Відповідно до вимог ст. 31 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" від 24.02.94 N 4004-XII (4004-12) , на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 22.06.99 N 1109 (1109-99-п) "Про затвердження Положення про санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні" та з метою здійснення державного санітарно-епідемічного нагляду в Прикордонних військах України НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про державну санітарно-епідеміологічну службу в Прикордонних військах України (додається).

2. Наказ надіслати до напрямів, з'єднань, частин та закладів Прикордонних військ України.

Положення про державну санітарно-епідеміологічну службу Прикордонних військ України

Розділ 1. Загальні положення та основні завдання державної санітарно-епідеміологічної служби Прикордонних військ України

1.1. Це Положення визначає порядок організації та основні питання діяльності державної санітарно-епідеміологічної служби Прикордонних військ України (далі - ДСЕС ПВУ) і здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в Прикордонних військах України (далі - ДСЕН ПВУ).

1.2. Основними напрямками діяльності ДСЕС ПВУ в межах території відповідальності для конкретних санітарно-епідеміологічних установ є:

здійснення ДСЕН в обсязі та з періодичністю, які визначаються епідемічною ситуацією і реальним санітарним станом військових частин;

визначення пріоритетних заходів у профілактиці захворювань, а також в охороні здоров'я військовослужбовців та службовців ПВУ від шкідливого впливу на них небезпечних факторів довкілля;

вивчення, оцінка і прогнозування показників здоров'я військовослужбовців залежно від стану середовища їх життєдіяльності, який спричиняє на них негативний вплив;

підготовка пропозицій щодо забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя військовослужбовців, запобігання занесенню та розповсюдженню особливо небезпечних (у т.ч. карантинних) та небезпечних інфекційних хвороб на територіях військових частин та військових містечок;

контроль за усуненням причин та умов, що призводять до виникнення та поширення інфекційних, масових неінфекційних захворювань, отруєнь і радіаційних уражень військовослужбовців;

облік інфекційних захворювань та отруєнь.

1.3. Основними завданнями ДСЕН у Прикордонних військах України є:

нагляд за реалізацією державної політики з питань профілактики захворювань військовослужбовців та працівників Прикордонних військ України, участь у розробленні та контроль за виконанням програм щодо запобігання шкідливому впливу небезпечних факторів довкілля на здоров'я військовослужбовців;

нагляд за організацією та проведенням командуванням військових частин, медичною службою та особовим складом санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів;

нагляд за дотриманням санітарного законодавства у військах;

нагляд за виконанням приписів та вимог посадових осіб ДСЕС ПВ України;

організація та проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи.

Розділ 2. Установи та підрозділи санітарно-епідеміологічної служби Прикордонних військ України

2.1. ДСЕС ПВ України - це єдина централізована система установ санітарно-епідеміологічної служби Прикордонних військ України, яка реалізує державну політику в сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя військ. ДСЕС ПВ України входить до складу державної санітарно-епідеміологічної служби України.

2.2. Установи ДСЕС ПВ України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, наказами Головного державного санітарного лікаря України - першого заступника Міністра охорони здоров'я України, наказами Голови Держкомкордону України та його заступників, розпорядженнями і вказівками начальника військово-медичного управління (ВМУ) Держкомітету, розпорядженнями Головного державного санітарного лікаря Прикордонних військ України щодо забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя військовослужбовців та працівників, а також цим Положенням. Установи ДСЕС ПВ України є юридичними особами і здійснюють свою діяльність на підставі Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні (1109-99-п) і цього Положення.

2.3. ДСЕС у Прикордонних військах України організовується і діє за принципами:

законності при здійсненні своєї діяльності;

єдності та централізації;

підпорядкованості, підконтрольності та підзвітності вищим установам;

єдиноначальності в поєднанні з колегіальністю;

відповідальності посадових осіб за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків.

2.4. У системі забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя військ на установи ДСЕС ПВ України покладається виконання таких функцій:

організаційна;

контрольна щодо всіх груп виконавців заходів як санітарних (командування частин, тилових, інженерно-технічних та інших служб життєзабезпечення особового складу), так і первинних гігієнічних та протиепідемічних (медичної служби);

діагностична щодо оцінки епідемічної ситуації та санітарно-гігієнічного стану військових частин;

виконавча щодо проведення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів у військах.

