Ветеринарно-санітарна конвенція між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Молдова

( Конвенцію затверджено Постановою КМ N 1975 (1975-2002-п) від 25.12.2002 ) ( Про набуття чинності додатково див. Лист Державної митної служби N 11/7-09-5779-ЕП (v5779342-03) від 15.04.2003 )
Дата підписання: 16.05.2000
Дата ратифікації: 25.12.2002
Дата набуття чинності: 19.03.2003
Кабінет Міністрів України і Уряд Республіки Молдова, далі Договірні Сторони,
керуючись бажанням розвивати і поглиблювати співробітництво в області ветеринарної медицини, виходячи з інтересів сприятливого розвитку господарських і торгових зв'язків між державами,
домовилися про нижченаведене:

Стаття 1

Необхідність у співробітництві Договірних Сторін викликана охороною своїх територій від епізоотій при здійсненні ввозу, вивозу і транзиту тварин, продуктів і сировини тваринного походження, фуражу та інших товарів, що можуть бути носіями збудників заразних захворювань.
1. Договірні Сторони зобов'язуються повідомляти одна одну про появу захворювання по списку "А" Міжнародного епізоотичного бюро з зазначенням неблагополучного об'єкта, виду і кількості в ньому хворих тварин, формах перебігу хвороби, передбачуваних шляхах занесення інфекції та типу збудника, а також про прийняті заходи для запобігання поширення і ліквідації захворювання.
2. Договірні Сторони зобов'язуються взаємно повідомляти про появу антропозоонозних захворювань, наявності у тварин або продукції тваринного походження біологічних включень, хімічних речовин і механічних домішок, що становлять небезпеку для здоров'я людини і тварин.
3. При необхідності Договірні Сторони надають взаємну допомогу в діагностиці виникаючих захворювань тварин, здійснюють взаємний обмін бактеріальними і вірусними штамами, дотримуючись при цьому діючих міжнародних правил.

Стаття 2

1. Під "тваринами" у цій Конвенції варто розуміти:
- сільськогосподарські, домашні, зоопаркові, лабораторні, дикі, циркові тварини, хутрові звірі, домашня і дика птиця, бджоли, риба, жаби, молюски, раки, шовкопряди, інші представники фауни.
Під "матеріалами відтворення тварин" у цій Конвенції варто розуміти:
- сперму, яйцеклітини, зиготи, ембріони, інкубаційне яйце, запліднену ікру і т. п.
3. Під "продуктами тваринного походження" у цій Конвенції варто розуміти:
- необроблену сировину тваринного походження;
- харчові продукти тваринного походження, субпродукти та готову тваринницьку продукцію, яка використовується в їжу;
- м'ясо і м'ясопродукти, молоко і молочні продукти, яйця, мед і ін.;
- нехарчові продукти тваринного походження.
4. Під "фуражем" у цій Конвенції варто розуміти:
- усі корми рослинного, тваринного, мінерального, мікробного, хімічного та іншого походження, що не містять токсичних продуктів і можуть бути використані для годівлі тварин.
5. Тварини, матеріали для відтворення і продукти тваринного походження, не передбачені в цій Конвенції, необхідно розглядати в кожному конкретному випадку керівництвом служб державної ветеринарної медицини Договірних Сторін.

Стаття 3

Договірні Сторони повинні взаємно повідомляти про діючі інструкції по боротьбі та профілактиці заразних захворювань тварин, обмінюватися інформацією про ветеринарно-санітарні вимоги при вивозі, ввозі і транзиті тварин та продуктів тваринного походження, фуражу та інших вантажів, підконтрольних службі державної ветеринарної медицини, а також про заходи, які вживаються при виникненні незаразних хвороб, у тому числі захворювань, які виникли внаслідок вживання токсичних продуктів, радіоактивних речовин, що можуть призвести до великих економічних втрат.

Стаття 4

З метою розвитку співробітництва в галузі ветеринарної медицини компетентні органи Договірних Сторін згідно з їхнім національним законодавством:
1. Обмінюються нормативно-правовими актами та іншою спеціальною інформацією, пов'язаною з діяльністю ветеринарної медицини.
2. Вчасно взаємно інформують про намічені зустрічі і консультації в галузі ветеринарної медицини, щоб фахівці Договірних Сторін мали можливість брати в них участь.
3. Здійснюють співробітництво в галузі ветеринарної медицини у вигляді:
- обміну досвідом та знаннями для розвитку і подальшого удосконалення ветеринарно-медичної діяльності, підвищення професійної кваліфікації лікарів ветеринарної медицини;
- обміну спеціальною літературою і періодичними виданнями в галузі ветеринарної медицини;
- взаємних візитів фахівців ветеринарної медицини;
- створення взаємовигідних умов для торгового обміну засобами захисту тварин (медикаменти, протипаразитарні, імунобіологічні і діагностичні засоби), які виготовляються Договірними Сторонами, а також створення спільних виробничих і торгових підприємств ветеринарної медицини.

