ДЕРЖАВНА СЛУЖБА СТАТИСТИКИ УКРАЇНИ
НАКАЗ
23.07.2012 № 311
Зареєстрований у Міністерстві
юстиції України
20 вересня 2012 р.
за № 1618/21930

Про затвердження Інструкції щодо проведення Всеукраїнського перепису населення та заповнення переписної документації

Відповідно до статей 5, 7 Закону України "Про Всеукраїнський перепис населення" (2058-14) , статей 4, 14, 18 Закону України "Про державну статистику" (2614-12) , на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28 листопада 2011 року № 1205 (1205-2011-п) "Про заходи щодо підготовки і проведення Всеукраїнського перепису населення", з метою своєчасного та якісного проведення перепису населення НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Інструкцію щодо проведення Всеукраїнського перепису населення та заповнення переписної документації (далі - Інструкція), що додається.
2. Тимчасовому переписному персоналу, який залучається до підготовки і проведення Всеукраїнського перепису населення, при заповненні переписної документації використовувати Інструкцію.
3. Департаменту статистики населення та регіональної статистики (Тимошенко Г.М.):
3.1. Подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
3.2. Здійснити переклад Інструкції на російську мову.
4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Власенко Н.С.
Голова
О.Г. Осауленко
ПОГОДЖЕНО:
Перший заступник Міністра
економічного розвитку і торгівлі України
А.А. Максюта
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державної служби
статистики України
23.07.2012 № 311
Зареєстрований у Міністерстві
юстиції України
20 вересня 2012 р.
за № 1618/21930

ІНСТРУКЦІЯ

щодо проведення всеукраїнського перепису населення та заповнення переписної документації

І. Загальні положення

1.1. Всеукраїнський перепис населення (далі - Перепис населення) здійснюють методом обходу (безпосереднього відвідування) житлових будинків та житлових приміщень в інших будівлях тимчасовим переписним персоналом і заповнення ним переписної документації за формами, затвердженими наказом Державної служби статистики України від 19 липня 2012 року № 306 (v0306832-12) "Про затвердження Програми Всеукраїнського перепису населення та переписного інструментарію":
форма 1 "Список проживаючих у приміщенні членів домогосподарства та їх житлові умови" (далі - форма 1);
форма 2С "Переписний лист" (далі - форма 2С);
форма 3 "Переписні документи на приміщення (обкладинка)" (далі - форма 3);
форма 4 "Контрольний бланк" (далі - форма 4);
форма 5 "Довідка про проходження Всеукраїнського перепису населення" (далі - форма 5).
1.2. Населення переписують за постійним місцем проживання (звичайним), навіть і тимчасовим, а не за місцем роботи або служби.
1.3. Для цілей Перепису населення постійним місцем проживання є будинок, квартира, місце в гуртожитку тощо, де опитуваний постійно (звичайно) проводить щодоби більшу частину свого нічного відпочинку. Це місце може збігатися або не збігатися з реєстрацією за місцем проживання особи.
1.4. Записи до переписних форм здійснюють незалежно від наявності у респондента реєстрації за місцем проживання та його права на житлову площу в цьому або іншому місці (якщо особа має реєстрацію за місцем проживання за однією адресою, а фактично (звичайно) проживає за іншою, її слід записати за місцем фактичного проживання).
1.5. У кожному приміщенні записують усіх осіб, які станом на 12 годину ночі визначеної дати Перепису населення (далі - момент обліку населення) проживали в ньому, включаючи й тимчасово проживаючих. Із числа постійно проживаючих осіб записують також тимчасово відсутніх.
1.6. Отримання відомостей про населення може здійснюватися й у приміщеннях переписних відділів або інструкторських дільниць безпосередньо від респондентів, які виявили бажання відповісти на запитання згідно з програмою Перепису населення поза межами свого житлового приміщення, або від респондентів, які не мають житла.
1.7. Постійно проживаючою вважають особу, яка постійно (звичайно) проживає у цьому приміщенні, незалежно від того, де вона перебувала на момент обліку населення.
До постійно проживаючих належать:
а) особи, які постійно (звичайно) проживають у цьому приміщенні та на момент обліку населення перебували в ньому;
б) особи, які постійно (звичайно) проживають у цьому приміщенні, проте на момент обліку населення були не вдома, а:
перебували на території того самого населеного пункту, де є постійне місце їхнього проживання;
перебували за межами того самого населеного пункту, де є постійне місце їхнього проживання, і не могли бути переписаними з таких причин:
працювали в нічних змінах, перебували на постах, на чергуванні або на інших роботах, що виконувалися в нічний час;
виконували службові обов’язки, навіть якщо їхня відсутність становила декілька діб (працівники транспорту, особи, які супроводжували вантажі, пошту тощо);
працювали вахтовим методом і перебували в тих місцях, де вони не могли бути переписані;
перебували в дорозі (у транспорті або чекали на нього), проводжали або зустрічали пасажирів;
перебували в одно-, дводенних будинках відпочинку, у цілодобових дошкільних навчальних закладах;
вирушили на полювання, рибалку, ярмарок тощо і не зупинялися у тих місцях, де вони могли бути переписані;
виїхали за кордон у короткострокове (менше місяця) відрядження або незалежно від строку - для відпочинку, на лікування, в гості до родичів чи знайомих, як туристи тощо;
в) особи, які проживають у цьому приміщенні й не можуть вказати іншого постійного місця проживання;
г) особи, які вибули з попереднього постійного місця проживання і Перепис населення застав їх у цьому приміщенні під час переїзду.
1.8. Тимчасово відсутньою вважають особу, яка постійно (звичайно) проживає у цьому приміщенні, але на момент обліку населення перебувала за межами цього населеного пункту, якщо її відсутність за постійним місцем проживання не перевищила 12 місяців.
Відповідно тимчасово відсутніми є особи, які:
виїхали на тимчасову або сезонну роботу, виробничу практику, у відрядження, відпустку, на канікули, у гості до родичів чи знайомих тощо, якщо їхня відсутність за постійним місцем проживання не перевищила 12 місяців;
перебувають на лікуванні в закладах охорони здоров’я (якщо їхня відсутність за постійним місцем проживання не перевищила 12 місяців), санаторно-курортних закладах; перебувають у будинках відпочинку (крім одно-, дводенних); учні шкіл-інтернатів (крім тих, що проживають у них постійно), навіть якщо заклад охорони здоров’я, санаторно-курортний заклад, будинок відпочинку, школа-інтернат розташовані на території того самого населеного пункту, де ці особи постійно (звичайно) проживають;
призвані на навчальні збори військовозобов’язаних, та особи, які утримуються у місцях попереднього ув’язнення, а також щодо яких застосовується адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту, навіть якщо постійне місце їхнього проживання розташоване на території того самого населеного пункту.
1.9. Тимчасово проживаючою вважають особу, яка на момент обліку населення перебувала у цьому приміщенні, у той час як постійне місце її проживання розташоване за межами населеного пункту, на території якого особа перебувала на момент обліку населення, якщо її відсутність за постійним місцем проживання не перевищила 12 місяців.
Відповідно тимчасово проживаючими є особи, які:
приїхали на тимчасову або сезонну роботу, виробничу практику, у відрядження, відпустку, на канікули, у гості до родичів чи знайомих тощо, якщо їхня відсутність за постійним місцем проживання не перевищила 12 місяців;
перебувають на лікуванні в закладах охорони здоров’я (якщо їхня відсутність за постійним місцем проживання не перевищила 12 місяців), санаторно-курортних закладах; перебувають у будинках відпочинку (крім одно-, дводенних); учні шкіл-інтернатів (крім тих, що проживають у них постійно), навіть якщо заклад охорони здоров’я, санаторно-курортний заклад, будинок відпочинку, школа-інтернат розташовані на території того самого населеного пункту, де ці особи постійно (звичайно) проживають;
призвані на навчальні збори військовозобов’язаних, та особи, які утримуються у місцях попереднього ув’язнення, а також щодо яких застосовується адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту, навіть якщо постійне місце їхнього проживання розташоване на території того самого населеного пункту;
перебувають у готелях, кімнатах для приїжджих тощо (крім тих, хто проживає в них постійно (звичайно) або не може вказати іншого постійного місця проживання).
1.10. До переписних форм 1 та 2С повинні бути записані:
усі члени домогосподарства, які постійно (звичайно) проживають у цьому приміщенні, включаючи тимчасово відсутніх;
особи, які не мають іншого постійного місця проживання або зупинилися у цьому приміщенні під час переїзду з одного постійного місця проживання до іншого;
особи, які тимчасово проживають (зупинилися) у цьому приміщенні, а постійно (звичайно) проживають в іншому місці за межами території цього населеного пункту.
1.11. Не вносяться до форм 1 та 2С за місцем свого попереднього місця проживання:
особи, які переїхали в інше місце на постійне проживання або на постійну роботу;
студенти вищих навчальних закладів та учні професійно-технічних училищ, курсів та навчальних закладів зі строком навчання 12 місяців і більше, що проживають за місцем навчання, незалежно від строку вибуття з попереднього постійного місця їхнього проживання;
особи, що перебувають у Збройних Силах України (крім осіб, призваних на навчальні збори військовозобов’язаних), а також військовослужбовці та члени їхніх домогосподарств, які проживають на закритих територіях, де Перепис населення проводиться за особливим порядком відповідними установами (організаціями);
особи, які перебувають у місцях позбавлення волі та інших закритих територіях (крім осіб, щодо яких застосовується адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту, та осіб, які перебувають у місцях попереднього ув’язнення), де Перепис населення проводиться за особливим порядком відповідними установами (організаціями);
особи, які вибули більше ніж на 12 місяців до моменту обліку населення (навіть у випадках, коли ці особи зберігають матеріальний зв’язок із членами переписуваного домогосподарства і право на житлову площу);
громадяни України, які виїхали в довгострокове службове відрядження (на рік і більше) за кордон, та члени їхніх домогосподарств, що перебувають з ними;
громадяни України, які працюють у дипломатичних, торгових та інших представництвах України за кордоном, і члени їхніх домогосподарств, що проживають з ними (переписуються дипломатичними представництвами та консульськими установами України).
1.12. Не підлягають обліку під час проведення Перепису населення:
іноземці, які працюють у представництвах іноземних держав в Україні, міжнародних організаціях, та члени їхніх домогосподарств, які проживають з ними;
іноземці, які прибули до України у складі делегацій іноземних держав або міжнародних організацій;
діти, які народилися після моменту обліку населення, та особи, які померли до цього моменту.
1.13. Під час опитування населення, що проживає у приміщенні, обліковець обов’язково повинен з’ясувати, чи немає у когось із членів домогосподарства іншого місця проживання (крім випадків, наведених вище). Якщо є, тоді респондент повинен визначити, де він має бути переписаний як постійно проживаючий. У разі ускладнення з визначенням особою місця проживання перевага надається тому місцю, де мешкає домогосподарство опитуваного (сім’я, дитина, близькі родичі, з якими він веде загальне господарство).
Якщо опитуваний:
має квартиру (будинок або кімнату), в якій він зареєстрований, а фактично проживає із сім’єю в іншому місці (у квартирі, що належить дружині), переписувати його слід там, де постійно (звичайно) мешкає його сім’я;
має будинок у сільській місцевості або в садівничому товаристві та певну частину часу протягом року проживає в ньому, але в інший час мешкає в іншому місці (у міській квартирі), переписувати його слід там, де він проводить більшу частину часу впродовж року;
дитина, яка проживає почергово у двох домогосподарствах (після розлучення батьків), підлягає перепису в тому домогосподарстві, де проводить більшу частину свого часу. Якщо дитина проживає рівні проміжки часу в обох домогосподарствах, то переписати її слід там, де вона знаходилася на момент обліку населення.
1.14. Іноземців, які прибули до України на роботу або навчання, а також усіх, хто прибув до України на відпочинок, у гості до родичів та знайомих, як туристи, переписують як тимчасово проживаючих незалежно від строку їхнього перебування в Україні.
1.15. Іноземців, які прибули до України на постійне проживання, переписують за місцем їхнього звичайного проживання в Україні на загальних підставах.
1.16. Осіб, які не мають постійного місця проживання (бездомні, безпритульні), обліковці переписують за місцем їхнього фактичного перебування.
1.17. У разі відсутності в приміщенні під час відвідування обліковцем будь-кого з респондентів обліковець, як правило, повинен опитати його особисто під час повторного відвідування (про зручний час для опитування слід домовитися з особами, які на момент відвідування обліковцем перебували у приміщенні).
Персональні дані щодо респондентів, які були відсутні упродовж всього періоду проведення Перепису населення за постійним місцем проживання (перебування) або які є неповнолітніми, обліковець записує зі слів повнолітніх членів їхніх домогосподарств.
1.18. Відомості про членів домогосподарства, які підлягають перепису населення в цьому приміщенні, але були відсутні в повному складі упродовж усього періоду проведення Перепису населення, обліковець у виключних випадках може одержувати зі слів членів інших домогосподарств, від сусідів, працівників сільської (селищної) ради тощо.

ІІ. Контрольні заходи

2.1. Для уникнення подвійного обліку та недообліку під час проведення опитування населення обліковці складають форму 4 та видають форму 5.
2.2. Усім особам, яких переписано як тимчасово проживаючих, обліковець видає форму 5.
2.3. Форму 5 також видають особам:
на яких складено форму 4;
які планують у період Перепису населення або контрольного обходу виїхати в інше місце хоча б на один день.
Обліковець нумерує видані ним форми 5 у межах лічильної дільниці та повідомляє респонденту, що її необхідно зберігати протягом місяця з визначеної дати Перепису населення.
2.4. Особи, які мають форму 5, не підлягають повторному обліку. Дані щодо них не вносять до форм 1 і 2С поза постійним місцем їхнього проживання. За постійним місцем проживання запис щодо таких осіб до форм 1 і 2С здійснюють і за наявності форми 5 з обов’язковою відміткою про тимчасову відсутність, якщо на момент обліку населення вони перебували поза межами населеного пункту, де вони постійно (звичайно) проживають.
2.5. Якщо особи, які проживають у цьому приміщенні постійно або тимчасово, на момент обліку населення перебували в іншому місці, де й мали бути переписані або як тимчасово проживаючі, або як постійно проживаючі (без запису і мітки про тимчасову відсутність), не мають форми 5, то на них складають форму 4.
2.6. Форма 4 містить запитання 2-10 форми 2С. Крім того, у формі 4 зазначають три адреси: на лицьовому боці зверху записують адресу місця, де складають форму 4; у першому запитанні - адресу постійного місця проживання респондента; на звороті - зазначають, де особа повинна була бути переписана як постійно проживаюча (без запису і мітки про тимчасову відсутність) або як тимчасово проживаюча, тобто того місця, де респондент фактично перебував на момент обліку населення. Надалі за адресою, вказаною на звороті форми 4, буде перевірено, чи внесена особа до форм 1 і 2С за місцем фактичного перебування на момент обліку населення, тому дуже важливо записувати точну інформацію.
Якщо форму 4 складають на осіб за постійним місцем їхнього проживання, цих осіб уносять до форм 1 і 2С з обов’язковою відміткою про тимчасову відсутність.
Якщо форму 4 складають на осіб поза постійним місцем їхнього проживання, дані щодо цих осіб до форм 1 і 2С у місці складання форми 4 не вносять.
2.7. Форми 4 нумерують єдиним порядком у межах лічильної дільниці та здають інструктору-контролеру. У записній книжці обліковець записує кількість складених форм 4 у приміщенні.
2.8. Після закінчення Перепису населення проводять вибірковий контрольний обхід для виявлення можливих пропусків і подвійного обліку та перевірки правильності записів про тимчасову відсутність і тимчасове проживання: у міських поселеннях - у всіх лічильних дільницях з охопленням у кожній з них 25 % житлових приміщень; у сільській місцевості - у 25 % лічильних дільниць з охопленням у кожній з них усіх приміщень.
Вибірковий контрольний обхід проводить інструктор-контролер разом із обліковцем у визначений період.
У приміщеннях, де проводять контрольний обхід, інструктор-контролер повинен перевірити проходження Перепису населення всіма особами, включаючи прибулих після моменту обліку населення.
Під час контрольного обходу необхідно з’ясувати щодо всіх без винятку осіб, що перебувають у приміщенні, де вони перебували на момент обліку населення.
Осіб, які підлягають перепису населення, але були пропущені обліковцем, інструктор-контролер уносить до форми 1 і на них заповнює форму 2С.
На осіб, які повинні бути переписані в іншому місці, але не мають форми 5, під час контрольного обходу складають форму 4 і їм видають форму 5.

ІІІ. Вимоги щодо написання стилізованих символів у переписних формах

3.1. Переписні форми, призначені для оптичного зчитування ("Супровідний лист" (форма 10), форми 1, 2С), заповнюють кульковою ручкою з чорним або синім чорнилом. Записи необхідно здійснювати розбірливо та чітко.
3.2. Заповнення бланків переписних форм, які призначені для оптичного зчитування, обліковець здійснює у вигляді запису відомостей словами чи цифрами, а також шляхом проставлення міток у спеціально окреслених рамках.
3.3. Якщо цифрові дані є однозначними (1…9) або двозначними (10…99), запис слід робити в клітинці(ках) справа. Нулі в незаповнених клітинках не проставляють.
3.4. Для забезпечення роботи оптичного зчитувального пристрою необхідно дотримуватися таких правил:
мітки мають бути проставлені правильно, тобто відповідно до наведеного зразка;
цифри та літери (символи), що заносяться до зон зчитування, повинні відповідати зразкам написання, не виходити за межі клітинок, відведених для написання кожного окремого символу, в жодному разі не торкатися один одного;
не допускати розривів у контурах символів, написання символів малих або великих розмірів, які виходять за межі білої клітинки прямокутника;
не допускати виходу символів за рамку (після сканування вони можуть бути неправильно інтерпретовані або будуть відмічені як нерозпізнані чи помилкові);
не допускати їхнє двократне написання, декоративні елементи (петлі, завитки, засічки, нахльости), викривлення прямих ліній, нахилення (якщо це не передбачено правилами написання);
забороняється виправляти, стирати або замазувати коректором символи та мітки в зонах зчитування;
не застосовувати скріпки, степлери, зажими для скріплення переписних документів.
3.5. Якщо необхідно виправити проставлену мітку, записану цифру або літеру, слід зробити таке:
перекреслити декілька разів невірну мітку, цифру або літеру відповідно до зразка, наведеного на бланку (при перекреслюванні треба заповнити всю площу клітинки або прямокутника);
нову цифру або літеру написати на вільному місці (зверху над тією, яку необхідно виправити) за межами поля клітинки;
мітку проставити в потрібне поле, помилкову закреслити декілька разів відповідно до зразка, наведеного на бланку.
3.6. Обліковець не проставляє будь-які мітки, цифри, не робить записи в зонах, відведених для заповнення в управлінні статистики.
3.7. Бланки переписних форм слід оберігати від плям, згинів, переломів тощо. Будь-які пошкодження паперу можуть викликати неправильне сприйняття інформації оптичним зчитувальним пристроєм.
3.8. Не дозволяється заповнені або чисті бланки переписних форм використовувати як підкладну основу для заповнення інших переписних форм.
3.9. Брудні, зім’яті, пошкоджені бланки, а також ті, що мають велику кількість виправлень, слід переписати на чисті бланки відповідних форм.

ІV. Вимоги щодо заповнення форм 1, 2С, 3

4.1. Окрему форму 3 складають на:
кожну квартиру;
кожний одноквартирний будинок (індивідуальний), кожну хату, сторожку та іншу одноквартирну будівлю;
кожну кімнату в гуртожитку (крім гуртожитків квартирного типу, де форму 3 складають на кожну квартиру);
кожне інше приміщення, де проживає населення.
У дитячих будинках, загальноосвітніх школах-інтернатах для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, будинках-інтернатах для громадян похилого віку та інвалідів, монастирях, казармах, установах виконання покарань тощо (далі - інституційні установи) та в закладах охорони здоров’я, санаторно-курортних закладах, будинках відпочинку, готелях тощо (далі - установи із рухомим складом населення) форма 3 складається на кожний корпус, відділення, палату, номер (залежно від того, як здійснюється реєстрація у відповідних установах).
На лицьовому боці форми 3 зазначають:
номери переписного відділу, інструкторської дільниці, лічильної дільниці, приміщення в межах лічильної дільниці (графа 6 таблиці 2 записної книжки обліковця);
місцезнаходження цього приміщення та за згодою осіб, що проживають у приміщенні, номер телефону;
кількість проживаючих у цьому приміщенні домогосподарств і осіб.
На лицьовому боці форми 3 передбачено також місце для приміток обліковця.
На розвороті форми 3 розміщено допоміжні таблиці:
(А) - "Категорії респондентів (опитуваних), щодо яких під час Перепису населення заповнюється переписна документація";
(Б) - "Перелік основних переписних документів, які складаються обліковцем під час Перепису населення";
(В) - "Порядок заповнення списків проживаючих у приміщенні та переписних листів".
На зворотньому боці форми 3 наведено окремі положення чинного законодавства, що стосуються правового врегулювання питань надання та використання даних Перепису населення, а також захисту конфіденційної інформації, отриманої в період його проведення.
4.2. Окрему форму 1 складають на кожне приміщення, у якому проживає населення.
В інституційних установах та в установах із рухомим складом населення форма 1 складається на кожний корпус, відділення, палату, номер (залежно від того, як здійснюється реєстрація у відповідних установах).
4.2.1. Бланк форми 1 призначений для запису відомостей щодо двох домогосподарств, які проживають у цьому приміщенні.
Домогосподарством вважається сукупність осіб (або одна особа), які спільно проживають в одному житловому приміщенні (або його частині), ведуть спільне господарство (мають спільні витрати на утримання житла, харчування тощо), повністю або частково обўєднують та витрачають кошти. Ці особи можуть перебувати у родинних стосунках, стосунках свояків, не перебувати у будь-яких із них або бути і в тих, і в інших.
Тобто, домогосподарство може складатися з:
однієї особи, яка мешкає в окремому житловому приміщенні або частині житлового приміщення;
двох і більше осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині.
Як окреме домогосподарство переписують осіб, які:
проживають у приміщенні тимчасово (незалежно від ступеня споріднення або свояцтва з членами домогосподарства, що переписують) і до складу домогосподарства власника цього приміщення не входять;
наймають житлове приміщення у громадян і до складу домогосподарства власника житлового приміщення не входять;
постійно проживають у гуртожитках для працівників і студентів, готелях, пансіонатах та інших подібних установах, а також бездомних (безпритульних).
До індивідуальних домогосподарств належать домогосподарства, які проживають у звичайних житлових приміщеннях (квартира у багатоквартирному будинку, квартира у гуртожитку квартирного типу, одноквартирний будинок (індивідуальний), кімната у гуртожитку, номер (кімната) у готелі та інших установах для тимчасового перебування населення, де є постійно проживаючі, інше приміщення, пристосоване для житла (вагончик, баржа тощо)).
Особи, які постійно проживають в інституційних закладах, складають колективні домогосподарства - групи осіб, які спільно проживають, підпорядковані загальним правилам і зазвичай об’єднані загальною метою та спільним харчуванням.
Бездомні (безпритульні) особи складають окремі домогосподарства бездомних (безпритульних). Вони можуть складатися з однієї особи або з групи осіб, які можуть перебувати у родинних стосунках, стосунках свояків, не перебувати у будь-яких з них або бути і в тих, і в інших.
4.2.2. У формі 1 обліковець проставляє відповідні реквізити: номери переписного відділу, інструкторської та лічильної дільниць, приміщення в межах лічильної дільниці (графа 6 таблиці 2 записної книжки обліковця), а також записує місцезнаходження житлового приміщення.
4.2.3. Під час перепису респондента в приміщенні переписного відділу або інструкторської дільниці тощо (на стаціонарній дільниці) при заповненні адресної частини вказують місцезнаходження приміщення, у якому опитуваний постійно (звичайно) проживає.
4.2.4. Мітку "Інституційна установа (будинок-інтернат для громадян похилого віку та інвалідів, дитячий будинок, притулок, монастир тощо)" проставляють для інституційних установ, де проживають колективні домогосподарства. У відповідній рамці записують найменування цієї установи.
Якщо на території або в приміщеннях інституційної установи постійно (звичайно) проживає індивідуальне домогосподарство обслуговувального персоналу, у формі 1 для цього домогосподарства найменування установи не вказують. Індивідуальне домогосподарство обслуговувального персоналу в такому випадку має бути переписано окремо від колективного домогосподарства на загальних підставах.
Бездомним (безпритульним) особам проставляють відповідну мітку на лицьовому боці форми 1.
4.2.5. Перед заповненням форми 1 обліковець з’ясовує, скільки всього домогосподарств мешкає у приміщенні та скільки з них на момент обліку населення перебувало в ньому. Їхню кількість записують у відповідних рамках. Для інституційних установ вказують чисельність проживаючих осіб у приміщенні.
4.2.6. Відповіді на запитання 1 та 2 форми 1 заповнюють на житлове приміщення в цілому (для установ із рухомим складом населення та інституційних установ відповіді на ці запитання не заповнюють).
До запитання 1 "Тип житлового приміщення".
Проставляють мітку, яка відповідає одній з наведених підказок:
"одноквартирний будинок (індивідуальний)" - проставляють для одноквартирного будинку, що складається з одного житлового приміщення (квартири) незалежно від форми власності і того, чи проживають у цьому житловому приміщені їхні власники чи інші особи;
"частина одноквартирного будинку (індивідуального)" - проставляють для будинку, який займають два і більше домогосподарства (навіть якщо будинок належить одному власнику);
"окрема квартира" - проставляють для житлового приміщення, яке обладнане і використовується для постійного проживання, складається з однієї або більше житлових кімнат, відокремлено від інших приміщень капітальними стінами (або подвійними перегородками) і має самостійний вихід на сходову клітку, до загального коридору, загальних сіней або безпосередньо на вулицю, у двір, якщо на це приміщення є один особовий рахунок;
"комунальна квартира" - проставляють для житлового приміщення, для якого відкрито два або більше особових рахунки.
Цю мітку проставляють також тим, хто мешкає у бараках і будинках коридорного типу, що не є гуртожитками (коридор, кухня, ванна або душова кімната, санітарне обладнання тощо, призначені на декілька житлових кімнат).
Якщо житлове приміщення є приватизованою кімнатою в колишньому гуртожитку, то слід проставити:
"окрема квартира" - за наявності у цьому приміщенні окремої кухні, ванної або душової кімнати, санітарного обладнання;
"комунальна квартира" - за наявності у цьому приміщенні загальних коридору, кухні, ванної або душової кімнати, санітарного обладнання тощо, призначених на декілька житлових кімнат.
Якщо домогосподарство мешкає в одноквартирному будинку (індивідуальному) чи в окремій квартирі, але займає лише частину площі будинку (квартири), а решту здає в найм, то вважається, що це домогосподарство мешкає в одноквартирному будинку (індивідуальному) або окремій квартирі. Домогосподарству, яке мешкає у гуртожитку (незалежно від типу будівлі: будинок квартирного, коридорного типу, барак, а також від того, чи займає воно кімнату, частину кімнати або тільки ліжко), проставляють "гуртожиток". Гуртожитком уважають житловий будинок, у якому всі або більша частина приміщень і корисної площі призначені й обладнані для спільного проживання в загальних кімнатах осіб, які здебільшого не пов’язані між собою родинними стосунками, але використовують спільно всі види благоустрою й обладнання (кімнати відпочинку, кухні, ванни і душові кімнати, санітарне обладнання тощо);
"готель" - проставляють домогосподарствам, які мешкають у готелях, мотелях тощо і не мають іншого постійного місця проживання;
"інше житлове приміщення" - проставляють, якщо домогосподарство мешкає у вагончиках та в інших подібних приміщеннях.
До запитання 2 "Розмір загальної площі житлового приміщення" (одноквартирного будинку (індивідуального), частини одноквартирного будинку (індивідуального), окремої квартири, комунальної квартири) (у цілих квадратних метрах).
На домогосподарства, які мешкають у гуртожитках (крім гуртожитків квартирного типу, де форму 3 складають на кожну квартиру), готелях, інших житлових приміщеннях (залізничних вагончиках та в інших тимчасових приміщеннях, що не є житлом традиційного типу) і не мають іншого постійного місця проживання, відповідь на запитання 2 форми 1 не заповнюють.
Розмір загальної площі записують у квадратних метрах цілими числами без десяткових знаків у спеціально окреслених рамках.
При округленні розміру площі до цілого числа необхідно керуватися правилом: якщо після цілої частини йдуть п'ять десятих і більше, то до цілої частини додають одиницю, якщо менше п'яти десятих, то дробову частину числа відкидають (числа 12,50; 12,51 округляють до 13, а число 12,49 - до 12).
Загальну площу в одноквартирному будинку (індивідуальному), частині одноквартирного будинку (індивідуального), окремій або комунальній квартирі визначають як суму площі всіх житлових кімнат і підсобних приміщень (кухонь, передпокоїв, ванних або душових, туалетів, комор тощо), включаючи площу вбудованих шаф, холів, квартирних коридорів.
До загальної площі не включають площу:
сходових кліток, сіней, ліфтових холів, тамбурів;
опалювальних печей і конструктивних елементів, що виступають;
прибудованих приміщень, що не опалюються (терас, веранд, мансард, мезонінів тощо);
окремо розташованих літніх кухонь, лазень, сараїв, альтанок тощо.
Якщо домогосподарство займає тільки частину площі, а решту здає в найм, то в запитанні 2 форми 1 вказують розмір усієї загальної площі, яка йому належить.
4.2.7. До форми 1 потрібно записати всіх членів домогосподарства (домогосподарств), які підлягають перепису населення у цьому приміщенні.
Домогосподарства нумерують єдиним порядком у межах приміщення.
Спочатку записують членів одного домогосподарства, потім іншого. Якщо кількість проживаючих у цьому житловому приміщенні більша, ніж кількість рядків у таблицях (більше 12), слід заповнити дві або більше форм 1. У такому випадку в другій формі 1 заповнюють ті самі реквізити, що й на першій за порядком формі 1 у цьому приміщенні. У рамці "№ приміщення у межах лічильної дільниці" поряд із номером приміщення у межах лічильної дільниці проставляють літеру "а" або "б" тощо. При цьому адресну частину лицьового боку заповнюють як на першій формі 1, так і на додаткових.
У пункті 3.1 запитання 3 проставляють порядковий номер домогосподарства, яке проживає у цьому приміщенні. Щодо кожного члена домогосподарства у таблиці вказують його порядковий номер у межах цього домогосподарства (графа 1 таблиці), прізвище, ім’я та по батькові (графа 2 таблиці), а для тимчасово відсутніх членів домогосподарства з числа постійних жителів - причину і тривалість відсутності (графи 3 і 4 таблиці).
Для правильності визначення категорії респондентів обліковець повинен установити, хто із членів домогосподарства в цьому приміщенні проживає постійно, а хто тимчасово:
хто з постійно проживаючих на момент обліку населення був удома і підлягає перепису без відмітки про тимчасову відсутність;
хто з постійно проживаючих на момент обліку населення був не вдома і підлягає перепису з відміткою про тимчасову відсутність;
хто з числа тих, хто не проживає у цьому приміщенні постійно (звичайно), на момент обліку населення перебував у ньому і підлягає перепису як тимчасово проживаючий.
Членам домогосподарства, які були тимчасово відсутні за постійним місцем свого проживання, у графі 3 таблиці форми 1 записують причину відсутності ("у відрядженні" тощо), а в графі 4 таблиці - тривалість відсутності ("1 місяць" тощо). У разі відсутності менше місяця записують "менше місяця".
Респондентам, які на момент обліку населення перебували в цьому приміщенні (як постійно проживаючим, так і тим, хто зупинився в ньому тимчасово), у графах 3 і 4 таблиці форми 1 проставляють прочерки.
У кожному домогосподарстві першим записують одного із дорослих членів домогосподарства. При цьому необхідно дотримуватися такого порядку запису членів домогосподарства:
чоловіка і дружину записують один за одним;
дітей (включаючи дорослих неодружених дітей) записують після своїх батьків;
за наявності в домогосподарстві кількох подружніх пар спочатку записують одну подружню пару та їхніх дітей, потім другу подружню пару та їхніх дітей тощо;
членів домогосподарства, які не пов’язані родинними стосунками з іншими членами домогосподарства, записують останніми.
В інституційних установах складається загальний список на всіх проживаючих осіб у приміщенні, на яке складено форму 3, тобто на кожний корпус, відділення, палату, номер тощо (залежно від того, як здійснюється реєстрація у відповідних установах). Якщо в зазначених установах проживає подружжя (чоловік та дружина) або дві сестри (брати), то вони переписуються згідно з вищезазначеним порядком.
Особам, які тимчасово проживають у приміщенні, проставляють мітку "Домогосподарство тимчасово проживаючих у приміщенні" і запитання 3.1.1 (3.2.1) та 3.1.2 (3.2.2) не заповнюють. Також ці запитання не заповнюють для осіб, які проживають в інституційних установах та бездомних (безпритульних).
4.2.8. До запитання 3.1.1 (3.2.1) "Кількість зайнятих житлових кімнат".
Житловою кімнатою вважають призначене для проживання приміщення, відокремлене від інших приміщень (кімнат) перегородками.
Утеплені мансарди, мезоніни, тераси і веранди, обладнані та придатні для постійного проживання в них протягом усього року, включають до числа житлових кімнат.
До числа житлових кімнат не включають: кухні, холи, коридори, ванні та душові кімнати, комори та інші допоміжні приміщення в квартирі.
Кількість житлових кімнат, які займає домогосподарство, проставляють цифрами у спеціально окреслених рамках.
Мітку "частина кімнати" проставляють у випадку, якщо домогосподарство займає не всю кімнату, а тільки її частину.
4.2.9. До запитання 3.1.2 (3.2.2) "Тип володіння житловим приміщенням".
Проставляють мітку, яка відповідає одній з наведених підказок:
"приватна власність членів домогосподарства" - проставляють, якщо домогосподарство проживає у житловому приміщенні, що є власністю одного або кількох членів цього домогосподарства (приватизоване, побудоване чи придбане за рахунок власних або запозичених коштів, отримане у спадщину, за договором дарування);
"державна, комунальна власність і приватна власність юридичних осіб" - проставляють, якщо житлове приміщення, у якому мешкає домогосподарство, на правах власності належить державі, територіальним громадам, колективам підприємств, установ, організацій тощо, юридичним особам (створеним як приватні власники);
"оренда (найм) у окремих громадян" - проставляють у тих випадках, коли домогосподарство наймає житлове приміщення (одноквартирний будинок (індивідуальний), квартиру, кімнату), що належить іншим особам.
4.3. Окрему форму 2С складають на кожну особу, записану до форми 1.
4.3.1. Перед заповненням форми 2С у спеціально окреслених рамках проставляють реквізити: номери переписного відділу, інструкторської та лічильної дільниць, приміщення в межах лічильної дільниці, домогосподарства в межах приміщення, порядковий номер, під яким кожний член домогосподарства записаний у межах самостійного домогосподарства (графа 1 таблиці форми 1).
4.3.2. Мітку "Тимчасово відсутній" проставляють для осіб, яким у графах 3 і 4 таблиці форми 1 записано причину та тривалість відсутності.
Мітку "Тимчасово проживаючий" проставляють для осіб, яким у запитанні 3.1 або 3.2 форми 1 проставлено мітку "Домогосподарство тимчасово проживаючих у приміщенні".
4.3.3. Вимоги до запису відповідей на запитання 1-10 форми 2С.
До запитання 1 "Ваші родинні стосунки з особою, що записана першою в домогосподарстві" (першому члену домогосподарства зазначте "записаний першим", іншим - ким він (вона) доводиться записаному першим).
Для члена домогосподарства, записаного першим, проставляють мітку "записаний першим", для усіх інших членів домогосподарства - мітку, що відповідає одній із зазначених підказок:
"дружина, чоловік" - проставляють для осіб, які перебувають в зареєстрованому або незареєстрованному шлюбі (за умови, що особа, якій проставлено цю мітку, проживає одним домогосподарством з особою, якій проставлено мітку "записаний першим");
"дочка, син" - проставляють для дітей рідних та нерідних, у тому числі усиновлених дітей, пасинків (пасербиць). Опікувані діти, що не є родичами або свояками особі, що записана першою в домогосподарстві, вважаються "непов'язаний(на) родинними стосунками";
"мати, батько" - проставляють для батьків як рідних, так і нерідних (мачуха/вітчим);
"сестра, брат" - проставляють для сестер та братів як рідних, так і зведених;
"невістка, зять" - проставляють для жінки (чоловіка), якщо першим у цьому домогосподарстві записаний родич її (його) чоловіка (дружини) незалежно від реєстрації шлюбу в органах державної реєстрації актів цивільного стану (далі - органи РАЦС);
"свекруха, свекор, теща, тесть" - проставляють для батьків чоловіка або дружини особи, що записана першою в домогосподарстві. При цьому не має значення зареєстрований шлюб в органах РАЦС чи ні;
"баба, дід" - проставляють для рідних та нерідних бабусь і дідусів;
"онука, онук" - проставляють для рідних та нерідних онучок і онуків, у тому числі для дітей пасербиці (пасинка) особи, що записана першою в домогосподарстві.
Якщо опитувана особа має інший ступінь родинних стосунків (свояцтва) до особи, що записана першою в домогосподарстві, окрім перерахованих (племінник, шурин, дівер, зовиця, своячка, свояк, двоюрідні та троюрідні сестри й брати, дядько, тітка, правнука, правнук тощо), проставляють мітку "інший ступінь родинних стосунків".
Якщо домогосподарство складається з однієї особи, то проставляють мітку "записаний першим".
Для осіб, які постійно мешкають у цьому домогосподарстві та не перебувають у родинних стосунках із членом домогосподарства, записаним першим (няня, хатня робітниця тощо), проставляють мітку "непов’язаний(на) родинними стосунками".
Кожному члену домогосподарства (незалежно від віку, а також від того, перебуває він у шлюбі чи ні), який має у складі домогосподарства обох батьків або тільки матір, у цьому запитанні форми 2С у спеціально окресленій рамці проставляють порядковий номер, під яким у межах домогосподарства записана його мати (рідна або нерідна), тобто номер, указаний перед її прізвищем у запитанні 3, графі 1 таблиці форми 1. Якщо матері у складі домогосподарства немає, а є тільки батько, то проставляють номер батька. Якщо у складі домогосподарства немає ні матері, ні батька особи, що опитується, відповідні клітинки не заповнюють.
До запитання 2 "Ваша стать".
Проставляють мітку, яка відповідає одній з наведених підказок: "чоловіча", "жіноча".
До запитання 3 "Дата Вашого народження".
Число, місяць і рік народження записують цифрами у спеціально окреслених рамках. Якщо опитуваний народився 12 травня 1949 року, слід записати "12" "5" "1949"; якщо 06 листопада 1949 року - "6" "11" "1949".
Число, місяць і рік народження не можна записувати приблизно або з округленням.
Після запису дати народження без додаткового опитування респондента за допомогою допоміжної таблиці для визначення віку осіб за роком народження (додаток 1) обліковець визначає і записує у спеціально окресленій рамці число років, які минули на момент обліку населення. Дітям, яким не виповнилося одного року, записують "0" років.
До запитання 4 "Місце Вашого народження" (зазначте: Автономна Республіка Крим, область, м. Київ, м. Севастополь або назва іншої країни).
У відповіді на це запитання для осіб, які народилися на території України, записують одну з назв: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, м. Київ, м. Севастополь.
Для тих, хто народився в іншій країні, записують назву країни, де вони народилися ("Росія", "Казахстан", "Польща", "Угорщина" та ін.).
До запитання 5 "Ваше громадянство".
Для респондентів - громадян України проставляють мітку "України".
Для іноземців записують назву держави, громадянами якої вони є ("Італія", "Росія").
Для осіб, які мають громадянство двох і більше іноземних держав, на вибір респондента записують назву однієї з держав.
Для осіб, які не мають громадянства, проставляють мітку "без громадянства".
Громадянство дітей у віці до 14 років повідомляють батьки.
До запитання 6 "Ваше етнічне походження (національність)" (за самовизначенням респондента - зазначте).
Записують національність (народність) або етнічну групу, яку вказує сам респондент, щодо малолітніх дітей - визначають батьки. У разі виникнення ускладнень з визначенням національності (етнічної групи) дитини, коли батьки належать до різних національностей, перевагу надають національності матері.
Якщо респондент відмовляється вказати своє етнічне походження (національність), слід проставити мітку "відмова від відповіді".
До запитання 7 "Ваш сімейний (шлюбний) стан" (для осіб у віці 15 років і старших).
Для осіб у віці 15 років і старших, а також для осіб молодше 15 років, які дійсно перебувають у шлюбі, проставляють мітку, яка відповідає одній з наведених підказок:
"ніколи не перебував(ла) у шлюбі" - проставляють для осіб, які ніколи не перебували в шлюбі;
"перебуваю в зареєстрованому шлюбі" - проставляють для осіб, які на час проведення Перепису населення перебувають у шлюбі, зареєстрованому в органах РАЦС;
"перебуваю в незареєстрованому шлюбі" - проставляють для осіб, які на час проведення Перепису населення проживають однією сім’єю без реєстрації шлюбу;
"удівець, удова" - проставляють для осіб, які раніше перебували в шлюбі, який припинено внаслідок смерті одного з подружжя або оголошення його померлим, і не зареєстрували новий шлюб;
