НАЦІОНАЛЬНА СЛУЖБА ПОСЕРЕДНИЦТВА І ПРИМИРЕННЯ
Р І Ш Е Н Н Я
N 08/10 від 18.10.2001

Про колективний трудовий спір між найманими працівниками відкритого акціонерного товариства "Луцька взуттєва фабрика" та правлінням відкритого акціонерного товариства "Луцька взуттєва фабрика"

( Із змінами, внесеними згідно з Рішенням НСПП N 10/12 (v0_12299-01) від 11.12.2001 )
28 липня 2000 року Національна служба посередництва і примирення зареєструвала колективний трудовий спір між найманими працівниками відкритого акціонерного товариства "Луцька взуттєва фабрика" та правлінням відкритого акціонерного товариства "Луцька взуттєва фабрика" за N 23/00-В.
Відповідно до положень статті 2 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" (137/98-ВР) Національна служба посередництва і примирення (далі - НСПП) зареєструвала три з чотирьох висунутих найманими працівниками вимог:
1) негайно виплатити заборгованість із заробітної плати;
2) привести заробітну плату у відповідність до галузевої тарифної угоди;
3) створити умови праці у відповідності до санітарних вимог та правил техніки безпеки.
Примирні процедури, в тому числі і трудовий арбітраж, рішення якого (протокол N 4 від 17 серпня 2000 року) за попередньою домовленістю сторін мало обов'язковий характер, правління відкритого акціонерного товариства "Луцька взуттєва фабрика" (далі - ВАТ "Луцька взуттєва фабрика"), як представник власника, не виконало.
Відповідно до частини третьої статті 16 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" (137/98-ВР) представницький орган найманих працівників ВАТ "Луцька взуттєва фабрика" спільно з профспілковим комітетом фабрики звернувся по сприяння у вирішенні цього колективного трудового спору до Національної служби посередництва і примирення (наш вх. N 08-05/2678 від 08.10.2001 року).
Національна служба посередництва і примирення в межах повноважень, визначених Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" (137/98-ВР) та Положенням про Національну службу посередництва і примирення, затвердженим Указом Президента України від 17 листопада 1998 року N 1258/98 (1258/98) , із змінами, внесеними Указом Президента України від 30 грудня 2000 року N 1393/2000 (1393/2000) , розглянула матеріали колективного трудового спору між найманими працівниками ВАТ "Луцька взуттєва фабрика" та правлінням ВАТ "Луцька взуттєва фабрика" і встановила наступне.
Колективний трудовий спір на фабриці спричинений значними недоліками в організації виробничого процесу, неефективним витрачанням коштів, що призвело підприємство до важкого фінансового стану і виникнення заборгованості із заробітної плати перед найманими працівниками, інших порушень трудового законодавства.
З травня 2001 року на фабриці припинено виробничий процес, бізнес-план відсутній, а переважна більшість працівників (до праці залучено близько 20 % із 526 чол.) не працює у зв'язку з простоями з вини адміністрації ВАТ "Луцька взуттєва фабрика" , оплата за які всупереч положенням статті 113 Кодексу законів про працю України (322-08) не здійснюється. Починаючи з березня 2001 року, адміністрація ВАТ Луцька взуттєва фабрика" навіть не нараховує найманим працівникам належні їм до виплати суми.
За період з початку року і станом на 01.09.2001 року фінансові показники не обліковані, чим порушено статтю 18 Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) та положення розділу 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14) .
Претензійно-позовну роботу по стягненню дебіторської заборгованості адміністрація ВАТ "Луцька взуттєва фабрика" не здійснює. Так, станом на 01.10.2001 року дебіторська заборгованість дочірніх підприємств перед ВАТ "Луцька взуттєва фабрика" по внутрішніх розрахунках становить 362197,4 грн. в т.ч.:
- дочірньої філії "Чоботар ЛВФ" - 217774,7 грн.;
- дочірньої філії "Торговий дім ЛВФ" - 9195,98 грн.;
- дочірньої філії "Сервіс-центр ЛВФ" - 117601,22 грн.;
- дочірньої філії "Взуття ЛВФ" - 16614,20 грн.;
- магазину - 1013,30 грн.
