Рішення
про Міждержавну радіонавігаційну програму
держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав
(укр/рос)
Дата підписання Україною: 15.04.1994
Дата набуття чинності для України: 15.04.1994
Рада глав урядів Співдружності Незалежних Держав з метою
підвищення безпеки польотів повітряних суден, плавання кораблів і
руху наземних транспортних засобів, а також більш ефективного
використання радіонавігаційних систем загального застосування, що
розроблюються і знаходяться в експлуатації у держав-учасниць
Співдружності, і подальшої їх інтеграції в Європейську і Світову
радіонавігаційні мережі
вирішила:
1. Затвердити Міждержавну радіонавігаційну програму
держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав і заходи щодо її
реалізації (додаються).
2. Доручити Міждержавній консультативній раді
"Радіонавігація":
здійснювати координацію робіт з виконання Міждержавної
радіонавігаційної програми;
проводити, при необхідності, уточнення і коректування даної
Програми.
Вчинено в місті Москві 15 квітня 1994 року в одному дійсному
примірнику російською мовою. Дійсний примірник зберігається в
Архіві Уряду Республіки Білорусь, який направить державам, що
підписали це Рішення, його завірену копію.
За Уряд За Уряд
Азербайджанської Республіки Республіки Молдова
(підпис) (підпис)
За Уряд За Уряд
Республіки Білорусь Російської Федерації
(підпис) (підпис)
За Уряд За Уряд
Республіки Вірменія Республіки Таджикистан
(підпис) (підпис)
За Уряд За Уряд
Республіки Грузія Туркменистану
(підпис) (підпис)
За Уряд За Уряд
Республіки Казахстан Республіки Узбекистан
(підпис) (підпис)
За Уряд За Уряд
Киргизької Республіки України
(підпис) (підпис)
ЗАТВЕРДЖЕНА
Рішенням Ради глав урядів
Співдружності Незалежних
Держав про Міждержавну
радіонавігаційну програму
держав-учасниць
Співдружності Незалежних
Держав
від 15 квітня 1994 року
МІЖДЕРЖАВНА РАДІОНАВІГАЦІЙНА ПРОГРАМА
держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав
ВСТУП
На території держав-учасниць Співдружності була створена й
існує розвинена інфраструктура навігаційного забезпечення,
заснована на наземних радіонавігаційних системах, космічних
навігаційних системах і різних спеціальних системах ближньої
радіонавігації. Найближчим завданням є підтримка уже створеної
інфраструктури навігаційного забезпечення і її нарощування
спільними зусиллями для максимального задоволення вимог споживачів
держав-учасниць Співдружності. У зв'язку з цим виникає
необхідність продовження проведення скоординованих дій
держав-учасниць Співдружності в галузі радіонавігаційного
забезпечення, основи яких закріплюються в Міждержавній
радіонавігаційній програмі.
У Міждержавній радіонавігаційній програмі викладені:
завдання, що вимагають радіонавігаційного забезпечення;
вимоги всіх груп споживачів до радіонавігаційного
забезпечення;
системи і технічні засоби радіонавігаційного забезпечення;
основні напрямки підвищення ефективності використання
існуючих радіонавігаційних систем і засобів, їхнього розвитку і
вдосконалювання;
напрямки співробітництва держав Співдружності щодо створення
Європейських і Світових радіонавігаційних мереж.
1. Загальні положення
1.1. Підстави для розробки Міждержавної радіонавігаційної
програми
Міждержавна радіонавігаційна програма розроблена відповідно
до Положення про Міждержавну консультативну раду "Радіонавігація"
( 997_546 ), затвердженого Радою глав урядів Співдружності
Незалежних Держав 22 січня 1993 року, і Протоколом засідання
Міждержавної консультативної ради "Радіонавігація" від 23 березня
1993 року.
1.2. Мета Міждержавної радіонавігаційної програми і принципи,
покладені в основу розробки
Мета Міждержавної радіонавігаційної програми - координація
зусиль держав-учасниць Співдружності в підтриманні і нарощуванні
радіонавігаційних систем і засобів для максимального задоволення
вимог споживачів у навігаційному забезпеченні і закріпленні єдиної
технічної політики в галузі радіонавігації до 2000 року,
скоординованої з технічною політикою Міжнародної організації
цивільної авіації (ІКАО) і Міжнародної морської організації (ІМО).
Коректування програми, при необхідності, здійснюється через кожні
два роки після роботи експертної групи, призначеної Міждержавною
консультативною радою "Радіонавігація".
Основні напрямки реалізації Міждержавної радіонавігаційної
програми:
до 1997 року - проведення робіт з підвищення ефективності
використання радіонавігаційних систем загального застосування, що
знаходяться в експлуатації: забезпечення повного розгортання
космічної навігаційної системи; проведення робіт зі сполучення
радіонавігаційних систем держав-учасниць Співдружності Незалежних
Держав із системами інших держав, створення об'єднаних систем і
систем спільного використання; заміна апаратури наземних
радіонавігаційних систем (РНС) на апаратуру нового покоління;
створення диференціальних підсистем космічних навігаційних систем
і наземних РНС і їхнє впровадження (розробка
контрольно-коригувальних станцій і приймальноіндикаторної
апаратури); проведення розробок і організація серійного
виробництва різних типів інтегрованої приймальноіндикаторної
апаратури для повітряних, морських і наземних споживачів;
створення організаційної структури забезпечення функціонування
єдиної радіонавігаційної системи Співдружності Незалежних Держав;
до 2000 року - інтеграція радіонавігаційних систем держав
Співдружності із системами інших держав, входження єдиної
радіонавігаційної системи держав Співдружності в Європейську і
Світову радіонавігаційні мережі; вдосконалювання і впровадження
способів застосування інтегрованих систем у практику літако- і
кораблеводіння (включаючи вирішення завдань інструментальної
посадки літаків і забезпечення маневрування морських суден в
акваторіях портів); створення єдиних автоматизованих систем
керування усіма видами транспорту, контролю за пересуванням
вантажів.
Принципи, покладені в основу Міждержавної радіонавігаційної
програми:
створення єдиної радіонавігаційної мережі держав
Співдружності на основі інтегрованого радіонавігаційного поля
космічних і наземних РНС і їхніх диференціальних підсистем;
сполучення єдиної радіонавігаційної мережі держав
Співдружності з закордонними радіонавігаційними системами;
спільне використання вже створених радіонавігаційних систем
усіма державами-учасницями Співдружності;
державна відповідальність за забезпечення функціонування
засобів РНС, розміщених на територіях держав-учасниць
Співдружності, і виключення можливості їхнього одностороннього
виводу із систем;
уніфікація радіонавігаційних засобів і систем на території
держав-учасниць Співдружності з виходом на міжнародні засоби і
системи;
спільна розробка й оснащення перспективними засобами
радіонавігації споживачів держав-учасниць Співдружності;
часткове фінансування робіт з виробництва, експлуатації і
розвитку засобів радіонавігації;
спільне проведення науково-дослідних і
дослідно-конструкторських робіт з питань розвитку систем і засобів
радіонавігації;
координація зусиль держав-учасниць Співдружності в проведенні
єдиної технічної політики в сфері засобів радіонавігації на
міжнародній арені, скоординованої з технічною політикою ІКАО і
ІМО.
2. Вимоги споживачів до навігаційного забезпечення
2.1. Завдання, що вимагають навігаційного забезпечення
Для вирішення цілого ряду завдань необхідно навігаційне
забезпечення споживачів, вимоги яких різні в залежності від
заданих умов.
Завдання, що вимагають навігаційного забезпечення,
підрозділяються на основні групи:
завдання, пов'язані з переміщенням рухомих об'єктів
(транспортні завдання);
завдання геодезичного забезпечення;
спеціальні завдання по забезпеченню науково-експериментальних
робіт, частотно-часовому забезпеченню та інші.
Великі розходження динамічних характеристик транспортних
засобів і умов їхнього руху вимагають окремого вирішення питань
навігації повітряних, морських і наземних споживачів, а також
геодезичного забезпечення. Особливе місце посідають завдання
навігації космічних апаратів.
У процесі вирішення транспортних завдань змінюються умови для
руху об'єктів, а відповідно до цього змінюються і вимоги до
навігаційного забезпечення.
Навігація наземних транспортних засобів не має явно виражених
етапів руху, але є специфіка навігаційного забезпечення при
переміщенні по довільних і встановлених маршрутах, а також у межах
міста.
Інша група завдань - це завдання геодезичного забезпечення,
вирішення яких необхідне при:
картографії й океанографії;
геологорозвідці і видобутку корисних копалин;
розміщенні радіобуїв, установці опорних станцій РНС;
створенні геодезичних мереж, землевпорядкуванні.
На мал. 1 представлено структуру завдань, що вимагають
навігаційного забезпечення.
--------------------------------------
|Завдання, що вимагають навігаційного|
| забезпечення |
--------------------------------------
----------------------------------------------------------------------------------
------------------- ------------------- -------------------
| Транспортні | ---| Геодезичне | --| Спеціальні |
------------------- | | забезпечення | | | |
---------------------+------------------------------------- | ------------------- | -------------------
------------------- ------------------- ------------------- ----------- | ------------------- | -------------------
--| Літакокерування | -|Кораблекерування | --| Рух сухопутних | |Навігація| |--| Картографія, | |-| Пошуково-ряту- |
| ------------------- |------------------- | | засобів | |космічних| | | океанографія | | | вальні роботи |
| | | ------------------- |апаратів | | ------------------- | -------------------
| | | ----------- | |
| ------------------- |------------------- | ------------------- | ------------------- | -------------------
| | | || Плавання | | | Рух по | | |Геологія, геофі- | | |Науково-дослідни-|
|-|Політ по маршруту| ||у відкритому морі| |-| встановлених | | | зика, добування | | |цькі (експеримен-|
| | | || | | | маршрутах | |--|корисних копалин | |-|тальні) роботи, |
| ------------------- |------------------- | ------------------- | | | | | фундаментальні |
| | | | | | | | дослідження |
| ------------------- |------------------- | ------------------- | ------------------- | -------------------
| | Політ в зоні | || Плавання | | | Рух по | | ------------------- | -------------------
|-| аеродрому | || в прибережних | |-| довільних | | |Прив'язка маяків,| | | Визначення |
| | | || районах | | | маршрутах | |--| буїв, платформ, | |-| тектонічного |
| ------------------- |------------------- | ------------------- | | опорних станцій | | | зміщення Землі |
| | | | | РНС | | | |
| ------------------- |------------------- | ------------------- | ------------------- | -------------------
| | Некатегороване | || Плавання | | | Рух в | | ------------------- | -------------------
|-| заходження | || в | --| смузі міста | | |Створення геоде- | | | Координатно- |
| | на посадку | || вузькостях | | | ---|зичних мереж, зем| --| часове |
| ------------------- |------------------- ------------------- |леупорядкування | | забезпечення |
| ------------------- |------------------- ------------------- -------------------
| | Категороване | || Маневрування |
--| заходження | -| в портах, |
| і посадка | | гаванях |
------------------- -------------------
Мал. 1. Структура завдань, що вимагають навігаційного
забезпечення
2.2. Вимоги до навігаційного забезпечення споживачів
2.2.1. Основні вимоги
Для вирішення різних завдань споживачам необхідна достовірна
інформація про місце розташування з визначеною точністю і
дискретністю відновлення в будь-якій точці наземного і
навколоземного простору.
Вимоги до навігаційного забезпечення різних груп споживачів
поділяються на економічні, організаційні, технічні.
Економічні вимоги в загальному вигляді містять у собі вимоги
припустимих витрат на розробку, виробництво й експлуатацію, а
також інших витрат, пов'язаних з використанням радіонавігаційних
систем і засобів, при одержанні найбільшого економічного ефекту в
результаті їхнього застосування.
Організаційні вимоги - забезпечення функціонування
радіонавігаційних систем і засобів у межах заданих технічних
характеристик.
Технічні вимоги визначаються у вигляді характеристик
радіонавігаційних систем, що забезпечують вирішення споживачами
різних завдань.
Технічні вимоги до навігаційного забезпечення споживачів
розробляються як на міжнародному, так і державному рівнях. На
міжнародному рівні вимоги до навігаційного забезпечення повітряних
і морських споживачів встановлюються відповідно Міжнародною
організацією цивільної авіації у вигляді мінімальних або
навігаційних характеристик (МНХ і ВНХ), що вимагаються, і
Міжнародною морською організацією у вигляді її Резолюцій.
Ці документи встановлюють вимоги не до конкретних
радіонавігаційних систем, а до характеристик усього навігаційного
устаткування, використовуваного для навігаційного забезпечення
споживачів. Основними технічними вимогами споживачів до
навігаційного забезпечення є:
вимоги до розміру робочої зони РНС;
вимоги до точності визначення місця розташування об'єктів;
вимоги до доступності РНС;
вимоги до цілісності РНС.
Вимоги до розмірів робочої зони
Наростаюча інтенсивність руху, розширення меж переміщення,
збільшення швидкостей, висот і довжини маршрутів (трас) сучасних
транспортних засобів висувають все більш високі вимоги до
навігаційного забезпечення. Це визначило необхідність задоволення
вимог споживачів по створенню умов точного місцевизначення в
будь-якій точці Землі і навколоземного простору, тобто вимоги
глобальної робочої зони.
Розподіл кількості споживачів по регіонах і окремих районах
вкрай нерівномірний. Більша частина маршрутів повітряних, морських
і наземних транспортних засобів приходиться на регіони найбільш
інтенсивної господарсько-економічної діяльності країн. Тому для
навігаційного забезпечення великої кількості споживачів глобальна
робоча зона не потрібна. Ці обставини визначили тенденцію
створення локальних і регіональних радіонавігаційних полів з
координацією їх формування і функціонування на державних і
міждержавних рівнях.
При організації радіонавігаційного забезпечення в окремих
регіональних і локальних районах враховуються національні
інтереси, повнота рішення завдань, тактико-технічні можливості
засобів радіонавігації і матеріальних витрат.
Вимоги до точності місцевизначення
Вимоги до точності місцевизначення об'єктів залежать від
характеру завдань, що вирішуються споживачами. Чисельні значення
точності місцевизначення (середньо-квадратична похибка - СКП)
змінюються в широких межах від часток метра до декількох
кілометрів. Висока точність місцевизначення потрібна при
заходженні і посадці по категоріях ІКАО і маневруванні в портах, а
також при вирішенні завдань геодезії, картографії і гідрографії.
Вимоги до доступності РНС
Доступність радіонавігаційної системи характеризується
ймовірністю одержання споживачем у робочій зоні достовірної
інформації про своє місце розташування в заданий момент часу і з
необхідною точністю.
Вимоги до доступності змінюються в залежності від
використовуваних транспортних засобів і завдань, що вирішуються
споживачами.
Виходячи з забезпечення безпеки польотів літаків і плавання
морських суден, найбільш високі вимоги, при яких доступність
повинна практично дорівнювати одиниці, висуваються повітряними і
морськими споживачами при заходженні і посадці по категоріях ІКАО
і маневруванні в портах.
Вимоги до цілісності РНС
Цілісність РНС характеризує здатність системи виявляти своє
неправильне функціонування і виключати можливість використання у
випадку, коли робочі характеристики системи виходять за припустимі
межі. Чисельно цілісність системи оцінюється імовірністю
оповіщення споживачів при порушенні роботи системи в межах
припустимого інтервалу часу.
Для повітряних споживачів цілісність радіонавігаційної
системи на різних етапах польоту повинна бути не гірше 0,999.
Вимоги до цілісності РНС морських і наземних споживачів більш
низькі, ніж повітряних споживачів, через менші швидкості руху й
інтервали відновлення інформації і знаходяться в стадії
визначення.
2.2.2. Вимоги до навігаційного забезпечення повітряних
споживачів
У повітряному транспорті визначені фази (етапи) польоту
повітряних суден:
зліт і вихід у вихідний пункт маршруту (траси);
політ по маршруту (маршрутний політ);
політ в зоні аеродрому (термінальний політ);
некатигороване заходження на посадку;
заходження і посадка по категоріях ІКАО (інструментальна
посадка).
Вимоги до навігаційного забезпечення на кожному етапі різні.
Для маршрутного етапу польоту повітряних суден встановлені
категорії районів (зон):
океанічна (безорієнтирна місцевість);
внутрішня континентальна (місцева) лінія;
зони виконання спеціальних завдань.
Вимоги повітряних споживачів до точності визначення місця при
заходженні і посадці по категоріях ІКАО наведені в табл. 2.1, а
вимоги в залежності від завдань, що розв'язуються, і районів (зон)
польоту - у табл. 2.2.
Таблиця 2.1.
Вимоги повітряних споживачів при заходженні і посадці
по категоріях ІКАО
-------------------------------------------------------------------
|Категорія|Висота над ВПП| Вимоги до погрішностей (СКП) |
| посадки |для перевірки,|----------------------------------------|
| | м |бокова помилка, м|вертикальна помилка, м|
|---------+--------------+-----------------+----------------------|
| I | 30,0 | 4,5 - 8,5 | 1,5 - 2,0 |
|---------+--------------+-----------------+----------------------|
| II | 15,0 | 2,3 - 2,6 | 0,7 - 0,85 |
|---------+--------------+-----------------+----------------------|
| III | 2,4 | 2,0 | 0,2 - 0,3 |
-------------------------------------------------------------------
Таблиця 2.2
Вимоги повітряних споживачів до точності вимірювання
координат для різних завдань, що вирішуються
(крім заходження і посадки по категоріях ІКАО)
-----------------------------------------------------------------------------------
|Завдання, що вирішуються| Зони польоту |Точність вимірювання|
| | | координат (СКП), м |
|------------------------+-----------------------------------+--------------------|
| 1 | 2 | 3 |
|------------------------+-----------------------------------+--------------------|
|Політ повітряного судна:|1. Над океаном | |
|а) політ по маршруту |(безорієнтирна місцевість) | 5800 |
|------------------------+-----------------------------------+--------------------|
| |2. Повітряні траси шириною 20 км | 2500 |
|------------------------+-----------------------------------+--------------------|
| |3. Повітряні траси шириною 10 км | 1250 |
|------------------------+-----------------------------------+--------------------|
| |4. Місцеві повітряні лінії: | |
| | I категорії | 500 |
| | II категорії | 250 |
|------------------------+-----------------------------------+--------------------|
| |5. Повітряні траси при використанні| |
| | методу зональної навігації | 230 |
|------------------------+-----------------------------------+--------------------|
|б) політ в зоні | | |
|аеродрому | | 200 |
|------------------------+-----------------------------------+--------------------|
|в) некатигороване | | |
|заходження на посадку | | 50 - 75 |
|------------------------+-----------------------------------+--------------------|
|г) спеціальні польоти, в| | |
|т. ч. для розвідки | | |
|корисних копалин, пошуку| | |
|та рятування, | | |
|аерофотозйомки та ін. | | 1 - 10 |
-----------------------------------------------------------------------------------
Вимоги повітряних споживачів до доступності залежать від
етапів польоту, інтенсивності руху. Числові значення їх при
маршрутних польотах складають 0,999 - 0,99999; при польоті в зоні
аеродрому і некатигорованому заходженні на посадку - 0,99999.
Вимоги по доступності системи для заходження і посадки по
категоріях ІКАО відповідають вимогам до систем інструментальної
посадки. Їх числові значення близькі до 1.
Вимоги повітряних споживачів до цілісності складають для
маршрутних польотів, польоту в зоні аеродрому і некатигорованого
заходження на посадку - 0,999 при припустимому часі попередження
відповідно 10 с, 10 с і 2 с, а для заходження і посадки по I, II і
III категоріях ІКАО - 0,999999, 0,9999999 і 0,9999999995 при
припустимому часі попередження менше 1 сек.
2.2.3. Вимоги до навігаційного забезпечення морських
споживачів
У морському транспорті визначені фази (етапи) плавання суден:
у відкритому морі (океані);
у прибережній зоні (на віддаленні менше 50 миль від берега);
проходження вузькостей, вхід у порти і гавані;
маневрування в портах.
Міжнародні вимоги морських споживачів до точності визначення
місця суден залежно від районів плавання визначені Міжнародною
морською організацією (Резолюція А-529.13).
При входженні в порти, гавані і у районах обмеженого
судноплавства вимоги визначаються відповідними національними
адміністраціями.
