МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
Н А К А З
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
9 лютого 2011 р.
за N 175/18913
Про затвердження Інструкції з технології виробництва хлібопекарського сортового і обойного борошна із зерна тритикале та Інструкції щодо технології зберігання зерна у зерносховищах із застосуванням полімерних зернових рукавів
Відповідно до статей 9 та 22 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" (
37-15)
, постанови Кабінету Міністрів України від 02.12.2009 N 1294 (
1294-2009-п)
"Про затвердження Порядку видачі сертифіката відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки" НАКАЗУЮ:
1. Затвердити:
1.1. Інструкцію з технології виробництва хлібопекарського сортового і обойного борошна із зерна тритикале (додається).
1.2. Інструкцію щодо технології зберігання зерна у зерносховищах із застосуванням полімерних зернових рукавів ( додається (z0176-11)
) .
2. Державній інспекції з контролю якості сільськогосподарської продукції та моніторингу її ринку (Поєдинок М.С.) у п'ятиденний термін подати наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Тригубенка С.М.
|
Перший заступник Міністра
ПОГОДЖЕНО:
Голова Державної служби
технічного регулювання України -
заступник Голови комісії
з реорганізації
Держспоживстандарту України
Голова ліквідаційної комісії
Державного комітету України
з питань регуляторної
політики та підприємництва
|
М.Д.Безуглий
С.М.Орєхов
Г.Яцишина
|
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства аграрної
політики та продовольства
України
04.02.2011 N 10
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
9 лютого 2011 р.
за N 175/18913
ІНСТРУКЦІЯ
з технології виробництва хлібопекарського сортового і обойного борошна із зерна тритикале
I. Загальні положення
1.1. Ця Інструкція визначає технологію виробництва хлібопекарського сортового і обойного борошна із зерна тритикале борошномельними підприємствами.
1.2. За біологічними і технологічними характеристиками зерно тритикале є гібридом пшениці та жита.
1.3. Для виробництва борошна використовують зерно тритикале першого та другого класів згідно з ДСТУ 4762:2007 "Тритикале. Технічні умови".
1.4. Фізичні властивості товарного зерна тритикале, вирощеного в Україні, характеризують за такими показниками: натура - 630-750 кг/куб.м; маса 1000 зерен - 36,70-49,93 г; загальна склоподібність - 39-81%; крупність - залишки на ситах з отворами: розміром 3,0 х 20 мм - 5,94-43,35%; розміром 2,5 х 20 мм - 3,56-14,02%; розміром 2,0 х 20 мм - 0-8,09%; розміром 1,7 х 20 мм - 0-2,4%.
1.5. Хімічний склад основних речовин тритикале, %: протеїн - 10-18; крохмаль - 59-65; клітковина - 2,66-3,18; жир - 1,79-2,19; цукор - 3,29-4,85; зола - 1,69-2,35.
1.6. Заготівля, очищення, сушіння, активне вентилювання, захист зерна тритикале від шкідників зерна, приймання, зберігання і відпуск здійснюються борошномельними підприємствами відповідно до Технічного регламенту зернового складу, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 15.06.2004 N 228 (
z0835-04)
, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.07.2004 за N 835/9434, "Правил организации и ведения технологического процесса на элеваторах и хлебоприемных предприятиях", затверджених наказом Мінзаготівель СРСР від 25.03.83 N 251.
II. Асортимент продукції
2.1. Із зерна тритикале на борошномельних підприємствах виробляють борошно хлібопекарське:
першого ґатунку;
другого ґатунку;
обойне.
2.2. При підготовці зерна до помелу виділяють:
побічні продукти - висівки та відходи кормові I і II категорій;
відходи некормові III категорії.
III. Види помелів та норми виходу продукції
3.1. Базові показники якості зерна тритикале, при помелі якого одержують базисні норми виходів продукції, такі: вологість (середньозважена) - 14,5%; зольність, %: при сортових помелах - 1,85; при обойному помелі - 1,97; натура - 680 г/л; вміст зернової домішки - 1%, вміст сміттєвої домішки - 1%, у тому числі шкідливої - 0,1%, загальна склоподібність при сортових помелах - 40%.
