Сторони сприятимуть та підтримуватимуть співробітництво у галузі науки і технологій між відповідними науково-дослідними установами на основі рівноправності й взаємної вигоди згідно з положеннями цієї Угоди, відповідності до існуючих законів і правил кожної з країн. В рамках цієї Угоди відповідні науково-дослідні організації у разі необхідності можуть укладати окремі протоколи про співробітництво.

Міністерство освіти і науки України та Рада з питань науково-технічних досліджень Туреччини (ТЮБІТАК) є відповідальними за виконання положень цієї Угоди установами.

Стаття 2 Форми співробітництва

Співробітництво здійснюватиметься, зокрема, у таких формах:

a. виконання спільних науково-дослідницьких проектів, у тому числі обмін результатами роботи та обмін науковцями, спеціалістами та дослідниками;

b. організація та участь у спільних наукових зустрічах, конференціях, симпозіумах, навчальних програмах, семінарах, виставках тощо;

c. обмін науково-технологічною інформацією та документацією;

d. спільне використання дослідницьких лабораторій та наукового обладнання;

e. інші форми науково-технічного співробітництва, які можуть бути взаємно погоджені.

Стаття 3 Витрати

1. Витрати, пов'язані з обміном експертами, вченими та іншими спеціалістами, який здійснюється в рамках цієї Угоди, якщо окремо не домовлено про інше, покриватимуться на таких умовах:

a. Сторона, що направляє, несе міжнародні транспортні витрати;

b. Сторона, що приймає, несе транспортні витрати в межах її території, витрати на проживання та харчування відповідно до внутрішніх правил кожної з країн.

2. Особи, що беруть участь у виконанні цієї Угоди, будуть поінформовані про страхові та медичні послуги у приймаючій країні. Жодна зі Сторін не несе відповідальності за витрати, пов'язані із страхуванням та медичним обслуговуванням.

Стаття 4 Захист прав інтелектуальної власності

Захист прав інтелектуальної власності здійснюватиметься відповідно до положень Додатку 1 до цієї Угоди.

Стаття 5 Виконання положень Угоди та правові аспекти

1. Усі спори щодо тлумачення чи застосування положень цієї Угоди вирішуватимуться шляхом проведення консультацій між Сторонами.

2. З метою виконання конкретних аспектів співробітництва в рамках цієї Угоди кожна Сторона, згідно зі своїми законами і правилами, вживатиме усіх необхідних заходів із забезпечення найкращих умов для їхнього впровадження.

3. Ця Угода не впливає на дію чи виконання будь-яких зобов'язань, що випливають з інших міжнародних договорів чи угод, укладених будь-якою зі Сторін.

Стаття 6 Набуття чинності і припинення дії

1. Ця Угода набуває чинності з дати отримання останнього письмового повідомлення про завершення всіх внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття цією Угодою чинності.

2. Ця Угода діятиме протягом п'ятирічного періоду і автоматично продовжується на наступні п'ятирічні періоди, доки будь-яка зі Сторін не повідомить іншу про намір припинити дію цієї Угоди. Ця Угода припиняє свою дію через шість місяців після отримання такого повідомлення.

3. Припинення дії цієї Угоди не вплине на реалізацію проектів чи програм, що виконуються відповідно до цієї Угоди, і не виконані повністю на момент припинення нею дії, якщо не домовлено про інше.

Вчинено в м. Анкара 7 червня 2005 року у двох примірниках, кожний українською, турецькою та англійською мовами, при цьому усі тексти є рівно автентичними.

В разі виникнення розбіжностей при тлумаченні текст англійською мовою матиме переважну силу.

ОХОРОНА ТА ВИКОРИСТАННЯ ПРАВ

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

Стаття 1

Визначення

1.1. Для цілей цього Додатку:

"інтелектуальна власність" має таке ж значення, що й у статті 2 Конвенції, що засновує Всесвітню організацію інтелектуальної власності, підписаної у м. Стокгольм 14 липня 1967 року, зі змінами від 2 жовтня 1979 року (995_169) .

"об'єкти права інтелектуальної власності" - результати інтелектуальної діяльності.