Дебіторська заборгованість по орендній платі (оренда приміщень) за цей період становить 25407,89 грн., за продані основні засоби та здачу майна в оренду - 59971,29 грн.
Кредиторська заборгованість на підприємстві значно перевищує дебіторську і станом на 01.06.2001 року вона становила 2546966 грн., в т.ч.:
- по розрахунках із Пенсійним фондом України - 846096,92 грн.;
- по розрахунках по податку на додану вартість - 266154,23 грн.;
- по інших кредитних довгострокових зобов'язаннях (платежі до бюджету) - 177432,2 грн.;
- по виданих короткострокових векселях - 267987,75 грн.;
- по короткострокових кредитах "Укрсоцбанку" - 100000 грн.;
- по розрахунках по пенях і штрафах - 889295,02 грн.
Результатом діяльності ВАТ "Луцька взуттєва фабрика" за 5 місяців поточного року з врахуванням минулих періодів є збиток у розмірі 7,5 млн.грн., що вдвічі перевищує розмір статутного капіталу.
( Абзац дванадцятий в редакції Рішення НСПП N 10/12 (v0_12299-01) від 11.12.2001 )
З моменту реєстрації колективного трудового спору загальна сума заборгованості із виплати заробітної плати зросла з 599,7 тис. грн. до 1003,2 тис. грн. (без суми заробітної плати за червень - вересень поточного року), тобто на 67,2 відсотка.
Порушення вимог господарського законодавства з боку правління і спостережної ради призвело до фактичного відсторонення від участі в управлінні товариством його найвищого органу управління - загальних зборів акціонерів.
Зокрема, не забезпечується дотримання вимог статті 45 Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) та Статуту товариства щодо періодичності та термінів скликання загальних зборів акціонерів. При цьому 33,61% акцій товариства належать працівникам підприємства. Останні збори акціонерів ВАТ "Луцька взуттєва фабрика" відбулися ще в червні 2000 року, хоча підпунктом 6.6 Статуту встановлено, що збори скликаються не рідше одного разу на рік і не пізніше, як протягом 4-х місяців після закінчення фінансового року.
Статут ВАТ "Луцька взуттєва фабрика", зареєстрований розпорядженням виконкому Луцької міської ради від 19 липня 2000 року N 262-рв, містить положення, що суперечать статті 41 Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) . Так, відповідно до підпункту 6.16 Статуту до компетенції спостережної ради віднесено затвердження умов оплати праці посадових осіб товариства та його дочірніх підприємств, а також затвердження будь яких договорів, розмір яких перевищує 5% статутного фонду, хоча відповідно до статті 41 вищезазначеного Закону такі функції є компетенцією загальних зборів акціонерів і Законом встановлено, що "Повноваження зборів не можуть бути передані іншим органам товариства".
Товариство не забезпечило належний бухгалтерський облік виробничо-фінансової діяльності та достовірність статистичної звітності, чим порушило статтю 18 Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) та положення розділу 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-12) , статті 18 Закону України "Про державну статистику" (2614-12) .
З початку червня 2001 року записи до головної книги товариства взагалі не вносились, а баланс підприємства, статистичні звіти, які надавались обласному управлінню статистики, містять недостовірну інформацію.
Зокрема, у звіті 1-ПВ (заборгованість) за вересень поточного року заборгованість із заробітної плати занижено на суму близько 200 тис. грн., а суму фактично виплаченої заробітної плати, навпаки, завищено у 5,5 раза.
Встановлено, що 7 листопада 2000 року на підприємстві укладений і затверджений на конференції трудового колективу колективний договір, який не пройшов повідомної реєстрації у виконкомі Луцької міської ради, чим порушено норми статті 15 Кодексу законів про працю України (322-08) та Положення про порядок повідомної реєстрації галузевих і регіональних угод, колективних договорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 квітня 1994 року N 225 (225-94-п) .
Працівникам ВАТ не забезпечені умови праці відповідно до санітарних вимог та правил техніки безпеки. Припис відділу охорони праці від 21.08.2000 року N 00-06-02/16 виконано частково. Перешкодою до виконання всіх пунктів припису є відсутність коштів.
