Відповідно до статті 7 Закону України "Про ветеринарну медицину" (2498-12) , Положення про Державний комітет ветеринарної медицини України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2007 N 1075 (1075-2007-п) , та з метою забезпечення епізоотичного благополуччя в птахогосподарствах України НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію з профілактики та ліквідації стрептококозу птиці (далі - Інструкція), що додається.

2. Державному центру ветеринарної медицини птахівництва подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та забезпечити його тиражування та надсилання установам ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

3. Начальникам головних управлінь ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя довести цю Інструкцію до відома територіальних органів управління Державного комітету ветеринарної медицини України та забезпечити контроль за її виконанням.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Голови Державного комітету ветеринарної медицини України Горжеєва В.М.

ІНСТРУКЦІЯ

з профілактики та ліквідації стрептококозу птиці

I. Загальні положення

1.1. Ця Інструкція встановлює єдину процедуру проведення профілактичних заходів спеціалістами ветеринарної медицини щодо недопущення захворювання птиці стрептококозом, порядок проведення ветеринарно-санітарних заходів у випадках спалаху хвороби у птахогосподарствах, порядок внутрішньогосподарського використання або подальшої реалізації одержаних яєць, м'ясопродуктів від забою птиці та іншої продукції птахівництва при стрептококовій інфекції та є обов'язковою для виконання у всіх птахогосподарствах незалежно від всіх форм власності і підпорядкування, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, спеціалістами ветеринарної медицини, діяльність яких здійснюється у сфері птахівництва.

1.2. Стрептококоз - інфекційне захворювання птиці, яке проявляється у вигляді гострої септицемії чи ураження локального характеру з гострим або хронічним перебігом, із смертністю від 0,5 до 50 %.

1.3. До стрептококової інфекції сприйнятливі всі види птиці всіх вікових груп. Частіше хворіють кури, курчата, індичата, рідше - качки, фазани та гуси.

Патогенні стрептококи можуть викликати захворювання у людей, а ентеротоксини, які продукує збудник, можуть викликати харчові отруєння (токсикози).

1.4. Збудником хвороби є Streptococcus zooepidemicus (група С), роду Streptococcus родини Streptococcoceae, а також Streptococcus faecalis, Streptococcus faecium, Streptococcus durans, Streptococcus avium.

Стрептококи - це сферичні або овальні клітини, розташовані ланцюжком із 6-8 коків. Факультативні грампозитивні анаероби фарбуються за Романовським-Гімза та різними аніліновими фарбами.

1.5. Патогенні стрептококи продукують екзотоксин (гемотоксин).

Ентеротоксини є термостабільними, не руйнуються при прогріванні до 100 град.C.

1.6. Стрептококи є дуже стійкими до дії фізичних та хімічних факторів. У висушеному стані, особливо з оточуючою білковою оболонкою, зберігають життєздатність при кімнатній температурі протягом кількох місяців. При нагріванні у вологому середовищі до 700 град.С вони гинуть не раніше ніж через годину.

При дії 1-5 % розчину фенолу стрептококи гинуть протягом 15-20 хвилин, 0,5 % розчину лізолу - 15 хвилин.

1.7. Стрептококози зустрічаються у виді ензотичних спалахів, що протікають по типу септицемії і супроводжуються високою смертністю (гостра форма), спорадичних випадків (хронічний перебіг) та як секундарна інфекція.

Гострий перебіг - септицемію в більшості випадків викликає Str. zooepidemicus (група С), хронічні інфекції - Str. faecalis (група D).

Джерелом інфекції є хвора птиця, трупи, факторами передачі інфекції - інфіковані корми тваринного походження, інвентар, обладнання тощо.

Стрептококи передаються частіше оральним та аерогенним шляхами, а також через травмовані шкіряні покриви.

Важливу роль у розповсюдженні інфекції відіграють контаміновані стрептококами інкубаційні яйця. Курчата часто інфікуються у вивідних шафах інкубаторів, що обумовлює розповсюдження хвороби через інфіковані інкубаційні яйця та виникнення хвороби у курчат перших днів життя.

Відмічається сезонність розповсюдження хвороби з переважанням спалахів взимку та навесні.

Виникненню стрептококозу сприяють стрес-фактори та порушення зоогігієнічних умов утримання птиці.

1.8. Патогенез стрептококової інфекції у птиці визначається дією екзотоксину, а також самими бактеріями.

З місць проникнення первинного вогнища збудник хвороби проникає в кров, викликає бактеремію з послідуючою генералізацією процесу і скупченням стрептококів в паренхіматозних органах. Токсичні продукти викликають пошкодження ендотелію судин, гемоліз крові, випотівання трансудату, розвиток інфільтрації та некробіотичні процеси.

Стрептококи частіше викликають секундарні інфекції, які сприяють розвитку обмежених локальних захворювань у дорослої птиці.

1.9. При стрептококовій септицемії дорослої птиці інкубаційний період триває 2-8 днів.

При гострому перебігу хвороби спостерігається депресія, млявість, сонливість, ціаноз гребеня, інколи судороги та паралічі крил, інколи - діарея. У качок, крім того, відмічається запалення суглобів. Респіраторна форма характеризується ринітами, запаленням тканин сережок, міжщелепового простору, синуситами.

Для хронічної форми характерно зниження апетиту, анемічність, виснаження, відсутність яйцекладки, запалення суглобів кінцівок та тканин в області голови. Стрептококовий пододерматит м'якушів ніг клінічно проявляється кульгавістю та некротичним запаленням м'якушів.

Можлива безсимптомна загибель птахів.

1.10. Патолого-анатомічні зміни залежать від форми перебігу хвороби. При гострому стрептококозі спостерігаються серозні чи фібринозні перикардити та перитоніти, інфільтрати та крововиливи на серозних покривах в підшкірній клітковині та м'язах, скупчення кров'яної рідини в черевній порожнині та перикарді. Селезінка та печінка збільшені, можуть утворюватися сіруваті осередки некрозу або краплинні крововиливи. Слизові оболонки та шкіра ціанотичні.

В 1-3 добових курчат реєструють нерозсмоктані та збільшені жовтки, гіперемію та збільшення печінки, селезінки, нирок, запалення кишечнику.

У молодняку старшого віку в підшкірній клітковині грудних м'язів та кінцівок спостерігають желеподібний інфільтрат темного кольору, інколи - краплинні крововиливи. Паренхіматозні органи збільшені та кровонаповнені.

У загиблої птиці відмічають запалення яєчника та яйцеводу ентерококової етіології.

Для респіраторної форми характерне серозно-фібринозне запалення сережок, некроз шкіри ніг та підошви. Легені набряклі, спостерігається катарально-геморагічне запалення тонкого відділу кишечнику, набряк слизової оболонки з множинними крововиливами. При підгострому перебігу захворювання виявляють сальпінгіт і перитоніт.

При хронічному перебігу хвороби відмічають фібринозний артрит, теносиновіт, остеомієліт, сальпінгіт, перитоніт, фібринозний перикардит, некротичний міокардит, а також ендокардит, інфаркти печінки, селезінки та серця. Інколи спостерігаються інфаркти легень, нирок та головного мозку. Інфаркти можуть бути від блідих до геморагічних.

II. Діагностика захворювання птиці на стрептококоз

2.1. Попередній діагноз встановлюють на основі епізоотичних даних, клінічних проявів хвороби, патолого-анатомічних змін, виявлення стрептококів у мазках крові або на мазках - відбитках уражених клапанів серця чи ранах.

Підтверджують діагноз (заключний) результатами бактеріологічних досліджень (виділення збудника, визначення його патогенності).

2.2. Стрептококоз необхідно диференціювати від ряду інших септичних захворювань - стафілококозу, пастерельозу, колібактеріозу, ієрсеніозу, пулорозу, псевдомонозу тощо.

2.3. Для виділення збудника хвороби роблять висіви із патологічного матеріалу (кров із серця, печінки, селезінки, нирок, трубчастих кісток тощо).