"розлучений(на)" - проставляють для осіб, які раніше перебували в шлюбі, а на цей момент шлюб розірвано в органах РАЦС чи в судовому порядку;
"розійшовся(лася)" - проставляють для осіб, які раніше перебували в зареєстрованому шлюбі, але на момент обліку населення у шлюбі не перебувають і їхнє розлучення не оформлено в органах РАЦС чи в судовому порядку, а також для осіб, які раніше перебували у незареєстрованому шлюбі, але на момент обліку населення розійшлися.
Якщо в складі домогосподарства є подружжя, в спеціально окресленій рамці для чоловіка слід проставити номер, під яким у межах домогосподарства (запитання 3, графа 1 таблиці форми 1) записана його дружина, а для дружини - номер, під яким записано її чоловіка. Якщо в складі домогосподарства записано тільки одного з подружжя (чоловіка або дружину), номер не проставляють.
До блоку запитань 8 "Освіта та навчання".
До запитання 8.1 "Ваша освіта (для осіб у віці 10 років і старших) ".
При визначенні рівня освіти респондента слід мати на увазі, що рівні освіти, які згідно з чинним законодавством установлені в Україні з 1996 року, умовно відповідають освітнім рівням, що діяли до 1996 року, таким чином:
Рівні освіти, установлені з 1996 року
Рівні освіти, які діяли до 1996 року
повна вища
вища
базова вища
-
неповна вища
середня-спеціальна
незакінчена вища
професійно-технічна
-
повна загальна середня
середня загальна
базова загальна середня
неповна середня
початкова загальна
початкова
При опитуванні населення необхідно брати до уваги найвищий рівень освіти з усіх отриманих респондентом.
Для осіб у віці 10 років і старших проставляють мітку, яка відповідає одній з наведених підказок:
"повна вища" - проставляють для осіб, які закінчили вищий навчальний заклад - університет, академію, інститут, консерваторію (музичну академію), семінарію та інші, прирівняні до них вищі навчальні заклади, які надають освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст, магістр. Також проставляють мітку, яка відповідає одній з наведених підказок: "одна" або "дві та більше";
"базова вища" - проставляють для осіб, які закінчили вищий навчальний заклад - коледж та інші, прирівняні до нього вищі навчальні заклади, які дають освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр;
"неповна вища (середня-спеціальна)" - проставляють для осіб, які:
закінчили технікум, училище або інші, прирівняні до них вищі навчальні заклади, які дають освітньо-кваліфікаційний рівень молодший спеціаліст;
у 1996 році й раніше закінчили технікум, училище або інший середній спеціальний навчальний заклад;
до 1996 року навчалися у вищих навчальних закладах, пройшли половину або більше половини строку навчання, але не завершили його.
Тим, хто у 1996 році й раніше навчалися у вищих навчальних закладах і пройшли менше половини строку навчання, проставляють рівень освіти, який вони мали до вступу до вищого навчального закладу;
"професійно-технічна" - проставляють для осіб, які закінчили у будь-якому році професійно-технічний навчальний заклад: середнє або інше професійно-технічне училище, ремісниче училище, галузеве професійне училище (ГПУ), школу фабрично-заводського навчання (ФЗН) або фабрично-заводського учнівства (ФЗУ), технічне училище (ТУ), професійно-художнє училище тощо, який дає кваліфікаційний рівень кваліфікований робітник з набутої професії відповідного розряду (категорії);
"повна загальна середня (середня загальна)" - проставляють для осіб, які:
закінчили старшу школу: десятирічну, одинадцятирічну, дванадцятирічну;
закінчили училище, комерційне училище або іншу середню загальноосвітню школу;
"базова загальна середня (неповна середня)" - проставляють для осіб, які закінчили основну школу, тобто для тих, які:
закінчили неповну середню школу в будь-якому році;
закінчили семирічну школу або 7 класів у 1961 році й раніше;
закінчили восьмирічну школу або 8 класів у 1962-1989 роках;
закінчили основну загальноосвітню школу в1990 році й пізніше;
закінчили 9 класів середньої школи в будь-якому році;
закінчили 10 класів школи-одинадцятирічки;
закінчили 11 класів школи-дванадцятирічки;
навчаються в 10, 11, 12-му класах;
навчаються в професійно-технічному закладі (крім осіб з повною загальною середньою освітою);
вибули з 8-го класу у 1960/61 навчальному році й раніше;
вибули з 9-го класу у 1988/89 навчальному році й раніше;
вибули з 10-12-го класів;
вибули з професійно-технічного закладу (крім осіб з повною загальною середньою освітою);
"початкова загальна (початкова)" - проставляють для осіб, які:
закінчили початкову школу або 3 класи у 1972 році й пізніше;
закінчили 4-6 класів у будь-якому році;
закінчили 7 класів у 1962 році й пізніше;
закінчили 8 класів у 1990 році й пізніше;
навчаються у 5-9-му класах;
вибули з 4-го класу у 1972/73-1988/89 навчальних роках;
вибули з 5-7-го класів у будь-якому році;
вибули з 8-го класу у 1961/62 навчальному році й пізніше;
вибули з 9-го класу у 1989/90 навчальному році й пізніше;
"не маю освіти" - проставляють для осіб, які не мають ніякої освіти. Цим респондентам слід також поставити запитання "Чи вмієте читати та писати" і залежно від відповіді відмітити одну із двох підказок:
"так" - для тих, хто вміє читати та писати;
"ні" - для тих, хто не вміє ні читати, ні писати.
Якщо опитуваний уміє тільки читати або тільки писати, то проставляють мітку "ні".
При визначенні рівня освіти осіб, які не одержали повної загальної середньої освіти, слід керуватися допоміжною таблицею (додаток 2). Закінчення заочних і вечірніх навчальних закладів, а також екстернату прирівнюється до закінчення відповідних навчальних закладів.
Для тих, хто закінчив навчальні заклади, які не дають загальної освіти (курси перепідготовки та підвищення кваліфікації тощо), а також для осіб, які навчаються в цих навчальних закладах, зазначають освіту, здобуту ними до вступу до цих навчальних закладів.
Дітям молодше 10 років відповідь на це запитання не заповнюють.
До запитання 8.2 "Чи навчаєтесь Ви у навчальному закладі" (для осіб у віці 6-50 років).
Відповідь на це запитання не заповнюють для осіб молодше 6 років і старше 50 років; лише у випадку, якщо респонденти молодше 6 років або старше 50 років дійсно навчаються у навчальному закладі, слід проставити "так".
Для осіб у віці 6 років і старших, які навчаються в усіх денних, вечірніх і заочних навчальних закладах і на курсах зі строком навчання 12 місяців і більше (державних і недержавних), що здійснюють навчання, проставляють мітку "так".
До запитання 8.3 "Чи відвідуєте Ви дошкільний навчальний заклад" (для осіб у віці до 8 років, які не відвідують загальноосвітній навчальний заклад).
Відповідь на запитання заповнюють для усіх дітей у віці до 6 років, а також для дітей у віці 6-8 років, для яких у запитанні 8.2 проставлено "ні".
"Так" - проставляють для дітей, які відвідують дошкільні навчальні заклади - дитячі ясла, ясла-садки, дитячі садки тощо. Якщо на момент Перепису населення дитина тимчасово не відвідує дошкільний заклад (через хворобу тощо), також проставляють мітку "так".
"Ні" - проставляють для дітей, які не відвідують дошкільні навчальні заклади.
До блоку запитань 9 "Ваші мовні ознаки".
Відповідь на запитання заповнюють незалежно від віку респондентів.
До запитання 9.1 "Ваша рідна мова" (зазначте).
У відповіді на запитання записують назву мови, яку сам респондент уважає своєю рідною мовою. Якщо респондент називає рідною більше ніж одну мову, то записують одну мову на вибір респондента.
Рідна мова може не збігатися з етнічним походженням (національністю).
Рідну мову дітей, які ще не вміють говорити, та інших малолітніх дітей визначають батьки. Якщо батькам важко визначити рідну мову дитини, слід записати мову, якою зазвичай розмовляють удома.
Рідною мовою глухонімих уважають мову, якою вони читають і пишуть, або мову, якою користуються члени їхнього домогосподарства чи ті особи, з якими вони переважно спілкуються.
До запитання 9.2 "Чи володієте українською мовою".
"Так" - проставляють для респондентів, які володіють українською мовою, тобто вміють читати, писати та розмовляти або тільки розмовляти українською мовою. В іншому випадку проставляють мітку "ні".
До запитання 9.3 "Інші мови, якими Ви володієте" (зазначте).
Для осіб, які володіють іншою (іншими) мовою (мовами), окрім української, тобто які вміють читати, писати та розмовляти або тільки розмовляти іншою (іншими) мовою (мовами), окрім української, записують назву цієї мови (російська, білоруська, молдавська, польська, англійська, німецька тощо). В цьому запитанні можна записати не більше трьох відповідей.
Якщо респондент називає більше трьох мов, потрібно записати три з них на вибір опитуваного.
Якщо респондент не володіє іншими мовами, у запитанні "Інші мови, якими Ви володієте" записи не здійснюють.
Для глухих, глухонімих, людей зі слабким слухом та інших осіб, які володіють жестовою мовою, потрібно проставити мітку "жестова мова".
До запитання 10 "Ваші джерела засобів існування (за останні 12 місяців)".
Перед тим, як запитати, слід вручити респонденту картку з переліком джерел засобів існування, що наведена у додатку 3 до цієї Інструкції, та звернути увагу респондента, що інформація стосується останніх 12 місяців.
Респондент визначає з числа перелічених одне або декілька джерел засобів існування. На підставі отриманої відповіді в переписному листі проставляють мітки, що відповідають одній або декільком із наведених підказок:
"1 - трудова діяльність" - проставляють для осіб, які працювали за винагороду в грошовому або натуральному вигляді (заробітна плата, грошове забезпечення, інші винагороди), виплачену відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору, контракту, усної домовленості або самостійно забезпечували себе роботою, заняттям (крім особистого селянського господарства).
До трудової діяльності належать:
робота на підприємстві, установі, організації (включаючи громадські, професійні, релігійні організації, їхні об’єднання, фонди тощо), фермерському господарстві;
робота у фізичних осіб-підприємців, у фізичних осіб (окремих громадян);
зайняття трудовою діяльністю на власному підприємстві або у власній справі самостійно (індивідуально), або спільно з іншими власниками, із залученням членів домогосподарства (сім’ї), та/або найманих працівників на постійній основі з метою отримання прибутку або сімейного доходу в грошовому або натуральному вигляді (крім особистого селянського господарства);
зайняття незалежною професійною діяльністю - у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності; діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, перукарів, фотографів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів; а також зайняті іншою подібною діяльністю за умови, що такі особи самостійно забезпечують себе роботою і не перебувають у штаті будь-якого підприємства, установи, організації.
Цю мітку проставляють також для:
осіб, які працюють на виборних посадах в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, об’єднаннях громадян та отримують заробітну плату (винагороду) за роботу на такій посаді;
пенсіонерів і студентів (учнів) денної форми навчання, які мають оплачувану роботу або заняття;
військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу, які отримують грошове забезпечення;
членів сім’ї, які працюють за винагороду на загальних підставах або без оплати на сімейному підприємстві, яке очолює родич;
