Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 березня 1992 р. N 140 (140-92-п) "Про додаткові заходи у зв'язку з підвищенням заробітної плати" Міністерство праці України ПОСТАНОВЛЯЄ:

Внести зміни і доповнення в "Роз'яснення про порядок перерахунку розміру відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ними трудових обов'язків", що затверджені постановою міністерства від 27 січня 1992 року N 6, і викласти їх у такій редакції (додається).

Затверджено

Постановою Міністерства праці України

від 16 квітня 1992 р. N 25

Відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1991 р. N 391 "Про перерахунок розміру відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ними трудових обов'язків", від 1 січня 1992 р. N 1 (1-92-п) "Про здійснення першочергових заходів щодо забезпечення соціального захисту населення в умовах лібералізації цін" і від 17 січня 1992 р. N 21 (21-92-п) "Про заходи у зв'язку з підвищенням мінімального розміру заробітної плати" Міністерство праці дає роз'яснення про порядок перерахунку розміру відшкодування шкоди.

1. Перерахунку з 1 січня 1992 р. підлягають раніше визначені розміри відшкодування шкоди, що підприємства, установи, організації* (незалежно від форм власності) зобов'язані, відповідно до чинного законодавства, відшкодовувати:

потерпілим у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я на виробництві заробіток, який ними втрачений внаслідок втрати або зменшення працездатності, а також додаткові витрати на посилене харчування, протезування, купівлю ліків, санаторне лікування, сторонній догляд тощо;

непрацездатним особам (в разі смерті потерпілого), які перебували на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, частку середньомісячного заробітку потерпілого, що припадала на цих осіб або на яку вони мали право.

2. Для проведення на підприємстві перерахунку розмірів відшкодування шкоди, визначених до 1992 р., обчислюється середньомісячний заробіток за IV квартал (жовтень-грудень) 1991 р. для професії відповідного розряду, посади по виробничому підрозділу (дільниці, цеху), де потерпілий працював до професійного захворювання, трудового каліцтва, або береться період, за який вперше розраховувався середній заробіток.

Заробітна плата за грудень 1991 р. береться без урахування рівня її підвищення, встановленого на підприємстві відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 17 січня 1992 р. N 21 (21-92-п) , оскільки передбачене цією постановою підвищення заробітної плати з 1 грудня 1991 р. на 116 відсотків враховане в остаточному визначенні розміру відшкодування шкоди (п. 4 Роз'яснення).

Якщо на підприємстві тарифні ставки та посадові оклади у зв'язку з підвищенням з 1 жовтня 1991 р. мінімальної заробітної плати до 185 крб. на місяць (у 2,31 раза) не підвищувались або підвищувались не з 1 жовтня, а пізніше, фактична заробітна плата за цей період коригується на коефіцієнт 2,31, а якщо фактичний заробіток був нижчий місячної тарифної ставки (посадового окладу), коригування провадиться за тарифними ставками (посадовими окладами), з урахуванням відповідних надбавок і доплат.

Обчислення середньомісячного заробітку, по випадках трудового каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, що виникло до встановлення в народному господарстві єдиних 6-розрядних тарифних сіток (перша половина 70-х років), провадиться виходячи із середнього заробітку за жовтень-грудень 1991 р. для даної професії.

У заробіток для перерахунку розмірів відшкодування шкоди включаються всі види оплати праці (без відрахувань з них податків тощо), на які за діючими правилами нараховуються страхові внески, крім виплат одноразового характеру, не обумовлених діючою системою оплати праці (компенсація за невикористану відпустку, вихідна допомога тощо), за тими ж правилами, що визначається середньомісячний заробіток для обчислення пенсії.

При визначенні середньомісячної заробітної плати за жовтень-грудень 1991 р. зараховується не більше однієї квартальної, половини піврічної, чверті річної премії по кожному положенню про преміювання, а також чверті щорічної винагороди за вислугу років та кінцеві результати роботи підприємства за рік.

Членам колгоспів, інших кооперативів, працівникам радгоспів та інших підприємств і організацій, які одержують поряд з грошовою оплатою натуральну, на вартість якої нараховуються страхові внески, ця натуральна оплата при визначенні середньомісячного заробітку враховується в порядку, встановленому для визначення середнього заробітку для обчислення пенсії.

При обчисленні середньомісячного заробітку потерпілих, які до настання трудового каліцтва не користувались правом на підвищення тарифних ставок і посадових окладів відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) , частина заробітку, яка пов'язана з таким підвищенням, не враховується.

