МІНІСТЕРСТВО ЕНЕРГЕТИКИ ТА ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ
НАКАЗ
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
10 січня 2012 р. за № 13/20326
Про затвердження Інструкції з гасіння пожеж на енергетичних об’єктах України
Відповідно до статті 4 Закону України "Про пожежну безпеку" (
3745-12)
, підпунктів 2 та 60 пункту 4 Положення про Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (
382/2011)
, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 382, НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Інструкцію з гасіння пожеж на енергетичних об’єктах України (далі - Інструкція), що додається.
2. Департаменту промислової безпеки, охорони праці, цивільного та фізичного захисту, трудової та соціальної політики (Онищенко О.М.):
2.1. Подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.
2.2. Направити після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України Державному департаменту пожежної безпеки МНС України необхідні матеріали для включення Інструкції до державного реєстру і автоматизованого банку даних інформаційного фонду нормативних актів з питань пожежної безпеки.
3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Чеха С.М.
4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
Міністр наздвичайних ситуацій України
|
В.І. Балога
|
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства енергетики та
вугільної промисловості України
22.12.2011 № 863
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
10 січня 2012 р. за № 13/20326
ІНСТРУКЦІЯ
з гасіння пожеж на енергетичних об’єктах України
І. Загальні положення
1.1. Ця Інструкція розроблена відповідно до Закону України "Про пожежну безпеку" (
3745-12)
, Правил пожежної безпеки в Україні (
z1410-04)
, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 № 126, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за № 1410/10009, Правил пожежної безпеки в компаніях, на підприємствах та в організаціях енергетичної галузі України (
z1230-05)
, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 26.07.2005 № 343, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 19.10.2005 за № 1230/11510 (далі - НАПБ В.01.034-2005/111).
1.2. Ця Інструкція встановлює особливості гасіння пожеж в електроустановках, що знаходяться під напругою, та вимоги щодо розроблення, затвердження і коригування оперативних планів і карток пожежогасіння з урахуванням специфіки енергетичних об’єктів України.
1.3. Вимоги цієї Інструкції поширюються на енергетичні об’єкти незалежно від їхнього підпорядкування і форм власності.
1.4. У цій Інструкції терміни вживаються у такому значенні:
автоматична система пожежогасіння - система пожежогасіння, яка виконує функції виявлення ознак горіння, оповіщення про пожежу та подавання вогнегасної речовини без втручання людини;
заземлювальна шина - шина або затискач, які є частинами заземлювальної системи і дають змогу виконувати електричні з’єднання певної кількості провідників з метою заземлення і зрівнювання потенціалів;
заземлювач - провідна частина або сукупність з’єднаних між собою провідних частин, які знаходяться в електричному контакті із землею безпосередньо або через проміжне провідне середовище;
закритий розподільний пристрій (ЗРП) - розподільний пристрій, обладнання якого розташовано в будівлі;
електромашинні зали (приміщення) - зали (приміщення), в яких сумісно можуть бути встановлені електричні генератори, обертові або статичні перетворювачі, електродвигуни, трансформатори, розподільні пристрої, щити і пульти управління, а також допоміжне обладнання, що належить до них, які обслуговуються кваліфікованим обслуговуючим персоналом;
кабельна споруда - споруда, яка спеціально призначена для розміщення в ній кабелів, кабельних муфт, а також маслопідживлювальних апаратів та іншого обладнання, призначеного для забезпечення нормальної роботи маслонаповнених кабельних ліній (кабельні тунелі, канали, короби, лотки, блоки, шахти, поверхи, подвійні підлоги, кабельні естакади, галереї, камери, підживлювальні пункти);
