Заслухавши та обговоривши питання про стан та перспективи розвитку електроенергетичної галузі та участь установ НАН України в її науково-технічному забезпеченні, Президія НАН України та Колегія Міненерго України відзначають, що сьогодні в електроенергетичній системі України працюють 42 теплові, 5 атомних, 8 великих та близько десяти - середніх гідроелектростанцій, об'єднаних електричними мережами в єдину енергосистему. За рік виробляється понад 190 млрд. кВт год. електричної та близько 30 млн. гікакал. теплової енергії.

У нинішній ситуації стратегічного значення набуває правильний вибір концепції та пріоритетних напрямів розвитку галузі. Виходячи з розуміння важливості цього питання, спеціалісти Міненерго України разом з вченими НАН України та фахівцями інших галузей активно працюють над створенням Національної енергетичної програми України на період до 2010 року.

Велике значення має науково-технічне забезпечення розвитку електроенергетики. Вчені НАН України багато років плідно співпрацюють з Міненерго України і це сприяло тому, що Україна стала полігоном широкомасштабного впровадження багатьох нових технічних рішень та технологій в енергетику. На електростанціях України вперше почали працювати енергоблоки на надкритичних параметрах пари (тиск, температура), з'явились перші потужні енергоблоки на ТЕС (800 МВт), нові типи атомних реакторів, вперше у світі створено і введено в дію асинхронний турбогенератор потужністю 200 МВт та ін.

У рамках "Республіканського плану спільних робіт щодо вирішення найважливіших науково-технічних проблем енергетики України" вчені НАН України разом зі спеціалістами Міненерго України брали участь у вирішенні проблем підвищення надійності та ефективності функціонування енергосистем та енергетичного обладнання електростанцій та мереж, підвищення безпеки функціонування ТЕС і АЕС, удосконалення засобів автоматизації і методів керування в енергетиці.

Але сучасний стан та перспективи розвитку цієї важливої галузі викликають занепокоєння. Надзвичайно загострилась проблема забезпечення паливом електростанцій та його якості. Ресурсна база електроенергетики застаріла. Переважна більшість обладнання вичерпала нормативний строк служби і потребує якнайшвидшої реконструкції та заміни. Через обмеженість коштів майже не запроваджується нове високопродуктивне обладнання та сучасні технології.

Колегія Міненерго та Президія НАН України вважають, що для виходу з кризового стану необхідно здійснити поетапну реструктуризацію галузі з поступовим її переходом до ринкових відносин та створити оптовий ринок електроенергії. Впровадження таких реформ дасть можливість здійснити накопичення коштів, забезпечити реконструкцію і модернізацію енергооб'єктів, ширше використовувати результати наукових досліджень і, таким чином, інтенсифікувати науково-технічний прогрес в галузі.

Це зумовлює необхідність поглиблення співробітництва Міненерго та НАН України, подальшого розвитку наукових досліджень з проблем електроенергетики і переходу на новий рівень взаємовигідної співпраці, пошуку її нових організаційних форм.

Потребують також розвитку дослідження загальних проблем енергетика, важливі для визначення стратегії її розвитку, розробки та наукового супроводження різного рівня програм з проблем паливно-енергетичного комплексу.

Президія НАН України та Колегія Міненерго України П О С Т А Н О В Л Я Ю Т Ь:

1. Схвалити проект Договору про співробітництво між НАН України та Міненерго України (додається).

2. Визначити такі головні напрями співробітництва між науковими установами НАН України та Міненерго України:

- розробка загальних проблем енергетики, наукове обгрунтування перспектив та напрямів розвитку електроенергетики;

- енерго- та ресурсозбереження в електроенергетичній галузі;

- підвищення ефективності та надійності функціонування енергетичних систем та устаткування;

- реконструкція існуючих енергетичних об'єктів та удосконалення структури генеруючих потужностей;

- інформатизація в електроенергетиці, розробка сучасних систем діагностики, систем управління і регулювання;

- розробка нових ефективних та екологічно чистих технологій переробки і використання палив у енергетиці, в т.ч. вітчизняного низькоякісного вугілля;

- розробка та впровадження альтернативних та нетрадиційних джерел енергії;

- економічне обгрунтування проведення реформ в електроенергетичній галузі в період переходу до ринкової економіки.

