На виконання пункту 261 Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища на 2011 - 2015 роки (577-2011-р) , затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 577-р, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Методичні рекомендації з підготовки, погодження та затвердження Місцевих планів дій з охорони навколишнього природного середовища (МПДОНПС), що додаються.

2. Департаменту стратегічного та бюджетного планування (Яровій Є.В.) забезпечити розміщення Методичних рекомендацій на веб-сайті Мінприроди та інформування міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади про затвердження МПДОНПС.

3. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

з підготовки, погодження та затвердження Місцевих планів дій з охорони навколишнього природного середовища (МПДОНПС)

Сьогодні в Україні антропогенне та техногенне навантаження на навколишнє природне середовище в кілька разів перевищує відповідні показники у розвинутих країнах світу та продовжує зростати.

Протягом 2010 року в повітряний басейн, водні та земельні ресурси країни потрапило 11,3 млн.т небезпечних забруднювальних речовин, з яких 57% припадає на шкідливі викиди в атмосферу, 40% - у поверхневі водойми, 3% - на небезпечні відходи, якими забруднюються земельні ресурси.

У місцях видалення відходів зберігається 20,9 млн.т відходів I - III класів небезпеки. У розрахунку на 1 км 2 території країни припадає 11 т викинутих в атмосферу шкідливих речовин та 35 т відходів I - III класів небезпеки, наявних у місцях видалення.

На загальнодержавному та місцевому рівнях створені джерела фінансування природоохоронної діяльності та проводиться низка програмних заходів спрямованих на ліквідацію та попередження забруднення навколишнього природного середовища.

Разом із чітким законодавчим розподілом повноважень, відповідальності та фінансово-економічної бази між загальнодержавним і місцевими рівнями центр ваги управління у сфері охорони довкілля необхідно перенести на місцевий рівень.

Саме на рівні місцевих громад досягається більша ефективність, як прийняття управлінських рішень з питань охорони навколишнього природного середовища, так і результативність їх впровадження.

Одним із таких напрямів залучення місцевих громад до управління у сфері охорони довкілля є розроблення місцевих планів дій з охорони навколишнього природного середовища (далі - МПДОНПС).

Законодавчою основою розроблення МПДОНПС є норми Конституції та інших законодавчих актів. Так, Конституцією України (254к/96-ВР) встановлено право громадян на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів.

Важливим законодавчим актом, що надає право місцевим громадам на розроблення МПДОНПС, є Закон України "Про об'єднання громадян" (2460-12) . Цим Законом надано право громадянам на свободу об'єднань, що є невід'ємним правом людини.

Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) визначено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції (254к/96-ВР) і законів України.

Важливі законодавчі норми стосовно розроблення МПДОНПС визначені і Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" (1264-12) .

Так визначено, що з метою проведення ефективної і цілеспрямованої діяльності України з організації і координації заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної безпеки, раціонального використання і відтворення природних ресурсів на перспективу розробляються і приймаються державні, республіканські, міждержавні, регіональні, місцеві та інші територіальні програми.

Цим же законом визначені гарантії екологічних прав громадян, зокрема участі громадських об'єднань та громадян у діяльності щодо охорони навколишнього природного середовища.

Одне з основних завдань МПДОНПС - змінити свідомість людей, показати, що пересічні мешканці міста чи селища можуть брати участь у процесі планування та реалізації природоохоронних заходів, що дозволить покращити стан довкілля безпосередньо в тому місці, де живуть вони і їхні діти.

МПДОНПС впроваджені в ряді країн Центральної та Східної Європи, США як інструмент, який дозволяє здійснювати ефективне екологічне планування на місцевому рівні за участі громадськості, місцевої влади і спеціалістів.

1 СТВОРЕННЯ ІНІЦІАТИВНОЇ ГРУПИ

Початок реалізації МПДОНПС розпочинається зі створення ініціативної групи зацікавлених осіб, які робитимуть перші кроки у напрямку формування громади як активної спільноти.

До складу ініціативної групи може увійти будь-який представник місцевої громади. Це можуть бути: спеціалісти-екологи, представники місцевої влади або громадських організацій, депутати й пересічні громадяни. Головне, щоб люди, які входять до складу ініціативної групи, розуміли, що треба починати діяти вже сьогодні, та були готові віддавати цьому свій вільний час.

Склад ініціативної групи може бути різним залежно від місцевих умов. Ініціативна група - це мобільна структура з високим рівнем оперативності і гнучкості. Оптимальний склад групи - 3 - 7 осіб.

2 ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ ІНІЦІАТИВНОЇ ГРУПИ

Усю діяльність на початковому етапі підготовки МПДОНПС здійснює саме ініціативна група, до завдань якої входять:

- розробка концепції здійснення робіт з планування;

- розробка графіка роботи в межах підготовки МПДОНПС;

- налагодження взаємодії з усіма зацікавленими сторонами: місцевими органами влади, державними службами контролю екологічного стану (місцевими й регіональними), громадськими організаціями, засобами масової інформації (далі - ЗМІ), промисловими підприємствами, депутатами всіх рівнів тощо;

- пошук фінансування і технічного забезпечення (обладнання, приміщення тощо) для організації подальшої роботи;

- розробка і проведення інформаційної підготовки, знайомство з існуючими екологічними планами, вивчення поглядів експертів і фахівців тощо;

- підготовка і проведення установчих зборів (конференції).

Таким чином, діяльність ініціативної групи спрямована на започаткування й забезпечення усталеності роботи основного складу учасників МПДОНПС.

Дуже важливо від самого початку встановити й розвивати контакти із зацікавленою громадськістю та організаціями. Бажано, щоб до їх складу входили представники всіх секторів суспільства, зокрема:

- державного та місцевого управління;

- неурядових організацій (далі - НУО), благодійних фондів, добровільних об'єднань громадян тощо.

Членам ініціативної групи необхідно провести особисті зустрічі з представниками:

- органів самоврядування;

- місцевої адміністрації;

- промислових підприємств та інших бізнес-структур;

- громадських організацій;

- місцевих і регіональних державних природоохоронних служб та екологічних інспекцій;

- органів охорони здоров'я і місцевих служб санітарно-гігієнічного контролю;

- житлово-комунальних господарств;

- навчальних і науково-дослідних організацій;

- "екологами-одинаками", тобто з людьми, які з власної ініціативи вирішують питання екології;

- представниками ЗМІ.

Під час цих зустрічей члени ініціативної групи надають роз'яснення щодо цілей та завдань МПДОНПС, а також обговорюють з громадою можливі планові заходи в межах МПДОНПС. Важливо показати свою готовність до діалогу і відкритість до конструктивних пропозицій. Необхідно запропонувати співробітництво усім зацікавленим сторонам, адже всі ці люди живуть в одному місті або селищі, і проблеми навколишнього природного середовища не можуть їх не хвилювати.

За підтримки місцевої влади можливе вирішення питань з виділення приміщення для проведення установчих зборів та інших подальших засідань. Співробітництво зі ЗМІ забезпечить інформаційну підготовку МПДОНПС.

Ці зустрічі допоможуть отримати досить повне уявлення про ситуацію, яка склалася на сьогодні, що дуже важливо для планування подальшої роботи.

Особисті контакти та інформування зацікавлених осіб необхідно підтримувати протягом усього періоду підготовки та здійснення МПДОНПС.

3 ІНФОРМАЦІЙНА ПІДГОТОВКА РОЗРОБЛЕННЯ МПДОНПС

Інформаційну підготовку необхідно будувати таким чином, щоб до моменту установчих зборів більшість зацікавлених осіб були проінформовані про те, що в цьому регіоні планується реалізувати МПДОНПС, а також мали хоча б деяке уявлення про його мету та завдання.

Для цього, окрім вже згаданих особистих зустрічей, необхідно провести активну інформаційну кампанію у місцевих ЗМІ. Рекомендується висвітлювати загальні напрями і принципи МПДОНПС, а також запросити всіх, хто не байдужий до стану навколишнього природного середовища, взяти особисту участь у підготовці МПДОНПС. При цьому необхідно зазначити місце та час проведення установчих зборів, адресу і контактні телефони, за якими можна отримати додаткову інформацію. За допомогою друкованих ЗМІ можна донести до громадськості найбільш повну інформацію.

Якщо не вдається опублікувати матеріали в ЗМІ, то членам ініціативної групи бажано підготувати прес-релізи з інформацією про МПДОНПС і проводити якомога більше особистих зустрічей.

Перед тим, як починати діяльність, бажано ознайомитися з досвідом створення та виконання наявних чи розроблюваних екологічних планів і програм. Їх вивчення також входить до інформаційної підготовки.

4 УСТАНОВЧІ ЗБОРИ (КОНФЕРЕНЦІЯ)

Установчі збори (конференція) необхідні для того, щоб офіційно заявити про початок підготовки МПДОНПС і сформувати основний склад учасників МПДОНПС.

Установчі збори - це перша офіційна зустріч із громадськістю, на якій члени ініціативної групи можуть розповісти про плани та перспективи і запросити широкий загал до участі в підготовці та впровадженні МПДОНПС. Безумовно, важливу роль в успішному проведенні установчих зборів повинна відіграти інформаційна підготовка й особисті зустрічі з представниками зацікавлених сторін.

Бажано, щоб в установчих зборах взяли участь і виступили з підтримкою МПДОНПС представники місцевої влади і служб, які контролюють екологічну ситуацію в цьому регіоні. Важливо, щоб громадськість знала, що державні органи схвалюють і підтримують МПДОНПС, тобто будуть сприяти реалізації розроблених громадськістю заходів. Такі виступи офіційних осіб повинні стати результатом попередніх переговорів та домовленостей.

Слід якомога ширше висвітлювати проведення установчих зборів (конференцій) в місцевих ЗМІ.

Ретельно підготовлена і проведена установча конференція допоможе сформувати основний склад учасників МПДОНПС, які стануть головним чинником успішної реалізації МПДОНПС.

Необхідно забезпечити реєстрацію людей, які прийшли на установчі збори. Кількість людей, які будуть здійснювати реєстрацію, повинна бути достатньою для того, щоб не утворювались великі черги.

У своєму зверненні до присутніх необхідно інформувати про те, що ті, хто залишив свої контактні дані, пізніше отримають поштою протокол установчих зборів (конференції) та запрошення взяти участь у наступному, вже робочому, засіданні. Слід запропонувати тим, хто не встиг зареєструватися зробити це після конференції або під час перерви. Те, що люди прийшли на установчу конференцію, свідчить, що їх хвилює стан навколишнього природного середовища і вони зацікавилися МПДОНПС; таким чином, вони є потенційними учасниками здійснення МПДОНПС.

Важливо провести опитування громадської думки, для якого необхідно заздалегідь підготувати анкети. Анкетування може бути анонімним і мати за мету з'ясування думок громадян, про програму МПДОНПС та найбільш важливі, на думку респондента, проблеми довкілля.

Для подальшого інформування про хід реалізації проекту і розсилання запрошень на подальші засідання передбачається зазначати в анкеті свої контактні дані та адресу. Результати опитування про екологічні проблеми міста розглядаються на першому робочому засіданні основного складу учасників МПДОНПС.

5 ФОРМУВАННЯ ОСНОВНОГО СКЛАДУ УЧАСНИКІВ МПДОНПС

Після проведення установчих зборів ініціативна група матиме перелік зацікавлених осіб, до якого входять учасники установчих зборів, а також ті люди, з якими представники ініціативної групи зустрічалися особисто. Це і є список поштової розсилки. Під час підготовки робочого засідання слід розсилати запрошення і протокол установчих зборів за всіма адресами списку розсилки.

Для того, щоб максимально об'єктивно відображати реальні інтереси мешканців, до основного складу учасників бажано включити представників різних груп та верств населення:

- органів самоврядування;

- місцевої адміністрації;

- промислових підприємств та інших бізнес-структур;

- громадських організацій;

- місцевих і регіональних державних екологічних служб;

- місцевих служб контролю санітарного стану;

- житлово-комунальних господарств;

- органів охорони здоров'я;

- учбових і науково-дослідних організацій та установ, учителів включно;

- представників ЗМІ;

- пересічних мешканців, які стурбовані долею свого району та бажають вплинути на ситуацію.

Можливо не всі ці люди будуть відвідувати наступні засідання та працювати в рамках МПДОНПС. Багато хто не схоче чи не зможе брати участь у підготовці МПДОНПС. Проте частина запрошених людей зацікавиться і прийде. Це й буде основний склад учасників на цьому етапі. У подальшому дехто з них може відсіятись, але, можливо, прийде хтось інший. Основний склад учасників - головний чинник успішної реалізації МПДОНПС. Водночас це максимально відкрита структура: кожний бажаючий може взяти участь у роботі зі створення МПДОНПС.

Основний склад учасників може мати будь-яку назву, в залежності від місцевих умов (рада, комітет, група, круглий стіл, тощо). На першому робочому засіданні необхідно запропонувати учасникам самим обрати назву, при цьому бажано запропонувати декілька своїх варіантів.

У місцевих ЗМІ слід опублікувати заяву про початок роботи основного складу учасників МПДОНПС і запрошення приєднатися чи посприяти роботі цієї структури. Крім цього, бажано, щоб уся наступна діяльність якомога ширше пропагувалась у ЗМІ.

6 МЕТА ДІЯЛЬНОСТІ ОСНОВНОГО СКЛАДУ УЧАСНИКІВ МПДОНПС

Головним генератором ідей у процесі планування є основний склад учасників. Значення цієї групи полягає у тому, що вона повинна бути платформою для конструктивних дискусій і обміну думками на тему місцевих і глобальних екологічних загроз, а також для розробки способів їх усунення чи зменшення шкідливих наслідків.

Саме на робочих засіданнях основного складу учасників буде здійснюватися основна діяльність за програмою МПДОНПС:

- проведення ідентифікації екологічних проблем;

- ранжування та пріоритезація проблем;

- аналіз причин та наслідків;

- формулювання цілей та завдань;

- розробка заходів та пропозицій, які дозволять нейтралізувати або зменшити вплив негативних чинників на навколишнє природне середовище;

- погодження та передача МПДОНПС місцевим органам влади;

- моніторинг реалізації заходів, передбачених МПДОНПС.

Необхідно спланувати й здійснити систематичну інформаційну кампанію, яка б роз'яснювала роль основного складу учасників. Ефективна робота останнього може привести до формування нових суспільних структур, які істотно впливають на місцеву ситуацію, або до появи нових місцевих лідерів.

Усі члени основного складу учасників МПДОНПС мають рівні права і можливості в обговоренні всіх питань та у формуванні спільної позиції з будь - якої проблеми незалежно від посади, що обіймають, чи суспільного становища.

7 ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ОСНОВНОГО СКЛАДУ УЧАСНИКІВ МПДОНПС

Для успішного функціонування основного складу учасників необхідно вже на початковому етапі діяльності визначити конкретні правила діяльності всіх учасників процесу МПДОНПС.

Для успішної реалізації будь-якого заходу, який потребує довготривалої колективної роботи, необхідні люди, які б організовували і координували спільну діяльність усього колективу й вели діловодство. Необхідний мінімум - це організатор (керівник, координатор) і адміністратор (відповідальний секретар).

З початку організація діяльності основного складу учасників цілком здійснюється членами ініціативної групи, оскільки основний склад учасників об'єднує різних людей, часто незнайомих один з одним до початку спільної роботи в МПДОНПС. Для того, щоб познайомитись один з одним і виробити власне уявлення про кожного учасника, потрібен певний час.

Члени ініціативної групи можуть здійснювати організацію і керівництво з підготовки і реалізації МПДОНПС. Проте, в разі необхідності, виходячи з місцевих умов та для користі справі, організаційні обов'язки можуть з часом перейти до когось із представників основного складу учасників МПДОНПС.

Потрібно пам'ятати, що керівництво процесом МПДОНПС - це відповідальна робота, яка потребує багато часу, організаторських здібностей, тощо. Тому, окрім вищезгаданих якостей, організатор повинен мати достатньо вільного часу і бажання використовувати його для організації процесу МПДОНПС.

Основні завдання організатора:

- забезпечує роботу основного складу учасників;

- забезпечує координацію та взаємодію між всіма учасниками процесу створення МПДОНПС (державні структури, бізнесові структури і громадськість);

- веде переговори про забезпечення фінансування, технічних та інших засобів, необхідних для діяльності основного складу учасників;

- запрошує спеціалістів для проведення засідань, консультацій тощо;

- створює умови для виконання плану діяльності основного складу учасників і контролює процес реалізації заходів МПДОНПС;

- підтримує і розвиває контакти зі ЗМІ та всіма зацікавленими сторонами.

Процес підготовки МПДОНПС пов'язаний з накопиченням, аналізом і систематизацією фактів та інформації. Тому для вивільнення організатора від повсякденної адміністративно-організаційної роботи вкрай важливою фігурою є адміністратор. Адміністратор веде діловодство і надає допомогу організатору. До його основних обов'язків належать:

- підготовка до проведення засідань;

- обробка і систематизація поточної інформації;

- ведення кореспонденції;

- організація зв'язку з громадськістю та іншими секторами суспільства.

