Аналіз стану забезпечення трудових, соціально-економічних прав і гарантій працівників бюджетної сфери виявив низку проблемних питань, які потребують невідкладного вирішення.

Переважна більшість порушень прав працівників обумовлена щорічним обмеженням обсягів бюджетного фінансування на забезпечення гарантій, встановлених законодавством України.

Сьогодні фінансування соціальних статей видатків у бюджетних галузях, у т.ч. органів державного управління, здійснюється в обсягах, менших в 1,5 - 15 разів ніж передбачено законодавством, що свідчить про застосування залишкового принципу розподілу видатків на ці сфери. Такий підхід призводить до:

вкрай низького рівня заробітної плати працівників бюджетної сфери (розмір посадового окладу (тарифної ставки) працівника I тарифного розряду ЄТС (1298-2002-п) на 25,7% менший за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2013 року на рівні 1147 гривень, а заробітна плата працівників органів виконавчої влади (оклади державних службовців IV - VII категорії) - на рівні мінімальної заробітної плати як за некваліфіковану працю);

постійної загрози виникнення заборгованості з виплати заробітних плат та стипендій, а також з розрахунків за комунальні послуги;

призупинення реалізації або недофінансування пільг та гарантій, встановлених законодавством України для працівників освіти, охорони здоров'я, культури (для працівників сфери соціального захисту вони взагалі не передбачені);

невиконання вимог законодавства щодо перерахунку первинним профспілковим організаціям коштів на культурно-масову, фізкультурну, оздоровчу роботу, а також гарантованих видатків на здійснення заходів, спрямованих на безпеку праці, збереження життя і здоров'я працівників;

постійного зростання рівня виробничого травматизму, у тому числі зі смертельними наслідками, зокрема соціально-культурна сфера, за даними Держгірпромнагляду, входить до четвірки найбільш травмонебезпечних галузей економіки.

Не врегульовано питання підвищення заробітної плати як основного джерела доходів працюючих до законодавчо гарантованого рівня, уніфікації тарифних та інших умов оплати праці з метою забезпечення об'єктивної оцінки трудової діяльності працівників різних галузей залежно від складності, кваліфікації та умов праці.

Низький рівень заробітної плати та забезпечення соціальних гарантій працівників бюджетної сфери у містах, районах, селах стримує залучення висококваліфікованого кадрового потенціалу, підвищення його професійного рівня. Це особливо характерно для місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, де розміри заробітної плати не переглядалися понад чотири роки.

Враховуючи зазначене, ФПУ та всеукраїнські профспілки бюджетної сфери цілеспрямовано домагаються забезпечення трудових, соціально-економічних прав і гарантій працівників.

Внаслідок солідарних дій наприкінці 2012 року вдалося домогтися виправлення ситуації, яка склалася із затримкою виплати заробітної плати працівникам бюджетної сфери; не допустити прийняття розробленого Мінсоцполітики України недосконалого проекту Методики віднесення посад працівників бюджетної сфери до певних розрядів Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери (1298-2002-п) , застосування якої негативним чином вплинуло б на рівень доходів працівників бюджетних галузей.

До Генеральної угоди на 2010 - 2012 роки (n0006120-10) внесено норму щодо забезпечення скорочення грошового розриву між посадовим окладом (тарифною ставкою) працівника I тарифного розряду Єдиної тарифної сітки та мінімальною заробітною платою.

У результаті непростих переговорів та консультацій між представниками Уряду та профспілок 27 березня 2013 року на засіданні Кабінету Міністрів України прийнято постанову "Про підвищення оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" (197-2013-п) , відповідно до якої забезпечено виконання зазначеної вище норми Генеральної угоди на 2010 - 2012 роки та не допущено збільшення грошового розриву між цими показниками. Крім того, зазначеною постановою передбачено наступне: Міністерству соціальної політики, Міністерству фінансів, Міністерству охорони здоров'я, Міністерству освіти і науки, Міністерству культури за участю професійних спілок бюджетної сфери щокварталу розглядати результати виконання зведеного бюджету за попередній квартал та вносити пропозиції щодо підвищення заробітної плати працівників бюджетної сфери, у тому числі державних службовців, зменшення грошового розриву між посадовим окладом (тарифною ставкою) працівника 1 тарифного розряду Єдиної тарифної сітки та мінімальною заробітною платою за наявності можливостей зведеного бюджету.