2.5. Установи ДСЕС ПВ України:

пересувний санітарно-епідеміологічний загін ПВ України (ПСЕЗ ПВУ);

санітарно-епідеміологічні загони ПВ України (СЕЗ ПВУ);

санітарно-епідеміологічна лабораторія (СЕЛ);

інші підрозділи санітарно-епідеміологічного профілю ПВ України, які можуть бути створені відповідно до чинного законодавства України.

2.6. Перелік, мережа, організаційна структура установ ДСЕС ПВ України встановлюються та змінюються Головою Держкомітету за поданням начальника ВМУ Держкомітету та за погодженням з Головним державним санітарним лікарем України.

Установи ДСЕС ПВ України підпорядковуються ВМУ Держкомітету.

2.7. Утворення, реорганізація та ліквідація закладів ДСЕС ПВ України здійснюються у встановленому законодавством порядку.

Розділ 3. Повноваження Головного державного санітарного лікаря Прикордонних військ України та інших посадових осіб, які здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд

3.1. ДСЕС ПВУ очолює Головний державний санітарний лікар Прикордонних військ України - заступник начальника ВМУ Держкомітету, який призначається на посаду і звільняється з посади Головою Держкомкордону України за погодженням з Головним державним санітарним лікарем України. Головний державний санітарний лікар Прикордонних військ України підпорядковується безпосередньо начальнику ВМУ Держкомітету - заступнику начальника тилу з питань охорони здоров'я, а з питань санітарно-епідеміологічного нагляду - Головному державному санітарному лікарю України.

3.2. Головний державний санітарний лікар Прикордонних військ України має право:

3.2.1. Здійснювати нагляд за дотриманням військовими частинами, особовим складом і службовцями та працівниками за трудовим договором санітарного законодавства, а також контроль за проведенням санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів, виконанням цільових програм профілактики захворювань та охорони здоров'я військовослужбовців;

3.2.2. Розслідувати причини й умови виникнення професійних та інфекційних захворювань, отруєнь, радіаційних аварій;

3.2.3. Безоплатно отримувати від командування військових частин, особового складу і службовців та працівників за трудовим договором, у тому числі іноземних, які перебувають або проводять діяльність на підпорядкованих територіях відповідальності та об'єктах нагляду, інформацію, матеріали і документи, статистичні та інші дані, що характеризують санітарно-гігієнічний та епідемічний стан об'єктів і здоров'я особового складу;

3.2.4. Призначати державну санітарно-гігієнічну експертизу, а в разі потреби формувати склад комісії для її здійснення;

3.2.5. Вимагати від командування військових частин, установ та закладів ПВ України, посадових осіб своєчасного надання для розгляду та погодження:

проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку військових частин та об'єктів нагляду;

проектної документації, що стосується планування і забудови військових частин, військових містечок тощо;

проектної та технічної документації на будівництво, реконструкцію, уведення в експлуатацію нових і реконструйованих об'єктів виробничого, соціально-культурного та іншого призначення;

3.2.6. Визначати необхідність профілактичних щеплень, інших заходів профілактики у разі загрози виникнення епідемій, масових отруєнь та радіаційних уражень у військах;

3.2.7. Вимагати проведення регламентованих МОЗ України, а в разі потреби, позачергових медичних оглядів особового складу ПВ України згідно із законодавством;

3.2.8. Проводити експертизу та видавати висновки про відповідність вимогам санітарних норм об'єктів і споруд, що вводяться в експлуатацію в ПВ України;

3.2.9. Затверджувати висновки санітарно-гігієнічної експертизи;

3.2.10. Видавати відповідно до законодавства дозволи на:

реалізацію і використання у військових частинах сировини, продукції;

зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі токсичних промислових відходів, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів у військових частинах;

виробництво, переробку та реалізацію продуктів харчування, предметів гігієни та санітарії, одягу, взуття у військових частинах;

спеціальне водокористування військових частин та їх підрозділів;

комунально-побутове та медичне обслуговування особового складу;

іншу діяльність, на впровадження якої відповідно до законодавства видаються дозволи державної санітарно-епідеміологічної служби;

