Міністерством України у справах сім'ї, молоді та спорту проаналізовано стан влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, до сімейних форм виховання в регіонах України.

Протягом I півріччя поточного року в прийомні сім'ї та дитячі будинки сімейного типу влаштовано лише 658 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Для порівняння, протягом I півріччя минулого року в такі сім'ї влаштовано 1080 дітей. Це свідчить про те, що місцевими підрозділами служб у справах дітей та центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді вживається недостатньо зусиль щодо влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у прийомні сім'ї та дитячі будинки сімейного типу.

Така ситуація ставить під загрозу забезпечення права дітей на виховання в сім'ях, що передбачено статтею 6 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" (2342-15) , і може призвести до збільшення кількості дітей в інтернатних закладах.

Також викликає занепокоєння якість підбору кандидатів у прийомні батьки та батьки-вихователі для створення прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу та здійснення подальшого взаємодобору сім'ї і дитини.

Кількість підготовлених потенційних прийомних батьків та батьків-вихователів не дозволяє забезпечити на належному рівні влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Так, протягом І півріччя поточного року передбачалося влаштувати у прийомні сім'ї та дитячі будинки сімейного типу 763 дітей, а фактично влаштовано 658 (86,2%).

Непоодинокими є випадки припинення функціонування прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу і вибуття прийомних дітей та дітей-вихованців за відсутності взаєморозуміння між прийомними батьками, батьками-вихователями і дітьми, виникненням несприятливих умов для їх виховання та утримання в сім'ях.

Такі випадки свідчать про неякісну роботу центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, які проводять курс підготовки кандидатів у прийомні батьки та батьки-вихователі, та служб у справах дітей щодо підбору сімей для дітей, які потребують влаштування, незнання особливостей і потреб дітей, які влаштовуються в сім'ї.

З метою підвищення ефективності роботи служб у справах дітей та центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді у процесі підготовки кандидатів у батьки-вихователі, прийомні батьки, взаємодобору батьків і дітей, створення прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу Державним департаментом з усиновлення та захисту прав дитини Мінсім'ямолодьспорту за погодженням із Державною соціальною службою для сім'ї, дітей та молоді видано наказ від 08.07.2010 р. N 66 "Про покращення взаємодії служб у справах дітей та центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді у процесі підготовки кандидатів у батьки-вихователі, прийомні батьки".

Вищезазначеним наказом доручено Міністру у справах сім'ї та молоді АР Крим, начальникам служб у справах дітей обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій забезпечити подання інформації про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які потребують влаштування на виховання в сім'ю Республіканському (АР Крим), обласним, Київському та Севастопольському міським центрам соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

При влаштуванні дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в сімейні форми виховання пріоритетними є інтереси дитини та її потреби, відповідно до яких визначаються характеристики та ресурси майбутніх батьків.

Пошук, направлення та здійснення навчання кандидатів у прийомні батьки, батьки-вихователі, підготовку рекомендацій важливо здійснювати, виходячи з потреб дітей конкретного регіону: кількості дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які потребують влаштування в такі сім'ї, їх віку, статі, індивідуальних особливостей тощо.

Відповідно до статті 210 Сімейного кодексу України (2947-14) , якщо на обліку для можливого усиновлення перебувають рідні брати та сестри, вони не можуть бути роз'єднанні при їх усиновленні.

Статтею 259 Сімейного кодексу України (2947-14) визначено, що брати та сестри мають право на спілкування.

За аналогією права, те саме стосується і дітей у прийомних сім'ях та дитячих будинках сімейного типу.

Відповідно до п. 11 Положення про дитячий будинок сімейного типу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2002 р. N 564 (564-2002-п) , до дитячого будинку сімейного типу влаштовуються, в першу чергу, діти, які перебувають між собою у родинних стосунках.

Проте мають місце випадки, коли влаштовується одна дитина із групи братів, сестер у прийомну сім'ю або дитячий будинок сімейного типу, а інші її брати і сестри (як правило, старші за віком) продовжують виховуватися в інтернатних закладах.

Непослідовними в такому разі є дії органів опіки та піклування, коли при усиновленні не допускається роз'єднання рідних братів і сестер, а при влаштуванні у прийомні сім'ї та дитячі будинки сімейного типу такі випадки є поширеними. Останнє призводить до розриву родинних зв'язків, порушується право дітей на спілкування з братами і сестрами, а також, обумовлює численні юридичні і судові проблеми при вирішенні питання щодо усиновлення дітей, які продовжують перебувати в інтернатних закладах, іноземними громадянами.

Наголошуємо, що розірвання родинних стосунків охоплює більш тривалий період ніж триває період дитинства. Влаштування дітей у різні сім'ї в майбутньому ускладнює спілкування цих дітей між собою.