3. Заробіток для перерахунку розмірів відшкодування шкоди може визначатись у порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1991 р. N 360 "Про коригування рівнів пенсій, призначених до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" у випадках, коли:

- на підприємствах на цей час відсутні ті професії, посади, роботи або змінився їх склад за новою технологією, за якими потерпілим визначався заробіток для встановлення розміру відшкодування шкоди;

- розмір відшкодування шкоди визначається із заробітку по декількох місцях роботи;

- за чинними правилами передбачені особливості у визначенні середньомісячного заробітку окремій категорії працівників (вчителям, викладачам, літераторам, сезонникам, надомникам та іншим).

Для цього середньомісячний заробіток, з якого раніше був визначений розмір відшкодування шкоди, помножується, залежно від періоду її встановлення, на такі розрахункові коефіцієнти:

4. З одержаної, згідно з п. 2 або 3 Роз'яснення, середньомісячної заробітної плати обчислюється новий розмір відшкодування шкоди, відповідно до чинного законодавства, залежно від ступеня втрати професійної працездатності та розміру пенсії по інвалідності, що призначена у зв'язку з цим трудовим каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Заліку підлягає пенсія, яку потерпілий отримує з 1 січня 1992 р. (після коригування), без урахування її підвищення на 100 відсотків (згідно з Указом Президента України від 27 грудня 1991 р. N 20 "Про соціальний захист населення в умовах лібералізації цін") та розміру її підвищення у зв'язку з наступним зростанням роздрібних цін.

При збільшенні пенсії по інвалідності на підставах, не пов'язаних із змінами стану здоров'я потерпілого внаслідок трудового каліцтва (індексація розмірів пенсії, встановлення надбавок до неї на утримання непрацездатних членів сім'ї, внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначення її по інвалідності у розмірі пенсії за віком при наявності у потерпілого необхідного для цього трудового стажу тощо), пенсія по інвалідності в частині вказаного збільшення при визначенні розміру відшкодування шкоди заліку не підлягає.

У випадках, якщо перерахований розмір відшкодування шкоди після заліку відкоригованої пенсії по інвалідності зменшується проти раніше визначеного, то зберігається попередній розмір, який з 1 січня 1992 р. збільшується на 116 відсотків.

5. Перераховані таким чином розміри відшкодування шкоди, відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 1 січня 1992 р. N 1 (1-92-п) та від 21 березня 1992 р. N 140 (140-92-п) , підвищуються на 116 відсотків.

Токарю 5 розряду внаслідок трудового каліцтва в 1970 році була встановлена втрата професійної працездатності на 30 %, середня заробітна плата його до каліцтва становила 150 крб., інвалідність не встановлювалась.

Підприємство згідно з діючим законодавством виплачувало до 1 січня 1992 р. у відшкодування шкоди втрачену частину заробітної плати у розмірі 115х30: 100 = 45 крб.

При перерахунку розміру відшкодування шкоди у даному випадку середню заробітну плату за жовтень-грудень слід брати для цієї категорії працівників (токарю чи взагалі станочникам) незалежно від розряду, оскільки в 70-х роках були змінені тарифні сітки і розряди, або визначити її за приведеними коефіцієнтами.

При відкоригованій заробітній платі в сумі 675 крб. розмір відшкодування шкоди дорівнюватиме 675 х 30 : 100 = 202 крб., а з підвищенням на 116 % - 436 крб. 32 коп.

За вищеприведених обставин потерпілому була встановлена III група інвалідності при втраті професійної працездатності на 35 %. Пенсія по інвалідності до 1 січня 1991 р. виплачувалась у розмірі 37 крб., а з 1 січня 1991 р. була збільшена на 30 крб. (37+30=67) і з 1 жовтня 1991 р. - до 92 карбованців.

Розмір відшкодування шкоди, який підприємство виплачувало потерпілому, дорівнював 150х35:100-37,0=15,5 крб.

Перерахований розмір пенсії по інвалідності - 270 крб. Втрачена частина заробітної плати 675 х 35 : 100 = 236 крб., тобто менша, ніж одержувана потерпілим пенсія по інвалідності, яка призначена внаслідок даного каліцтва.

У цьому випадку підприємство продовжує виплачувати потерпілому відшкодування шкоди в попередньому розмірі з підвищенням на 116 % (15,5 х 2,16=33,48 крб.). Сумарно потерпілому буде відшкодовано (270 х 2)+33 = 573 крб.