керівник гасіння пожежі (КГП) від енергетичного підприємства - посадова особа (працівник, старший зміни тощо), яка організує гасіння пожежі від початку її виникнення до видачі письмового допуску на проведення гасіння пожежі в електроустановці пожежно-рятувальним підрозділам МНС України (далі - ПРП) або відомчій пожежній охороні;
КГП ПРП або КГП відомчої пожежної охорони - особа з керівного складу ПРП або відомчої пожежної охорони, яка пройшла інструктаж, має письмовий допуск на проведення гасіння пожежі в електроустановці, прибула на місце пожежі та взяла на себе обов’язки керівництва гасінням пожежі;
обслуговуючий персонал - працівники, які здійснюють технічне обслуговування та ремонт енергетичного обладнання;
оперативна картка дій на випадок виникнення пожежі (далі - ОКПГ) - оперативний документ, що містить основні дані про об’єкт, шляхи евакуювання, який дозволяє КГП швидко і правильно організувати дії пожежно-рятувальних підрозділів з рятування людей і гасіння пожеж;
оперативний (черговий) персонал - працівники, які здійснюють технічне обслуговування та ремонт енергетичного обладнання;
приміщення чергового персоналу - пост або диспетчерський пункт, розташований на об'єкті, що охороняється цілодобовим чергуванням персоналу, обладнаний засобами відображення інформації про стан роботи систем протипожежного захисту та засобами зв'язку з пожежною охороною об'єкта (населеного пункту) та відповідними службами безпосередньо об'єкта;
розподільний пристрій (РП) - електросистема, яка призначена для приймання і розподілу електроенергії і містить комутаційні апарати, збірні і з'єднувальні шини, допоміжні пристрої (компресорні, акумуляторні тощо), а також пристрої захисту, автоматики та вимірювальні прилади;
система пожежної автоматики - сукупність технічних засобів для виявлення ознак горіння, оповіщування про їх виникнення, локалізації та ліквідації пожежі без втручання людини;
струмовідвід - гнучкий мідний провід, оснащений спеціальними струбцинами для підключення до заземлених конструкцій, призначений для відведення струму від ручних пожежних стволів і пожежних автомобілів до заземлювача;
трансформатор - статична електрична машина, яка призначена для підвищення або зниження напруги електричної енергії.
ІІ. Особливості гасіння пожеж на електроустановках під напругою
2.1. Під час гасіння пожеж на електроустановках під напругою з використанням ручних пожежних стволів необхідно:
застосовувати ефективні засоби і прийоми подавання вогнегасних речовин у зону горіння;
дотримуватись безпечних відстаней від електроустановок, що знаходяться під напругою, до пожежників, які працюють з ручними пожежними стволами;
застосовувати індивідуальні ізолювальні електрозахисні засоби під час гасіння пожеж на електроустановках без зняття напруги;
забезпечувати надійне заземлення пожежних стволів і пожежних автомобілів.
2.2. Як вогнегасні речовини під час гасіння пожеж в електроустановках під напругою доцільно використовувати компактні та розпилені струмені води, газові вогнегасні речовини - інертні розріджувачі (на основі інертних газів), вогнегасний порошок.
Застосовувати усі види піни під час гасіння пожеж на електроустановках під напругою ручними засобами за участю людей забороняється.
2.3. Під час гасіння пожежі в електроустановках під напругою необхідно застосовувати засоби і прийоми подачі в зону горіння вогнегасних речовин, які забезпечують безпечну роботу пожежників і ефективне гасіння пожежі.
2.4. Мінімальні безпечні відстані до електроустановок під напругою, що горять, під час подачі пожежниками вогнегасних речовин з ручних стволів наведено в додатку 1.
2.5. Бойові позиції пожежників з урахуванням безпечних відстаней до конкретних електроустановок визначаються і уточнюються під час проведення пожежно-тактичних тренувань (навчань) та зазначаються в оперативному плані пожежогасіння об’єкта.
2.6. Заземлення ручних пожежних стволів і насосів пожежних автомобілів під час гасіння пожеж на електроустановках, які знаходяться під напругою, здійснюється за допомогою гнучких мідних проводів перетином не менше 25 мм-2, оснащених спеціальними струбцинами для підключення до заземлених конструкцій: гідрантів водогінних мереж, металевих опор повітряних ліній електропередачі, обсадних труб артезіанських свердловин, шурфів тощо.
