Розглянувши пропозиції управління платіжних систем та касового виконання Держбюджету і департаменту інформатизації про внесення змін і доповнень до Положення про міжбанківські розрахунки в Україні, Правління ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Внести зміни і доповнення до Положення про міжбанківські розрахунки в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 21 березня 1996 року N 65 (v0357500-96) (додаються).

2. Управлінню платіжних систем та касового виконання Держбюджету (Л.В.Письменна) забезпечити доведення змін і доповнень до Положення про міжбанківські розрахунки в Україні до відома Кримського республіканського, обласних та по м.Києву і Київській області управлінь Національного банку України, а також до комерційних банків для керівництва в роботі.

3. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на управління платіжних систем та касового виконання Держбюджету (Л.В.Письменна) та Кримське республіканське, обласні та по м.Києву і Київській області управління Національного банку України.

4. Постанова набуває чинності з дня її підписання.

Зміни і доповнення до Положення про міжбанківські розрахунки в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 21 березня 1996 р. N 65 ( v0357500-96 )

1. Пункт 1.4 розділу 1 доповнити такими термінами та поняттями:

"Консолідований кореспондентський (субкореспондентський) рахунок - об'єднання коштів установ одного банку на його рахунку в Національному банку з метою їх спільного використання в системі електронних платежів (далі - СЕП).

Модель обслуговування консолідованого кореспондентського (субкореспондентського) рахунка в СЕП - сукупність механізмів та правил роботи для групи установ комерційного банку, згідно з якими здійснюються міжбанківські розрахунки в СЕП через консолідований кореспондентський (субкореспондентський) рахунок.

Розрахункова палата комерційного банку - підрозділ комерційного банку, який обслуговує банк та його установи у власній внутрішньобанківській платіжній системі.

Ліміт технічного субкореспондентського рахунка установи - інформація в електронній формі, що визначає величину мінімально припустимого залишку коштів на технічному субкореспондентському рахунку установи, яка задається головним банком.

Транзакція - інформація в електронній формі про переказ коштів.

Брутто - система розрахунків на валовій основі у разі, якщо кожний розрахунковий документ опрацьовується індивідуально і розрахунок проводиться за кожним розрахунковим документом окремо.

Нетто - система розрахунків на чистій основі у разі, якщо за результатами двостороннього чи багатостороннього взаємозаліку групи розрахункових документів відбуваються взаємоузгоджені зміни рахунків учасників як підсумок взаємозаліку.

OFF-LINE - режим розрахунків, при якому формування розрахункового документа, його передача та виконання проводки за рахунком її ініціатора відокремлені один від одного у часі.

ON-LINE - режим розрахунків, при якому ініціація розрахункового документа в системі та проводка за рахунком виконуються одночасно при безпосередньому доступі ініціатора проводки до розрахункової системи.

Бізнес-правила - система завдання логічних та бухгалтерських обмежень на розрахункові операції в СЕП Національного банку і в "Операційний день банку" (далі - ОДБ) банку, а також на інші операції в ОДБ банку."

2. Пункт 5.5 розділу 5 після опису 6-ї моделі доповнити текстом такого змісту:

"Модель 7. Консолідований кореспондентський рахунок головного банку (з відкриттям установам технічних субкореспондентських рахунків).

Головним банком має бути комерційний банк. Установи цього банку можуть бути розташовані у різних адміністративних регіонах.

Регіональне управління Національного банку відкриває консолідований кореспондентський рахунок головному банку. Установи цього банку не мають окремих субкореспондентських рахунків у Національному банку.

Технічні субкореспондентські рахунки установ відкриваються в тій регіональній розрахунковій палаті (далі - РРП), де відкрито технічний кореспондентський рахунок їх головному банку.

Головний банк та його установи мають окремі незалежні програмно-технічні комплекси АРМ-3 та засоби захисту інформації СЕП, електронні адреси та номери за МФО, обмінюються електронними розрахунковими документами з СЕП незалежно один від одного, і ці розрахунки відображаються на окремих технічних кореспондентському та субкореспондентських рахунках.

Головний банк має змогу протягом операційного дня встановлювати ліміти початкових оборотів своїх установ, виконувати початкові платежі від їх імені.

