УХВАЛА
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ

Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Володарського Вадима Леонідовича щодо офіційного тлумачення положень статті 44, пункту 8 частини другої статті 48, пункту 1 статті 348, статті 384 Кримінально-процесуального кодексу України

м. Київ
20 червня 2012 року
№ 20-у/2012
Справа № 2-16/2012
Конституційний Суд України у складі суддів:
Винокурова Сергія Маркіяновича - головуючого,
Бауліна Юрія Васильовича,
Бринцева Василя Дмитровича,
Вдовіченка Сергія Леонідовича,
Гультая Михайла Мирославовича,
Запорожця Михайла Петровича,
Колоса Михайла Івановича,
Овчаренка В’ячеслава Андрійовича - доповідача,
Пасенюка Олександра Михайловича,
Сергейчука Олега Анатолійовича,
Стецюка Петра Богдановича,
Стрижака Андрія Андрійовича,
Шаптали Наталі Костянтинівни,
Шишкіна Віктора Івановича,
розглянув на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Володарського Вадима Леонідовича щодо офіційного тлумачення положень статті 44, пункту 8 частини другої статті 48, пункту 1 статті 348, статті 384 Кримінально-процесуального кодексу України (1001-05) .
Заслухавши суддю-доповідача Овчаренка В.А. та дослідивши матеріали конституційного звернення, Конституційний Суд України
установив:
1. Громадянин Володарський В.Л. звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положень статті 44, пункту 8 частини другої статті 48, пункту 1 статті 348, статті 384 Кримінально-процесуального кодексу України (1001-05) (далі - Кодекс) в аспекті питання, "чи містять зазначені норми закону обмеження щодо права захисника на оскарження судових рішень у кримінальній справі в апеляційному чи касаційному порядку, які б могли бути підставою для суду апеляційної чи касаційної інстанції відмовити у розгляді справи по суті (витребуванні справи) тільки у залежності від того, на якій стадії процесу захисник отримав повноваження на захист особи та вступає у справу".
Автор клопотання вважає, що необхідність в офіційному тлумаченні вказаних положень зумовлена неоднозначним їх застосуванням Верховним Судом України та Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ. На підтвердження своїх доводів Володарський В.Л. додав до конституційного звернення ухвалу Верховного Cуду України від 21 листопада 2002 року та постанову Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 грудня 2010 року.
2. Конституційний Суд України, вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі у зв’язку з прийняттям Другою колегією суддів Конституційного Суду України процесуальної ухвали від 26 квітня 2012 року про відмову у відкритті конституційного провадження у цій справі на підставі пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" (422/96-ВР) , виходить з такого.
3. Відповідно до Закону України "Про Конституційний Суд України" (422/96-ВР) підставою для конституційного звернення є наявність неоднозначного застосування положень Конституції України (254к/96-ВР) або законів України судами України, іншими органами державної влади, якщо суб’єкт права на конституційне звернення вважає, що це може призвести або призвело до порушення його конституційних прав і свобод (стаття 94).
Однак такої неоднозначності у матеріалах, наданих суб’єктом права на конституційне звернення, Конституційний Суд України не вбачає з огляду на таке.
Ухвалою від 21 листопада 2002 року Верховний Суд України, пославшись на частину четверту статті 44 та пункт 1 статті 348 Кодексу (1001-05) , визнав право Володарського В.Л. як захисника у кримінальній справі, який не брав участі у суді першої інстанції, здійснювати апеляційне оскарження.
Вищий спеціалізований Суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ постановою від 29 грудня 2010 року не визнав Володарського В.Л. захисником у кримінальній справі і відмовив йому у витребуванні матеріалів справи у зв’язку з тим, що він не брав участі в попередніх стадіях кримінального процесу. При цьому суд посилався на інші норми Кодексу (1001-05) , а саме на пункт 1 частини другої статті 384.
Щодо офіційного тлумачення положень пункту 8 частини другої статті 48 Кодексу (1001-05) , то у зазначених випадках суди на них взагалі не посилалися.
Отже, в конституційному зверненні не наведено обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні оспорюваних положень, що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" (422/96-ВР) - невідповідність конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією України (254к/96-ВР) , цим Законом.
Враховуючи викладене та керуючись статтею 153 Конституції України (254к/96-ВР) , статтями 42, 45, 50, 94 Закону України "Про Конституційний Суд України" (422/96-ВР) , Конституційний Суд України
ухвалив:
1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Володарського Вадима Леонідовича щодо офіційного тлумачення положень статті 44, пункту 8 частини другої статті 48, пункту 1 статті 348, статті 384 Кримінально-процесуального кодексу України (1001-05) на підставі пункту 2 статті 45 Закону України "Про Конституційний Суд України" (422/96-ВР) - невідповідність конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією України (254к/96-ВР) , Законом України "Про Конституційний Суд України".
2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною.
                                                    КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ
( Текст взято з сайту Конституційного Суду України )