Угода

про співробітництво у сфері інтелектуальної власності між Кабінетом Міністрів України і Урядом Китайської Народної Республіки

( Угоду затверджено Постановою КМ N 691 (691-2003-п) від 15.05.2003 )
Дата підписання:
Дата затвердження:
Дата набуття чинності:
18.11.2002
15.05.2003
14.01.2004
Кабінет Міністрів України та Уряд Китайської Народної Республіки, які надалі іменуються Сторонами,
усвідомлюючи особливу важливість рівноправної та ефективної охорони інтелектуальної власності для розвитку взаємовигідного співробітництва в сфері економіки, торгівлі, науки, техніки і культури між двома державами,
бажаючи створити сприятливі умови для такого співробітництва на основі принципів рівності і взаємної вигоди,
домовилися про таке:

Стаття 1

Термінологія цієї Угоди:
словосполучення "інтелектуальна власність" має таке ж значення, що й у статті 2 Конвенції про заснування Всесвітньої організації інтелектуальної власності, підписаної в Стокгольмі 14 липня 1967 року (995_169) ;
словосполучення "промислова власність" має таке ж значення, що й у статті 1 Паризької конвенції про охорону промислової власності, укладеної 20 березня 1883 р., переглянутої в Стокгольмі 14 липня 1967 року (995_123) .

Стаття 2

Співробітництво Договірних Сторін у сфері інтелектуальної власності включає:
1. Узгодження питань, пов'язаних з охороною інтелектуальної власності при здійсненні співробітництва в сфері економіки, торгівлі, науки, техніки і культури, а також сприяння в укладенні угод між відповідними органами й організаціями обох держав про співробітництво в сфері охорони інтелектуальної власності;
2. Обмін інформацією про законодавство в сфері охорони інтелектуальної власності;
3. Обмін патентною інформацією, а також досвідом її обробки і використання;
4. Обмін досвідом і обговорення можливостей уніфікації процедур експертизи об'єктів промислової власності;
5. Обмін досвідом в організації колективного управління авторськими правами;
6. Підготовку і підвищення кваліфікації кадрів у сфері охорони інтелектуальної власності, обмін досвідом цієї роботи;
7. Обмін досвідом міжнародного співробітництва й інформацією щодо участі кожної із держав у багатосторонніх міжнародних договорах у сфері охорони інтелектуальної власності і реалізації цих договорів;
8. Організацію тематичних виставок, а також семінарів і нарад з питань науково-технічного обміну й охорони інтелектуальної власності;
9. Інші форми співробітництва, погоджені Договірними Сторонами.

Стаття 3

1. Договірні Сторони забезпечують ефективну і рівноправну охорону інтелектуальної власності фізичних та юридичних осіб держав Договірних Сторін, створеної чи наданої в рамках двосторонніх угод і домовленостей Договірних Сторін.
2. З моменту набуття чинності цією Угодою фізичні та юридичні особи держави однієї Договірної Сторони мають на території держави іншої Договірної Сторони такі ж права в сфері охорони інтелектуальної власності, що надаються цією державою відповідно її власним фізичним та юридичним особам, згідно із законодавством і практикою цієї держави.
3. За цією Угодою охорона буде надана всім творам в галузі літератури, науки та мистецтва, які на момент набуття чинності цієї Угоди ще не стали суспільним надбанням в країні походження творів в зв'язку із закінченням строку їх охорони.
4. Щодо питань, не врегульованих цією Угодою, Договірні Сторони будуть застосовувати положення міжнародних договорів і угод у сфері охорони інтелектуальної власності, учасниками яких вони є.

Стаття 4

1. Положення про охорону інтелектуальної власності, що включаються в угоди про співробітництво в сфері економіки, торгівлі, науки, техніки та в інших сферах, що укладаються між компетентними органами Договірних Сторін, не повинні суперечити цій Угоді.
2. Права на об'єкти інтелектуальної власності, створені чи надані в результаті спільної діяльності фізичних та юридичних осіб держав Договірних Сторін, розподіляються на взаємно погоджених умовах, зафіксованих у контрактах і угодах.