Докладна інформація про стан забезпечення трудових, соціально-економічних прав і гарантій працівників бюджетної сфери та солідарні дії профспілок на їх захист додається.

З метою підвищення рівня забезпечення встановлених законодавством прав і гарантій працівників бюджетної сфери президія Федерації професійних спілок України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Узяти до відома, що 27 березня 2013 року на засіданні Кабінету Міністрів України прийнято рішення про підвищення розміру посадового окладу працівника першого тарифного розряду з 1 січня 2013 року до 852 гривень.

2. Керівництву ФПУ спільно з всеукраїнськими профспілками працівників бюджетної сфери домагатися:

- перегляду соціальних стандартів та їх фінансового забезпечення на основі моніторингу виконання Державного бюджету України за підсумками I кварталу 2013 року, як це передбачено п. 9 прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" (5515-17) ;

- забезпечення проведення щоквартальних консультацій з метою вироблення узгоджених пропозицій щодо підвищення в 2013 році розміру базового тарифного розряду ЄТС (1298-2002-п) для їх внесення на розгляд Уряду;

- при внесенні змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" (5515-17) збільшення видатків на освіту, охорону здоров'я, культуру, соціальну сферу та інші галузі бюджетної сфери в законодавчо встановлених обсягах:

1) для поступового забезпечення виконання норм статті 6 Закону України "Про оплату праці" (108/95-ВР) та статті 96 Кодексу законів про працю України (322-08) щодо відповідності розміру посадового окладу працівника першого тарифного розряду Єдиної тарифної сітки (1298-2002-п) мінімальній заробітній платі;

2) забезпечення оплати праці працівників органів державного управління відповідно до статті 33 чинного Закону України "Про державну службу" (4050-17) (з урахуванням премій, надбавок за високі досягнення у праці та виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників тощо, а також виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань);

3) на покриття видатків за захищеними статтями;

- впровадження з 2014 року Закону України "Про державну службу" (4050-17) в повному обсязі;

- прийняття постанов Кабінету Міністрів України, у яких би визначався механізм реалізації положень статті 29 Закону України "Про культуру" (2778-17) щодо забезпечення гарантій оплати і стимулювання праці працівників у сфері культури;

- виділення додаткових асигнувань на оплату праці медичних працівників відповідно до рішень Уряду, пов'язаних з реформуванням галузі охорони здоров'я;

- законодавчого встановлення державних гарантій та пільг для працівників соціальної сфери на рівні інших бюджетних галузей;

- внесення зміни до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (1282-12) щодо збільшення межі грошових доходів населення, які підлягають індексації, до не менш ніж двократного розміру прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення, а також встановлення більш справедливого порядку індексації заробітної плати в умовах її перегляду (підвищення);

- скасування п. 14 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530 (530-2008-п) "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", згідно з яким встановлено протиправну норму: пільги, компенсації та гарантії, на які відповідно до законів мають право окремі категорії працівників бюджетних установ, надаються за умови, якщо розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом із середньомісячним сукупним доходом пільговика за попередні шість місяців не перевищує 900 гривень;

- законодавчого врегулювання окремих питань призначення та виплати пенсій за вислугу років, зокрема щодо застосування при переході з пенсії за вислугу років на пенсію за віком порядку визначення заробітку, який застосовується при переході з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, а також призначення та виплати пенсії за вислугу років для працюючих за сумісництвом;

- внесення змін до законів України щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення працівників бюджетної сфери, зокрема шляхом встановлення доплат до пенсій за рахунок коштів Державного бюджету, запровадження професійних та додаткових пенсійних систем тощо;

- внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 12.03.2012 № 333 (z0456-12) "Про затвердження Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету" стосовно включення обов'язкових видатків на заходи з охорони праці;

- реалізації в установах бюджетної сфери необхідного комплексу заходів профілактики виробничого травматизму і захворюваності працівників, забезпечення їх конституційних прав на безпечні та здорові умови праці.