Головний банк отримує від СЕП підсумкову технологічну інформацію про роботу своїх установ.

Характерною рисою 7-ї моделі є спроможність головного банку динамічно обмежувати повноваження установи щодо виконання розрахункових та інших операцій. Це реалізується за допомогою бізнес-правил, які є додатковим механізмом, органічно вбудованим у СЕП.

Функціональні вимоги до програмного забезпечення комерційного банку (установи), призначеного для роботи в СЕП через консолідований кореспондентський (субкореспондентський) рахунок, викладено у додатку N 13."

3. Пункт 10.1 розділу 10 доповнити абзацом такого змісту:

"Національний банк надає дозвіл комерційному банку (установі) на його перехід до роботи в СЕП через консолідований кореспондентський (субкореспондентський) рахунок. Порядок переходу викладено у додатку N 14."

4. Пункт 10.6 розділу 10 доповнити абзацом такого змісту:

"При цьому комерційні банки (установи), які здійснюють міжбанківські розрахунки через власну внутрішньобанківську платіжну систему (далі - ВПС) мають дотримуватися загальних вимог, що відповідають стандартам СЕП Національного банку, викладених у додатку N 15."

5. У додатку N 1 абзац перший пункту 12 розділу III викласти в такій редакції:

"За затримку оплати наданих послуг Замовник сплачує Виконавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку, що діє у період, за який сплачується пеня, що нараховується від суми простроченого платежу."

6. У додатку N 2 абзац перший пункту 15 розділу IV викласти в такій редакції:

"За затримку оплати наданих послуг Банк сплачує Національному банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку, що діє у період, за який сплачується пеня, що нараховується від суми простроченого платежу."

7. У додатку N 3 абзац перший пункту 10 розділу III викласти в такій редакції:

8. У додатку N 5 пункт 8 розділу III викласти в такій редакції:

"За несвоєчасну оплату орендної плати Замовник сплачує Виконавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку, що діє у період, за який сплачується пеня, що нараховується від суми простроченого платежу."

9. У додатку N 10 пункт 9 розділу III викласти в такій редакції:

10. У додатку N 11 абзац перший пункту 12 розділу III викласти в такій редакції:

11. Внести зміни і доповнення у додаток N 9 і викласти його в такій редакції:

Порядок розроблений на підставі Інструкції Національного банку України N 1 з організації емісійно-касової роботи в установах банків України.

Касове обслуговування установ комерційного банку здійснюється:

- комерційним банком у межах своєї системи;

- операційним управлінням (відділом) регіонального управління Національного банку на підставі укладеного договору;

- іншим комерційним банком на підставі укладеного договору та за погодженням з регіональним управлінням Національного банку.

Для підкріплення операційної каси готівкою установа комерційного банку подає заявку:

- до свого комерційного банку - при підкріпленні ним операційної каси установи;

- до регіонального управління Національного банку - при підкріпленні ним операційної каси установи.

У разі необхідності підкріплення операційної каси установи комерційного банку готівкою з іншого комерційного банку, що знаходиться в одному адміністративному регіоні з банком-одержувачем, між ними укладається договір на передачу готівки без погодження з регіональним управлінням Національного банку, але з повідомленням його про підкріплення в той же день.

У разі підкріплення операційної каси установи іншим комерційним банком, який розташований в іншому адміністративному регіоні, установа комерційного банку подає регіональному управлінню Національного банку клопотання про надання ним згоди на підкріплення.

Після з'ясування сум та строків підкріплень, чиїми силами і засобами буде здійснюватись перевезення, регіональне управління Національного банку повідомляє електронною поштою про свою згоду установу комерційного банку, її комерційний банк і банк-відправник готівки.

На підставі отриманого повідомлення комерційний банк електронним документом здійснює оплату готівки банку-відправнику.

Видача готівки з оборотної каси операційного управління (відділу) регіонального управління Національного банку або з операційної каси іншого комерційного банку проводиться тільки після надходження попередньої оплати, за видатковим касовим ордером і довіреністю установи-одержувача.

Підкріплення установи комерційного банку через інкасаторів Національного банку проводиться на підставі окремого договору на доставку цінностей.