Робота основного складу учасників МПДОНПС повинна здійснюватися згідно з прийнятим графіком у формі регулярних робочих засідань. Засідання повинні, перш за все, сприяти досягненню цілей і реалізації завдань МПДОНПС, а також навчанню основного складу учасників.

У перервах між засіданнями ведеться адміністративна і підготовча діяльність, яка, лягає насамперед на плечі організатора та адміністратора, а також на найнятих або залучених на добровільних засадах спеціалістів.

8 РЕКОМЕНДАЦІЇ З ОРГАНІЗАЦІЇ ЗАСІДАНЬ ОСНОВНОГО СКЛАДУ УЧАСНИКІВ

Від самого початку роботи необхідно розробити й затвердити формальні процедури: хто веде протокол засідання, ким затверджується цей протокол, яка кількість учасників засідання є кворумом, як приймаються рішення тощо.

Не завжди вдається відразу зібрати колектив однодумців, які будуть працювати над складанням МПДОНПС від початку до кінця. Склад людей на кожному засіданні може змінюватись досить суттєво. Поступово утворюється якесь ядро, що складається з людей, які регулярно відвідують засідання. Решта учасників буде приходити лише іноді.

Для того, щоб зміцнити взаємодію між членами основного складу учасників МПДОНПС, рекомендується хоча б декілька разів провести виїзні засідання. Неформальне спілкування дозволить людям краще порозумітися.

Від самого початку слід повідомити правила роботи основного складу учасників МПДОНПС. Ці правила зрозумілі кожному. Кожна людина має право висловлювати свою думку і вносити свої пропозиції. Кожна пропозиція, ідея, зауваження заслуговують на те, щоб бути записаними. Справи і проблеми, важливі для інших, є такими ж важливими, як твої власні проблеми і справи.

Вік, соціальний статус та інші ознаки не є гарантією істинності висловлювання. Кожне запитання заслуговує на те, щоб на нього відповіли.

Потрібно намагатися оцінювати висловлювання інших людей максимально об'єктивно та неупереджено, тоді можна розраховувати на відповідне ставлення до своїх поглядів.

Плідна й ефективна робота базується на вмінні працювати спільно. Не треба свідомо протиставляти себе іншим. Кожна людина може висловити власне міркування з будь-якого питання незалежно від того, де вона працює чи якої думки дотримується її організація.

Варто пам'ятати, що в початковий період роботи основного складу учасників часто відсутні конструктивні пропозиції. Від самого початку поясніть людям, що гасла та заклики не змінять ситуацію. Для того, щоб покращити стан довкілля, потрібно пропонувати конкретні рішення, які дозволять послабити негативний вплив на навколишнє середовище.

Складайте графік діяльності таким чином, щоб учасники впровадження МПДОНПС постійно підвищували свій рівень знань.

Рекомендується включити в графік заходів, передбачених МПДОНПС, семінари з вітчизняного та міжнародного екологічного законодавства. Бажано, щоб на таких семінарах були присутні як учасники створення МПДОНПС, так і представники державних структур і органів, які контролюють стан довкілля. Під час проведення таких семінарів потрібно роз'яснити загальні положення та принципи, які існують в чинному правовому полі, а також права й обов'язки всіх секторів суспільства.

Кожного року відбувається досить багато конференцій і тематичних зустрічей, присвячених охороні навколишнього природного середовища та діяльності неурядових організацій і окремих представників громадськості. Бажано, щоб найбільш активні учасники створення МПДОНПС брали участь у таких конференціях та семінарах. Це дозволить обмінятися досвідом, побачити, як працюють інші організації, набути впевненості у власних силах та можливостях.

Істотно підвищити ефективність кожного засідання, що проводиться в рамках МПДОНПС, можна за рахунок запрошення в ролі ведучих (англ. термін "модератор") сторонніх людей.

Ведучий - це спеціально підготовлена людина, яка веде засідання, стежить за дотриманням регламенту і скеровує дискусії, що виникають, у конструктивне русло. Ведучий - це нейтральна сторона, його вказівки щодо регламенту і процедури засідання виконують усі учасники засідання.

У ведучого дуже важлива роль, від нього залежить, наскільки коректно й ефективно будуть проходити всі засідання.

Пам'ятайте, що членами основного складу учасників є не тільки фахівці, але й пересічні мешканці. Тому бажано, щоб у робочих засіданнях основного складу учасників брали участь викладачі (далі - тренери).

Тренери - це люди, які мають знання та досвід використання інтерактивних методів навчання, а також обізнані з методикою та концепцією реалізації МПДОНПС.

Тренери, як правило, навчають основний склад учасників методам ідентифікації проблем, порівняльного аналізу ризиків і принципам стратегічного планування. Обов'язок тренерів - підготувати теоретично і практично інших учасників до створення МПДОНПС.

Усі засідання учасників МПДОНПС повинні бути підготовлені та сплановані заздалегідь.

Порядок денний має бути доведено до відома всіх учасників. Ведучі заздалегідь планують хід чергового засідання та його кінцеву мету, наприклад, завершити процес ідентифікації проблем. Слід передбачити певний час для доповідей і презентацій, роботи в групах та обговорення результатів роботи в групах. Учасники засідання повинні дотримуватись регламенту.

Засідання учасників МПДОНПС повинні проходити з такою періодичністю, щоб забезпечити найбільш ефективне виконання програми. Необхідно враховувати те, що засідання проходять, як правило, у неробочий час, тобто за рахунок вільного часу учасників. Тому не можна проводити засідання занадто часто, особливо на початковому етапі. Це може призвести до того, що після двох-трьох засідань не вдасться зібрати людей, і замість прискорення реалізації МПДОНПС виникне протилежний ефект.

У той же час не треба занадто розтягувати час між засіданнями.

На етапі планування діяльності важливо усвідомлювати те, що при створенні МПДОНПС найбільше часу потрібно для визначення конкретних заходів, спрямованих на усунення або послаблення екологічних загроз. Тобто найбільшу кількість засідань варто відвести саме на розробку цих заходів.

Кількість засідань, які необхідно провести на різних етапах реалізації МПДОНПС, а також час між ними, визначається, виходячи з місцевих умов. При цьому важливо враховувати громадську активність мешканців і стан довкілля в даному регіоні.

Якщо потрібно провести громадські слухання, у тому числі з питань охорони довкілля, намагайтесь винести такі події за межі процесу створення МПДОНПС. Учасники проекту можуть бути ініціаторами і брати участь у громадських слуханнях, але обговорення варто винести на більш широку аудиторію.

Основний склад учасників - це не політичний форум, тому всі політичні питання мають бути відокремлені від заходів, передбачених програмою.

Завжди орієнтуйтесь на те, що МПДОНПС - це результат роботи громадськості. Тренери, консультанти, ведучі й організатори тільки допомагають і сприяють цьому. Їхнє основне завдання полягає в тому, щоб забезпечити максимально повне залучення учасників проекту. Учасники проекту мають усвідомлювати, що їхня роль у складанні МПДОНПС є рушійною. Вагомим фактором, здатним швидко й ефективно активізувати місцеві громадські організації, є програма малих грантів.

Багато громадських організацій сповнені ідей і чудових проектів, але не ведуть регулярної діяльності через брак коштів, відсутність зв'язку тощо. Необхідно залучати спонсорів, шукати нові джерела фінансування. Одним із таких джерел може стати місцева програма малих грантів. Зрозуміло, що для цього необхідно знайти кошти у місцевому бюджеті (наприклад кошти фондів охорона навколишнього природного середовища) або залучати донорів з інших, в тому числі міжнародних, програм. Зазвичай над цим працює ініціативна група.

Конкурс грантів бажано починати вже на перших етапах реалізації МПДОНПС. Це дозволить відразу привернути увагу всіх громадських організацій і мешканців регіону.

Пріоритети спрямування програми малих грантів повинна сприяти підготовці та реалізації МПДОНПС. Для першого конкурсу можна обрати, наприклад, інформаційні пріоритети. Завдяки цьому переможці зможуть забезпечити збір і розповсюдження інформації як про екологічну ситуацію в регіоні, так і про ставлення мешканців до тих чи інших проблем.

Програма малих грантів дозволяє передати частину функцій ініціативної групи місцевим громадським організаціям. Конкурс грантів стимулює громадські організації до написання проектів природоохоронної спрямованості, отже, і до участі в процесі МПДОНПС. Громадські організації мають змогу заявити про себе та довідатись про діяльність інших організацій, беручи участь у конкурсі. Їхня зростаюча активність, крім усього іншого, забезпечує подальший розвиток громадської ініціативи і постійний моніторинг реалізації заходів, передбачених МПДОНПС.