Прохіднику на шахті внаслідок захворювання силікозом у 1975 р. була встановлена II група інвалідності та 60 % втрати професійної працездатності. Середня заробітна плата потерпілого до ушкодження здоров'я становила 250 крб. Пенсія по інвалідності потерпілому виплачувалась у розмірі 90 крб., а з 1 січня 1991 р. (90+25=115 крб.).

Втрачена частина заробітної плати 250х60:100=150 крб.

Потерпілому підприємство виплачувало 150-90=60 крб. Середня заробітна плата прохідників на шахті за жовтень-грудень 1991 р. визначена в розмірі 2800 крб. Перерахований розмір пенсії по інвалідності - 740 крб. Втрачена частина заробітної плати становить 2800х60:100 =1680 крб.

Новий розмір відшкодування шкоди дорівнює 1680 - 740 = 940 крб., а з підвищенням на 116 % становить 2032 карбованців.

Якщо потерпілий в умовах, наведених у цьому прикладі, має необхідний трудовий стаж для призначення пенсії по інвалідності у розмірі пенсії за віком (ст. 29 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) ), пенсія по інвалідності II групи призначається йому не в розмірі 60% від заробітку, а в повному розмірі відповідно до його трудового стажу.

Пенсія по інвалідності в частині такого збільшення заліку при визначенні розміру відшкодування шкоди не підлягає.

6. Відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (1282-12) суми, що виплачувались потерпілим у відшкодування шкоди внаслідок трудового каліцтва в 1991 р. і перераховані з 1 січня 1992 р., підлягають індексації.

Виходячи з установленої з 1 грудня 1991 р. мінімальної заробітної плати 400 крб. на місяць, визначені до 1 грудня 1991 р. розміри відшкодування шкоди, заподіяної працівникам трудовим каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, підвищуються за грудень 1991 р., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 січня 1992 р. N 21 (21-92-п) , на 116 %.

У зв'язку з таким упереджуючим підвищенням з 1 грудня 1991 р. сум, що виплачуються у відшкодування шкоди, перегляд їх розмірів та індексація на величину індексу цін за грудень 1991 р. не провадяться.

7. При визначенні розмірів відшкодування шкоди по випадках трудового каліцтва або професійного захворювання, які мали місце в 1992 р., середньомісячний заробіток за період до 1 грудня 1991 р. згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 1 січня 1992 р. N 1 (1-92-п) (пункт 9) та від 21 березня 1992 р. N 140 (140-92-п) підвищується на 116 %.

За висновком МСЕК втрата працездатності встановлена в березні 1992 р. Розмір відшкодування шкоди визначається за період роботи потерпілого до каліцтва або до 1 березня 1992 р. Середньомісячний заробіток обчислюється, як передбачено законодавством, із заробітку за 12 повних календарних місяців. За даних умов до заробітку за березень-листопад 1991 р., помноженому на 2,16, додається заробіток за грудень 1991 р., січень і лютий 1992 р. Загальна сума ділиться на 12.

Якщо згідно з п. 2 Указу Президента України від 9 січня 1992 р. N 34 "Про підвищення мінімального розміру заробітної плати", підприємства несвоєчасно переглянули і підвищили тарифні ставки і посадові оклади (тобто зробили це після 1 грудня 1991 р.), заробітна плата за цей період також підлягає підвищенню на 116 %.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 березня 1992 р. N 140 підприємства, що перебувають на господарському розрахунку, коригують середньомісячний заробіток, визначений із заробітку до 1 грудня 1991 р., в розмірі, який встановлений на підприємстві для обчислення середньомісячного заробітку для відпусток.

У випадках установлення у 1992 р. втрати працездатності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, заподіяного у минулому (до 1992 р.), середньомісячна заробітна плата для обчислення розміру відшкодування шкоди визначається відповідно до п. 2 або 3 цього Роз'яснення.

Працівник у 1985 р. був звільнений у зв'язку з виходом на пенсію за віком. В 1992 р. за висновком МСЕК йому визначена група інвалідності і втрата працездатності внаслідок професійного захворювання, зв'язаного з виконанням трудових обов'язків. Середня заробітна плата для обчислення розміру відшкодування шкоди визначається відповідно до п. 2 або 3 Роз'яснення, тобто за жовтень-грудень 1991 р., або за коефіцієнтами.

