Кабінету Міністрів України

На виконання резолюції Першого віце-прем'єр-міністра України А. Клюєва від 24 березня 2011 р. № 12642/1/1-11 до листа Глави Адміністрації Президента України від 12 березня 2011 року № 02-01/736 щодо ратифікації Україною Євразійської патентної конвенції (997_420) повідомляємо.

Євразійська патентна конвенція (997_420) (далі - Конвенція) розроблена на виконання підписаної в березні 1883 року дев'ятьма країнами СНД Угоди про заходи щодо охорони промислової власності (995_123) . У вересні 1994 року Конвенцію було підписано главами Урядів десяти країн СНД. На сьогодні Конвенцію ратифікували або приєдналися до неї всі країни СНД, за винятком України, Узбекистану та Грузії. Конвенція розроблена на основі прийнятих у міжнародній практиці норм і процедур, відображає сучасні тенденції законодавства у сфері промислової власності і відповідає багатостороннім міжнародним угодам у цій галузі. Зберігаючи незалежність національних систем правової охорони інтелектуальної власності, Конвенція спрощує процедуру одержання охоронних документів на винаходи, які діють в усіх державах - учасницях. Згідно з Конвенцією було засновано регіональну Євразійську патентну організацію (ЄАПО) та Євразійське патентне відомство. Конвенція відкрита для приєднання інших країн.

З 1 січня 1996 р. Євразійське патентне відомство, яке виконує адміністративні функції ЄАПО, розпочало прийом заявок на видачу патентів на винаходи. Проведений аналіз щорічних звітів ЄАПО засвідчив, що основну частину доходів від розгляду міжнародних заявок становлять доходи від розгляду заявок, поданих іноземними заявниками за процедурою, передбаченою Договором про патентну кооперацію (далі - Договір).

Заявники з країн, що є членами ЄАПО та які раніше використовували процедуру, передбачену Договором, для отримання правової охорони об'єктів промислової власності на території України, подаватимуть заявки із зазначенням України безпосередньо до Євразійського патентного відомства, яке виконує адміністративні функції ЄАПО, уникаючи таким чином національної фази, що передбачена Договором. За умови вступу України до ЄАПО економічно вигіднішим буде подання заявок за процедурою, передбаченою Конвенцією. У зв'язку із зазначеним втрати національного патентного відомства можуть становити близько 50 відсотків загальної суми надходжень за розгляд міжнародних заявок.

Ратифікація Україною Конвенції позбавить експертний орган України можливості стати міжнародним пошуковим органом, призведе до нівелювання його досягнень та переваг, а також до ліквідації інституту патентних повірених, значна кількість яких представляє інтереси саме іноземних заявників.

Той факт, що Україна на сьогодні не ратифікувала Конвенцію, не перешкоджає її громадянам використовувати переваги цього міжнародно-правового акта. Для громадян України встановлено пільгові розміри збору за розгляд заявки на отримання євразійського патенту - 20 відсотків його повного розміру. Слід зазначити, що Україна уклала з більшістю країн СНД двосторонні договори у сфері правової охорони промислової власності.

Крім того, стратегічним напрямом зовнішньої політики України є інтеграція до Європейського Союзу. На даний час активно ведуться переговори щодо укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також проводяться консультації щодо створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Підписання зазначеної Угоди створить передумови для повноцінної інтеграції України у європейський економічний, соціальний, культурний та правовий простори. Зазначене зумовлює необхідність приведення національного законодавства України у відповідність із законодавством ЄС, а також приєднання України до регіональних конвенцій, які діють на території ЄС. Зокрема, такими є Європейська патентна конвенція, а також Конвенція про європейський патент для спільного ринку, переговори про прийняття якої перебувають на завершальній стадії. Ряд положень Євразійської патентної конвенції (997_420) не узгоджується з положеннями згаданих європейських конвенцій.

Слід зазначити, що ще декілька років тому Міністерством було ініційоване питання щодо створення Міждержавної регіональної організації з питань охорони торговельних марок із штаб-квартирою у м. Києві (далі - Міждержавна регіональна організація). Створення Міждержавної регіональної організації має стратегічне значення для України, оскільки сприятиме підвищенню іміджу України на міжнародній арені.

22 травня 2003 року була прийнята Постанова Верховної Ради України "Про звернення до Голови Міжпарламентської асамблеї держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав" (842-15) , темою якої було створення Міждержавної регіональної організації. Пізніше це питання обговорювалось і знайшло підтримку в ході засідання Ради Міжпарламентської асамблеї держав - учасниць СНД (16 квітня 2004 р., м. Санкт-Петербург, Російська Федерація). Однак, через внутрішньополітичні фактори в Україні, зазначене питання було знято з порядку денного міждержавного співробітництва.

Слід зазначити, що Міждержавна регіональна організація буде дієвою лише за умови участі у цьому проекті Російської Федерації. Беручи до уваги поновлення добросусідських та партнерських відносин між Україною та Російською Федерацією, вважаємо, що на сьогодні існують необхідні умови для відновлення переговорів із зазначеного питання. У зв'язку із зазначеним, Міністерство неодноразово пропонувало включити питання щодо створення Міждержавної регіональної організації до порядку денного переговорів Президентів України та Російської Федерації.

Таким чином, оскільки ратифікація Конвенції (997_420) є економічно непривабливою для України, вважаємо за доцільне розглядати це питання лише за умови одержання згоди Російської Федерації на створення Міждержавної регіональної організації.

Проект листа до Євразійського патентного відомства стосовно того, що питання доцільності ратифікації Конвенції перебуває на розгляді заінтересованих центральних органів виконавчої влади, був направлений до Міністерства закордонних справ з метою його передачі дипломатичними каналами.