"учасник Сторони" - організація, асоціація підприємств, юридична особа, фізична особа Сторони, що бере безпосередню участь у виконанні робіт під час здійснення співробітництва в рамках цієї Угоди.

Стаття 2

Права на об'єкти права інтелектуальної власності та їхня охорона

2.1. Кожна Сторона залишається власником об'єктів права інтелектуальної власності (як запатентованих, так і незапатентованих), права на які належали їй до підписання цієї Угоди, або результатів, які можуть бути отримані в ході діяльності поза рамками цієї Угоди.

2.2. Права на об'єкти права інтелектуальної власності, отримані у ході співробітництва, розподіляються на умовах, визначених в договорах (контрактах), що укладаються учасниками Сторін в ході двостороннього співробітництва у сфері науки і технологій, з урахуванням внеску кожного з учасників Сторін.

2.3. Сторони проводять консультації з метою вжиття заходів щодо охорони таких об'єктів, в тому числі шляхом подання заявок на отримання документів, що засвідчують права на об'єкти права інтелектуальної власності.

2.4. Під час визначення черговості подання заявок на видачу охоронних документів на об'єкти права інтелектуальної власності учасники Сторін беруть до уваги таке:

- заявки на видачу охоронних документів на результати, отримані в Україні, спочатку подаються в Україні українською стороною;

- заявки на видачу охоронних документів на результати, отримані в Туреччині, спочатку подаються у Туреччині турецькою стороною.

2.5. Якщо учасники Сторін вважають доцільним отримати охоронні документи, що засвідчують права інтелектуальної власності на ці результати, в країнах інших ніж Україна і Туреччина, вони вживають відповідні заходи за спільною згодою.

2.6. Протягом місяця з дати подання заявки на отримання охоронного документа Сторони обмінюються копіями документів та їхніх додатків.

2.7. У будь-якій заявці на отримання охоронного документа на права інтелектуальної власності й після проведення консультацій з основними виконавцями, - імена вчених, які за цією Угодою зробили внесок в отримання результату (об'єкту), про захист права на який подається заявка, визнаються обома Сторонами як імена винахідників.

2.8. Кожна Сторона має право для власних дослідницьких потреб безкоштовно використовувати об'єкти права інтелектуальної власності, отримані у зв'язку з виконанням спеціальних контрактів, незалежно від того, запатентовані вони чи ні.

2.9. Сторони інформують одна одну про роботу, як проводиться, та про об'єкти права інтелектуальної власності, отримані в процесі виконання цієї Угоди, особливо такі, що є складовою частиною спільних дослідницьких проектів, таким чином, щоб мати змогу прийняти будь-яке спільне рішення про захист зазначених результатів.

Стаття 3

Використання результатів

a. Сторони одразу вживають всіх відповідних заходів для оцінки отриманих результатів. Вони спільно визначають строки та умови використання охоронних документів та прав інтелектуальної власності, що охороняються у відповідних країнах. Вони можуть визначити, що використання здійснюватиметься однією чи іншою Стороною спільно чи буде доручене третій стороні.

b. Сторони забезпечують, наскільки це можливо, комерційне використання отриманих прав інтелектуальної власності у розумних часових рамках.

c. Якщо не існує спеціальної угоди щодо іншого, прибуток, що одержаний від комерційного використання об'єктів, розподіляється пропорційно до відповідних внесків Сторін.

d. Якщо порушені патент чи елемент програмного забезпечення, які знаходяться у спільній власності, Сторони за спільною згодою вирішують, чи є доцільним переслідування порушника (порушників) у судовому порядку. Якщо досягнуто згоди, судове провадження може ініціювати одна зі Сторін від імені обох, а витрати розподіляються. Якщо одна із Сторін явно відмовляється від порушення провадження, інша Сторона може порушити його за власний рахунок, на власні ризик і користь.

e. Кожна Сторона вживає власні заходи для виплати винагород і компенсацій її представникам, службовцям чи місцевим партнерам, які зробили внесок в отримання результатів.

Стаття 4

Витрати

4.1. Витрати, пов'язані з отриманням та підтримкою охорони прав інтелектуальної власності, покладаються на українську сторону в Україні та на турецьку сторону в Туреччині.

