МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ УКРАЇНИ

Н А К А З

N 708 від 20.11.2001

м.Київ

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
12 грудня 2001 р.
за N 1027/6218

Про затвердження Інструкції про порядок відбору рукописних книг, рідкісних і цінних видань з бібліотечних фондів до Державного реєстру національного культурного надбання

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про бібліотеки і бібліотечну справу" від 16 березня 2000 року N 1561-III ( 1561-14 ) Н А К А З У Ю:

1. Затвердити Інструкцію про порядок відбору рукописних книг, рідкісних і цінних видань з бібліотечних фондів до Державного реєстру національного культурного надбання, що додається.

2. Міністерству культури Автономної Республіки Крим, управлінням культури обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, бібліотекам усіх форм власності і підпорядкування здійснити необхідні заходи щодо впровадження нової Інструкції.

3. Національній парламентській бібліотеці України (Корнієнко А.П.) до 01.01.2002 року підготувати методичні рекомендації для застосування Інструкції в роботі бібліотек.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на начальника управління регіональної культурної політики Кононенко Л.М. та першого заступника Державного секретаря Романчишина В.Г.

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства культури і
мистецтв України
20 листопада 2001 р. N 708

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
12 грудня 2001 р.
за N 1027/6218

Інструкція про порядок відбору рукописних книг, рідкісних і цінних видань з бібліотечних фондів до Державного реєстру національного культурного надбання

1. Загальні положення

1.1. Цю Інструкцію розроблено відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про бібліотеки і бібліотечну справу" від 16 березня 2000 року N 1561-III ( 1561-14 ) та Програми збереження бібліотечних та архівних фондів на 2000-2005 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 15.09.99 N 1716 ( 1716-99-п ).

1.2. Інструкція визначає основні групи документів для включення до Державного реєстру національного культурного надбання ( далі - Державний реєстр) та порядок відбору документів і проведення роботи щодо включення їх до Державного реєстру.

1.3. Інструкція поширюється на мережу діючих бібліотек усіх форм власності та підпорядкування.

2. Основні групи документів для включення до Державного реєстру

До Державного реєстру включаються основні групи документів за такими ознаками:

2.1. Рукописи та рукописні книги до XVII ст. включно - всі (у т.ч. фрагменти), а починаючи з XVIII ст. - лише унікальні, з урахуванням особливостей письма, матеріалів, мови, оформлення та змісту - код СР.

2.5. Видання глаголичного друку (книги, друковані глаголицею - однією із слов'янських азбук, переважно у Хорватії, в XV-XX ст.) - код Гл.

2.6. Видання кириличного друку (книги, друковані кирилицею слов'янським шрифтом, який був розповсюджений з кінця XV ст. в Україні, Білорусі, Росії, Сербії, Чорногорії та ін.) - до 1800 р. - код Кир.

2.7. Видання гражданського друку (шрифтом, який було введено в Росії для друкування книжок світського змісту внаслідок проведеної 1708-1710 рр. Петром I реформи азбуки і друку) - до 1830 р., включаючи періодичні, - код Гр.

2.8. Українські видання - надруковані українською мовою незалежно від території та будь-якою мовою (гражданським чи латинським шрифтом) на території сучасної України - до 1860 р., включаючи періодичні, - код Укр.

2.9. Видання, відібрані вибірково на основі експертної оцінки за такі періоди:

Ця група включає перші видання державних законів та правових актів, праць основоположників науки і техніки з різних галузей знання, що містять фундаментальні наукові відкриття і дослідження; перші та прижиттєві видання творів класиків художньої літератури, видатних діячів культури та мистецтва; конфісковані і заборонені видання; книги, що є зразками художнього оформлення, в т. ч. незвичайних форматів та форм; бібліофільські видання (номерні примірники з малого накладу, видання, розмножені незвичайними способами, надруковані на нетрадиційних матеріалах, в оправах, виготовлених із рідкісних матеріалів, тощо); видання з автографами, екслібрисами та печатками видатних діячів держави, науки, культури, літератури; комплекти або окремі номери рідкісних журналів та газет (в разі відсутності комплекту).

