Заслухавши інформаційну довідку про правовий механізм запобігання обігу на території України друкованих видань, які порушують законодавство у сфері захисту суспільної моралі, а також з метою попередження розповсюдження друкованих видань, які завдають шкоди моральності суспільства, Національна експертна комісія України з питань захисту суспільної моралі ВИРІШИЛА:

1. Інформаційну довідку про правовий механізм запобігання обігу на території України друкованих видань, які порушують законодавство у сфері захисту суспільної моралі, взяти до відома.

2. Доручити апарату Національної комісії:

2.1. Розмістити інформаційну довідку про правовий механізм запобігання обігу на території України друкованих видань, які порушують законодавство у сфері захисту суспільної моралі, на веб-сайті Національної комісії;

2.2. Використати інформацію про правовий механізм запобігання обігу на території України друкованих видань, які порушують законодавство у сфері захисту суспільної моралі, при підготовці Національної доповіді "Стан дотримання законодавства у сфері захисту суспільної моралі в Україні";

2.3. Організувати науково-практичну конференцію на тему: "Правовий механізм запобігання обігу на території України друкованих видань, які порушують законодавство у сфері захисту суспільної моралі" за участю народних депутатів України, представників органів державної влади та представників громадських організацій;

2.4. Розробити проекти нормативно-правових актів, що регулюють механізм обігу на території України друкованих видань.

Додаток

Правові засади України щодо захисту моральності у суспільстві складає Конституція України (254к/96-ВР) , Закони України "Про захист суспільної моралі" (1296-15) , "Про інформацію" (2657-12) , "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" (2782-12) , "Про видавничу справу" (318/97-ВР) та інші законодавчі акти щодо захисту суспільної моралі.

Статтями 34, 54 Конституції України (254к/96-ВР) передбачено право кожного вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір, а також гарантовано свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності.

Разом з тим відповідно до ст. 68 Конституції України (254к/96-ВР) кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України (254к/96-ВР) та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Закріплений обов'язок тісно зв'язаний з визначенням і поняттям юридичної відповідальності - особливих, передбачених і врегульованих нормами права відносин між громадянами і державою, що виникають у разі і внаслідок правопорушення.

Конституційні положення забезпечують баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя та інші, з іншого боку.

Так, нормами прямої дії визначено, що здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя (ч. 3 ст. 34 Конституції України (254к/96-ВР) ) ; власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству (ч. 3 ст. 13 Конституції України (254к/96-ВР) ) ; використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства (ч. 6 ст. 41 Конституції України (254к/96-ВР) ) .

Застосування зазначених обмежень свободи вираження поглядів реалізовано у законодавстві України шляхом встановлення на законодавчому рівні заборони поширення інформації, що пропагує війну, насильство, жорстокість, розпалювання расової, національної, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини тощо. Такі застереження містять Цивільний кодекс України (435-15) , Закони України "Про інформацію" (2657-12) , "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" (2782-12) та "Про захист суспільної моралі" (1296-15) , які визначають правові основи захисту суспільства від розповсюдження продукції, що негативно впливає на суспільну мораль.

У Цивільному кодексі України (435-15) передбачено, що при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства (ч. 4 ст. 13 ЦК (435-15) ) ; твір не може бути опублікований, якщо він завдає шкоди моральності населення (ч. 2 ст. 442 ЦК (435-15) ) .

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про захист суспільної моралі" (1296-15) виробництво та обіг у будь-якій формі продукції еротичного характеру та продукції, що містить елементи насильства та жорстокості, в тому числі і друкованих видань, дозволяються виключно за умови дотримання обмежень, встановлених законодавством.

Безпосередньо такі обмеження встановлені ст. 11 Закону України "Про захист суспільної моралі" (1296-15) , згідно з якою продаж і розповсюдження друкованої продукції та поліграфії сексуального чи еротичного характеру дозволяються лише за наявності позитивного висновку Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі і в спеціально відведених місцях.

Розповсюдження друкованої продукції або поліграфії еротичного чи сексуального характеру поштою дозволяється лише в непрозорій герметичній упаковці, а продаж еротичних друкованих видань - у герметичній упаковці. На обкладинці забороняється детальне зображення статевих органів.