3.2. Види хлібопекарських помелів тритикале і норми виходу продукції наведено в додатку 1.
3.3. Розрахунковий вихід продукції визначає виробнича (технологічна) лабораторія борошномельного підприємства на основі встановленого базисного виходу та показників фактичної якості перероблюваного зерна і нормативів надбавок і знижок згідно з Правилами організації і ведення технологічного процесу на борошномельних заводах, затверджених наказом Міністерства агропромислового комплексу України від 20.02.98 N 83 (далі - Правила). Додержання борошномельними підприємствами норм виходу борошна є обов'язковим.
IV. Технологічний процес підготовки і переробки зерна тритикале на борошно
4.1. Технологічний процес підготовки і переробки зерна тритикале на борошно здійснюється у такій послідовності:
приймання, розміщення і зберігання зерна;
передача і підготовка зерна до помелу;
переробка підготовленого зерна тритикале на хлібопекарське сортове та обойне борошно;
пакування, маркування, зберігання і відпуск споживачам борошна, побічних продуктів та відходів.
4.2. Зерно, що направляється із зерносховища в зерноочисне відділення борошномельного підприємства, повинно мати такі показники якості:
оптимальна вихідна вологість при сортових помелах - до 14,5%, обойному помелі - на рівні, який забезпечує одержання борошна стандартної вологості;
вміст зерен пшениці - не більше 5,0%;
вміст сміттєвої домішки - не більше 2% (при доробці в елеваторі - не більше 1%), в тому числі:
зіпсованих зерен - не більше 0,5%;
шкідливої домішки - не більше 0,3%;
в числі шкідливої домішки вміст сажки і ріжок, окремо або разом, не повинен перевищувати 0,05%, а гірчака і в'язеля (окремо або разом) - 0,05% із загальної норми 0,1%;
вміст фузаріозних зерен - не більше 0,5%;
вміст зернової домішки - не більше 7%, в тому числі пророслих зерен - не більше 3,0% (за аналізом до очищення).
4.3. Зерно на переробку постачається доброякісне, не пошкоджене самозігріванням та сушінням, без затхлого, солодового та інших сторонніх запахів.
4.4. Підготовка зерна до помелу здійснюється в такій послідовності:
приймання зерна за масою із зерносховища у силоси (бункери) для неочищеного зерна;
зважування зерна на автоматичних вагах;
формування помельної суміші тритикале;
видалення (перше) металомагнітної домішки на магнітних сепараторах;
підігрівання зерна в холодну пору року в спеціальних апаратах;
сепарування (перше) зерна в повітряно-ситових сепараторах;
видалення мінеральної домішки в каменевідбірниках;
видалення коротких домішок у кукілевідбірниках;
видалення довгастих домішок у вівсюговідбірниках, концентраторах;
видалення (друге) металомагнітної домішки в магнітних сепараторах;
обробка (перша) в оббивальних або лущильних машинах;
видалення легких домішок в аспіраторах;
холодне кондиціювання зерна - зволожування в апаратах і відволожування у силосах (бункерах);
обробка (друга) в оббивальних машинах або ентолейтерах-знезаражувачах;
сепарування (друге) в повітряно-ситових сепараторах;
видалення (третє) металомагнітної домішки в магнітних сепараторах;
зволожування і відволожування зерна перед I драною системою;
дозування на автоматичних вагах або дозаторах перед I драною системою.
4.5. Параметри зерноочисних машин необхідно підбирати з урахуванням вмісту і складу домішок у партії зерна, яке переробляють. У сепараторах установлюються сита з полотен з розміром отворів: сортувального - 4,0 мм х 20 мм, підсівного - діаметром 2,0 мм. У трієрах-кукілевідбірниках робочі органи повинні мати діаметр чарунок 4-5 мм при первинній обробці і 3-4 мм - на контролі; у трієрах-вівсюговідбірниках - 8-10 і 9-11 мм відповідно.
Суха обробка поверхні зерна тритикале проводиться в оббивальних машинах з абразивним або металевим сітчастим циліндром. При цьому зольність зерна повинна знижуватися на 0,02-0,04%, а кількість битих зерен збільшуватися не більше ніж на 1-2%.