Прийомні сім'ї, дитячі будинки сімейного типу є тимчасовою формою влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Тому влаштування дітей молодшого віку, які можуть бути усиновлені, у такі сім'ї не забезпечує вирішення питання щодо їх постійного влаштування і реалізації в повній мірі права на сім'ю. При влаштуванні дітей вищезазначеної категорії на виховання та спільне проживання обов'язково потрібно формувати у прийомних батьків та батьків-вихователів чітке усвідомлення того, що прийомні діти, діти-вихованці мають право і можуть бути усиновлені іншими громадянами України.

Відповідно до пункту 21 Положення про прийомну сім'ю та пункту 7 Положення про дитячий будинок сімейного типу, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 26.04.2002 р. N 565 (565-2002-п) та N 564 (564-2002-п) , за умовами проживання, виховання прийомних дітей у прийомних сім'ях та дітей-вихованців у дитячих будинках сімейного типу здійснюється комплексний контроль.

Інформація про ефективність функціонування сімей та розвиток в них прийомних дітей, дітей-вихованців надається соціальним працівником, який здійснює соціальне супроводження родини, вихователем дошкільного навчального закладу або класним керівником загальноосвітнього навчального закладу, де навчається дитина, дільничним лікарем-педіатром, який здійснює нагляд за станом здоров'я дітей, дільничним інспектором місцевого відділку міліції.

Раз на рік на основі вищезазначеної інформації служба у справах дітей за місцем проживання такої сім'ї готує звіт про стан виховання, утримання і розвитку дітей в сім'ї.

Проте існують випадки формального підходу до складання звітів (АР Крим, Київська, Одеська, Херсонська, Миколаївська області). Однією з причин цієї ситуації є відсутність на місцевому рівні взаємодії між структурними підрозділами служб у справах дітей, центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, управлінь освіти і науки, управлінь охорони здоров'я та місцевими відділками міліції щодо кожної дитини в прийомній сім'ї, дитячому будинку сімейного типу. Це унеможливлює здійснення комплексного контролю за умовами виховання та утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, передбаченого законодавством.

Як результат, упродовж 2009 року припинила функціонування 21 прийомна сім'я, де виховувалися 32 дитини. Основною причиною припинення функціонування є відсутність взаєморозуміння між батьками та дітьми, конфліктні ситуації, які виникали в сім'ях, неналежне виконання прийомними батьками своїх обов'язків. Проіснували зазначені сім'ї від 2 місяців до 4 років. Такі випадки є характерними для АР Крим, Дніпропетровської, Київської, Черкаської, Луганської, Миколаївської, Херсонської областей.

Протягом 2009 року більше 50 дітей вибули з прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу і були влаштовані в інтернатні заклади.

Президентом України наголошено на обов'язковому дотриманні права кожної дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, на виховання в сім'ї. Ефективна політика в інтересах дітей повинна базуватись на точному знанні і розумінні справжнього становища дітей, їх потреб і способів найкращого задоволення цих потреб.

У 2009 році Верховною Радою України була прийнята Загальнодержавна програма "Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини" на період до 2016 року, яка має на меті об'єднати в єдину систему зусилля держави щодо захисту прав дітей в Україні та забезпечити оптимальне функціонування цілісної системи такого захисту. Ця програма затверджена Законом України від 05.03.2009 N 1065-VI (1065-17) .

Одне з основоположних прав дитини - її право на виховання в сім'ї. У разі неможливості залишення дитини з батьками, розширюються можливості реалізації її права на виховання в сімейному оточенні шляхом усиновлення, встановлення опіки, піклування та взяття під патронат (прийомні сім'ї, дитячі будинки сімейного типу).

Враховуючи вищевикладене просимо:

- доручити відповідним структурним підрозділам як на обласному, так і на місцевих рівнях, детально проаналізувати кількість дітей, які залишилися без батьків і очікують влаштування в сім'ї, їхні потреби та ресурси сімей, які можуть прийняти їх на виховання та спільне проживання;

- проаналізувати перспективу влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у прийомні сім'ї та дитячі будинки сімейного типу, виходячи із соціальних потреб дітей у такому влаштуванні у період до кінця 2010 року;

- взяти під особливий контроль питання дотримання вимог чинного законодавства щодо захисту прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, якісне та своєчасне їх влаштування у сімейні форми виховання.

З метою забезпечення ефективного використання коштів державного бюджету, передбачених статтею 37 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" (2154-17) на фінансування прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу, просимо визначити потребу в коштах на виплату державної соціальної допомоги на прийомних дітей, дітей-вихованців, грошового забезпечення прийомним батькам, батькам-вихователям, нарахування внесків до органів Пенсійного фонду України за непрацюючих батьків, які отримують грошове забезпечення, до кінця 2010 року.

При визначенні потреби слід враховувати кількість дітей, які виховуються у таких сім'ях та дітей, які можуть бути влаштовані до кінця поточного року. Суму необхідних коштів просимо довести до відома Мінсім'ямолодьспорту як головного розпорядника за вказаною вище субвенцією.

Щодо стану влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, до сімейних форм виховання