При здійсненні операцій з підкріплення операційної каси установи комерційного банку пропонуються бухгалтерські проводки з використанням таких рахунків:

N 030 "Каса установ Національного банку України в гривнях" (А);

N 031 "Каса комерційних банків в гривнях" (А);

N 042 "Готівка у гривнях у дорозі" (А);

N 908 "Транзитні обороти при безпосередній кореспонденції МФО і каси" (А-П).

1. У комерційному банку:

- При видачі готівки з операційної каси комерційного банку своїй установі:

Кредит - N 031 (символ 66 у статистичній звітності за ф.748).

- У разі підкріплення операційної каси установи комерційного банку з оборотної каси регіонального управління Національного банку або з операційної каси іншого комерційного банку кошти перераховуються з консолідованого кореспондентського рахунка комерційного банку:

Кредит - кореспондентський рахунок.

2. В установі комерційного банку, що купує готівку:

- після отримання готівки операційною касою:

Дебет - N 031 (символ 36, 37, 39 у статистичній звітності за ф.748)

Кредит - N 908.

3. У регіональному управлінні Національного банку:

- після надходження попередньої оплати:

Дебет - кореспондентський рахунок

Кредит - N 908;

- при видачі готівки з оборотної каси:

Кредит - N 030 (символ 71 у статистичній звітності за ф.748);

- після отримання готівки установою комерційного банку:

Кредит - N 042.

4. В іншому комерційному банку, який продає готівку:

- після надходження попередньої оплати:

Дебет - кореспондентський рахунок

Кредит - N 908;

- при видачі готівки з операційної каси:

Кредит - N 031 (символ 72 у статистичній звітності за ф.748)."

12. Доповнити це Положення додатками NN 13, 14, 15, 16:

Комерційні банки (установи), які працюють у СЕП через консолідований кореспондентський (субкореспондентський) рахунок умовно поділяються на такі категорії:

1. Установа комерційного банку:

- не має субкореспондентського рахунка в регіональному управлінні Національного банку;

- має окремий технічний субкореспондентський рахунок у СЕП;

- є прямим абонентом СЕП (має програмно-технічні засоби СЕП);

- здійснює розрахунки з іншими установами через СЕП.

2. Комерційний банк (установа):

- має консолідований кореспондентський (субкореспондентський) рахунок у регіональному управлінні Національного банку та використовує його спільно з установами категорії 1, які йому підпорядковані;

- має окремий технічний кореспондентський (субкореспондентський) рахунок у СЕП;

- є прямим абонентом СЕП (має програмно-технічні засоби СЕП);

- керує міжбанківськими розрахунками своїх установ засобами СЕП.

3. Установа комерційного банку:

- не має субкореспондентського рахунка в регіональному управлінні Національного банку;

- не має окремого технічного субкореспондентського рахунку в СЕП;

- не є прямим абонентом СЕП (не має програмно-технічних засобів СЕП);

- здійснює розрахунки з іншими установами через ВПС головного банку.

4. Комерційний банк (установа):

- має окремий технічний кореспондентський (субкореспондентський) рахунок у СЕП;

- є прямим абонентом СЕП (має програмно-технічні засоби СЕП);

- має власну внутрішньобанківську платіжну систему;

- виконує міжбанківські розрахунки між своїми установами через ВПС;

- виконує міжбанківські розрахунки своїх установ з іншими банками через СЕП;

- керує міжбанківськими розрахунками своїх установ засобами ВПС.

Відношення комерційних банків та його установ за категоріями до відповідних моделей таке:

Модель 1: головний банк категорії 2, його установи категорії 1.

Модель 2: головний банк категорії 4, його установи категорії 3.

Модель 3: головний банк категорії 4, його установи категорії 3.

Модель 4: головний банк категорії 2, його установи категорії 1.

Модель 5: головний банк - категорії 2, регіональні управління головного банку відносно головного банку є установами категорії 1, відносно підпорядкованих їм установ - установами категорії 4 (але без наявності субкореспондентського рахунка в регіональному управлінні Національного банку), установи регіонального управління категорії 3.

Модель 6: головний банк категорії 2, регіональні управління головного банку відносно головного банку є установами категорії 1, відносно підпорядкованих їм установ - установами категорії 2 (але без наявності субкореспондентського рахунку в регіональному управлінні Національного банку), установи регіонального управління категорії 1.

