Закон і Бізнес

Наміри і результати: Гладенько було лише на папері

7 грудня 2000 року ухвалили закон "Про Державний бюджет України на 2001 рік" No2120-III. Серед іншого, він містив ст.20, що визначала розміри щорічної допомоги ветеранам війни та прирівненим до них особам. Залишалося узгодити цю законодавчу норму із законодавством з оподаткування доходів громадян.

Процитуємо ст.20 закону No2120-ІІІ: "Установити, що у 2001 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" здійснюється у таких розмірах: інвалідам війни I групи - 150 гривень, інвалідам війни II гrрупи - 120 гривень, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - 55 гривень, інвалідам війни III групи, учасникам бойових дій, членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій і учасників війни, визнаних за життя інвалідами, - 40 гривень".

Оскільки у нас існує звичка не виконувати закони без підзаконних актів, Кабмін видає постанову "Про забезпечення виконання в 2001 році разової грошової допомоги, передбаченої законом "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 28.03.2001 No292. Вже з першого пункту цього документа стало зрозумілим, що виплати мали здійснюватися не раніше 5.04.2001. Хоча ні "ветеранський", ні бюджетний закони такого обмеження не містили.

Але цей нюанс - дрібниця порівняно з питанням оподатковування означеної допомоги. Довго не мудруючи, п.4 постанови Кабмін передбачив: "Відповідно до п.5 ст.6 декрету КМУ від 26 грудня 1992 р. No13-92 "Про прибутковий податок з громадян" звільнити у 2001 році від обкладення прибутковим податком з громадян суми разової грошової допомоги та інших виплат і вартість подарунків у розмірах, які не перевищують 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що виділяються ветеранам війни та особам, на яких поширюється дія закону "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Теоретично така турбота, звичайно, заслуговує на повагу, але практично - більше скидається на знущання. Отже, Кабмін, у межах своїх повноважень, навіть розширив норму бюджетного закону, звільнивши від оподаткування також й інші виплати та вартість подарунків у розмірах, що не перевищують 15 мінімумів (225 грн.). Проте стилістика тексту цього пункту така, що неможливо зрозуміти, чого стосується обмеження у 15 н.п.м. - сукупно разової грошової допомоги та інших виплат і вартості подарунків чи лише вартості подарунків? Але навіть припущення правильності нефіскального варіанта тлумачення не позбавляє від гнітючого враження про некомпетентність кабмінівських чиновників, які готували цю постанову.

Попросту Кабмін не скористався все тим же п.5 ст.6 декрету КМУ No13-92, аби за вказаних обставин припинити дію ст.12 декрету, що обмежує застосування будь-яких податкових пільг тільки місцем основної роботи. Ось і виходить, що повною мірою скористатися пільгою відповідно до п.4 постанови зможуть лише надто не численні ветерани, які одержуватимуть "інші виплати та подарунки" за місцем основної роботи.

З інших одержувачів за місцем чи то "іншої виплати і подарунка", чи то нарахування "разової грошової допомоги" має утримуватися 16,67% прибуткового податку від суми, що виплачується, чи вартості подарунка. Крім того, їм також слід пам'ятати про необхідність візиту до податкової інспекції за місцем проживання у І кварталі наступного року (якщо уряд, за традицією двох останніх років, не звільнить їх від цього обов'язку окремою постановою).

Своєрідним оптимістичним завершенням цього матеріалу може слугувати побажання Кабміну швидше виправити свою помилку, хоча б і "заднім числом".

Марк Бейгельзімер, кандидат економічних наук

P.S. З набранням чинності законом від 26.04.2001 No2405-ІІІ щодо звільнення від оподаткування матеріальної допомоги та вартості подарунків (призів), про що повідомлялося у попередньому числі "ЗіБ", Кабміну разом з ДПАУ доведеться з'ясовувати, чи звільняти допомогу та інші виплати ветеранам і прирівненим до них особам від оподаткування окремо за п.4 постанови No292 в межах 225 грн. і, крім того, зберігати право на пільгу за пп. "ч" п.1 ст.5 декрету КМУ No13-92 в межах 311 грн. 05 коп.? Чи, може, вирішать, що у ветеранів і без того завеликі доходи, аби для них діяло одночасно дві пільги, і п.4 постанови просто скасують?

Газета "Закон і Бізнес" No 22 02.06.2001




По материалам газеты "ЗАКОН & БІЗНЕС"