З метою посилення соціального захисту осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ республіки Кабінет Міністрів Української РСР постановляє:

1. Запровадити з 1 січня 1991 р. державне обов'язкове особисте страхування осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ республіки на випадок загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних у період проходження служби.

Державному обов'язковому особистому страхуванню підлягають також працівники вільнонайманого складу спеціальних установ, які за умовами своєї праці безпосередньо перебувають серед спецконтингенту цих установ, і професійної пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ УРСР на випадок загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки і боротьбі із злочинністю. Перелік посад, що заміщаються зазначеними вільнонайманими працівниками, визначається Міністерством внутрішніх справ УРСР за погодженням з Міністерством фінансів УРСР.

Державне обов'язкове особисте страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ республіки здійснюється Головним управлінням державного страхування УРСР.

Взяти до відома, що страхування осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ, які утримуються за рахунок союзного бюджету, здійснюється Правлінням державного страхування СРСР.

Затвердити Положення про порядок і умови державного обов'язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ республіки, що додається.

2. Міністерству фінансів УРСР вишукати необхідні кошти на державне обов'язкове особисте страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ, що утримуються за рахунок республіканського бюджету, а також на витрати по додатковому страхуванню працівників органів і підрозділів внутрішніх справ, що утримуються за рахунок союзного бюджету (різниця страхових платежів, встановлених цією постановою і постановою Ради Міністрів СРСР від 30 грудня 1990 р. N 1393).

3. Міністерствам і відомствам УРСР, які утримують відповідну чисельність працівників органів і підрозділів внутрішніх справ, вишукати відповідні кошти на сплату платежів по державному обов'язковому особистому страхуванню осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ.

Рекомендувати уряду Кримської АРСР, виконкомам обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів внести пропозиції до відповідних Рад про забезпечення фінансування страхових платежів осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ, що утримуються за рахунок бюджету Кримської АРСР та місцевих бюджетів.

Страхові платежі з указаного виду страхування за перше півріччя 1991 р. повинні бути сплачені протягом III кварталу 1991 року.

4. Головному управлінню державного страхування УРСР за погодженням з Міністерством внутрішніх справ УРСР визначити перелік навмисних чи інших провинних дій застрахованих, за наслідки яких страхова сума не виплачується, та перелік поранень, контузій, травм і каліцтв, що належать до тяжких або легких.

ЗАТВЕРДЖЕНЕ

постановою Кабінету Міністрів України

від 29 червня 1991 р. N 59

1. Страхові платежі з державного обов'язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ, джерелом яких є кошти державного бюджету, включаючи витрати Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" на його проведення в розмірі 6 відсотків загальної суми цих платежів, вносяться МВС на спеціальний рахунок Національної акціонерної страхової компанії "Оранта".

Платежі з державного обов'язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ, джерелом яких є кошти, отримані від їх госпрозрахункової діяльності на підставі цивільно-правових угод, вносяться ними на спеціальні рахунки обраних страховиків, які отримали відповідну ліцензію Укрстрахнагляду, з додержанням порядку їх використання, термінів розрахунків та виплат страхових сум, передбачених цим Положенням.

Страхові платежі, не використані в поточному році на внесення страхових сум, підлягають зарахуванню до чергових платежів, а кошти, яких не вистачає, вносяться МВС.

МВС здійснює розрахунки з Національною акціонерною страховою компанією "Оранта" централізовано щомісяця до 25 числа з розрахунку 1/12 річної потреби.

Головні управління (управління) МВС в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, інші органи і підрозділи внутрішніх справ, безпосередньо підпорядковані МВС, а також його самостійні головні управління щомісяця до 20 числа вносять на поточний рахунок МВС 1/12 суми платежу з державного обов'язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ, що утримуються за рахунок місцевих бюджетів, коштів міністерств і відомств.

Розміри страхових платежів визначаються щорічно Національною акціонерною страховою компанією "Оранта" за погодженням з Мінфіном під час формування бюджету на наступний рік.

