Верховною Радою України 2 грудня 2010 року прийнято Закон України N 2756-VI (2756-17) "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України", який набрав чинності з 1 січня 2011 року.

Зазначеним Законом (2756-17) внесено зміни до преамбули Закону України від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР (265/95-ВР) "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (надалі - Закон).

У новій редакції преамбули Закону (265/95-ВР) зазначено, що встановлення норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій у інших законах, крім Податкового кодексу України (2755-17) , не допускається. При цьому в Податковому кодексі України (2755-17) не міститься жодної норми, яка б регулювала випадки незастосування реєстраторів розрахункових операцій.

Водночас Законом України від 2 грудня 2010 року N 2756-VI (2756-17) "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України", тобто тим самим нормативним актом, що змінив преамбулу Закону (265/95-ВР) , було змінено низку інших норм цього Закону (265/95-ВР) . Зокрема, були внесені зміни до статті 9 Закону (265/95-ВР) , яка визначає випадки незастосування реєстраторів розрахункових операцій. Так, пунктом 6 статті 9 Закону (265/95-ВР) встановлено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок.

При вирішенні питання про застосування норм статті 9 Закону (265/95-ВР) у співвідношенні з преамбулою цього Закону (265/95-ВР) , судам слід виходити з такого.

Преамбула Закону (265/95-ВР) обмежує встановлення іншими законами, крім Податкового кодексу України (2755-17) , випадків незастосування реєстраторів розрахункових операцій. Водночас, преамбула Закону (265/95-ВР) не повинна розглядатися як неможливість унормування випадків незастосування реєстраторів розрахункових операцій безпосередньо самим Законом (265/95-ВР) .

На це вказує, зокрема, той факт, що зміни до статті 9 Закону (265/95-ВР) , яка визначає випадки незастосування реєстраторів розрахункових операцій, внесені тим самим нормативним актом, що і зміни до преамбули цього ж Закону (265/95-ВР) . За таких обставин повинні одночасно застосовуватися як норми статті 9 Закону (265/95-ВР) , так і преамбула Закону (265/95-ВР) .

У свою чергу, якщо зміст преамбули суперечить спеціальним нормам Закону (265/95-ВР) , які безпосередньо врегульовують певні питання, перевагу варто надавати відповідним спеціальним нормам. У розглядуваному випадку такими є норми статті 9 Закону (265/95-ВР) .

Ураховуючи викладене, положення преамбули Закону (265/95-ВР) про неможливість встановлення норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій іншими законами, крім Податкового кодексу України (2755-17) , слід розуміти таким чином, що передбачені преамбулою Закону (265/95-ВР) обмеження стосуються інших нормативних актів, крім Закону (265/95-ВР) та Податкового кодексу України (2755-17) .

Таким чином, випадки незастосування реєстраторів розрахункових операцій слід визначати з урахуванням статті 9 Закону (265/95-ВР) .

Цей лист пропонуємо довести до відома суддів місцевих та апеляційних адміністративних судів для врахування при здійсненні правосуддя.