Модель 7: головний банк категорії 2, його установи категорії 1, з додатковим механізмом управління роботою установ за допомогою бізнес-правил.

Функціональні вимоги поширюються на програмні забезпечення комерційних банків (установ) залежно від їх категорії і є додатковими до загальних вимог, які пред'явлені Національним банком до ОДБ і ВПС.

Категорія 1. Програмне забезпечення установи має виконувати ведення внутрішнього значення технічного субкореспондентського рахунка установи та звіряння його нерозривності й коректності за технологічною інформацією, яка надається СЕП.

Додаткові вимоги щодо роботи за 7 моделлю:

- обмін з СЕП пакетами бізнес-правил та супровідною технологічною інформацією;

- ведення бази даних, яка містить діючі бізнес-правила для цієї установи (на підставі отриманих від СЕП пакетів бізнес-правил);

- приймання або відхилення розрахункових транзакцій та(чи) інших операцій в ОДБ згідно з діючим на цей час набором бізнес-правил;

- ведення протоколу (архіву) змін у часі бізнес-правил із супровідною технологічною інформацією.

Категорія 2. Програмне забезпечення комерційного банку (установи) має виконувати:

а) ведення внутрішнього значення технічного кореспондентського (субкореспондентського) рахунка головного банку з урахуванням обміну розрахунковими документами із СЕП як головного банку, так і його установ;

б) ведення значень технічних субкореспондентських рахунків установ за технологічною інформацією, яка надається СЕП:

- відображення проведених транзакцій;

- облік внутрішньосистемних оборотів;

в) звіряння нерозривності та коректності значень технічних субкореспондентських рахунків установ і технологічної інформації про роботу установ, яка надається СЕП;

г) управління роботою своїх установ у СЕП за допомогою механізму лімітів.

Додаткові вимоги до програмного забезпечення регіонального управління за умови роботи за 6 моделлю: ведення внутрішнього значення технічного субкореспондентського рахунка регіонального управління замість ведення внутрішнього значення технічного кореспондентського рахунка головного банку.

Додаткові вимоги до програмного забезпечення головного банку за умови роботи за 7 моделлю:

- обмін з установами пакетами бізнес-правил та супровідною технологічною інформацією через СЕП;

- ведення захищеної бази даних, яка містить сукупність діючих бізнес-правил для установ;

- ведення протоколу (архіву) змін у часі бізнес-правил із супровідною технологічною інформацією.

Категорія 3. Програмне забезпечення установи має виконувати ведення внутрішнього значення субкореспондентського рахунку установи та звіряння його нерозривності та коректності за технологічною інформацією, яка надається ВПС.

Категорія 4. Програмне забезпечення комерційного банку (установи) має виконувати:

а) ведення внутрішнього значення технічного кореспондентського (субкореспондентського) рахунку головного банку з урахуванням обміну розрахунковими документами із СЕП як головного банку, так і його установ;

б) ведення значень субкореспондентських рахунків установ:

- відображення проведених транзакцій;

- облік внутрішньосистемних оборотів;

в) обмін розрахунковими документами між установами, а також між установами та головним банком;

г) безпечний розподіл та обмін ключів криптографічного захисту;

д) прийняття початкових платежів від установ у межах залишку коштів на їх субкореспондентських рахунках; можливий варіант реалізації механізму внутрішньобанківського кредиту (головний банк надає кредит установі) для виконання початкових платежів установою, яка не має відповідних коштів на субкореспондентському рахунку.

Додаткові вимоги до програмного забезпечення регіонального управління за умови роботи за 5 моделлю: ведення внутрішнього значення технічного субкореспондентського рахунка регіонального управління замість ведення внутрішнього значення технічного кореспондентського рахунка головного банку.

Порядок переходу комерційного банку (установи) на роботу в СЕП через консолідований кореспондентський (субкореспондентський) рахунок за умови одержання ним дозволу Національного банку

1. Для переходу комерційного банку та його установ на роботу в СЕП через консолідований кореспондентський (субкореспондентський) рахунок потрібно одержати дозвіл Національного банку, за винятком 1 моделі, коли дозвіл надає регіональне управління Національного банку. При цьому порядок надання дозволу регіональним управлінням відповідає порядку надання дозволу Національним банком.