Розповсюдження друкованої продукції, поліграфії та друкованої продукції засобів масової інформації еротичного чи сексуального характеру без належних вихідних даних, а також індивідуальними розповсюджувачами забороняється.

Демонстрація і (або) реклама друкованої продукції, поліграфії чи друкованої продукції засобів масової інформації еротичного чи сексуального характеру у вікнах, вітринах та інших місцях загального огляду забороняються.

Галузеві законодавчі акти, що регулюють діяльність друкованих засобів масової інформації та загальні засади видавничої справи також містять положення щодо неприпустимості зловживання свободою діяльності у зазначених сферах.

Так згідно із ст. 3 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" (2782-12) друковані засоби масової інформації в Україні не можуть бути використані для поширення відомостей, розголошення яких забороняється ст. 46 Закону України "Про інформацію" (2657-12) ; закликів до захоплення влади, насильницької зміни конституційного ладу або територіальної цілісності України; пропаганди війни, насильства та жорстокості; розпалювання расової, національної, релігійної ворожнечі; розповсюдження порнографії, а також з метою вчинення терористичних актів та інших кримінально караних діянь.

Крім того, відповідно до ст. 4 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" (2782-12) стиль і лексика друкованих засобів масової інформації мусять відповідати загальновизнаним етично-моральним нормам. Вживання лайливих і брутальних слів не допускається.

Статтею 28 Закону України "Про видавничу справу" (318/97-ВР) визначено, що діяльність у видавничій справі не може бути використана для закликів, спрямованих на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення.

У видавничій справі забороняється виготовляти чи розповсюджувати видавничу продукцію порнографічного характеру і таку, що пропагує культ насильства і жорстокості; виготовляти чи розповсюджувати видавничу продукцію, що проповідує релігійні віровчення, які загрожують життю, здоров'ю, моралі громадян, порушують їх права і свободи.

Окрім передбачених заборон та обмежень законодавцем передбачено також умови та порядок ліцензування діяльності з обігу продукції сексуального чи еротичного характеру, що закріплено в ст. 9 Закону України "Про захист суспільної моралі" (1296-15) . Ліцензування і реєстрацію спеціалізованих засобів масової інформації сексуального чи еротичного характеру, відповідно до пп. 24 п. 4 Положення про Державний комітет телебачення та радіомовлення України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 N 897 (897-2007-п) , уповноважений здійснювати Державний комітет телебачення і радіомовлення України.

В додаток до наведеного, ст. 11 Закону України "Про захист суспільної моралі" (1296-15) передбачено, що продаж і розповсюдження друкованої продукції та поліграфії сексуального чи еротичного характеру дозволяється лише за наявності позитивного висновку Національної комісії і в спеціально відведених місцях.

Дотримання вказаних законодавчих обмежень свободи вираження поглядів є імперативним обов'язком суб'єктів господарювання та фізичних осіб, що здійснюють діяльність в інформаційній галузі.

В той же час, контроль органів державної влади за дотриманням законодавчих обмежень та запобігання розповсюдження друкованої продукції з порушенням вимог чинного законодавства у сфері захисту суспільної моралі є невід'ємною складовою забезпечення інформаційної безпеки держави.

Згідно ст. 15 Закону України "Про захист суспільної моралі" (1296-15) державний нагляд за додержанням вимог цього Закону (1296-15) та законодавства у сфері захисту суспільної моралі в межах своєї компетенції здійснюють Міністерство культури і туризму, Міністерство охорони здоров'я, Міністерство юстиції, Міністерство освіти, Міністерство внутрішніх справ, Генеральна прокуратура, Державна митна служба, Державний комітет телебачення і радіомовлення, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, Національна комісія.

З метою запобігання обігу на території України друкованих видань, які порушують законодавство у сфері захисту суспільної моралі, чинним законодавством передбачено низку заходів.

Зокрема, відповідно до статті 19 Закону України "Про захист суспільної моралі" (1296-15) до повноважень Національної комісії віднесено здійснення аналізу продукції друкованих засобів масової інформації стосовно їх відповідності вимогам чинного законодавства щодо захисту суспільної моралі, попередження розповсюдження інформаційних матеріалів, які завдають шкоди моральності суспільства, проведення експертизи у сфері захисту суспільної моралі, розгляд скарг громадян про порушення вимог законодавства у сфері захисту суспільної моралі та вжиття належних заходів реагування відповідно до своїх повноважень.