Реального покращення ситуації в багатьох випадках можна досягти тільки шляхом зміни екологічної свідомості більшості мешканців даного регіону. Це і зрозуміло, адже для того, щоб почався процес змін, люди повинні усвідомити, що далі так тривати не може.

9 ІНФОРМАЦІЙНА ПІДТРИМКА ДІЯЛЬНОСТІ ОСНОВНОГО СКЛАДУ УЧАСНИКІВ

Протягом усього часу здійснення робіт зі створення МПДОНПС необхідно проводити інформаційну кампанію, яка пропагує програмні дії та заходи.

Розроблений план роботи основного складу учасників повинен містити стратегію популяризації та висвітлення проекту. Нижче наведено декілька можливих складових такої стратегії:

- регулярна публікація інформаційних матеріалів про всі види діяльності з підготовки й реалізації МПДОНПС;

- постійна взаємодія з місцевими і регіональними ЗМІ, особливо з друкованими виданнями;

- проведення конкурсів, опитувань, анкетувань, круглих столів, прес-конференцій;

- забезпечення більшої доступності інформації для широких прошарків населення;

- надання достовірних даних про реальні екологічні загрози й наслідки їх впливу для інформування населення через ЗМІ та/чи Інтернет.

Безумовно, застосування Інтернет технологій - прогресивний і перспективний підхід, який має значні переваги. Наприклад, власний Інтернет-сайт дозволяє бути інформаційно незалежними від позиції і ставлення місцевих ЗМІ. При цьому інформація оновлюється вчасно та є доступною для всіх бажаючих. Варто також враховувати, що на сьогодні в Україні кількість тих, хто користується мережею Інтернет, невелика. Хоча на створення високоякісного сайту і проведення рекламної кампанії з метою його популяризації потрібні значні витрати.

З метою зниження витрат рекомендується налагодити співробітництво з організаціями, які вже мають популярний діючий сайт відповідної спрямованості. Можна домовитись про створення спеціалізованого розділу (з будь-якою кількістю сторінок), присвяченого МПДОНПС.

Інший варіант - декілька регіонів, у яких здійснюється МПДОНПС, об'єднуються і створюють спільний сайт, який містить спеціалізовані розділи по регіонах. Це дозволить знизити витрати й підвищити обізнаність щодо існуючих проблем і способів їх вирішення, та про стан довкілля.

10 ОЦІНКА НАЯВНИХ РЕСУРСІВ ТА МОЖЛИВОСТЕЙ ЩОДО МПДОНПС

Узагальнена оцінка наявної ситуації необхідна для того, щоб під час розробки заходів МПДОНПС спрямованих на покращення довкілля, врахувати реальний стан справ і орієнтуватися на ресурси й можливості, які є в цьому регіоні.

Силами груп зацікавлених сторін проводиться збір та аналіз даних. З метою оптимізації цього процесу можна створити робочі групи. У процесі оцінки стану довкілля можуть суттєво допомогти геоінформаційні системи, які забезпечують автоматизоване накопичення, збереження, обробку та відображення просторово-координованих даних. Далі можна виготовити систематизований опис довкілля, провести соціологічне опитування населення, що дозволить визначити рівень розуміння громадянами екологічних проблем, з'ясувати рівень громадської активності, окреслити ціннісні орієнтири.

МПДОНПС повинен містити таку інформацію про стан довкілля:

Клімат та метеорологічні фактори (у стислому вигляді, тільки підсумовуючі характеристики): належність території до кліматичної зони і провінції, інтенсивність та довготривалість опадів, температура повітря, режим снігоперенесення, інші фактори.

Рельєф: належність до геоморфологічного району та певного типу рельєфу, узагальнені дані про ступінь і глибину розчленування місцевості, інші дані, що характеризують поширення явищ ерозії ґрунтів.

Гірничо-геологічні умови: мінеральні ресурси, оцінка достатності мінерально-сировинних ресурсів для комплексного розвитку місцевої промислової інфраструктури.

Водні об'єкти: належність території до річкових та підземних артезіанських басейнів, потужність і захищеність певних підземних водоносних горизонтів, глибина їх залягання, дебіт, мінералізація води, водність річок, швидкість течії, стабільність русел. Визначається загальний стан басейнів водостоків і водоймищ, достатність або дефіцит водних ресурсів, оцінюється рівень забруднення поверхневих та підземних вод, визначаються райони з несприятливими умовами водопостачання.

Ґрунти та їх характеристика: різноманіття ґрунтів, площа ріллі, пасовищ, сіножатей та інших сільгоспугідь, площа порушених та деградованих ґрунтів.

Лісові ресурси: узагальнені дані щодо лісистості території, породного складу, співвідношення хвойних і листяних порід, ступінь забруднення лісів, їх захворюваності і деградації. Оцінка стану лісів і їх відповідності до оптимальних для даної зони показників.

Тваринний світ: збирається наявна інформація про фауну, особливо про наявність цінних у господарському відношенні мисливських видів, а також видів, занесених до Червоної книги, тварин-ендеміків. Робиться узагальнена оцінка цінності території щодо тваринного світу.

Населення і соціально-економічна сфера: коротка інформація про населення та соціально-економічні умови його проживання - загальна чисельність, склад за віком та статтю, сфера основної зайнятості та ін. Дані, що узагальнено характеризують ступінь комфортності проживання - забезпеченість житлом, комунально-побутовими послугами, включаючи газифікацію, централізоване тепло- і водопостачання, рівень каналізування житлової зони тощо, рівень розвитку структури та об'єктів споживання, місцевий рекреаційний потенціал, стан озеленення, громадський транспорт, зв'язок і т.ін., відкриті статистичні дані про стан здоров'я населення, народжуваність, смертність і т.д. Дається гранично стисла узагальнена оцінка соціально-демографічної ситуації, що склалася на території.

Фактори антропогенного впливу на компоненти природного середовища, їх характеристика, спрямованість та об'єми впливу

Промислове виробництво: збирається і аналізується вся доступна інформація про підприємства і території - їх точне місцезнаходження, розмір ділянок, де розташовані підприємства, наявність санітарно-захисних зон навколо підприємств та їх розміри. Чисельність продукції, номенклатура та об'єми продукції, що виробляється, в натуральному і грошовому вигляді.

Збирається і аналізується вся доступна інформація про масштаби впливу на компоненти природного середовища:

- атмосферне повітря: викиди газоподібних і твердих речовин, аналіз причин викидів (технологічна неминучість, незадовільна робота пило- і газоочисного устаткування, технологічна відсталість, недосконалість методів і т.д.);

- гідросферу: скид усіх видів забруднених речовин у водні об'єкти, їх кількісні і якісні характеристики, можливість міграції забруднених речовини у підземні горизонти, причини скидів (технологічна неминучість, незадовільна робота очисних споруд, їх недостатня потужність, технологічна відсталість, відсутність методів очистки тощо), обсяги забору свіжої води із поверхневих та підземних джерел, якість свіжої води, включаючи питну воду, об'єми стічних вод, їх гідрохімічні характеристики за категоріями (промислові, господарсько-побутові, поверхневі, шахтні та кар'єрні води), процент економії свіжої води за рахунок впровадження систем зворотного водопостачання, джерела поповнення цих систем і т.ін.;

- земельні ресурси: визначається стан та масштаби всіх видів безпосереднього і опосередкованого забруднення ґрунтів, основні забруднюючі інгредієнти, шляхи перенесення забруднень у ґрунт, межі розповсюдження забруднень. Оцінка наслідків забруднення ґрунтів - зниження родючості, забруднення продуктів рослинництва і тваринництва, руйнування цінних ландшафтів, зниження рекреаційного потенціалу і т.ін.;

- рослинний і тваринний світ: безпосередній і опосередкований вплив на флору і фауну, особливо на лісові ресурси, зміни у породному складі, зникнення видів, мутації, деградаційні процеси, їх форми, масштаби, динамізм тощо.