Роблять мазки - відбитки, які фарбують за Романовським-Гімза та по Граму. Ізоляцію та ідентифікацію збудника проводять згідно з загальноприйнятими методиками.

2.4. Патогенність виділених культур стрептокока визначають біопробою. При виділенні Str. zooepidemicus з паренхіматозних органів, серця, трубчастої кістки біопроба не обов'язкова. У випадку виділення стрептокока тільки в окремому органі чи іншого виду стрептокока - біопроба обов'язкова. При цьому щойно виділеною культурою заражають білих мишей живою вагою 20-25 г. Дослідну культуру стрептококу вводять внутрішньочеревно в дозі 0,2 мл. Термін спостереження - 5 діб. В позитивному випадку загибель мишей наступає через 24-96 годин.

III. Профілактика захворювання птиці на стрептококоз

3.1. Для профілактики захворювання птиці на стрептококоз керівники та спеціалісти ветеринарної медицини птахогосподарств, зобов'язані дотримуватися вимог, що передбачені Ветеринарно-санітарними правилами для птахівницьких господарств і вимог до їх проектування, затвердженими наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 03.07.2001 N 53 (z0565-01) , зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 05.07.2001 за N 565/5756 (далі - Ветеринарно-санітарні правила).

3.2. Керівник (власник) птахогосподарства та спеціалісти ветеринарної медицини організовують захист птахогосподарства від занесення даної інфекції і її розповсюдження у птахогосподарстві, та за його межами.

Для цього необхідно:

завезення інкубаційних яєць тільки з птахогосподарств, благополучних щодо стрептококозу та інших інфекційних захворювань;

інкубацію завезених яєць проводити в окремих шафах в умовах надійної ізоляції від інкубаційних яєць, одержаних у даному птахогосподарстві, також не допускати змішування в інкубаційних та вивідних шафах яєць, завезених з різних птахогосподарств;

перед закладкою інкубаційних яєць в інкубаційні шафи проводити аерозольну дезінфекцію формальдегідом відповідно до вимог Інструкції з проведення санітарної обробки-дезінфекції, дезінсекції та дератизації об'єктів птахівництва, затвердженої наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України від 20.06.2007 N 69 (z0813-07) , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.07.2007 за N 813/14080 (далі - Інструкція з проведення санітарної обробки - дезінфекції), або іншими дезінфікуючими ветеринарними препаратами, що пройшли державну реєстрацію для їх обігу та використання в Україні відповідно до Положення про державну реєстрацію ветеринарних препаратів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2007 N 1349 (1349-2007-п) (далі - Положення про державну реєстрацію ветеринарних препаратів);

після перенесення інкубаційних яєць у вивідні шафи ставити ємності з розчином формаліну у співвідношенні 1:1;

після завезення добових курчат та дорослої птиці проводять обов'язкове їх карантинування;

вирощувати ремонтний молодняк ізольовано від дорослої птиці, дотримуватися термінів міжциклових профілактичних перерв перед посадкою кожної наступної партії птиці, проводити якісну підготовку приміщень до посадки наступної партії птиці, підтримувати високу санітарну культуру в пташниках, інкубаторії та інших виробничих приміщеннях;

дотримуватися зоогігієнічних та ветеринарно-санітарних вимог при транспортуванні, утриманні та годівлі птиці, будівництві об'єктів птахівництва;

організацію роботи птахопідприємств здійснювати у закритому режимі, підтримувати в робочому стані ветеринарно-санітарні об'єкти (дезбар'єри, санпропускники, дезкилими тощо) та припливно-витяжну вентиляцію;

у пташниках проводити заходи щодо запобігання травмуванню птиці.

3.3. Проводять аерозольну дезінфекцію приміщень у присутності птиці розчинами молочної кислоти, резорцину, йодтриетиленгліколю чи іншими ветеринарними препаратами, що зареєстровані в Україні.

3.4. У птахогосподарстві постійно проводять заходи щодо знищення гризунів, ектопаразитів і недопущення контакту птиці з дикими перелітними та синантропними птахами.

