МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
Н А К А З
N 135 від 05.04.2001
Про недоліки у розслідуванні спалахів інфекційних
і паразитарних хвороб та їх ліквідації
Згідно інформацій облміськсанепідстанцій до МОЗ України у
2000 році зареєстровано 59 спалахів та групових інфекційних і
паразитарних захворювань, що виникли на 22 адміністративних
територіях, під час яких постраждало 1182 особи, переважна частина
- діти. Найбільшу кількість спалахів зареєстровано: у
Дніпропетровській - 6, Донецькій - 5, Київській, Кіровоградській,
Одеській - по 4, Вінницькій, Волинській, Миколаївській,
Луганській, Полтавській областях, м. Києві , АР Крим - по 3,
Житомирській, Львівській, Рівненській, Сумській - по 2,
Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Чернівецькій,
Харківській, Чернігівській - по 1.
Серед зареєстрованих було 4 спалахи дифтерії, 6 - черевного
тифу, 3 - вірусного гепатиту А, 2 - гострих респіраторних
захворювань, 40 - дизентерії, сальмонельозів та інших кишкових
захворювань, 4 випадки групових захворювань у природних вогнищах
кліщового енцефаліту, де захворіла 31 особа.
Причиною виникнення спалахів були грубі порушення санітарного
та протиепідемічного режимів на об'єктах підвищеного епідризику
(лікарнях, дитячих виховних та навчальних закладах тощо), не
достатній контроль якості питної води з джерел централізованого
водопостачання, якістю проведення профілактичних щеплень дітям та
декретованим контингентам.
Аналіз розслідування причин спалахів свідчить про те, що
частина лабораторій, особливо лікувально-профілактичних закладів,
не забезпечена імунобіологічними препаратами, поживними
середовищами, лабораторним склом, необхідними для проведення
діагностичних досліджень у повному обсязі. Внаслідок цього
затримується видача результатів лабораторних досліджень, що
негативно впливає на оперативність та цілеспрямованість проведення
протиепідемічних заходів.
У ряді лікувально-профілактичних закладів до цього часу не
визначені схеми відбору та доставки матеріалу від хворих для
лабораторних досліджень. Розслідуванням групового захворювання
дітей на сальмонельоз у пологовому будинку Києво-Святошинської ЦРЛ
Київської області встановлено, що в журналі обстеження дітей в
обсерваційному відділенні записи не відповідали дійсності. Із 18
дітей, що були записані в журналі матеріал до лабораторії не
надійшов від 8.
На оперативність та якість лабораторних досліджень негативно
впливає неправильне заповнення персоналом
лікувально-профілактичних закладів супровідної документації на
матеріал від хворих. До цього часу в направленнях на дослідження
від хворих, яким діагноз не встановлений або поставлений
попередній діагноз ГКІ, в графі "мета дослідження" вказується "на
дизгрупу" чи "тифопаратифозна група". Це призводить до того, що
матеріал досліджується тільки на шигели та сальмонели, а посіви
для виявлення інших збудників та з'ясування їх етіологічної ролі
лабораторією не проводиться.
Фахівці оперативних підрозділів санепідстанцій при
розслідуванні спалахів недостатньо використовують можливості
лабораторної діагностики і контролю. Пізно залучаються до
розслідування лікарі-бактеріологи обласних санепідстанцій.
Наслідком такої ситуації є те, що у трьох випадках етіологія
групових захворювань на гострі кишкові інфекції не була
встановлена - Київська, Житомирська, Вінницька області.
Лише у 16 з 40 спалахів гострих кишкових інфекцій культури
мікроорганізмів, етіологічних чинників захворювань були направлені
до Центральної санепідстанції МОЗ України для підтвердження та
подальшого вивчення. Жодної культури не надійшло від Київської,
Одеської, Луганської, Полтавської облсанепідстанцій.
Аналіз стану питного водопостачання свідчить, що в Автономній
Республіці Крим та більшості областей є джерела централізованого
господарсько-питного водопостачання, які не відповідають
санітарним нормам через відсутність зон санітарної охорони,
необхідного комплексу очисних споруд та знезаражуючих установок.
Вказані причини, а також порушення технології очистки питної
води, відсутність реагентів, знезаражуючих речовин, аварійний стан
водогонів та водопровідних мереж призводять до того, що населенню
подається неякісна питна вода.