Місця підключення до заземлених конструкцій визначаються спеціалістами енергооб’єкта, вносяться до графічної частини оперативного плану пожежогасіння об’єкта і позначаються відповідними знаками заземлення.
2.7. Ручні пожежні стволи і насоси пожежних автомобілів заземлюються окремо. Під час подачі води від внутрішнього водопроводу заземлюються тільки пожежні стволи.
2.8. Індивідуальні ізолювальні електрозахисні засоби (діелектричні рукавиці, боти) необхідно застосовувати для електробезпечності персоналу і пожежників, які безпосередньо беруть участь у гасінні пожежі на електроустановках, які знаходяться під напругою.
2.9. Пожежні автомобілі підрозділів, які охороняють енергооб'єкти, укомплектовуються засобами індивідуального захисту пожежника відповідно до законодавства з урахуванням чисельності бойового розрахунку, який безпосередньо бере участь у гасінні пожежі.
2.10. Під час пожежі на енергетичному об'єкті перша особа, яка виявила загоряння, зобов'язана негайно повідомити телефоном пожежну охорону, начальника зміни станції (чергового або диспетчера станції), старшого зміни і приступити до гасіння пожежі наявними засобами пожежогасіння, дотримуючись правил техніки безпеки.
2.11. До прибуття ПРП (відомчої пожежної охорони) начальник зміни особисто або із залученням чергового персоналу зобов'язаний виконати такі роботи:
визначити місце осередку вогнища, оцінити ситуацію на пожежі, спрогнозувати поширення пожежі і можливість утворення нових осередків горіння на іншому електрообладнанні;
розпочати гасіння пожежі і охолодження будівельних конструкцій силами і засобами енергетичного об'єкта;
за можливості зняти напругу з установки, яка горить, або сусіднього з нею електрообладнання, якщо це не спричинить більш тяжких наслідків;
перевірити вмикання системи автоматичного пожежогасіння, а у випадку відмови - задіяти її в ручному режимі;
організувати зустріч пожежних підрозділів і визначити місця заземлення пожежної техніки і розташування пожежних гідрантів;
проінформувати КГП ПРП або КГП відомчої пожежної охорони про безпечні маршрути прямування пожежників на бойові позиції.
2.12. Загоряння (займання) в електроустановках під напругою ліквідовується персоналом енергетичного об'єкта за допомогою переносних і пересувних вогнегасників: порошкових - при напрузі до 1,0 кВ, вуглекислотних - при напрузі до 10 кВ.
Відстань від насадки (розтруба) вогнегасника до струмопровідних частин електроустановок не може бути менше ніж 1 м. Застосування пінних вогнегасників не допускається.
2.13. Гасіння пожежі в приміщеннях на електроустановках, які знаходяться під напругою до 10 кВ, всіма видами піни за допомогою ручних засобів забороняється, оскільки піна і розчин піноутворювача мають підвищену електропровідність порівняно з розпиленою водою.
За потреби для гасіння пожежі повітряно-механічною піною з об’ємним заповненням приміщення (тунелю) піною необхідне попереднє закріплення піногенераторів, їх заземлення, а також заземлення насосів пожежних машин. Водій пожежної машини має працювати в діелектричних рукавицях і взутті.
2.14. Після прибуття до місця виклику першого ПРП старша посадова особа (начальник караулу, заступник начальника підрозділу тощо) зобов’язана оперативно зв'язатись із начальником зміни для уточнення ситуації на пожежі, одержання інструктажу і письмового допуску на проведення гасіння пожежі на електроустановках за формою, наведеною в додатку 11 до НАПБ В.01.034-2005/111 (
z1230-05)
.
2.15. Після узгодження маршрутів руху до осередку пожежі і розташування оперативно-тактичних позицій, з яких особовий склад буде здійснювати подачу вогнегасних речовин, КГП зобов’язаний організувати проведення інструктажу з працівниками усього особового складу, який бере участь у гасінні пожежі, щодо порядку проведення робіт та вимог безпеки і віддати розпорядження на оперативно-тактичне розгортання сил і засобів пожежогасіння.
2.16. Подання компактних і розпилених струменів води під час гасіння пожеж у електроустановках під напругою здійснюється пожежниками з відстаней, наведених у додатку 1.
2.17. Компактні струмені води доцільно застосовувати тільки під час гасіння пожеж у електроустановках під напругою до 110 кВ, але тільки в тих випадках, коли до осередку горіння неможливо наблизитись для подачі розпиленої води.
2.18. Для гасіння пожеж електроустановок, які знаходяться під напругою, допускається використовувати воду з водопровідних мереж, а також з природних і штучних водойм. Морську воду в зв’язку з її підвищеною електропровідністю застосовувати забороняється.
2.19. Під час ліквідації пожеж на великих площах, які виникають внаслідок викиду масел, що горять, необхідно використовувати розпилену воду або її комбінування з порошковими сумішами, які подаються в супутньому потоці і надходять у зону горіння одночасно.
ІІІ. Гасіння пожежі в кабельних спорудах
3.1. За наявності в кабельних спорудах автоматичної установки пожежогасіння перевіряються її ввімкнення й ефективність роботи. Якщо вона не ввімкнулась автоматично, то приводиться в дію дистанційним (ручним) управлінням. Перед пуском її в дію необхідно впевнитись, чи персонал не був допущений для виконання ремонтних робіт у зазначеному приміщенні.
3.2. Під час гасіння пожежі на відкритих кабельних трасах застосовується розпилена вода від пожежних стволів.
3.3. Для проходу в кабельні споруди (тунелі, поверхи, шахти) і подачі від пересувних засобів пожежогасіння розпиленої води, повітряно-механічної піни, крім основних входів (дверних отворів), потрібно використовувати наявні люки.
3.4. З метою запобігання поширенню пожежі необхідно вживати заходів для створення водяних завіс або введення піногенераторів крізь люки для затоплення об’єму кабельного приміщення повітряно-механічною піною від пересувної пожежної техніки, при цьому необхідно дотримуватися вимог, зазначених у пункті 2.13 розділу ІІ цієї Інструкції.
У разі подавання піни в кабельні приміщення крізь дверні отвори піногенератори закріплюються у верхній частині дверної коробки або поблизу неї.
ІV. Гасіння пожежі на генераторах і синхронних компенсаторах
4.1. При загоранні обмоток генераторів або синхронних компенсаторів з повітряним охолодженням машина повинна бути аварійно зупинена персоналом, вимкнена з мережі і введена в дію стаціонарна установка водяного пожежогасіння.
Забороняється застосування повітряно-пінних вогнегасників для гасіння пожежі всередині генераторів або синхронних компенсаторів.
4.2. У разі загорань (вибухів) водню біля підшипників та в інших місцях генераторів і синхронних компенсаторів з водневим охолодженням необхідно аварійно зупинити турбогенератор (синхронний компенсатор) і вимкнути його з мережі. Від централізованої системи подати в корпус діоксид вуглецю (азот) для витіснення водню. Одночасно розпочати гасіння водню за допомогою вуглекислотних вогнегасників та інших засобів пожежогасіння.
4.3. Для гасіння розлитого масла внаслідок порушень ущільнень підшипників, фланцевих з’єднань маслосистеми і горіння кабельних трас біля турбогенераторів потрібно застосувати розпилену воду від пожежних кранів і пересувних засобів (пожежних машин).
4.4. У разі виникнення пожежі біля турбогенераторів необхідно вжити негайних заходів для охолодження металевих ферм перекриття машинного залу за допомогою водяних струменів від пожежних кранів або лафетних стволів.
4.5. У випадку пожежі на маслосистемі турбогенератора теплової або атомної електростанції з небезпекою її поширення на маслобак необхідно вжити заходів для зливання масла в аварійну ємність або ввімкнути стаціонарну установку зрошення маслобака (за її наявності).
V. Гасіння пожежі у трансформаторах і маслонаповнених реакторах
5.1. У разі аварії на трансформаторі (реакторі) з виникненням пожежі його слід вимкнути з мережі з усіх сторін і заземлити.