Стаття 5

1. Витрати по обміну документацією, зазначеною в статтях 3 і 4 цієї Конвенції, будуть здійснюватися за рахунок Договірної Сторони, що її посилає.
2. Обмін фахівцями буде здійснюватися за взаємною домовленістю компетентних органів Договірних Сторін. У цьому випадку витрати на поїздки бере на себе країна-відправник. Договірна Сторона, яка їх приймає, оплачує добові і квартирні витрати, а також витрати, пов'язані з поїздкою по країні відповідно до затвердженої програми.

Стаття 6

Договірні Сторони зобов'язують компетентні органи державної ветеринарної медицини своїх країн розробляти спеціальні ветеринарно-санітарні правила і взаємно погоджені вимоги відповідно до норм Міжнародного ветеринарного кодексу Міжнародного епізоотичного бюро, які діють при торгових угодах по вивозу, ввозу та транзиту тварин, продуктів тваринного походження, фуражу та інших товарів, які можуть бути носіями збудників інфекційних, паразитарних, у тому числі й антропозоонозних захворювань.
Керівники служби державної ветеринарної медицини обох країн можуть здійснювати безпосередні контакти для обміну необхідною інформацією, зазначеною в 3 і 4 статтях цієї Конвенції, або організовувати зустрічі для проведення консультацій по виникаючих проблемах для спільного відпрацювання профілактичних заходів.

Стаття 7

Договірні Сторони встановлюють прикордонний державний ветеринарний контроль при ввозі, вивозі та транзиті тварин, продуктів і сировини тваринного походження, фуражу та інших товарів, які можуть бути носіями збудників заразних хвороб тварин, у т. ч. і антропозоонозів.
Прикордонний державний ветеринарний контроль здійснюється фахівцями пунктів регіональних служб державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті обох держав. При необхідності пункти державного ветеринарного контролю на державному кордоні та транспорті можуть бути закриті або відкриті нові після попереднього письмового погодження Договірних Сторін.

Стаття 8

Відповідно до цієї Конвенції ветеринарні документи будуть аналогічними, як визначено Міжнародним ветеринарним кодексом Міжнародного епізоотичного бюро, і будуть заповнюватися фахівцем служби державної ветеринарної медицини на двох мовах: мовою країни експортера і російською (або англійською).

Стаття 9

Якщо на території однієї з Договірних Сторін виникають хвороби, зазначені в списку "А" Міжнародного епізоотичного бюро, то інша Договірна Сторона має право обмежити або негайно заборонити ввіз та транзит тварин, продуктів і сировини тваринного походження, біологічних препаратів, фуражу та інших матеріалів, з якими можливе перенесення збудника хвороби з території цієї Договірної Сторони, про що вона повідомляє службу державної ветеринарної медицини іншої Договірної Сторони.

Стаття 10

Якщо при проходженні обов'язкового державного ветеринарного контролю посилки або самостійного транспортного засобу з тваринами, продуктами тваринного походження і фуражем буде встановлено, що вона не відповідає ветеринарному документу і ветеринарно-санітарним вимогам, а також якщо транспортний засіб, у якому перевозиться посилка, не відповідає ветеринарно-санітарним вимогам, державні ветеринарні органи країни-імпортера повідомляють державні ветеринарні органи країни-експортера і вживають заходи по охороні території від інфекційних і інвазійних захворювань тварин, у т. ч. антропозоонозів відповідно до діючих ветеринарних документів.

Стаття 11

За взаємною згодою Договірних Сторін у Конвенцію можуть бути внесені зміни і доповнення, оформлені у вигляді Протоколів, які стануть невід'ємною частиною цієї Конвенції.

Стаття 12

Компетентними органами Договірних Сторін, які здійснюють координацію діяльності по реалізації цієї Конвенції, є:
З боку Республіки Молдова - Головне управління ветеринарної медицини з Державною ветеринарною інспекцією Міністерства сільського господарства і переробної промисловості.
З боку України - Державний департамент ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України.

Стаття 13

Ця Конвенція не стосується правових відношень і зобов'язань Договірних Сторін, встановлених міжнародними договорами, у яких вони беруть участь.

Стаття 14

Ця Конвенція набирає чинності на 30-й день після одержання останнього письмового повідомлення про виконання Договірними Сторонами внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття нею чинності.
Ця Конвенція укладається терміном на 5 років. Її дія буде автоматично продовжуватися на наступні п'ятирічні періоди, якщо жодна з Договірних Сторін не повідомить у письмовій формі іншу Договірну Сторону про свій намір припинити її дію не менше, ніж за шість (6) місяців до закінченя відповідного періоду.
Вчинено в м. Києві 16 травня 2000 р. у двох оригінальних примірниках, кожний українською, молдавською та російською мовами, причому всі тексти мають однакову силу.
У випадку розбіжностей у тлумаченні тексту статей цієї Конвенції в якості основного використовується текст, викладений російською мовою.
За Кабінет Міністрів
України
(підпис)
За Уряд
Республіки Молдова
(підпис)