8. Перерахунок розміру відшкодування шкоди з 1 січня 1992 р. у разі втрати годувальника провадиться, виходячи із середньомісячного заробітку, визначеного відповідно до п. 2 або 3 Роз'яснення. Згідно з законодавством відшкодуванню підлягає перерахований середньомісячний заробіток померлого за вирахуванням частини, яка припадає на нього і працездатних осіб, що були на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди та пенсії, що призначаються у разі втрати годувальника.

При визначенні розміру відшкодування шкоди непрацездатним утриманцям загиблого заліку підлягає лише пенсія, що призначена у зв'язку зі смертю годувальника. Якщо ці особи одержували раніше пенсію з інших підстав у меншому розмірі й обрали пенсію, призначену у зв'язку зі смертю годувальника, заліку підлягає лише частина пенсії, що перевищує ту, яку непрацездатний одержував раніше. Заробіток й інші доходи (аліменти, матеріальна допомога тощо), які має особа, що одержує відшкодування із зазначених підстав, заліку не підлягають.

Склад сім'ї: чоловік (загинув), дружина 30 років (не працює), дитина 6 років. Перерахований (за п. 2 або 3) середньомісячний заробіток загиблого 1200 крб. Пенсія в разі втрати годувальника на дитину встановлена (ст. 44 Закону "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) ) в розмірі 30% заробітку годувальника 1200х30:100=360 крб. Ця пенсія не може бути меншою соціальної, яка встановлюється для дітей в розмірі мінімальної пенсії за віком.

Розрахунок відшкодування шкоди: частина заробітку на кожного утриманця з урахуванням частини на померлого 1200:3 чол.=400 крб. Сума відшкодування на дружину, яка не працює і здійснює нагляд за 6-річною дитиною, - 400 крб. х1=400 крб. Сума відшкодування шкоди на неповнолітню дитину - 400 крб.- 360 крб.=40 крб. Загальна сума, що підприємство виплачує сім'ї (400 крб.+ 40крб.)х2,16=950 крб.

9. Розмір додаткових витрат, які несе потерпілий у зв'язку з ушкодженням здоров'я і не компенсуються відповідними організаціями, визначається на підставі медичного висновку у разі їх потреби і документів про вартість витрат на додаткове харчування, придбання ліків, протезування, санаторно-курортне лікування тощо.

Розмір витрат на сторонній догляд визначається залежно від його характеру. Для інвалідів, що потребують спеціального медичного догляду, вартість його визначається у розмірі місячного посадового окладу санітарки медичної установи, встановленого з 2 січня 1992 р., для інших потерпілих - 60 %, а при частковому побутовому догляді - 50 % витрат на побутовий догляд, тобто половину від 60 % посадового окладу санітарки.

Витрати на сторонній догляд відшкодовуються незалежно від того, ким він виконується, чи понесені вони фактично, чи отримує потерпілий надбавку до пенсії за сторонній догляд у зв'язку з цим каліцтвом.

Компенсація витрат інвалідів на придбання спеціальних транспортних засобів, ремонт, технічне обслуговування, запасні частини і бензин регламентується в порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 6 лютого 1992 р. N 62 (62-92-п) , і в розмірах, встановлених Мінсоцзабезом, Мінфіном України і Фондом соціального захисту інвалідів України.

10. Питання щодо відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я згідно з постановою Верховної Ради України від 12 вересня 1991 р. "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" (1545-12) , регламентуються:

"Правилами відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ними трудових обов'язків", затвердженими постановою Ради Міністрів СРСР від 3 липня 1984 р. N 690;

Інструкцією Держкомпраці СРСР про порядок застосування цих Правил (постанова від 13 лютого 1985 р. N 50(Н-2));

постановою Ради Міністрів СРСР від 16 лютого 1990 р. N 168 про внесення змін до пункту 20 Правил;

постановою Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 р. "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (v0006700-92) .

11. Підприємства, установи, організації мають право (ст. 9 КЗпП (322-08) ) і ст. 26 Закону України "Про підприємства в Україні" (887-12) встановлювати в межах наявних власних коштів додаткові, порівняно з законодавством, трудові і соціально-побутові пільги для потерпілих від трудового каліцтва або професійного захворювання. Інваліди можуть забезпечуватись додатковою пенсією незалежно від розмірів державної пенсії.

_______________

* Надалі "підприємство".