Після зняття напруги гасіння пожежі проводиться будь-якими засобами пожежогасіння (розпиленою водою, повітряно-механічною піною, вогнегасниками).
5.2. За наявності на трансформаторі (реакторі) автоматичної установки пожежогасіння її необхідно ввімкнути дистанційно (вручну), якщо вона не ввімкнулась автоматично.
5.3. У разі внутрішнього пошкодження трансформатора (реактора) з викидом масла через вихлопну трубу або через нижній роз’єм (зріз болтів і деформація фланця роз’єму) і виникнення пожежі всередині трансформатора (реактора) вводяться засоби гасіння пожежі всередину трансформатора (реактора) через верхні люки, горловину вихлопної труби і через деформований роз’єм.
5.4. У разі виникнення пожежі в трансформаторі (реакторі) зливати масло з трансформатора (реактора) забороняється, оскільки це може призвести до пошкодження внутрішніх обмоток і ускладнення подальшого гасіння.
5.5. У випадку пожежі у трансформаторі, встановленому в закритому приміщенні (камері), і ЗРП необхідно вжити заходів щодо запобігання поширенню пожежі через отвори, канали, вентиляційну систему тощо.
5.6. Під час розвиненої пожежі у трансформаторі необхідно захищати водяними струменями від дії високої температури металеві опори, портали, сусідні трансформатори та інше обладнання, при цьому в зоні водяних струменів з ближнього обладнання і розподільних пристроїв необхідно зняти високу напругу й здійснити заземлення.
VI. Розробка оперативних планів і карток пожежогасіння
6.1. Оперативний план пожежогасіння об’єкта (далі - ОППГ) є основним документом, що встановлює порядок організації гасіння пожеж на енергетичних об’єктах, взаємодії персоналу об’єкта і особового складу пожежних підрозділів, а також застосування засобів гасіння пожежі з урахуванням безпеки праці.
6.2. ОППГ складаються для:
теплових електростанцій незалежно від потужності;
гідроелектростанцій потужністю 20 МВт і вище;
стаціонарних дизельних електростанцій і газотурбінних установок потужністю 10 МВт і вище;
районних станцій теплопостачання (промислові котельні) сумарною тепловою потужністю більше 300 ГКал або які мають самостійні склади твердого палива та мазутні господарства з резервуарами;
підстанцій 500 кВ і вище;
резервуарних парків рідкого палива електростанцій і станцій теплопостачання (районних котелень) незалежно від наявності оперативних планів на ці об’єкти в цілому;
самостійних складів твердого палива та мазутних господарств із загальною місткістю резервуарного парку 10000 куб.м і більше.
6.3. ОППГ знаходиться на щиті в чергового, а другий примірник - у начальника зміни станції.
6.4. Для підстанцій напругою 35-500 кВ з постійним перебуванням обслуговуючого персоналу допускається складати тільки ОКПГ і схему розташування сил і засобів пожежогасіння (графічна частина).
ОКПГ зберігаються у чергового персоналу.
6.5. ОППГ складається з текстової частини, оформленої окремою книжкою на цупкому папері єдиного формату розміром не менше 210х297 мм, і графічної частини.
6.6. ОППГ розробляється спільно працівниками пожежної охорони і фахівцями енергетичного об’єкта і затверджується відповідно начальником гарнізону пожежної охорони МНС та керівником енергетичного підприємства.
Адміністрація об’єкта за запитом територіального органу МНС надає йому необхідні для розробки ОППГ матеріали.
6.7. Під час розробки ОППГ обов’язково враховуються питання необхідності збереження безперервного режиму роботи, максимальної кількості одиниць обладнання для забезпечення споживачів тепловою та електричною енергією при конкретній пожежі, а також умови забезпечення техніки безпеки.
6.8. ОППГ необхідно розробляти в найкоротші строки, але не менше ніж за місяць до пуску підприємства або окремих енергетичних установок і споруд.
6.9. Корегування ОППГ та ОКПГ необхідно виконувати:
під час реконструкції енергетичного підприємства;
у разі якщо виявлено недоліки під час проведення щорічних спільних протипожежних тренувань (навчань) або гасіння пожежі;
якщо виявлено недоліки під час проведення перевірок Держтехногенбезпеки України.
За результатами корегування в спеціальний розділ ОППГ (ОКПГ) вноситься відповідний запис.
6.10. Після розроблення і затвердження ОППГ його необхідно довести до відома кожного працівника підприємства (експлуаційного, ремонтного тощо) з використанням групового або індивідуального методу навчання на даному об’єкті.
Начальники змін, диспетчери підстанцій і підприємств електричних мереж, машиністи блоків, оператори та інший черговий персонал енергетичного підприємства зобов’язані вивчити і знати зміст ОППГ конкретного підприємства.
6.11. ОППГ практично відпрацьовується на заняттях особового складу гарнізону пожежної охорони МНС і планових протипожежних тренуваннях.
6.12. Один примірник ОППГ необхідно надати адміністрації об’єкта для постійного керування і зберігання на головному (центральному) щиті управління разом з бланками допуску на проведення гасіння пожежі.
Допускається зберігати оперативний план разом з іншою оперативною документацією, але за умови забезпечення негайного і безперешкодного користування ним під час пожежі.
Один примірник ОППГ обов’язково зберігається у відомчій пожежній охороні та в ПРП, у районі обслуговування якого знаходиться енергетичний об’єкт.
6.13. При оснащенні енергетичних об’єктів автоматичною системою управління технологічним процесом із застосуванням інформаційних ввідних пристроїв рекомендується використовувати ці системи для надання допомоги персоналу щодо інформування про аварійну зону, роботу систем пожежного захисту і надання рекомендацій з дій персоналу.
VIІ. Вимоги до змісту текстової частини оперативного плану пожежогасіння об’єкта
7.1. Текстова частина ОППГ містить стислу характеристику підприємства, основні обов’язки чергового персоналу у разі виникнення пожежі й організації її гасіння, порядок зустрічі і взаємодії з пожежними підрозділами, особливості гасіння обладнання і електроустановок під напругою.
7.2. Текстова частина ОППГ має бути конкретною, без другорядних деталей і пояснень, а також містити порядок дій оперативного персоналу під час виникнення пожежі:
повідомлення про пожежу в ПРП, керівництву підприємства, диспетчеру вищого рівня та посадовим особам;
перевірка включення в роботу установок пожежогасіння і резервних насосів для підвищення тиску і витрати води в протипожежному водопроводі;
організація збору членів добровільної пожежної дружини (команди) і персоналу об’єкта для задіяння засобів пожежогасіння та евакуації людей (за необхідності);
організація гасіння пожежі наявними силами і засобами, а також охолодження (за необхідності) несучих металевих ферм, колон, балок, близько розташованого обладнання;
проведення необхідних операцій з технологічним обладнанням, яке знаходиться поза зоною пожежі, для забезпечення стійкого і безпечного режиму його роботи;
дії персоналу зі збереження власних потреб електропостачання об’єкта, з перемикання обладнання, збереження електроживлення насосів протипожежного водопостачання і установок пожежогасіння, а також вузлів керування системами протипожежного захисту;
видача індивідуальних засобів захисту (діелектричного взуття, рукавиць, заземлювальних пристроїв), а також виконання робіт із заземлення протипожежної техніки і перевірки якості цього заземлення;
зустріч і супровід ПРП, що прибувають для гасіння пожежі;
участь у роботі штабу пожежогасіння і забезпечення технічних консультацій для КГП ПРП тощо.
7.3. Враховуючи особливості технології енергетичного виробництва і будівельних конструкцій приміщень, в ОППГ необхідно враховувати вимоги безпеки праці особового складу пожежних підрозділів та персоналу об’єкта, а також визначати конкретні стислі рекомендації з гасіння горючих газів, рідин і твердих матеріалів, запобігання розтіканню, плавленню і виникненню вибухонебезпечних концентрацій речовин.
