Конституційний Суд України у складі суддів:

Головіна Анатолія Сергійовича - головуючого,

Бауліна Юрія Васильовича,

Бринцева Василя Дмитровича,

Вдовіченка Сергія Леонідовича,

Винокурова Сергія Маркіяновича,

Гультая Михайла Мирославовича,

Запорожця Михайла Петровича,

Колоса Михайла Івановича,

Лилака Дмитра Дмитровича,

Маркуш Марії Андріївни,

Овчаренка В’ячеслава Андрійовича - доповідача,

Пасенюка Олександра Михайловича,

Сергейчука Олега Анатолійовича,

Стецюка Петра Богдановича,

Стрижака Андрія Андрійовича,

Шаптали Наталі Костянтинівни,

Шишкіна Віктора Івановича,

розглянув на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Ткаченка Сергія Олександровича щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 44 Кримінально-процесуального кодексу України (1001-05) .

Заслухавши суддю-доповідача Овчаренка В.А. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

1. Суб’єкт права на конституційне звернення - громадянин Ткаченко С.О. - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положень частини другої статті 44 Кримінально-процесуального кодексу України (1001-05) (далі - Кодекс) стосовно допуску як захисників тих осіб, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю в Україні, та інших фахівців у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Автор клопотання просить дати роз’яснення, чи "як захисники у кримінальному процесі, крім адвокатів, можуть бути допущені і брати в ньому участь фахівці у галузі права, навіть за відсутності спеціального закону, який регулює питання щодо надання правової допомоги такими фахівцями?"

На думку Ткаченка С.О., зазначені положення частини другої статті 44 Кодексу (1001-05) суди України застосовують неоднозначно. На підтвердження цього він наводить постанови Миронівського районного суду Київської області, ухвали апеляційного суду Київської області, Верховного Суду України, в яких, на його погляд, по-різному вирішується питання про допуск як захисників у кримінальній справі фахівців у галузі права. Одні суди допускають їх здійснювати захист осіб у кримінальному процесі, а інші - відмовляють, посилаючись на відсутність спеціального закону, який має визначити підстави та порядок участі цих фахівців як захисників у кримінальному процесі.

2. Конституційний Суд України, вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі у зв’язку з прийняттям Другою колегією суддів Конституційного Суду України процесуальної ухвали від 14 лютого 2012 року про відмову у відкритті конституційного провадження у цій справі на підставі пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" (422/96-ВР) , виходить з такого.

Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" (422/96-ВР) підставою для конституційного звернення є наявність неоднозначного застосування положень Конституції України (254к/96-ВР) або законів України судами України, іншими органами державної влади, якщо суб’єкт права на конституційне звернення вважає, що це може призвести або призвело до порушення його конституційних прав і свобод (стаття 94).

Із конституційного звернення та доданих до нього копій рішень судів неоднозначного застосування положень частини другої статті 44 Кодексу (1001-05) стосовно допуску як захисників у кримінальному процесі фахівців у галузі права не вбачається.

За змістом постанови Миронівського районного суду Київської області від 23 квітня 2009 року у допуску фахівця у галузі права як захисника у кримінальному процесі відмовлено у зв’язку з тим, що не було підтверджено право організації, яка дала доручення фахівцю, надавати юридичні послуги у кримінальному процесі.

Верховний Суд України ухвалою від 11 вересня 2007 року допустив захисником у кримінальному процесі фахівця у галузі права за дорученням приватного підприємства "Жан плюс", яке надало витяг із свого статуту щодо права надавати правову допомогу.

В інших доданих до конституційного звернення рішеннях судів про фактичний допуск фахівців у галузі права бути захисниками у кримінальному процесі чи відмову у ньому не йдеться.

Отже, в конституційному зверненні не наведено фактів неоднозначного застосування положень частини другої статті 44 Кодексу (1001-05) , що вказує на недотримання вимог Закону України "Про Конституційний Суд України" (422/96-ВР) щодо обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні (пункт 4 частини другої статті 42, стаття 94) і є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" - невідповідність конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією України (254к/96-ВР) , цим Законом.

Враховуючи викладене та керуючись статтею 153 Конституції України (254к/96-ВР) , статтями 42, 45, 48, 50, 94 Закону України "Про Конституційний Суд України" (422/96-ВР) , Конституційний Суд України

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Ткаченка Сергія Олександровича щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 44 Кримінально-процесуального кодексу України (1001-05) на підставі пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" (422/96-ВР) - невідповідність конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією України (254к/96-ВР) , Законом України "Про Конституційний Суд України".

2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною.