Резолюція 48/15
Генеральної Асамблеї ООН
"Повернення або реституція культурних
цінностей країнам їх походження"
Генеральна Асамблея,
посилаючись на свої Резолюції 3026 А (XXVII) від 18 грудня
1972 року, 3148 (XXVIII) від 14 грудня 1973 року, 3187 (XXVIII)
від 18 грудня 1973 року ( 995_712 ), 3391 (XXX) від 19 листопада
1975 року ( 995_713 ), 31/40 від 30 листопада 1976 року, 32/18 від
11 листопада 1977 року ( 995_714 ), 33/50 від 14 грудня 1978 року,
34/64 від 29 листопада 1979 року, 35/127 і 35/128 від 11 грудня
1980 року, 36/64 від 27 листопада 1981 року, 38/34 від 25
листопада 1983 року ( 995_715 ), 40/19 від 21 листопада 1985 року,
42/7 від 22 жовтня 1987 року ( 995_717 ), 44/18 від 6 листопада
1989 року і 46/10 від 22 жовтня 1991 року;
посилаючись також на Конвенцію про заходи, спрямовані на
заборону і запобігання незаконному ввезенню, вивезенню та передачі
права власності на культурні цінності ( 995_186), прийняту
Генеральною конференцією Організації Об'єднаних Націй з питань
освіти, науки і культури 14 листопада 1970 року;
із задоволенням беручи до уваги доповідь Генерального
секретаря, подану у співпраці з Генеральним директором Організації
Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури;
із задоволенням зазначаючи, що у відповідь на її заклик ще
кілька держав-членів стали учасниками цієї конвенції;
усвідомлюючи важливість для країн походження повернення
культурних цінностей, які мають для них основоположне духовне і
культурне значення, аби вони могли укласти колекції, що становлять
їхню культурну спадщину;
підтверджуючи значення описів як важливого засобу, що сприяє
розумінню і захистові культурних цінностей та ідентифікації
розрізнених спадщин, і як внеску в накопичення знань у царині
науки та мистецтва і розширення зв'язків між культурами;
будучи глибоко стурбованою таємними розкопками і незаконною
торгівлею культурними цінностями, що продовжує збіднювати
культурну спадщину всіх народів;
знову підтримуючи оголошений 7 червня 1978 року урочистий
заклик Генерального директора Організації Об'єднаних Націй з
питань освіти, науки і культури про повернення невідновної
культурної спадщини тим, хто її створив,
1) висловлює вдячність Організації Об'єднаних Націй з питань
освіти, науки і культури та Міжурядовому комітетові зі сприяння
поверненню культурних цінностей країнам їх походження або їх
реституції у випадку незаконного привласнення за виконану ними
роботу, зокрема за заохочення двосторонніх переговорів із метою
повернення або реституції культурних цінностей, складання описів
рухомих культурних цінностей, обмеження незаконної торгівлі
культурними цінностями та поширення інформації серед
громадськості;
2) потверджує, що реституція країні її творів мистецтва,
пам'яток, музейних експонатів, архівів, рукописів, документів,
будь-яких інших скарбів культури або мистецтва сприяє зміцненню
міжнародної співпраці, збереженню та подальшому розвиткові
всесвітніх культурних цінностей завдяки плідному співробітництву
між розвиненими країнами і країнами, що розвиваються;
3) рекомендує державам-членам прийняти або зміцнити
законодавство, необхідне для захисту їхньої власної спадщини та
спадщини інших народів;
4) пропонує державам-членам вивчити можливість включення в
дозвіл на розкопки положення, яке вимагатиме від археологів і
палеонтологів представляти національним владам фотоматеріали
стосовно кожного предмета, знайденого під час розкопок, одразу ж
після його виявлення;
5) пропонує державам-членам продовжувати, у співпраці з
Організацією Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури,
складання систематичних описів культурних цінностей, які
знаходяться на їхній території, та їхніх культурних цінностей, що
знаходяться за кордоном;
6) рекомендує також державам-членам забезпечити, щоб описи
музейних колекцій охоплювали не тільки предмети, котрі
експонуються, а й предмети, які знаходяться у сховищах, і щоб вони
містили всю необхідну документацію, зокрема фотографії кожного
предмета;
7) пропонує також державам-членам, які ведуть пошукові роботи
з метою підняття скарбів культури і мистецтва з морського дна,
відповідно до міжнародного права сприяти на взаємоприйнятних
умовах участі держав, що мають історичний та культурний зв'язок із
цими скарбами;
8) закликає держави-члени тісно співпрацювати з Міжурядовим
комітетом зі сприяння поверненню культурних цінностей країнам їх
походження або їх реституції у випадку незаконного привласнення і
укладати з цією метою двосторонні угоди;
9) закликає також держави-члени заохочувати засоби масової
інформації, а також освітні й культурні установи вести роботу щодо
забезпечення ширшого і загальнішого розуміння необхідності
повернення або реституції культурних цінностей країнам їх
походження;
10) пропонує державам-учасницям Конвенції про заходи,
спрямовані на заборону і запобігання незаконному ввезенню,
вивезенню та передачі права власності на культурні цінності
( 995_186 ), сповна інформувати Генерального секретаря Організації
Об'єднаних Націй і Генерального директора Організації Об'єднаних
Націй з питань освіти, науки і культури про вжиття заходів щодо
забезпечення здійснення цієї Конвенції на національному рівні;
11) просить Генерального секретаря, у співпраці з
Організацією Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури,
продовжити вивчення всіх можливостей з метою забезпечення
досягнення вищевказаних цілей;
12) вітає постійне зростання числа держав-учасниць Конвенції
( 995_186 );
13) знову пропонує тим державам-членам, які ще не зробили
цього, підписати і ратифікувати Конвенцію ( 995_186 );
14) просить Генерального секретаря Організації Об'єднаних
Націй у співпраці з Генеральним директором Організації Об'єднаних
Націй з питань освіти, науки і культури подати Генеральній
Асамблеї на її п'ятдесятій сесії доповідь про здійснення цієї
резолюції;
15) ухвалила включити в попередній порядок денний своєї
п'ятдесятої сесії пункт "Повернення або реституція культурних
цінностей країнам їх походження".
Резолюція Генеральної Асамблеї ООН 48/15 від 2 листопада 1993
р.
Україна в міжнародно-правових відносинах,
книга 2, Правова охорона культурних цінностей,
Київ, Юрінком Інтер, 1997