7.4. Для пожежних підрозділів в ОППГ наводяться такі дані:
розрахунок сил і засобів для гасіння пожежі, що розвинулася, порядок швидкого їх зосередження;
особливості розвитку і боротьби з пожежею на даному об’єкті з різноманітними варіантами рішень залежно від ситуації на пожежі;
необхідність негайного надання допомоги людям, які знаходяться в охоплених вогнем і задимлених приміщеннях, раціонального використання сил і засобів, які є в розпорядженні КГП, їх активна взаємодія;
рекомендації КГП начальнику штабу пожежогасіння та іншим членам штабу щодо вимог безпеки.
VIII. Вимоги до графічної частини оперативного плану пожежогасіння об’єкта
8.1. Графічна частина ОППГ - це план-схема об’єкта довільного масштабу, виконана на білому папері розміром не менше 2х1 м, на якій зазначається розташування основних будівель, споруд і пожежонебезпечних установок, а також доріг, джерел водопостачання (схема зовнішнього водопостачання), в’їздів та входів у будівлі тощо.
Допускається замість плану-схеми, виконаної на папері, використовувати стаціонарні модульні планшети, мнемосхеми або макети об’єкта, які необхідно розміщувати на видних для персоналу місцях щита керування.
8.2. На план-схему наносяться усі джерела водопостачання, зазначається відстань від джерел водопостачання до основних будівель (місця пожежі), рекомендований оптимальний варіант прокладання рукавних ліній, оптимальний варіант розташування пожежної техніки і місця її заземлення.
8.3. При визначенні місць установлення пожежної техніки необхідно враховувати умови безпеки особового складу пожежних підрозділів і техніки від падіння будівельних конструкцій, опор або високовольтних проводів та кабелів, можливих викидів горючих речовин тощо.
8.4. На план-схемі необхідно зазначати місця розташування пожежної техніки, яка знаходиться в резерві, а також люків (входів) в кабельні приміщення.
8.5. Для наочності та кращого зорового сприймання допускається застосовувати різноманітні колірні тони для будівель і споруд енергетичного підприємства, нанесених на план-схему.
8.6. За необхідності до плану пожежогасіння додаються схеми внутрішнього протипожежного водопроводу, схеми установок пожежогасіння, розрізи та поповерхові плани будівель і споруд.
8.7. План-схема пожежогасіння затверджується начальником гарнізону пожежної охорони та керівником підприємства.
IX. Вимоги до оперативних карток пожежогасіння
9.1. З метою раціональних дій персоналу в складних обставинах пожежі на технологічних установках і електрообладнанні, а також в кабельних спорудах розробляються ОКПГ. Зразок ОКПГ наведено у додатку 2.
9.2. В ОКПГ зазначаються конкретні дії персоналу під час пожежі, які визначаються з аналізу можливих ситуацій на даному обладнанні або приміщенні.
9.3. ОКПГ розробляються фахівцями енергетичного підприємства на кожний відсік (приміщення) кабельних споруд, генератор, синхронний компенсатор, трансформатор (блоковий, зв’язку, власних потреб), тракти паливоподачі, вузли пересипки, повітропідігрівачі котлів, підстанції напругою від 35 до 500 кВ та інші об’єкти.
9.4. ОКПГ затверджуються головним інженером підприємства і передаються для керівництва, відпрацювання на тренуваннях та зберігання начальнику зміни електростанції (начальника зміни цеху, блоку), черговому диспетчеру підстанції або підприємства електромереж.
У випадку необхідності виконання дій з обладнанням, яке знаходиться в оперативному підпорядкуванні або впливає на режим роботи енергосистеми, ОКПГ узгоджуються з відповідним територіальним диспетчерським управлінням НЕК "Укренерго".
9.5. ОКПГ перезатверджуються у разі зміни головного інженера або керівника відповідного цеху (блоку).
