ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

                             Л И С Т

 N 5695/4/16-1220-12 від 20.12.2000


                      Про умови переходу на
                  спрощену систему оподаткування


     Державна податкова    адміністрація    України   <...>   щодо
правомірності одночасного перебування в якості платника податку на
додану  вартість та платника,  який перебуває на спрощеній системі
оподаткування, повідомляє.
     Пунктом   3  Указу  Президента України від 03.07.98 р.  N 727
( 727/98  )  "Про  спрощену  систему  оподаткування,   обліку   та
звітності  суб'єктів малого підприємництва" з урахуванням редакції
Указу від 28.06.99 р.  N 746 ( 746/99 )  встановлено,  що  суб'єкт
підприємницької  діяльності  -  юридична  особа,  який перейшов на
спрощену систему оподаткування,  обліку та  звітності,  самостійно
обирає встановлену цим Указом ставку єдиного податку.
     Указом передбачено дві  ставки  єдиного  податку,  а  саме  у
розмірах  6  та 10 відсотків суми виручки від реалізації продукції
(товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору. При цьому
застосування тієї чи іншої ставки єдиного податку на законодавчому
рівні  прямо пропорційно пов'язано з податком на додану вартість і
рішення    щодо   вибору   ставки   належить   виключно   суб'єкту
господарювання.
     Зокрема, суб'єкт   підприємницької  діяльності  може  вибрати
ставку єдиного податку у розмірі  6 відсотків  за  умови,  що  ним
проводиться  сплата  податку  на додану вартість згідно із Законом
України "Про податок на додану вартість" (  168/97-ВР  ),  а  якщо
вибирається  10-відсоткова  ставка,  то податок на додану вартість
включається  до   складу   єдиного   податку.   Зазначені   вимоги
передбачені  у  пункті  3  Указу  Президента України "Про спрощену
систему  оподаткування,  обліку  та  звітності  суб'єктів   малого
підприємництва" ( 727/98 ).
     Таким чином,     якщо     одночасно    діяльність    суб'єкта
підприємницької діяльності  підпадає під вимоги спрощеної  системи
оподаткування  і  така  особа  не  перебуває  в категорії платника
податку на додану вартість із-за  відсутності  обсягів  у  розмірі
3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (61200 грн.), то
і в такому випадку право вибору ставки єдиного податку залишається
за таким суб'єктом.

 Заступник Голови                                       Г.Оперенко

 "Податки та бухгалтерський
 облік", N 8, січень, 2001 р.