2. Дозвіл комерційному банку (установі) надається на підставі таких документів:

- клопотання про надання дозволу;

- письмової згоди комерційного банку (юридичної особи), якщо клопотання подається від імені його установи;

- положення про порядок здійснення розрахункових операцій установами комерційного банку через консолідований кореспондентський (субкореспондентський) рахунок, що має включати описи технологічної моделі, бухгалтерського обліку, системи захисту (за умови роботи ВПС за 2, 3, 5 моделями) та регламент функціонування платіжної системи комерційного банку.

3. Національний банк розглядає подані документи та перевіряє функціональну і технологічну готовність комерційного банку (установи) до роботи в СЕП через консолідований кореспондентський (субкореспондентський) рахунок у місячний строк з дня одержання документів.

Після розгляду документів і прийняття рішення про готовність комерційного банку (установи) до роботи через консолідований кореспондентський (субкореспондентський) рахунок Національний банк надає йому на це дозвіл та інформує про це свої регіональні управління та комерційні банки - учасники СЕП.

У разі прийняття рішення про відмову в наданні такого дозволу Національний банк повідомляє про це комерційному банку із зазначенням причин відмови.

4. Враховуючи функціональну і технологічну готовність комерційного банку (установи) до роботи в СЕП через консолідований кореспондентський (субкореспондентський) рахунок, Національний банк визначає день його переходу, про що інформує банк.

5. Регіональне управління Національного банку не пізніше визначеного дня переходу укладає договір з комерційним банком (установою) на відкриття консолідованого кореспондентського (субкореспондентського) рахунку за умови функціональної та технологічної готовності банку і відповідних підрозділів Національного банку.

Одночасно з укладенням договору на відкриття консолідованого кореспондентського (субкореспондентського) рахунка комерційний банк (установа) повідомляє свої установи про необхідність протягом 3 робочих днів розірвати договори, які були укладені ними з регіональними управліннями Національного банку при відкритті субкореспондентських рахунків.

6. Комерційний банк та його установи не пізніше визначеного дня переходу укладають з регіональними управліннями Національного банку або з Центральною розрахунковою палатою договори про надання інформаційно-розрахункових послуг і послуг електронної пошти в обчислювальній мережі Національного банку у разі відкриття та обслуговування технічних кореспондентських (субкореспондентських) рахунків.

7. Субкореспондентські рахунки установ комерційного банку, які були відкриті в регіональних управліннях Національного банку, у разі розірвання договорів закриваються, залишки коштів на них перераховуються на консолідований кореспондентський (субкореспондентський) рахунок комерційного банку (установи) згідно з технологією переходу.

8. Контроль за станом субкореспондентських рахунків і балансових рахунків N 160 установ комерційного банку в день їх переходу на роботу через консолідований кореспондентський (субкореспондентський) рахунок здійснюють регіональні розрахункові палати Національного банку та Центральна розрахункова палата.

9. Зміни у складі учасників СЕП, що відбуваються у зв'язку з переведенням комерційного банку та його установ на роботу в СЕП через консолідований кореспондентський (субкореспондентський) рахунок, здійснюються згідно з п.5.1.2 Положення (v0357500-96) .

10. При переведенні комерційного банку та його установ на роботу в СЕП через консолідований кореспондентський (субкореспондентський) рахунок установи Національного банку, комерційний банк і його установи керуються оперативними вказівками Національного банку України щодо технології переходу.

11. У разі переведення установи комерційного банку на роботу за 4-7 моделями з використанням програмного забезпечення СЕП між цією установою і регіональним управлінням Національного банку за місцезнаходженням установи укладається договір (додаток N 16), згідно з яким надаються в оренду засоби захисту інформації в СЕП.

1. Класифікація систем розрахунків.

A1 - брутто системи;

A2 - нетто системи.

В. За режимом виконання розрахункових транзакцій:

В1 - OFF-LINE системи;

В2 - ON-LINE системи;

В3 - системи змішаного типу, в яких транзакції можуть виконуватися як у режимі OFF-LINE, так і в режимі ON-LINE.