Сільськогосподарське виробництво: збирається і аналізується наявна інформація:

- щодо структури сільгоспвиробництва, рослинництва, тваринництва, птахівництва, звірівництва і т.п.;

- щодо масштабів впливу на компоненти природного середовища:

- викиди в атмосферу від сільськогосподарських об'єктів (комплексів, ферм і т.п.);

- скид усіх видів стічних вод і відходів тваринницьких комплексів і ферм в поверхневі водостоки і водойми (що саме скидається, скільки, чому не очищується), можливий змив неорганічних добрив та засобів захисту рослин, що використовуються в рослинництві, наслідки забруднення ними водних об'єктів. Наявність зрошувальних меліоративних систем, вплив дренажно-скидних вод на стан водостоків і водойм;

- забруднення земель стічними водами і відходами тваринництва, надмірними дозами мінеральних і органічних добрив, засобами захисту рослин та ін., наявність проявів активізації ерозійних і деградаційних процесів ґрунтів під впливом господарської діяльності

Комунальне господарство: збирається і аналізується вся можлива інформація щодо:

- структури і особливостей комунального господарства: потужностей і перспектив розвитку систем водопроводу і каналізації, житлового фонду, здійснення заходів з очищення урбанізованих територій від сміття та побутових відходів, заходів з озеленення території тощо.

- дані про масштаби впливу на компоненти природного середовища:

- викиди газоподібних і твердих речовин від підприємств і об'єктів енергетики;

- скиди всіх видів стічних вод і відходів у поверхневі водойми, їх кількісні і якісні характеристики, причини скидів (технологічні, неефективність очисних споруд, незадовільна їх експлуатація, загальна технічна відсталість, нерозробленість методів очистки тощо), об'єми води, що забираються на господарсько-побутові потреби, джерела водопостачання, якість питної води (відповідність вимогам стандарту), рівень забезпеченості міських і сільських жителів питною водою, втрати води в мережах водопостачання;

- розміщення на території полігонів для поховання відходів, звалищ для їх складування, щорічний об'єм утворюваних відходів, накопичення їх у цілому на території та в окремих її районах, якісний склад відходів, їх реальний вплив на забруднення земель.

Транспорт (усі види, включаючи трубопровідний): збирається і вивчається інформація щодо масштабів впливу транспорту на компоненти природного середовища:

- визначаються узагальнені кількісні і якісні показники викидів від усіх видів транспорту;

- визначається рівень забруднення шкідливими інгредієнтами, які містяться у відпрацьованих газах автомобілів, територіальне розповсюдження цих забруднень, збирання та утилізація відпрацьованих автошин, акумуляторів тощо.

Рекреація: визначається наявність на території зон організованої та неорганізованої рекреації. Орієнтовно визначаються напрямки, форми і конкретні прояви впливу зон рекреації на стан водного басейну, земельних ресурсів, лісового фонду, тваринного та рослинного світу. Виявляється наявність і загальний стан заповідних об'єктів, історичних та культурних пам'яток, пам'яток природи.

Туризм: визначається ступінь цінності території для туристичного освоєння, наявність турбаз і освоєних туристичних маршрутів, загальний вплив туризму на стан території.

Далі необхідно здійснити оцінку факторів антропогенного впливу на компоненти природного середовища:

Практично всі форми господарської діяльності (промисловість, сільгоспвиробництво та ін.) інтенсивно впливають на компоненти природного середовища безпосередньо або опосередковано, частіше має місце і те, і друге.

Виділяються об'єкти (галузі) господарської діяльності, які мають вирішальний вплив на той чи інший компонент природного середовища і екологічну ситуацію на території в цілому.

Також аналізується і оцінюється:

- потенціал населення: рівень залучення громадськості до справ міста, ступінь розвитку культурних та громадських зв'язків;

- технічна інфраструктура (стан доріг, систем каналізації та очисних споруд, забезпечення водою, доступ до газопроводів тощо);

- екологічна свідомість населення, рівень екологічної освіти.

Необхідно охопити якнайбільше аспектів, що можуть вплинути на реалізацію майбутніх стратегічних планів.

11 ІДЕНТИФІКАЦІЯ ПРОБЛЕМ

Наступний етап розроблення МПДОНПС починається з ідентифікації проблем.

Ідентифікація проблем в МПДОНПС - консультативний процес за широкою участю зацікавлених сторін і громадськості, що дозволяє скласти перелік актуальних екологічних проблем.

Учасники МПДОНПС складають список усіх наявних на цій території екологічних проблем. Не треба поділяти проблеми на маленькі чи великі. Виявлені проблеми можуть мати глобальний характер, наприклад, зміна клімату. Деякі проблеми стосуються тільки мешканців окремої вулиці, наприклад, смітник, який забруднює ґрунтові води. Чим більше виявлено проблем, тим менша імовірність того, що якась проблема залишиться неврахованою.

Початковий список існуючих проблем може надалі розширюватися і доповнюватися за рахунок виявлення нових проблем і загроз.

Найбільш поширені екологічні проблеми:

- викиди забруднюючих речовин промислових підприємств в атмосферне повітря;

- викиди забруднюючих речовин в атмосферу в результаті спалення сміття в приватному секторі;

- викиди забруднюючих речовин автотранспорту;

- високий рівень забруднення водних ресурсів (каналізаційні стоки, скиди забруднених зворотних вод промисловими та сільськогосподарськими підприємствами, витоки з промислових відстійників, тощо);

- незадовільна якість питної води (неочищена питна вода, наднормативна твердість);

- недозволені сміттєзвалища побутових відходів;

- забруднення від місць зберігання промислових відходів;

- загрози біологічному та ландшафтному різноманіттю регіону;

- неналежне видобування та використання надр;

- просідання денної поверхні ґрунту;

- вітрова та водна ерозія ґрунтів;

- забруднення парків, дитячих майданчиків домашніми тваринами (собаками, кішками);

- забруднення ґрунту;

- алергійні фактори рослинного походження (амброзія, тополиний пух);

- наднормативний шум у житловій зоні та інші фактори біологічного впливу;

- низька екологічна грамотність і свідомість населення.

Діяльність з ідентифікації проблем - це перший практичний досвід спільної роботи основного складу учасників. Потрібно організувати процес таким чином, щоб учасники МПДОНПС обмінялися думками, познайомилися і побачили спільність позицій. Такий підхід закладатиме фундамент подальшої успішної роботи і дозволить кожному члену основного складу учасників переконатися в тому, що його роль важлива і що його зауваження враховуються.

12 АНАЛІЗ СИТУАЦІЇ

Для кожної виявленої проблеми необхідно визначити:

- причину негативного впливу;

- об'єкти впливу (здоров'я, якість життя, навколишнє природне середовище);

- першоджерело впливу;

- територію, на яку здійснюється вплив;

- кількість людей, які потрапляють під вплив;

- тривалість та частоту негативного впливу.

Негативний вплив - хімічні забруднювачі, фізичні або інші фактори, які негативно впливають на стан окремих біологічних об'єктів, включаючи людину або екосистему в цілому.

Для того, щоб полегшити й прискорити роботу, рекомендується розділити основний склад учасників на кілька робочих груп, кожна з яких розглядає фактори, що впливають на одну окрему сферу (повітря, води тощо).

Результати розгляду у робочих групах обов'язково піддаються обговоренню основного складу учасників, корегуються і доповнюються. Кожне зауваження необхідно розглянути і, якщо потрібно, внести зміни до нього.

Якщо причини виникнення екологічної проблеми визначити складно, слід залучити фахівців або створити спеціальну групу з членів основного складу учасників, яка зробить уточнення в наявній інформації і збере відсутні дані.

13 РАНЖУВАННЯ ПРОБЛЕМ

Кількість проблем, які виявлені при ідентифікації, може бути дуже великою. Необхідно з'ясувати, які проблеми слід вирішувати в першу чергу. Для цього здійснюється ранжування екологічних проблем за ступенем важливості.

Ранжування проблем дозволяє розподілити усі виявлені загрози в порядку зниження їх небезпечності, від найбільш небезпечної до найменш небезпечної. При цьому використовуються результати аналізу вихідної ситуації.

Ранжування проблем, виявлених при ідентифікації, можна провести за допомогою встановлених критеріїв оцінки.

Критерії оцінки - кількісні чи якісні показники (характеристики), які забезпечують об'єктивну і прозору основу для здійснення вибору серед безлічі можливих варіантів (об'єктів, дій, причин, наслідків тощо).

Під час проведення аналізу виявлених проблем можуть бути використані перелічені нижче критерії:

- кількість проявів;

- ступінь негативного впливу на здоров'я населення та об'єктів довкілля;

- ймовірність (частота) того, що шкода буде заподіяна;

- здатність до накопичення;

- площа поширення;

- вплив на морально-психологічний стан населення.

Критерії оцінки можуть бути й іншими. Вони залежать від місцевих умов і переваг для учасників МПДОНПС. Намагайтесь, щоб критерії оцінки були ясні та зрозумілі більшості людей місцевої громади. Для мешканців невеликого міста краще використовувати більш зрозумілі критерії, наприклад, кількість захворювань органів дихання.