3.5. Трупи птиці, відходи інкубації утилізують в спеціально обладнаному приміщенні. При цьому забезпечують їх повне знезараження. При відсутності обладнаного цеху утилізації трупи птиці та відходи інкубації знищують шляхом спалювання чи закопування на глибину не менше ніж 2 метри у спеціально відведених для цього місцях.

3.6. Послід складують на спеціальних ізольованих майданчиках з наступним його знезаражуванням біотермічним чи хімічним методом.

3.7. Транспорт і тару, які використовували для перевезення інкубаційних яєць, добового молодняку, відходів інкубації, дезінфікують після кожного використання. Якщо дезінфекція тари неможлива, картонну, дерев'яну тару спалюють.

IV. Ветеринарно-санітарні заходи щодо ліквідації стрептококозу птиці

4.1. Птахогосподарство, пташник, ферму, відділення, в якому встановлено стрептококоз птиці, оголошують неблагополучним відповідно до статті 48 Закону України "Про ветеринарну медицину" (2498-12) і вводять карантинні обмеження, при яких забороняється:

переміщення яєць, птиці (крім випадків, передбачених пунктом 4.2 розділу IV цієї Інструкції), кормів та інвентарю з неблагополучних пташників в межах птахогосподарства (відділення, ферми);

вивіз інкубаційних яєць і птиці в інші птахогосподарства та продаж їх населенню;

інкубація яєць із неблагополучних пташників;

використання продуктів забою птиці із неблагополучних пташників без попереднього знезараження.

Яйця, отримані від птиці з неблагополучних щодо стрептококозу інфекції пташників, дезінфікують парами формальдегіду і використовують для внутрішньогосподарського використання після проварювання не менше 10 хв.

4.2. У неблагополучному щодо стрептококозу птиці птахогосподарстві дозволяється:

інкубація яєць, отриманих в благополучних пташниках, з метою відтворення стада в даному птахогосподарстві;

вивезення здорової птиці для забою на м'ясопереробних підприємствах відповідно до Правил перевезення тварин, птиці та інших вантажів, які підлягають державному ветеринарно-санітарному контролю, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002 N 873 (z1032-02) , зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 29.12.2002 за N 1032/7320, та Ветеринарно-санітарних правил (z0565-01) для птахівницьких господарств і вимог до їх проектування;

вивезення забитої здорової птиці на харчові цілі (з проведенням відповідних лабораторних досліджень продуктів забою);

вивезення інкубаційних яєць з благополучних пташників при умові дезінфекції їх формальдегідрм не пізніше ніж через 2 години після знесення та перед вивезенням із господарства або іншими дезінфекційними ветеринарними препаратами, зареєстрованими в Україні, згідно з настановами щодо їх застосування;

реалізація харчових яєць, отриманих від птиці благополучних пташників.

4.3. При встановленні захворювання птиці на стрептококоз проводять щоденну вибраковку хворої, ослабленої і некондиційної птиці, яку знищують безкровним методом і утилізують. Решту птиці піддають лікуванню антибіотиками чи іншими ветеринарними препаратами, до яких чутливий збудник, виділений в даному птахогосподарстві.

4.4. У неблагополучних птахогосподарствах проводять аерозольну дезінфекцію приміщень у присутності птиці згідно з Інструкцією з проведення санітарної обробки - дезінфекції, дезінсекції та дератизації об'єктів птахівництва та врахуванням вимог наказу Міністерства охорони здоров'я України від 13.01.2006 N 7 (z0100-06) "Про затвердження гігієнічного нормативу "Перелік речовин, продуктів, виробничих процесів, побутових та природних факторів, канцерогенних для людини", розчином молочної кислоти, резорцину, йодтриетиленгліколю чи іншими ветеринарними препаратами, що зареєстровані в Україні і рекомендовані для даної мети відповідно до їх настанов з використання.

4.5. Послід знезаражують біотермічним методом на спеціально обладнаних майданчиках (послідосховищах).

4.6. З метою швидкої ліквідації спалаху хвороби розпорядженням головного державного інспектора ветеринарної медицини району (міста) за погодженням з керівником (власником) птахогосподарства допускається забій всієї птиці пташника (ферми) з дотриманням відповідних ветеринарно-санітарних вимог.

4.7. Ветеринарно-санітарну оцінку м'яса після забою птиці проводять згідно з Правилами передзабійного ветеринарного огляду тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м'яса та м'ясних продуктів, затвердженими наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України від 07.06.2002 N 28 (z0524-02) , зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 21.06.2002 за N 524/6812. Тушки та внутрішні органи птиці, хворої на стрептококоз, утилізують.

Пух і перо дезінфікують.

4.8. При забої умовно здорової птиці із птахогосподарств (пташників, ферм, відділень), неблагополучних з стрептококової септицемії, проводять повне патрання тушок. Отримані продукти забою використовують для харчування після знезаражування (проварювання, виготовлення консервів тощо).

При наявності виснаження, кров'яного ексудату в грудочеревній порожнині, а також крововиливів у підшкірній клітковині та інших змін тушки утилізують або знищують, як передбачено пунктом 3.5 розділу III цієї Інструкції.

4.9. У птахогосподарствах, неблагополучних щодо стрептококову, проводять заходи з підвищення резистентності всього поголів'я птиці покращання зоогігієнічних параметрів у приміщеннях. Для цього покращують годівлю, вводять вітаміни у антистресових дозах та антиоксиданти, підсилюють вентиляцію, обмін повітря тощо. При необхідності в раціон вводять антибіотики широкого спектру дії.

4.10. Після забою птиці та звільнення приміщень проводять їх санацію (механічна очистка приміщень, обладнання, інвентарю тощо, при необхідності здійснюють побілку вапном стін, стелі, миття гарячою водою або 1,5-2 % розчином кальцинованої соди та проводять дезінфекцію)) відповідно до Інструкції з проведення санітарної обробки - дезінфекції, дезінсекції та дератизації об'єктів птахівництва.

Проводять ультрафіолетове опромінення пташників.

4.11. Карантинні обмеження з птахогосподарства (пташника, ферми, відділення) знімають через 30 днів після останнього випадку виявлення хворої або підозрілої у захворюванні птиці та проведення заключних ветеринарно-санітарних заходів.

V. Заходи щодо попередження інфікування робочого персоналу збудниками стрептококозу птиці в неблагополучних птахогосподарствах

5.1. Працівники птахогосподарств повинні регулярно проходити медичний огляд відповідно до Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2001 N 559 (559-2001-п) , дотримуватися санітарного режиму на підприємстві та правил особистої гігієни.

5.2. При проведенні ветеринарно-санітарних заходів у неблагополучних на стрептококоз птахогосподарствах, пов'язаних з контактом із заразним матеріалом, та інших робіт необхідно дотримуватися виконання правил техніки безпеки та особистої гігієни.

5.3. Обслуговувальний персонал забезпечується мийними та дезінфекційними засобами, спеціальним одягом, індивідуальними засобами захисту (респіратори, окуляри, рукавички, спецодяг, спецвзуття), які мають запобігати інфікуванню. Обов'язково проводиться роз'яснювальна робота щодо дотримання правил особистої гігієни.

5.4. Спецодяг та спецвзуття після кожної зміни знезаражують у параформаліновій камері, разовий одяг спалюють.

5.5. Особи, що працюють із деззасобами, повинні чітко дотримуватись правил особистої гігієни.

При проведенні аерозольної дезінфекції та використанні препаратів, що подразнюють слизову оболонку очей та органів дихання, працювати дозволяється тільки в протигазах або респіраторах та захисних окулярах, а при контакті з концентрованими розчинами необхідно користуватися гумовими рукавичками.

5.6. В аптечках першої допомоги повинні бути нейтралізувальні розчини дезінфекційних речовин, що використовуються в кожному окремому випадку.

5.7. Палити та вживати їжу під час роботи з дезінфекційними речовинами забороняється. Після проведення ветеринарно-санітарних робіт обличчя та руки необхідно вимити теплою водою з милом, руки продезінфікувати.