3.2.11. Безперешкодно входити на територію і в приміщення об'єктів державного санітарно-епідеміологічного нагляду за службовим посвідченням;

3.2.12. Відбирати безоплатно зразки сировини, продукції, матеріалів для проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи і необхідних лабораторних досліджень;

3.2.13. Уносити обов'язкові для виконання пропозиції (подання) щодо усунення виявлених порушень санітарного законодавства, викликати в установленому порядку порушників санітарного законодавства та вимагати від них пояснення;

3.2.14. Видавати постанови про накладення штрафу та застосування фінансових санкцій за порушення санітарного законодавства;

3.2.15. У порядку, установленому Головним державним санітарним лікарем України:

а) складати протоколи й акти про порушення санітарного законодавства;

б) видавати постанови, приписи, а також вносити пропозиції (подання):

командирам військових частин (начальникам установ, підприємств та інших об'єктів) про відсторонення від будь-яких видів навчально-бойової діяльності, робіт, відвідування військових підрозділів осіб, які хворі на інфекційні хвороби або є носіями збудників інфекційних захворювань чи були в контакті з такими хворими, а також осіб, які ухиляються від обов'язкового медичного огляду або щеплення проти інфекцій, перелік яких установлено МОЗ України;

про приведення нормативних, розпорядчих та інших документів військових частин у відповідність до вимог санітарного законодавства;

про обмеження діяльності об'єкта державного санітарно-епідеміологічного нагляду в разі виявлення порушень санітарного законодавства, що безпосередньо не впливають на здоров'я особового складу, але можуть зумовлювати негативний вплив на нього;

в) видавати постанови:

про тимчасову заборону чи припинення діяльності об'єкта державного санітарно-епідеміологічного нагляду в разі виявлення порушень санітарного законодавства, що можуть негативно вплинути на здоров'я особового складу, але ці порушення можна усунути здійсненням відповідних заходів;

про заборону чи припинення діяльності об'єкта державного санітарно-епідеміологічного нагляду в разі виявлення порушень санітарного законодавства, які негативно впливають на здоров'я особового складу і не можуть бути усунені здійсненням відповідних заходів;

г) вносити пропозиції (подання) командирам військових частин (начальникам установ та закладів) про запровадження на відповідних територіях чи об'єктах нагляду особливих умов та режиму праці, навчання, пересування і перевезення, спрямованих на запобігання та ліквідацію захворювань;

3.2.16. Скасовувати рішення інших посадових осіб ДСЕС ПВ України.

3.3. Начальники установ ДСЕС ПВУ підпорядковуються начальнику ВМУ Держкомітету, а з питань санітарно-епідеміологічного нагляду - Головному державному санітарному лікарю Прикордонних військ України. Вони є головними державними санітарними лікарями напрямів (зони відповідальності) ПВ України.

Головні державні санітарні лікарі напрямів (зон відповідальності) відповідають за організацією санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у військових частинах зони відповідальності.

3.4. Посадові особи ДСЕС ПВ України здійснюють свої повноваження у військових частинах, установах та закладах ПВ України в межах підконтрольних їм територій.

3.5. Головні державні санітарні лікарі напрямів, інші посадові особи та спеціалісти ДСЕС ПВ України підлягають атестації, яка проводиться атестаційними комісіями військово-медичного управління Держкомітету згідно з порядком, установленим Головним державним санітарним лікарем України.

3.6. Головні державні санітарні лікарі напрямів та інші посадові особи (лікарі-гігієністи, лікарі-епідеміологи) ДСЕС ПВ України в межах підконтрольних їм територій відповідальності та на об'єктах нагляду мають права, зазначені в підпунктах 3.2.1, 3.2.2, 3.2.3, 3.2.8, 3.2.11 - 3.2.15 цього Положення, а також частині другій статті 41, статтях 78, 80 - 83, 167, 168-1, 170 Кодексу України про адміністративні правопорушення (80731-10) (коли вони є порушеннями санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм), зокрема в частині складання акта і протоколу про порушення санітарного законодавства.