Не можна розробляти окремі критерії оцінки для кожної проблеми. Критерії оцінки ризиків повинні бути універсальними, придатними для оцінки усіх виявлених проблем. Саме універсальність критеріїв дозволяє провести аналіз різних загроз.

Визначення критеріїв оцінки - дуже важливий етап для розвитку взаєморозуміння між членами основного складу учасників. Спільна діяльність з розробки системи оцінок дозволяє обмінятися наявною інформацією і виробити спільний підхід до оцінки існуючих проблем. Як правило, коли починається робота в рамках МПДОНПС, учасники мають дуже суперечливі уявлення про стан довкілля. Кожна людина має власну думку щодо існуючих ризиків. Визначення спільного підходу до оцінки проблем має велике значення і дозволяє надалі уникати розбіжностей. Тому на робочих засіданнях бажано не обмежувати час обговорення критеріїв. Треба надати можливість висловитися всім бажаючим.

Особлива роль на цьому етапі належить тренерам і консультантам. Вони повинні допомогти учасникам МПДОНПС і навести кілька практичних прикладів.

Важливий момент, який варто врахувати при ранжуванні - це рівень екологічної свідомості населення. На перший погляд здається, що цей фактор не впливає на здоров'я, рівень життя мешканців, але це не так. Керівники промислових підприємств і мешканці самі будуть робити все для того, щоб зменшити негативний вплив на довкілля, і почнуть дбайливо та раціонально використовувати наявні ресурси за умови достатньої обізнаності про екологічні проблеми регіону.

Зміна рівня екологічної свідомості дозволить докорінно й назавжди змінити підходи до природокористування, покращувати стан довкілля в регіоні, а отже, здоров'я населення та якість життя.

14 ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МПДОНПС

Одним із головних факторів успішності реалізації МПДОНПС є їх реалістичне фінансове-економічне обґрунтування.

Як зазначено вище, в Україні сьогодні визначені джерела фінансування природоохоронної діяльності на загальнодержавному та місцевому рівнях, головними із яких є:

- державний та місцеві бюджети (загальний фонд);

- державний та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища (спеціальні фонди);

- міжнародна технічна допомога, в тому числі таке важливе джерело, як кошти, отримані від застосування гнучких механізмів Кіотського протоколу (995_801) ;

- кошти підприємств - забруднювачів довкілля.

Державний та місцеві бюджети (загальний фонд)

Щодо фінансування за рахунок коштів Державного бюджету, то Бюджетним кодексом (2456-17) визначена така форма фінансування, як "бюджетна програма".

Згідно з Бюджетним кодексом (2456-17) , бюджетна програма України - це є систематизований перелік заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети та завдань, виконання яких пропонує та здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій.

Відповідно і Державний бюджет складається із низки бюджетних програм.

Так Міністерство екології та природних ресурсів (далі - Мінприроди), як розпорядник бюджетних коштів і відповідно до покладених до нього функцій, відповідає за низку бюджетних програм природоохоронного спрямування.

Проте, практично лише кошти Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, розпорядником яких є Мінприроди, спрямовуються на виконання загальнодержавних та місцевих інвестиційних природоохоронних заходів.

Крім Мінприроди, кошти на виконання природоохоронних заходів можуть виділятися й іншим міністерствам, наприклад, Міністерству з питань житлово-комунального господарства України на розвиток системи водопостачання та водовідведення.

Важливим джерелом фінансування природоохоронної діяльності, в тому числі і на місцевому рівні, є фонди охорони навколишнього природного середовища.

Загальні надходження до фондів усіх рівнів у 2009 і 2010 роках становили відповідно 1,2 і 1,37 млрд. гривень.

Необхідно відзначити, що на місцевому рівні концентрується 70% коштів фондів охорони навколишнього природного середовища, що може бути головним джерелом фінансування МПДОНПС.

Джерела формування таких фондів визначені статтею 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (1264-12) , і основним їх джерелом є екологічний податок.

Відповідно до Бюджетного кодексу України (2456-17) екологічний податок розподіляється між бюджетами місцевого самоврядування, обласними і республіканським Автономної Республіки Крим та Державним фондами у співвідношенні відповідно 50%, 20% та 30%, а між Київським і Севастопольським та Державними фондами - 70% та 30%.

В Україні сьогодні фонди охорони навколишнього природного середовища - це, по суті, цільові бюджетні рахунки на трьох адміністративних рівнях, розпорядниками яких є відповідно Мінприроди, Верховна Рада АР Крим, обласні, сільські, селищні, міські, ради.

Кошти фондів надаються у формі грантів, безповоротної грошової допомоги.

Кошти місцевих республіканського Автономної Республіки Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватись тільки для цільового фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, в тому числі наукових досліджень з питань ведення державного кадастру територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також заходів для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров'я населення.

Положення про республіканський Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища затверджуються відповідними радами, а Державного фонду охорони навколишнього природного середовища - Кабінетом Міністрів України.

Основними документами, що регламентують використання коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища є:

Положення про Державний фонд охорони навколишнього природного середовища (634-98-п) , затвердженого постановою КМ України від 7 травня 1998 року № 634;

Перелік видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів (1147-96-п) , затверджений постановою Кабінетом Міністрів України від 17 вересня 1996 року № 1147 (із змінами);

Порядок планування та фінансування природоохоронних заходів з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища (z0482-02) , затверджений наказом Мінприроди № 189 від 21.05.2002 та зареєстрований в Мін'юсті 6 червня 2002 року за № 482/6770 (далі - Порядок).

Зазначений Порядок (z0482-02) поширюється на юридичних осіб усіх форм власності, які планують здійснити та здійснюють природоохоронні заходи за рахунок коштів Державного фонду.

Планування природоохоронних заходів за бюджетними програмами Державного фонду здійснюється Мінприроди, центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується Міністром екології та природних ресурсів України відповідно до вимог цього Порядку (z0482-02) .

Планування здійснюється на кожний наступний бюджетний рік.

Основою для розгляду та включення природоохоронного заходу до проекту переліку є запит про виділення коштів з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища для здійснення природоохоронних заходів, що подається на визначений фінансовий рік.

Юридичні особи подають запити відповідним територіальним органам з охорони навколишнього природного середовища за місцем реалізації заходу або центральним органам виконавчої влади, до сфери управління яких вони належать, з 1 січня до 15 квітня поточного року.

Територіальні органи з охорони навколишнього природного середовища здійснюють попередній розгляд запитів, готують щодо них екологічні висновки протягом 10 робочих днів з дня їх надходження і передають запити разом з позитивними екологічними висновками та документами до Мінприроди.

Власні кошти підприємств.

Що стосується власних коштів підприємств, то протягом 2010 року на охорону навколишнього природного середовища підприємствами, організаціями та установами було витрачено 13,1 млрд. гривень.

Як передбачає природоохоронне законодавство, головним джерелом коштів спрямованих на боротьбу із забрудненням довкілля, мають бути власні кошти підприємств-забруднювачів.

Так Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" (1264-12) встановлено, що "Підприємства, установи й організації, діяльність яких пов'язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів".

Відповідно і при розробленні МПДОНПС головним джерелом коштів на його реалізацію мають бути кошти забруднювачів, "винуватцем" екологічних негараздів.

Важливим потенційним джерелом фінансування Місцевих планів дій з охорони навколишнього природного середовища (МПДОНПС) можуть бути так звані гнучкі механізми Кіотського протоколу (995_801) .

Згідно з Положенням про Державне агентство екологічних інвестицій України (далі - Держекоінвестагентство), метою його діяльності є:

- виконання вимог Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату (995_044) та впровадження механізмів Кіотського протоколу (995_801) до неї, у тому числі в частині реалізації проектів, спрямованих на охорону навколишнього природного середовища відноситься до компетенції Держекоінвестагентства, яке є центральним органом виконавчої влади.

Сьогодні Держекоінвестагентство здійснює фінансування за схемою зелених інвестицій (гнучкий механізм Кіотського протоколу (995_801) ) соціально значущих проектів бюджетних закладів (лікарень, шкіл, дитячих садків), що розробили та подали проекти з теплової санації.

Джерело фінансування - гроші, отримані за продаж одиниць установленої кількості викидів парникових газів.

Наприклад, серед проектів, які вже схвалено Міжвідомчою робочою групою на засіданнях з вересня по листопад 2010 року, є:

- будівництво очисних споруд по очищенню шахтної води шахти ім. Войкова;

- теплової санації будівель, спрямованих на зменшення обсягу викидів парникових газів;

- переведення котельних з природного газу на альтернативні види палива, зокрема - відходи деревини, брикети та гранули з рослинної сировини.