Вимоги морських споживачів до цілісності РНС залежать від
районів плавання і складають:
у відкритому морі - 0,95 - 0,99;
у прибережній зоні - 0,99 - 0,997;
в умовах входу в порти і гавані - 0,99 - 0,997;
в акваторіях порту - 0,997.
Вимоги морських споживачів до цілісності РНС змінюються в
межах 0,9 - 0,99 у залежності від вимог до часу оновлення
навігаційної інформації, що змінюються від одиниць секунд до
одиниць хвилин.
Для конкретних класів суден, районів і завдань вимоги
морських споживачів до навігаційного забезпечення наведені в табл.
2.3, 2.4 і 2.5.
Таблиця 2.3
Вимоги морських споживачів до навігаційного забезпечення
у відкритому морі (дальня навігація) з урахуванням
специфіки споживача
--------------------------------------------------------------------------------------------
| N | Споживачі | Характеристики |
|п/п| |---------------------------------------------------------|
| | | покриття |погрішність визначення|доступність|цілісність|
| | |(дальність)|координат (СКП), м | | |
|---+----------------------------+-----------+----------------------+-----------+----------|
| 1 |Кораблі та судна |Глобальне | 1400 - 3700 | 0,99 | 0,99 |
|---+----------------------------+-----------+----------------------+-----------+----------|
| 2 |Транспортні судна |Те ж саме | 1400 - 3700 | 0,95 | 0,9 |
|---+----------------------------+-----------+----------------------+-----------+----------|
| 3 |Судна льодокольного типу | "-" | 280 | 0,99 | 0,99 |
|---+----------------------------+-----------+----------------------+-----------+----------|
| 4 |Судна з динамічними | | | | |
| |принципами підтримання (ДПП)| "-" | 490 | 0,99 | 0,99 |
|---+----------------------------+-----------+----------------------+-----------+----------|
| 5 |Пошукові та рятувальні судна| "-" | 460 | 0,99 | 0,99 |
|---+----------------------------+-----------+----------------------+-----------+----------|
| 6 |Дослідницькі судна морських | | | | |
| |ресурсів | "-" | 100 | 0,95 | 0,9 |
--------------------------------------------------------------------------------------------
Таблиця 2.4
Вимоги морських споживачів до навігаційного забезпечення
при ближній навігації (плаванні в прибережній зоні)
з урахуванням специфіки споживача
--------------------------------------------------------------------------------------------
| N | Споживачі | Характеристики |
|п/п| |---------------------------------------------------------|
| | | покриття |погрішність визначення|доступність|цілісність|
| | |(дальність)|координат (СКП), м | | |
|---+----------------------------+-----------+----------------------+-----------+----------|
| 1 |Кораблі та судна |Прибережні | 100 | 0,997 | 0,99 |
|---+----------------------------+-----------+----------------------+-----------+----------|
| 2 |Транспортні судна | води | 100 | 0,997 | 0,99 |
|---+----------------------------+-----------+----------------------+-----------+----------|
| 3 |Судна льодового типу |Те ж саме | 100 | 0,997 | 0,99 |
|---+----------------------------+-----------+----------------------+-----------+----------|
| 4 |Судна з ДПП | "-" | 100 | 0,997 | 0,99 |
|---+----------------------------+-----------+----------------------+-----------+----------|
| 5 |Судна прибережного плавання | "-" | 100 | 0,997 | 0,99 |
|---+----------------------------+-----------+----------------------+-----------+----------|
| 6 |Риболовні судна | "-" | 10 - 100 | 0,99 | 0,99 |
|---+----------------------------+-----------+----------------------+-----------+----------|
| 7 |Дослідницькі судна морських | | | | |
| |ресурсів | "-" | 1 - 5 | 0,99 | 0,99 |
|---+----------------------------+-----------+----------------------+-----------+----------|
| 8 |Пошукові та рятувальні судна| "-" | 100 | 0,997 | 0,99 |
|---+----------------------------+-----------+----------------------+-----------+----------|
| 9 |Спортивні та прогулянкові | | | | |
| |засоби | "-" | 460 | 0,99 | 0,9 |
--------------------------------------------------------------------------------------------
Таблиця 2.5
Вимоги морських споживачів до навігаційного забезпечення
при входженні в порти з урахуванням специфіки споживача
--------------------------------------------------------------------------------------------
| N | Споживачі | Характеристики |
|п/п| |---------------------------------------------------------|
| | | покриття |погрішність визначення|доступність|цілісність|
| | |(дальність)|координат (СКП), м | | |
|---+----------------------------+-----------+----------------------+-----------+----------|
| 1 |Кораблі та судна |Порти, | | | |
| | |гавані і | | | |
| | |підходи до | | | |
| | |них | 8 - 16 | 0,997 | 0,99 |
|---+----------------------------+-----------+----------------------+-----------+----------|
| 2 |Великі судна, транспортні | | | | |
| |судна та буксири |Те ж саме | 8 - 20 | 0,997 | 0,99 |
|---+----------------------------+-----------+----------------------+-----------+----------|
| 3 |Судна прибережного плавання | "-" | 8 - 20 | 0,997 | 0,99 |
|---+----------------------------+-----------+----------------------+-----------+----------|
| 4 |Судна льодокольного типу | "-" | 8 - 20 | 0,997 | 0,99 |
|---+----------------------------+-----------+----------------------+-----------+----------|
| 5 |Судна з ДПП | "-" | (*) | 0,997 | 0,99 |
|---+----------------------------+-----------+----------------------+-----------+----------|
| 6 |Малі судна (прогулянкові і | | | | |
| |т. п.) | "-" | (*) | 0,99 | 0,9 |
--------------------------------------------------------------------------------------------
2.2.4. Вимоги до навігаційного забезпечення наземних
споживачів
Для навігаційного забезпечення наземних транспортних засобів
і організації керування ними як правило використовуються
радіонавігаційні системи, електронні карти і системи зв'язку.
Розроблені і експлуатуються комплексовані й інтегровані
бортові пристрої навігації і зв'язку, що забезпечують автоматичне
визначення координат транспортного засобу і передачу їх у центр
спостереження і управління, а також прийом даних управління з
центру. Крім транспортних завдань наземні споживачі вирішують
завдання геологорозвідки, картографії, геодезії,
землевпорядкування, прив'язки маяків, опорних станцій РНС та інші.
Вимоги до навігаційного забезпечення наземних споживачів на
міжнародному рівні не визначені.
Попередні вимоги до навігаційного забезпечення наземних
споживачів наведені в табл. 2.6.
2.2.5. Вимоги до геодезичного забезпечення споживачів
Вимоги до геодезичного забезпечення різних груп споживачів
значно відрізняються за точністю і оперативністю.
У табл. 2.7 наведені вимоги споживачів до точності
геодезичного забезпечення при вирішенні спеціальних завдань.
Таблиця 2.6
Попередні вимоги до навігаційного забезпечення
наземних споживачів
-----------------------------------------------------------------------------------------------
| N | Завдання, що вирішуються | Характеристики |
|п/п| |-------------------------------------------------------------|
| | | покриття |погрішність визначення|доступність | цілісність |
| | | (дальність)|координат (СКП), м | | |
|---+---------------------------+------------+----------------------+------------+------------|
| 1 |Керування рухом |регіональне,| 1,0 - 10 км |не визначена|не визначена|
| |транспортних засобів: |локальне | | | |
| |по довільних маршрутах; | | | | |
|---+---------------------------+------------+----------------------+------------+------------|
| |по встановлених маршрутах; | "-" | 0,1 - 1,0 км |не визначена|не визначена|
|---+---------------------------+------------+----------------------+------------+------------|
| |при вирішенні спеціальних | | | | |
| |завдань |локальне | 5 - 15 м |не визначена|не визначена|
|---+---------------------------+------------+----------------------+------------+------------|
| 2 |Геологорозвідка та |регіональне,| 1 - 5 м | 0,95 |не визначена|
| |добування корисних копалин |локальне | | | |
|---+---------------------------+------------+----------------------+------------+------------|
| 3 |Прив'язка маяків, опорних |регіональне,| 1 - 5 м | 0,95 |не визначена|
| |станцій РНС |локальне | | | |
|---+---------------------------+------------+----------------------+------------+------------|
| 4 |Картографія, геодезія, |глобальне, | 0,25 - 5,0 м |не визначена|не визначена|
| |землеустрій |регіональне,| | | |
| | |локальне | | | |
-----------------------------------------------------------------------------------------------
Таблиця 2.7
Вимоги споживачів до точності геодезичного забезпечення
-----------------------------------------------------------------------------------------
|Характер| Завдання геодезичного | Споживачі | Вимоги до точності (СКП) |
|завдань | забезпечення | |----------------------------|
| | | | до 1996 р. | до 2000 р. |
|--------+--------------------------+----------------------+-------------+--------------|
| Ф |1. Створення геоцентричної|Космічні дослідження, | 1,0 | 1,0 |
| У |системи координат |фундаментальна наука | 0,05 - 03 | 0,01 - 0,1 |
| Н |(точність віднесення | | | |
| Д |до центру мас Землі), м | | | |
| А |--------------------------+----------------------+-------------+--------------|
| М |2. Визначення параметрів |Навігація, | 1,0 | 1,0 |
| Е |гравітаційного поля Землі:|фундаментальна наука, | 0,5 + 1,0 | 0,3 + 0,5 |
| Н |висоти геоіода глобально, |океанографія, космічна| | |
| Т |м; відхилення прямовисної |геодезія | | |
| А |лінії, сек. дуги | | | |
| Л |--------------------------+----------------------+-------------+--------------|
| Ь |3. Створення фундаменталь-|Фундаментальна наука |30 + локальні|100 + локальні|
| Н |ної астрономогеодезичної |геодинаміка, | мережі |і регіональні |
| И |мережі: кількість пунктів;|споживачі державних | 2 | мережі |
| Й |точність геоцентричних |геодезичних мереж | 0,01 + 0,1 | 1 |
| |координат, м; взаємне |(ДГМ) | | 0,005 + 0,03 |
| |положення пунктів при | | | |
| |довжинах сторін від 20 км | | | |
| |До 5 000 км, м | | | |
| |--------------------------+----------------------+-------------+--------------|
| |4. Визначення параметрів |Служба контролю | 0,003 | 0,002 + 0,001|
| |обертання Землі: |параметрів обертання, | 0,5 | 0,1 |
| |координати полюса, сек. |фундаментальні наука, | | |
| |дуги; всесвітній час, мс |геозія, космічні | | |
| | |досліди | | |
|--------+--------------------------+----------------------+-------------+--------------|
| П |1. Взаємне положення |Космічні досліди, | 0,05 + 0,3 | 0,01 + 0,1 |
| Р |пунктів при довжинах |фундаментальна наука, | | |
| И |сторін від 30 км до |геодинаміка, | | |
| К |5000 км, м |землеустрій, прогноз | | |
| Л | |землетрусів | | |
| А |--------------------------+----------------------+-------------+--------------|
| Д |2. Визначення зв'язків | 1,0 | 1,0 | 0,03 |
| Н |систем координат: | | 0,03 | |
| И |лінійні елементи, м; | | | |
| Й |кутові елементи, угл. сек.| | | |
-----------------------------------------------------------------------------------------
Для вирішення прикладних завдань геодезії вимірювання
виконуються щодо пунктів опорної геодезичної мережі з
використанням способів відносних визначень. Вихід на сантиметровий
рівень точності астрономо-геодезичних мереж до 2000 року, а надалі
на міліметровий рівень до 2010 року, є однією з основних цілей
забезпечення вирішення завдань геодинаміки. Це особливо важливо
для великих сейсмоактивних районів в інтересах вирішення завдань
прогнозування землетрусів.
Потрібний рівень точності визначення координат межових знаків
щодо пунктів Державних геодезичних мереж витікає з вимог до
геодезичного обґрунтування кадастрових зйомок великого масштабу і
закріплення меж землекористування.
Фундаментальні завдання вирішуються засобами і методами
супутникової і традиційної наземної геодезії і гравіметрії.
Прикладні завдання геодезії вирішуються методами і засобами
наземної геодезії, гравіметрії і фотограметрії.
Для вирішення фундаментальних і прикладних завдань геодезії
ведуться дослідження з розробки нових методів і засобів і, у першу
чергу, по використанню космічних радіонавігаційних систем і
космічних геодезичних комплексів.
2.2.6. Узагальнені вимоги до навігаційного забезпечення
основних груп споживачів
Узагальнені вимоги до радіонавігаційного забезпечення
визначені на підставі вимог повітряних, морських, наземних і
космічних споживачів з урахуванням міжнародних вимог по
забезпеченню найбільш масових споживачів радіонавігаційної
інформації - повітряних і морських.
Міжнародні вимоги до навігаційного забезпечення літако- і
кораблеводіння визначені в документах міжнародних організацій ІКАО
і ІМО, крім вимог по доступності і цілісності радіонавігаційних
систем, що знаходяться в стадії розробки. Значення вимог по
доступності і цілісності встановлюються національними
адміністраціями.
Основні узагальнені вимоги до радіонавігаційного забезпечення
наведені в таблиці 2.8.
Таблиця 2.8
Основні узагальнені вимоги споживачів
до радіонавігаційного забезпечення
--------------------------------------------------------------------------------------------
|Споживачі| Завдання, що |Достовірність| Вимоги до навігаційного забезпечення |
| | вирішуються | вирішення |---------------------------------------------------|
| | | завдання |робоча зона|точність (СКП)|доступність|цілісність |
|---------+--------------+-------------+-----------+--------------+-----------+------------|
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
|---------+--------------+-------------+-----------+--------------+-----------+------------|
|Повітряні|Польоти по | 0,9996 |Глобальна, | 0,25 - 5,8 км| 0,999 - |0,999 (10 с)|
| |маршруту | |регіональна| (1) | 0,99999 | |
| |(трасі) | | | | | |
| |--------------+-------------+-----------+--------------+-----------+------------|
| |Польоти в зоні| |Район | 200 м | 0,9999 |0,999 (10 с)|
| |аеродрому | |аеродрому | | | |
| |--------------+-------------+-----------+--------------+-----------+------------|
| |Некатегороване| |Район | 50 - 75 м | 0,9999 |0,999 (2 с) |
| |заходження на | |аеродрому | | | |
| |посадку | | | | | |
| |--------------+-------------+-----------+--------------+-----------+------------|
| |Заходження і | |Зона | 2,0 - 8,5 м | 0,999999 -|0,999999 - |
| |посадка по | |засобів | | 0,9999999 |0,9999999995|
| |категоріям | |посадки | | |(менше 1 с) |
| |ІКАО | | | | | |
| |--------------+-------------+-----------+--------------+-----------+------------|
| |Геодезичні і | |Локальна | 1 - 10 м | 0,999 | 0,999 |
| |геофізичні | | | | | |
| |спостереження | | | | | |
|---------+--------------+-------------+-----------+--------------+-----------+------------|
|Морські |Плавання у | 0,95 |Морська | 1,4 - 3,7 км | 0,99 | 0,99 |
| |відкритому | |поверхня | | | |
| |морі (океані) | |Землі | | | |
| |--------------+-------------+-----------+--------------+-----------+------------|
| |Плавання в | |Райони | 100 - 460 м |0,99-0,997 | 0,99 |
| |прибережній | |прибережних| | | |
| |зоні | |вод | | | |
| |--------------+-------------+-----------+--------------+-----------+------------|
| |Проходження | |Райони | 20 м |0,99-0,997 | 0,99 |
| |вузькостей, | |підходів до| | | |
| |заходження в | |портів | | | |
| |порти (гавані)| | | | | |
| |--------------+-------------+-----------+--------------+-----------+------------|
| |Маневрування в| |Акваторії | 8 м | 0,997 | 0,99 |
| |портах | |портів | | | |
| |--------------+-------------+-----------+--------------+-----------+------------|
| |Картографія і | |Глобальна, | 0,25 - 5 м | 0,99 | 0,9 - 0,99 |
| |океанографія | |регіональна| | | |
| |--------------+-------------+-----------+--------------+-----------+------------|
| |Геологорозвід-| |Локальна, | 1 - 5 м | 0,99 | 0,9 - 0,99 |
| |ка, добування | |регіональна| | | |
| |корисних | | | | | |
| |копалин | | | | | |
|---------+--------------+-------------+-----------+--------------+-----------+------------|
|Наземні |Рух наземного | 0,95 |Регіональна| 1 - 10 км | не |не визначена|
| |транспорту по | |локальна | | визначена | |
| |довільних | | | | | |
| |маршрутах | | | | | |
| |--------------+-------------+-----------+--------------+-----------+------------|
| |Рух наземного | |Регіональна| 0,1 - 1,0 км | не |не визначена|
| |транспорту по | |локальна | | визначена | |
| |встановлених | | | | | |
| |маршрутах | | | | | |
| |--------------+-------------+-----------+--------------+-----------+------------|
| |Вирішення | |Локальна | 5 - 15 | не |не визначена|
| |спеціальних | | | | визначена | |
| |завдань | | | | | |
| |--------------+-------------+-----------+--------------+-----------+------------|
| |Геологорозвід-| |Регіональна| 1 - 5 м | 0,95 |не визначена|
| |ка та | |локальна | | | |
| |добування | | | | | |
| |корисних | | | | | |
| |копалин | | | | | |
| |--------------+-------------+-----------+--------------+-----------+------------|
| |Прив'язка | |Регіональна| 1 - 5 м | 0,95 |не визначена|
| |маяків, | |локальна | | | |
| |опорних | | | | | |
| |станцій РНС | | | | | |
--------------------------------------------------------------------------------------------
_______________
(1) Залежно від району польоту встановлюється національними і
регіональними документами.
3. Загальна характеристика існуючих і розроблюваних
радіонавігаційних систем
Існуючі і розроблювані радіонавігаційні системи по
розташуванню (базуванню) засобів формування радіонавігаційних
полів поділяються на:
космічні (середньоорбітальні і низькоорбітальні);
наземні (стаціонарні і мобільні).
Класифікація існуючих радіонавігаційних систем наведена на
мал. 2.
----------------------------
| РАДІОНАВІГАЦІЙНІ СИСТЕМИ |
----------------------------
--------------------------------------------------------
---------------- ----------------
| КОСМІЧНІ | | НАЗЕМНІ |
---------------- ----------------
------------------------- -----------------------------------------------------
| | | |
----------------- ----------------- -------------------- -------------------- --------------------
| НАВІГАЦІЙНІ | | ГЕОДЕЗИЧНІ | |ДАЛЬНЬОЇ НАВІГАЦІЇ| |БЛИЖНЬОЇ НАВІГАЦІЇ| | СИСТЕМИ ПОСАДКИ |
----------------- ----------------- -------------------- -------------------- --------------------
| ------------- ----------------- |---------------------- | ---------------------- | ----------------------
|--| ГЛОНАСС | | ГЕО-ІК | || "Маршрут" (Альфа) | |-| РСБН-2н (4н; 6н) | |-|СП-50 (68,70,75,80) |
| ------------- ----------------- |---------------------- | ---------------------- | ----------------------
| ------------- |---------------------- | ---------------------- | ----------------------
|--|"ЦИКАДА-М" | ||"Тропік-2" ("Чайка")| |-| ПРС-АРК | |-| ПРМ-4 (5) |
| ------------- |---------------------- | ---------------------- | ----------------------
| ------------- |---------------------- | ---------------------- | ----------------------
---| "ЦИКАДА" | || "Тропік-2п" | |-| "БРАС-3" | --| ЕСП "Плацдарм-1Н" |
------------- |---------------------- | ---------------------- ----------------------
|---------------------- | ----------------------
|| "Марс-75" | |-| РС-10 |
|---------------------- | ----------------------
|---------------------- | ----------------------
-| "Лєна" | |-| РМА, РМД |
---------------------- | ----------------------
| ----------------------
|-| Крабік-Б | | Спеціального
| ---------------------- | призначення
| ---------------------- |
|-| "Пошук" | |
| ---------------------- |
| ---------------------- |
--| ГРАС (ГРАС-2) | |
----------------------
Мал. 2. Класифікація існуючих радіонавігаційних систем
3.1. Космічні системи
За призначенням космічні системи підрозділяються на
навігаційні і геодезичні.
3.1.1. Космічні навігаційні системи (КНС)
Створено і використовуються споживачами:
космічна радіонавігаційна система "Цикада-М";
космічна радіонавігаційна система "Цикада";
глобальна навігаційна супутникова система ГЛОНАСС.
Космічна радіонавігаційна система "Цикада-М"
Космічна, низькоорбітальна, глобальна, допплерівська система
"Цикада-М" призначена для забезпечення судноводіння у водах
Світового океану.