Відповідно до Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" (2782-12) та постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2005 N 1128 (1128-2005-п) "Питання державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності" Міністерство юстиції здійснює державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації.

Згідно з інформацією Міністерства юстиції, наданою листом N 6015-0-33-10-21 від 17.05.2010 Міністерство під час розгляду документів, поданих на державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації, здійснює їх правову експертизу на відповідність статті 3 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" (2782-12) , відповідно до якої друковані засоби масової інформації не можуть бути використані для розповсюдження порнографії, та на відповідність Закону України "Про захист суспільної моралі" (1296-15) .

В рамках виконання завдань щодо забезпечення запобігання злочинам, їх виявлення, припинення, а також вжиття заходів до усунення причин і умов, що сприяють учиненню правопорушень, контроль за дотриманням чинного законодавства у сфері захисту суспільної моралі при розповсюдженні друкованої продукції здійснює Міністерство внутрішніх справ.

Відповідно до інформації, наданої Міністерством листом N 37/5-1930 від 27.07.2010 у 2010 році органами внутрішніх справ було порушено 802 кримінальні справи за ознаками злочину, передбаченого статтею 300 КК України (2341-14) (ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості) та статтею 301 КК України (2341-14) (ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічний предметів). Ці показники стосуються в тому числі розповсюдження друкованих видань, заборонених до обігу на території України. Органами внутрішніх справ у 2010 році вилучено 130 таких друкованих видань.

Митний контроль щодо додержання норм чинного законодавства у сфері захисту суспільної моралі при переміщенні друкованих видань через митний кордон України здійснює Державна митна служба.

Згідно з листом Держмитслужби N 11/4-10.20/7886 від 02.08.2010 з початку 2010 року митними органами проведено низку перевірок, спрямованих на запобігання переміщенню через митний кордон України товарів, які завдають шкоди моральності суспільства. За результатами вжитих заходів порушень митних правил, предметами яких були безпосередньо друковані видання, не зафіксовано. Особовий склад митних органів орієнтовано на активізацію роботи в напрямку протидії переміщенню через митний кордон України товарів, які завдають шкоди моральності суспільства.

Одним з дійових способів щодо запобігання обігу на території України друкованих видань, які порушують законодавство у сфері захисту суспільної моралі, є запровадження ліцензування, що передбачає надання ліцензій на ввезення на територію України, виготовлення (виробництво), зберігання з метою розповсюдження та розповсюдження продукції, здійснення послуг і проведення видовищних заходів сексуального характеру, вивіз з України, транзит через її територію, пересилка та їх анулювання, з урахуванням положень і в порядку, встановленому Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (1775-14) . Такі умови та порядок ліцензування діяльності з обігу продукції сексуального чи еротичного характеру встановлені ст. 9 Закону України "Про захист суспільної моралі" (1296-15) .

Експертну діяльність у сфері обігу продукції та видовищних заходів сексуального чи еротичного характеру здійснюють виключно органи державної влади. В силу ст. 17 Закону України "Про захист суспільної моралі" (1296-15) реалізація та додержання вимог чинного законодавства у сфері захисту суспільної моралі, обігу продукції сексуального чи еротичного характеру, продукції, що містить пропаганду культу насильства, жорстокості і порнографії, покладено на Національну комісію, яка є постійним позавідомчим державним експертним і контролюючим органом і яка є відповідальною за утвердження здорового способу життя, належного стану моральності суспільства, контролює обіг продукції і видовищних заходів сексуального чи еротичного характеру.

Згідно п. 4 Положення про Національну експертну комісію з питань захисту суспільної моралі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2004 N 1550 (1550-2004-п) , основними завданнями Національної комісії є: проведення експертизи продукції, сексуального чи еротичного характеру та продукції, що містить елементи або пропаганду культу насильства, жорстокості, порнографії; проведення аналізу процесів і тенденцій, що відбуваються у сфері захисту суспільної моралі, розроблення для органів державної влади та органів місцевого самоврядування рекомендацій з їх правового регулювання; здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері захисту суспільної моралі.