4.2. Витрати, пов'язані з отриманням та підтримкою охорони цих прав в країнах, інших, ніж Україна і Туреччина, покладаються, якщо це доцільно, на Сторони пропорційно їхнім відповідним внескам.

Стаття 5

Відкликання

5.1. Якщо одна зі Сторін має намір відкликати заявку на отримання охоронного документа або відмовитись від підтвердження або розподілу витрат, зокрема витрат, пов'язаних з поданням заявки та збереженням її чинності, ця Сторона одразу ж повідомляє про це іншу Сторону. Без шкоди умовам, передбаченим пунктом 2.3, ця Сторона може ініціювати подання заявки або продовжити процедуру за заявкою від свого власного імені та виключно за власний рахунок. Сторона, що відкликає заявку, зобов'язана надалі надавати всебічне сприяння у виконанні формальностей.

5.2. За умов, передбачених пунктом 5.3 та відповідно до строків і умов, передбачених пунктом 5.1, Сторона, що подала заявку або продовжила процедуру за заявкою, визнається власником прибутків, що отримані від використання пов'язаних з цим прав.

5.3. Перед започаткуванням процесу оформлення заявки Сторони можуть визначити список територій, стосовно яких вони подадуть заявки, якщо необхідно, на отримання документів, що засвідчують права інтелектуальної власності. Вони можуть також домовитися у окремій угоді, що якщо одна з них не бажає подавати заявку в інших, ніж визначені у вищезгаданому списку, країнах, то інша Сторона може подавати заявку на отримання документів, що засвідчують права інтелектуальної власності для таких країн, тільки від свого імені. Окрема домовленість щодо розподілу прибутку, іншого, ніж передбачений положеннями статті 2, може визначатися спеціальною угодою.

Стаття 6

Публікації Конфіденційність

6.1. За умови дотримання положень пункту 6.4 кожна Сторона має право публікувати інформацію про об'єкти права інтелектуальної власності, отримані у зв'язку зі спільною діяльністю. Проте, перед будь-якою публікацією Сторони повинні переконатися, що вони не зашкодять правам третіх сторін.

6.2. Кожна Сторона визначає якнайшвидше інформацію, що була створена або виникла в ході спільної діяльності, і є небажаною для розголошення, як:

- інформацію, невідому експертам в даній галузі або до якої немає вільного доступу на законних підставах;

- інформацію, що має дійсну або потенційну комерційну цінність саме через її конфіденційність;

- інформацію, щодо якої компетентні органи відповідних країн вжили всіх необхідних заходів для забезпечення її конфіденційності.

6.3. Сторона, яка має доступ до конфіденційної інформації у зв'язку зі спільною діяльністю, забезпечуватиме її конфіденційність.

6.4. Будь-яка публікація або розголошення такої інформації однією зі Сторін здійснюється лише за попередньою письмовою згодою іншої Сторони. Проте, це положення застосовується, коли зазначена інформація є розголошеною для представників, які залучені до цієї дослідницької роботи, чи для урядових представників. Сторона, до якої звертаються з проханням про розголошення, повідомляє запитуючу Сторону про своє рішення протягом одного місяця від дати отримання запиту. Після цього запит вважається прийнятим. Це положення застосовуватиметься протягом шести місяців після завершення дії цієї Угоди.

6.5. Інформація, публікація якої дозволена, може бути використана лише на користь спільної діяльності в рамках цієї Угоди.

Стаття 7

Контракт на проведення наукових досліджень

7.1. Якщо будь-яка третя сторона бажає укласти контракт на проведення наукових досліджень зі Сторонами цієї Угоди, Сторони проводять консультації та призначають одну зі Сторін для проведення переговорів та підписання контракту від імені обох Сторін. Цей контракт повинен визначати умови співробітництва з третьою стороною та поширювати на цю третю сторону положення стосовно інтелектуальної власності, викладені в цій Угоді. Перед підписанням контракт передається іншій стороні, яка протягом місяця терміну повинна надати висновок щодо цього питання. Після цього контракт вважається укладеним.

Угода

між Кабінетом Міністрів України та Урядом Турецької Республіки про співробітництво в сфері науки і технологій

Стаття 1 Співробітництво