Склад системи - 6 КА, що знаходяться на кругових орбітах на
висоті 1000 км із кутом нахилу 83 град.
Система "Цикада-М" забезпечує визначення координат місця зі
середньоквадратичною погрішністю 80 м. Залежно від географічного
положення судна дискретність обсервації складає 10 - 55 хвилин.
Система використовується, в основному, для визначення місця
розташування суден і корекції суднових інерціальних навігаційних
комплексів. Створювалася КНС "Цикада-М" для навігаційного
забезпечення військових споживачів і експлуатується з 1976 року; з
1990 року відкрита для використання споживачами народного
господарства.
Устаткування наземних засобів контролю і керування виробило
технічний ресурс, ряд елементів апаратури космічних апаратів знято
з виробництва.
Космічна радіонавігаційна система "Цикада"
За призначенням, принципом місцевизначення і характеристиками
КНС "Цикада" аналогічна системі "Цикада-М".
Склад системи - 4 КА. КНС "Цикада" доповнює систему
"Цикада-М", їхнє спільне використання забезпечує скорочення
дискретності обсервацій до 30 хвилин на екваторі.
В експлуатації знаходиться з 1979 року.
Для роботи із системами "Цикада-М" і "Цикада"
використовується апаратура морських споживачів АДК-3, "Шхуна",
СЧ-1 ("Челн-1") і СЧ-2 ("Челн-2").
Аналогом системи "Цикада" є КНС "Транзит" (США).
З 1997 року планується заміна систем "Цикада-М" і "Цикада"
багатоцільовою системою "Цикада-М - УТТХ".
Глобальна навігаційна супутникова система ГЛОНАСС
Космічна, середньоорбітальна, квазідальномірна система
ГЛОНАСС призначена для навігаційного забезпечення необмеженої
кількості споживачів у будь-якому куточку точці Землі,
навколоземного і космічного простору в будь-який час року і доби.
Склад системи - 24 КА, що знаходяться в трьох орбітальних
площинах з кутом нахилу 64,8 град, на висоті 19100 км.
Система забезпечує визначення параметрів із
середньоквадратичною погрішністю (СКП): - планових координат - 30
м; висоти - 30 м; вектора швидкості - 0,15 м/с; часу - 1 мкс.
Для роботи по системі використовується апаратура споживачів:
повітряних - А-724, А-735;
морських - "Шкіпер", "Челн-4";
наземних - ІТІ30М, ІТІ29.
Нині КНС ГЛОНАСС експлуатується в складі 12 - 15 КА. Після
повного розгортання КНС ГЛОНАСС буде основним засобом
радіонавігаційного забезпечення всіх груп споживачів.
З 1990 року ведеться розробка багатоцільової космічної
навігаційної системи ГЛОНАСС-М з більш високими тактико-технічними
характеристиками. Перший етап - створення космічних апаратів з
часом активного існування не менше 5 - 7 років, повинен бути
завершений у 1995 році.
Аналогом КНС ГЛОНАСС є американська система GPS ("Навстар").
3.1.2. Космічні геодезичні системи
Космічний геодезичний комплекс Гео-ІК
Комплекс Гео-ІК призначений для виконання вимірювань,
спрямованих на підвищення точності побудови загальноземної системи
координат, а також уточнення характеристик гравітаційного поля
Землі.
До складу комплексу входять 1 - 2 геодезичних космічних
апарати, що знаходяться на орбітах висотою 1500 км із кутом нахилу
74 град. (або 83 град.).
Комплекс Гео-ІК забезпечив створення єдиної геоцентричної
системи координат з точністю (СКП) положення пунктів 3 - 5 м.
Характеристики комплексу Гео-ІК, однак, не відповідають
перспективним вимогам по точності вимірів і він буде
використовуватися до планованого впровадження з 1995 року
комплексу другого покоління Гео-ІК-2.
Аналогом космічного геодезичного комплексу Гео-ІК є система
"Геосат" (США).
Основні тактико-технічні характеристики існуючих і
розроблюваних вітчизняних космічних систем наведені в табл. 3.1.
Таблиця 3.1
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
| Стан |Призна-|Назва системи|Загальна характеристика| Склад |Діапазон робочих|Площа робочої|Точність (СКП)|Дискретність| Пропускна |Доступність|Цілісність|
| |чення | | |----------------------------------------|частот, МГц | зони, | визначення | вимірів |спроможність| | |
| | | | |кіл-ть | тип апаратури споживачів | |(млн кв. км) |місця (м) | | | | |
| | | | |станцій|--------------------------------| | | | | | | |
| | | | | КА |повітряних|морських |наземних | | | | | | | |
|-------+-------+-------------+-----------------------+-------+----------+----------+----------+----------------+-------------+--------------+------------+------------+-----------+----------|
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 |
|-------+-------+-------------+-----------------------+-------+----------+----------+----------+----------------+-------------+--------------+------------+------------+-----------+----------|
|Існуючі|Навіга-|ГЛОНАСС-М |Середньоорбітальна | 24 | А-724, |Шпікер | Репер, | 1602 - 1620 | Глобальна |Планові коор- |Безперервно | Необмежена | 0,98 |Не визна- |
| |ційні | |квазідальномірна | | А-735, | | ІТІ30М, | 1246 - 1262 | |динати 30; | | | |чена |
| | | | | | Гном | | ІТІ29 | | |висота 30; | | | | |
| | | | | | | | | | |час 1 мкс | | | | |
| | |-------------+-----------------------+-------+----------+----------+----------+----------------+-------------+--------------+------------+------------+-----------+----------|
| | |ЦИКАДА-М |Низькоорбітальна | 6 | - |Шхуна, | - | 399,76 - 401,04| Глобальна | 80 |10 - 55 хв. | Необмежена | 0,98 |Не визна- |
| | | |доплерівська | | |АДК-3, | | 149,91 - 150,39| | | | | |чена |
| | | | | | |Челн-1, -2| | | | | | | | |
| | |-------------+-----------------------+-------+----------+----------+----------+----------------+-------------+--------------+------------+------------+-----------+----------|
| | |ЦИКАДА |Низькоорбітальна | 4 | - |Шхуна, | - | 399,76 - 401,04| Глобальна | 80 |10 - 55 хв. | Необмежена | 0,98 |Не визна- |
| | | |доплерівська | | |Челн-1, -2| | 149,91 - 150,39| | | | | |чена |
| |-------+-------------+-----------------------+-------+----------+----------+----------+----------------+-------------+--------------+------------+------------+-----------+----------|
| |Гео- |ГЕО-ІК |Низькоорбітальна | 1 - 2 | - | - |Спеціальна| 150 - 400 | Глобальна | 3 - 5 | - | Необмежена | - | - |
| |дечна | |доплерівська, | | | | | | | | | | | |
| | | |далекомірна | | | | | | | | | | | |
|-------+-------+-------------+-----------------------+-------+----------+----------+----------+----------------+-------------+--------------+------------+------------+-----------+----------|
|Розроб-|Навіга-|ГЛОНАСС-М |Середньоорбітальна | 24 | А-735, |Шпікер, | Репер, | 1602 - 1616 | Глобальна |Планові коор- |Безперервно | Необмежена | - |Не визна- |
|лювані |ційні | |квазідальномірна | | Гном |Челн-4 | ІТІ30М | 1246 - 1262 | |динати 10; | | | |чена |
| | | | | | | | ІТІ29 | | |висота 10; | | | | |
| | | | | | | | | | |час десятки мс| | | | |
| | |-------------+-----------------------+-------+----------+----------+----------+----------------+-------------+--------------+------------+------------+-----------+----------|
| | |ГЛОНАСС-М |Низькоорбітальна | 7 | - |Шхуна, | - | 399,76 - 401,04| Глобальна | 17 - 33 |10 - 55 хв. | Необмежена | - | Не визна-|
| | |УТТХ |доплерівська | | |АДК-3 | | 149,91 - 150,39| | | | | | чена |
| |-------+-------------+-----------------------+-------+----------+----------+----------+----------------+-------------+--------------+------------+------------+-----------+----------|
| |Гео- |ГЕО-ІК2 |Низькоорбітальна | 1 - 2 | - | - |Спеціальна| 400 | Глобальна | 1 | - | Необмежена |Не визна- |Не визна- |
| |дечна | |середньоорбітальна | | | | | 2000 | | | | |чена |чена |
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
3.2. Наземні системи
Наземні радіонавігаційні системи за дальністю дії поділяються
на:
радіотехнічні системи далекої навігації;
радіотехнічні системи ближньої навігації;
системи посадки.
3.2.1. Радіотехнічні системи дальньої навігації
Знаходяться в експлуатації і використовуються різними групами
споживачів радіотехнічні системи далекої навігації: "Маршрут"
("Альфа"); "Тропік-2" ("Чайка"); "Тропік-2П"; "Марс-75"; "Лєна".
Системи "Маршрут" ("Альфа") і "Тропік-2" ("Чайка") -
стаціонарні, "Тропік-2П", "Марс-75" і "Лєна" - мобільні.
Система "Маршрут" ("Альфа")
Різницево-далекомірна, фазова радіотехнічна система далекої
навігації "Маршрут" ("Альфа") призначена для забезпечення
континентальних і океанічних польотів літаків, плавання морських
суден у відкритих водах.
Склад системи - 3 станції, розташовані в районах міст
Новосибірськ (ведуча), Краснодар і Комсомольськ-на-Амурі
(Російська Федерація).
Система забезпечує визначення планових координат з точністю
(СКП) 2,3 - 7,6 км у робочій зоні площею 140 млн кв. км.
Для роботи із системи використовується апаратура споживачів:
повітряних - А-722, А-723, А-727;
морських - КПФ-6, КПФ-7;
наземних - немає.
Система прийнята в експлуатацію в 1979 році. На базі РНС
"Маршрут" ведеться розробка системи "Маршрут-Д"; відповідно до
завдання в 1993 році завершується будівництво двох додаткових
станцій у районах міст Мурманськ (Російська Федерація) і Чарджоу
(Туркменистан); до 1996 року буде проведена модернізація трьох
діючих станцій. Створювана система "Маршрут-Д" у складі п'яти
станцій забезпечить використання далекомірного методу визначення
місця; точність місцевизначення (СКП) підвищиться до 1 - 5 км.
Робоча зона системи перекриє понад 70% поверхні Землі.
Експлуатація системи "Маршрут" ("Альфа") планується до 2000
року, після чого вирішуватиметься питання про доцільність її
подальшого використання.
Аналогом РНС "Маршрут" ("Альфа") є система "Омега" (США).
Система "Тропік-2" ("Чайка")
Різницево-далекомірна, імпульсно-фазова радіотехнічна система
далекої навігації "Тропік-2" ("Чайка") призначена для визначення
місцезнаходження рухомих об'єктів усіх груп споживачів у регіонах
їх інтенсивного руху з точністю, достатньою для вирішення
транспортних завдань, включаючи некатегороване заходження на
посадку літаків, плавання суден у прибережних водах і керування
рухом наземного транспорту.
В експлуатації знаходяться чотири ланцюги системи:
Європейська, у складі п'яти станцій, розташованих у районах
міст Брянськ (головна), Петрозаводськ (Російська Федерація),
Слонім (Республіка Бєларусь), Сімферополь (Україна) і Сизрань
(Російська Федерація);
Східна, у складі п'яти станцій, розташованих у районах міст
Олександрівськ-Сахалінський (головна), Петропавлівськ-Камчатський,
Уссурійськ, Курильськ та Охотськ (Російська Федерація);
Північна, у складі чотирьох станцій, розташованих у районах
м. Дудинка (головна), с. Таймилар, о. Панкратьєва і м. Інта;
Північно-західна, у складі трьох станцій, розташованих у
районах м. Інта (головна), о. Панкратьєва і с. Туманний.
Система забезпечує визначення планових координат з точністю
(СКП) 120 - 1500 м; загальна площа робочих зон усіх ланцюгів
близько 20 млн кв. км.
Для роботи із системи використовується апаратура споживачів:
повітряних - А-711, А-720, А-723, А-727;
морських - КПІ-5ф, КПІ-6ф, КПІ-7ф, КПІ-8ф;
наземних - "Нєва", "Охта", "Балтика".
Європейський ланцюг прийнятий в експлуатацію в 1972 році;
Східний - у 1986 році; Північний і Північно-західний - в 1992 році
(у дослідну експлуатацію). Проводяться роботи з удосконалювання
Європейського і Східного ланцюгів для забезпечення ідентичності
випромінюваних радіонавігаційних сигналів і підвищення
тактико-технічних і експлуатаційних характеристик. Термін
закінчення робіт - 1996 рік.
Аналогом системи "Тропік-2" ("Чайка") є РНС "Лоран-С" (США).
Система "Тропік-2П"
Різницево-далекомірна, імпульсно-фазова радіотехнічна система
далекої навігації "Тропік-2П" призначена для забезпечення
вирішення завдань в окремих локальних районах.
До складу ланцюга системи входять 3 - 4 станції; площа
робочої зони близько 1 млн кв. км; точність визначення
місцезнаходження (СКП) - 120 - 500 м.
Система "Тропік-2П" сполучається зі стаціонарною РНС
"Тропік-2" ("Чайка") і може використовуватися для нарощування її
радіонавігаційних полів.
Для роботи по системі застосовується літакова
прийомоіндикаторна апаратура А-711, А-720, А-723, А-727. Система
може використовуватися морськими і наземними споживачами.
Аналогом РНС "Тропік-2П" є система "Лоран-Д" (США).
Система "Марс-75"
Різницево-далекомірна, багаточастотна, фазова
радіонавігаційна система "Марс-75" призначена для забезпечення
судноводіння, виконання гідрографічних і спеціальних робіт, а
також польотів літаків зі швидкістю, що не перевищує 1000 км/год.
Для роботи по системі використовується апаратура споживачів:
морських - КПФ-5;
повітряних - А-723, А-727.
Система експлуатується з 1976 року; серійний випуск апаратури
наземних станцій припинений. Експлуатація діючих ланцюгів РНС
"Марс-75" планується до вироблення технічного ресурсу.
Аналогів система "Марс-75" не має.
Система "Лєна"
Різницево-далекомірна, багаточастотна, фазова
радіонавігаційна система "Лєна" розроблена у розвиток РНС
"Марс-75", аналогічна їй за призначенням і принципом дії.
У 1991 році система пройшла державні іспити, питання
подальшого використання її знаходиться в стадії розгляду.
Основні тактико-технічні характеристики існуючих і
розроблюваних радіотехнічних систем далекої навігації наведені в
таблиці 3.2.
Таблиця 3.2
Основні тактико-технічні характеристики
радіотехнічних систем дальньої навігації
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
| Стан |Мобільність| Назва | Загальна | Склад | Смуги | Площа |Точність (СКП)|Дискретність| Пропускна |Доступність| Цілісність |
| | | системи |характеристика|---------------------------------------| робочих |робочої зони | визначення | вимірів |спроможність| | |
| | | | |кількість | тип апаратури споживачів |частот, кГц|(млн кв. км) | місця (м) | | | | |
| | | | | станцій |----------------------------| | | | | | | |
| | | | | |повітряних|морських|наземних| | | | | | | |
|-------+-----------+-----------+--------------+----------+----------+--------+--------+-----------+-------------+--------------+------------+------------+-----------+------------|
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 |
|-------+-----------+-----------+--------------+----------+----------+--------+--------+-----------+-------------+--------------+------------+------------+-----------+------------|
|Існуючі|Стаціонарні|"Маршрут" |Різницево- | 3 | А-722; | КПФ-6 | - | 10 - 17 | 140 | 2300 - 7600 |Безперервно |Не обмежена | 0,99 |Не визначена|
| | |("Альфа") |далекомірна, |(1 ланцюг)| А-723; | КПФ-7 | | | | | | | | |
| | | |фазова | | А-727 | | | | | | | | | |
|-------+-----------+-----------+--------------+----------+----------+--------+--------+-----------+-------------+--------------+------------+------------+-----------+------------|
| | |"Тропік-2" |Різницево- |15 (4 лан-| А-711, | КПІ-5ф,| Нева | 86 - 114 | 20 (4 | 120 - 1500 |Безперервно |Не обмежена | 0,97 |Не визначена|
| | |("Чайка") |далекомірна, |цюги) | А-720, | КПІ-6ф,| | | ланцюги) | | | | | |
| | | |імпульсно- | | А-723, | КПІ-7ф,| | | | | | | | |
| | | |фазова | | А-727 | КПІ-8ф | | | | | | | | |
|-------+-----------+-----------+--------------+----------+----------+--------+--------+-----------+-------------+--------------+------------+------------+-----------+------------|
| |Мобільні |"Тропік-2П"|Різницево- | 3 - 4 | А-711, | КПІ-5ф,| - | 83 - 117 | 1,0 (1 | 120 - 500 |Безперервно |Не обмежена | 0,97 |Не визначена|
| | | |далекомірна, |(1 ланцюг)| А-720, | КПІ-6ф,| | | ланцюг) | | | | | |
| | | |імпульсно- | | А-723, | КПІ-7ф,| | | | | | | | |
| | | |фазова | | А-727 | КПІ-8ф | | | | | | | | |
|-------+-----------+-----------+--------------+----------+----------+--------+--------+-----------+-------------+--------------+------------+------------+-----------+------------|
| | |"Марс-75" |Багаточастот- | 3 - 4 | А-723, | КПФ-5 | - | 64 - 92 | 0,8 - 1,0 | 60 - 350 |Безперервно |Не обмежена | 0,98 |Не визначена|
| | | |на, різницево-|(1 ланцюг)| А-727, | | | | (1 ланцюг) | | | | | |
| | | |далекомірна, | | РС-1 | | | | | | | | | |
| | | |фазова | | | | | | | | | | | |
|-------+-----------+-----------+--------------+----------+----------+--------+--------+-----------+-------------+--------------+------------+------------+-----------+------------|
| | |"Лєна" |Багаточастот- | 3 - 4 | А-723, | КПФ-5 | - | 64 - 92 | 1,4 (1 | 60 - 350 |Безперервно |Не обмежена | 0,98 |Не визначена|
| | | |на, різницево-|(1 ланцюг)| А-727, | | | | ланцюг) | | | | | |
| | | |далекомірна, | | РС-1 | | | | | | | | | |
| | | |фазова | | | | | | | | | | | |
|-------+-----------+-----------+--------------+----------+----------+--------+--------+-----------+-------------+--------------+------------+------------+-----------+------------|
|Розроб-|Стаціонарні|"Маршрут-Д"|Різницево- | 5 (1 | | | - | 10 - 17 | 400 | 1000 - 5000 |Безперервно |Не обмежена | Не визна- |Не визначена|
|лювані | | |далекомірна, | ланцюг) | | | | | | | | | чена | |
| | | |далекомірна, | | | | | | | | | | | |
| | | |фазова | | | | | | | | | | | |
|-------+-----------+-----------+--------------+----------+----------+--------+--------+-----------+-------------+--------------+------------+------------+-----------+------------|
| | |"Тропік- |Різницево- | 10 (2 | А-711, | КПІ-5ф,| Нева | 86 - 114| 14 (2 | 60 - 500 | Безперервно|Не обмежена | Не визна- |Не визначена|
| | |2ЕД" |далекомірна, | ланцюги) | А-720, | КПІ-6ф,| | | ланцюги) | | | | чена | |
| | |"Тропік- |імпульсно- | | А-723, | КПІ-7ф,| | | | | | | | |
| | |2ВДМ" |фазова | | А-727 | КПІ-8ф | | | | | | | | |
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
3.2.2. Радіотехнічні системи ближньої навігації
Знаходяться в експлуатації і використовуються споживачами
радіотехнічні системи ближньої навігації: РСБН-2Н (-4Н,-6Н);
ПРС-АРК; БРАС-3; РС-10; ГРАС (ГРАС-2); "Крабік-Б"; "Пошук".
Системи РСБН-2Н (-4Н,-6Н) використовуються повітряними
споживачами; системи БРАС-3; РС-10; ГРАС (ГРАС-2), "Крабік-Б" -
морськими; система "Пошук" - морськими і наземними.
Системи РСБН-2Н (-4Н,-6Н)
Дальномірно-кутомірна радіотехнічна система ближньої
навігації РСБН-2Н (і її модифікації РСБН-4Н і РСБН-6Н) призначена
для забезпечення літаководіння по повітряних трасах, виходу в
район аеродрому і некатегорованого заходження на посадку.