Порядок підготовки, розгляду, схвалення та реалізації проектів, спрямованих на скорочення обсягу антропогенних викидів парникових газів (206-2006-п) затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року № 206 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2008 року № 718 (718-2008-п) ). Цей Порядок визначає процедуру підготовки, розгляду, схвалення та реалізації проектів, спрямованих на скорочення обсягу антропогенних викидів парникових газів (далі - проект спільного впровадження) згідно із статтею 6 Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (995_801) .

Власник об'єкта має право реалізувати проект спільного впровадження за міжнародною процедурою, а також за національною процедурою за погодженням з Держекоінвестагентством.

У процесі підготовки проекту спільного впровадження власник об'єкта готує проектну пропозицію щодо обґрунтування скорочення антропогенних викидів парникових газів, отримує лист-підтримку, розробляє проектно-технічну документацію, отримує позитивний детермінаційний висновок, лист-схвалення Держекоінвестагентства та лист-погодження іноземної держави, подає затверджений належним чином проект спільного впровадження та контракт або попередній договір для реєстрації Держекоінвестагентством.

Також сьогодні діє Інструкція про реалізацію проектів спільного впровадження за національною процедурою (z0027-09) , яка затверджена наказом Національного агентства екологічних інвестицій України від 18 грудня 2008 року № 79 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 січня 2009 року за № 27/16043.

Ця Інструкція розроблена відповідно до Порядку підготовки, розгляду, схвалення та реалізації проектів, спрямованих на скорочення обсягу антропогенних викидів парникових газів (206-2006-п) , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року № 206 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2008 року № 718 (718-2008-п) ). Інструкція визначає механізм попереднього погодження, детермінації, схвалення, затвердження та реалізації проектів спільного впровадження за національною процедурою, які підлягають затвердженню Держекоінвестагентства.

15 ПРЕЗЕНТАЦІЯ ПІДСУМКІВ РАНЖУВАННЯ ПРОБЛЕМ

Закономірним і логічним завершенням етапів ідентифікації та ранжування проблем є розширене або відкрите засідання основного складу учасників МПДОНПС. До цього часу учасники МПДОНПС зробили велику роботу. Результати, отримані внаслідок цієї діяльності, повинні бути повідомлені широкому колу громадськості. Саме на підставі даних, отриманих основним складом учасників при ідентифікації та ранжуванні проблем, буде розроблено заходи МПДОНПС. Тому необхідно винести на загальне обговорення висновки, сформульовані основним складом учасників, адже вони стосуються всіх мешканців громади, отже, повинні бути зрозумілими і прийнятними.

Варто обов'язково провести інформаційну підготовку до розширеного засідання і запросити жителів на засідання через місцеві ЗМІ. Присутнім пропонують висловити свої думки щодо запропонованих тем. Бажано також запросити представників усіх зацікавлених сторін (місцеві органи влади, промислові й бізнес-структури, житлово-комунальні господарства, органи контролю довкілля тощо). Бажано відвідати їх і надати інформацію заздалегідь. План засідання та робочі матеріали надаються офіційним структурам і відповідним посадовим особам заздалегідь.

Розширене засідання дозволяє:

- провести публічну презентацію методів і підходів, які були застосовані при ідентифікації проблем, аналізі та наступному ранжуванні проблем;

- з'ясувати, як ставляться мешканці до обраних критеріїв і виявлених проблем;

- представити на загальне обговорення та відкриту дискусію результати порівняльного аналізу і ранжування проблем;

- підвести попередні підсумки програми малих грантів (якщо вона була передбачена);

- довідатися про думку широкої громадськості щодо результатів проведеного ранжування проблем.

Бажано надати членам основного складу учасників можливість виступити на відкритому засіданні й розповісти про діяльність у рамках МПДОНПС. Частіше за все думка сусіда для мешканців має більше значення, ніж численні заяви експертів і аналітиків. Крім того, буде наочно видно процес прийняття рішень.

Слід подякувати всім учасникам розширеного засідання за виявлену активність, а також запросити до співробітництва та спільної роботи в межах МПДОНПС. Розробка пропозицій з покращення ситуації тільки починається і думка мешканців дуже важлива.

Після відкритого засідання необхідно підготувати підсумковий протокол, який об'єднає результати, отримані при ідентифікації проблем і порівняльному аналізі ризиків. Рекомендується довести цей документ до відома всіх зацікавлених сторін, розмістити в ЗМІ, передати владі та структурам, які контролюють стан довкілля.

Внаслідок здійснення попередніх заходів були виявлені й розподілені за ступенем важливості проблеми, які вимагають рішення. Після цього необхідно спільними зусиллями членів основного складу учасників розробити МПДОНПС, тобто скласти план заходів, спрямованих на покращення існуючої екологічної ситуації.

Для цього необхідно виконати низку завдань:

- визначити стратегічні цілі, досягнення яких приведе до усунення чи істотного зменшення дії існуючих загроз;

- визначити тактичні (найближчі) цілі, завдання і дії, які забезпечують досягнення встановлених стратегічних цілей;

- визначити індикатори досягнення для кожної тактичної мети, якщо це можливо;

- виконати ранжування дій. Визначити пріоритетні заходи;

- зазначити джерела фінансування.

На практиці це не завжди можливо.

Для того, щоб визначити пріоритети під час реалізації запланованих заходів, усі запропоновані рішення необхідно проаналізувати й порівняти з огляду на такі критерії:

- наявність технічних можливостей для реалізації;

- існування технічних та інших проблем у період реалізації запланованих дій і надалі;

- ефективність заходів. Цей критерій є найважливішим. Варто визначити, наскільки зменшиться вплив існуючої загрози відповідно до витрачених для цього матеріальних й фінансових ресурсів.

16 ВИЗНАЧЕННЯ СТРАТЕГІЧНИХ І ТАКТИЧНИХ ЦІЛЕЙ ТА ЗАВДАНЬ

При створенні МПДОНПС використовується принцип "від загальної концепції до конкретних дій".

Треба сформувати ланцюжок "проблема - ціль - завдання - дії".

Насамперед, члени основного складу учасників повинні визначити, яким вони бажають бачити майбутнє свого міста. При побудові концепції майбутнього враховується не тільки стан довкілля регіону, але й рівень життя мешканців. Необхідно позначити комплексне бачення майбутнього, яке передбачає можливість появи нових загроз. Для цього на робочому засіданні проводиться відкрита дискусія. Відпрацьовування спільної мети - дуже важливий момент.

У той же час у процесі вироблення стратегічного бачення можна орієнтуватися на поступове зменшення кількості шкідливих виробництв з одночасною перекваліфікацією та працевлаштуванням персоналу, який вивільнився. Подібний приклад показує, що до вироблення стратегії розвитку потрібно підійти серйозно й обережно.

Потім варто провести цільову деталізацію створеної концепції майбутнього. Для цього визначають декілька стратегічних (довгострокових) цілей, здійснення яких дозволяє досягти того стану навколишнього середовища та рівня життя, які було закладено в концепцію майбутнього. Стратегічні цілі не обов'язково будуть досягнуті за той проміжок часу, на який розрахований МПДОНПС. Водночас цілі мають бути не декларативними, а вимірними. Лише за умови їх вимірності можна говорити про поетапне досягнення поставленої мети в рамках реалізації середньострокових та короткострокових завдань і заходів.

Наприклад, "НОРМАТИВНО ЧИСТЕ ПОВІТРЯ" може бути обрано однією із стратегічних цілей для промислового міста, в якого нині рівень забруднення повітря дуже високий. Зверніть увагу, що МПДОНПС створюється для вирішення місцевих проблем, тому стратегічна мета повинна бути орієнтована на розв'язання проблем певної території.

Після того як визначені стратегічні цілі, можна переходити до окреслення тактичних (найближчих) цілей.

Тактична мета - це вже не загальна, а максимально конкретна й обов'язково реально здійсненна ціль, реалізація якої наближає досягнення стратегічної мети. Окремі тактичні цілі необхідно сформулювати так, щоб їх досягнення призвело до усунення або зменшення рівня загроз, які були визначені як пріоритетні при порівняльному аналізі ризиків. Було б дуже добре залучити до розробки тактичних цілей представників природоохоронних структур і органів місцевого самоврядування.

Як можна довідатись, що мету досягнуто? Важливим елементом планування є розробка показників реалізації поставлених тактичних цілей.

Показники (індикатори) мають забезпечити можливість контролю того, на якій стадії знаходиться процес досягнення поставлених тактичних цілей. Вони повинні бути вимірюваними, а також простими та зрозумілими більшій частині місцевої громадськості, вони дозволяють кількісно оцінити досягнута мета чи ні. Показники дозволяють надалі здійснювати моніторинг реалізації МПДОНПС, а також змінювати і доповнювати розроблений план, вони є механізмом оцінки досягнення тієї чи іншої цілі або етапного завдання.

