Вища кваліфікаційна комісія адвокатури при Кабінеті Міністрів України в складі голови Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури Висоцького В.І., заступника голови Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури Єзерської А.О., членів Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури: Авраменка Г.М., Антипченка В.К., Герасько Л.Ю., Будько Н.Г., Верби М.І., Ізовітової Л.П., Ісакова М.Г., Піх І.Б., Бойка П.А., Комарницької О.О., Котелевської К.В., Удовиченка С.В., Маргулян К.Г., Мельнікова О.А., Міщенка В.В., Вишаровської В.К., Павлишина Б.Я., Павлової М.А., Берещенко К.Л., Яроша І.І., Прокопчука В.О., Ромаданової Г.Г., Сергеєвої С.А., Скотаря А.М., Воротінцевої Т.П., розглянувши у відкритому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1 на постанову виконуючого обов'язки голови дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Автономної Республіки Крим Докучаєва В.С. від 31 жовтня 2011 року про відмову в порушенні дисциплінарного провадження відносно адвоката ОСОБА_2,

2 серпня 2012 року ОСОБА_1 звернулася до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України зі скаргою на постанову виконуючого обов'язки голови дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Автономної Республіки Крим Докучаєва В.С. від 31 жовтня 2011 року про відмову в порушенні дисциплінарного провадження відносно адвоката ОСОБА_2.

Вважаючи, що адвокатом ОСОБА_2 були допущені суттєві порушення актів законодавства України, Правил адвокатської етики (n0001699-99) , скаржниця просить вказану постанову скасувати та прийняти рішення про задоволення її первинної скарги.

У скарзі ОСОБА_1 зазначає, що адвокат ОСОБА_2, уклавши із нею договір про надання їй юридичних послуг у цивільній справі, отримавши від неї гонорар в розмірі 3000 грн., неналежно склала та оформила апеляційну скаргу на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим, яким, на її переконання, їй безпідставно відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним заповіту її родича. Скаржниця стверджує, що адвокат ОСОБА_2 під час апеляційного розгляду справи не долучила до матеріалів справи ряд документів, котрі, на погляд скаржниці, переконали б суд у необхідності ухвалення судового рішення на її користь.

Заслухавши доповідача - члена Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури Маргулян К.Г., перевіривши матеріали справи, Вища кваліфікаційна комісія адвокатури вважає, що скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.

Як вбачається із змісту скарги, сама її суть зводиться до оцінки дій та рішень місцевого та апеляційного судів, а вже потім адвоката ОСОБА_2, котра, на погляд скаржниці, була зобов'язана переконати колегію суддів апеляційного суду у тому, що її родич на час складання заповіту на іншу особу у повній мірі не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними, що є підставою для задоволення її первинних позовних вимог.

Встановлено, що 5 березня 2010 року ОСОБА_1 уклала договір із адвокатом ОСОБА_2 про надання їй юридичної допомоги у оскарженні рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим по цивільній справі про визнання заповіту недійсним у апеляційному суді Автономної Республіки Крим та у Верховному Суді України, за що внесла адвокату гонорар в сумі 3000 грн.

Виконуючи взяті на себе зобов'язання, у передбачений Цивільно-процесуальним кодексом України (1618-15) строк ОСОБА_2 від імені клієнта підготувала апеляційну скаргу на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим у вказаній справі, а при розгляді справи апеляційним судом Автономної Республіки Крим брала участь у судових засіданнях поряд із скаржницею.

Враховуючи, що остання була присутня під час ухвалення апеляційним судом Автономної Республіки Крим рішення, яке її не задовольнило, а також те, що довіреності на подання касаційної скарги на ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим ОСОБА_1 адвокату ОСОБА_2 не видала, виходячи із принципу диспозитивності, ініціатива звернення до касаційної інстанції мала б виходити від сторони у цивільній справі, а не від адвоката, повноваження якого у судовому процесі обмежені договором з клієнтом від 5 березня 2010 року.

З договору, укладеного між адвокатом ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 5 березня 2010 року вбачається, що адвокат ОСОБА_2 повноваженнями щодо звернення із касаційною скаргою на ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим наділена не була.

Що ж стосується повернення гонорару, то дане питання до компетенції регіональних кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури та Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури не входить.

Враховуючи наведене, Вища кваліфікаційна комісія адвокатури, керуючись п.п. 10, 10-1, 20 - 23-1 Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури (155/93) ,

1. Скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

2. Постанову виконуючого обов'язки голови дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Автономної Республіки Крим від 31 жовтня 2011 року про відмову в порушенні дисциплінарного провадження відносно адвоката ОСОБА_2 - залишити без змін.