жінок, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами (за умови, що вони працювали до настання відпустки);
осіб, які працюють в окремих громадян за наймом (особистих секретарів, хатніх робітниць, няньок, водіїв, охоронців тощо);
осіб, які працювали на сезонних роботах (збір, заготівля та переробка сільськогосподарської продукції, рибальство, лісозаготівельні роботи тощо), хоча на момент обліку населення не працюють;
осіб, які навчаються на курсах перепідготовки, підвищення кваліфікації тощо (крім осіб, які навчаються за направленням державної служби зайнятості);
"2 - особисте селянське господарство" - для осіб, які працювали в особистому селянському господарстві (включаючи дачні, присадибні та городні ділянки) з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням власного майна (власником такого господарства може бути або окрема особа, або домогосподарство в цілому);
"3 - пенсія" - для осіб, які одержують пенсію за віком, за вислугу років, по інвалідності, у разі втрати годувальника, з виходом у відставку, соціальну, інші види пенсій, а також довічне грошове утримання. При цьому мітку "пенсія" проставляють для осіб, яким вона призначена, а не тих, хто її фактично одержує (пенсію у зв’язку з утратою годувальника, що призначена на неповнолітніх дітей, проставляють для дітей, а не матері або батька, навіть якщо вони одержують цю пенсію);
"4 - стипендія" - для осіб, які навчаються і одержують стипендію. До них також належать особи, яким стипендія виплачується підприємствами, громадськими організаціями, благодійними фондами або державною службою зайнятості, що направили їх на навчання, а також за рахунок спеціальних фондів (грантів) міжнародних організацій, фізичних осіб та інших джерел;
"5 - державна соціальна допомога" - для осіб, які одержують державну соціальну допомогу:
у зв’язку з вагітністю та пологами (для жінок, які не працювали до відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами);
при народженні дитини;
по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;
на дітей одиноким матерям (удовам (удівцям), усиновителям);
при усиновленні дитини;
інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та на догляд за ними;
інші види державної соціальної допомоги.
Цю мітку проставляють також для незайнятих громадян працездатного віку, які зареєстровані в державній службі зайнятості, мають статус безробітних й отримують допомогу по безробіттю.
Мітку проставляють для тих, кому вона призначена, а не тих, хто її одержує;
"6 - інший вид державного забезпечення" - для вихованців дитячих будинків (у тому числі сімейного типу), дитячих навчальних закладів (шкіл-інтернатів), осіб, що живуть у будинках-інтернатах для громадян похилого віку та інвалідів та інших осіб, які перебувають на державному забезпеченні;
"7 - заощадження, проценти від вкладів" - для осіб, джерелом засобів існування яких є накопичені кошти у національній, іноземній валюті (як власні, так і отримані у спадщину, у подарунок, у вигляді призів, виграшів), а також проценти від їх зберігання на депозитних рахунках (вкладах) тощо;
"8 - авторське право, патенти, авторський гонорар" - для осіб, які отримують винагороду (роялті) за користування або надання права на користування:
будь-яким авторським та суміжним правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення;
будь-яким патентом, зареєстрованим знаком на товари і послуги чи торговельною маркою, дизайном, секретним кресленням, моделлю, формулою, процесом, правом на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау);
"9 - дохід від власності, дивіденди" - для осіб, які отримують прибуток від власного підприємства (при цьому власник підприємства на ньому не працює).
Цю мітку проставляють також для осіб, які отримують дивіденди (прибуток), які нараховуються на частку (пай) у майні (активах) відповідно до корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів (працівникам, членам колективних підприємств, організацій, фізичним особам - власникам майна) та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора;
"10 - здавання в оренду або в найм власності та майна" - для осіб, які одержують дохід у вигляді орендної плати за здані в оренду або найм земельні ділянки (паї), інше особисте нерухоме та рухоме майно (квартири, будинки, гаражі, автотранспорт, інше);
"11 - на утриманні та допомога інших осіб, аліменти" - для осіб, які перебувають на утриманні батьків, родичів, дітей, інших осіб, а також осіб, які отримують аліменти. Якщо аліменти виплачують на неповнолітніх дітей, цю мітку проставляють для дітей, а не матері або батька, що фактично їх отримують;
"12 - допомога та перекази із-за кордону" - для осіб, які отримують грошову допомогу від членів сім’ї, родичів, інших осіб, які проживають за кордоном тимчасово або постійно та регулярно надсилають їм кошти через банківські установи (перекази) або іншими засобами комунікації, інші види матеріальної допомоги;
"13 - інше джерело" - для осіб, джерелом засобів існування яких є інше джерело, що не входить до складу зазначених вище (жебрацтво, збирання та здавання пляшок, макулатури тощо).
"Номер основного джерела засобів існування".
У спеціально окреслених клітинках необхідно зазначити номер джерела засобів існування, який респондент уважає для себе основним. При цьому основним джерелом засобів існування слід уважати те джерело, дохід від якого становить найбільшу частину в сукупному доході респондента.
4.3.4. Вимоги до запису відповідей на запитання 11-13 форми 2С.
Запитання 11-13 форми 2С стосуються респондентів, які постійно (зазвичай) проживають у цьому приміщенні (включаючи тимчасово відсутніх до 12 місяців). Для осіб, які проживають у цьому приміщенні тимчасово, тобто тих, кому у формі 1 у запитанні 3.1 (3.2) проставлена мітка "Домогосподарство тимчасово проживаючих у приміщенні", відповіді на запитання 11-13 форми 2С не заповнюють.
До блоку запитань 11 "Зайнятість" (для осіб у віці 15 років і старших).
До запитання 11.1 "Чи мали Ви оплачувану (у грошовому або натуральному вигляді) роботу або прибуткове заняття за останні 12 місяців".
Для осіб у віці 15 років і старших проставляють мітку, що відповідає одній з наведених підказок:
мітку "так" - для осіб, які впродовж 12 місяців, що передували моменту обліку населення, мали оплачувану (у грошовому або натуральному вигляді) роботу чи прибуткове заняття або були відсутні на роботі з певних причин. До таких осіб належать:
особи, що працювали за наймом на умовах повного або неповного робочого дня згідно з трудовим договором, контрактом, чи виконували роботи (надавали послуги) за цивільно-правовими договорами, письмовою або усною домовленістю за винагороду (заробітну плату, грошове забезпечення тощо):
працівники підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання;
громадяни України, які працювали у дипломатичних представництвах та консульських установах іноземних держав, філіях, представництвах міжнародних організацій, розташованих на території України;
військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби), особи рядового і начальницького складу, а також особи, які проходять альтернативну (невійськову) службу;
особи, що працювали на виборних посадах в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян тощо;
особи, що працювали у фізичних осіб-підприємців, фізичних осіб;
члени колективних та орендних підприємств, кооперативів, фермерських господарств;
фізичні особи-підприємці та члени сімей таких осіб, що брали участь у провадженні зазначеними особами підприємницької діяльності;
особи, які виконували роботу на власному підприємстві, у фермерському господарстві або забезпечували себе роботою самостійно чи провадили незалежну професійну діяльність як із залученням, так і без залучення найманих працівників (крім зайнятих в особистих селянських господарствах);
громадяни України, які працювали за кордоном;
особи-члени одного домогосподарства (сім’ї), які виконували роботу (допомагали) безоплатно на підприємстві (у фізичної особи-підприємця, у фермерському господарстві), що засновано на власності одного із членів домогосподарства (сім’ї) або належить одному з членів домогосподарства (сім’ї) цієї особи з метою отримання сімейного доходу.
Мітку "так" проставляють також для осіб, які мали роботу (заняття), але тимчасово були відсутніми на роботі. Це особи, які мали робоче місце або власне підприємство (справу), але не працювали впродовж останніх 12 місяців, що передували моменту обліку населення, з незалежних від них обставин та мали гарантію повернення на роботу. До них належать особи:
що не працюють та отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку або перебувають у відпустці не більше ніж до досягнення дитиною шестирічного віку, якщо за ними зберігається останнє місце роботи (встановлена конкретна дата повернення на роботу);
що проходили професійне навчання (підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації) з відривом від виробництва, якщо на період навчання за ними зберігається місце роботи тощо;
мітку "ні" проставляють для осіб, які не мали оплачуваної роботи або прибуткового заняття впродовж останніх 12 місяців, які передували моменту обліку населення. До них належать незайняті особи, які:
шукали роботу самостійно або були зареєстровані у державній службі зайнятості;
працювали тільки в особистому селянському господарстві з метою вироблення продукції як для власного споживання, так і для часткової її реалізації (продажу);
виконували домашні обов’язки, доглядали за хворими, дітьми та іншими членами сім’ї;
навчалися у навчальних закладах (студенти, учні денної форми навчання);
перебували на пенсії (за віком, за вислугою років, за інвалідністю, з виходом у відставку тощо);
займалися добровільно безоплатно політичною, громадською, благодійною, у тому числі волонтерською діяльністю (надання послуг фізичним особам, дитячим будинкам, іншим громадським організаціям, по догляду за інвалідами, хворими, одинокими особами похилого віку; виконання робіт для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, стихійного лиха, сприяння проведенню заходів національного, міжнародного значення тощо);
володіли акціями якого-небудь підприємства або товариства без безпосередньої участі в економічній діяльності цього підприємства або товариства, не мали іншої роботи (заняття), що приносить дохід;
не працювали з інших причин (жебракували, збирали та здавали пляшки, макулатуру тощо).
Запитання 11.2-11.4 форми 2С стосуються тих осіб, які мали оплачувану роботу або прибуткове заняття впродовж останніх 12 місяців, які передували моменту обліку населення, тобто тих, для кого в запитанні 11.1 форми 2С проставлена мітка "так", і стосуються тієї роботи, яку респондент уважає основною (робота, яка приносить найбільший заробіток або дохід у грошовому чи натуральному вигляді).
До запитання 11.2 "Ваша основна робота (заняття)".
Проставляють мітку, що відповідає одній з наведених підказок:
"постійна" - для осіб, які уклали з власником підприємства (установи, організації тощо) чи уповноваженим ним органом або фізичною особою (далі - роботодавець) трудовий договір на невизначений термін (безстроковий трудовий договір) або виконували роботу (заняття) за усною домовленістю чи самостійно на постійній основі;
