Фіксований сільськогосподарський податок (далі - ФСП) віднесено до спеціального податкового режиму, що визначає особливий порядок його справляння та інші його складові й елементи і регламентується розділом XIV "Спеціальні податкові режими" Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (2755-17) , зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс).

Спеціальний податковий режим - це система заходів, що визначає особливий порядок оподаткування окремих категорій господарюючих суб'єктів. Спеціальний податковий режим може передбачати особливий порядок визначення елементів податку та збору, звільнення від сплати окремих податків та зборів. Спеціальні податкові режими встановлюються та застосовуються у випадках і порядку, визначених виключно Кодексом (2755-17) (стаття 11 Кодексу).

Фіксований сільськогосподарський податок - це податок, який справляється з одиниці земельної площі у відсотках її нормативної грошової оцінки та сплата якого замінює сплату окремих податків і зборів (підпункт 14.1.256 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Базою оподаткування ФСП для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), проведена за станом на 1 липня 1995 року, для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) - нормативна грошова оцінка одного гектара ріллі в Автономній Республіці Крим або в області, проведена за станом на 1 липня 1995 року (пункт 303.1 статті 303 Кодексу).

Розмір ставок ФСП з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду для сільськогосподарських товаровиробників залежить від категорії (типу) земель, їх розташування і становить у відсотках бази оподаткування, тобто до їх нормативної грошової оцінки, проведеної за станом на 1 липня 1995 року, у відповідності до вимог статті 304 Кодексу.

Поняття "нормативна грошова оцінка земельних ділянок" вживається у значенні, визначеному Законом України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV "Про оцінку земель" (1378-15) , із змінами і доповненнями (далі - Закон № 1378). Статтею 1 цього Закону встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Відповідно до статті 5 Закону № 1378 нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Методика нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів (213-95-п) затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213, із змінами і доповненнями (далі - Методика).

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2011 року № 1185 "Про внесення змін до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів" (1185-2011-п) (далі - Постанова № 1185) внесено зміни до Методики (213-95-п) , абзацом другим пунктом 5 розділу II якої встановлено, що в основу розрахунку нормативної грошової оцінки земель кладеться рентний дохід, який створюється при виробництві зернових культур і визначається за даними економічної оцінки земель, проведеної в 1988 році. Для врахування змін у рентному доході, який створюється при виробництві зернових культур, до показників нормативної грошової оцінки ріллі, проведеної станом на 1 липня 1995 року (з урахуванням індексації), застосовується коефіцієнт 1,756. Разом з цим показники нормативної грошової оцінки гектара ріллі окремої земельної ділянки, проведеної станом на 1 липня 1995 року, застосовуються із коефіцієнтом, що визначений абзацом другим пункту 5 Методики (пункт 19-1 розділу II Методики).

Грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення в Україні проведено станом на 1 липня 1995 року відповідно до Методики, а після 1995 року здійснювалася індексація показників оцінки у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2000 року № 783 "Про проведення індексації грошової оцінки земель" (783-2000-п) , із змінами і доповненнями, та пункту 289.2 статті 289 Кодексу (2755-17) . Для обчислення суми ФСП індексація нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь відповідно до цієї постанови не проводилась.

Із прийняттям Постанови № 1185 (1185-2011-п) , яка набрала чинності 1 січня 2012 року, залишається незмінною база оподаткування для платників ФСП, базою оподаткування для яких відповідно до статті 303 Кодексу є нормативна грошова оцінка гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), що проведена за станом на 1 липня 1995 року, для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) - нормативна грошова оцінка одного гектара ріллі в Автономній Республіці Крим або в області, що проведена за станом на 1 липня 1995 року.

Роз'яснення про застосування Постанови № 1185 надано листом Державного агентства земельних ресурсів України від 13.02.2012 № 1979/22/4-12 (v1979821-12) , копія якого додається.

Разом з тим повідомляємо, що оновлення показників нормативної грошової оцінки ріллі із застосуванням коефіцієнта 1,756 згідно з Постановою № 1185 впливає на базу оподаткування земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. При цьому надаємо інформацію про розмір нормативної грошової оцінки ріллі та перелогів в Україні станом на 1 січня 2012 року для застосування при визначенні бази оподаткування плати за землю, наданою листом Державного агентства земельних ресурсів України від 03.02.2012 № 1370/22/4-12 (v1370821-12) , копія якого додається.

Про фіксований сільськогосподарський податок