Розміри страхових платежів, джерелом яких є кошти, отримані органами і підрозділами внутрішніх справ від їх госпрозрахункової діяльності на підставі цивільно-правових угод, визначаються обраними страховиками, які отримали відповідну ліцензію Укрстрахнагляду, за погодженням із страхувальниками. Вони не повинні перевищувати розмірів, визначених для Національної акціонерної страхової компанії "Оранта".

2. Страховик виплачує страхові суми:

а) особам рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ (їхнім спадкоємцям) у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку і громадської безпеки, боротьбі із злочинністю:

у разі одержання застрахованим тяжкого поранення (контузії, травми або каліцтва) - в розмірі чотиримісячного грошового утримання, легкого поранення - в розмірі двомісячного грошового утримання за останньою посадою, яку він займав;

у разі встановлення застрахованому інвалідності, що настала у період служби (роботи), але не пізніш як через 3 місяці після звільнення зі служби (роботи) чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце при виконанні службових обов'язків:

інвалідові I групи - в розмірі п'ятирічного грошового утримання;

інвалідові II групи - в розмірі чотирирічного грошового утримання;

інвалідові III групи - в розмірі трирічного грошового утримання;

у разі загибелі (смерті) застрахованого його спадкоємцям (після подання свідоцтва про право на спадщину) - в розмірі десятирічного грошового утримання загиблого (померлого) за останньою посадою, яку він займав. Виплата страхових сум здійснюється з розрахунку грошового утримання, передбаченого чинним законодавством за останньою посадою на день виплати страхової суми;

б) особам рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ (їхнім спадкоємцям) у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних у період проходження служби, - у розмірах, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 1992 р. N 488 (488-92-п) .

Виплата зазначених у підпунктах "а" і "б" цього пункту страхових сум у зв'язку з настанням страхової події провадиться за вирахуванням раніше виплачених страхових сум (з цього виду страхування) за цю ж саму страхову подію. При цьому страхова сума виплачується незалежно від виплат з інших видів страхування і виплат, здійснюваних у порядку відшкодування збитків.

3. Вимоги про виплату страхової суми застрахований або його спадкоємці можуть пред'явити страховику протягом трьох років з дня страхової події.

4. Виплата страхових сум провадиться у семиденний строк з дня отримання страховиком усіх необхідних документів від застрахованого (в разі загибелі - від його спадкоємців) та органів (підрозділів) внутрішніх справ.

У разі відмови у виплаті страхових сум страховик у семиденний строк письмово повідомляє про це застрахованого або його спадкоємців і відповідні органи (підрозділи) внутрішніх справ із зазначенням причин відмови.

Спори між застрахованим (його спадкоємцями) і страховиком щодо виплати страхових сум вирішуються в установленому законодавством порядку.

5. При настанні страхових подій, передбачених пунктом 2 цього Положення, виплата страхових сум провадиться страховиком за місцем проживання (прописки) застрахованого шляхом їх перерахування на особистий рахунок одержувача в установі банку, видачі чека банку або переказу грошей поштою за рахунок одержувача.

Неповнолітньому одержувачу виплата страхової суми провадиться лише шляхом перерахування на його особистий рахунок в установі банку за місцем проживання з одночасним повідомленням про це відповідного органу опіки і піклування.

6. Якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма, каліцтво) або захворювання застрахованого пов'язані із учиненням ним навмисних чи інших провинних дій, відповідні документи органами (підрозділами) внутрішніх справ не оформляються і страхові суми не виплачуються.

7. Визначення ступеня тяжкості одержаного поранення (контузії, травми, каліцтва) провадиться військово-лікарськими комісіями на підставі переліку поранень, контузій, травм і каліцтв, що належать до тяжких або легких.

При одержанні застрахованим у період проходження служби поранення (контузії, травми, каліцтва), за наслідками якого він не підлягає звільненню зі служби через хворобу або обмежений стан здоров'я, відповідними військово-лікарськими комісіями, які визначають придатність до служби на підставі акта про обставини одержання поранення (контузії, травми, каліцтва) після медичного обстеження, йому видається довідка про поранення (контузію, травму, каліцтво).

У разі втрати застрахованим довідки про поранення (контузію, травму, каліцтво) військово-лікарською комісією при його зверненні видається дублікат цієї довідки із зазначенням у правому верхньому куті "Дублікат взамін загубленої".