Про включення до трудового договору обмежень на роботу за сумісництвом

Відповідно до частини другої статті 21 Кодексу законів про працю України (322-08) працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях. Це дозволяє працівникам, крім основного трудового договору, укладати трудові договори про роботу за сумісництвом.

У той же час необхідно враховувати, що відповідно до положень зазначеної ж статті, законодавством, колективним договором або угодою сторін можуть вводитись обмеження на роботу за сумісництвом.

Зазначені обмеження встановлені, зокрема, Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій (z0076-93) , затвердженим наказом Мінпраці, Мін'юсту і Мінфіну (зокрема, для керівників державних підприємств, установ, організацій, їхніх заступників, керівників структурних підрозділів та їхніх заступників та деяких інших категорій працівників (пункт 2 і 4 Положення); законами України "Про державну службу" (3723-12) (стаття 16), "Про прокуратуру" (1789-12) (стаття 46), "Про нотаріат" (3425-12) (стаття 4) та іншими законодавчими актами (для відповідних категорій працівників)).

Відповідні обмеження на роботу за сумісництвом (зокрема, і на підприємствах недержавної форми власності) можуть бути введені колективним договором та угодою сторін (зокрема, і трудовим договором, оскільки трудовий договір - це і є угода між працівником і власником, тобто угода сторін щодо взаємних прав і обов'язків - на період дії відповідного трудового договору).