Відповідно до доручення Кабінету Міністрів України від 10.04.2006 N 12722/1/1-06 Міністерство праці та соціальної політики України разом з іншими зацікавленими центральними органами виконавчої влади розглянуло лист Асоціації українських банків від 23.03.2006 N 06-06/0181 щодо внесення змін до Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей" (2623-15) в частині вилучення норми щодо необхідності отримання попередньої згоди від органів опіки та піклування для здійснення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право користування яким мають діти.

За повідомленням Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту, яке є провідним органом центральної виконавчої влади з питань опіки та піклування над дітьми, в результаті приватизації державного житлового фонду на Україні та враховуючи те, що з 90-х років в Україні розпочалося формування ринку житла, велика кількість дітей стала співвласниками житлових приміщень. Не дивлячись на те, що законодавство України вимагає обов'язкову згоду органів опіки та піклування при вчиненні правочинів щодо майна, яке належить дітям, численні порушення прав дітей залишаються однією з головних проблем поширення дитячої безпритульності та бродяжництва.

Значна кількість дітей, які потрапляють до притулків, залишились без житла саме через зловживання батьківськими та опікунськими правами, неналежне виконання службових обов'язків посадовими особами органів опіки та піклування.

Інститут опіки та піклування спрямований на доповнення недостатньої або відсутньої цивільної дієздатності неповнолітніх та повнолітніх фізичних осіб. Водночас, його завданням є охорона особистих майнових та немайнових прав та інтересів підопічних, турбота про створення належних побутових умов, здійснення функцій з метою запобігання порушенню прав неповнолітніх.

Для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав і захищених законом інтересів дітей при наданні згоди на вчинення правочинів щодо належного дітям нерухомого майна (стаття 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей" (2623-15) ).

Такі положення щодо захисту майнових прав дітей містяться також в положеннях Сімейного кодексу України (2947-14) та Закону України "Про охорону дитинства" (2402-14) .

Так, згідно зі статтею 177 Сімейного кодексу України (2947-14) батьки управляють майном, яке належить малолітній дитині, без спеціального на те повноваження.

Батьки зобов'язані дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах.

Якщо малолітня дитина може самостійно визначити свої потреби та інтереси, батьки здійснюють управління її майном, враховуючи такі потреби та інтереси.

Батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових прав:

- укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири;

- видавати письмові зобов'язання від імені дитини;

- відмовлятися від майнових прав дитини.

Батьки мають право дати згоду на вчинення неповнолітньою дитиною правочинів, передбачених частиною другою цієї статті, лише з дозволу органу опіки та піклування.

При вчиненні одним із батьків правочинів щодо майна малолітньої дитини вважається, що він діє за згодою другого з батьків. Другий з батьків має право звернутися до суду з вимогою про визнання правочину недійсним як укладеного без його згоди, якщо цей правочин виходить за межі дрібного побутового.

Батьки вирішують питання про управління майном дитини спільно. Спори, які виникають між батьками щодо управління майном дитини, можуть вирішуватись органом опіки та піклування або судом.

Після припинення управління батьки зобов'язані повернути дитині майно, яким вони управляли, а також доходи від нього.

Неналежне виконання батьками своїх обов'язків щодо управління майном дитини є підставою для покладення на них обов'язку відшкодувати завдану їй матеріальну шкоду та повернути доходи, одержані від управління її майном.

Згідно із пунктом 40 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року N 20/5 (z0283-04) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України З березня 2004 року за N 283/8882, у разі укладення правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, у тому числі договорів щодо поділу, обміну житлового будинку, квартири за участю осіб, над якими встановлено опіку або піклування, нотаріус перевіряє наявність дозволу органу опіки та піклування на укладення таких договорів.

Слід також звернути увагу на те, що дозвіл органу опіки та піклування потрібен не лише в тому разі, якщо дитина є співвласником нерухомості, а й у тому випадку, якщо має місце лише реєстрація дитини в житловому приміщенні.

Оскільки, одним з правочинів, які не можуть вчиняти батьки без дозволу органів опіки та піклування, відповідно до статті 177 Сімейного кодексу України (2947-14) є відмова від майнових прав дитини, до яких відноситься, зокрема, і право користуватися жилим приміщенням. Адже відповідно до частин другої та третьої статті 18 Закону України "Про охорону дитинства" (2402-14) діти члена сім'ї наймача або власника житлового приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.

Таким чином, батьки управляють майном, майновими правами, які належать дитині з обов'язковим врахуванням потреб та інтересів дитини, зокрема, з додержанням відповідних правил про опіку та піклування (з дозволу опіки та піклування), а тому, необхідність отримання батьками дозволу органів опіки та піклування на укладення щодо майна, майнових прав, яке не належить їхній дитині, договорів, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, дозволить посилити захист майнових прав дітей.

Інформація Мінсім'ямолодьспорту підготовлена з врахуванням листа-роз'яснення Міністерства юстиції України (від 17.03.2006 N 21-9-1594) до Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей" (2623-15) .

Крім того, Мінекономіки, зважаючи на те, що Україна ратифікувала Конвенцію ООН про права дитини (995_021) і взяла на себе зобов'язання вжити необхідних законодавчих, адміністративних та просвітницьких заходів щодо забезпечення прав та інтересів дітей, вважає за необхідне залишити чинні норми законодавства щодо захисту майнових прав дітей без змін.