Розділ 4. Основні гігієнічні та протиепідемічні заходи, які здійснюються ДСЕС ПВ України

Основними гігієнічними та протиепідемічними заходами, які здійснюються державною санітарно-епідеміологічною службою ПВ України, є:

обробка, аналіз та формування банку даних, які характеризують стан довкілля та здоров'я різних категорій військовослужбовців і працівників, інформування командування військових частин та зацікавлених посадових осіб Держкомітету про одержані результати з метою коригування профілактичних та протиепідемічних заходів у військах;

установлення причинно-наслідкових зв'язків між показниками, що характеризують стан здоров'я різних категорій військовослужбовців і працівників, в залежності від умов їх життєдіяльності, та станом довкілля. Порівняльна оцінка захворюваності різних категорій військовослужбовців та населення, яке проживає в районах дислокації військових частин, за основними нозологічними формами;

підготовка документів, проектів управлінських рішень, які характеризують стан здоров'я різних контингентів військовослужбовців і працівників порівняно з однорідними групами інших міністерств та інших органів виконавчої влади;

участь у розробці цільових програм з оздоровлення довкілля та зміцнення здоров'я різних категорій військовослужбовців і працівників;

підготовка відповідних проектів наказів, директив Голови Держкомітету, його заступників, а також контроль за запровадженням і виконанням прийнятих рішень;

здійснення ДСЕН за проектуванням, будівництвом та введенням в експлуатацію об'єктів загальновійськового та спеціального призначення, за дотриманням гігієнічних нормативів та регламентів під час розгляду проектів нормативної документації на нові вироби, матеріали, обладнання, технологічні процеси, а також здійснення поточного санітарно-епідеміологічного нагляду за об'єктами, які визначають умови життя, побуту та військової праці;

вивчення умов військової праці, інфекційної, професійної захворюваності окремих категорій військовослужбовців і розроблення на цій основі пропозицій щодо проведення санітарно-оздоровчих і протиепідемічних заходів у Прикордонних військах;

аналіз та узагальнення матеріалів щодо питань своєчасності і повноти вжиття заходів громадського впливу та адміністративного примусу щодо осіб, які порушують санітарне законодавство;

проведення санітарно-гігієнічних, санітарно-токсикологічних, радіологічних, бактеріологічних, паразитологічних, вірусологічних та імунологічних досліджень, оцінки стану факторів навколишнього та виробничого середовища в порядку проведення державного санітарно-епідеміологічного нагляду;

проведення епідеміологічного розслідування причин виникнення спалахів та групових інфекційних і паразитарних захворювань, професійних отруєнь; подання матеріалів розслідування командуванню для притягнення винних до відповідальності;

організація та проведення заходів щодо локалізації та ліквідації спалахів інфекційних захворювань, надання практичної допомоги військово-медичній службі на місцях для недопущення надалі епідемічних ускладнень;

організація та проведеного щоденного оперативного стеження за інфекційною захворюваністю у військових частинах;

проведення роботи та узагальнення матеріалів щодо вивчення стійкості колективного імунітету військовослужбовців і працівників до інфекційних захворювань, проведення масової імунізації за епідемічними показаннями;

формування та коригування банку даних нормативно-технічної документації, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних, радіаційних норм, правил, вимог, методичних рекомендацій;

підготовка методичних документів, інформаційне забезпечення цими матеріалами медичної та інших зацікавлених служб;

розроблення та вдосконалення відомчих статистичних облікових та звітних форм, організація статистичного обліку й звітності, контроль за їх достовірністю;

здійснення вибіркового контролю за продовольчою сировиною, продуктами харчування, умовами їх транспортування, зберігання та реалізації;

вивчення, оцінка, узагальнення та використання досвіду роботи ДСЕС МОЗ України, інших міністерств з налагодження взаємодії та проведення ДСЕН;

аналіз стану справ в окремих напрямах ДСЕН, щорічна підготовка кон'юнктурних оглядів та інформаційних бюлетенів і службових листів з питань організації та проведення ДСЕН;

підготовка висновків за матеріалами проектної документації, яка стосується забудови військових містечок, окремих об'єктів, техніко-економічних обгрунтувань і розрахунків проектів будівництва, розширення, реконструкції об'єктів військового і спеціального призначення;