С. За системою обслуговування рахунків кореспондентів:

С1 - прямі кореспондентські відносини типу "Лоро-Ностро";

С2 - взаємні кореспондентські відносини;

С3 - обслуговування групи рахунків типу "Лоро" (рахунків інших та/або своїх банківських установ тощо), а також, можливо, деяких рахунків типу "Ностро".

D. За моделлю обслуговування в СЕП:

DA - відсутність рахунка "Ностро" в СЕП;

D0 - простий рахунок "Ностро" в СЕП;

D1 - 1 модель;

D2 - 2 модель;

D3 - 3 модель;

D4 - 4 модель;

D5 - 5 модель;

D6 - 6 модель;

D7 - 7 модель.

2. Загальні вимоги.

При здійсненні міжбанківських розрахунків через власну ВПС комерційні банки (установи) мають дотримуватися таких загальних вимог, які відповідають стандартам СЕП Національного банку:

- реквізити електронних розрахункових документів мають відповідати вимогам Інструкції N 7 Національного банку України "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України" (v0204500-96) та інших нормативних актів;

- електронні розрахункові документи, які передаються з ВПС до СЕП, повинні містити всі реквізити згідно з "Інтерфейс між ОДБ і АРМ-3 системи електронних платежів (СЕП)";

- у разі формування початкових платежів підсистема підготовки електронних розрахункових документів має автоматично заносити ідентифікаційний код клієнта-відправника платежу до електронного розрахункового документа відповідно до чинного законодавства, зокрема Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів" (320/94-ВР) і постанови Кабінету Міністрів України від 22.01.96 р. N 118 (118-96-п) "Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України";

- електронні документи повинні мати електронний цифровий підпис на всіх етапах їх обробки;

- обробка електронних розрахункових документів здійснюється в порядку черговості надходження до системи, якщо інше не обумовлено угодою між учасниками розрахунків;

- автоматичне ведення протоколу (захист цього протоколу від модифікації) найбільш критичних моментів роботи (вхід, формування пакетів розрахункових документів, проводки, відкат тощо); архівація цього протоколу під час закриття робочого дня;

- зберігання архівів електронних розрахункових транзакцій та протоколів роботи протягом трьох років.

При цьому електронні міжбанківські розрахунки вважаються остаточно здійсненими банком платника, який є учасником ВПС, після списання коштів з його рахунку, відкритому у розрахунковій палаті комерційного банку.

Міжбанківські розрахунки за електронними розрахунковими документами, що надійшли до розрахункової палати комерційного банку протягом операційного дня (час якого регламентується режимом роботи банку), здійснюються розрахунковою палатою того ж дня. За документами, що надійшли після операційного дня, наступного дня.

2.1. Вимоги до систем класу А1.

За рахунками типу "Лоро" банків-кореспондентів неприпустимо мати неконтрольований (нелімітований) овердрафт.

2.2. Вимоги до систем класу А2.

Виконання мінімальних стандартів організації та функціонування механізмів взаєморозрахунків (де кількість учасників більше 3):

- механізми взаєморозрахунків мають відповідати чинному законодавству;

- учасники механізму взаєморозрахунків мають чітко уявляти собі вплив конкретного механізму на кожний з фінансових ризиків, що задіяні в процесі розрахунків;

- у системах багатосторонніх взаєморозрахунків мають існувати чітко сформульовані процедури управління кредитними ризиками і ризиками ліквідності, які встановлюють відповідні обов'язки організатора та учасників взаєморозрахунків. Ці процедури мають також забезпечувати створення для всіх сторін як стимулів, так і можливостей керувати кожним з ризиків, яким вони підлягають, та стримувати такі ризики; крім того, в процедурі має бути передбачено встановлення максимального рівня кредитного ризику, який може генеруватися кожним учасником;

- системи багатосторонніх взаєморозрахунків, як мінімум, мають бути здатні забезпечити своєчасне завершення щоденних розрахунків у разі, якщо учасник, що має найбільшу чисту дебеторську позицію, не зможе виконати розрахунок;

- системи багатосторонніх взаєморозрахунків повинні мати об'єктивні та гласні критерії членства, що забезпечують справедливий і відкритий доступ до цих систем;

- усі механізми взаєморозрахунків мають забезпечувати операційну надійність технічних систем та наявність дублюючих потужностей, що здатні задовольнити щоденні потреби в обробленні платежів.