Статтею 21 Закону України "Про захист суспільної моралі" (1296-15) встановлено, що порушення норм законодавства України про захист суспільної моралі, умов обігу продукції сексуального характеру та розповсюдження продукції, яка містить елементи порнографії, тягне за собою цивільно-правову, дисциплінарну, адміністративну чи кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством України. Кримінальним кодексом України (2341-14) передбачено відповідальність за ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості (ст. 300 КК (2341-14) ) , за ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів (творів, зображень тощо) (ст. 301 КК (2341-14) ) , а також за публічні заклики щодо насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади, а також розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій, в тому числі з використанням засобів масової інформації (ст. 109 КК (2341-14) ) , за публічні заклики чи розповсюдження матеріалів із закликами до зміни меж території або державного кордону України, до порушення порядку, встановленого Конституцією України (254к/96-ВР) (ст. 110 КК (2341-14) ) , за дії, спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності, образу почуттів громадян у зв'язку з їхніми релігійними переконаннями (ст. 161 КК (2341-14) ) , за публічні заклики до агресивної війни або до розв'язування воєнного конфлікту, а також виготовлення матеріалів із закликами до вчинення таких дій з метою їх розповсюдження або розповсюдження таких матеріалів (ст. 436 КК (2341-14) ) .

Згідно із статтею 11 Закону України "Про захист суспільної моралі" (1296-15) у разі порушення умов розповсюдження друкованих видань еротичного та сексуального характеру, а також при відсутності права займатися видавничою діяльністю друкована продукція чи поліграфія відповідного характеру вилучається із продажу уповноваженими органами державної влади у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Законом України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" (2782-12) регламентовано, що редактор (головний редактор) друкованого засобу масової інформації несе відповідальність за виконання вимог, що ставляться до діяльності друкованого засобу масової інформації, його редакції відповідно до цього Закону (2782-12) та інших актів законодавства України (ст. 23).

Згідно із ст. 41 цього Закону (2782-12) редакції, засновники, видавці, розповсюджувачі, державні органи, організації та об'єднання громадян несуть відповідальність за порушення законодавства про друковані засоби масової інформації. Зокрема, порушеннями законодавства України про друковані засоби масової інформації у тому числі є:

порушення положень статті 3 цього Закону (2782-12) , відповідальність за це передбачена статтею 18 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" (2782-12) , згідно з якою випуск друкованого засобу масової інформації може бути припинено за рішенням суду;

виготовлення, випуск або розповсюдження друкованого засобу масової інформації без його реєстрації або після припинення його діяльності, ухилення від перереєстрації чи від повідомлення реєструючому органу про зміну виду видання, юридичної адреси засновника (співзасновників), місцезнаходження редакції. Відповідальність за це передбачена статтею 186 Кодексу України про адміністративні правопорушення (80731-10) , згідно з якою винні особи притягуються до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Разом з тим, правовий механізм запобігання обігу на території України друкованих видань, які порушують законодавство у сфері захисту суспільної моралі, є недосконалим та містить низку проблем, які потребують вирішення.

Норми Закону України "Про захист суспільної моралі" (1296-15) щодо ліцензування діяльності з виробництва та розповсюдження продукції сексуального та еротичного характеру є недіючими, оскільки спеціальним законом - Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (1775-14) ліцензування такого виду господарської діяльності не передбачено.

Державний комітет телебачення та радіомовлення України не виконує свої функції щодо ліцензування і реєстрації спеціалізованих засобів масової інформації сексуального чи еротичного характеру, не здійснює контроль за дотриманням ними вимог чинного законодавства.

Міністерство юстиції здійснює реєстрацію друкованих засобів масової інформації, але здійснення контролю за дотриманням програмних цілей та тематичної спрямованості, виду видання за цільовим призначенням здійснюється господарюючими суб'єктами самостійно. Застосування санкцій віднесено до компетенції судів загальної юрисдикції (ст. 18 "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" (2782-12) , ст. 186-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (80731-10) ) . Суб'єкт звернення, за захистом порушених прав друкованими ЗМІ та видавниками друкованих видань, законодавчо не визначений.