4.6. Гранично допустимий вміст домішок у зерні, що направляється на І драну систему, %:
зерен пшениці - 4,0
зернової домішки - 5,0
зокрема пророслих зерен - 3,0
сміттєвої домішки (всього) - 0,4
зокрема куколю - 0,1
шкідливої домішки (всього) - 0,05
зокрема:
гірчака повзучого і в'язеля
різнокольорового (разом) - 0,04
насіння геліотропа опушеноплідного
і триходесми сивої - не допускається
мінеральної домішки - не допускається
фузаріозних зерен - 0,3.
Кількість пророслих зерен встановлюють за результатами аналізу зерна до очищення.
4.7. Масова частка білка в перерахунку на суху речовину зерна тритикале має бути не менше ніж 10%, а число падання - не менше ніж 100 с.
4.8. Кондиціювання зерна проводять шляхом зволожування водою, яка має температуру 30-40 град.С, або водяною парою з подальшим відволожуванням його в засіках за такими режимами:
для односортного помелу з виходом борошна першого ґатунку 70%:
вологість зерна - 15,5-16,0%;
тривалість відволожування - 7-8 год.;
для односортного помелу з виходом борошна другого ґатунку - 87%:
вологість зерна холодного кондиціювання - 14,5-15,5%;
тривалість відволожування - 3-5 год.;
вологість зерна при обробці парою - 14,5-15,5%;
тиск пари - 0,10-0,15 МПа;
експозиція пропарювання - 30-40 с;
тривалість відволожування - 2-3 год.;
для двосортного помелу з виходом борошна першого і другого ґатунків 80%:
вологість зерна холодного кондиціювання - 15,5-16,0%;
тривалість відволожування - 8-9 год.;
вологість зерна при обробці парою - 14,0-15,0%;
тиск пари - 0,10-0,15 МПа;
експозиція пропарювання - 25-30 с;
тривалість відволожування - 3-4 год.
4.9. Для всіх помелів незалежно від способу кондиціювання зерно перед І драною системою зволожують на 0,5% і відволожують протягом 20 хв.
При обойному помелі кондиціювання зерна не є обов'язковим.
4.10. Обойний помел тритикале здійснюють на вальцьових верстатах і розсійниках для обойного помелу жита. Параметри вальцьових верстатів, режими подрібнення, розподіл вальцьової лінії і просіювальної поверхні по системах обойного помелу, сітки дротяні для сит розсійників вибирають відповідно до Правил.
З метою інтенсифікації процесу помелу і збільшення вмісту в борошні дрібних фракцій можливе застосування бичових вимелювальних машин для обробки продуктів після вальцьових верстатів; при цьому схід з бичових машин направляють на вальцьовий верстат наступної системи, прохід - у розсійник даної системи з такими середніми питомими навантаженнями:
на вальцьову лінію - не більше 300 кг/см/добу,
на просіювальну поверхню розсійників:
типу ЗРШ - 4000 кг/кв.м/добу;
типу ЗРМ - 3360-3750 кг/кв.м/добу.
Технологічну схему обойного помелу для борошномельного підприємства продуктивністю 130 т/добу із застосуванням вальцьових верстатів і розсійників наведено в додатку 2 (za175-11)
.
4.11. Односортний помел тритикале з виходом борошна першого ґатунку 70% здійснюють із застосуванням вальцьових верстатів і розсійників без ситовійних машин. Технологічну схему для односортного (першого ґатунку) 70%-го помелу зерна тритикале для борошномельного підприємства продуктивністю 100-120 т/добу наведено у додатку 3 (za175-11)
.
Драний процес здійснюють на чотирьох-п'яти системах, з яких II, III і IV можуть бути розділені на крупні і дрібні залежно від продуктивності підприємства. Для даного виду помелу доцільно застосовувати лущене зерно, а перед I драною системою встановити плющильну систему; краще вибрати вальці з мікрошорсткою поверхнею, а відношення колових швидкостей 1:1, у розсійнику - сита з капроновою N 23 або поліамідною N 19,5 ПЧ-160 тканиною, прохід сит (близько 1%) направити у висівки. Для I-III драних систем залежно від продуктивності підприємства організовують одну чи дві сортувальні системи, а також сортувальну систему проходів бичових машин, у яких обробляють сходи верхніх сит III і IV драних систем.