3. Представникам профспілкової сторони під час переговорного процесу з укладення Генеральної угоди на 2013 - 2015 роки у постійно діючій тристоронній робочій групі з проведення консультацій на всіх стадіях бюджетного процесу в рамках роботи над формуванням проекту Державного бюджету України на 2014 рік домагатися забезпечення розміру тарифної ставки (посадового окладу) працівника I тарифного розряду ЄТС (1298-2002-п) на рівні мінімальної заробітної плати.

4. Розмістити постанову на офіційному веб-порталі ФПУ.

5. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови ФПУ Кондрюка С.М.

Додаток 

до постанови 

президії ФПУ 

28.03.2013 № П-17-2

Аналіз видатків для забезпечення функціонування бюджетної сфери свідчить про наявність стереотипу її сприйняття як другорядної, адже фінансування цих галузей здійснюється не відповідно до норм чинного законодавства, а за залишковим принципом при формуванні бюджету.

Видатки на фінансування окремих галузей бюджетної сфери мають законодавчо встановлені рамки, зокрема:

- Фінансування освіти - пункт 2 статті 61 Закону України "Про освіту" (1060-12) :

"Держава забезпечує бюджетні асигнування на освіту в розмірі не меншому десяти відсотків національного доходу, а також валютні асигнування на основну діяльність.".

__________

Примітка.

відповідно до листа Міністерства економіки України від 21.02.2007 № 61-25/146 прогнозне співвідношення між національним доходом та валовим внутрішнім продуктом становить 98,5%

- Фінансування науки - абзац 3 статті 34 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1977-12) :

"Держава забезпечує бюджетне фінансування наукової та науково-технічної діяльності (крім видатків на оборону) у розмірі не менше 1,7 відсотка валового внутрішнього продукту України.

Видатки на наукову і науково-технічну діяльність є захищеними статтями видатків Державного бюджету України.".

- Фінансування охорони здоров'я - частина 2 статті 12 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" (2801-12) :

"Державна політика охорони здоров'я забезпечується бюджетними асигнуваннями в розмірі, що відповідає її науково обґрунтованим потребам, але не менше десяти відсотків національного доходу.".

Водночас сьогодні немає законодавчо встановленого мінімуму фінансування з державного бюджету культури. Так, наприклад, чинним до 2010 року Законом України "Основи законодавства про культуру" (2117-12) такий мінімальний обсяг видатків на культуру був встановлений у розмірі 8% національного продукту, але він жодного разу не був виконаний. На жаль, законодавчо не встановлено рівень фінансування видатків на систему соціального захисту населення.

Критичну ситуацію у функціонуванні державних органів спричиняє відсутність встановленого законодавчого мінімуму їх фінансування з державного бюджету. Так, з 2008 року на їх утримання виділяється 35 - 40% від бюджетного запиту. Майже повністю відсутні кошти на відрядження, зв'язок, Інтернет, канцтовари, оргтехніку тощо.

Обсяги видатків зведеного бюджету України на фінансування освіти, науки, охорони здоров'я та культури за період 2009 - 2012 років наведено нижче в діаграмі.

Через недостатнє фінансування галузей бюджетної сфери періодично виникає складна ситуація із забезпеченням своєчасної виплати заробітних плат та стипендій, а також з розрахунками за комунальні послуги. Так, на кінець минулого року обмеженість у фінансуванні призвела до виникнення заборгованості з виплати заробітної плати працівникам бюджетних галузей та створила перешкоди в створенні умов для забезпечення діяльності бюджетних установ.

Як результат недостатнього фінансування та відсутності дієвого механізму забезпечення коштами - не виконуються наступні важливі норми: стаття 44 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" (1045-14) , стаття 250 Кодексу законів про працю України (322-08) (щодо відрахування роботодавцем первинній профспілковій організації коштів на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу) та стаття 19 Закону України "Про охорону праці" (2694-12) (щодо передбачення видатків на охорону праці).