В той же час експертна практика Національної комісії свідчить про те, що видання, які під час державної реєстрації не декларували себе як еротичні, висвітлюють питання сексу та використовують сексуальну тематику.

В ході реалізації Національною комісією права вносити пропозиції стосовно притягнення до відповідальності посадових осіб засобів масової інформації, які порушують законодавство у сфері захисту суспільної моралі, та застосування до таких засобів масової інформації господарських санкцій з'ясувалося, що адміністративні та цивільно-правові санкції за порушення суб'єктами видавничої справи та друкованими засобами масової інформації чинного законодавства у сфері захисту суспільної законодавчо не визначені.

Положення ст. 18 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" (2782-12) щодо припинення судом випуску друкованих засобів масової інформації, які зловживають свободою діяльності, фактично не діють. Суб'єкти звернення до суду для застосування зазначеного виду відповідальності чинним законодавством не визначені. Єдиний державний реєстр судових рішень не містить інформації про судову практику із зазначеного питання.

Відсутність санкцій за порушення обмеження права у видавничій справі, а також умов обігу друкованої продукції сексуального та еротичного характеру позбавляє державу можливості своєчасно та ефективно реагувати на правопорушення у зазначеній сфері та запобігати їх скоєнню.

З метою розв'язання зазначених проблем Національною комісією розроблено проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про захист суспільної моралі".

Проектом закону передбачено, що припинення випуску друкованого засобу масової інформації, що розповсюджується з порушенням вимог, передбачених цим Законом (1296-15) , а також заборона обігу видавничої продукції, що завдає шкоди суспільній моралі, здійснюється за рішенням суду. У подальшому, при розробці Закону України "Про Національну комісію України з питань захисту суспільної моралі" доцільним буде наділити Національну комісію повноваженнями подавати (ініціювати) позови до суду про припинення випуску друкованого засобу масової інформації та обігу видавничої продукції, що використовується для розповсюдження інформації з порушенням вимог, передбачених законодавством про захист суспільної моралі, та чітко розмежувати повноваження органів, що здійснюють нагляд у цій сфері.

Для запровадження систематичного спостереження за інформаційним простором України з метою збирання, аналізу, передавання і збереження інформації з питань дотримання законодавства у сфері захисту суспільної моралі у проекті закону також передбачено запровадження моніторингу у сфері захисту суспільної моралі.

З метою захисту морального та фізичного стану дітей у проекті закону запропоновано заборонити використання у продукції друкованих засобів масової інформації та видавничій продукції, розрахованій на дітей, елементів насильства та жорстокості, демонстрацію тіл померлих чи важко поранених людей або інших живих істот, сцен, в тому числі кривавих, що викликають страх чи жах, заохочують каліцтво чи самогубство, актів вандалізму, позитивне оцінювання насильства, вживання нецензурних лайливих і брутальних слів.

Згідно із ст. 28 проекту закону фізичні та юридичні особи, якими допущено порушення вимог чинного законодавства у сфері захисту суспільної моралі, несуть цивільно-правову, дисциплінарну, адміністративну чи кримінальну відповідальність згідно з чинними законами України. Проектом передбачено внесення відповідних змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (80731-10, 80732-10) та Кримінального кодексу України (2341-14) .

Прийняття проекту закону України "Про внесення змін до Закону України "Про захист суспільної моралі" створить необхідні умови для запобігання обігу на території України друкованих видань, які порушують законодавство у сфері захисту суспільної моралі.

У Верховній Раді України 23.07.2010, за реєстраційним N 7011 зареєстровано проект закону України "Про внесення змін до Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" щодо удосконалення державної реєстрації друкованих засобів масової інформації" (суб'єкт законодавчої ініціативи - Кабінет Міністрів України).

Зазначений проект закону доцільно доповнити положеннями щодо необхідності перереєстрації друкованого засобу масової інформації у разі зміни виду видання за цільовим призначенням.

Також у проекті закону доцільно передбачити внесення відповідних змін до статті 186-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (80731-10) , якою передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про друковані засоби масової інформації, зокрема за ухилення від перереєстрації чи від повідомлення реєструючому органу про зміну виду видання, юридичної адреси засновника (співзасновників), місцезнаходження редакції.