3. Академіку-секретарю Відділення фізико-технічних проблем енергетики НАН України академіку НАН України А.К. Шидловському та першому заступнику міністра енергетики та електрифікації України В.А. Лучникову розробити пропозиції щодо системи науково-технічного супроводження Національної енергетичної програми та її реалізації на підприємствах галузі.

4. Керівникам установ НАН України подати до Президії НАН України пропозиції по розширенню участі наукових установ НАН України в реалізації Національної енергетичної програми на період до 2010 року.

5. Відділенню фізико-технічних проблем енергетики НАН України (акад. НАН України А.К. Шидловський) та Управлінню науково-технічного прогресу та екології Міненерго України (С.В. Яцкевич) підготувати програму розробки та впровадження екологічно чистих технологій використання на ТЕС низькоякісного вітчизняного вугілля.

6. З метою поглиблення та прискорення досліджень з розробки чистих високоефективних вугільних технологій для енергетики України створити на базі Відділення високотемпературного перетворення енергії Інституту проблем енергозбереження НАН України Науково-технічний центр вугільних енерготехнологій подвійного підпорядкування - Національній академії наук України та Міністерству енергетики та електрифікації України.

7. Планово-економічному управлінню Президії НАН України внести відповідні зміни до показників Відділення високотемпературного перетворення енергії ІПЕ НАН України.

8. Відділенню фізико-технічних проблем енергетики НАН України (акад. НАН України А.К. Шидловський) подати пропозиції щодо розвитку в НАН України досліджень із загальних проблем енергетики та їх організаційного забезпечення.

9. Доручити Інституту електродинаміки НАН України координувати плани співпраці з Міненерго України з метою узгодження дій вчених установ НАН України та підготовки комплексних спільних проектів та програм у галузі енергетики.

10. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на Науково-організаційний відділ Президії НАН України та Управління науково-технічного прогресу та екології Міненерго України.

Національна академія наук України і Міністерство енергетики та електрифікації України, вважаючи, що їхнє співробітництво має суттєве значення для економічного та соціального розвитку держави, прагнучи забезпечити належні умови розвитку і функціонування електроенергетики та виходячи з потреби спільної співпраці, з метою розвитку наукових досліджень з актуальних проблем електроенергетичної галузі уклали цей Договір

Національна академія наук України (далі - Академія) і Міністерство енергетики та електрифікації України (далі - Міненерго) вважають такі напрями пріоритетними для співробітництва:

- розробка та наукове обгрунтування перспектив розвитку електроенергетики;

- енерго- та ресурсозбереження в електроенергетичній галузі;

- підвищення ефективності та надійності функціонування енергетичних систем та устаткування;

- реконструкція існуючих енергетичних об'єктів та удосконалення структури генеруючих потужностей;

- інформатизація в електроенергетиці, розробка сучасних систем діагностики, систем управління і регулювання;

- розробка нових ефективних та екологічно чистих технологій переробки і використання палив в енергетиці, в т.ч. вітчизняного низькоякісного вугілля;

- розробка та впровадження альтернативних та нетрадиційних джерел енергії;

- економічне обгрунтування проведення реформ в електроенергетичній галузі в період переходу до ринкової економіки.

Співробітництво Академії і Міненерго здійснюється на основі узгоджених довгострокових планів і договорів між Сторонами та їхніми організаціями і установами.

Сторони, підпорядковані їм установи і організації, що уклали Договір, зобов'язуються утримуватися від дій, що можуть заподіяти Сторонам економічну або іншу шкоду.

Сторони домовилися про необхідність залучення до співробітництва установ і організацій, що входять до їхніх систем. Можлива організація спільних тимчасових творчих колективів та інших наукових і допоміжних структур. До співробітництва за погодженням можуть залучатися громадські організації, а також юридичні та фізичні особи інших держав.

З метою реалізації положень даного Договору Сторони не пізніше як через 30 днів після того, як Договір набуде чинності, мають довести його текст до відома зацікавлених підпорядкованих їм установ, підприємств і організацій.

Цей Договір набуває чинності з дня його підписання. Строк дії даного Договору становить 5 років і автоматично продовжується на наступні 5 років, якщо одна із Сторін не повідомить іншу про необхідність внесення змін або припинення Договору за 6 місяців до закінчення його дії.

Договір укладено, узгоджено і підписано у двох примірниках, які мають однакову силу.