Всі вищенаведені факти стали основними чинниками виникнення розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин у ВАТ "Луцька взуттєва фабрика".
Виходячи із результатів аналізу причин виникнення колективного трудового спору та враховуючи результати аналізу економічного стану ВАТ "Луцька взуттєва фабрика", керуючись статтею 3 Указу Президента України від 7 травня 2001 року N 292/2001 (292/2001) "Про невідкладні заходи щодо погашення заборгованості із заробітної плати", Національна служба посередництва і примирення ВИРІШИЛА:
1. Рекомендувати правлінню ВАТ "Луцька взуттєва фабрика":
1.1. скласти за погодженням із представницьким органом найманих працівників та профкомом ВАТ "Луцька взуттєва фабрика" в десятиденний строк графік погашення заборгованості із заробітної плати до 1 січня 2002 року, що відповідатиме положенням Указу Президента України від 7 травня 2001 року N 292/2001 (292/2001) "Про невідкладні заходи щодо прискорення погашення заборгованості із заробітної плати" та затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2001 року N 152-р (152-2001-р) Заходам щодо реалізації Концепції дальшого реформування оплати праці в Україні, схваленої Указом Президента України від 25 грудня 2000 року N 1375 (1375/2000) , з урахуванням необхідності компенсації втрати частини заробітку у зв'язку з порушенням термінів виплати;
1.2. вжити невідкладних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості в порядку, визначеному чинним законодавством України, в тому числі з власних 4-х дочірніх підприємств, спрямувавши отримані кошти на погашення заборгованості із заробітної плати;
1.3. вжити заходів щодо задоволення вимог найманих працівників ВАТ "Луцька взуттєва фабрика" по забезпеченню умов праці відповідно до санітарних норм та правил техніки безпеки;
1.4. вжити невідкладних заходів щодо приведення статутних документів ВАТ "Луцька взуттєва фабрика" у відповідність із чинними законодавчими та нормативно-правовими актами України та забезпечення прав акціонерів, в т.ч. акціонерів-найманих працівників ВАТ "Луцька взуттєва фабрика", що істотно вплине на стан соціальнотрудових відносин у товаристві.
2. Рекомендувати Волинській обласній державній адміністрації та Луцькому міському голові відповідно до вимог статей 24 та 25 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" (586-14) та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) забезпечити реалізацію державних гарантій працівникам ВАТ "Луцька взуттєва фабрика" у сфері праці та сприяння правлінню ВАТ "Луцька взуттєва фабрика" у забезпеченні виконання рішення трудового арбітражу від 17 серпня 2000 року.
3. Рішення Національної служби посередництва і примирення направити для розгляду Волинській обласній державній адміністрації, Луцькому міському голові, представницькому органу найманих працівників ВАТ "Луцька взуттєва фабрика", правлінню ВАТ "Луцька взуттєва фабрика", відділенню Національної служби посередництва і примирення у Волинській області.
4. Відділенню Національної служби посередництва і примирення у Волинській області забезпечити сприяння вирішенню колективного трудового спору (конфлікту) між найманими працівниками ВАТ "Луцька взуттєва фабрика" та правлінням ВАТ "Луцька взуттєва фабрика" в межах повноважень, визначених Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" (137/98-ВР) та Положенням про Національну службу посередництва і примирення, затвердженим Указом Президента України від 17 листопада 1998 року N 1258/98 (1258/98) , зі змінами, затвердженими Указом Президента України від 30 грудня 2000 року N 1393/2000 (1393/2000) .
5. Відповідно до частини четвертої статті 16 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" (137/98-ВР) рекомендації Національної служби посередництва і примирення щодо вирішення колективного трудового спору між найманими працівниками ВАТ "Луцька взуттєва фабрика" та правлінням ВАТ "Луцька взуттєва фабрика" повинні бути розглянуті у семиденний строк і про прийняте рішення повинні бути проінформовані сторони колективного трудового спору та Національна служба посередництва і примирення.
Голова Національної служби
посередництва і примирення
Руденко В.М.