- щодо внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2009 р. N 413 (413-2009-п) і від 21 травня 2009 р. N 502 (502-2009-п) в частині непоширення дії зазначених постанов на перевірки, що проводяться органами Держгірпромнагляду України, і, в межах компетенції, повідомляє таке.

При розгляді порушених питань слід враховувати наступні норми чинного законодавства.

Щодо правомірності застосування органами державного нагляду норм Конвенцій МОП N 81 (993_036) та 129 (993_114) .

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (877-16) (далі - Закон про контроль).

Статтею 3 Закону про контроль (877-16) визначено основні принципи державного нагляду (контролю). Згідно з абзацами першим і дванадцятим статті 3 Закону про контроль державний нагляд (контроль) здійснюється за принципом дотримання умов міжнародних договорів України.

Стаття 15 Закону України "Про міжнародні договори України" (1906-15) (далі - Закон про міжнародні договори) регулює питання щодо дотримання міжнародних договорів України.

Так, відповідно до статті 15 Закону про міжнародні договори (1906-15) чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.

Згідно з принципом сумлінного дотримання міжнародних договорів Україна виступає за те, щоб й інші сторони міжнародних договорів України неухильно виконували свої зобов'язання за цими договорами.

При цьому, стаття 19 Закону про міжнародні договори (1906-15) регулює питання щодо дії міжнародних договорів України на території України.

Статтею 19 Закону (1906-15) встановлено, що чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Крім того, відповідно до частини першої статті 9 Конституції України (254к/96-ВР) чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Слід зазначити, що Законом України від 8 вересня 2004 року N 1985-IV (1985-15) ратифіковано Конвенцію Міжнародної організації праці N 81 (993_036) 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, прийняту 11 липня 1947 року, а Законом України від 8 вересня 2004 року N 1986-IV (1986-15) ратифіковано Конвенцію Міжнародної організації праці N 129 (993_114) 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, прийняту 25 червня 1969 року.

Таким чином, з огляду на вищенаведене слід зазначити, що Конвенції Міжнародної організації праці N 81 (993_036) про інспекцію праці у промисловості й торгівлі та N 129 (993_114) про інспекцію праці в сільському господарстві є частиною національного законодавства України та підлягають неухильному виконанню.

Щодо внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2009 р. N 413 (413-2009-п) і від 21 травня 2009 р. N 502 (502-2009-п) в частині непоширення дії зазначених постанов на перевірки, що проводяться органами Держгірпромнагляду України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2009 р. N 502 (502-2009-п) "Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року" Кабінет Міністрів України постановляє: органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, зокрема, тимчасово припинити проведення планових перевірок суб'єктів господарювання; Державному комітетові з питань регуляторної політики та підприємництва надавати методологічну допомогу органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, з метою забезпечення виконання цієї постанови.

Постанова Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2009 р. N 413 (413-2009-п) "Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері промислової безпеки та охорони праці і визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю)" прийнята відповідно до статті 5 Закону про контроль (877-16) та з урахуванням вимог Закону України "Про охорону праці" (2694-12) .

Як вже зазначалось, Закон про контроль (877-16) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно з абзацом другим статті 1 Закону про контроль (877-16) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Статтею 2 Закону про контроль (877-16) визначена сфера його дії.

Так, згідно з частиною першою цієї статті дія Закону про контроль (877-16) поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Разом з цим, частиною другою статті 2 Закону про контроль (877-16) встановлений виняток для певного кола відносин у сфері господарської діяльності. А саме, дія Закону про контроль не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю, контролю за дотриманням бюджетного і податкового законодавства, контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків, за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, використанням державного та комунального майна, банківського і страхового нагляду, інших видів спеціального державного контролю за діяльністю суб'єктів господарювання на ринку фінансових послуг, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, під час проведення процедур, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення (80731-10, 80732-10) , а також оперативно-розшукової діяльності, дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства і правосуддя, державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки.

Отже, Закон про контроль (877-16) не встановлює винятку щодо відносин у сфері охорони праці в частині промислової безпеки, безпечного ведення робіт юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю.

Враховуючи наведене, вважаємо, що дія Закону про контроль (877-16) поширюється на відносини у сфері охорони праці в частині промислової безпеки, безпечного ведення робіт юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю.

Крім того, зазначаємо, що Державний комітет з питань регуляторної політики та підприємництва згідно із Положенням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2007 року N 667 (667-2007-п) , організовує роботу, пов'язану із здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, та узагальнює стан здійснення центральними органами виконавчої влади заходів щодо проведення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Так, у листі від 10 липня 2008 року N 5811 (v5811563-08) Державний комітет з питань регуляторної політики та підприємництва визначає перелік органів виконавчої влади, уповноважених здійснювати державний нагляд (контроль) у відповідних сферах господарської діяльності (діяльність яких підпадає під сферу дії Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (877-16) ), відповідно до якого Держгірпромнагляд належить до органу державного нагляду (контролю).

Таким чином, визначення Держгірпромнагляду органом державного нагляду (контролю) не є предметом регулювання постанов Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2009 року N 413 (413-2009-п) та від 21 травня 2009 року N 502 (502-2009-п) .