3. Порядок відбору документів і проведення роботи щодо включення їх до Державного реєстру

3.1. Для організації роботи щодо відбору документів до Державного реєстру при національних, державних бібліотеках, республіканській (Автономна Республіка Крим), обласних універсальних наукових, міських (міст Києва і Севастополя) та бібліотеках - галузевих та відомчих методичних центрів створюються експертні групи із числа бібліотекарів, книгознавців, науковців, музейних працівників, колекціонерів тощо.

3.2. За участю зазначених експертних груп здійснюється безпосередній перегляд фондів, каталогів, формуються дані щодо передачі в головні бібліотеки.

3.3. Головною бібліотекою в організації цієї роботи є Національна парламентська бібліотека України, яка здійснює збір і на корпоративних засадах із Національною бібліотекою України ім. В.І.Вернадського, Харківською державною науковою бібліотекою ім. В.Г.Короленка, Одеською державною науковою бібліотекою ім. М.Горького, Львівською науковою бібліотекою ім. В.Стефаника НАН України опрацьовує дані, отримані з регіонів та зазначених бібліотек.

3.4. Республіканська універсальна наукова бібліотека ім. І.Франка Автономної Республіки Крим, обласні універсальні наукові бібліотеки, Публічна бібліотека ім. Лесі Українки м.Києва, Севастопольська центральна міська бібліотека ім. Л.Толстого як головні бібліотеки регіонів, після уточнення, опрацювання, зведення даних, одержаних від бібліотек-фондоутримувачів свого регіону, упорядковують їх в електронній формі і передають ці дані електронним каналом зв'язку (або на дискеті) до головної бібліотеки загальнодержавного значення. У випадку, коли одне й те саме видання в регіоні наявне у кількості понад п'ять примірників, вказуються назви лише основних п'яти бібліотек-фондоутримувачів і загальна кількість примірників по регіону в цілому.

3.5. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади для організації цієї роботи визначають головну бібліотеку у своїй галузі, яка збирає, опрацьовує, зводить дані відповідних бібліотек-фондоутримувачів у цілому і направляє їх до головної бібліотеки загальнодержавного значення.

3.6. Державна історична бібліотека України, Державна бібліотека України для юнацтва та Державна бібліотека України для дітей складають реєстри за своїми фондами і направляють їх до Національної парламентської бібліотеки України.

3.7. Опис документа та його характеристика здійснюються згідно з діючими стандартами безпосередньо з титульного аркуша, тобто de visu, а в разі його відсутності використовується практично будь-яка частина документа, яка містить відомості та вихідні дані про нього, зокрема: колофон, шмуцтитул, передмова, колонтитул, заголовки розділів тощо. Обліку та опису підлягають також всі цінні алігати (конволюти).

Опис документа здійснюється в електронному вигляді мовою оригіналу. До опису необхідно включати такі дані:

Для рукописних книг - прізвище автора, укладача, переписувача книги, назву, місце створення, дату написання, обсяг (стор., арк.), формат, наявність ілюстрацій, шифр зберігання, фізичний стан документа (задовільний чи незадовільний), код групи, до якої відноситься документ, назва бібліотеки.

Для друкованих книг - прізвище автора, назву, місце видання, видавництво (друкарня), рік видання, обсяг (стор., арк.), формат (для стародруків), фізичний стан документа (задовільний чи незадовільний), код групи, до якої відноситься документ, назву бібліотеки.

Для періодичних видань - назву, видавця, місце видання, за які роки представлено зібрання, повноту комплекту, код групи, до якої відноситься документ, назву бібліотеки.

Для уточнення окремих даних використовуються бібліографічні покажчики, каталоги, мережа Інтернет.

Передача інформації до бібліотек, які визначені головними, повинна здійснюватися в електронному вигляді: текстовий файл за такою структурою та з такими позначками:

3.8. Національна парламентська бібліотека України разом з бібліотеками, зазначеними у пункті 3.3 цієї Інструкції, на основі отриманої інформації формує базу даних розділу Державного реєстру і передає його на розгляд експертної комісії та на подальше затвердження Міністерством культури і мистецтв України.