УВАГА! ДОКУМЕНТ ВТРАЧАЄ ЧИННІСТЬ.
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 25 березня 1993 р. N 224
Київ
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ N 559 (559-2011-п) від 25.05.2011 )

Про містобудівний кадастр населених пунктів

Відповідно до статті 23 Закону України "Про основи містобудування" (2780-12) Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Положення про містобудівний кадастр населених пунктів, що додається.
2. Міністерству у справах будівництва і архітектури з участю Міністерства охорони навколишнього природного середовища, Державного комітету по земельних ресурсах, Державного комітету по житлово-комунальному господарству, Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України протягом п'яти місяців розробити й затвердити за погодженням з Міністерством статистики перелік відомостей, форми документів і склад даних, що включаються до кадастрової документації, а також інструкцію про порядок ведення містобудівного кадастру населених пунктів.
3. Міністерству у справах будівництва і архітектури:
організувати постійне нормативно-методичне забезпечення ведення містобудівного кадастру населених пунктів;
забезпечити проведення в 1993 - 1995 роках комплексу науково-дослідних робіт щодо створення та ведення містобудівного кадастру населених пунктів у межах коштів, які виділяються Міністерству на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи.
Прем'єр-міністр України
Заступник Міністра
Кабінету Міністрів України
Л. КУЧМА
І. ЄМЕЦЬ
Інд.24

ЗАТВЕРДЖЕНЕ
постановою Кабінету Міністрів України
від 25 березня  1993 р. N 224

ПОЛОЖЕННЯ

про містобудівний кадастр населених пунктів

1. Містобудівний кадастр населених пунктів (надалі - містобудівний кадастр) - це система даних про населені пункти, їхні функціональні зони, окремі території та земельні ділянки, будинки й споруди, соціальну, інженерну і транспортну інфраструктуру, екологічні та інженерно-геологічні умови.
2. Дані містобудівного кадастру використовуються суб'єктами містобудування про вирішенні питань:
прогнозування розвитку, планування і забудови населених пунктів;
розміщення, проектування, будівництва й реконструкції об'єктів житлово-цивільного, виробничого, комунального та іншого призначення;
охорони пам'яток архітектури і містобудування, регенерації історичних поселень;
створення соціальної, інженерної і транспортної інфраструктури;
регулювання земельних відносин на відповідних територіях;
визначення зон економічної оцінки територій, обгрунтування розмірів оподаткування і вартості земельних ділянок, будинків і споруд з урахуванням місцевих умов;
обліку власників і користувачів будинків і споруд;
контролю за раціональним використанням територіальних ресурсів, аналізу реалізації затвердженої містобудівної документації та інших питань.
3. Містобудівний кадастр ведеться на окремий населений пункт і включає текстові, цифрові та графічні матеріали, які містять систему основних відомостей про:
межі та площі населеного пункту, його адміністративно-територіальних утворень, окремих земельних ділянок, їхній правовий режим та якість;
належність до відповідних функціональних зон окремих територій та земельних ділянок, їхнє сучасне використання, стан забудови, інженерного забезпечення та озеленення, перспективне містобудівне призначення;
соціальну, інженерну та транспортну інфраструктуру населеного пункту;
будинки і споруди, їхній правовий режим, технічний стан, архітектурну та історико-культурну цінність;
екологічні та інженерно-геологічні характеристики окремих територій і земельних ділянок, можливість здійснення на них містобудівної діяльності з урахуванням планувальних обмежень.
Перелік відомостей і склад даних містобудівного кадастру визначаються Мінбудархітектури з участю Держкомзему, Держжитлокомунгоспу, Мінприроди, Укргеодезкартографії за погодженням з Мінстатом.
4. Відомості та дані для ведення містобудівного кадастру населених пунктів збираються з документованих державних, відомчих та інших джерел інформації, зокрема:
про землі - з даних державного земельного кадастру;
про сучасне і перспективне призначення територій, їхню належність до відповідних функціональних зон - з матеріалів затвердженої містобудівної документації;
про місцеположення окремих територій, земельних ділянок, будинків, споруд та інженерних комунікацій - з типографо-геодезичних і картографічних матеріалів;
про інженерно-геологічний стан територій - з матеріалів інженерно-геологічних вишукувань;
про будинки і споруди - з даних технічної інвентаризації та проектних рішень цих об'єктів;
про екологічний стан території - з даних екологічних, гідрометеорологічних, радіологічних, санітарно-гігієнічних та інших досліджень.
Інформація для ведення містобудівного кадастру може бути одержана також шляхом проведення спеціальних робіт і спостережень.
5. Організація ведення містобудівного кадастру забезпечується місцевими державними адміністраціями і виконавчими комітетами місцевих Рад народних депутатів.
Містобудівний кадастр ведеться за рахунок коштів місцевого бюджету.
6. Ведення містобудівного кадастру здійснюється місцевими органами містобудування і архітектури на основі нормативно-методичних документів, затверджуваних Мінбудархітектури.
Для виконання робіт по веденню містобудівного кадастру при місцевих органах містобудування і архітектури можуть утворюватися спеціалізовані підрозділи, в тому числі госпрозрахункові, або залучатися на договірних засадах науково-дослідні та проектні організації містобудівного профілю, інші спеціалізовані організації.
7. Підприємства, установи і організації надають інформацію, необхідну для ведення містобудівного кадастру в порядку та обсягах, установлених Мінбудархітектури.
8. Узагальнення окремих даних містобудівних кадастрів провадиться на рівні адміністративних районів, областей та України в цілому. Форми звітності визначаються Мінбудархітектури за участю Держкомзему, Держжитлокомунгоспу, Мінприроди, Укргеодезкартографії за погодженням з Мінстатом.