аналіз стану та якості роботи з підвищення кваліфікації спеціалістів з вищою та середньою освітою, підготовка пропозицій щодо планування розвитку й удосконалення системи підвищення кваліфікації спеціалістів установ ДСЕС Прикордонних військ;

організація та проведення на базі санітарно-епідеміологічних установ ПВ України курсів (зборів) підготовки спеціалістів військово-медичної служби з питань санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення військ;

проведення робіт з контролю за дотриманням протиепідемічного режиму в лікувально-профілактичних закладах;

розроблення та впровадження єдиної системи обстежень і видачі дозволів на роботу з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючого випромінювання, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізації отруйних речовин, у тому числі токсичних промислових і військово-промислових відходів;

облік та проведення паспортизації радіотехнічних об'єктів, які дислокуються на території Прикордонних військ;

організація і проведення лабораторних досліджень, інструментальних вимірювань за основними напрямами в системі ДСЕН;

організація та проведення систематизованого ДСЕН на найбільш важливих об'єктах Прикордонних військ, об'єктах зі значним ступенем складності питань, які підлягають контролю. Організація системи ДСЕН на однорідних об'єктах у цілому в Прикордонних військах. Підготовка службових інформаційних листів, методичних вказівок з окремих питань налагодження ДСЕН, систематизації обстежень однорідних об'єктів;

удосконалення системи надходження інформації, її використання з метою досягнення кінцевих результатів у визначенні порядку проведення ДСЕН за напрямами діяльності в єдиній системі ДСЕС України, спеціалізація ДСЕН та лабораторної справи;

реалізація в умовах Прикордонних військ наказів, методичних вказівок МОЗ України, розпоряджень ГДСЛ України, надання консультативної допомоги військово-медичній службі з питань проведення ДСЕН у Прикордонних військах;

здійснення своєчасного об'єктивного та повного аналізу діяльності спеціалістів установ ДСЕС ПВУ у різних сферах проведення ДСЕН, у тому числі й контролю за правильним використанням прав і виконанням обов'язків;

розгляд звернень військовослужбовців і працівників Прикордонних військ з питань, що входять до компетенції санітарно-епідеміологічних установ, систематичний аналіз цієї роботи;

надання методичної та практичної допомоги військово-медичній службі з питань профілактики інфекційних захворювань серед особового складу військ;

контроль за дотриманням юридичними та фізичними особами санітарного законодавства з метою запобігання, виявлення, зменшення або усунення шкідливого впливу несприятливих факторів на здоров'я військовослужбовців і працівників Прикордонних військ та застосування заходів правового характеру щодо порушників;

контроль за проведенням санітарних та протиепідемічних заходів, спрямованих на ліквідацію та запобігання забрудненню довкілля (водоймищ, грунту, атмосферного повітря), покращення умов військової праці, навчання, побуту та відпочинку військовослужбовців і службовців ПВ України;

організація і здійснення нагляду за реалізацією державної політики з питань профілактики захворювань військовослужбовців і працівників за трудовим договором;

участь у розробленні та контроль за виконанням програм щодо запобігання шкідливому впливу небезпечних факторів довкілля на здоров'я військовослужбовців і працівників за трудовим договором.

Розділ 5. Об'єкти державного санітарно-епідеміологічного нагляду в Прикордонних військах України

5.1. Об'єкти квартирно-експлуатаційної служби, території військових містечок, гарнізонів, навчальних центрів; казармений, житловий, виробничий фонди військових містечок, гарнізонів; інженерні (водопровідні, каналізаційні мережі) споруди, джерела водопостачання, очисні споруди пунктів постійної дислокації військ, навчальних центрів.

5.2. Об'єкти продовольчої служби - солдатські та офіцерські їдальні, овочесховища, продовольчі склади, підприємства харчової промисловості тощо.

5.3. Об'єкти військової торгівлі - магазини та склади (бази) продовольчих і промислових товарів, солдатські чайні, кондитерські цехи, перукарні тощо.

5.4. Об'єкти речової служби - лазні, пральні, хімчистки, речові склади тощо.