Своєрідним прикладом соціальної нерівності є дискримінація оплати праці працівників бюджетної сфери, що триває ще з 2008 року (рішенням Уряду від 25.10.2008 з 1 грудня 2008 року заморожено розмір тарифної ставки (окладу) працівників першого тарифного розряду за ЄТС (1298-2002-п) для обрахунку посадових окладів бюджетників). Таким чином, розмір посадового окладу (тарифної ставки) працівника першого тарифного розряду за ЄТС, внаслідок прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 25.10.2008 № 939 (939-2008-п) залишився нижчим від розміру визначеної законом мінімальної заробітної плати. Тим самим повністю розбалансовано систему оплати праці працівників за Єдиною тарифною сіткою, оскільки свого часу введення ЄТС мало на меті встановлення оптимальної диференціації тарифних ставок і посадових окладів з урахуванням складності й відповідності виконуваних робіт.

У рамках формування проекту Державного бюджету України на 2013 рік (5515-17) впродовж 2012 року велися переговори з урядовою стороною щодо розмірів соціальних стандартів та гарантій, у тому числі й посадового окладу працівника першого тарифного розряду ЄТС (1298-2002-п) .

Позиція Кабінету Міністрів України, підтримана профспілковою стороною, передбачала зростання у 2013 році тарифної ставки (посадового окладу) працівника I тарифного розряду ЄТС в середньому за рік на 18,3% та була запротокольована 27 липня 2012 року за підсумками засідання Спільної робочої Комісії повноважних представників Сторін власників і профспілок з ведення колективних переговорів. Крім того, відповідно до протокольних домовленостей ріст прожиткового мінімуму для працездатних осіб та мінімальної заробітної плати планувався на рівні 8,7%, а зменшення грошового розриву між розмірами тарифної ставки (посадового окладу) працівника I тарифного розряду ЄТС та мінімальної заробітної плати - на 50 грн. впродовж 2013 року.

Натомість у Законі України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" (5515-17) не забезпечено реалізації зазначених вище домовленостей: ріст прожиткового мінімуму для працездатних осіб та мінімальної заробітної плати закладено на рівні 5%.

Впродовж майже всього I кварталу 2013 року залишалося невирішеним питання оплати праці працівників бюджетної сфери за ЄТС в 2013 році.

У результаті непростих переговорів та консультацій між представниками Уряду та профспілок 27 березня 2013 року на засіданні Кабінету Міністрів України прийнято постанову "Про підвищення оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" (197-2013-п) , відповідно до якої забезпечено на мінімально граничному рівні виконання зобов'язань Уряду за Генеральною угодою на 2010 - 2012 роки (n0006120-10) (базовий тарифний розряд за ЄТС з 1 січня 2013 року встановлено на рівні 852 грн.), чим не допущено збільшення грошового розриву між посадовим окладом (тарифною ставкою) працівника I тарифного розряду Єдиної тарифної сітки та мінімальною заробітною платою. Крім того, зазначеною постановою передбачено наступне: Міністерству соціальної політики, Міністерству фінансів, Міністерству охорони здоров'я, Міністерству освіти і науки, Міністерству культури за участю професійних спілок бюджетної сфери щокварталу розглядати результати виконання зведеного бюджету за попередній квартал та вносити пропозиції щодо підвищення заробітної плати працівників бюджетної сфери, у тому числі державних службовців, зменшення грошового розриву між посадовим окладом (тарифною ставкою) працівника 1 тарифного розряду Єдиної тарифної сітки та мінімальною заробітною платою за наявності можливостей зведеного бюджету.

Ще більші проблеми існують в оплаті праці державних службовців середньої ланки та працівників закладів соціального захисту у зв'язку з відтермінуванням введення в дію Закону України "Про державну службу" (4050-17) до 1 січня 2014 року.

Збільшення в 2013 році видатків на оплату праці державних службовців обласного та районного рівнів не вирішило проблему їх оплати праці.

