ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
N 2206/6/22-2216 від 05.05.2001
Державна податкова адміністрація України розглянула лист
стосовно надання роз'яснення щодо правомірності здійснення
розрахунків резидентами України шляхом зарахування зустрічних
однорідних вимог при виконанні експортних та імпортних контрактів
у галузі зовнішньоекономічної діяльності і повідомляє таке.
Статтею 161 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ), який є
загальним законодавством, встановлено, що зобов'язання повинні
виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до
вказівок закону, акта планування, договору, а при відсутності
таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Водночас зазначеним Кодексом (ст.217) ( 1540-06 ) визначено,
що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної
вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи
визначений моментом витребування.
Разом з цим п.4 ст.218 ЦК ( 1540-06 ) передбачено
недопустимість зарахування вимог у випадках, передбачених законом.
Тобто нормами Цивільного кодексу України ( 1540-06 )
передбачено обмеження можливості здійснювати припинення чи
погашення зобов'язання шляхом зарахування зустрічної однорідної
вимоги у випадках, якщо це протирічить спеціальному законодавству,
яким є, зокрема, валютне і до якого належать такі законодавчі
акти, як Декрет КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного
контролю" ( 15-93 ), Закон України "Про порядок здійснення
розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ) тощо.
Згідно з абзацом другим частини першої ст.14 Закону України
"Про зовнішньоекономічну діяльність" ( 959-12 ) всі суб'єкти
зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати
форму розрахунків щодо зовнішньоекономічних операцій з-поміж тих,
що не суперечать законам України та відповідають міжнародним
правилам.
Порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті при
виконанні суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності експортних та
імпортних договорів (контрактів) встановлено Законом України від
23.09.94 р. N 185/94-ВР ( 185/94-ВР ) "Про порядок здійснення
розрахунків в іноземній валюті", нормами якого передбачено
обов'язковість зарахування виручки резидентів в іноземній валюті
на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни, визначені
статтями 1 та 2 зазначеного Закону. Перевищення зазначених
термінів потребує індивідуальної ліцензії Національного банку
України.
Відповідно до ст.4 цього Закону ( 185/94-ВР ) порушення
резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону,
тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у
розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості
недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у
грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку
України на день виникнення заборгованості. Державні податкові
інспекції вправі за наслідками документальних перевірок
безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією
статтею.
Враховуючи викладене вище, застосування ст.217 Цивільного
кодексу ( 1540-06 ) в частині зарахування зустрічної однорідної
вимоги як форми розрахунків при здійсненні зовнішньоекономічних
операцій є таким, що протирічить зазначеному вище валютному
законодавству, яке обов'язкове для застосування у
зовнішньоекономічній діяльності, в тому числі і при укладанні
зовнішньоекономічних договорів (контрактів).
Водночас слід відзначити, що аналогічна позиція щодо
застосування у зовнішньоекономічній діяльності такої форми
розрахунків як зарахування зустрічної однорідної вимоги викладена
в оглядовому листі Вищого арбітражного суду України від 22.09.2000
р. N 01-8/516 ( v_516800-00 ), в якому відзначено, що
відповідальність за порушення резидентами термінів, передбачених
статтями 1 і 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків
в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ), не ставиться названим Законом у
залежність від обраного сторонами порядку проведення розрахунків,
у тому числі й заснованих на заліку взаємної заборгованості
резидента і нерезидента, та листі Міністерства юстиції України від
27.03.2001 р. N 21-33-60.
Заступник Голови І.Кальніченко
"Бухгалтерія", N 24/1, 11.06.2001 р.