Щорічно в поверхневі водойми України скидається понад 3,5
млрд.м.куб. стічних вод, з яких близько 60% без очищення, або з
очищенням, що не відповідає санітарним нормам. Це призводить до
бактеріального та вірусного забруднення поверхневих джерел
централізованого господарсько-питного водопостачання населення.
З боку спеціалістів державної санепідслужби здійснюється
недостатній контроль за організацією харчування в оздоровчих
закладах. Внаслідок не проводиться необхідний комплекс
профілактичних заходів щодо недопущення виникнення та
розповсюдження харчових отруєнь, групових гострих кишкових
інфекцій. Не проводиться аналіз і погодження перспективних
двотижневих меню харчування з урахуванням кваліфікації кухарів,
наявності холодильного та технологічного обладнання. Мають місце
випадки реалізації заборонених страв, а також продуктів, що швидко
псуються - Одеська, Луганська, Донецька області. Не на належному
рівні проводиться гігієнічна підготовка персоналу дитячих закладів
з питань профілактики харчових отруєнь та гострих кишкових
захворювань. Недостатньо використовуються надані законодавством
права щодо притягнення до адмінвідповідальності порушників
санітарного законодавства.
У школі N 112 м. Києва мав місце спалах дифтерії серед
школярів внаслідок грубих порушень профілактичних щеплень дітей
дошкільного та шкільного віку. При здійсненні планового контролю
щеплень дітей ні лікарі педіатри, ні епідеміологи не запропонували
провести корекцію щеплень. Епідобстеження вогнища проводилось
помічником лікаря-епідеміолога в неповному обсязі (лише в одному
учбовому кабінеті, не перевірено і не вказано статус щепленості
усіх дітей; не проведено серологічне обстеження школярів з
порушенням календаря щеплень для вияснення рівня імунітету і
подальшої імунізації дітей проти дифтерії тощо).
Спалахи вірусного гепатиту А були у Вінницькій,
Івано-Франківській та Львівській областях, під час яких захворіло
понад 130 осіб. Мають місце недоліки в організації і проведенні
заходів по зниженню захворюваності вірусним гепатитом А. Під час
спалаху в с. Опільсько Сокальського району Львівської області
протиепідемічні заходи проводились не в повному обсязі, із
запізненням, їх ефективність була низька.
Санепідслужба області не здійснювала належний контроль за
першочерговими заходами по попередженню захворюваності, зокрема не
приділялося належної уваги держсанепіднагляду за об'єктами
водопостачання.
До цього часу окремі санепідстанції не своєчасно подають
інформацію про виникнення спалахів до Головного санепідуправління
та Центральної санепідстанції МОЗ.
У школі-інтернаті с. Варварів Карлівського району,
Полтавської області спалах дизентерії виник 18.12.2000 року.
Донесення по ньому отримано лише 29.12.2000 року, коли спалах
закінчився 23.12.2000 року.
У донесенні Вінницької облсанепідстанції вказувалось, що у
середній школі с. Кирнасівка Тульчинського району було
зареєстровано 11 хворих школярів, у повторних донесеннях кількість
хворих не вказано, в той же час у пресі було повідомлення про 33
хворих. Постраждалим встановлено заключний діагноз гастрит
внаслідок вживання недоброякісного йогурту. Заключне донесення в
Міністерство охорони здоров'я України не надійшло, у попередніх
донесеннях не вказано причини незадовільної якості молочної
продукції та про вжиті заходи до винуватців.
Ускладнює проведення протиепідемічних заходів у вогнищах
кліщового енцефаліту відсутність відповідної вакцини. У Волинській
області використовуються карти епідеміологічного обстеження хворих
застарілого зразка - ф. N 171/о, що ускладнює аналіз епідситуації
з кліщового енцефаліту.
Ці та інші факти свідчать про те, що окремі головні державні
санітарні лікарі не звертають уваги на своєчасність та якість
донесень, які направляються до Головного санепідуправління та
Центральної санепідстанції МОЗ України.