2.3. Вимоги до систем класу B1:

а) мати механізми логічної квитовки на всі пакети, що містять розрахункові транзакції;

б) забезпечувати передачу повідомлень між абонентами у зашифрованому вигляді за допомогою сертифікованих (стандартизованих) засобів захисту;

в) мати безпечну систему розподілу та обміну ключів криптографічного захисту;

г) програмні засоби систем, що обслуговують рахунок типу "Ностро", повинні:

- виконувати автоматичне звіряння стану рахунка та проведення усіх розрахункових транзакцій за ним на підставі одержаної виписки;

- вести дзеркальне відображення свого рахунка (з урахуванням проведених розрахункових транзакцій та відокремленням транзакцій, про завершення яких немає інформації);

- відстежувати нерозривність свого рахунка та відповідність його проведеним розрахунковим транзакціям.

2.4. Вимоги до систем класу B2:

- забезпечувати захист за допомогою керованого доступу усіх користувачів до будь-якого окремого файлу або бази даних;

- наявність системи реєстрації усіх користувачів;

- контроль усіх дій та локалізація ресурсів системи.

2.5. Вимоги до систем класу B3.

Поширюються усі вимоги, які пред'явлені до систем B1 та B2.

2.6. Вимоги до систем класу C3.

Забезпечувати однаковим рівнем послуг та сервісу усіх власників рахунків "Лоро".

Програмні засоби, що обслуговують рахунки "Лоро", мають надавати їх власникам технологічну інформацію в обсязі, достатньому для ведення та звіряння значень рахунків, а також результати виконання розрахунків за кожним розрахунковим документом.

2.7. Вимоги до систем класу D2, D3, D5:

- мати процедури та(або) механізми, які після збоїв чи інших порушень дають змогу відновити нормальну роботу без ослаблення інформаційної безпеки;

- мати програмний інтерфейс з інформаційно-пошуковою системою СЕП Національного банку;

- фіксувати спроби несанкціонованого доступу до системи розрахунків і негайно інформувати про це службу захисту інформації Національного банку.

1. Виконавець передає в оренду Замовнику засоби захисту інформації в СЕП згідно з актом приймання-передачі за умови відкриття технічного субкореспондентського рахунку Замовнику в іншій РРП.

2. Виконавець має право:

2.1. Перевіряти Замовника з питань користування, зберігання та обліку засобів захисту.

2.2. Припиняти обслуговування Замовника в разі порушень правил роботи із засобами захисту або передачі (навіть тимчасово) зареєстрованих за Замовником засобів захисту третім особам, установам чи організаціям.

3. Замовник має право:

3.1. Користуватися наданими засобами для забезпечення захисту електронних банківських документів у СЕП.

3.2. Одержувати консультації з питань, що пов'язані з експлуатацією та зберіганням засобів захисту.

3.3. Використовувати наданий генератор ключів для генерації ключів електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) для робочих місць програмного забезпечення "Операційний день банку" і у разі необхідності - для захисту електронних банківських документів у локальній мережі Замовника.

4. Виконавець бере на себе зобов'язання:

4.1. Своєчасно надавати Замовнику засоби захисту інформації з докладною документацією до них; надавати консультації з питань захисту та правил користування засобами захисту.

4.2. Своєчасно інформувати Замовника про зміни, які планується вносити в систему захисту інформації СЕП.

4.3. Забезпечувати своєчасну заміну інформації про ключову систему згідно з графіком Національного банку України.

4.4. Забезпечувати своєчасну заміну генератора ключів ЕЦП у разі його пошкодження або втрати працездатності (крім випадків, зазначених у п.7).

4.5. Здійснювати технічне обслуговування або заміну апаратури захисту в разі виходу її з ладу, безкоштовний ремонт (крім випадків, зазначених у п.7).

5. Замовник бере на себе зобов'язання:

5.1. Не передавати (навіть тимчасово) зареєстровані за ним програмні та апаратні засоби захисту, які використовуються в СЕП Національного банку, третім особам, установам чи організаціям.