"тимчасова" - для осіб, які уклали з роботодавцем трудовий договір або контракт на визначений термін (строковий трудовий договір) або виконували роботу (заняття) тимчасово за усною домовленістю або самостійно. Строкові трудові договори укладаються між працівником і роботодавцем, як правило, на період відсутності працівника внаслідок тимчасової непрацездатності, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у зв’язку з обранням народним депутатом тощо;
"сезонна" - для осіб, які уклали з роботодавцем трудовий або цивільно-правовий договір на визначений період (сезон) або виконували роботу (заняття) протягом сезону за усною домовленістю або самостійно. Сезонними вважаються роботи, які внаслідок природних та кліматичних умов можуть виконуватися лише протягом певного періоду (збір, заготівля та переробка сільськогосподарської продукції, рибальство, лісозаготівельні роботи тощо);
"випадкова, одноразова" - для осіб, які уклали з роботодавцем трудовий або цивільно-правовий договір на час виконання певної роботи у письмовій формі або працювали за усною домовленістю. До випадкової або одноразової належать також роботи, що виконуються самостійно з метою отримання доходу та не носять постійний характер, як-то:
продаж товарів на вулиці або на ринку;
надання індивідуальних послуг населенню (будівництво, ремонт квартир, автомобілів, перевезення пасажирів або вантажу, прибирання будинків, догляд за дітьми або хворими, послуги медичного, косметичного характеру та інші оплачувані роботи).
До запитання 11.3 "Ви працювали".
Проставляють мітку, що відповідає одній з наведених підказок:
"за наймом (за трудовим договором, контрактом або усною домовленістю)" - для осіб, які працювали за трудовим або цивільно-правовим договором, контрактом на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи та, як правило, отримували заробітну плату, грошове забезпечення, прибуток у грошовому або натуральному вигляді.
До таких осіб також належать керівники державних підприємств, наукових установ та інших організацій, де передбачено укладання з ними контракту; фізичні особи-підприємці, які працювали також і за трудовим договором; інші особи, які працювали за усною домовленістю на приватних, сімейних підприємствах, у фізичних осіб-підприємців та інших громадян і отримували винагороду за працю у грошовому або натуральному вигляді.
Цю мітку проставляють також для:
осіб, обраних на оплачувані виборні посади;
учнів і стажистів, що поєднували роботу і навчання та одержували заробітну плату;
членів сім’ї, які виконували роботу на приватному або сімейному підприємстві, фермерському господарстві, що належить одному з членів домогосподарства (сім’ї), з оплатою їх праці на загальних підставах;
військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу, які отримують грошове забезпечення;
осіб, які працювали за винагороду (у грошовому або натуральному вигляді) у релігійних, інших громадських організаціях (об'єднаннях);
"не за наймом" - проставляють для осіб, які працювали самостійно або спільно з іншими особами (співвласниками), із залученням або без залучення найманих працівників:
працювали на власному приватному підприємстві, фермерському господарстві, здійснювали підприємницьку діяльність як фізичні особи-підприємці;
займалися незалежною професійною діяльністю;
працювали (допомагали) на приватному або сімейному підприємстві, фермерському господарстві, що належить одному з членів домогосподарства (сім’ї), без одержання винагороди, доходу в грошовому або натуральному вигляді.
Для осіб, які працювали "не за наймом", проставляють мітку, що відповідає одній з наведених підказок:
"із залученням найманих працівників" - для роботодавців - осіб, які самостійно або спільно з іншими власниками управляють своїм приватним підприємством, провадять підприємницьку або незалежну професійну діяльність із залученням на постійній основі найманих працівників або членів свого домогосподарства (сім’ї);
"самостійно, без залучення найманих працівників" - для самозайнятих осіб, які займаються трудовою діяльністю індивідуально, тобто здійснюють підприємницьку або незалежну професійну діяльність самостійно без залучення найманих працівників або залучають їх тільки для виконання тимчасових або одноразових робіт. До них належать працівники, які займаються виробництвом різних товарів, наданням платних послуг населенню, виконанням робіт, та інші самозайняті особи, які не перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями і фізичними особами (громадянами);
"безкоштовно працюючий член сім’ї" - для осіб, які працюють без установленого розміру оплати та юридичного оформлення трудових відносин на сімейному підприємстві, яке очолює один із членів домогосподарства (сім’ї), а прибутком (доходом) користуються всі члени домогосподарства (сім’ї);
"інше" - для осіб, наявна інформація щодо яких є недостатньою та/або які не визначили для себе жодної з перелічених підказок.
До запитання 11.4 "Місцезнаходження основної роботи".
"Місце Вашої основної роботи знаходиться у населеному пункті, де Ви проживаєте".
Мітку "так" проставляють для осіб, місце роботи яких знаходилося на території того самого населеного пункту, у якому вони постійно (звичайно) проживають.
Якщо опитуваний працював за межами цього населеного пункту, але на території України, то потрібно проставити мітку "ні" й у відповідних зонах записати:
назву регіону: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь;
назву району та назву населеного пункту відповідного регіону, де опитуваний мав роботу.
Якщо місце роботи респондента було за межами України незалежно від того, якою вона була за тривалістю та формою (постійна, тимчасова, за наймом, не за наймом тощо), необхідно вказати тільки назву країни.
При роз’їзному характері роботи респондента (провідники, водії-далекобійники, моряки, льотчики тощо) місце роботи визначають за місцем оформлення цивільно-правового договору або контракту.
До блоку запитань 12 "Міграція".
До запитання 12.1 "У цьому населеному пункті Ви проживаєте безперервно з народження".
Проставляють мітку, що відповідає одній з підказок.
Для осіб, які проживають у цьому населеному пункті безперервно з народження, проставляють мітку "так".
Безперервність проживання не залежить від наявності реєстрації та її характеру (постійна або тимчасова).
Безперервність проживання не порушує:
вибуття з цього населеного пункту на строк менше 12 місяців (відпочинок, лікування, у гості до родичів та знайомих тощо);
вибуття у короткострокові (до 12 місяців) відрядження, на роботу (у тому числі вахтовим методом) або на навчання;
вибуття на навчальні збори військовозобов’язаних;
вибуття на навчання в школах-інтернатах.
Порушують безперервність проживання у цьому населеному пункті:
вибуття з цього населеного пункту на навчання у вищих навчальних закладах та професійно-технічних училищах (за умови проживання за місцем навчання);
вибуття у довгострокові (більше 12 місяців) відрядження;
вибуття з цього населеного пункту для проходження строкової військової служби;
вибуття у місця позбавлення волі.
Якщо проставлена мітка "так": для жінок (у віці 15 років і старших) - перехід до запитання 13, для чоловіків - кінець опитування.
Для осіб, які проживають у цьому населеному пункті не з народження, включаючи тих, хто народився тут, але виїжджав для постійного проживання (на строк 12 місяців і більше) в інший населений пункт, проставляють мітку "ні".
Для осіб, які відповіли "ні", заповнюють такі запитання:
до запитання 12.2 "З якого року Ви безперервно проживаєте у цьому населеному пункті".
Зазначають рік, з якого респондент безперервно проживає у цьому населеному пункті. Для осіб (як народжених у цьому населеному пункті, так і тих, які проживають в ньому не з народження), які виїжджали з цього населеного пункту в інші місця проживання на строк 12 місяців і більше, вказують рік, у якому вони останній раз повернулися до цього населеного пункту;
до запитання 12.3 "Час переїзду припадає на період за рік до перепису".
Для осіб, у яких час переїзду в цей населений пункт припадає на період за рік до моменту обліку населення, проставляють мітку "так", для усіх інших - мітку "ні";
до запитання 12.4 "Місце попереднього проживання".
Для тих, чиє місце попереднього проживання було в Україні, вказують одну з назв регіону: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь. Для тих, хто прибув з іншої країни, записують її назву.
"Тип населеного пункту".
Проставляють мітку, що відповідає одній з підказок:
якщо опитуваний прибув у цей населений пункт з міста або селища міського типу, то проставляють мітку "міський", якщо з сільського населеного пункту, то - "сільський". При цьому адміністративно-територіальні зміни, що відбулися після виїзду респондента з попереднього місця постійного проживання, не враховують. Тобто, якщо сільський населений пункт, у якому респондент проживав до виїзду в цей населений пункт, потім було перетворено на міське поселення або включено в межу міста, проставляють "сільський".
До запитання 12.5 "Чи проживали Ви більше року в іншій країні" (у період з 1991 року до цього часу).
Проставляють мітку, що відповідає одній з наведених підказок:
"так" - проставляють для осіб, які постійно (звичайно) проживають в Україні та коли-небудь у період з 1991 року до цього часу більше року проживали поза межами України, незалежно від країни народження або громадянства;
"ні" - проставляють для осіб, які постійно (звичайно) проживають в Україні й ніколи не проживали в інших країнах світу більше року.
Якщо проставлена мітка "ні": для жінок (у віці 15 років і старших) - перехід до запитання 13, для чоловіків - кінець опитування.
Для осіб, які коли-небудь у період з 1991 року до цього часу проживали більше року в іншій країні, потрібно також поставити такі запитання:
"З якої країни Ви приїхали в Україну" (зазначте назву).
Опитуваному, що проживав в іншій країні, записують назву країни, в якій він мав постійне місце проживання і з якої він приїхав в Україну на постійне місце проживання в останній раз ("Росія", "Казахстан", "Польща", "Угорщина" тощо).
"У якому році".
Під роком прибуття мають на увазі рік останнього прибуття на постійне місце проживання в Україну.
Якщо опитуваний прибував на постійне місце проживання в Україну кілька разів, потрібно вказати тільки рік останнього приїзду в Україну.
"Причина Вашого перебування в іншій країні".
Проставляють мітку, що відповідає одній з підказок: постійне проживання, навчання, робота (заняття), лікування, сімейні обставини, інше.
До запитання 13 (для жінок у віці 15 років і старших).
Жінкам у віці 15 років і старшим (як тим, які перебувають, так і тим, які не перебувають у шлюбі (зареєстрованому або незареєстрованому)), ставлять запитання:
"Скільки дітей Ви народили".
Потрібно записати загальне число народжених жінкою дітей (за винятком мертвонароджених) незалежно від того, живі всі діти в цей час чи ні та чи входять вони до складу домогосподарства цієї жінки, чи проживають окремо. При цьому всиновлених або патронованих дітей, а також дітей чоловіка від попереднього шлюбу в число дітей, яких народила ця жінка, не включають.
Якщо жінка не народжувала або не народила жодної живої дитини, то записують "0".
Для жінок у віці молодше 15 років відповідь на це запитання не заповнюють, за винятком випадків, якщо опитувана жінка народила дітей, тоді слід записати, скільки дітей вона народила.
Заступник
директора департаменту
статистики населення
та регіональної статистики
М.Б. Тімоніна
Додаток 1
до Інструкції щодо проведення
Всеукраїнського перепису
населення та заповнення
переписної документації