5.5. Об'єкти з визначеним можливим шкідливим впливом на здоров'я військовослужбовців та службовців ПВ України - парки, майстерні, пункти технічного обслуговування (ПТО), пункти технічного обслуговування та ремонту (ПТОР), рентген-кабінети, сховища пально-мастильних матеріалів.

5.6. Заклади й установи медичної служби - медичні пункти, лазарети, військові поліклініки, госпіталі, аптеки, склади та бази зберігання медичного майна, будинки відпочинку, санаторії та реабілітаційні центри.

Розділ 6. Організація державного санітарно-епідеміологічного нагляду у військах

6.1. ДСЕН здійснюється установами державної санітарно-епідеміологічної служби у формі попереджувального та поточного нагляду за виконанням військовими частинами, з'єднаннями, установами, підприємствами санітарного законодавства.

Основною формою здійснення ДСЕН є перевірка дотримання санітарного законодавства (далі - перевірка). Перевірки проводяться за планами установ та закладів ДСЕС ПВ України, а також позапланово залежно від санітарної, епідемічної ситуації за повідомленнями військових частин, закладів, військовослужбовців.

Обов'язкові перевірки проводяться під час:

здійснення контролю за виконанням проектів міждержавних, державних і галузевих програм з питань забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, профілактики захворювань;

здійснення контролю за проведенням санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів, виконанням програм профілактики захворювань, охорони здоров'я військовослужбовців;

обстеження об'єктів і споруд, що вводяться в експлуатацію;

розгляду пропозицій щодо відведення земельних ділянок під забудови та інші види землекористування, місця водозаборів і скидання стічних вод, розміщення промислових та інших об'єктів;

розслідування причин і умов виникнення професійних чи інфекційних захворювань, отруєнь, радіаційних інцидентів (аварій).

В інших випадках державний санітарно-епідеміологічний нагляд здійснюється шляхом вибіркових перевірок об'єктів державного санітарно-епідеміологічного нагляду залежно від санітарно-гігієнічної та епідемічної ситуацій.

Результати перевірки оформляються актом.

6.2. Рішення і дії посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби, які здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, можуть бути оскаржені у десятиденний термін:

Головного державного санітарного лікаря Прикордонних військ України - у Головного державного санітарного лікаря України або в суді;

інших головних державних санітарних лікарів та посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби - у вищого головного державного санітарного лікаря або в суді;

оскарження прийнятого рішення не припиняє його дії;

головні державні санітарні лікарі протягом 10 днів розглядають скарги та приймають щодо них відповідні рішення, які є обов'язковими для виконання;

у разі ухилення від виконання зазначених рішень орган чи посадова особа об'єкта державного санітарно-епідеміологічного нагляду несе відповідальність, а Головний державний санітарний лікар ПВ України вживає заходів згідно із законодавством.

6.3. Упровадження справ щодо порушення санітарного законодавства здійснюється відповідно до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення (80731-10, 80732-10) та в порядку, установленому Головним державним санітарним лікарем України.

6.4. ДСЕС ПВ України проводить свою діяльність щодо державного санітарно-епідеміологічного нагляду у взаємодії з іншими спеціально уповноваженими органами, що здійснюють державний нагляд і контроль, з підприємствами, установами й організаціями, громадськими організаціями, діяльність яких спрямована на профілактику захворювань, охорону здоров'я населення та довкілля, захист прав громадян, на безпечні умови їх життєдіяльності.

6.5. Форми документів (акт перевірки, протокол про порушення санітарного законодавства, припис, постанова, подання), що видаються посадовими особами ДСЕС ПВУ, оформляються відповідно до нормативно-правових актів, затверджених МОЗ України.

6.6. Працівники ДСЕС ПВ України підлягають правовому та соціальному захисту, матеріальному та соціальному забезпеченню згідно із законодавством. Особливості такого захисту та умови забезпечення військовослужбовців, а також осіб, які працюють у ДСЕС ПВ України за договором, регулюються відповідними законами.

6.7. Посадові особи ДСЕС ПВ України, які здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, мають посвідчення, форма якого встановлюється та затверджується Головним державним санітарним лікарем України.

6.8. За порушення Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" (4004-12) і неналежне виконання службових обов'язків посадові особи ДСЕС ПВ, які здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, несуть відповідальність згідно із законодавством.