском и французском языках являются равно аутентичными.
Приложение A

Перечень государств транзита, упомянутых в подпункте 3 D) статьи 3

1.  Антигуа и Барбуда                21. Нидерланды от имени Арубы
                                     и Нидерландских Антильских
                                     Островов
2. Багамские Острова                 22. Новая Зеландия от имени
                                     Токелау
3. Барбадос                          23. Ниуэ
4. Бахрейн                           24. Острова Кука
5. Вануату                           25. Палау
6. Гаити                             26. Папуа-Новая Гвинея
7. Гренада                           27. Самоа
8. Доминика                          28. Сан-Томе и Принсипи
9. Доминиканская Республика          29. Сейшельские Острова
10. Кабо-Верде                       30. Сент-Винсент и Гренадины
11. Кипр                             31. Сент-Китс и Невис
12. Кирибати                         32. Сент-Люсия
13. Коморские Острова                33. Сингапур
14. Куба                             34. Соломоновы Острова
15. Маврикий                         35. Тонга
16. Мальдивские Острова              36. Тринидад и Тобаго
17. Мальта                           37. Тувалу
18. Маршалловы Острова               38. Фиджи
19. Микронезии (ФедеративныеШтаты)   39. Ямайка
20. Науру
Приложение B

Финансовые ограничения

1. Финансовые ограничения в отношении ответственности по статье 4 Протокола определяются в соответствии с национальным законом.
2. Ограничения определяются для:
a) уведомителя, экспортера или импортера за любую одну аварию в размере не менее:
i) 1 млн. единиц учета за грузы весом до 5 тонн включительно;
ii) 2 млн. единиц учета за грузы весом от 5 тонн до 25 тонн включительно;
iii) 4 млн. единиц учета за грузы весом от 25 тонн до 50 тонн включительно;
iv) 6 млн. единиц учета за грузы весом от 50 тонн до 1000 тонн включительно;
v) 10 млн. единиц учета за грузы весом от 1000 тонн до 10 000 тонн включительно;
vi) плюс дополнительно 1000 единиц учета за каждую лишнюю тонну, но не более 30 млн. единиц учета;
g) лица, отвечающего за удаление, за любую одну аварию в размере не менее 2 млн. единиц учета.
3. Суммы, указанные в пункте 2, пересматриваются Договаривающимися Сторонами на регулярной основе с учетом, в частности, потенциальных рисков для окружающей среды, с которыми сопряжены перевозка опасных отходов и других отходов и их удаление, а также характера, количества и опасных свойств отходов.