Директор Департаменту промислової безпеки,
охорони праці, цивільного та фізичного захисту,
трудової та соціальної політики
|
О. Онищенко
|
Додаток 1
до Інструкції з гасіння пожеж
на енергетичних об’єктах України
Мінімальні безпечні відстані до електроустановок під напругою, що горять, під час подачі пожежниками вогнегасних речовин з ручних стволів
Речовини, які застосовуються для гасіння
|
Безпечні відстані (м) до електроустановок під напругою (кВ), що горять
|
до 1 кВ включно
|
вище 1 до 10 кВ включно
|
вище 10 до 35 кВ включно
|
110 кВ
|
вище 110 до 220 кВ включно
|
1. Компактні струмені води
|
4,0
|
6,0
|
8,0
|
10,0
|
Гасіння компактними струменями не допускається
|
2. Розпилені струмені води; вогнегасний порошок;
одночасне подавання розпиленої води і вогнегасного порошку *
|
1,5
|
2,0
|
2,5
|
3,0
|
4,0
|
*Оптимальною з точки зору безпеки й ефективності гасіння під час подачі вогнегасних речовин, перерахованих у пункті 2, є відстань 4 м для всіх рівнів напруги.
|
Додаток 2
до Інструкції з гасіння пожеж
на енергетичних об’єктах України
Зразок
оперативної картки пожежогасіння на об'єкт
Кабельний відсік № 6 тунелю під РУВП 6 кВ, 2 секція.
Об’єм - 290 м-3.
Пожежна сигналізація ППС-3, у відсіку 5 сповіщувачів ДИП - 3.
Автоматична система пожежогасіння розпиленою водою.
Зрошувачів ДВ-10 - 12 од.
Засувка напрямку № 6.
Дії персоналу під час пожежі
1. Викликати пожежну охорону: тел. об’єктовий прямий, міський - 101.
2. Викликати за пошуковим зв’язком добровільну пожежну дружину зміни до місця пожежі для залучення первинних засобів пожежогасіння.
3. Включити аварійну сирену.
4. Сповістити про пожежу диспетчерам, адміністрації (за списком).
5. Направити для зустрічі пожежних підрозділів особу, яка добре знає розташування під’їзних шляхів і джерел водопостачання.
6. Перевірити включення в роботу автоматичної установки пожежогасіння (панель №14), додаткових насосів водопостачання.
7. Вжити заходів щодо створення безпечних умов роботи для персоналу і пожежних підрозділів з гасіння пожежі (підготувати заземлення для пожежних стволів, генераторів піни, пожежних машин, діелектричні боти та рукавиці), перевірити якість заземлення.
8. Виконати необхідні операції з можливого відключення електротехнічного обладнання і кабелів в зоні пожежі.
9. Операції зі зняття напруги:
а) увімкнути:
МВ ПЕН № 7 комірки 3, РУ 6 кВ;
СМВ І і ІІ секції 0,4 кВ;
МВ трансформатора № 30 та інших.
б) вимкнути:
АВР І і ІІ секції 0,4 кВ;
МВ комірки 2, 4, 6, 8, 10, 12, 14, 16;
в) зняти оперативний струм з приводів МВ;
г) увімкнути заземлювальні ножі в комірках 2, 4 (за командою диспетчера кабельної мережі, а за відсутності зв’язку - після перевірки відсутності напруги) тощо.
10. Видати керівнику гасіння пожежі пожежно-рятувального підрозділу МНС України письмовий допуск на гасіння пожежі.
11. Виділити відповідальних представників з присутніх працівників технічного персоналу об’єкта для консультації при КГП.
Начальник ________________ __________ _________________
(цеху, блоку тощо) (підпис) (ініціали, прізвище)
ЗАТВЕРДЖЕНО ПОГОДЖЕНО
Головний інженер Територіальне диспетчерське управління
________ __________________ (за необхідності)
(підпис) (ініціали, прізвище)
ЗВОРОТНИЙ БІК КАРТКИ
Креслення плану кабельного відсіку з нанесенням на ньому:
входів, люків;
секційних перегородок;
відрізків сусідніх кабельних тунелів, куди можливе розповсюдження пожежі;
комунікації автоматичної установки пожежогасіння.