Стаття 5

Якщо при здійсненні двостороннього співробітництва передбачається передача конфіденційної інформації і/або створення або використання об'єктів інтелектуальної власності, стосовно яких повинна зберігатися конфіденційність, то у відповідні контракти чи угоди повинні включатися положення щодо збереження конфіденційності. У цих випадках відповідні організації держав Договірних Сторін реалізують узяті ними зобов'язання щодо збереження конфіденційності відповідно до положень законодавств держав Договірних Сторін, а також домовленостей, зафіксованих у контрактах і угодах.
Під "конфіденційною інформацією" у вищезазначеному абзаці розуміється інформація, що стосується предмета Угоди і яка:
має комерційну цінність;
невідома невизначеному колу осіб;
недоступна з інших джерел;
зберігається її власником як конфіденційна;
не надається її власником третім особам без отримання зобов'язань щодо збереження її конфіденційності.

Стаття 6

Договірні Сторони, відповідно до чинного національного законодавства кожної з держав Договірних Сторін і міжнародних договорів, у яких беруть участь обидві Договірні Сторони, вживають заходи, включаючи цивільні, адміністративні і карні, для припинення виробництва, а також поширення на території своєї держави й експорту з території своєї держави на територію держави іншої Договірної Сторони продукції, виготовленої з порушенням прав на об'єкти інтелектуальної власності фізичних та юридичних осіб іншої Договірної Сторони.

Стаття 7

Спори щодо застосування положень цієї Угоди вирішуються Договірними Сторонами шляхом консультацій і переговорів.

Стаття 8

Ця Угода не перешкоджає участі кожної із Договірних Сторін у їх двосторонньому та багатосторонньому співробітництві з іншими державами у сфері інтелектуальної власності.

Стаття 9

1. Компетентними органами, що несуть відповідальність за виконання цієї Угоди, є:
в Україні - Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України,
в Китайській Народній Республіці - Державне відомство інтелектуальної власності Китайської Народної Республіки, Відомство торгових марок при Державній адміністрації з питань промисловості та торгівлі Китайської Народної Республіки, а також Національна адміністрація авторського права Китайської Народної Республіки.
2. У випадку звернення однієї із Договірних Сторін, Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України з одного боку, Державне відомство інтелектуальної власності Китайської Народної Республіки з іншого боку, координуватимуть проведення консультацій з питань, що виникатимуть у ході виконання цієї Угоди.

Стаття 10

1. Кожна Договірна Сторона по дипломатичних каналах повідомляє іншу Договірну Сторону про виконання нею внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття чинності цією Угодою. Ця Угода набуває чинності з дати одержання останнього письмового повідомлення.
Ця Угода укладається строком на п'ять років.
Її дія автоматично продовжуватиметься на наступні п'ять років, якщо жодна із Договірних Сторін не повідомить у письмовій формі по дипломатичних каналах іншу Договірну Сторону, не пізніше як за шість місяців до закінчення відповідного періоду, про свій намір припинити дію Угоди.
2. Зміни і доповнення до цієї Угоди можуть вноситися за взаємною згодою Договірних Сторін і оформлюються окремими протоколами, які становитимуть невід'ємну частину цієї Угоди.
3. Припинення дії цієї Угоди не вплине на виконання незавершених зобов'язань, здійснюваних у рамках цієї Угоди, за винятком випадків, обумовлених Договірними Сторонами окремо.
4. Усі документи, що направляються Договірними Сторонами одна одній в ході реалізації цієї Угоди, надаються англійською мовою.
Вчинено у м. Пекіні 18 листопада 2002 року в двох примірниках, кожний українською, китайською та англійською мовами, причому всі тексти є автентичними.
У випадку виникнення розбіжностей у тлумаченні тексту цієї Угоди, Сторони будуть звертатися до тексту, викладеного англійською мовою.
 За Кабінет Міністрів                          За Уряд Китайської
 України                                       Народної Республіки
 (підпис)                                      (підпис)