5.2. Дотримуватися технологічної дисципліни роботи з засобами захисту, забезпечувати їх зберігання згідно з наданими інструкціями.

5.3. Не використовувати надані засоби захисту для інших завдань, окрім обумовлених у наявних інструкціях.

5.4. Забезпечувати цілісність пломб та печаток на апаратурі захисту.

5.5. Забезпечувати наявність необхідних технічних засобів для підключення апаратури захисту згідно з вимогами Виконавця.

5.6. Забезпечувати транспортування апаратури захисту до місця її встановлення у Замовника та до місця її заміни (ремонту) у ВИКОНАВЦЯ.

5.7. У разі припинення чинності цього договору у строк, що не перевищує три доби, виконати передбачені процедури передачі (повернення) Виконавцю засобів захисту інформації та документації до них.

5.8. Своєчасно оплачувати послуги Виконавця.

6. Виконавець несе відповідальність перед Замовником за правильне та своєчасне надання засобів захисту Замовнику для забезпечення можливості роботи в СЕП Національного банку.

7. Замовник несе відповідальність перед Виконавцем і учасниками СЕП за шкоду, заподіяну через втрату (викрадення, загублення та ін.), або заподіяння шкоди наданим в оренду Замовнику засобам захисту (зовнішнє пошкодження, пов'язане з порушенням технології використання, що спричинило виведення з ладу засобів) у тому разі, якщо встановлено вину Замовника.

8. Замовник відшкодовує Виконавцю фактичні збитки:

- за втрату або пошкодження генератора ключів ЕЦП - 500 грн.;

- за втрату або пошкодження (за умови, що апаратура захисту не підлягає ремонту) - суму в гривнях, еквівалентну відповідній сумі у доларах США, при перерахуванні за офіційним курсом:

електронної картки - $100;

блоку АЗЕГО - $1000;

блоку АЗБД - $1000;

- за пошкодження, при яких апаратура захисту підлягає ремонту - у сумі, що визначить комісія з представників обох сторін, яка розглядатиме причини та обсяг пошкоджень.

9. За порушення пп.5.1 та 5.2 цього договору Виконавець має право тимчасово припинити обслуговування Замовника до з'ясування обставин порушення та усунення недоліків, які викликали тимчасове припинення.

10. У разі повторно виявлених порушень режимних умов зберігання та використання засобів захисту Замовник відшкодовує Виконавцеві фактичні збитки, пов'язані з цим, а також сплачує штраф у розмірі 2000 грн.

11. За несвоєчасну оплату орендної плати Замовник сплачує Виконавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку, що діє у період, за який сплачується пеня, що нараховується від суми простроченого платежу.

12. Замовник щомісяця до 3 числа наступного місяця сплачує Виконавцеві орендну плату згідно з тарифами, які діють на час оплати.

13. Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання будь-якого з положень цього договору, якщо це невиконання стало наслідком причин, що знаходяться поза сферою контролю невиконуючої сторони. Такі причини включають стихійне лихо, екстремальні погодні умови, пожежі, війни, страйки, військові дії, громадянське безладдя і таке інше (далі - "форс-мажор"), але не обмежуються ними. Період звільнення від відповідальності починається з часу оголошення невиконуючою стороною "форс-мажору" і закінчується чи закінчився б, якщо невиконуюча сторона вжила б заходи, які вона і справді могла вжити для виходу з "форс-мажору". "Форс-мажор" автоматично продовжує термін виконання зобов'язань на весь період його дії та ліквідації наслідків. Термін виконання зобов'язань відсувається на весь період їхньої дії та ліквідації наслідків.

Про настання "форс-мажорних" обставин сторони мають інформувати одна одну невідкладно.

Якщо ці обставини триватимуть більше як 6 місяців, то кожна із сторін матиме право відмовитись від подальшого виконання зобов'язань за цим договором і у такому разі жодна із сторін не матиме права на відшкодування іншою стороною можливих збитків.

14. Сторона, яка вважає за необхідне змінити чи розірвати договір, надсилає пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона, що одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, має відповісти на неї не пізніше 20 днів після одержання пропозиції. Якщо сторони не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, а також у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передавати спір на вирішення арбітражного суду.