Система працює за принципом "запит-відповідь", пропускна
здатність не більше 100 літаків одночасно, навігаційна інформація
видається в полярних координатах (дальність-азимут).
Дальність дії системи до 400 км, точність визначення
дальності (СКП) - 100 - 250 м, азимута не гірше 0,5 град.
Системи РСБН-2Н (-4Н; -6Н) працюють у діапазоні частот (канал
дальності 726 - 1000,5 Мгц, канал азимута 873,6 - 935,2 Мгц),
частина якого виділена для роботи систем зв'язку. У зв'язку з цим
основним завданням на найближчий період є переведення систем РСБН
у діапазон частот, виділений для засобів повітряної
радіонавігації, що потребуватиме розробки відповідної апаратури.
Для оснащення окремих трас цивільної авіації вже створюється
радіонавігаційний комплекс ближньої навігації, що складається з
азимутального маяка РМА-90 і далекоміра РМД-90Н. Комплекс
відповідає міжнародним вимогам по забезпеченню польотів літаків по
трасах, при підході й у зоні аеродрому; працює в дозволеному
діапазоні частот, сумісний з закордонною бортовою апаратурою
VOP/ДМЕ.
Серійний випуск РМА-90 запланований на 1993 рік; РМД-90Н - на
1994 рік.
Рішення про подальше використання РСБН буде прийнято після
впровадження системи ГЛОНАСС і Єдиної системи посадки типу
"Плацдарм".
Комплекс ПРС-АРК
Радіонавігаційний комплекс ПРС-АРК призначений для виводу
літака на аеродром посадки. Комплекс складається з наземної
приводної радіостанції і бортового автоматичного радіокомпаса; є
кутомірним навігаційним засобом (видає напрямок польоту літака на
приймаючу радіостанцію); погрішність визначення пеленга - 2 - 5
град.
Приводними радіостанціями обладнані всі аеродроми і
встановлені повітряні траси; серійно випускаються п'ять типів
автоматичних радіокомпасів АРК-9 (-11; -15; -19; -22), якими
обладнаний весь літаковий парк держав Співдружності.
Комплекс ПРС-АРК є резервним радіонавігаційним засобом
забезпечення польотів літаків; за прогнозом буде використовуватися
і після 2000 року.
Система БРАС-3
Різницево-далекомірна радіонавігаційна система БРАС-3
призначена для забезпечення судноводіння в прибережній зоні
плавання і при підході до портів.
До складу ланцюга системи входять 3 станції. Дальність дії
системи до 200 км, точність визначення місця (СКП) 12 - 60 м. Для
роботи по системі використовується бортова прийомоіндикаторна
апаратура ГАЛС, КПФ-ЗК, РС-1. Серійний випуск системи БРАС-3
припинений, система знімається з експлуатації і замінюється
системою РС-10.
Система РС-10
Радіонавігаційна система РС-10 за призначенням і принципом
роботи аналогічна системі БРАС-3, але має більш високі
тактико-технічні й експлуатаційні характеристики.
До складу ланцюга входять 3 - 6 станцій. Дальність дії
системи 250 км, точність визначення місця (СКП) 3,6 - 12,0 м. Для
одержання навігаційної інформації на борті судна використовуються
ті ж типи прийомоіндикаторної апаратури, що і для РНС БРАС-3,
тобто ГАЛС, КПФ-ЗК і РС-1.
Система прийнята в експлуатацію в 1987 році. РНС РС-10 буде
використовуватися морськими споживачами до 2000 року, подальше її
застосування залежить від результатів розробки системи "Спрут".
Аналогами систем БРАС-3 і РС-10 є РНС "Жеолок" (Франція) і
"Хайперфікс" (Англія).
Система ГРАС (ГРАС-2)
Далекомірна радіонавігаційна система ГРАС (і її модифікація
ГРАС-2) призначена для вирішення завдань гідрографії й інших
спеціальних завдань, що вимагають високої точності визначення
місця розташування.
За принципом роботи система є двоканальним радіодалекоміром.
Дальність дії системи 60 км, точність визначення місця (СКП)
0,5 - 1,5 м, пропускна здатність до 5 споживачів одночасно.
Для роботи по системі ГРАС використовується апаратура
споживачів РНК-2; по системі ГРАС-2 - апаратура РД-1.
Система прийнята в експлуатацію в 1975 році. Серійний випуск
системи ГРАС (ГРАС-2) припинений; по мірі виробітку технічного
ресурсу станцій система буде зніматися з експлуатації.
Аналогом системи ГРАС (ГРАС-2) є система "Сіледіс" (Франція).
Система "Крабік-Б"
Далекомірна, фазова радіогеодезична система "Крабік-Б"
призначена для високоточної геодезичної прив'язки рухомих і
стаціонарних надводних об'єктів у прибережній зоні.
Дальність дії системи до 100 км, точність визначення місця
(СКП) - 1 м, пропускна спроможність - 3 споживачі одночасно.
Для роботи із системи використовується апаратура споживачів
АІК.
Система "Крабік-Б" розроблена в 1986 році. У перспективі вона
буде використовуватися до завершення розробки і впровадження
радіогеодезичного комплексу "Крабік-БМ".
Розробка комплексу "Крабік-БМ" розпочата в 1990 році. У
комплексі буде реалізовано чотири режими роботи:
різницево-далекомірний, далекомірний, комбінований і активний
дистанційний (з використанням буйкових
радіомаяків-ретрансляторів).
Планований термін закінчення розробки комплексу "Крабік-БМ" -
1993 рік.
Система "Пошук"
Різницево-далекомірна, фазова радіонавігаційна система
"Пошук" призначена для точного визначення місця розташування при
вирішенні завдань пошуку корисних копалин (у тому числі й на
шельфі), аерофотозйомці, картографії маловивчених районів.
Склад системи - 4 станції; дальність дії до 150 км; точність
визначення місця (СКП) - 20 - 35 м.
Система з 1976 року знаходиться в експлуатації, серійний
випуск припинений.
Основні тактико-технічні характеристики існуючих і
розроблювальних радіотехнічних систем ближньої навігації наведені
в таблиці 3.3.
Основні тактико-технічні характеристики радіотехнічних
систем ближньої навігації
Таблиця 3.3
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
| Стан | Назва | Загальна | Склад | Смуги | Дальність |Точність (СКП)|Дискретність| Пропускна |Доступність| Цілісність |
| | системи |характеристика|---------------------------------------| робочих | дії, км | визначення | вимірів |спроможність| | |
| | | |Кількість | тип апаратури споживачів | частот | | місця, м | | | | |
| | | | станцій |----------------------------| | | | | | | |
| | | | |повітряних|морських|наземних| | | | | | | |
|-------+-----------+--------------+----------+----------+--------+--------+-----------+-------------+--------------+------------+------------+-----------+------------|
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |
|-------+-----------+--------------+----------+----------+--------+--------+-----------+-------------+--------------+------------+------------+-----------+------------|
|Існуючі|РСБН-2Н |Далекомірно- | 1 |РСБН-2с, | - | - |772-1000,5 | 400 | 150 - 20 |Безперервно | 100 | 0,98 |Не визначена|
| |(-4Н; - 6Н)|кутомірна | |5с, 6с, 7с| | |МГц | | | | | | |
| | | | |А-312, 317| | |873,6-935,2| | | | | | |
| | | | |312 | | |МГц | | | | | | |
|-------+-----------+--------------+----------+----------+--------+--------+-----------+-------------+--------------+------------+------------+-----------+------------|
| |ПРС-АРК |Кутомірна | 1 | АРК-9 | - | - |150-1750 | 50 - 360 |1,0 - 2,5 град|Безперервно | Не обмежена| 0,95 |Не визначена|
| | | | | АРК-11 | | |кГц | | | | | | |
| | | | | АРК-15 | | | | | | | | | |
| | | | | АРК-19 | | | | | | | | | |
| | | | | АРК-22 | | | | | | | | | |
| | | | | АРК-25 | | | | | | | | | |
|-------+-----------+--------------+----------+----------+--------+--------+-----------+-------------+--------------+------------+------------+-----------+------------|
| |БРАС-3 |Різницево- | 3 | - | ГАЛС, | - |1,6-2,2 МГц| 200 | 12 - 60 |Безперервно | Не обмежена| 0,9 |Не визначена|
| | |далекомірна, | | | КПФ-3К,| | | | | | | | |
| | |імпульсно- | | | РС-1 | | | | | | | | |
| | |фазова | | | | | | | | | | | |
|-------+-----------+--------------+----------+----------+--------+--------+-----------+-------------+--------------+------------+------------+-----------+------------|
| |РС-10 |Різницево- | 3 - 6 | - | ГАЛС, | - |1,6-2,2 МГц| 250 | 3,6 - 12 |Безперервно |Не обмежена | 0,95 |Не визначена|
| | |далекомірна, | | | КПФ-3, | | | | | | | | |
| | |імпульсно- | | | PC-1 | | | | | | | | |
| | |фазова | | | | | | | | | | | |
|-------+-----------+--------------+----------+----------+--------+--------+-----------+-------------+--------------+------------+------------+-----------+------------|
| |ГРАС |Далекомірна | 1 | - | РНК-2 | - |4100 - 4300| 60 | 0,5 - 1,5 | 0,03 хв. | 5 | 0,93 |Не визначена|
| |(ГРАС-2) | | | | (РД-1) | |Мгц (ГРАС) | | | | | | |
| | | | | | | |3902 - 4198| | | | | | |
| | | | | | | |Мгц | | | | | | |
| | | | | | | |(ГРАС-2) | | | | | | |
|-------+-----------+--------------+----------+----------+--------+--------+-----------+-------------+--------------+------------+------------+-----------+------------|
| |"Крабік-Б" |Далекомірна, | 1 | - | АІК | - |321-331 МГц| 100 | 1,0 | 0,03 хв. | 3 | 0,90 |Не визначена|
| | |фазова | | | | | | | | | | | |
|-------+-----------+--------------+----------+----------+--------+--------+-----------+-------------+--------------+------------+------------+-----------+------------|
| |"Пошук" |Різницево- | 3 - 4 | - | | |1,0-2,4 МГц| 150 | 20 - 35 |Безперервно |Не обмежена | 0,95 |Не визначена|
| | |далекомірна, | | | | | | | | | | | |
| | |фазова | | | | | | | | | | | |
|-------+-----------+--------------+----------+----------+--------+--------+-----------+-------------+--------------+------------+------------+-----------+------------|
|Розроб-|РМА-90 |Кутомірна, | 1 1 | Курс-МП | - | - |108-118 МГц| 350 | 0,5 - 1,0 |Безперервно |100 літаків | Не визна- |Не визначена|
|лювані |РМД-90Н |далекомірна | | Вор-85 | | |950-1215 | | | | | чена | |
| | | | | СД-ДМЕР | | |МГц | | | | | | |
| | | | | р/85 | | | | | | | | | |
|-------+-----------+--------------+----------+----------+--------+--------+-----------+-------------+--------------+------------+------------+-----------+------------|
| |"Спрут" |Різницево- | 3 - 4 | - | - | - |1,6-2,2 МГц| 600 | 15 - 20 |Безперервно |Не обмежена | 0,97 |Не визначена|
| | |далекомірна | | | | | | | | | | | |
|-------+-----------+--------------+----------+----------+--------+--------+-----------+-------------+--------------+------------+------------+-----------+------------|
| |"Крабік-БМ"|Різницево- | 3 - 6 | - | - | - |230-332 МГц| 150 | 0,5 - 3,0 |Безперервно |Не обмежена | 0,97 |Не визначена|
| | |далекомірна, | | | | | | | |(різницево- | | | |
| | |далекомірна, | | | | | | | |далекомірна)| | | |
| | |комбінована, | | | | | | | |0,03 хв. | | | |
| | |активний режим| | | | | | | |(далекомір) | | | |
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
3.2.3. Системи посадки
Системи посадки призначені для отримання на борту літака,
видачі екіпажу й у систему автоматичного керування інформації про
значення і знак відхилення від встановленої траєкторії зниження, а
також для визначення моментів прольоту характерних точок при
заходженні на посадку і виконанні посадки.
Знаходяться в експлуатації і використовуються повітряними
споживачами системи посадки:
метрового діапазону СП-50 (-68; -70; -75; -80);
дециметрового діапазону ПРМГ-4 (-5).
Системи СП-50 (-68; -70; -75; -80) - стаціонарні; ПРМГ-4 (-5)
- стаціонарні і мобільні.
Системи СП-50 (-68; -70; -75; -80)
Системи посадки СП-50 (-68; -70; -75; -80) формують
траєкторію посадки літака і забезпечують його посадку в складних
метеоумовах.
Системи СП-70 (-75; -80) задовольняють вимоги ІКАО і є
аналогом системи ІЛС (США). СП-50 (-68) мають специфічні
відмінності і для роботи по них стандартних приймачів потрібні
спеціальні приставки.
Для роботи по системі метрового діапазону використовується
бортова апаратура "Курс-МП1" (-2; -70) і "Ось-1".
Система ПРМГ-4 (-5)
Призначення системи посадки ПРМГ-4 і її модифікації ПРМГ-5
аналогічне системам СП-50 (-68; -70; -75; -80). ПРМГ-4 і ПРМГ-5
призначені для забезпечення військових повітряних споживачів. Для
роботи по системі ПРМГ-4 (-5) використовується апаратура
споживачів РСБН. Системи СП-50 (-68; -70; - 75; -80), ПРМГ-4 (-5)
будуть використовуватися до впровадження Єдиної системи посадки
типу "Плацдарм", наземна і бортова апаратура якої проходить
державні іспити.
Аналогом системи "Плацдарм" є система мікрохвильової посадки
МЛС (США).
Основні тактико-технічні характеристики існуючих і
розроблюваних систем посадки наведені в таблиці 3.4.
Таблиця 3.4
Основні тактико-технічні характеристики систем посадки
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
| Стан |Назва системи| Загальна | Склад |Смуги робочих| Дальність дії, км |Категорія|Дискретність| Пропускна |Доступність| Цілісність |
| | |характеристика |-----------------------|частот, МГц | | посадки | вимірів |спроможність| | |
| | | |кількість|тип апаратури| | | | | | | |
| | | | станцій | споживачів | | | | | | | |
|-------+-------------+---------------+---------+-------------+-------------+-----------------------+---------+------------+------------+-----------+------------|
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |
|-------+-------------+---------------+---------+-------------+-------------+-----------------------+---------+------------+------------+-----------+------------|
|Існуючі| СП-50 |Стаціонарна, | 3 | Курс-МП1 | 108 - 112 |45 км (канал курсу), | I - II |Безперервно |Не обмежена | 0,986 |Не визначена|
| | СП-68 |метрова | | Курс-МП2 | 328 - 335 |18 км (канал глісади) | | | | | |
| | СП-75 | | | Курс-МП70 | | | | | | | |
| | | | | Ось-1 | | | | | | | |
|-------+-------------+---------------+---------+-------------+-------------+-----------------------+---------+------------+------------+-----------+------------|
| | СП-70 |Стаціонарна, | 3 | Курс-МП1 | 108 - 112 |45 км (канал курсу), | III |Безперервно |Не обмежена | 0,986 |Не визначена|
| | СП-80 |метрова | | Курс-МП2 | 328 - 335 |18,5 км (канал глісади)| | | | | |
| | | | | Курс-МП70 | | | | | | | |
| | | | | Ось-1 | | | | | | | |
|-------+-------------+---------------+---------+-------------+-------------+-----------------------+---------+------------+------------+-----------+------------|
| | ПРМГ4, |Мобільна, | 3 | РСБН-2С, | 772 - 1000,5|45 км (канал курсу), | I - II |Безперервно |Не обмежена | 0,95 |Не визначена|
| | ПРИГ5 |дециметрова | | А-312, | |29 км (канал глісади) | | | | | |
| | | | | РСБН-5С, | | | | | | | |
| | | | | А-317, | | | | | | | |
| | | | | РСБН-7С, | | | | | | | |
| | | | | А-324 | | | | | | | |
|-------+-------------+---------------+---------+-------------+-------------+-----------------------+---------+------------+------------+-----------+------------|
|Розроб-| ЕСП |Стаціонарна, | 3 | МЛС-85, | 5031 - 5091 |37 км (канал курсу) | I - III|Безперервно |Не обмежена | 1,0 |Не визначена|
|лювані |"Плацдарм-1Н"|мобільна, | | ДМЕ-85 | 960 - 1215 | | | | | | |
| | МЛС-МВЛ |дециметрова, | |"Плацдарм-1Б"| | | | | | | |
| | |сантиметрова | | | | | | | | | |
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
3.3. Апаратура споживачів радіонавігаційних систем
Прийомоіндикаторна апаратура споживачів є складовою частиною
радіонавігаційних систем. Для роботи за різними видами
радіонавігаційних систем з урахуванням специфіки розв'язуваних
завдань розробляються і різні типи прийомоіндикаторної апаратури
повітряних, морських і наземних споживачів.
3.3.1. Апаратура споживачів космічних радіонавігаційних
систем
Для роботи по низькоорбітальним КНС "Цикада-М" і "Цикада"
розроблена і випускається корабельна прийомоіндикаторна апаратура
"Шхуна", АДК-3, "Челн-1" (СЧ-1), "Челн-2" (СЧ-2) і
навігаційно-геодезична апаратура "Челн-3" (СЧ-3):
Апаратура СЧ-1, СЧ-2 і СЧ-3 працює за сигналами систем
"Цикада" і "Цикада-М", а також системи "Транзит" (США).
Основні характеристики апаратури споживачів низькоорбітальних
КНС наведені в таблиці 3.5.
Для роботи з середньоорбітальною КНС ГЛОНАСС використовується
апаратура споживачів:
морських - "Шкіпер";
повітряних - А-724;
наземних - 1Т130М, 1Т129.
Прийомоіндикаторна апаратура, що нині випускається, за рядом
експлуатаційних характеристик не повністю задовольняє вимоги
споживачів. На початку 90-х років розпочата розробка більш
досконалої апаратури споживачів другого покоління ("Шкіпер-Н",
"Гном", "Репер", А-735, "Навігатор", "Челн-4"). У цій апаратурі
використовуються цифрові надвеликі інтегральні схеми, сучасні
схемотехнічні рішення і методи цифрової обробки навігаційних
сигналів.
Розроблювана апаратура споживачів КНС ГЛОНАСС другого
покоління працюватиме також і за сигналами американської КНС СР5
("Навстар").
Таблиця 3.5
Основні характеристики апаратури споживачів
низькоорбітальних КНС
-----------------------------------------------------------------------
| Характеристики | Тип апаратури споживачів |
| |----------------------------------------------------|
| |"Шхуна" | АДК-3 | СЧ-1 | СЧ-2 | СЧ-3 |
|----------------+--------+----------+----------+----------+----------|
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
|----------------+--------+----------+----------+----------+----------|
|Назва системи |"Цикада"|"Цикада" |"Цикада" |"Цикада" |"Цикада" |
| | |"Цикада-М"|"Цикада-М"|"Цикада-М"|"Цикада-М"|
| | | |"Транзит" |"Транзит" |"Транзит" |
|----------------+--------+----------+----------+----------+----------|
|Погрішність | 150 | 80 | 50/30 (2)| 50/30 (2)|50 - в на-|
|визначення | | | | |вігаційно-|
|координат місця | | | | |му режимі,|
|(СКП), на | | | | |2 - 3/6 - |
|рухомій основі, | | | | |в геодезич|
|м (1) | | | | |ному режи-|
| | | | | |мі |
|----------------+--------+----------+----------+----------+----------|
|Кількість | 1 | 2 | 2 | 2 | 2 |
|каналів | | | | | |
|----------------+--------+----------+----------+----------+----------|
|Напрацювання на | 750 | 1500 | 500 | 1500 | 1500 |
|відмову, год. | | | | | |
-----------------------------------------------------------------------
Примітка. (1) на ходу погрішність в швидкості 0,1 вуз. призводить
до додаткової погрішності визначення координат в
середньому до 36 м для апаратури "Шхуна" і 7 - 10 м для
інших типів апаратури;
(2) в чисельнику по КНС "Цикада", "Цикада-М";
в знаменнику - по КНС "Транзит".
3.3.2. Апаратура споживачів наземних радіонавігаційних систем
В експлуатації знаходиться значна кількість типів різної
бортової апаратури споживачів наземних радіонавігаційних систем, з
яких більше половини розроблені на застарілій елементарній базі,
мають великі масогабаритні характеристики, низьку надійність,
морально застарілі і зняті з виробництва.