З метою попередження виникнення спалахів інфекційних
захворювань, пов'язаних з об'єктами підвищеного епідризику та
своєчасного проведення профілактичних і протиепідемічних заходів
Н А К А З У Ю:
1. Головним державним санітарним лікарям АР Крим, областей,
міст Києва і Севастополя, на водному, залізничному та повітряному
транспорті:
1.1. Забезпечити особистий контроль та відповідальність
фахівців санепідустанов за дотриманням порядку подання
позачергових інформацій до Головного санепідуправління та
Центральної санепідстанції МОЗ України, своєчасність і якісність
проведення епідрозслідування, виконання заходів щодо попередження
виявлення та ліквідації епідускладнень.
1.2. При виникненні епідускладнень розглядати питання
санітарного та епідемічного благополуччя населення на засіданнях
комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних
ситуацій.
1.3. До 01.05. забезпечити бактеріологічні лабораторії
апаратурою, обладнанням, поживними середовищами та
імунобіологічними препаратами.
1.4. Забезпечити своєчасне комплексне обстеження об'єктів
підвищеного епідризику з відбором проб для бактеріологічних та
вірусологічних досліджень.
1.5. До 01.06.2001 р. визначити перелік населених пунктів, у
яких склалася критична ситуація з централізованим водопостачанням
населення, спільно з держадміністраціями розробити план
першочергових заходів щодо їх забезпечення населення якісною
питною водою.
1.6. Заборонити експлуатацію безгосподарських водопроводів та
водопроводів, що подають питну воду, яка не відповідає вимогам
держстандарту за бактеріологічними показниками, а також об'єктів,
господарсько-побутові та промислові стоки яких скидаються без
очищення або з очищенням, що не відповідає санітарним нормам,
зокрема поверхневі водойми, особливо в місцях водокористування.
1.7. Не допускати введення в експлуатацію об'єктів та видачу
позитивних заключень на відведення земельних ділянок під
будівництво нових об'єктів без вирішення питань каналізування та
очищення стічних вод.
1.8. Не дозволяти відкриття оздоровчих закладів без
необхідного рівня санітарного забезпечення. Дозвіл на
функціонування оздоровчих закладів видавати тільки при їх повній
готовності, забезпеченості доброякісною питною водою, гарячою
проточною водою харчоблоків, достатньою кількістю холодильного та
технологічного обладнання, кухонного та столового посуду, миючих
та дезінфікуючих засобів, створенні належних умов для дотримання
правил особистої гігієни відпочиваючим та персоналу.
1.9. Щорічно до травня проводити гігієнічне навчання
працівників оздоровчих закладів з питань
санітарно-протиепідемічного режиму з прийняттям заліків.
1.10. Дозвіл на виїзд організованих груп дітей та підлітків
видавати на підставі медичних довідок, а також підтвердження
санепідстанції за місцем розташування оздоровчого закладу про
готовність його до роботи.
1.11. Погоджувати перспективні двотижневі меню з урахуванням
наявності холодильного та технологічного обладнання з керівниками
оздоровчих, дитячих виховних та навчальних закладів.
1.12. У січні-лютому щорічно перевіряти дотримання
температурного режиму у дитячих виховних, навчальних та
лікувально-профілактичних закладах з метою попередження
захворювань на грип та гострі респіраторні захворювання.
1.13. У лютому-березні щорічно здійснювати перевірки стану
підготовки об'єктів підвищеного епідризику до роботи у
весняно-літній період.
1.14. Забезпечити своєчасне та якісне епідобстеження вогнищ
кліщового енцефаліту з занесенням даних у "Карту епідеміологічного
обстеження вогнища інфекційного захворювання" ф.357/о, що
затверджена наказом МОЗ України від 11.07.2000 р. N 160
( v0160282-00 ) "Про затвердження форм облікової та статистичної
документації, що використовується в санітарно-епідеміологічних
закладах".
2. До 01.08.2001 року заступникам начальника Головного
санепідуправління МОЗ України Мухарській Л.М., Ситенку М.А. та
головному лікарю Центральної санепідстанції Некрасовій Л.С.
підготувати до затвердження наказ МОЗ "Про порядок подання
інформації щодо виникнення надзвичайних ситуацій";
Контроль за виконанням наказу покласти на начальника
Головного санепідуправління Бережнова С.П.
Перший заступник Міністра О.О.Бобильова