Сьогодні посадові оклади державних службовців IV - VII категорії мають рівень мінімальної заробітної плати, як за просту, некваліфіковану працю.

Незважаючи на те, що статтею 33 Закону України "Про державну службу" (3723-12) передбачено, що скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення посадових окладів, надбавок до них та фінансування інших, передбачених цим Законом, гарантій, пільг і компенсацій, спостерігається невиплата державним службовцям премій, надбавок за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплат за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інших надбавок і доплат, а також виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, що призводить до звернення державних службовців до судів з метою захисту своїх прав.

Такий підхід до формування заробітної плати працівників органів державного управління є дискримінаційним та призвів до того, що середня заробітна плата у спеціалістів органів виконавчої влади, кількість яких складає 74% від загальної чисельності державних службовців, є критично низькою та знаходиться на рівні 2008 р. (у 2008 р. - 1750 грн., на 01.12.2012 - 1800 грн. при середній заробітній платі в Україні в 2008 р. - 1790 грн., в 2012 році - 2999 грн.). Таке становище є підґрунтям для зниження престижності державної служби та рівня ефективності державної влади.

Ще однією проблемою є те, що наслідком низьких заробітних плат працівників бюджетної сфери є низькі пенсії.

Свого часу ФПУ вдалося домогтися недопущення включення положень, що передбачають призупинення дії чинних актів законодавства, до проектів Держбюджетів попередніх років, тим самим не допустити прийняття на законодавчому рівні дискримінаційних норм.

Незважаючи на те, що у своїх пропозиціях до проекту Держбюджету України на 2013 рік ФПУ акцентувала увагу на необхідності фінансування державних гарантій стосовно надання соціальних пільг у повному обсязі, Законом України "Про Державний бюджет на 2013 рік" передбачено призупинення та обмеження фінансування низки норм законів, якими визначено конкретизовані соціальні гарантії окремим категоріям осіб, зокрема:

- постраждалим від Чорнобильської катастрофи - в частині соціального захисту, компенсацій та пільг, надання житлових приміщень, доплат, додаткових та державних пенсій;

- дітям війни - в частині надання пільг та фінансової підтримки;

- працівникам міліції та прокуратури - в частині матеріального та соціального забезпечення (житло, надання пільг в оплаті комунальних послуг тощо);

- медичним працівникам (ст. 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я (2801-12) ) - в частині соціальних пільг та забезпечення трудових прав, тим самим другий рік поспіль значно обмежено трудові права і соціальні гарантії працівників закладів охорони здоров'я, що в умовах реформування галузі створює додаткове напруження в трудових колективах;

- ветеранам війни та праці - в частині надання пільг (медобслуговування, оплата комунальних послуг, безоплатний проїзд, забезпечення житлом).

Законодавством України передбачено встановлення гарантій педагогічним, медичним працівникам, працівникам культури в сільській місцевості та селищах міського типу, а також пенсіонерам з їх числа на забезпечення їх безоплатним користуванням житлом з опаленням та освітленням (частина 5 статті 29 Закону України "Про культуру" (2778-17) , пункт "ї" статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я (2801-12) , п. 4 статті 57 Закону України "Про освіту" (1060-12) ). Слід зазначити, що законодавчо не встановлені державні гарантії та пільги працівникам соціального захисту, що є дискримінаційним фактором та потребує вирішення.

Реалізація цих гарантій здійснюється шляхом щорічного відшкодовування витрат на зазначені цілі за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню та з урахуванням величини отриманих ними середньомісячних доходів.

Відповідно до п. 14 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 530 (530-2008-п) "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" пільги, компенсації та гарантії, на які згідно із законами мають право окремі категорії працівників бюджетних установ, надаються за умови, якщо розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом із середньомісячним сукупним доходом пільговика за попередні шість місяців не перевищує 900 гривень.