Показники природоохоронного ефекту реалізації екологічних завдань можна умовно розподілити на такі типи:

тип I - показники успішності процесу реалізації (нормативно-правового, організаційного, наукового);

тип II - показники навантаження на навколишнє середовище;

тип III - показники стану довкілля.

I. Показники успішності процесу реалізації - це показники, які свідчать про прийняття того чи іншого закону, нормативно правового акта, підпрограми тощо, або ж проведення семінарів, конференцій, навчань та інших адміністративно-правових та організаційних заходів, що можуть бути включені в програми, а також проведення наукових досліджень. Показником, як правило, є факт схвалення закону чи іншого документа, або ж факт проведення того чи іншого організаційного заходу, затвердження відповідних методик та інструкцій.

II. Показники навантаження на навколишнє середовище - це показники, що стосуються кількісної оцінки викидів, скидів, розміщення відходів, біологічного (мікробіологічного), шумового та електромагнітного забруднення.

III. Показники стану довкілля - це показники, які демонструють стан якості компонентів навколишнього середовища (повітря, води, ґрунтів, донних відкладів, біоти тощо).

Визначені тактичні цілі практично завжди мають потребу у ще більшій деталізації. Рекомендується розподілити тактичні цілі на низку завдань. Завдання формуються на основі того ж принципу, що й тактичні цілі. Завдання мають бути конкретними і здійсненними з організаційної і технічної точок зору. Реалізація групи завдань приводить до досягнення конкретної тактичної мети.

17 ПЕРШОЧЕРГОВІ ЗАХОДИ. РАНЖУВАННЯ ДІЙ

Для ранжування заходів МПДОНПС розробляються критерії оцінки. Ними можуть бути, наприклад, такі критерії:

- вартість реалізації (фінансові витрати);

- кількість часу, необхідна для реалізації задачі;

- важливість екологічної проблеми (відповідно до ранжування проблем);

- ступінь активної участі громадян у вирішенні проблем;

- очевидний (відчутний) ефект (% від кількості мешканців, які помітили або відчули результати заходу).

Можуть бути й інші критерії, у залежності від місцевих умов і пропозицій членів основного складу учасників.

Потім складається матриця важливості дій, з допомогою якої виконується аналіз усіх передбачених заходів.

Надзвичайно важливими завданнями МПДОНПС є звітування про хід реалізації та моніторинг успішності його виконання. Саме тому періодичність звітування та заходи з моніторингу мають бути представлені як окремі заходи в МПДОНПС і повинні мати відповідну фінансову та організаційно-технічну підтримку.

18 РЕДАКЦІЙНА ГРУПА - ВАЖЛИВИЙ ЕЛЕМЕНТ СТВОРЕННЯ МПДОНПС

МПДОНПС - це документ, який легко зрозуміти та яким легко користуватися. Необхідно, щоб МПДОНПС був викладений зрозумілою мовою, витриманий в одному стилі, не був суперечливим.

Редакційна група - це група членів основного складу учасників, яка здійснює редагування і стилістичну обробку пропозицій членів основного складу учасників.

Часу, відведеного на робочі засідання, недостатньо для того, щоб обговорювати стилістику. Тому члени редакційної групи, використовуючи протоколи засідань, у проміжку між засіданнями надають пропозиціям, які надійшли, закінченого вигляду, тобто редагують їх. Усе, що буде напрацьовано редакційною групою, в обов'язковому порядку має пройти затвердження на наступному засіданні членів основного складу учасників.

Редакційна група може бути сформована тільки тоді, коли члени основного складу учасників познайомляться, тому що вони повинні довіряти редакційній групі. Формування редакційної групи - відкритий процес. Найкраще на загальних зборах запропонувати членам усіх робочих груп вибрати по одному представнику від свого напрямку. Крім того, до складу редакційної групи включають усіх, хто виявляє зацікавленість у цій роботі. Необхідно пояснити, що участь у роботі редакційної групи вимагає додаткових витрат вільного часу.

Редакційна група може складатися з різної кількості людей. Практика показує, що після декількох засідань її склад істотно зменшиться. Оптимальна кількість членів редакційної групи 3 - 5 осіб. Чим більше людей, тим складніше зібрати їх одночасно.

Є ще одна дуже важлива позитивна якість, пов'язана з роботою групи. Саме члени редакційної групи можуть координувати діяльність основного складу учасників на етапі моніторингу реалізації МПДОНПС, оскільки в них з'явиться можливість завоювати довіру й повагу основного складу учасників МПДОНПС.

19 ПЕРЕДАЧА МПДОНПС МІСЦЕВІЙ ВЛАДІ

З проектом МПДОНПС необхідно ознайомити всі зацікавлені сторони: місцеві органи влади, державні служби контролю екологічного і санітарного стану, депутатів, комунальні служби тощо. Необхідно надати їм можливість висловити свої побажання, зауваження й доповнення. Усі пропозиції, які надійшли, розглядаються і, у разі необхідності, включаються в остаточний варіант МПДОНПС. Дуже важливий момент - презентація й передача плану представникам місцевих органів влади. Коли вже готовий остаточний варіант МПДОНПС, варто організувати розширене (відкрите) засідання, протокольним рішенням якого МПДОНПС приймається за основу та рекомендується до передачі у відповідні місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування (в протоколі чітко зазначаються ті установи, яким необхідно надати схвалений громадою МПДОНПС).

Попередньо варто провести інформаційну підготовку і через ЗМІ запросити мешканців прийти на цю урочисту подію. Чим ширше це відкрите засідання буде висвітлюватися, тим краще. Такий підхід дозволить громадськості регіону побачити безпосередні результати здійснення заходів щодо планування, а також стимулює місцеву владу більш уважно поставитися до ідей і пропозицій, які містяться в МПДОНПС.

Це полегшить моніторинг реалізації запланованих заходів. Обов'язково потрібно передбачити особисті зустрічі з представниками місцевої влади та самоврядування, представниками природоохоронних структур та інших зацікавлених сторін.

Необхідно знати, що згідно із Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:

1) підготовка програм соціально-економічного та культурного розвитку сіл, селищ, міст, цільових програм з інших питань самоврядування, подання їх на затвердження ради, організація їх виконання; подання раді звітів про хід і результати виконання цих програм;

2) забезпечення збалансованого економічного та соціального розвитку відповідної території, ефективного використання природних, трудових і фінансових ресурсів.

Отже, для успішного впровадження МПДОНПС насамперед необхідно забезпечити співпрацю із виконавчими органами рад.

Про схвалений місцевою громадою МПДОНПС необхідно повідомити Мінприроди, яке веде облік таких документів та висвітлює цю інформацію на своєму веб-сайті.

20 МОНІТОРИНГ РЕАЛІЗАЦІЇ ЗАХОДІВ МПДОНПС, ЗВІТУВАННЯ

Найкращим варіантом розвитку подій буде продовження роботи основного складу учасників після передачі МПДОНПС місцевій владі. Це дозволить здійснювати моніторинг реалізації заходів і, якщо необхідно, вносити корективи в існуючий план. Економічна, суспільно-політична та екологічна ситуація постійно змінюються. Це може спричинити зміну пріоритетів створеного плану. Не має значення, яку форму продовження діяльності оберуть члени основного складу учасників. Це може бути створення громадської організації, входження до складу екологічних комісій, сформованих місцевими органами влади тощо.

Головне, щоб розпочата під час створення МПДОНПС діяльність була продовжена. Важливо, щоб і надалі зберігалися принципи роботи основного складу учасників:

- максимальна відкритість діяльності;

- постійний взаємний обмін інформацією з місцевою громадськістю;

- вільна участь у засіданнях основного складу учасників;

- рівні права у веденні дискусій для всіх учасників робочих засідань.

Потрібно розуміти, що тільки наявність постійного моніторингу може стимулювати місцеву владу до вживання заходів щодо зміни ситуації. Тому на робочому засіданні основного складу учасників необхідно розробити систему моніторингу реалізації МПДОНПС, яка включає низку заходів.

Система моніторингу може включати й інші положення, в залежності від місцевих умов і пропозицій членів основного складу учасників.

Найбільш поширена періодичність звітування щодо успішності реалізації МПДОНПС - один раз на рік. Результати звітування так само як і результати моніторингу, мають стати об'єктом обговорення розширеного засідання громади.

Про затвердження Методичних рекомендацій з підготовки, погодження та затвердження Місцевих планів дій з охорони навколишнього природного середовища (МПДОНПС)