Апаратура, що серійно випускається, не відповідає міжнародним
вимогам і не конкурентоспроможна на світовому ринку.
Задані і ведуться розробки нових зразків прийомоіндикаторів,
що забезпечують роботу по наземних РНС: "Квиток-3Н", "Квиток-4С",
"Спрут".
Усі розробки задавалися військовими відомствами і призначені
для вирішення завдань повітряних і морських споживачів. Висока
вартість літакової і корабельної апаратури виключає її широке
використання масовими споживачами народного господарства.
Цільова апаратура для наземних споживачів до 90-х років не
створювалася. З 1991 року для вирішення спеціальних завдань по
забезпеченню керування наземним транспортом ведеться розробка
прийомоіндикатора "Охта".
Основні характеристики прийомоіндикаторів наземних
радіонавігаційних систем загального призначення наведені в табл.
3.6.
Таблиця 3.6
Основні характеристики прийомоіндикаторів наземних
радіонавігаційних систем загального призначення
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
| N | Назва РНС | Споживачі | Споживачі |
|п/п| і характеристики |------------------------------------------+-------------------------------------------------------------------------------|
| | | морські | морські | повітряні |
| | |------------------------------------------+---------------------------------------+---------------------------------------|
| | | тип апаратури | тип апаратури | тип апаратури |
|---+--------------------+------------------------------------------+---------------------------------------+---------------------------------------|
| | | ГАЛС| КПФ-5 | КПФ-6 | КПФ-7 | РС-1 | КПІ-5Ф | КПІ-6Ф | КПІ-7Ф | КПІ-8Ф | А-711 | А-720 | А-723 | А-727 |
|---+--------------------+-----+-------+---------+---------+--------+---------+---------+---------+---------+---------+---------+---------+---------|
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 |
|---+--------------------+-----+-------+---------+---------+--------+---------+---------+---------+---------+---------+---------+---------+---------|
| 1 |Назва РНС |БРАС |МАРС-75| МАРШРУТ | МАРШРУТ | РС-10 |ТРОПІК-2 |ТРОПІК-2 |ТРОПІК-2 |ТРОПІК-2 |ТРОПІК-2 |ТРОПІК-2 |ТРОПІК-2 |ТРОПІК-2 |
| | | | | ОМЕГА | ОМЕГА | БРАС |ТРОПІК-2П|ТРОПІК-2П|ТРОПІК-2П|ТРОПІК-2П|ТРОПІК-2П|ТРОПІК-2П|ТРОПІК-2П|ТРОПІК-2П|
| | | | | | |МАРС-75 |ЛОРАН-С |ЛОРАН-С |ЛОРАН-С |ЛОРАН-С |ЛОРАН-С |ЛОРАН-С |ЛОРАН-С |ЛОРАН-С |
| | | | | | | | | | | | | | |МАРШРУТ |
| | | | | | | | | | | | | | |ОМЕГА |
| | | | | | | | | | | | | | |МАРС-75 |
| | | | | | | | | | | | | | |ЛЄНА |
|---+--------------------+-----+-------+---------+---------+--------+---------+---------+---------+---------+---------+---------+---------+---------|
| 2 |Точність (СКП) |12-60| 60-350|2300-7600|2300-7600| 3,6-12 | 120-1000| 120-1000| 120-1000| 120-1000| 120-1000|120-1000 | 120-1000| 100-400 |
| |визначення координат| | |2000-4000|2000-4000| 12-60 | 120-500 | 120-500 | 120-500 | 120-500 | 120-500 |120-500 | 120-500 | 100-400 |
| |місця, м | | | | | 60-350 | 100-450 | 100-450 | 100-450 | 100-450 | 100-450 | | 100-450 | 100-400 |
| | | | | | | | | | | | | |2300-7600|1200-3600|
| | | | | | | | | | | | | |2000-4000|1200-3600|
| | | | | | | | | | | | | | 60-350 | |
|---+--------------------+-----+-------+---------+---------+--------+---------+---------+---------+---------+---------+---------+---------+---------|
| 3 |Напрацювання на | 500 | 600 | 500 | 1000 | 600 | 500 | 250 | 360 | 1200 | 350 | 500 | 2000 | 2000 |
| |відмову, год. | | | | | | | | | | | | | |
|---+--------------------+-----+-------+---------+---------+--------+---------+---------+---------+---------+---------+---------+---------+---------|
| 4 |Маса комплекту, кг | 90 | 85 | 53 | 60 | 25 | 32 | 283 | 125 | 46 | 25 | 15 | 23 | 23 |
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
3.4. Ступінь задоволення вимог споживачів існуючими
радіонавігаційними системами
Існуючі радіонавігаційні системи, виходячи зі свого
призначення, мають різні робочі зони - від локальних і
регіональних до глобальних розмірів.
Системи посадки і ближньої радіонавігації формують мало
розмірні (локальні) робочі зони і використовуються для вирішення
тільки спеціальних завдань деякими групами споживачів.
Системи далекої радіонавігації, маючи значні розміри робочих
зон, створювалися в основному в інтересах військових споживачів і
розміщалися у визначених районах держав Співдружності без обліку
їхнього використання в інтересах народного господарства. Зі
створенням космічних радіонавігаційних систем "Цикада-М", "Цикада"
і ГЛОНАСС з'явилася можливість одержання глобального
радіонавігаційного поля. Однак при неповному розгортанні системи
ГЛОНАСС і значних обмеженнях по дискретності часу обсервації
системи "Цикада", не забезпечується формування безперервного
радіонавігаційного поля в наземній і навколоземній поверхнях.
З порівняння тактико-технічних характеристик існуючих
радіонавігаційних систем (табл. 3.1, 3.2, 3.3, 3.4) з
узагальненими вимогами споживачів (табл. 2.8) випливає:
КНС ГЛОНАСС при неповному розгортанні системи задовольняє
вимоги основних груп споживачів, крім вимог по доступності і
цілісності;
КНС "Цикада-М", "Цикада" задовольняють вимоги морських
споживачів при плаванні в далекій і ближній зонах, крім вимог по
доступності і цілісності;
РНС "Маршрут" ("Альфа") задовольняє вимоги повітряних,
морських і наземних споживачів при забезпеченні маршрутних
польотів літаків, плаванні суден у відкритих водах далекої зони і
русі наземного транспорту по маршрутах, крім вимог по доступності;
РНС "Тропік-2", "Тропік-2П" задовольняють вимоги повітряних,
морських і наземних споживачів у зоні далекої і ближньої навігації
при польотах літаків, плаванні суден і русі наземного транспорту
по маршрутах, крім вимог по доступності;
РНС "Марс-75" задовольняє вимоги морських споживачів у зоні
далекої і ближньої навігації, крім вимог по доступності;
РНС РС-10 задовольняє вимоги морських споживачів при плаванні
і виконанні спеціальних завдань у зоні ближньої навігації, крім
вимог по доступності;
РНС ГРАС, ГРАС-2, "Пошук", "Крабік-Б" задовольняють вимоги
морських споживачів при забезпеченні вирішення спеціальних завдань
у радіусі дії до 60 км, крім вимог по доступності;
РСБН, ПРС-АРК задовольняють вимоги повітряних споживачів при
вирішенні завдань приведення літаків у зону аеродрому;
СП-50 (-68, -70, -75, -80), ПРМГ-4 (-5) задовольняють вимоги
повітряних споживачів при вирішенні завдань посадки.
Використання існуючих радіонавігаційних систем для вирішення
різних завдань споживачами наведено в табл. 3.7.
У цілому жодна з існуючих радіонавігаційних систем не
задовольняє повністю сучасні вимоги споживачів до навігаційного
забезпечення.
Радіонавігаційні системи КНС ГЛОНАСС, РНС "Тропік-2"
("Чайка") і "Маршрут" ("Альфа") використовуються основними групами
споживачів (повітряними, морськими і наземними).
Найбільш повно вимоги споживачів задовольняє КНС ГЛОНАСС. При
формуванні інтегрованих радіонавігаційних полів в окремих регіонах
і морських акваторіях КНС ГЛОНАСС планується використовувати як
основну систему, а РНС "Тропік-2" ("Чайка") і "Маршрут" ("Альфа")
- додаткових.
Інші РНС вирішують спеціальні завдання в інтересах окремих
груп споживачів ("Марс-75", РС-10, ГРАСС і "Цикада" - морських;
РСБН, ПРС-АРК, СП-, ПРМГ - повітряних).
Політика держав Співдружності повинна бути спрямована на
підтримку використання КНС ГЛОНАСС, РНС "Тропік-2" ("Чайка") і
"Маршрут" ("Альфа") як у штатному, так і диференціальному режимах.
Ці системи сполучаються з аналогічними закордонними
радіонавігаційними системами GPS ("Навстар"), "Лоран-С" і "Омега",
що забезпечує можливість їхнього входження в Європейську і Світову
радіонавігаційні мережі.
Таблиця 3.7
Використання існуючих радіонавігаційних систем
для вирішення різних завдань споживачами
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
|Споживачі| Завдання | Радіонавігаційні системи |
| | |--------------------------------------------------------------------------|
| | |Маршрут|Тропік-2|Марс-75|РС-10|ГРАС|РСБН|ПРС-АРК|СП, ПРМГ| Цикада |ГЛОНАСС|
| | |(Альфа)|(Чайка) | | | | | | |Цикада-М| |
|---------+----------------------------+-------+--------+-------+-----+----+----+-------+--------+--------+-------|
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |
|---------+----------------------------+-------+--------+-------+-----+----+----+-------+--------+--------+-------|
|Повітряні|1. Політ по маршруту (трасі)| + | + | - | - | - | + | + | - | - | + |
| |----------------------------+-------+--------+-------+-----+----+----+-------+--------+--------+-------|
| |2. Політ в зоні аеродрому | - | + | - | - | - | + | + | - | - | + |
| |----------------------------+-------+--------+-------+-----+----+----+-------+--------+--------+-------|
| |3. Некатегороване заходження| - | + | - | - | - | + | + | + | - | + |
| |на посадку | | | | | | | | | | |
| |----------------------------+-------+--------+-------+-----+----+----+-------+--------+--------+-------|
| |4. Заходження і посадка по | - | - | - | - | - | - | | + | - | - |
| |категоріях | | | | | | | | | | |
| |----------------------------+-------+--------+-------+-----+----+----+-------+--------+--------+-------|
| |5. Геодезичні і геофізичні | - | - | - | | - | - | - | - | - | + |
| |спостереження | | | | | | | | | | |
|---------+----------------------------+-------+--------+-------+-----+----+----+-------+--------+--------+-------|
|Морські |1. Плавання у відкритому | + | + | + | + | - | - | - | - | + | + |
| |морі | | | | | | | | | | |
| |----------------------------+-------+--------+-------+-----+----+----+-------+--------+--------+-------|
| |2. Плавання в прибережній | - | + | + | + | - | - | - | - | + | + |
| |зоні | | | | | | | | | | |
| |----------------------------+-------+--------+-------+-----+----+----+-------+--------+--------+-------|
| |3. Проходження вузькостей, | - | - | - | - | - | - | - | - | - | + |
| |заходження в порти (гавані) | | | | | | | | | | |
| |----------------------------+-------+--------+-------+-----+----+----+-------+--------+--------+-------|
| |4. Маневрування в портах | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - |
| |----------------------------+-------+--------+-------+-----+----+----+-------+--------+--------+-------|
| |5. Картографія і | - | - | - | + | + | - | - | - | - | - |
| |океанографія | | | | | | | | | | |
| |----------------------------+-------+--------+-------+-----+----+----+-------+--------+--------+-------|
| |6. Прив'язка буїв, дослідже-| - | - | - | + | + | - | - | - | | + |
| |ння морських ресурсів | | | | | | | | | | |
|---------+----------------------------+-------+--------+-------+-----+----+----+-------+--------+--------+-------|
|Наземні |1. Рух по встановлених | + | + | - | - | - | - | - | - | - | + |
| |маршрутах | | | | | | | | | | |
| |----------------------------+-------+--------+-------+-----+----+----+-------+--------+--------+-------|
| |2. Рух по довільних | + | + | - | - | - | - | - | - | - | + |
| |маршрутах | | | | | | | | | | |
| |----------------------------+-------+--------+-------+-----+----+----+-------+--------+--------+-------|
| |3. Прив'язка маяків, | - | - | - | - | - | - | - | - | - | + |
| |наземних РНС | | | | | | | | | | |
| |----------------------------+-------+--------+-------+-----+----+----+-------+--------+--------+-------|
| |4. Геологорозвідка, | - | - | - | - | - | - | - | - | - | + |
| |добування корисних копалин | | | | | | | | | | |
| |----------------------------+-------+--------+-------+-----+----+----+-------+--------+--------+-------|
| |5. Картографія | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - |
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
+ використовується
- не використовується
4. Перспективні напрямки розвитку й удосконалювання систем
радіонавігації
Результати аналізу ступеня задоволення вимог різних груп
споживачів існуючими засобами радіонавігаційного забезпечення
визначають напрями вирішення основних проблем:
підвищення точності визначення місця об'єкта;
підвищення доступності радіонавігаційних систем;
підвищення цілісності радіонавігаційних систем.
Ці проблеми вирішуються:
застосуванням диференціальних підсистем (режимів) і способів
відносної навігації;
інтегруванням різних радіонавігаційних систем і створенням
єдиного радіонавігаційного поля;
поліпшенням технічних характеристик радіонавігаційних систем
і прийомоіндикаторної апаратури споживачів.
4.1. Диференціальні підсистеми космічних і наземних
радіонавігаційних систем
Підвищення точності навігаційних визначень при використанні
космічних і наземних радіонавігаційних систем може бути досягнуто
застосуванням режиму обліку диференціальних виправлень,
обумовлених у точках, координати яких відомі з високою точністю.
Диференціальна підсистема повинна складатися з:
контрольно-коригувальної станції, що здійснює визначення
диференціальних виправлень і їхнє формування для передачі;
каналу передачі диференціальних виправлень споживачам;
прийомної апаратури споживачів, що забезпечує прийом і облік
диференціальних виправлень.
Окремим випадком диференціального режиму є спосіб відносної
навігації, що дозволяє покращити точносні характеристики штатних
режимів РНС наземного або космічного базування. Найбільше
застосування цей спосіб знаходить при вирішенні завдань взаємного
координування об'єктів, що працюють за сигналами однієї
радіонавігаційної системи, коли не потрібне знання точних
абсолютних координат. При взаємному координуванні групи об'єктів
(кораблів, літаків та ін.) один з них визначається як опорний,
поточні абсолютні координати якого приймаються за початок системи
відносних координат і передаються по зв'язному каналу на інші
об'єкти, де визначаються координати щодо опорного об'єкта.
У відносних координатах частка систематичної погрішності буде
істотно скорочуватися при зменшенні відстані до опорного об'єкта і
часу між обсерваціями. У крайньому випадку погрішності відносного
місцевизначення обмежуються інструментальними погрішностями
прийомоіндикаторної апаратури споживачів.
4.1.1. Диференціальні підсистеми космічних радіонавігаційних
систем
При створенні диференціальних підсистем космічних
радіонавігаційних систем на контрольно-коригувальній станції
визначаються поправки, обумовлені ефемеридними погрішностями,
відхідом шкал часу супутників і впливом середовища поширення
навігаційних сигналів.
Обчислені на контрольно-коригувальній станції систематичні
погрішності (поправки) передаються у вигляді коригувальної
інформації з каналів зв'язку споживачам.
Одним з варіантів диференціальної підсистеми може бути
побудова контрольно-коригувальної станції у вигляді
псевдосупутника, що передає споживачам диференціальні поправки
одночасно з випромінюванням навігаційного сигналу, аналогічного
випромінюваному із супутника навігаційної системи.
Реалізація диференціальної підсистеми КНС ГЛОНАСС забезпечить
точність абсолютного місцевизначення 2 - 5 м і відносного - у
межах 1 м. Більш висока точність відносного місцевизначення,
порядку декількох см (+- 10 ( в ступені -6) довжини базової
лінії), буде забезпечуватися при геодезичних вимірах з
використанням фази несучого і спеціального методів обробки
результатів.
Для впровадження диференціальних підсистем необхідні:
1. Розробка апаратури контрольно-коригувальної станції, що
забезпечує прийом навігаційних сигналів супутників, визначення і
формування коригувальної інформації (виправлень).
2. Розробка прийомоіндикаторної апаратури споживачів, що
працює в штатному і диференціальному режимах.
3. Розробка апаратури сполучення (інтерфейсів) з апаратурою
каналів передачі/прийому коригувальної інформації.
4. Вибір і розробка (при необхідності) різних каналів
передачі коригувальної інформації.
Для передачі диференціальних виправлень планується
використовувати формати кадрів рекомендованого стандарту
спеціального комітету SC-104 морської радіотехнічної комісії (RTCM
США).
4.1.2. Диференціальні підсистеми наземних радіонавігаційних
систем
Реалізація диференціальних підсистем (режимів) наземних
радіонавігаційних систем, особливо ОНЧ і НЧ діапазонів, заснована
на обліку просторово-тимчасової кореляції погрішностей при
незначному (до 200 - 500 км) віддаленні об'єкта від
контрольно-коригувальної станції.
Диференціальний режим використання РНС "Маршрут" ("Альфа")
дозволяє підвищити точність визначення місця до 0,6 - 2,5 км
(практично в 2 рази) для зон з радіусом 500 км щодо
контрольно-коригувальної станції, що передає диференціальні
поправки. Розроблено апаратуру "Рейдер-2" для визначення і
передачі диференціальних поправок.
Реалізація диференціального режиму в системах типу "Тропік"
("Чайка") дозволить підвищити точність місцевизначення до 10 - 50
м для зон з радіусом до 200 км щодо контрольно-коригувальної
станції.
Практична реалізація диференціального режиму пов'язана із
створенням апаратури контрольно-коригувальної станції, вибором
необхідного каналу передачі і розробкою нового покоління
прийомоіндикаторів, у яких повинен забезпечуватись прийом і облік
диференціальних поправок.
Розроблено раціональний варіант реалізації диференціального
режиму в РНС "Тропік" ("Чайка"), заснований на сполученні функцій
існуючих контрольних пунктів у системі "Тропік" ("Чайка") і
контрольно-коригувальних станцій, що визначають і передають
диференціальні поправки. Для цього необхідно дообладнування
контрольних пунктів системи спеціальною вимірювальною апаратурою й
апаратурою зв'язку.
На такій суміщеній контрольно-коригувальній станції крім
контролю і керування станціями системи одночасно визначають і
передають по каналу зв'язку диференціальні поправки на
передавальні станції системи, де вони по навігаційному каналу
передаються споживачам. Таким чином, проблема передачі
диференціальних поправок з використанням навігаційного каналу РНС
"Тропік" ("Чайка") може бути вирішена без спеціального каналу
передачі. Перспективним у цьому напрямку є використання
навігаційного каналу "Тропік" ("Чайка") при передачі
диференціальних поправок для споживачів космічної навігаційної
системи ГЛОНАСС.
4.2. Інтегрування радіонавігаційних систем
Донині широко використовуваними радіонавігаційними системами
(основними і додатковими) є наземні РНС. Їхнє подальше
застосування не дозволяє задовольнити зростаючі вимоги до
навігаційного забезпечення основних груп споживачів по точності,
доступності і цілісності.
З впровадженням космічних радіонавігаційних систем нового
покоління ГЛОНАСС (Росія) і GPS (США) з'являється можливість
задоволення вимог більшості споживачів по точності навігаційного
забезпечення. Однак і в цьому випадку можуть бути не задоволені
вимоги споживачів по доступності і цілісності (особливо для
повітряних і морських споживачів).
Для покращення таких характеристик навігаційного забезпечення
РНС, як доступність і цілісність, доцільно створення інтегрованих
РНС. Покращення доступності і цілісності інтегрованих РНС
досягається за рахунок багаторазового радіонавігаційного покриття.
Одночасне функціонування декількох вітчизняних та закордонних
космічних і наземних радіонавігаційних систем створює реальну
можливість їхнього спільного або інтегрованого використання з
метою досягнення більш високих характеристик по точності,
доступності і цілісності.
Можливі варіанти інтегрування:
1. Космічна РНС - космічна РНС;
2. Наземна РНС - космічна РНС;
3. Наземна РНС - наземна РНС.