Із запровадженням змін індексації грошових доходів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 № 526 (526-2012-п) "Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення" значно погіршено умови індексації заробітної плати працівників у випадках її підвищення, а також позбавлено певну частину студентів та учнів, зокрема першокурсників, права на встановлення стипендії в розмірах з урахуванням вищезазначених сум індексації.

Після звернення Профспілки працівників освіти і науки України до ФПУ, Уряду, Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України з вимогою щодо скасування вищезазначених змін з метою захисту прав працівників і студентів, 25 липня 2012 р. Урядом було прийнято постанову "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2008 р. № 165" № 703 (703-2012-п) , згідно з якою до "базового" рівня стипендії включається відповідна сума індексації, тобто всі студенти вищих навчальних закладів та учні професійно-технічних навчальних закладів, незалежно від того, коли прийняті на навчання до навчальних закладів, в межах освітньо-кваліфікаційного рівня, за яким навчаються, отримуватимуть однакові стипендії.

Механізм розрахунку індексації доходів громадян потребує значного вдосконалення та реформування з тим, щоб громадяни отримували належне відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг. Необхідно врегулювати цей механізм шляхом внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (1282-12) та до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (1078-2003-п) "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення".

Згідно із Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індексації підлягають грошові доходи населення у межах одного прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп. На момент запровадження цієї норми у 2003 р. величина прожиткового мінімуму в розрахунку на працездатну особу складала 80% від розміру середньої заробітної плати в Україні. Це забезпечувало досить високий рівень захисту купівельної спроможності заробітної плати працівників в умовах зростання споживчих цін і тарифів.

У 2012 р. співвідношення прожиткового мінімуму до середньої заробітної плати в Україні становило 40%. Таким чином, частина середньої заробітної плати, що підлягає індексації, зменшилася у 2 рази, що не дозволяє підтримувати купівельну спроможність низькооплачуваних категорій працівників бюджетної сфери та загострює проблему розшарування населення за грошовими доходами.

У зв'язку з цим виникає необхідність внести зміни до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" щодо збільшення межі грошових доходів громадян, які підлягають індексації, до не менш ніж двократного розміру прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19 січня 2011 р. № 29-р (29-2011-р) схвалено Концепцію удосконалення оплати праці працівників бюджетної сфери, відповідно до якої передбачено розроблення Методики віднесення посад працівників бюджетної сфери до певних розрядів Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери (1298-2002-п) (далі - Методика).

Міністерством соціальної політики України розроблено проект Методики, який, на жаль, є недосконалим, зокрема в частині неможливості однозначного підходу фахівців при застосуванні проекту для визначення розряду працівника (тим самим ефект "ручного управління" цим проектом не вирішується), зниження тарифних розрядів за певними посадами працівників бюджетної сфери тощо. Водночас проект Методики не дає відповіді на запитання - чи відбудеться підвищення питомої ваги посадового окладу для працівників бюджетної сфери.

На вирішення нагальних проблем галузей бюджетної сфери щодо забезпечення трудових, соціально-економічних прав і гарантій працівників ФПУ спільно з всеукраїнськими профспілками працівників бюджетної сфери було здійснено наступний комплекс заходів:

- неодноразово направлялися звернення до Прем'єр-міністра України М.Я. Азарова, Віце-прем'єр-міністра - Міністра соціальної політики України С.Л. Тігіпка, Міністерства фінансів України, Кабінету Міністрів України щодо необхідності належного забезпечення фінансування галузей бюджетної сфери, у т.ч. шляхом внесення змін до Закону України про Державний бюджет України в частині збільшення обсягів фінансування галузей бюджетної сфери до розмірів, які б гарантували їх нормальне функціонування, та виконання норм чинного законодавства щодо трудових, соціально-економічних прав та інтересів працівників і осіб, які навчаються, впродовж останніх років;

- конкретні пропозиції щодо вирішення нагальних проблем бюджетної сфери було включено до пакету документів з пропозиціями профспілок до документів загальнонаціонального значення, зокрема до Послання Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України, Національного плану дій на 2013 рік (128/2013) , Програми діяльності Кабінету Міністрів України, Основних напрямів бюджетної політики України та Державного бюджету України;