ДОПОМІЖНА ТАБЛИЦЯ

для визначення віку осіб за відомим роком народження

Рік народження
Вік осіб (число років), що народилися
Рік народження
Вік осіб (число років), що народилися
Рік народження
Вік осіб (число років), що народилися
з 1 січня до 15 жовтня
з 16 жовтня до 31 грудня
з 1 січня до 15 жовтня
з 16 жовтня до 31 грудня
з 1 січня до 15 жовтня
з 16 жовтня до 31 грудня
2013
0
-
1991
22
21
1969
44
43
2012
1
0
1990
23
22
1968
45
44
2011
2
1
1989
24
23
1967
46
45
2010
3
2
1988
25
24
1966
47
46
2009
4
3
1987
26
25
1965
48
47
2008
5
4
1986
27
26
1964
49
48
2007
6
5
1985
28
27
1963
50
49
2006
7
6
1984
29
28
1962
51
50
2005
8
7
1983
30
29
1961
52
51
2004
9
8
1982
31
30
1960
53
52
2003
10
9
1981
32
31
1959
54
53
2002
11
10
1980
33
32
1958
55
54
2001
12
11
1979
34
33
1957
56
55
2000
13
12
1978
35
34
1956
57
56
1999
14
13
1977
36
35
1955
58
57
1998
15
14
1976
37
36
1954
59
58
1997
16
15
1975
38
37
1953
60
59
1996
17
16
1974
39
38
1952
61
60
1995
18
17
1973
40
39
1951
62
61
1994
19
18
1972
41
40
1950
63
62
1993
20
19
1971
42
41
1949
64
63
1992
21
20
1970
43
42
1948
65
64
Рік народження
Вік осіб (число років), що народилися
Рік народження
Вік осіб (число років), що народилися
з 1 січня до 15 жовтня
з 16 жовтня до 31 грудня
з 1 січня до 15 жовтня
з 16 жовтня до 31 грудня
1947
66
65
1920
93
92
1946
67
66
1919
94
93
1945
68
67
1918
95
94
1944
69
68
1917
96
95
1943
70
69
1916
97
96
1942
71
70
1915
98
97
1941
72
71
1914
99
98
1940
73
72
1913
100
99
1939
74
73
1912
101
100
1938
75
74
1911
102
101
1937
76
75
1910
103
102
1936
77
76
1909
104
103
1935
78
77
1908
105
104
1934
79
78
1907
106
105
1933
80
79
1906
107
106
1932
81
80
1905
108
107
1931
82
81
1904
109
108
1930
83
82
1903
110
109
1929
84
83
1902
111
110
1928
85
84
1901
112
111
1927
86
85
1900
113
112
1926
87
86
1899
114
113
1925
88
87
1898
115
114
1924
89
88
1897
116
115
1923
90
89
1896
117
116
1922
91
90
1895
118
117
1921
92
91
1894
119
118
Додаток 2
до Інструкції щодо проведення
Всеукраїнського перепису
населення та заповнення
переписної документації

ДОПОМІЖНА ТАБЛИЦЯ

для визначення рівня освіти осіб, які не одержали повної загальної середньої освіти

Скільки класів загальноосвітньої школи закінчив або, в якому класі навчається респондент
Рівень освіти, що відповідає певному числу класів
Закінчив неповну середню школу в будь-якому році
Базова загальна середня (неповна середня) освіта
Закінчив семирічну школу або 7 класів у 1961 році й раніше
"
Закінчив восьмирічну школу або 8 класів у 1962-1989 роках
"
Закінчив основну загальноосвітню школу в1990 році й пізніше
"
Закінчив 9 класів середньої школи в будь-якому році
"
Закінчив10 класів школи-одинадцятирічки
"
Закінчив 11 класів школи-дванадцятирічки
"
Навчається в 10, 11, 12-му класах
"
Навчається в професійно-технічному закладі (крім осіб з повною загальною середньою освітою)
"
Вибув із 8-го класу в 1960/61 навчальному році й раніше
"
Вибув із 9-го класу в 1988/89 навчальному році й раніше
"
Вибув із 10-12-го класів
"
Вибув із професійно-технічного закладу (крім осіб з повною загальною середньою освітою)
"
Закінчив початкову школу
Початкова загальна
(початкова) освіта
Закінчив 3 класи в 1972 році й пізніше
"
Закінчив 4-6 класів у будь-якому році
"
Закінчив 7 класів у 1962 році й пізніше
"
Закінчив 8 класів у 1990 році й пізніше
"
Навчається в 5-9-му класах
"
Вибув з 4-го класу в 1972/73-1988/89 навчальних роках
"
Вибув з 5-7-го класів у будь-якому році
"
Вибув з 8-го класу в 1961/62 навчальному році й пізніше
"
Вибув з 9-го класу в 1989/90 навчальному році й пізніше
"
Додаток 3
до Інструкції щодо проведення
Всеукраїнського перепису
населення та заповнення
переписної документації

КАРТКА

з переліком джерел засобів існування

1. Трудова діяльність
2. Особисте селянське господарство
3. Пенсія
4. Стипендія
5. Державна соціальна допомога
6. Інший вид державного забезпечення
7. Заощадження, проценти від вкладів
8. Авторське право, патенти, авторський гонорар
9. Дохід від власності, дивіденди
10. Здавання в оренду або в найм власності та майна
11. На утриманні та допомога інших осіб, аліменти
12. Допомога та перекази із-за кордону
13. Інше джерело