4.2.1. Інтегрування космічних радіонавігаційних систем
Ціль інтегрування космічних радіонавігаційних систем -
створення універсальної РНС, що виконує функції основної
радіонавігаційної системи для повітряних, морських, наземних і
космічних споживачів.
Інтегрування космічних радіонавігаційних систем може
здійснюватися на рівні:
КНС "Цикада" - ГЛОНАСС;
КНС ГЛОНАСС - GPS.
Космічні системи "Цикада-М", "Цикада" і ГЛОНАСС створювалися
як автономні системи. Модернізація низькоорбітальних КНС
"Цикада-М" і "Цикада" припускає в рамках інтегрування підвищення
характеристик точності, доступності за рахунок підвищення якості
ефемеридно-часового забезпечення за допомогою супутників системи
ГЛОНАСС і відповідних алгоритмів спільної обробки інформації в
прийомоіндикаторній апаратурі споживачів.
Ефективність від інтегрування КНС "Цикада" і КНС ГЛОНАСС може
бути досягнута в сучасних умовах неповного орбітального
угруповання супутників системи ГЛОНАСС. Прогнозована доступність
інтегрованої системи "Цикада"/ГЛОНАСС для морських споживачів
зросте з 0,68 до 0,98 при спільному використанні 12 - 14
супутників системи ГЛОНАСС і 6 - 8 супутників системи "Цикада".
Одним з найбільш перспективних напрямків інтегрування КНС -
КНС є інтегрування КНС ГЛОНАСС і КНС GPS (США).
Інтегрування систем ГЛОНАСС і GPS припускає:
інтеграцію радіонавігаційних полів, тобто можливість
спільного використання навігаційних параметрів кожної із систем,
що інтегруються, при вирішенні навігаційного завдання;
інтегрування прийомоіндикаторної апаратури споживачів,
здатної працювати в системі ГЛОНАСС/GPS. Для спільного
використання навігаційних параметрів (псевдодальностей і
псевдошвидкостей) необхідне усунення наявних розбіжностей у
використовуваних системах координат і шкалах часу систем ГЛОНАСС і
GPS.
Ефемеридна інформація, що надходить від супутників кожної із
систем, розраховується з своїй системі координат: ПЗ-90 для
ГЛОНАСС і WGS-84 для GPS. Для переходу від однієї координатної
системи до іншої повинні бути експериментально визначені елементи
трансформуючої матриці з використанням апаратури споживачів систем
ГЛОНАСС і GPS.
Для усунення розбіжності системних шкал часу повинні
регулярно визначатися і закладатися до складу
координатно-тимчасової інформації на борт кожного супутника
системи ГЛОНАСС частотно-тимчасові поправки.
Реалізація принципу інтегрування космічних радіонавігаційних
систем ГЛОНАСС і GPS визначається насамперед тим, наскільки швидко
будуть вирішені питання, пов'язані з інтегруванням
радіонавігаційних полів, а також із стандартизацією і розробкою
інтегрованої прийомоіндикаторної апаратури споживачів.
Інтегрування космічних систем ГЛОНАСС і GPS дозволить
створити основну глобальну радіонавігаційну систему, що
задовольняє існуючі і перспективні вимоги повітряних, морських,
наземних і космічних споживачів.
4.2.2. Інтегрування наземних і космічних радіонавігаційних
систем
Інтегрування наземних і космічних радіонавігаційних систем
дозволить створити інтегровану радіонавігаційну систему, що
перевершить за своїми технічними характеристиками кожну з систем,
що входять до неї. Як і при інтегруванні космічних
радіонавігаційних систем створення інтегрованих наземних і
космічних систем припускає інтеграцію радіонавігаційних полів і
інтеграцію прийомоіндикаторної апаратури споживачів, що вимагає
усунення наявних розбіжностей у використовуваних системах
координат і шкалах часу.
Одним із шляхів інтегрування вітчизняних наземних і космічних
радіонавігаційних систем є інтегрування систем "Чайка"/ГЛОНАСС.
Інтегрування зазначених систем дозволить поліпшити
доступність і цілісність у географічних районах, обумовлених
межами покриття, створюваного ланцюжками станцій наземних РНС. При
доступності і цілісності наземної і космічної систем, кожної в
межах 0,997 - 0,998, ці характеристики в інтегрованих РНС будуть
близькі до 1,0.
Інтегрована радіонавігаційна система "Чайка"/ГЛОНАСС зможе
надалі використовуватися як основна система для всіх етапів
навігації, крім категорованого заходження і посадки та
маневрування в акваторії порту.
4.2.3. Інтегрування наземних радіонавігаційних систем
В умовах, коли застосування перспективної космічної
радіонавігаційної системи ГЛОНАСС обмежено в зв'язку з її неповним
розгортанням, залишається актуальним подальше використання
наземних РНС "Чайка" і "Лоран-С", особливо при їхньому
інтегруванні з космічними навігаційними системами, відповідно:
"Чайка"/ГЛОНАСС і "Лоран-С"/GPS.
Високі технічні характеристики РНС "Чайка" і "Лоран-С",
велика кількість повітряних і морських споживачів, що мають
прийомоіндикаторну апаратуру, відносно невеликі експлуатаційні
витрати визначили і їхнє ефективне застосування в найближчому
майбутньому.
У перспективі системи "Чайка" і "Лоран-С" планується
використовувати в напрямах:
продовження автономного використання;
сполучення РНС "Чайка"/"Лоран-С" при створенні об'єднаних
міжнародних ланцюгів;
сполучення РНС "Чайка"/"Лоран-С" при створенні об'єднаних
міжнародних ланцюгів;
інтегрування РНС "Чайка"/"Лоран-С".
Продовження автономного використання РНС "Чайка" і "Лоран-С"
пояснюється можливостями збільшення робочих зон і підвищення
точності місцевизначення за рахунок застосування далекомірного і
диференціального режимів, а також використання прийомоіндикаторів,
що працюють по двох різних ланцюгах.
Напрямок сполучення при створенні об'єднаних міжнародних
ланцюгів РНС "Чайка"/"Лоран-С" успішно реалізуються. Відповідно до
Угоди від 31 травня 1988 року ( 840_023 ) між США і Росією
створюється Російсько-американський ланцюг "Чайка"/"Лоран-С" у
складі двох вітчизняних станцій Олександрівськ-Сахалінський,
Петропавлівськ-Камчатський і однієї американської станції на о.
Атту. Цей напрямок перспективний, тому що дозволяє при порівняно
невеликих витратах і короткий термін одержати значні збільшення
радіонавігаційного поля.
Створення подібних об'єднаних ланцюгів передбачається
відповідними міждержавними Угодами:
у Східно-Азіатському регіоні разом з Японією, Китаєм,
Республікою Корея і Росією (у вересні 1992 року в Москві підписана
Угода про створення шести об'єднаних ланцюгів РНС
"Чайка"/"Лоран-С"); до цієї Угоди планується приєднання Індії й
Індонезії;
у Середземноморському регіоні і Чорному морі разом з
Францією, Італією, Туреччиною, Єгиптом, Іспанією, Грецією, Росією,
Тунісом, Алжиром, Марокко (Угода знаходиться в розробці);
у Північно-Західному регіоні і Балтійському морі (у серпні
1992 року укладена Угода між Данією, Францією, Німеччиною,
Нідерландами, Норвегією й Ісландією. До цієї Угоди приєдналася
Росія).
Підвищення ефективності від спільного використання РНС
"Чайка" і "Лоран-С" може бути досягнуте при їхньому інтегруванні.
Для інтегрування РНС "Чайка"/"Лоран-С" необхідно здійснити:
вибір єдиної системи координат для станцій РНС і їхній облік
у прийомоіндикаторах споживачів;
вибір єдиної шкали часу для точної прив'язки випромінювань
станції РНС;
створення інтегрованої апаратури споживачів з використанням
додаткових позаштатних режимів роботи.
4.3. Концепція створення єдиного радіонавігаційного поля
Концепція створення радіонавігаційного поля припускає
створення інтегрованих радіонавігаційних систем.
Єдине радіонавігаційне поле представляє сукупність
інтегрованих радіонавігаційних полів РНС космічного і наземного
базування, що мають єдину (або погоджену) координатно-тимчасову
основу і погоджену структуру навігаційних сигналів.
Ефективність використання єдиного радіонавігаційного поля
буде визначатися ступенем узгодження систем координат і тимчасових
шкал інтегрованих систем.
Єдина координатно-тимчасова основа і погодженість структури
навігаційних сигналів дозволять створити уніфікований ряд
інтегрованих прийомоіндикаторів модульного типу. Модульна
структура повинна забезпечити можливість вибору будь-якими
споживачами необхідного зразка прийомоіндикатора, виходячи зі
складу використовуваних інтегрованих радіонавігаційних систем.
Спільна обробка навігаційних параметрів на рівні вимірів від
трьох будь-яких радіонавігаційних сигналів (один супутник і дві
наземні станції, два супутники й одна наземна станція і т. д.)
підвищить імовірність (надійність) навігаційних визначень.
Надмірність навігаційних вимірів у єдиному радіонавігаційному полі
дозволить також здійснювати контроль якості РНС практично в
реальному масштабі часу.
При складі орбітального угруповання КНС ГЛОНАСС кількістю 12
супутників імовірність визначення координат місця в зоні дії
наземної РНС збільшується від 0,68 до 0,82 і 0,99 з додаванням
відповідно однієї або двох наземних станцій.
Підвищення точнісних характеристик до одиниць метрів
(сантиметрів при фазових вимірах носійної) при одночасному
підвищенні доступності і цілісності навігаційного забезпечення в
районах, обладнаних наземними станціями РНС, може здійснюватися
сполученням функцій наземних РНС із функціями "псевдосупутників" і
при реалізації диференціального режиму КНС ГЛОНАСС.
В основу створення єдиного радіонавігаційного поля може бути
покладене навігаційне поле КНС ГЛОНАСС, що забезпечить єдину
тимчасову шкалу (UTS SU) і систему координат (ПЗ-90) для всіх
наземних РНС.
Використання єдиного радіонавігаційного поля дозволить
забезпечити виконання вимог до навігаційного забезпечення основних
груп споживачів, а також підвищити імовірність безперервного
навігаційного забезпечення і здійснити можливість взаємного
контролю РНС космічного і наземного базування.
На першому етапі єдиним радіонавігаційним полем будуть
охоплені окремі регіони держав Співдружності, що перекриті
робочими зонами наземних РНС, надалі вони будуть збільшуватися в
міру розвитку мережі наземних станцій.
4.4. Перспективи розвитку апаратури споживачів
радіонавігаційних систем
Розвиток прийомоіндикаторної апаратури повинен бути
спрямований на:
підвищення точнісних характеристик за рахунок використання
диференціальних режимів прийому виправлень і зниження
інструментальних погрішностей вимірювального каналу;
розширення функціональних можливостей і сервісних послуг, у
тому числі із застосуванням електронних карт;
підвищення надійності перешкодостійкості й електромагнітної
сумісності;
забезпечення автономних методів контролю цілісності системи;
зменшення масогабаритних характеристик;
зменшення вартості апаратури і доступності для масового
споживача;
забезпечення можливості комплексного використання з іншими
автономними і навігаційними засобами;
уніфікування блоків і вузлів, використовуваних у навігаційній
апаратурі різного призначення;
створення інтегрованої апаратури споживачів модульного типу.
У процесі подальшого розвитку прийомоіндикаторної апаратури
для повітряних, морських, наземних і космічних споживачів найбільш
перспективним напрямом є створення інтегрованого уніфікованого
ряду апаратури.
Графік розробки нової апаратури споживачів до 2000 року
наведений у таблиці 4.1.
Розробка інтегрованої апаратури споживачів є однією з умов,
що забезпечують створення єдиного радіонавігаційного поля.
Оптимальна побудова інтегрованої апаратури споживачів припускає
спільне використання результатів вимірів навігаційних параметрів
по різних РНС при вирішенні навігаційного завдання.
Таблиця 4.1
Графік розробки нової апаратури споживачів
космічних і наземних радіонавігаційних систем
на період до 2000 року
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------
| N | Назва апаратури (шифр) | Замовник | Розробник | Роки |
|п/п| | | |---------------------------------------|
| | | | |1993|1994|1995|1996|1997|1998|1999|2000|
|---+-------------------------+-------------------+-----------------+----+----+----+----+----+----+----+----|
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |
|---+-------------------------+-------------------------------------+----+----+----+----+----+----+----+----|
| | |Повітряні споживачі | | | | | | | | |
|---+-------------------------+-------------------------------------+----+----+----+----+----+----+----+----|
| 1 |Інтегрована апаратура |Мінтранс Росії |РНІІ КП НВО | - | | | | | | | |
| |ГЛОНАСС/GPS для |Мінтранс України |"Орізон" | | | | | | | | |
| |цивільних та військових | |Завод | | | | | | | | |
| |авіаційних споживачів | |"Радіовимірювач" | | | | | | | | |
|---+-------------------------+-------------------+-----------------+----+----+----+----+----+----+----+----|
| 2 |Апаратура диференціальної|Мінтранс Росії |РІРВ, НВО ПМ, | - | - | | | | | | |
| |підсистеми ГЛОНАСС/GPS | |МКБ "Компас", | | | | | | | | |
| |для забезпечення посадки | |НІІ АТ | | | | | | | | |
| |літаків на необладнані | | | | | | | | | | |
| |аеродроми ("Посадка") | | | | | | | | | | |
|---+-------------------------+-------------------+-----------------+----+----+----+----+----+----+----+----|
| 3 |Літакова апаратура, що |Міноборони Росії |МКБ "Компас" | - | - | - | - | | | | |
| |працює по сигналах |(ВВС) | | | | | | | | | |
| |наземних і космічних РНС | | | | | | | | | | |
| |("Квиток-4С") | | | | | | | | | | |
|---+-------------------------+-------------------+-----------------+----+----+----+----+----+----+----+----|
| 4 |Літакова геодезична |Роскомзем |НТЦ "Інтер- | - | - | - | - | | | | |
| |апаратура ГЛОНАСС/GPS | |навігація" | | | | | | | | |
| |("Землемір-С") | | | | | | | | | | |
|---+-------------------------+-------------------------------------+----+----+----+----+----+----+----+----|
| | |Морські споживачі | | | | | | | | |
|---+-------------------------+-------------------------------------+----+----+----+----+----+----+----+----|
| 5 |Корабельна навігаційна |Міноборони Росії |РНІІ КП РПЗ | - | - | - | - | - | | | |
| |апаратура ГЛОНАСС/GPS |(ВМФ) |"Оріон" (Україна)| | | | | | | | |
| |для військових кораблів і|Мінтранс РФ | | | | | | | | | |
| |цивільних суден | | | | | | | | | | |
| |("Шпікер-Н") | | | | | | | | | | |
|---+-------------------------+-------------------+-----------------+----+----+----+----+----+----+----+----|
| 6 |Прийомоіндикатор |Мінтранс Росії |НТЦ "Інтер- | - | - | - | | | | | |
| |ГЛОНАСС/GPS і "Чайка"/ | |навігація" | | | | | | | | |
| |"Лоран-С" для малотоннаж-| | | | | | | | | | |
| |них суден (без шифру) | | | | | | | | | | |
|---+-------------------------+-------------------------------------+----+----+----+----+----+----+----+----|
| | |Наземні споживачі | | | | | | | | |
|---+-------------------------+-------------------------------------+----+----+----+----+----+----+----+----|
| 7 |Інтегрована апаратура |Роскартографія |РНІІ КП | - | | | | | | | |
| |ГЛОНАСС/GPS для геодезич-| | | | | | | | | | |
| |них визначень ("Репер") | | | | | | | | | | |
|---+-------------------------+-------------------+-----------------+----+----+----+----+----+----+----+----|
| 8 |Інтегрована апаратура |Роскартографія |РНІІ КП | | - | | | | | | |
| |ГЛОНАСС/GPS для високо- | | | | | | | | | | |
| |точних геодезичних | | | | | | | | | | |
| |визначень ("Репер-2") | | | | | | | | | | |
|---+-------------------------+-------------------+-----------------+----+----+----+----+----+----+----+----|
| 9 |Апаратура супутникової |Роскомзем |РІРВ | - | - | - | | | | | |
| |підсистеми геодезичних | | | | | | | | | | |
| |визначень ГЛОНАСС/GPS | | | | | | | | | | |
| |("Землемір-1") | | | | | | | | | | |
|---+-------------------------+-------------------+-----------------+----+----+----+----+----+----+----+----|
| 10|Малогабаритна геодезична |Роскомзем |НТЦ "Інтер- | - | - | | | | | | |
| |апаратура ГЛОНАСС/GPS | |навігація" | | | | | | | | |
| |("Землемір-2") | | | | | | | | | | |
|---+-------------------------+-------------------+-----------------+----+----+----+----+----+----+----+----|
| 11|Малогабаритна "геодезична|Міноборони Росії |НІІ "Науковий | - | - | | | | | | |
| |апаратура ГЛОНАСС/GPS |(НВ) |центр" | | | | | | | | |
| |("Землемір-2") | | | | | | | | | | |
|---+-------------------------+-------------------+-----------------+----+----+----+----+----+----+----+----|
| 12|Апаратура ГЛОНАСС/GPS |Гол. управл. |НІІ "Квант" | - | - | - | - | | | | |
| |для геодезичних вимірів |геодезії, картогра-|м. Київ | | | | | | | | |
| |"Лагуна" з точністю (СКП)|фії і кадастру | | | | | | | | | |
| |10 м |(Україна) | | | | | | | | | |
|---+-------------------------+-------------------+-----------------+----+----+----+----+----+----+----+----|
| 13|Уніфікований малогабарит-|Гол. управл. |НІІ "Квант" | - | - | | | | | | |
| |ний цифровий індикатор |геодезії, картогра-|м. Київ | | | | | | | | |
| |ГЛОНАСС/GPS з точністю |фії і кадастру | | | | | | | | | |
| |(СКП) 15 м |(Україна) | | | | | | | | | |
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Залежно від виду інтегрованої РНС можливі такі типи
інтегрованої апаратури:
інтегрована апаратура космічних РНС ГЛОНАСС/GPS;
інтегрована апаратура наземної і космічної РНС:
"Чайка"/ГЛОНАСС, "Маршрут"/ГЛОНАСС;
інтегрована апаратура наземних РНС "Чайка"/"Лоран-С".
Для апаратури типу ГЛОНАСС/GPS розробляється міжнародний
стандарт на авіаційний інтегрований прийомоіндикатор і в стадії
узгодження знаходиться проект міжнародного стандарту на морський
інтегрований прийомоіндикатор.
З огляду на невизначеність у вільному (без плати за
користування) допуску до системи GPS, актуальним завданням є
інтегрування вітчизняних наземних РНС і КНС ГЛОНАСС і відповідно
розробка інтегрованої апаратури споживачів.
Розробка інтегрованої апаратури споживачів типу
"Чайка"/ГЛОНАСС, "Маршрут"/ГЛОНАСС і "Чайка"/"Лоран-С" повинна
бути складовою частиною загальної програми створення інтегрованих
РНС.
5. Координація робіт в галузі радіонавігації в державах
Співдружності і організація їхнього фінансування
Для координації робіт в галузі радіонавігації в Співдружності
Незалежних Держав Рішенням Ради глав урядів Співдружності від 22
січня 1993 року створена Міждержавна консультативна рада
"Радіонавігація" ( 997_906 ).
Міждержавна консультативна рада "Радіонавігація" є
міждержавним органом з питань розвитку і спільного використання
радіонавігаційних систем і застосування засобів радіонавігації для
вирішення цільових завдань різними споживачами, а також для
забезпечення відповідною інформацією систем безпеки руху усіх
видів транспортних засобів. Рада виробляє єдину технічну політику
і рекомендації в галузі розвитку і використання радіонавігаційних
систем і засобів у системах керування рухом транспортних об'єктів,
забезпечує розробку і розгляд Міждержавної радіонавігаційної
програми.
Радіонавігаційне забезпечення на повітряному, морському і
наземному транспорті Радою здійснюється з урахуванням Угоди про
далеке радіонавігаційне забезпечення в Співдружності Незалежних
Держав від 12 березня 1993 року ( 997_545 ).
Раду очолює Голова, що обирається по черзі з числа членів
Ради (по одному від кожної держави) терміном на шість місяців.