Розмелювальний процес здійснюють на 5-6 системах, з яких першу - третю доцільно розділити на крупні і дрібні. Для крупних систем застосовують вальці з нарізною поверхнею, для дрібних - з мікрошорсткою або гладенькою. Продукти дрібних систем перед розсійниками обробляють у деташерах.
Розподіл вальцьової і просіювальної поверхні по етапах і системах технологічного процесу, питомі добові навантаження на обладнання, параметри і режими вальцьових верстатів драних і розмелювальних систем вибирають для сортового односортного 63%-го помелу жита згідно з Правилами.
4.12. При односортному помелі тритикале з виходом борошна другого ґатунку 87% застосовують один етап сортування.
Процес містить 4-5 драних і 2-3 розмелювальні системи. Вимелювання продуктів здійснюють на V драній системі і бичовій машині, при цьому виділяють секцію розсійника для пересівання висівок V драної системи.
Розподіл вальцьової лінії і просіювальної поверхні по етапах і системах технологічного процесу, середні добові питомі навантаження на обладнання, параметри вальцьових верстатів систем вибирають для сортового односортного 87%-го помелу жита згідно з Правилами.
Доцільно застосовувати більш низькі режими загального добутку (прохід сита з поліамідної тканини N 9,3 ПЧ-270): на I драній системі - 45-50%, на II драній системі - 55-60%. Технологічну схему односортного (другого ґатунку) 87%-го помелу зерна тритикале для борошномельного підприємства продуктивністю 120-130 т/добу наведено у додатку 4 (za175-11)
.
4.13. При двосортному помелі тритикале з виходом борошна першого і другого ґатунків 80% застосовують 5 драних і 4 розмелювальні системи.
Технологічну схему двосортного 80%-го помелу зерна тритикале для борошномельного підприємства продуктивністю 120-130 т/добу наведено в додатку 5 (za175-11)
.
У драному процесі залежно від продуктивності заводу виділяють 1-2 сортувальні системи. Розмелювальний процес одноетапний, на другій системі застосовують вальці з мікрошорсткою поверхнею. Вимелювання продуктів здійснюють на V драній системі і 4-й розмелювальній, а також у бичовій машині, при цьому виділяють частину розсійника для пересівання висівок.
Розподіл вальцьової лінії і просіювальної поверхні на етапах і системах технологічного процесу, середні добові питомі навантаження на обладнання, параметри вальцьових верстатів систем вибирають для двосортного 80%-го помелу жита згідно з Правилами. Застосовують більш низькі режими загального добутку; прохід сита з поліамідної тканини N 9,3 ПЧ-270 на I драній системі - 40-50%, на II драній системі - 50-60%.
4.14. Технічні характеристики технологічних схем сортових помелів зерна тритикале наведені в додатку 6.
V. Якість борошна
5.1. Борошно хлібопекарське із зерна тритикале має відповідати вимогам ДСТУ 4690:2008 "Борошно із зерна тритикале. Технічні умови".
5.2. Розрахункову харчову та енергетичну цінність 100 г борошна хлібопекарського із зерна тритикале наведено в додатку 7.
|
Директор Департаменту
розвитку аграрного ринку
|
А.В.Розгон
|
Додаток 1
до Інструкції з технології
виробництва хлібопекарського
сортового і обойного борошна
із зерна тритикале
ВИДИ
хлібопекарських помелів тритикале і норми виходу продукції
|
Продукти помелу
|
Види помелів і норми виходу
продукції
|
|
односортні
|
двосортний
|
Обойний
|
|
Борошно усього,
в тому числі:
першого ґатунку
другого ґатунку
обойне
Побічні продукти:
висівки, %
відходи I і II категорій, %
відходи III категорії з
механічними втратами
(без миття зерна), %
Усушка, %
Разом
|
70 87
70 -
- 87
- -
26,6 9,6
2,4 2,4
0,7 0,7
0,3 0,3
100
|
80
25-35
45-55
-
16,6
2,4
0,7
0,3
100
|
95
-
-
95
2,0
2,0
0,7
0,3
100
|
Примітка. При односортному 87%-му помелі можливо виготовляти до 5-10% борошна першого ґатунку, загальний вихід при цьому знижується на 0,3% за кожний процент відбирання борошна першого ґатунку.
Додаток 2
до Інструкції з технології
виробництва хлібопекарського
сортового і обойного борошна
із зерна тритикале
ТЕХНОЛОГІЧНА СХЕМА
обойного помелу для борошномельного підприємства продуктивності 130 т/добу із застосуванням вальцових верстатів і розсійників ( za175-11 )
Додаток 3
до Інструкції з технології
виробництва хлібопекарського
сортового і обойного борошна
із зерна тритикале
ТЕХНОЛОГІЧНА СХЕМА
для односортного (першого ґатунку) 70%-го помелу зерна тритикале для борошномельного підприємства продуктивністю 100-120 т/добу ( za175-11 )
Додаток 4
до Інструкції з технології
виробництва хлібопекарського
сортового і обойного борошна
із зерна тритикале
ТЕХНОЛОГІЧНА СХЕМА
односортного (другого ґатунку) 87%-го помелу зерна тритикале для борошномельного підприємства продуктивністю 120-130 т/добу ( za175-11 )
Додаток 5
до Інструкції з технології
виробництва хлібопекарського
сортового і обойного борошна
із зерна тритикале
ТЕХНОЛОГІЧНА СХЕМА
двосортного 80%-го помелу зерна тритикале для борошномельного підприємства продуктивністю 120-130 т/добу ( za175-11 )
Додаток 6
до Інструкції з технології
виробництва хлібопекарського
сортового і обойного борошна
із зерна тритикале
ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ
технологічних схем сортових помелів зерна тритикале
|
Показники технологічних схем
|
Одиниці
вимірювання
|
Значення показників
для помелів
|
|
70%-го
першого
ґатунку
|
87%-го
другого
ґатунку
|
80%-го
двосор-
тного
|
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
|
Кількість секцій розсійників
|
шт.
|
24
|
16
|
20
|
|
Загальна просіювальна
поверхня,
в тому числі:
драного процесу
розмелювального процесу
на контролі борошна
|
кв.м
кв.м
кв.м
кв.м
|
102
55,25
34,00
12,75
|
68
42,50
12,75
12,75
|
85
46,75
25,50
12,75
|
|
Відношення площ
просіювальної поверхні
розмелювального і драного
процесів
|
кв.м/кв.м
|
0,62
|
0,30
|
0,50
|
|
Кількість вальцьових
верстатів
|
шт.
|
8
|
5
|
7
|
|
Загальна довжина вальцьової
лінії,
в тому числі:
драного процесу
розмелювального процесу
|
м
м
м
|
16
8
8
|
10
7
3
|
14
8
6
|
|
Відношення довжини
вальцьової лінії
розмелювального і драного
процесів
|
м/м
|
1
|
0,43
|
0,71
|
|
Кількість бичових
вимелювальних машин
|
шт.
|
2
|
3
|
2
|
|
Кількість деташерів
|
шт.
|
3
|
-
|
1
|
|
Середні добові питомі
навантаження:
на просіювальну поверхню
на вальцьову лінію
|
кг/кв.м
кг/см
|
1078
69
|
1910
130
|
1530
93
|
Додаток 7
до Інструкції з технології
виробництва хлібопекарського
сортового і обойного борошна
із зерна тритикале
РОЗРАХУНКОВА ХАРЧОВА ТА ЕНЕРГЕТИЧНА ЦІННІСТЬ
100 г борошна хлібопекарського із зерна тритикале
|
Борошно
|
Білок, %
|
Вуглеводи, %
|
Жир, %
|
Енергетична
цінність
борошна
|
|
ккал
|
кДж
|
|
Першого ґатунку
|
13
|
65
|
1,4
|
308
|
1290
|
|
Другого ґатунку
|
14
|
60
|
1,8
|
297
|
1244
|
|
Обойне
|
14
|
56
|
2,0
|
284
|
1190
|