- під час участі в роботі над проектом Державного бюджету України на 2013 рік профспілки наполягали на необхідності суттєвого скорочення впродовж 2013 р. грошового розриву між розмірами мінімальної заробітної плати та тарифної ставки (посадового окладу) працівника першого тарифного розряду ЄТС та забезпечення в повному обсязі видатків на оплату праці державних службовців;

- ФПУ разом з Профспілкою працівників державних установ України активно відстоювали позицію запровадження Закону України "Про державну службу" (3723-12) в повному обсязі, для чого велися численні консультації, переговори з відповідними міністерствами та відомствами, профспілками неодноразово направлялися звернення до керівництва держави щодо забезпечення запровадження з 1 січня 2013 року норм розділу VI "Оплата праці, заохочення і соціальні гарантії державного службовця" (4050-17) Закону України "Про державну службу". Також це питання порушувалося представником профспілок на засіданнях Уряду. На жаль, Парламентом відтерміновано до 1 січня 2014 р. введення в дію зазначеного Закону;

- з метою підвищення розміру базового тарифного розряду за ЄТС (1298-2002-п) в 2013 р. та недопущення погіршення матеріального становища працівників бюджетної сфери, у тому числі працівників органів виконавчої влади, та запобігання збільшенню грошового розриву між розмірами мінімальної заробітної плати та базовим тарифним розрядом за ЄТС, у т.ч. щодо необхідності якнайшвидшого прийняття постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери", неодноразово направлялися звернення до Кабінету Міністрів України та Міністерства соціальної політики України. Проте відповіді мали лише формальний характер. Тому з метою забезпечення соціально-економічних прав працівників бюджетної сфери до Прем'єр-міністра України М.Я. Азарова 11 березня 2013 р. надіслано спільне звернення Голови ФПУ Ю.М. Кулика та голів всеукраїнських профспілок працівників бюджетної сфери з проханням підтримати позицію профспілок щодо якнайшвидшого вирішення питання перегляду розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника I тарифного розряду Єдиної тарифної сітки в 2013 р. та сприяти вирішенню цієї проблеми. У відповідь на звернення профспілок Прем'єр-міністр України М.Я. Азаров доручив Міністру соціальної політики України Н.Ю. Королевській, Міністру фінансів України Ю.В. Колобову, Міністру охорони здоров'я України Р.В. Богатирьовій, Міністру культури України Л.М. Новохатьку, Міністру освіти і науки України Д.В. Табачнику 28 березня 2013 року взяти участь у засіданні президії ФПУ під час розгляду нагальних проблем бюджетної сфери;

- питання необхідності підвищення оплати праці працівників бюджетної сфери в 2013 р. порушувалося під час низки зустрічей Голови ФПУ Ю.М. Кулика, профспілкового активу з керівниками центральних органів виконавчої влади. Слід зазначити, що під час зустрічі Голови ФПУ Ю.М. Кулика з Міністром соціальної політики Н.Ю. Королевською 28 грудня 2012 р. було досягнуто домовленості, що про факти заборгованості профспілки невідкладно повідомлятимуть Міністерству для вжиття рішучих заходів;

- на засіданні СПО об'єднань профспілок 8 січня 2013 р. було розглянуто питання про рівень забезпечення оплати праці працівників бюджетної сфери, у т.ч. і державних службовців. За підсумками такого засідання було направлено спільне звернення ФПУ та всеукраїнських профспілок бюджетної сфери до Прем'єр-міністра України М.Я. Азарова та звернення Голови ФПУ Ю.М. Кулика до Міністра соціальної політики України Н.Ю. Королевської;

- уповноваженим представником всеукраїнських профспілок, їх об'єднань на засіданні Кабінету Міністрів України неодноразово пропонувалося центральним органам виконавчої влади разом із соціальними партнерами знайти шляхи вирішення проблеми підвищення оплати праці працівникам бюджетної сфери;