До функцій Ради входять:
підготовка разом із зацікавленими міністерствами і
відомствами держав-учасниць Співдружності пропозицій з питань
радіонавігаційного забезпечення для розгляду і прийняття рішень
відповідними органами держав-учасниць Співдружності;
визначення напрямку розвитку міжнародного співробітництва в
галузі створення і використання міжнародних радіонавігаційних
систем, маючи на увазі входження радіонавігаційних систем
держав-учасниць Співдружності в Європейську і Світову
радіонавігаційні мережі;
визначення пріоритетних напрямів співробітництва в галузі
радіонавігації між державами-учасницями Співдружності;
вироблення єдиної політики з питань розвитку і використання
радіонавігаційних систем, створення систем керування транспортом і
внесення відповідних пропозицій до Ради глав урядів Співдружності.
Рада у своїй діяльності керується Положенням, затвердженим
Рішенням Ради глав урядів Співдружності Незалежних Держав 28
квітня 1993 року ( 997_546 ).
Діяльність Ради забезпечується Науково-технічним центром
"Інтернавігація", що є одночасно постійно діючим робочим органом
Міжвідомчої комісії "Інтернавігація" (Російська Федерація).
Місцезнаходження НТЦ "Інтернавігація" - місто Москва.
З метою організації більш ефективного використання різних
радіонавігаційних систем у Співдружності Незалежних Держав
доцільно створити Міждержавний навігаційно-інформаційний центр
(МНІЦ), основними завданнями якого повинні бути:
забезпечення споживачів держав-учасниць Співдружності
інформацією про космічніх і наземних РНС (ГЛОНАСС, "Чайка",
"Альфа" та ін.) для найбільш повного використання їхніх
можливостей;
забезпечення споживачів держав-учасниць Співдружності
інформацією про РНС США (GPS, "Лоран-С", "Омега");
взаємодія з відомчими навігаційними центрами і організаціями;
взаємодія з інформаційними центрами США;
видача інформації про плановані перерви в навігаційному
забезпеченні системи ГЛОНАСС, а також інформації з РНС "Чайка",
"Альфа" для прогнозування навігаційного рельєфу в районі
споживача;
видача інформації про непланові перерви в навігаційному
забезпеченні для аналізу роботи навігаційної апаратури споживачів
і точності навігаційних визначень;
видача інформації й повідомлення споживачів про зміну в
складі і стані орбітального угруповання ГЛОНАСС і GPS, майбутні
заповнення системи, початок функціонування за цільовим
призначенням новозапущених, тих що вводяться з орбітального
резерву і після відновлення працездатності бортової апаратури
космічного апарата.
МНІЦ повинен організовувати і проводити автоматизований обмін
інформацією з телефонних каналів зв'язку за допомогою персональних
засобів електронно-обчислювальної техніки і каналоутворюючої
апаратури з квитируванням і документуванням обраної інформації на
комп'ютерних бланках; обмін телеграфною і мовною інформацією з
зовнішніми абонентами; обмін комп'ютерною поштою за допомогою
засобів комерційного зв'язку; розробляти аналітичні огляди,
щомісячні і щотижневі бюлетені і комп'ютерні бланки; вирішувати
спеціальні завдання з розрахунку і прогнозу навігаційного рельєфу,
створюваного вітчизняними і закордонними наземними і космічними
радіонавігаційними системами, зон видимості навігаційних космічних
апаратів для заданих районів у визначені проміжки часу;
забезпечувати ведення обліку на засобах електронно-обчислювальної
техніки картотек рекламної і сертифікаційної діяльності по зразках
апаратури споживачів, виготовленої в державах Співдружності й
інших країнах. Фінансування робіт з розгортання МНІЦ і
забезпечення його функціонування повинне здійснюватися при
частковій участі всіх держав Співдружності.
Реалізацію Міждержавної радіонавігаційної програми
передбачається здійснювати в два етапи:
На I етапі - до 1997 року повинні бути виконані роботи і
проведені організаційні заходи щодо підвищення ефективності
використання існуючих радіонавігаційних систем.
Для цього необхідно:
повністю розгорнути Глобальну навігаційну супутникову систему
ГЛОНАСС;
розробити апаратуру контрольно-коригувальних станцій і
відповідну апаратуру споживачів для створення диференціальних
підсистем ГЛОНАСС і "Чайка";
переобладнати існуючі наземні станції Східного і
Європейського ланцюгів РНС "Чайка" із застосуванням твердотільних
передавачів;
розробити, при необхідності, план додаткового розвитку мережі
наземних станцій РНС "Чайка" на територіях держав Співдружності;
ввести в експлуатацію РНС "Маршрут-Д" ("Альфа") у складі
п'яти станцій;
розробити інтегровану апаратуру споживачів для спільного
використання вітчизняних і закордонних радіонавігаційних систем
ГЛОНАСС/GPS, "Чайка"/"Лоран-С", "Альфа"/"Омега";
розробити проекти автоматизованих систем керування
транспортом на базі радіонавігаційних систем ГЛОНАСС і "Чайка";
провести роботи по сполученню наземних радіонавігаційних
систем "Чайка"/"Лоран-С";
створити об'єднану систему спільного використання
радіонавігаційних систем "Альфа"/"Омега".
На II етапі - до 2000 року повинні бути виконані роботи з
інтеграції радіонавігаційних систем, впровадження диференціальних
підсистем і забезпеченню функціонування інфраструктури
радіонавігаційного забезпечення держав Співдружності.
Для підвищення ефективності використання існуючих
радіонавігаційних систем, забезпечення їхньої доступності для всіх
груп споживачів, покращення оперативного управління ними,
необхідно розробити і ввести в дію "Положення про радіонавігаційне
забезпечення в державах Співдружності".
Фінансування робіт з реалізації Міждержавної
радіонавігаційної програми повинно здійснюватися з державних
бюджетів держав Співдружності цільовим призначенням. Можливе
залучення коштів інвесторів з інших держав. Розробка і створення
радіонавігаційних систем спеціального призначення повинно
фінансуватися міністерствами і відомствами держав Співдружності,
що замовляють ці РНС.
Фінансування розробки і серійного випуску апаратури
споживачів потрібно здійснювати за рахунок коштів замовників,
підприємств-розробників з наступною реалізацією продукції
споживачам.
У зв'язку з тим, що організації, які керують транспортними
засобами держав Співдружності, зацікавлені в навігаційному
забезпеченні практично у всіх регіонах Земної кулі, необхідно
розвивати міжнародне співробітництво в галузі навігаційного
забезпечення з іншими державами світу.
Основні напрямки розвитку:
входження у Світове радіонавігаційне співтовариство через
членство і роботу в міжнародних і національних організаціях (ІКАО,
ІМО, МАМС, МЕК, МККР, РТСМ, РТСА, "Дикий Гусак", "Омега", та ін.);
входження радіонавігаційних систем загального призначення в
Європейську і Світову радіонавігаційні мережі шляхом створення
об'єднаних радіонавігаційних систем.
В даний час проводяться:
роботи із США, Японією, Республікою Корея і КНР по створенню
об'єднаних РНС "Чайка" і "Лоран-С" відповідно до міжурядових угод,
що дозволить розширити високоточне радіонавігаційне поле цих
систем на територію суші і моря від Чукотки до Індонезії при
припустимих капітальних витратах;
переговори і готуються міжурядові угоди з Північно-Західними
країнами Європи, Німеччиною, а також з країнами
Середземно-Чорноморського регіону про створення об'єднаних систем
"Чайка"/"Лоран-С" для перекриття високоточним радіонавігаційним
полем Баренцева, Норвезького, Балтійського, Середземного, Чорного
морів і прилягаючих до них територій суші Росії, Скандинавських
країн, Центральної і Південно-східної Європи;
спільні дослідницькі роботи і переговори з США про можливості
об'єднання наддовгохвильових систем "Альфа" і "Омега". Об'єднання
і спільне використання цих систем дозволить мати глобальне
радіонавігаційне поле, здатне забезпечити безпеку польотів
літаків, плавання кораблів (суден) і контроль далеких вантажних
перевезень автомобільним і залізничним транспортом;
робота за участю фахівців у міжнародній і національній
закордонній організаціях по розробці міжнародних стандартів на
апаратуру споживачів, що дозволить підвищити її
конкурентоздатність на світовому ринку і забезпечить проведення
робіт із сполучення вітчизняних і закордонних систем і їхню
сертифікацію;
переговори і пошуки шляхів спільного використання космічних
навігаційних систем ГЛОНАСС і GPS, які Міжнародна організація
цивільної авіації і Міжнародна морська організація запропонували
використовувати як основні радіонавігаційні системи;
роботи спільно з іншими країнами Європи по розробці
Європейського радіонавігаційного плану;
консультації з США та іншими країнами світу про розробку
Міжнародного радіонавігаційного плану.
ВИСНОВОК
Міждержавна радіонавігаційна програма розроблена робочою
групою, створеною рішенням Міждержавної консультативної ради
"Радіонавігація" від 23 березня 1993 року.
Реалізація Міждержавної радіонавігаційної програми дозволить
скоординувати зусилля держав Співдружності в розвитку і більш
ефективному використанні засобів радіонавігації для підвищення
безпеки польотів повітряних суден, плавання кораблів і руху
наземних транспортних засобів.
Радіонавігаційні системи загального застосування, що
розроблюються і знаходяться в експлуатації в державах-учасницях
Співдружності, у подальшому можуть бути інтегровані в Європейську
і Світову радіонавігаційні мережі.
Додаток
Затверджені
Рішенням Ради глав урядів
Співдружності Незалежних
Держав про Міждержавну
радіонавігаційну програму
держав-учасниць
Співдружності Незалежних
Держав
від 15 квітня 1994 року
ЗАХОДИ
щодо реалізації міждержавної радіонавігаційної програми
держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав
Узгоджена участь держав-учасниць Співдружності у виконанні
робіт, передбачених Міждержавною радіонавігаційною програмою,
визначена в таких обсягах:
--------------------------------------------------------------------
|Держави-учасниці Співдружності| Всього (*) | У тому числі на |
| | (млн рублів)|1994 рік (млн рублів)|
|------------------------------+-------------+---------------------|
|Азербайджанська Республіка | 9,5 | 2,6 |
|------------------------------+-------------+---------------------|
|Республіка Казахстан | 250,0 | 50,0 |
|------------------------------+-------------+---------------------|
|Киргизька Республіка | 6,0 | 1,0 |
|------------------------------+-------------+---------------------|
|Російська Федерація | 4526,6 | 1269,4 |
|------------------------------+-------------+---------------------|
|Республіка Узбекистан | 174,3 | 45,3 |
--------------------------------------------------------------------
_______________
(*) Обсяги фінансування в рублях Російської Федерації
визначені в цінах березня 1994 року.
ПЕРЕЛІК РОБІТ,
за якими здійснюється часткове фінансування
----------------------------------------------------------------------------
| N | Назва роботи | Строки |Загальна | Обсяг часткового |
|п/п| |виконання|вартість |фінансування (млн руб)|
| | | |(млн руб)|----------------------|
| | | | | всього | на 1994 р.|
|---+---------------------------+---------+---------+----------+-----------|
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
|---+---------------------------+---------+---------+----------+-----------|
| 1 |Розробка багатоцільової | 1994 - | 1088,5 | | |
| |глобальної навігаційної | 2000 рр.| | | |
| |системи "ГЛОССАН-М" | | | | |
|---+---------------------------+---------+---------+----------+-----------|
| |Азербайджанська Республіка | | | 2,5 | 0,35 |
| |Республіка Казахстан | | | 50,0 | 10,00 |
| |Киргизька Республіка | | | 5,0 | 0,70 |
| |Російська Федерація | | | 996,0 | 142,60 |
| |Республіка Узбекистан | | | 35,0 | 5,00 |
|---+---------------------------+---------+---------+----------+-----------|
| 2 |Розробка уніфікованого | 1994 р. | 19,0 | | |
| |морського радіомаяка | | | | |
| |"Звір-М" | | | | |
|---+---------------------------+---------+---------+----------+-----------|
| |Азербайджанська Республіка | | | 0,5 | 0,5 |
| |Республіка Казахстан | | | 1,0 | 1,0 |
| |Російська Федерація | | | 17,5 | 17,5 |
|---+---------------------------+---------+---------+----------+-----------|
| 3 |Створення мережі берегових | 1994 - | 160,0 | | |
| |опорних і контрольних | 1996 рр.| | | |
| |станцій дифрежиму | | | | |
|---+---------------------------+---------+---------+----------+-----------|
| |Азербайджанська Республіка | | | 1,5 | 0,5 |
| |Російська Федерація | | | 158,5 | 25,8 |
|---+---------------------------+---------+---------+----------+-----------|
| 4 |Створення нової | 1994 - | 106,0 | | |
| |інтегрованої бортової | 1996 рр.| | | |
| |апаратури навігації, | | | | |
| |посадки та зв'язку | | | | |
|---+---------------------------+---------+---------+----------+-----------|
| |Республіка Казахстан | | | 6,0 | 2,0 |
| |Російська Федерація | | | 94,0 | 31,3 |
| |Республіка Узбекистан | | | 6,0 | 2,0 |
|---+---------------------------+---------+---------+----------+-----------|
| 5 |Створення уніфікованих | 1994 - | 730,0 | | |
| |наземних засобів навігації | 2000 рр.| | | |
| |і посадки | | | | |
|---+---------------------------+---------+---------+----------+-----------|
| |Російська Федерація | | | 693,0 | 99,00 |
| |Республіка Узбекистан | | | 37,0 | 5,25 |
|---+---------------------------+---------+---------+----------+-----------|
| 6 |Створення об'єднаної | 1994 - | 190,0 | | |
| |(міжнародної) Чорноморсько-| 1996 рр.| | | |
| |Середземноморської | | | | |
| |радіонавігаційної мережі | | | | |
| |"Співдружність-Південно- | | | | |
| |Захід" | | | | |
|---+---------------------------+---------+---------+----------+-----------|
| |Російська Федерація | | | 190,0 | 63,0 |
|---+---------------------------+---------+---------+----------+-----------|
| 7 |Створення об'єднаної | 1994 - | 300,0 | | |
| |(міжнародної) Балтійської | 1996 рр.| | | |
| |радіонавігаційної мережі | | | | |
| |"Співдружність-Європа" | | | | |
|---+---------------------------+---------+---------+----------+-----------|
| |Російська Федерація | | | 300,0 | 100,0 |
|---+---------------------------+---------+---------+----------+-----------|
| 8 |Створення об'єднаної | 1994 - | 176,0 | | |
| |(міжнародної) радіо- | 1996 рр.| | | |
| |навігаційної мережі | | | | |
| |"Альфа-Омега" | | | | |
|---+---------------------------+---------+---------+----------+-----------|
| |Республіка Казахстан | | | 6,0 | 2,0 |
| |Киргизька Республіка | | | 1,0 | 0,3 |
| |Російська Федерація | | | 165,6 | 55,2 |
| |Республіка Узбекистан | | | 3,4 | 1,1 |
|---+---------------------------+---------+---------+----------+-----------|
| 9 |Створення міждержавного | 1994 р. | 30,0 | | |
| |навігаційно-інформаційного | | | | |
| |центру | | | | |
|---+---------------------------+---------+---------+----------+-----------|
| |Російська Федерація | | | 28,0 | 28,0 |
| |Республіка Узбекистан | | | 2,0 | 2,0 |
|---+---------------------------+---------+---------+----------+-----------|
| 10|Розробка проекту системи | 1994 - | 300,0 | | |
| |інформаційно-навігаційного | 1997 рр.| | | |
| |забезпечення транспортного | | | | |
| |коридору Європа-Кавказ-Азія| | | | |
|---+---------------------------+---------+---------+----------+-----------|
| |Азербайджанська Республіка | | | 5,0 | 1,25 |
| |Російська Федерація | | | 262,0 | 73,00 |
| |Республіка Узбекистан | | | 33,0 | 8,25 |
|---+---------------------------+---------+---------+----------+-----------|
| 11|Створення геодезичної | 1994 - | 900,0 | | |
| |апаратури "Землемір-1", | 1996 рр.| | | |
| |"Землемір-2", "Землемір-С" | | | | |
|---+---------------------------+---------+---------+----------+-----------|
| |Російська Федерація | | | 882,0 | 294,0 |
| |Республіка Узбекистан | | | 18,0 | 6,7 |
|---+---------------------------+---------+---------+----------+-----------|
| 12|Розробка літакового | 1994 р. | 216,0 | | |
| |навігаційного комплексу | | | | |
|---+---------------------------+---------+---------+----------+-----------|
| |Республіка Казахстан | | | 16,0 | 16,0 |
| |Російська Федерація | | | | |
| |Республіка Узбекистан | | | | |
|---+---------------------------+---------+---------+----------+-----------|
| 13|Розробка прийомоіндикатора | 1994 - | 50,0 | | |
| |для малотоннажних суден | 1995 рр.| | | |
|---+---------------------------+---------+---------+----------+-----------|
| |Російська Федерація | | | 50,0 | 25,0 |
|---+---------------------------+---------+---------+----------+-----------|
| 14|Розробка уніфікованої | 1994 - | 520,0 | | |
| |модульної системи | 1997 рр.| | | |
| |прийомоіндикаторів | | | | |
| |"Квиток-4С" | | | | |
|---+---------------------------+---------+---------+----------+-----------|
| |Російська Федерація | | | 500,0 | 125,0 |
| |Республіка Узбекистан | | | 20,0 | 5,0 |
----------------------------------------------------------------------------
Головні організації, відповідальні за виконання передбачених
робіт, затверджуються Міждержавною консультативною радою
"Радіонавігація" за пропозицією НТЦ "Інтернавігація".
Уточнення і коригування Заходів щодо реалізації Міждержавної
радіонавігаційної програми, включаючи обсяги фінансування робіт,
здійснюються щорічно Міждержавною консультативною радою
"Радіонавігація" за пропозицією держав-учасниць Співдружності.
