ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

                             Л И С Т

 N 1592/10/16-1101 від 01.02.98
     м.Київ

 vd980201 vn1592/10/16-1101
                               Державним податковим адміністраціям
                               в Автономній республіці Крим,
                               областях, мм.Києві та Севастополі


                Про оподаткування ПДВ скляної тари


     Окрема скляна тара  за  своїми  властивостями  може  декілька
разів  використовуватися  в  технологічних процесах,  пов'язаних з
розливом,  розфасовкою,  упаковкою  та  таким  іншим.  Тара,   яка
неодноразово використовується у виробництві - є зворотною.
     1. На етапі придбання переробними підприємствами скляної тари
у  підприємств  її  виготовлювачів,  податок  на  додану  вартість
обчислюється  і  сплачується  у  порядку,  встановленому   Законом
України  від  3  квітня 1997 року "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) незалежно від того, чи буде така тара при здійсненні
наступних  операцій  з  продажу  готової  продукції  визначена  як
зворотна, чи ні.
     Виходячи із положень Закону України від 22 травня  1997  року
"Про внесення змін до Закону України  "Про  оподаткування прибутку
підприємств" ( 283/97-ВР ) вартість склотари повинна включатися до
складу валових витрат продукції,  яка розливається, розфасовується
чи  упаковується  в скляну тару.  Платники податку мають право  на
збільшення  податкового  кредиту  при умові, що вартість придбаних
матеріальних   ресурсів   відноситься  до  складу  валових  витрат
виробництва  продукції,   а   також   факту   списання   коштів  з
банківського  рахунку  в оплату таких ресурсів.  А тому податок на
додану  вартість,  фактично  сплачений  у  складі  ціни  склотари,
включається до складу податкового кредиту у порядку, встановленому
Законом України "Про податок на додану вартість".
     2. У  разі наявності між підприємством-виробником (продавцем)
готової  продукції,  поставка  якої  проводиться  в  склотарі,  та
підприємством  (покупцем),  яке  придбає  таку  продукцію належним
чином оформленого договору на повернення скляної тари,  така  тара
визначається як зворотна (заставна).
     Відповідно до пп.4.6 статті 4 Закону "Про податок  на  додану
вартість"   вартість   зворотної   тари  не  включається  до  бази
оподаткування.  При  цьому,  вартість  зворотної   тари   збільшує
загальну   вартість   продажу  такого  готового  товару.  Вартість
зворотної тари в податковій накладній, форма та порядок заповнення
якої затверджено наказом ДПА України 30.05.97 N 165 ( z0233-97 ) і
зареєстровано   в   Міністерстві   юстиції   України  23.06.97  р.
N 233/2037, відображається в III розділі податкової накладної.
     Покупець, який зареєстрований платником податку, при списанні
коштів  з банківського рахунку в оплату готового товару розлитого,
розфасованого,  упакованого  в  тару,  яка  за  умовами   договору
визначена  зворотною,  не  має  підстав  відносити  до податкового
кредиту суму податку на додану вартість по такій  зворотній  тарі,
оскільки  сума  податку  на  додану  вартість  в  частині вартості
зворотної тари в  податковій  накладній  відсутня  і  фактично  не
сплачена в ціні придбання готового товару.
     3. У  разі,  коли   протягом   терміну   позовної   давності,
визначеної  законом,  з  моменту  отримання зворотної тари вона не
повертається відправнику,  вартість такої тари включається до бази
оподаткування  отримувача.  Таким чином,  податкові зобов'язання в
тому  звітному  періоді,  в  якому  закінчився   термін   позовної
давності,  збільшуються  на  суму  податку  на  додану  вартість і
відображаються в рядку 8 "Коригування на основі попередніх звітних
періодів" податкової декларації по податку на додану вартість.  До
такої податкової декларації додається розрахунок  коригування  сум
податку  на додану вартість за формою,  передбаченою у додатку N 2
до податкової декларації.
     При цьому  у  такого  платника не виникає права на податковий
кредит. Платники податку на додану вартість, які наряду з продажем
продукції, розлитої, розфасованої, упакованої в скляну тару, що за
умовами договору визначена зворотною, здійснюють продаж ідентичної
продукції  в  скляній  тарі,  яка за контрактом не є зворотною,  в
обов'язковому порядку повинні вести окремий облік по  операціях  з
продажу такої продукції.
     4. У  разі  наступного  продажу  покупцем  готового   товару,
розлитого,  розфасованого, упакованого тощо в скляну заставну тару
особами,  які  здійснюють  діяльність  з  роздрібної  торгівлі  за
готівкові  кошти з наступною видачею покупцю (кінцевому споживачу)
товарного   чека   (здійснюють   розрахунки   із   споживачами   з
використанням   електронних  контрольно-касових  апаратів),  датою
виникнення  податкового  зобов'язання  у  такого  продавця,   крім
продажу  шляхом  проведення  товарообмінних  операцій,  -  є  дата
оприбуткування коштів у касі платника податку.  При  цьому,  базою
для  визначення  податку на додану вартість є загальна (договірна)
ціна продажу товару (до складу  якої  наряду  з  іншими  витратами
включається вартість склотари).  У товарному (касовому) чеку окрім
вартості товару,  виділяється сума податку на додану  вартість  за
проданий товар,  виходячи з повної бази оподаткування (як вартість
тари, так і сума податку на додану вартість із вартості такої тари
окремо в товарному чеку не виділяється).
     5. У разі, коли зворотній рух тари  від  кінцевого  споживача
(населення) здійснюється через  роздрібну  торговельну  мережу,  в
тому числі через приймальні пункти, то придбання (закупка) скляної
тари у населення проводиться за цінами без врахування  податку  на
додану вартість.  Право  на  податковий  кредит  у  покупців  тари
відсутнє.
     6. При  відсутності  належним  чином   оформленого   договору
(контракту) на повернення тари,  така тара не є зворотною і на неї
не поширюється дія пп.4.6. статті 4 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ).

 Заступник Голови                                        О.І.Шитря