- 18 березня ц.р. в Будинку спілок відбулась консультативна зустріч керівництва ФПУ та всеукраїнських профспілок бюджетної сфери з представниками Мінсоцполітики, Мінфіну та Мінекономрозвитку і торгівлі з врегулювання проблемних питань оплати праці в бюджетній сфері. Під час зустрічі обговорювались можливі варіанти підвищення оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери. Після складних перемовин сторони прийняли рішення про інформування членів Уряду про варіанти розв'язання зазначеної проблеми;

- профспілки намагаються скерувати ситуацію щодо забезпечення соціально-економічних прав та гарантій працівників бюджетної сфери у позитивний бік шляхом включення відповідних положень до проекту Генеральної угоди на новий термін. На жаль, принципові положення нової Генеральної угоди, зокрема стосовно оплати праці, забезпечення прав та гарантій працівників бюджетної сфери увійшли до таблиці розбіжностей і переговори щодо їх врахування тривають;

- за ініціативи профспілок заступника голови Профспілки працівників державних установ України Ю.М. Піжука включено до складу Міжвідомчої робочої групи стосовно підвищення заробітної плати державним службовцям;

- неодноразово направлялися звернення до Міністерства соціальної політики України та Уряду з конкретними пропозиціями щодо вирішення проблеми забезпечення реалізації законодавчо встановлених гарантій педагогічним, медичним працівникам, працівникам культури в сільській місцевості та селищах міського типу, а також пенсіонерам з їх числа на забезпечення їх безоплатним житлом з опаленням і освітленням;

- Профспілкою працівників соціальної сфери України напрацьовано пропозиції щодо законодавчого встановлення державних гарантій та пільг для працівників соціального захисту, які підтримані Мінсоцполітики, але відхилені Мінфіном та Мінекономіки.

З метою пошуку шляхів вирішення проблем, які виникли з ухваленням постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 (526-2012-п) щодо змін до Порядку проведення індексації грошових доходів, (1078-2003-п) у жовтні 2012 року відбулася робоча нарада представників Профспілок бюджетної сфери - членських організацій ФПУ, фахівців Мінсоцполітики та апарату ФПУ. Учасники наради дійшли висновку, що існуючий Порядок індексації грошових доходів населення є складним, а його механізм потребує суттєвого вдосконалення. Також потребує змін відповідний закон України з метою запобігання в подальшому ситуації, коли й без того мала зарплата працівників бюджетної сфери через впровадження нових індексів не стала ще меншою.

Наразі Мінсоцполітики разом з центральними органами виконавчої влади опрацьовує питання щодо внесення змін до чинних нормативно-правових актів з питань індексації грошових доходів населення, зокрема до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (1282-12) та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (1078-2003-п) "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення".

Спільними зусиллями профспілок бюджетної сфери та Федерації профспілок України вдалося не допустити прийняття розробленого Мінсоцполітики недосконалого проекту Методики віднесення посад працівників бюджетної сфери до певних розрядів ЄТС (1298-2002-п) і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери (далі - Методика), застосування якої негативним чином вплинуло б на рівень їхніх доходів.

Наразі триває робота з напрацювання комплексу документів для вдосконалення оплати праці в бюджетній сфері. Профспілки вважають, що для ефективного реформування сфери оплати праці працівників бюджетної сфери має бути комплексне запровадження пакету заходів, зокрема застосування довідників кваліфікаційних характеристик професій працівників для всіх галузей бюджетної сфери; Методики, якою передбачено критерії оцінки посад окремо для кожної галузі, проекту постанови КМУ про оплату праці на основі ЄТС, яким передбачено механізм виплати надбавок, премій, інших виплат; проекту нової Єдиної тарифної сітки; розрахунків віднесення всіх посад (професій) працівників бюджетної сфери до певних розрядів ЄТС; введення в дію в повному обсязі Закону України "Про державну службу" (3723-12) , а також недопущення ухилення від виконання норм чинного законодавства.

Забезпечення реалізації соціальних прав та гарантій працівників бюджетної сфери профспілки домагаються шляхом безпосередньої участі у формуванні проекту Державного бюджету України, національних програм та співпраці з соціальними партнерами.