Додаток
до Міждержавної
радіонавігаційної програми
держав-учасниць
Співдружності Незалежних
Держав
РЕКОМЕНДОВАНИЙ ПЕРЕЛІК
дослідно-конструкторських робіт по створенню і
удосконаленню радіонавігаційних систем та засобів
загального призначення до 2000 року
----------------------------------------------------------------------------------
| N | Назва робіт (Шифр) | Очікувані результати |Орієнтовна| Строки |
|п/п| | | вартість,|виконання|
| | | | млн руб.| |
|---+------------------------------+------------------------+----------+---------|
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
|---+----------------------------------------------------------------------------|
| | 1. Розвиток космічних навігаційних систем |
| | і станцій передачі диференціальних поправок |
|---+----------------------------------------------------------------------------|
| 1 |Розробка багатоцільової |Глобальна космічна наві-| 1038,5 | 1994 - |
| |космічної системи забезпечення|гаційна система з погріш| | після |
| |всіх класів споживачів |ністю (СПК) негірше 30 м| | 2000 р. |
| |(ОКР "ГЛОНАСС-М") | | | |
|---+------------------------------+------------------------+----------+---------|
| 2 |Розробка багатоцільової |Багатоцільова космічна | 285,5 | 1994 - |
| |низькоорбітальної космічної |система з характеристи- | | 1995 рр.|
| |системи для забезпечення |ками: визначення коор- | | |
| |цивільних споживачів |динат місця з погрішні- | | |
| |(ОКР "Цикада-М-УТТХ") |стю (СКП) 20 - 40 м; | | |
| | |дискретність обсервації | | |
| | |30 - 120 м; визначення в| | |
| | |диспетчерських центрах | | |
| | |місцеположення суден і | | |
| | |літаків, що зазнали | | |
| | |аварії, з погрішністю | | |
| | |(СПК) 1,5 км; | | |
| | |транспортних засобів, | | |
| | |що рухаються з | | |
| | |погрішністю (СПК) 300 м | | |
|---+------------------------------+------------------------+----------+---------|
| 3 |Розробка уніфікованого |Уніфікований радіомаяк з| 18,0 | 1994 р. |
| |морського радіомаяка з |апаратурою виробітку, | | |
| |апаратурою виробітку, передачі|передачі і прийому | | |
| |і прийому диференціальних |диференціальних | | |
| |поправок КНС ГЛОНАСС і GPS |поправок. Погрішність | | |
| |(ОКР "Звір-М") |визначення координат | | |
| | |(Р = 0,95) - 5 - 10 м | | |
|---+------------------------------+------------------------+----------+---------|
| 4 |Створення мережі берегових |Впровадження | 160,0 | 1996 р. |
| |опорних і контрольних станцій |диференціального режиму | | |
| |диференціального режиму систем|для високоточного | | |
| |ГЛОНАСС і GPS і наземних РНС |визначення координат по | | |
| |"Чайка"/"Лоран-С" |сигналах систем ГЛОНАСС | | |
| | |і GPS, "Чайка"/"Лоран-С"| | |
|---+----------------------------------------------------------------------------|
| | 2. Розвиток наземних радіонавігаційних систем |
|---+----------------------------------------------------------------------------|
| 1 |Розробка наземного |Наземне устаткування | 190,0 | 1994 - |
| |устаткування єдиної системи |єдиної системи посадки з| | 1995 рр.|
| |посадки для малообладнаних |характеристиками: | | |
| |аеродромів і площадок (ОКР |кількість радіоканалів -| | |
| |"Плацдарм-К") |200; дальність дії - | | |
| | |25 км | | |
|---+------------------------------+------------------------+----------+---------|
| 2 |Розробка високоточної |Досягнення точності | 45,0 | 1994 - |
| |радіонавігаційної системи СЧ |місцевизначення морських| | 1996 рр.|
| |діапазону з шумоподібним |об'єктів до 5 м. | | |
| |сигналом (ОКР "Спрут") |Можливість синхронізації| | |
| | |наземних станцій по | | |
| | |космічних навігаційних | | |
| | |системах і передачі | | |
| | |диференціальних поправок| | |
| | |КНС | | |
|---+------------------------------+------------------------+----------+---------|
| 3 |Створення нових типів |Підвищення надійності | 100,0 | 1994 - |
| |інтегрованої бортової |місцевизначення і радіо-| | 1996 рр.|
| |апаратури навігації, посадки і|зв'язку, ефективності | | |
| |зв'язку, що відповідає |пошуково-рятувальних | | |
| |міжнародним вимогам (ОКР без |робіт, зменшення ризику | | |
| |шифру) |зіткнення в повітрі | | |
|---+----------------------------------------------------------------------------|
| | 3. Роботи з міжнародного співробітництва в галузі радіонавігації |
|---+----------------------------------------------------------------------------|
| 1 |Створення об'єднаного |Розширення робочої зони | 190,0 | 1994 - |
| |(міжнародного) Чорноморсько- |систем "Чайка"/"Лоран-С"|(держ- | 1996 рр.|
| |Середземноморського ланцюга на|в Південно-Західній |бюджет), а| |
| |базі станцій Європейської |Європі. Заміна |також | |
| |системи "Чайка" і |передавача на твердо- |закордонні| |
| |Середземноморської системи |тільний на станції |інвестиції| |
| |"Лоран-С" (ОКР "Співдружність-|Сімферополь | | |
| |Південно-Захід") | | | |
|---+------------------------------+------------------------+----------+---------|
| 2 |Створення об'єднаної |Створення суцільного | 170,0 | 1994 - |
| |(міжнародної) наддовго- |радіонавігаційного поля | | 1995 рр.|
| |хвильової РНС "Альфа" |на території країн СНД | | |
| |("Маршрут") - "Росія і Омега" | | | |
| |- США з метою покриття | | | |
| |суцільним радіонавігаційним | | | |
| |полем держав СНД для | | | |
| |забезпечення безпеки польотів | | | |
| |авіації (ОКР "Альфа" - | | | |
| |"Омега") | | | |
|---+------------------------------+------------------------+----------+---------|
| 3 |Створення об'єднаної |Розширення робочої зони | 300,0 | 1994 - |
| |(міжнародної) Балтійської |систем "Чайка-Лоран-С" |(держ- | 1996 рр.|
| |мережі на базі станції |в Балтійському регіоні. |бюджет), | |
| |Європейської системи "Чайка" і|Заміна передавача на |а також | |
| |Західно-Європейської системи |твердотільний на |закордонні| |
| |"Лоран-С".(ОКР "Співдружність-|станції в м. Слоним |вклади | |
| |Європа") | |Германії | |
|---+------------------------------+------------------------+----------+---------|
| 4 |Проведення робіт з |Розробка сертифікованих | 50,0 | 1994 - |
| |міжнародного визнання КНС |документів і проведення | | 1995 рр.|
| |ГЛОНАСС та спільного |демонстраційних | | |
| |використання КНС ГЛОНАСС і GPS|випробувань. Проведення | | |
| | |координації частотних | | |
| | |присвоєнь. Підготовка | | |
| | |міжурядових документів | | |
|---+------------------------------+------------------------+----------+---------|
| 5 |Створення об'єднаної |Розширення робочої зони | 190,0 | 1994 р. |
| |(міжнародної) Російсько- |систем "Чайка-Лоран-С" в|(держ- | |
| |американської мережі РНС |Північно-Західному |бюджет), | |
| |"Чайка-Лоран-С" в Беринговому |районі Тихого океану на |а також | |
| |морі в складі станцій "Чайка":|1,5 млн кв. км, |закордонні| |
| |Петропавлівськ-Камчатський - |підвищення точнісних |інвестиції| |
| |ведуча, Олександрівськ- |характеристик в 1,3 | | |
| |Сахалінський - ведена і |раза, достовірності та | | |
| |Американської станції |надійності визначення | | |
| |"Лоран-С" (о. Атту) (ОКР |місця літаків, суден і | | |
| |"Співдружність") |кораблів | | |
|---+------------------------------+------------------------+----------+---------|
| 6 |Створення об'єднаних |Розширення робочих зон | 340,0 | 1994 - |
| |(міжнародних) Російсько- |систем "Чайка-Лоран-С" в|(держ- | 1995 рр.|
| |Японського і Російсько- |Західній і Південно- |бюджет), | |
| |Корейсько-Японського ланцюгів |Західній частині Тихого |а також | |
| |РНС "Чайка-Лоран-С" в Тихому |океану. Заміна |закордонні| |
| |океані (ОКР "Восток-1", |передавачів на твердо- |інвестиції| |
| |"Восток-2") |тільні на станціях | | |
| | |Петропавлівськ- | | |
| | |Камчатський, | | |
| | |Олександрівськ- | | |
| | |Сахалінський, Уссурійськ| | |
|---+------------------------------+------------------------+----------+---------|
| 7 |Створення об'єднаної |Розширення робочої зони | 190,0 | 1994 - |
| |(міжнародної) мережі РНС |систем "Чайка-Лоран-С" в| | 1995 рр.|
| |"Чайка-Лоран-С" в Баренцевому |Північно-Західній | | |
| |морі і на Кольському |Європі. Заміна | | |
| |півострові |передавача на твердо- | | |
| | |тільний на станції | | |
| | |Туманний | | |
|---+------------------------------+------------------------+----------+---------|
| 8 |Створення міждержавного |Підвищення ефективності | 30,0 | 1994 р. |
| |навігаційно-інформаційного |використання РНС та |(держ- | |
| |центру для забезпечення |зниження витрат при |бюджет) з | |
| |оперативною технологічною |вирішенні народно- |урахуван- | |
| |інформацією та іншими даними |господарських завдань |ням | |
| |народногосподарських | |інвестицій| |
| |споживачів держав СНД і в | |держав | |
| |цілях реалізації можливостей | |Співдруж- | |
| |інтегрованого навігаційного | |ності та | |
| |поля вітчизняних та | |іноземних | |
| |закордонних космічних і | |держав | |
| |наземних РНС. (Створюється на | | | |
| |базі штатної чисельності НТЦ | | | |
| |"Інтернавігація") | | | |
|---+----------------------------------------------------------------------------|
| | 4. Створення систем управління різними видами транспорту |
| | з використанням засобів радіонавігації |
|---+----------------------------------------------------------------------------|
| 1 |Розробка проекту системи |Інформаційно-навігаційне| 300,0 | 1994 - |
| |інформаційно-навігаційного |забезпечення новоформо- |(держ- | 1997 рр.|
| |забезпечення транспортного |ваних транспортних |бюджет) і | |
| |коридору Європа-Кавказ-Азія. |зв'язків між світовими |інвестиції| |
| |Створення і освоєння апаратури|центрами торгівлі |держав | |
| |систем управління транспортом | |Співдруж- | |
| |та вантажоперевезеннями | |ності і | |
| | | |іноземних | |
| | | |держав | |
|---+------------------------------+------------------------+----------+---------|
| 2 |Створення і впровадження |Комплекс відповідає | 730,0 | 1994- |
| |уніфікованих наземних засобів |міжнародним вимогам щодо|(держ- | 2000 рр.|
| |навігації посадки. Оснащення |забезпечення польотів |бюджет) і | |
| |радіонавігаційним комплексом |літаків по трасах при |інвестиції| |
| |ближньої навігації (радіомаяк |підході і в зоні |держав | |
| |РМА-90 і далекомір РМД-90Н) |аеродрому, працює в |Співдруж- | |
| |окремих міжнародних і |розширеному діапазоні |ності і | |
| |внутрішніх трас цивільної |частот, сумісний з |іноземних | |
| |авіації |закордонною бортовою |держав | |
| | |апаратурою VOR/ДМЕ | | |
|---+----------------------------------------------------------------------------|
| | 5. Розробка апаратури споживачів космічних |
| | і наземних радіонавігаційних систем |
|---+----------------------------------------------------------------------------|
| 1 |Створення геодезичної |Апаратура для | 500,0 | 1994 - |
| |інтегрованої апаратури, що |геодезичного | | 1995 рр.|
| |працює за системами ГЛОНАСС і |забезпечення державного | | |
| |GPS для державного межування і|межування, ведення | | |
| |землеустрою (ОКР "Землемір-1",|державного земельного | | |
| |"Землемір-2") |кадастру, моніторингу | | |
| | |земель і землеустрою з | | |
| | |дециметровою точністю | | |
|---+------------------------------+------------------------+----------+---------|
| 2 |Створення літакової |Апаратура для | 400,0 | 1994 - |
| |геодезичної інтегрованої |високоточного визначення| | 1996 рр.|
| |апаратури, що працює по |координат точок маршруту| | |
| |сигналах КА ГЛОНАСС і GPS для |руху літака відносно | | |
| |фотографічної зйомки |коректувальної станції | | |
| |місцевості (ОКР "Землемір-С") |при топографічній зйомці| | |
| | |місцевості | | |
|---+------------------------------+------------------------+----------+---------|
| 3 |Розробка уніфікованої |Апаратура визначення | 520,0 | 1994 - |
| |модульної системи прийомо- |параметрів з точностями | | 1997 рр.|
| |індикаторів для повітряних |не гірше: | | |
| |споживачів, працюючих по |по координатах - | | |
| |сигналах наземних ("Тропік-2",|15 - 20 м; | | |
| |"Маршрут", "Марс-75", |по швидкості - 5 см/с. | | |
| |"Лоран-С" і "Омега") і |Кількість каналів - 12 | | |
| |космічних (ГЛОНАСС і GPS) | | | |
| |радіонавігаційних систем (ОКР | | | |
| |"Квиток-4С") | | | |
|---+------------------------------+------------------------+----------+---------|
| 4 |Розробка літакового |Малогабаритна апаратура | 200,0 | 1994 р. |
| |навігаційного комплексу на |для навігації літаків |(держ- | |
| |лазерних кільцевих гіроскопах |цивільної авіації з |бюджет), | |
| |з корекцією по системах |точністю до 50 м |а також | |
| |ГЛОНАСС і GPS і "Лоран-С" і | |закордонні| |
| |"Чайка" | |інвестиції| |
|---+------------------------------+------------------------+----------+---------|
| 5 |Розробка прийомоіндикатора для|Інтегрована мало- | 50,0 | 1994 - |
| |малотоннажних суден, що працює|габаритна апаратура | | 1995 рр.|
| |по сигналах КНС ГЛОНАСС і GPS |цивільного застосування | | |
| |та "Лоран-С" і "Чайка" |з високою серійно- | | |
| | |спроможністю і | | |
| | |підвищеною надійністю, | | |
| | |що відповідає | | |
| | |міжнародним стандартам | | |
----------------------------------------------------------------------------------
_______________
(*) Примітка. Орієнтовна вартість робіт зазначена в цінах IV
кварталу 1993 року.
Решение
о Межгосударственной радионавигационной программе
государств-участников Содружества Независимых Государств
Москва, 15 апреля 1994 года
Совет глав правительств Содружества Независимых Государств в
целях повышения безопасности полетов воздушных судов, плавания
кораблей и движения наземных транспортных средств, а также более
эффективного использования радионавигационных систем общего
применения, разрабатываемых и находящихся в эксплуатации в
государствах-участниках Содружества, и последующей их интеграции в
Европейскую и Мировую радионавигационные сети решил:
1. Утвердить Межгосударственную радионавигационную программу
государств-участников Содружества Независимых Государств и
Мероприятия по ее реализации (прилагаются).
2. Поручить Межгосударственному консультативному совету
"Радионавигация":
осуществлять координацию работ по выполнению
Межгосударственной радионавигационной программы;
проводить, при необходимости, уточнение и корректировку
данной Программы.
Совершено в городе Москве 15 апреля 1994 года в одном
подлинном экземпляре на русском языке. Подлинный экземпляр
хранится в Архиве Правительства Республики Беларусь, которое
направит государствам, подписавшим настоящее Решение, его
заверенную копию.
За Правительство Азербайджанской За Правительство
Республики Республики Таджикистан
(подпись) (подпись)
За Правительство За Правительство
Республики Молдова Республики Грузия
(подпись) (подпись)
За Правительство За Правительство
Республики Армения Туркменистана
(подпись) (подпись)
За Правительство За Правительство
Российской Федерации Республики Казахстан
(подпись) (подпись)
За Правительство За Правительство
Республики Беларусь Республики Узбекистан
(подпись) (подпись)
За Правительство За Правительство
Украины Кыргызской Республики
(подпись) (подпись)
Приложение
Утверждены
Решением Совета глав
правительств Содружества
Независимых Государств о
Межгосударственной
радионавигационной
программе
государств-участников
Содружества Независимых
Государств от
15 апреля 1994 года
Мероприятия
по реализации Межгосударственной
радионавигационной программы государств-участников
Содружества Независимых Государств
Согласованное участие государств-участников Содружества в
выполнении работ, предусмотренных Межгосударственной
радионавигационной программой, определено в следующих объемах:
-----------------------------------------------------------------
Государства-участники |Всего*, | В том числе на
Содружества |(млн. рублей)| 1994 год
| | (млн. рублей)
-----------------------------------------------------------------
Азербайджанская Республика 9,5 2,6
Республика Казахстан 250,0 50,0
Кыргызская Республика 6,0 1,0
Российская Федерация 4526,6 1269,4
Республика Узбекистан 174,3 45,3
-----------------------------------------------------------------
____________
* Объемы финансирования в рублях Российской Федерации
определены в ценах марта 1994 года.
Перечень работ,
по которым осуществляется долевое финансирование
-------------------------------------------------------------------
N | Наименование работы |Сроки |Общая |Объем долевого
п/п| |выпол- |стоимость |финансирования
| |нения |(млн. руб.)|(млн. руб.)
| | | |------------------
| | | |всего | на 1994 г.
---+-----------------------+--------+-----------+------+-----------
1. |Разработка многоцелевой|1994 - | 1088,5 | |
|глобальной космической |2000 гг.| | |
|навигационной системы | | | |
|"ГЛОНАСС-М" | | | |
|Азербайджанская | | | |
|Республика | | | 2,5 | 0,35
|Республика Казахстан | | | 50,0 | 10,00
|Кыргызская Республика | | | 5,0 | 0,70
|Российская Федерация | | |996,0 |142,60
|Республика Узбекистан | | | 35,0 | 5,00
---+-----------------------+--------+-----------+------+-----------
2. |Разработка унифициро- |1994 г. | 19,0 | |
|ванного морского | | | |
|радиомаяка "Зверь-М" | | | |
|Азербайджанская | | | |
|Республика | | | 0,5 | 0,5
|Республика Казахстан | | | 1,0 | 1,0
|Российская Федерация | | | 17,5 | 17,5
---+-----------------------+--------+-----------+------+-----------
3. |Создание сети береговых|1994 - | 160,0 | |
|опорных и контрольных |1996 гг.| | |
|станций дифрежима | | | |
|Азербайджанская | | | |
|Республика | | | 1,5 | 0,5
|Российская Федерация | | |158,5 | 25,8
---+-----------------------+--------+-----------+------+-----------
4. |Создание новой |1994 - | 106,0 | |
|интегрированной |1996 гг.| | |
|бортовой аппаратуры | | | |
|навигации, | | | |
|посадки и связи | | | |
|Республика Казахстан | | | 6,0 | 2,0
|Российская Федерация | | | 94,0 | 31,3
|Республика Узбекистан | | | 6,0 | 2,0
---+-----------------------+--------+-----------+------+-----------
5. |Создание унифициро- |1994 - | 730,0 | |
|ванных наземных |2000 гг.| | |
|средств навигации и | | | |
|посадки | | | |
|Российская Федерация | | |693,0 | 99,00
|Республика Узбекистан | | | 37,0 | 5,25
---+-----------------------+--------+-----------+------+-----------
6. |Создание объединенной |1994 - | 190,0 | |
|(международной) |1996 гг.| | |
|Черноморско-Средизем- | | | |
|номорской радионави- | | | |
|гационной цепи | | | |
|"Содружество-Юго-Запад"| | | |
|Российская Федерация | | |190,0 | 63,0
---+-----------------------+--------+-----------+------+-----------
7. |Создание объединенной |1994 - | 300,0 | |
|(международной) |1996 гг.| | |
|Балтийской радионави- | | | |
|гационной цепи | | | |
|"Содружество-Европа" | | | |
|Российская Федерация | | |300,0 |100,0
---+-----------------------+--------+-----------+------+-----------
8. |Создание объединенной |1994 - | 176,0 | |
|(международной) |1996 гг.| | |
|радионавигационной | | | |
|системы "Альфа-Омега" | | | |
|Республика Казахстан | | | 6,0 | 2,0
|Кыргызская Республика | | | 1,0 | 0,3
|Российская Федерация | | |165,6 | 55,2
|Республика Узбекистан | | | 3,4 | 1,1
---+-----------------------+--------+-----------+------+-----------
9. |Создание межгосударс- |1994 г. | 30,0 | |
|твенного навигационного| | | |
|информационного центра | | | |
|Российская Федерация | | | 28,0 | 28,0
|Республика Узбекистан | | | 2,0 | 2,0
---+-----------------------+--------+-----------+------+-----------
10.|Разработка проекта |1994 - | 300,0 | |
|системы информационно- |1997 гг.| | |
|навигационного обеспе- | | | |
|чения транспортного | | | |
|коридора | | | |
|Европа-Кавказ-Азия | | | |
|Азербайджанская | | | |
|Республика | | | 5,0 | 1,25
|Российская Федерация | | |262,0 | 73,0
|Республика Узбекистан | | | 33,0 | 8,25
---+-----------------------+--------+-----------+------+-----------
11.|Создание геодезичес- |1994 - | 900,0 | |
|кой аппаратуры |1996 гг.| | |
|"Землемер-1", | | | |
|"Землемер-2", | | | |
|"Землемер-С" | | | |
|Российская Федерация | | |882,0 |294,0
|Республика Узбекистан | | | 18,0 | 6,7
---+-----------------------+--------+-----------+------+-----------
12.|Разработка самолет- |1994 г. | 216,0 | |
|ного навигационного | | | |
|комплекса | | | |
|Республика Казахстан | | | 16,0 | 16,0
|Российская Федерация | | |190,0 |190,0
|Республика Узбекистан | | | 10,0 | 10,0
---+-----------------------+--------+-----------+------+-----------
13.|Разработка приемоин- |1994 - | 50,0 | |
|дикатора для малотон- |1995 гг.| | |
|нажных судов | | | |
|Российская Федерация | | | 50,0 | 25,0
---+-----------------------+--------+-----------+------+-----------
14.|Разработка унифициро- |1994 - | 520,0 | |
|ванной модульной |1997 гг.| | |
|системы приемоиндика- | | | |
|торов "Квиток-4С" | | | |
|Российская Федерация | | |500,0 |125,0
|Республика Узбекистан | | | 20,0 | 5,0
------------------------------------------------------------------
Головные организации, ответственные за выполнение
предусмотренных работ, утверждаются Межгосударственным
консультативным советом "Радионавигация" по предложению НТЦ
"Интернавигация".
Уточнение и корректировка Мероприятий по реализации
Межгосударственной радионавигационной программы, включая объемы
финансирования работ, осуществляются ежегодно Межгосударственным
консультативным советом "Радионавигация" по предложениям
государств-участников Содружества.